Вибір ресурсозберігаючого технологічного процесу виготовлення продукції

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Білоруський державний УНІЕРСІТЕТ ІНФОРМАТИКИ І РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
Кафедра менеджменту
РЕФЕРАТ
На тему:
"Вибір ресурсозберігаючого технологічного процесу виготовлення продукції"
Мінськ, 2009

Технологічний процес виготовлення виробу (деталі, вузла) являє собою строго певну сукупність виконаних в заданій послідовності технологічних операцій. Ці операції змінюють форму, розмір та інші властивості деталі, а також її стан або взаємне розташування окремих елементів. Одна і та ж операція може здійснюватися багатьма способами на різному устаткуванні. Тому вибір ресурсозберігаючого технологічного процесу полягає в оптимізації кожної операції по мінімуму споживання матеріальних, трудових, енергетичних ресурсів.
Важливим показником економічності названих ресурсів є зниження собівартості (економія ресурсів), пов'язане із застосуванням кращого технологічного процесу.
Для визначення зниження собівартості (економії) необхідний розрахунок собівартості для кожного з порівнюваних варіантів технологічного процесу. Розрахунок повної собівартості продукції при застосуванні кожного з варіантів складний, вимагає великої кількості вихідних даних і часу. Для спрощення розрахунків економії надається можливість без шкоди для точності визначати і зіставляти не повну, а так звану технологічну собівартість, яка включає тільки ті елементи витрат на виготовлення виробу, величина яких різна для порівнюваних варіантів. Елементи собівартості, які для цих процесів однакові або змінюються незначно, в розрахунок не включаються. Таким чином, технологічна собівартість - це умовна собівартість, склад її статей непостійний і встановлюється в кожному окремому випадку.
Зіставлення варіантів технологічної собівартості дає уявлення про економічність кожного з них. Слід зазначити, що величина технологічної собівартості виготовлення окремих виробів (деталей, вузлів) значною мірою залежить від обсягу виробництва. Отже, всі витрати на виготовлення виробів за ступенем їхньої залежності від обсягу виробництва доцільно поділяти на змінні (PP), річна величина яких змінюється прямо пропорційно річному обсягу випуску продукції (N), і умовно-постійні (Рv), річна сума яких не залежить від зміни обсягу виробництва.
До змінних витрат відносяться:
- Витрати на основні матеріали за вирахуванням реалізованих відходів (РМ), грн.;
- Витрати на паливо, призначене для технологічних цілей (РТТ), грн.;
- Витрати на різні види енергії, призначеної для технологічних цілей (Рт. е..), Грн.;
- Витрати на основну та додаткову заробітну плату основних виробничих робітників з відрахуваннями до фонду соціального захисту населення (Рз), грн.;
- Витрати, пов'язані з експлуатацією універсального технологічного обладнання (Роб), грн.;
- Витрати, пов'язані з експлуатацією інструменту та універсальної оснастки (Рі), грн.
До умовно-постійних витрат відносяться:
- Витрати, пов'язані з експлуатацією обладнання, оснащення та інструменту, спеціально сконструйованих для здійснення технологічного процесу з даного варіанту (Рс. об), руб.;
- Витрати на оплату підготовчо-заключного часу (Рп. з), руб.
(1)
Загальна формула технологічної собівартості (i - j) - й операції має вигляд
.
(2)
Підставивши відповідні значення змінних і умовно-постійних витрат у формулу, отримаємо
.
Після визначення технологічної собівартості за варіантами (якщо не більше двох варіантів) для кожного з них встановлюємо річний обсяг виробництва (N), при якому порівнювані варіанти економічно рівноцінні.
Для цього вирішуємо систему рівнянь щодо обсягу виробництва (N):
(3)

