питання | спосіб приєднання | ПРИКЛАД | ||
Означальні | який? | Союзні слова: який, який, чий, що десь, куди, звідки, коли. Союзи: що-б, як, немов, ніби, точ-но. | З вулиці доносився шум, ка-де буває тільки днем.Пред ними стелиться рівнина, де вони їли зрідка зійшли ... | |
З'ясувальних | падежниевопроси | Союзні слова: хто, що, який, чий, де, куди, отку-так, як, навіщо, чому, ско-лько. Союзи: що, щоб, ніби, як, ніби, як буд-то. | Володимир з жахом побачив, що заїхав у незнайомий лес.Дежурний повідомив, що деле-гація прібила.Ему і без того здавалося, що його несуть занадто повільно. | |
ОБРАЗУ дію-Вія І СТУПЕНЯ | як? какімобразом? нас-колько? в ка-де ступеня? | Союзні слова: наскільки, оскільки. Союз: як, що, щоб, ніби, точно | Було так темно, що Варя з працею розрізняла дорогу. | |
МІСЦЯ | звідки? де? куди? | Союзні слова: де, куди, звідки, там, звідти. | Звідки вітер, звідти і счас-тє. | |
ЧАСУ | коли? як до-вго? з какіхпор? на скільки-до часу? | коли, тільки, поки, як толь-ко, до тих пір поки, преждечем | Сонце було вже високо, ко-ли я відкрив очі. | |
УМОВНЕ | при якому ус-ловіі? | Спілки: якщо, якщо, коли, коли, коли б, як скоро, раз. | А старі нехай б'ються, ко-чи їм це весело. | |
ПРИЧИНИ | чому? отче-го? по какойпрічіне? | Спілки: тому що, тому що, внаслідок того що, завдяки тому, що, в силу того що, так як. | Наташа в цю зиму в перший раз почала серйозно співати і особливо від того, що Денисов захоплювався її співом. | |
ЦІЛІ | навіщо? для чо-го? з какойцелью? | Спілки: щоб, для того щоб, з тим щоб, щоб, потім щоб, аби. | Я запросив вас, панове, з тим, щоб повідомити вам прю стати-приємна звістка. | |
Порівню-НОЕ | Спілки: як, ніби, як буд-то, ніби, точно, подобнотому як, як якщо б. | Ми втрьох почали розмовляти, як ніби століття були знайомі. | ||
УСТУПІТЕЛЬ-НОЕ | Спілки: хоча, незважаючи ні на що, нехай, нехай, даромчто; тв. пит-отн местоі-меній/наречій з ні (хто ні). | Він був ясно видно, даром, що їхав в тені.У нього нічого не клеїлося, щоб він не робив. | ||
СЛІДСТВА | Союз: так що | Раптом, правда, звеселіє, піде в танок, так що з черда-ка тирса сиплються. | ||
ПРИЄДНАЙТЕСЬ-льно | Союзні слова: що, де, ку-да, звідки, коли, як, почім-му, від чого, навіщо, вследст-віє чого. | Правда була в тому, що він і всамой справі зомлів, як і зізнався сам. | ||
засіб | Визначення | завдання | приклад | |
Синонім | Близькі за змістом слова, що розрізняються у вживанні | 2 (або більше) слова, називаючи ту ж річ, співвідносять її з різними поняттями про цю річ і тим самим розкривають різні її властивості | Друг - товариш | |
Антонім | Слова з протилежним значенням | Вираз контрасту | Злий - добрий | |
Синонімічний ряд | Своєрідна група слів, в яких антоніми, об'єднуючись спільним значенням, розрізняються відтінками, взаємно доповнюють один одного, відштовхуються один від одного | Сукупність синонімів більш-менш вичерпують поняття | Жити, проживати | |
Градація | Поєднання, нанизування синонімів. Своєрідна сходи синонімів, де кожний наступний посилює значення попереднього | Всебічна характеристика явища, дії, якості, підкреслення його сили, інтенсивності | Фашизм пограбував, роз'їв, розхитав Європу. (І. Еренбург) | |
Протиставлення синонімів | Протиставлення подібних за значенням слів. Дуже яскравий стилістичний прийом | Виявляє різні відтінки синонімів, підкреслює їх | Він, власне, не йшов, а ширяємо, не піднімаючи ніг від землі. | |
Порівняння | Зіставлення двох явищ з тим, щоб пояснити 1 з них за допомогою іншого | Фраза стає більш конкретною і наочною. Більш опукле подання предметів. | Внизу, як дзеркало сталеве, синіють озера струменя. | |
Епітет | Образне, емоційне визначення. Має переносне значення | Срібні сивини. | ||
Постійні епітети | Застигла хар-ка, властивість предмета. Характерна для устн нар. Поезії | Економно, виразно і яскраво окреслює предмет, підпорядковує те чи інше його властивість. | Чисте поле. Красна дівчина. | |
Метонімія | Замінює багатослівне вираз | Випий ще стаканчик. | ||
