Олег Литнев
Існує два основних підходи до побудови звіту про грошові потоки - використання прямого і непрямого методів. У першому випадку аналізуються валові грошові потоки за їх основними видами: виручка від реалізації, оплата рахунків постачальників, виплата заробітної плати, закупівля обладнання, залучення та повернення кредитів, виплата відсотків по них і т.п. Джерелом інформації для складання такого звіту є дані бухгалтерського обліку. Обороти за відповідними рахунками (реалізація, розрахунки з постачальниками, короткострокові кредити і т.д.) коригуються на зміну залишків запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості і таким чином доводяться до сум, які відображають тільки ті операції, які оплачені "живими грошима". Даний метод вважається найбільш точним, але і найбільш трудомістким. У його використанні зацікавлені насамперед кредитні організації, яких найбільше турбує здатність підприємства генерувати грошові потоки, достатні для погашення позик. Однак з позицій аналітика такий підхід недостатньо інформативний, тому що він не дозволяє простежити трансформацію чистого прибутку в чистий грошовий потік. Іншими словами, він не прояснює взаємозв'язку між грошовими потоками та фінансовими ресурсами.
У цьому сенсі більш кращим представляється непрямий метод подання інформації про грошові потоки. Даний метод базується на розглянутих вище принципах аналізу фінансових ресурсів. Не забезпечуючи тієї ж ступеня точності і деталізації, як і прямий метод, він дає багато корисної інформації для аналізу. У ньому не знаходять відображення валові грошові потоки, тому що він використовує тільки очищені нетто-значення: вихідної базою розрахунку виступає чистий прибуток, яка шляхом послідовних коригувань доводиться до величини чистого грошового потоку. Користувач такого звіту може простежити весь шлях, який проходять фінансові ресурси для того, щоб перетворитися в грошову форму. Це дозволяє йому виявити будь-які перешкоди і "закупорки" на цьому шляху, що заважають підприємству збільшити свою здатність генерувати грошові потоки. Іноді прямий і непрямий методи розрахунку грошового потоку протиставляють один одному наступним чином: прямий метод виходить із принципу "зверху-вниз" - від виручки до грошового потоку; непрямий же метод базується на принципі "знизу-вверх" - від чистого прибутку до грошового потоку. При цьому мається на увазі розташування показників виручки і чистого прибутку у звіті про прибутки та збитки. Виручка показується в самому верху цього звіту, а чистий прибуток - це один із самих останніх його показників, що відображаються в самій нижній частині звіту.
Незважаючи на відмінності у техніці складання, звіт про грошові потоки, незалежно від застосовуваного методу, повинен відображати надходження і вибуття грошей у розрізі основних видів діяльності - операційної, інвестиційної та фінансової. Принципи віднесення окремих грошових потоків до конкретних видів діяльності викладені у § 1.2. Схематично склад і структура грошових потоків представлена на рис. 1.4.1.
Малюнок 1.4.1. Склад грошових потоків по окремим видам діяльності
При використанні непрямого методу, який розглядає не валові грошові потоки, а їх нетто-величини, до операційної діяльності відносяться також чистий прибуток і амортизація. Знаючи принципи віднесення окремих потоків до конкретних видів діяльності, нескладно перетворити таблицю 1.3.5 до стандартного вигляду звіту про грошові потоки, складеним за непрямим методом (табл. 1.4.1). Позитивні цифри в цьому звіті відповідають притоках, а негативні - відтокам грошових коштів.
Як видно з таблиці основним джерелом грошових коштів у підприємства є його основна - операційна - діяльність (притока 2,3 млн. рублів). Зароблені гроші вкладалися в розширення основних фондів (1,5 млн. рублів) і були спрямовані на виплату дивідендів (0,2 млн. рублів). Основною причиною грошового відтоку за фінансової діяльності поряд з виплатою дивідендів стало погашення короткострокових банківських кредитів (0,7 млн. рублів).
Слід пам'ятати, що максимізація чистого грошового припливу не може розглядатися в якості основної фінансової мети підприємства. В ідеалі його величина повинна прагнути до нуля, тому що вивільнені кошти, володіючи 100%-й ліквідністю, мають нульову (і навіть негативну) дохідність. Тому тривале розміщення фінансових ресурсів у готівково-грошовій формі означає для підприємства значні втрати потенційного доходу. Позитивним моментом є наявність значного притоку грошей від операційної діяльності, що свідчить про розумне використання потенціалу підприємства. Проте вкрай обережна фінансова стратегія, яка проявилася у скороченні позикових ресурсів при помітному зростанні дебіторської заборгованості, призвела до того, що на початку наступного господарського циклу підприємство матиме в своєму розпорядженні меншим обсягом фінансових ресурсів.