При отримаємо
(4)
.
Цю величину річного обсягу виробництва продукції прийнято називати критичною. Якщо таке порівняння варіантів технологічного процесу виконати графічно, то стане очевидно, що критичний обсяг виробництва продукції є абсцисою точки перетину двох прямих з початковими ординатами Pv1 і Pv2, виражених для кожного варіанта рівнянням його технологічної собівартості.
Визначення абсциси цієї "критичної точки" служить, таким чином, завершальним етапом техніко-економічних розрахунків, які визначають області найбільш доцільного застосування кожного з порівнянних варіантів, що обмежуються певними розмірами програм (N).
У випадку якщо необхідно зробити вибір технологічного процесу не з двох варіантів, а з трьох, чотирьох і т.д., будується орієнтований граф, дуги якого являють технологічні операції. Будь-який вершині графа відповідає безліч входять і виходять з неї дут.д.ля оцінки використання ресурсів при можливих варіантах виготовлення деталі (вироби) вводиться цільова функцій Со, тобто сума технологічних собівартостей по кожній з запроектованих операцій із тим, щоб їх сума була мінімальною.
(5)
.
Таким чином, вибір оптимального варіанту технологічного процесу можна звести до вибору маршруту в заданому орієнтованому графі, що має мінімальну сумарну технологічну собівартість.
Нехай ми маємо технологічний процес з виготовлення інтегральних схем (табл.1). Необхідно побудувати граф і вибрати оптимальний варіант технологічного процесу.
Таблиця 1. Технологічні процеси складання інтегральних схем
Основні технологічні операції і способи їх виконання
Витрати
змінні (Рр), грн. / Шт.
умовно-постійні (Рv), грн. / Шт.
1. Орієнтоване поділ напівпровідникових пластин на кристали
Скрайбування
Різка дисками
Лазерне поділ
0,33
0,37
0,27
10
15
50
2. Монтаж кристалів
Насадка на автектіку
Приєднання до сіталловой підкладці
0,08
0,05
5
5
3. Розварювання межз'єднань
Термокомпрессія
Ультразвукове зварювання
Зварювання здвоєним електродом
Групова напівавтоматична розварювання
0,48
0,58
0,68
0,02
30
40
20
30
4. Герметизація інтегральної схеми
Пластмасовий корпус
Керамічний корпус
Метало-скляний корпус
0,04
0,07
0,09
5
10
5
5. Контроль параметрів ИС
Ручний варіант
На спеціальному вимірювальному комплексі
0,73
0,03
5
20
6. Маркування та передача на дільницю пакування
0,08
10
Перша операція може бути виконана трьома способами технології. Отже, з початкової вершини графа q1 виходить три дуги x1-2, x1-3, x1-4, що закінчуються вершинами q2, q3, і q4. Друга операція може бути виконана двома способами, отже, з вершин q2, q3 і q4 виходять по дві дуги x2-5, x2-6, x3-6, x4-5, x4-6. Третя операція може бути виконана чотирма способами технології. Отже, з вершин q5, q6 виходять по чотири дуги: x5-7, x5-8, x5-9, x5-10, x6-7, x6-8, x6-9, x6-10. Четверту операцію можна виконати трьома способами. Отже, з вершин q7, q8, q9 і q10 виходять по три дуги, які закінчуються вершинами q11, q12, q13. П'ята операція може бути виконана двома способами, тому кожна з шостої операції граф закінчується вершиною q16.
При нумерації вершин графа необхідно дотримуватися правила, за яким номер кожної наступної вершини повинен бути більше попередньої. Вихідною вершині графа присвоюємо номер 1, який проставляємо у верхній частині гуртка.
Розрахунку і вибору ресурсозберігаючого технологічного процесу
Як приклад здійснимо вибір ресурсозберігаючого технологічного процесу, що складається з п'яти операцій (див. табл.2), кожну з яких можна виконати двома способами. Для цього розрахуємо обсяг виробництва по кожній операції, при якому порівнювані варіанти економічно рівноцінні, побудуємо графіки зміни технологічної собівартості з мінімальними витратами використовуваних ресурсів.
Таблиця 2. Технологічний процес виготовлення пасивної частини тонкоплівкових структур
Варіанти технології
Рр,
руб. / Шт.
Рv,
руб. / Рік
1. Виготовлення паст
Варіант А
Варіант Б
0,15
0,12
120
150
2. Трафаретний друк
Безконтактний метод
Контактний метод
0, 20
0,15
170
200
3. Термообробка паст
У пачках під інфрачервоними променями
У муфельних печах безперервної дії
0,12
0,07
250
300
4. Підгонка товстоплівкових елементів
Лазерний метод
Підгонка анодуванням
0,35
0,25
310
350
5. Захист товстоплівкових елементів
0, 19
120
Задана програма N = 800 шт.
Розрахунок критичного обсягу випуску продукції за першою операції "Виготовлення паст"
шт.
Розрахунок технологічної собівартості продукції по даній операції при отриманому обсязі Nкр = 1000 шт.
руб.;
руб.
Побудова графіка зміни технологічної собівартості продукції і визначення зон з найменшими витратами. Графік будуємо на основі отриманих розрахункових даних. Поставивши собі за значенням N <Nкр і N> Nкр, будуємо графік в осях координат, однією з яких є (ордината) значення технологічної собівартості Ст, а інший (абсциса) - значення річного обсягу виробництва N, (рис.5.1). При річному обсязі виробництва N = 800 шт. вибираємо зону 1 і як наслідок перший варіант технологічного процесу, так як Ст1 <Ст2.

