Біоценозсберегающая терапія кишкових інфекцій у дітей

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

А.А. Новокшонов, В.Ф. Учайкин, Н.В. Соколова, О.Н. Тихонова, О.Ю. Кравців

При інфекційному процесі, в тому числі при кишкових інфекціях, імунна система піддається постійно мінливих впливів різноманітних мікробних продуктів, особливо факторів патогенності. Встановлено, що вже в початковому періоді гострих кишкових інфекцій (ГКІ) в імунній системі дітей мають місце зміни, які мало залежать від природи етіологічного чинника інфекції. Зокрема, зареєстровано пригнічення Т-хелперної ланки, зниження активності фагоцитів, продукції sIgA на поверхні слизової оболонки кишечнику. Виявлено корелятивні зв'язки зазначених порушень імунітету з тяжкістю, перебігом і результатом захворювання, що проводиться етіотропної терапією, а також станом мікробіоценозу кишечнику [1-3].

Традиційна етіотропна (антибактеріальна, протигрибкова, антипротозойний, противірусна) терапія кишкових інфекцій погіршує дисбіотичні порушення в кишечнику і, як правило, чинить додатковий імунодепресивну дію. Порушення імунних механізмів захисту слизової кишечника, мабуть, лежить в основі уповільненої кліренсу, а іноді і тривалого носійства збудників інфекції, відсутність відновлення нормального складу мікрофлори кишечника, формування хронічного дисбіозу, часто з активацією умовних патогенів, таких як клебсиелла, кандида та інші [ 4-9]. Із зазначеної вище очевидна актуальність пошуку нових методів лікування кишкових інфекцій з метою підвищення ефективності елімінації збудника інфекції, запобігання носійства, скасування небажаних побічних ефектів на імунну систему. У даній роботі ми повідомляємо про значні досягнення у вирішенні зазначених проблем при лікуванні ГКІ бактеріальної та вірусної етіології шляхом активації місцевого імунітету слизової оболонки кишечника за допомогою препарату «Гепон».

Імуномодулятор останнього покоління - препарат Гепон представляє новий клас імунорегуляторних пептидів, синтетичних гомологів шарнірної області Езріном - білка, що бере участь у передачі сигналів у клітинах людини. В основі імуномодулюючої дії Гепона лежить індукція інтерферонів та цитокінів, активація моноцитів і нейтрофілів, посилення продукції антитіл, специфічних у відношенні збудників різних інфекцій. Поряд із загальним імуномодулюючою впливом, Гепон має виражену протизапальну і противірусну дію, а також ефективно індукує регенераторні процеси. Важливою особливістю Гепона є активація місцевого імунітету слизових і епітеліальних оболонок.

У даному дослідженні під нашим спостереженням перебувало 100 хворих на ГКІ різної етіології у віці 2-14 років з середньотяжким формами захворювання. Вивчали клінічну і сануючих ефективність Гепона при бактеріальних і вірусних ГКІ, а також вплив препарату на мікробіоценоз кишечника. ГКІ бактеріальної етіології (шигельоз, сальмонельоз, клебсиеллеза та ін) була доведена у 50 хворих, у інших 50 хворих мала місце ГКІ ротавірусної етіології. При лікуванні хворих на ГКІ бактеріальної етіології Гепон призначався додатково до етіотропної антибактеріальної терапії (фуразолідон). При лікуванні ротавірусної інфекції Гепон застосовувався на додаток до загальноприйнятої базисної терапії. Хворі отримували по 1 мг Гепона (в 1 мл води) per os два рази на добу протягом 3-5 днів при вірусній інфекції, 5-7 днів - при бактеріальній ГКІ. Групами порівняння служили 20 дітей з бактеріальною ГКІ та 20 дітей з ротавірусної ГКІ, аналогічні за віком, етіології ГКІ, тяжкості захворювання, типу діареї («інвазивний», «осмотичний») та рівню ураження ШКТ (ентерит, коліт, ентероколіт). Хворі в групах порівняння не отримували Гепон або будь-які інші імуномодулятори, пробіотики, ентеросорбенти. Діти надходили до стаціонару в перші два-три дні від початку захворювання в стані середньої тяжкості або ближче до важкого. У більшості випадків перебіг захворювання був за типом ентериту або гастроентериту (58%), рідше - топическим діагнозом був ентероколіт (24%), коліт (12%) або гастроентероколіт (6%) (рис. 1).