Таблиця 1.4.1
Розгорнутий розрахунок величини чистого грошового потоку (непрямий метод) млн. руб.
| № пп | Показники | Сума |
| Операційна діяльність | ||
| 1 | Чистий прибуток | 1,1 |
| 2 | Амортизація | 0,8 |
| 3 | Приріст дебіторської заборгованості | -0,4 |
| 4 | Зниження запасів | 1,5 |
| 5 | Зниження кредиторської заборгованості | -0,7 |
| 6 | Разом грошовий потік від операційної діяльності | 2,3 |
| Інвестиційна діяльність | ||
| 7 | Придбання основних фондів | -1,5 |
| 8 | Разом грошовий потік від інвестиційної діяльності | -1,5 |
| Фінансова діяльність | ||
| 9 | Зниження короткострокових банківських кредитів і позик | -0,7 |
| 10 | Зниження короткострокових фінансових вкладень | 0,3 |
| 11 | Збільшення додаткового капіталу | 0,1 |
| 12 | Виплата дивідендів | -0,2 |
| 13 | Разом грошовий потік від фінансової діяльності | -0,5 |
| 14 | Сукупний чистий грошовий потік | 0,3 |
Найбільшу тривогу викликає збільшення дебіторської і зниження кредиторської заборгованості. У сукупності вони зменшили чистий грошовий потік на 1,1 млн. рублів. Дана цифра порівнянна з обсягом вкладень у розширення основних фондів підприємства (1,5 млн. рублів). Враховуючи низький питома вага основного капіталу в структурі активів підприємства - близько 24% (5,7 / 20,9) - можна зробити висновок, що його збільшення є однією з пріоритетних завдань розвитку підприємства. Разом з тим, відсутність ясної грошової політики призвела до того, що було недоотримано 1,1 млн. рублів грошових надходжень, які могли майже вдвічі збільшити обсяг інвестицій. У результаті інвестиційні ресурси підприємства в обсязі 0,3 млн. рублів були іммобілізовані в залишках власних оборотних коштів. Заробивши чистий прибуток у сумі 1,1 млн. рублів, підприємство отримало додатковий грошовий приплив у розмірі всього 0,3 млн. рублів.
Як було зазначено вище, суть прямого методу зводиться до докладної деталізації практично кожної статті звіту про прибутки та збитки, починаючи з виручки від реалізації. Кожна стаття доходів або витрат коригується таким чином, щоб від величини,
Таблиця 1.4.2
Звіт про прибутки та збитки млн. руб.
| № пп | Показники | Сума |
| 1 | Виручка від реалізації | 50,0 |
| 2 | Собівартість товарів | -32,0 |
| 3 | Комерційні та управлінські витрати | -16,53 |
| 4 | Прибуток від реалізації | 1,47 |
| 5 | Сальдо сплачених та отриманих відсотків | -0,15 |
| 6 | Сальдо інших операційних доходів і витрат | 0,55 |
| 7 | Прибуток від фінансово-господарської діяльності | 1,87 |
| 8 | Сальдо інших позареалізаційних доходів і витрат | -0,3 |
| 9 | Прибуток звітного року | 1,57 |
| 10 | Податок на прибуток | 0,47 |
| 11 | Чистий прибуток | 1,1 |
| 12 | Дивіденди | -0,2 |
| 13 | Нерозподілений (реінвестується) прибуток | 0,9 |
| Довідково | ||
| 14 | Нараховано амортизації основних фондів за рік | 0,8 |
отриманої методом нарахувань, перейти до суми за касовим методом, тобто з нарахованих сум виключаються (або додаються до них) будь-які величини, не пов'язані з реальним рухом "живих" грошей. Наприклад, загальна виручка від реалізації повинна бути зменшена (збільшена) на суму приросту (зниження) дебіторської заборгованості покупців по несплачених ними рахунками і збільшена (зменшена) на суму приросту (зниження) кредиторської заборгованості перед покупцями по попередній оплаті ними рахунків. Очевидно, що даний спосіб вимагає великих витрат праці і доброго знання особливостей роботи конкретного підприємства. Для його виконання необхідне залучення даних бухгалтерського обліку, тому один з його різновидів називається "бухгалтерської". Тим не менш, з певним ступенем точності його можна скласти за даними бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки (табл. 1.4.2).
Припустимо, що в розглянутому нами прикладі весь приріст дебіторської заборгованості відноситься до рахунків постачальників, а зміна запасів і кредиторської заборгованості відноситься тільки до матеріальних затрат на виробництво. У результаті звіт про грошові потоки буде мати наступну форму.
Таблиця 1.5.4
Розрахунок величини грошового потоку (прямий метод) млн. руб.