Рис.1. Графік зміни технологічної собівартості по першій операції технологічного процесу:
1 - I варіант; 2 - II варіант

Аналогічно розрахунок критичного обсягу випуску продукції ведеться за всіма іншими операціями, будуються графіки для визначення зон з найменшими витратами, вибираються варіанти технологічних процесів.
Для п'ятої операції пропонується один варіант технологічного процесу "Захист товстоплівкових елементів", тому при калькулюванні собівартості продукції використовуються змінні витрати, рівні 190 руб., І умовно-постійні - 120 тис. руб.
Далі, виходячи із заданої програми N = 800 шт. і вибраних варіантів (для першої операції - I варіант, для другої операції - II варіант, для третьої операції - I варіант, для четвертої операції - II варіант, для п'ятої операції - запропонований варіант технологічного процесу), визначається технологічна собівартість продукції заданої програми:

руб.
Собівартість одиниці продукції становить
руб.
Для випадку, якщо технологічний процес необхідно вибрати з трьох варіантів і більше (див. табл.1) будується граф вибору оптимального варіанта (рис.2).

Рис.2. Граф вибору оптимального варіанту виготовлення ІС

Для кожної дуги (операції) визначаємо технологічну собівартість Ст (ij) за формулою (1). Нехай N = 100 шт. Тоді:
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.
У результаті використання описаного алгоритму маємо:
;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.;
руб.
і т.д. для всіх вершин графа, а отримані значення записуємо в нижню половину гуртка графа.
Технологічний процес з мінімальною собівартістю проходить тільки через ті події, для яких виконується умова
.
Для нашого прикладу такий шлях проходить через події 1-2-6-10-11-15-16.

ЛІТЕРАТУРА

1. Новицький Н.І. Організація і планування виробництва: Практикум / Н.І. Новицький. - Мн.: Нове знання, 2004. - 256 с.
2. Новицький Н.І. Організація виробництва на підприємствах: Учеб. -Метод. посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 392 с.
3. Новицький Н.І. Основи менеджменту: організація і планування виробництва: завдання та лабораторні роботи. - М.: Фінанси і статистика, 1998. - 208 с.
4. Новицький Н.І., Пашуто В.П. Організація, планування і управління виробництвом: Учеб. -Метод. посібник / За ред.Н.І. Новицького. - М.: Фінанси і статистика, 2006. - 576 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Виробництво і технології | Реферат
47.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Розробка технологічного процесу виготовлення друкарських форм для випуску журнальної продукції
Вибір варіанту технологічного процесу
Розробка технологічного процесу виготовлення деталі
Розробка технологічного процесу виготовлення гвинта
Проектування технологічного процесу виготовлення Тяги
Розробка технологічного процесу виготовлення плунжера
Розробка технологічного процесу виготовлення деталі машини
Проектування технологічного процесу виготовлення деталі Корпус
Проектування технологічного процесу виготовлення деталі Підставка
© Усі права захищені
написати до нас