Етіологічний діагноз на підставі клініко-епідеміологічних даних і з урахуванням результатів лабораторних досліджень: бактеріологічного, серологічного, ПЛР-діагностики на виявлення геному бактерій або вірусів, реакції латекс-аглютинації на наявність антигену ротавірусу у фекаліях і дослідження випорожнень на дисбактеріоз кишечника. Сукупність досліджень дозволила верифікувати етіологічну природу ГКІ у 84% випадків, в тому числі - шигельоз Зонне і Флекснера у 19%, сальмонельоз - у 7%, клебсиеллеза - у 14%, ротавірусна інфекція - у 35%, ГКІ, викликані астро-, каліці - і іншими вірусами - у 8% (рис. 2). Лише у 16% хворих етіологію ГКІ розшифрувати не вдалося.

ГКІ бактеріальної етіології

При ГКІ бактеріальної етіології позитивна динаміка клінічних симптомів ГКІ мала місце у 90% хворих вже в перші 2-3 дні лікування Гепоном в поєднанні з фуразолідоном, в порівнянні з 60% хворих, які отримували тільки фуразолідон у групі порівняння. На 3-й день лікування Гепоном у 63% хворих повністю зникли симптоми інфекційного токсикозу (інтоксикація, токсикоз з ексикозом, лихоманка та ін) і в 40% випадків наступило повне клінічне одужання з нормалізацією частоти і характеру стільця. У групі порівняння на 3-й день лікування фуразолідоном симптоми токсикозу зникли лише у 30%, а клінічне одужання настало тільки в 20% випадків. Клінічне одужання від бактеріальної ГКІ після закінчення 5-денного курсу лікування відбувалося у 80% хворих, які отримували Гепон в поєднанні з фуразолідоном, у порівнянні з 45% хворих, які отримували тільки фуразолідон. Повна елімінація збудника ГКІ (етіологічне одужання) мала місце в 71,4% випадків лікування Гепоном в поєднанні з фуразолідоном в порівнянні з 46,6% випадків при лікуванні фуразолідоном без Гепона. На 7-й день лікування Гепоном нормалізація стільця настала практично у всіх (93%) хворих, у той час як при терапії фуразолідоном без Гепона у 25% хворих зберігався патологічний стілець з домішками (слиз, зелень, неперетравлені грудочки).

Включення Гепона в комплексну терапію ОКИ бактеріальної етіології достовірно вкорочувало тривалість симптомів інфекційного токсикозу (млявість, знижений апетит, лихоманка та ін) і діарейного синдрому (табл. 1). Так, середня тривалість всіх клінічних проявів інфекційного токсикозу при додатковому включенні в комплексну терапію Гепона скоротилася з 4,15 ± 0,19 дня до 3,57 ± 0,18 дня (p <0,05) і діарейного синдрому - з 6,35 ± 0,36 дня до 4,35 ± 0,25 дня (p <0,05). Відмінності в середній тривалості зниженого апетиту, блювання і больового синдрому виявилися статистично недостовірними (p> 0,05). При вивченні кількісного та якісного складу мікрофлори кишечника у хворих бактеріальної ГКІ встановлено, що до початку лікування у 80% хворих мали місце дисбіотичні зміни в мікрофлорі кишечника. Кількість біфідобактерій знижувалося до 10 6 -10 2 КУО / гр аж до їх повної відсутності у випорожненнях у 70% хворих, лактобактерій - менше 10 6 КОЕ / гр. у 54% хворих, ентерококів - у 43% дітей. Кількість E. coli перевищував нормальний їх вміст у калі (10 6 -10 липня КУО / гр.) у 60% хворих, в тому числі - лактозонегативних в 30% випадків, а гемолітичних у 20% дітей. У 37% хворих у високих концентраціях (10 8 -10 10 КУО / гр.) Висівалися представники умовно патогенної мікрофлори (клебсієли пневмонія, ентеробактерій) і гриби роду Candida. На 5-7 день лікування в групі хворих, які отримували фуразолідон, дисбіотичні зміни в мікрофлорі кишечника прогресували. Кількість хворих з нормальним вмістом біфідобактерій зменшилася з 47% до 13%, лактобактерій - з 60% до 40%, ентерококів з 47% до 13% випадків (рис. 3). Навпаки, при одночасному застосуванні імуномодулятора Гепон з фуразолідоном відбувалося достовірне підвищення логарифма концентрації біфідо-, лактобактерій та ентерококів, у меншій мірі - ешерихій коли (рис. 4). Початкове зміст грибів Candida становило 10 4 -10 6, під впливом Гепона кількість кандид значно знижувався, аж до їх повної елімінації. Після лікування Гепоном кількість хворих з нормальним логарифмом концентрації біфідобактерій збільшилася з 20 до 55%, лактобактерій - з 35 до 80% випадків.