№ пп | Показники | Сума |
| Операційна діяльність | ||
| 1 | Виручка від реалізації | 50,0 |
| коригується на | ||
| 2 | приріст дебіторської заборгованості | -0,4 |
| 3 | Разом приплив від реалізації | 49,6 |
| 4 | Собівартість товарів | -32,0 |
| коригується на | ||
| 5 | зниження запасів | 1,5 |
| 6 | зниження кредиторської заборгованості | -0,7 |
| 7 | Разом відтік на оплату товарів | -31,2 |
| 8 | Комерційні та управлінські витрати | -16,53 |
| коригуються на | ||
| 9 | нарахована амортизація | 0,8 |
| 10 | Разом відтік на оплату комерційних і управлінських витрат | -15,73 |
| 11 | Сплачені відсотки | -0,15 |
| 12 | Інші операційні доходи | 0,55 |
| 13 | Інші позареалізаційні витрати | -0,3 |
| 14 | Податок на прибуток | -0,47 |
| 15 | Разом грошовий потік від операційної діяльності | 2,3 |
| Інвестиційна діяльність | ||
| 16 | Придбання основних фондів | -1,5 |
| 17 | Разом грошовий потік від інвестиційної діяльності | -1,5 |
| Фінансова діяльність | ||
| 18 | Скорочення короткострокових банківських кредитів і позик | -0,7 |
| 19 | Скорочення короткострокових фінансових вкладень | 0,3 |
| 20 | Збільшення додаткового капіталу | 0,1 |
| 21 | Виплата дивідендів | -0,2 |
| 22 | Разом грошовий потік від фінансової діяльності | -0,5 |
| 23 | Сукупний чистий грошовий потік | 0,3 |
Можна помітити, що в порівнянні з непрямим методом зміни піддався лише перший розділ звіту - операційна діяльність Тим не менш, підсумкова сума, як з цього так і по всіх інших розділах абсолютна ідентична сумі, отриманої непрямим методом. Безумовно, прийняті нами допущення спрощують реальну картину, тому на практиці доводиться вдаватися до бухгалтерськими даними, щоб виконати окремі коригування. Незважаючи на високу трудомісткість прямого методу, він не вільний від недоліків. Відсутність у звіті величини чистого прибутку робить його менш аналітичний в порівнянні зі звітом, отриманим непрямим методом. Тому ідеальним вважається варіант, коли звіт про грошовому потоці складається обома способами.
Ще одним різновидом методів розрахунку грошового потоку є "бухгалтерський" прямий метод, при якому аналізуються лише дані бухгалтерського обліку, а отриманий результат звіряється з фінансовими звітами. Слід визнати, що при сумлінному складанні звіту таким методом отримані в ньому цифри будуть найбільш точно відображати реальність, але перевірити це буде досить важко, так як його дані не буде з чим порівняти: з усіх розрахункових показників пов'язати з балансом можна тільки підсумкову величину чистого грошового потоку. Приблизно таким способом заповнюється звіт про рух грошових коштів (ф. № 4), включений до складу офіційної бухгалтерської звітності російських підприємств.
На додаток до виконаних розрахунком визначається величина ліквідного грошового потоку. (Формули 1 і 2 з § 1.2). Даний показник уточнює результати попередніх розрахунків, концентруючись на динаміці "процентної" заборгованості перед банками та іншими кредиторами .. Використовуючи дані нашого прикладу, отримаємо:
Дк0 = 0, Дк1 = 0, Кк0 = 9,6, КК1 = 8,9, ДС0 = 0,2, Дс1 = 0,5.
Отже:
Чкп0 = (0 + 9,6) - 0,2 = 9,4 млн. руб.
Чкп1 = (0 +8,9) - 0,5 = 8,4 млн. руб.
ЛДП = - (8,4 -9,4) = 1,0 млн. руб.
Підприємство у звітному році значно покращило свою чисту кредитну позицію, створивши ліквідний грошовий потік в сумі 1,0 млн. рублів. Величина цього потоку приблизно дорівнює сумі потоків від операційної та інвестиційної діяльності (2,3 - 1,5).
Визнаючи достоїнства і недоліки кожного з розглянутих методів розрахунку грошового потоку, можна зробити висновок, що для цілей фінансового менеджменту цілком прийнятний один з найбільш простих і найбільш аналітичний непрямий метод. Сам процес складання звіту таким методом дозволяє більш глибоко зрозуміти внутрішню структуру фінансової звітності, виявити помилки, допущені при її складанні. Ще однією перевагою непрямого методу є відображення їм тісному взаємозв'язку понять "грошові потоки" і "фінансові ресурси".
Грошові потоки, так само як і фінансові ресурси, прибуток, чисті активи, власний оборотний капітал є основоположними фінансовими категоріями, фундаментом теорії і практики фінансового менеджменту. Без твердого їх засвоєння неможливо подальше вивчення цього цікавого і, безумовно, дуже корисного курсу.