Гіпербола | Образний вираз, що містить непомірне перебільшення явища | Підкреслює силу ознаки чи явища | Тисячу разів перепрошую. | |
Літота | Троп, що містить непомірне применшення предмета, значення якого-небудь явища. Нерідко використовується разом з гіперболою. | Хлопчик з пальчик. | ||
Іронія | Вживання слова в сенсі, зворотному буквальному | Самсон - про слабку людину | ||
Антитеза | Прийом контрасту | Допомагає пізнати суть речей | ||
Оксюморон | З'єднання антонімів | Про як болісно тобою щасливий я. (А. С. Пушкін) | ||
Образ | Емоційна картина предмета | |||
Метафора | Вживання слова або виразу в переносному значенні на основі подібності 2 предметів чи явищ. | Створення неповторного за стилістичної оригінальність словесних образів. | Говір хвиль | |
Сухі метафори | Прямі назви предмета | Аркуш паперу. Очне яблуко. | ||
Образні загальномовного метафори | Образні, але не оригінальні. Використання ознаки неживого предмету для оцінки людини, його якостей. Протистоїть уособлення. | Діжа - неповороткий чоловік. | ||
Синекдоха | Вживання однини замість множини | Лермонтов «Бородіно» | ||
Алегорія | Вираз абстрактного поняття або ідеї в конкретному худ. образі. | |||
Уособлення | Перенесення властивостей людини на неживі предмети і абстрактні поняття. | Дозволяє яскравіше і рельєфніше змалювати природу. | Задумливі лісу. | |
Перифраза | Заміна звичайного однослівні назви предмета його описовим виразом. | Надає предмету різні стилістичні відтінки, избегаются повтори. | Санкт-Петербург - місто на Неві | |
ПОСТАТІ МОВИ Особливі синтаксичні побудови | ||||
Анафора (єдиноначальність) | Повторення окремих слів або оборотів на початку рядка | Повторюване слово отримує сильне емоційне забарвлення, посилюється емоційність уривка. | Клянуся першим днем творіння, клянуся його останнім днем, клянуся ганьбою злочину. | |
Епіфора (повтор кінцівок) | Повторення слів або висловів у кінці сусідніх, суміжних пропозицій. | Мені б хотілося знати, чому я не титулярний радник? Чому саме титулярний радник? | ||
Паралелізм | Однакове синтаксична побудова сусідніх пропозицій. | Різко виділяється зміст зіставляються частин. | Шелкова ниточка до стіни горнеться. Дунечка матінка чяелом б'є. | |
Антитеза | Оборот, в якому різко протиставляються протилежні поняття. | «Де стіл був страв, труна стоїть». | ||
Градація | Розташування слів, при якому кожне наступне слово посилює значення попереднього. Крещендо. | Темні, задушливі, нудні кімнати. | ||
Інверсія | Особливе розташування слів, що порушує звичайний порядок. | Слово, що займає незвичне місце, різко виділяється. | Дивовижний наш народ. | |
Еліпс | Пропуск подразум. члена речення. | Неповне речення. Надає динамізм висловом, інтонацію природного розмови. | Мужики - за сокири. (Толстой). | |
Умовчання | Намеренноий обрив висловлювання, що передає емоційний настрій. | Ні, бо я хотів ... можливо ви ... я думав, що вже барону час померти ». (А. С. Пушкін). | ||
Риторичне звернення | Підкреслена звернення до кого чи чого-небудь. | Висловлює авторське ставлення до об'єкта. | ||
Риторичне питання | Питання не для відповіді, а для залучення уваги до того чи іншого явища. | Хто не проклинав станційних доглядачів? | ||
Полісіндетон (Полісиндетон) | Інтонаційно підкреслюється ряд слів. | |||
Асіндетон (бессоюзіе) | Навмисний пропуск спілок | Цей текст може містити помилки. Іноземні мови і мовознавство | Твір Схожі роботи: Види підрядних речень у російській мові Попит пропозицію і їх еластичність Попит на валюту та її пропозицію Проведення підрядних торгів у будівництві Побутове замовлення як вид підрядних правовідносин Механізм індивідуальних ринків попит пропозицію ціна Механізми проведення підрядних торгів і аналіз тендерної документації Ринки факторів виробництва Попит пропозицію і співвідношення ресурсів Функціонально-стилістичні особливості підрядних речень у сучасній німецькій мові |
© Усі права захищені
написати до нас
написати до нас