Порівняльна оцінка сануючої ефективності двох схем лікування показала, що при етіотропної терапії фуразолідоном повторний висів шигел Зонне і Флекснера мав місце у 42,8% хворих, сальмонел - у 66,7%. Сануючі ефективність фуразолидона щодо шигел склала 57,2%, сальмонел - 33,3%. Клебсієли пневмонії та ентеробактерій практично були не чутливі до фуразолідон, на тлі лікування ці бактерії висівалися у високих концентраціях у 75% випадків (сануючих ефективність 25%). При лікуванні бактеріальних ГКІ за схемою «фуразолідон + Гепон» сануючих ефективність відносно шигел зросла до 80%, сальмонел - до 67%, клебсієл пневмонія - до 84%, грибів роду кандида з 0 до 53% (рис. 5).

Таким чином, при ГКІ бактеріальної етіології у дітей Гепон сприяє швидкій елімінації збудників інфекції та купіруванню запального процесу в кишечнику і, відповідно, симптомів інфекційного токсикозу (інтоксикації) і діарейного синдрому. В основі такого лікувальної дії препарату - активація місцевого клітинної ланки імунітету, асоційованого зі слизової шлунково-кишкового тракту. Застосування Гепона істотно підвищує клінічну і сануючих ефективність антибактеріальної терапії, скорочує тривалість гострого періоду захворювання і сприяє швидкому одужанню. Дуже важливо, що Гепон здійснює нормалізуючий вплив на кількісний і якісний склад мікрофлори кишечника, запобігаючи несприятливий ефект антибактеріальної терапії на нормофлори кишечника.

ГКІ вірусної етіології

При ротавірусної інфекції, додаткове призначення до базисної терапії імуномодулятора «Гепон» сприяло достовірному скороченню тривалості гострого періоду захворювання і прискореної санації організму від ротавіруса. Так, вже на 2-й день лікування Гепоном в більшості випадків зникає млявість (75%), знижений апетит (80%), лихоманка (75%), а у 60% хворих повністю зникають усі симптоми інфекційного токсикозу і настає клінічне одужання з нормалізацією стільця (табл. 2). У той же час в групі порівняння симптоми токсикозу на 2-й день повністю зникли лише у 15% випадків, на 3-й день - у 60% і лише на 5-й день - у всіх хворих Середня тривалість больового синдрому і явищ метеоризму при лікуванні Гепоном скоротилася з 3,25 ± 0,12 дня до 2,7 ± 0,09 дня і діарейного синдрому - з 4,21 ± 0,18 дня до 2,3 ± 0,12 дня (р <0,001). У групі хворих, які отримували тільки базисну терапію, незважаючи на клінічне одужання санація організму від ротавірусу на 5-й день хвороби мала місце тільки в 15%, а виділення ротавірусу з фекаліями в 20% випадків тривало аж до 10-18 дня від початку захворювання. У групі хворих, які отримували Гепон, вже на 3-й день лікування в 55% випадків, а на 5-й - практично у всіх хворих (95%) настала повна і стійка санація від ротавіруса (рис. 6). Таким чином, додаткове включення імуномодулятора «Гепон» в базисну терапію середньої форми ГКІ бактеріальної етіології «інвазивного» типу сприяє прискореної нормалізації кількісного і якісного складу мікрофлори кишечника, підвищення сануючої ефективності етіотропної терапії, більш швидкого зникнення симптомів інтоксикації, лихоманки і діарейного синдрому та достовірного скорочення гострого періоду захворювання. Застосування Гепона при лікуванні ГКІ вірусної етіології «осмотичного» типу призводить до якнайшвидшого клінічному одужанню та санації від збудника інфекції. При бактеріальної ГКІ Гепон призначається 5-7-денним курсом, а при ГКІ вірусної етіології - 3-5 денним курсом по 1 мг per os 2 рази на день у вигляді 0,1% розчину. Гепон добре переноситься хворими, зручний у використанні, особливо при наявності частої блювоти. Побічних явищ і алергічних реакцій при використанні препарату не виявлено. Результати даної роботи дозволяють рекомендувати впровадження імуномодулятора «Гепон» в клінічну педіатричну практику: • для лікування середньо-і важких форм ГКІ у дітей з метою інтенсифікації антибактеріальної етіотропної терапії і прискореної нормалізації порушеного мікробіоценозу кишечника (біоценоз-зберігаючою антибактеріальна терапія); • як ефективний засіб лікування ГКІ вірусної етіології, спрямоване на якнайшвидшу елімінацію вірусу з організму; • як ефективний засіб профілактики ГКІ вірусної етіології у вогнищах інфекції; • при дисбактеріозах кишечника різної етіології - для нормалізації кількісного і якісного складу мікрофлори і прискореної елімінації з кишечника представників умовно-патогенної мікрофлори.

Біоценоз-зберігаючою терапія кишкових інфекцій у дітей

Біоценоз-зберігаючою терапія кишкових інфекцій у дітей

Біоценоз-зберігаючою терапія кишкових інфекцій у дітей

Біоценоз-зберігаючою терапія кишкових інфекцій у дітей

Список літератури

1. Пшенісова А.С. Храктеристики імунного статусу при ешеріхіозной інфекції у дітей / А.С. Пшенісова, Р.А. Дарджанія / / Мат. Другого конгресу педіатрів-інфекціоністів Росії «Актуальні питання інфекційної патології у дітей. М., 2003. - С. 161-162

2. Ротавірусна інфекція у дітей раннього віку / Н.П. Купріна та ін / / Мат. Другого конгресу педіатрів-інфекціоністів Росії «Актуальні питання інфекційної патології у дітей». М., 2003 - С. 101.

3. Вірусні діареї у дітей: особливості клінічного перебігу та тактика терапії / О.В. Тихомирова та ін / / Дитячі інфекції. - 2003, № 3. -С. 7-10.

4. Савицька К.И. Порушення мікроекології шлунково-кишкового тракту і хронічні хвороби кишечника. / / Terra medica. М., 2 / 98 - С.13-15

5. Сучасні підходи до лікування ГКІ у дітей / В.Ф. Учайкин та ін / / Педіатрія. -1996. - № 3. - С. 49-54

6. Застосування імунокоригуючих препаратів у новонароджених дітей, хворих салмонеллезом / О.С. Махмудов та ін / / Сб.науч. праць «Питання терапії інфекційних хвороб у дітей». М. - 1990. - С. 93-96

7. Пробіотики в комплексній терапії кишкових інфекцій у дітей / В.Ф. Учайкин и др. / / Біопрепарати. М. - 2001, № 1. - С. 2-4.

8. Копанев Ю.А. Ефективність та безпечність застосування комплексного імуноглобулінового препарату (КВП) для корекції дисбактеріозів кишечника і лікування гострих кишкових інфекцій у дітей / Ю.О. Копанев, А.Л. Соколов, Л.Г. Кузьменко / / Сб. наукових праць «Проблеми інфекційних хвороб (клініка, діагностика, лікування)». Частина 2. М. - 2000. - С. 149-154

9. Бехтерєва М.К. Імуномодулююча терапія у дітей з іерсініозной інфекцією / М.К. Бехтерєва, О.В. Тихомирова, Г.Ф. Железникова / / Дитячі інфекції. - 2003. - № 2. - С. 40-43.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Медицина | Реферат
27.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Підходи до лікування гострих кишкових інфекцій у дітей
Лікарські засоби для терапії кишкових інфекцій
Терапія рідиною і електролітами у дітей
Лікування кишкових захворювань
Терапія Комплексна терапія хронічної недостатності кровообігу
Джерела шляхи поширення та профілактика кишкових токсикоінфекцій на прикладі черевного тифу паратифу
Профілактика респіраторних інфекцій
Діагностика стафілококових інфекцій
Збудники бактеріальних інфекцій людини
© Усі права захищені
написати до нас