Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Аналіз стану попиту. В основі управління вироб-му і реалі-ии продукції лежить аналіз збуту та управлінням V продажів. У органі-ии складається кошторис продажів, являющ-ся складовою частиною бізнес плану. Кошторис продажів включає в себе: 1). Припускаючи. V реаліз. По кожному товару. 2). Очікувану ціну кожного товару. Ці дані класіфіц. за регіонами або з представництва підприємства. Оцінка планового V продажів у натуральному вираженні зазвичай починається з оцінки V продажів минулого періоду. Ця величина в звітному році змінюється з урахуванням факторів, що впливають на реаліз. 1). Величина товарів замовлених, але не відвантажених. 2). Планованої рекламною компанією. 3). Економічної кон'юктури в галузі та економіки в цілому. 4). Вироблених потужностей і результатів ринкових досліджень. При дослідженні ринку продажів використовуються слід. Методи 1). Евристичні - заснований. На усереднення відомостей отриманих шляхом опитування фахівців N = 0 +4 * M + П / 6 N-прогноз V продажів, 0-Оптимістична оцінка, М-середня оцінка, П-пісіместіческая оцінка. 2). Трендового прогнозування по окремих товарах або групам товарів N = Nтек .* Т Nтек.-поточний період, Т-темп зростання, N-попередній період. 3). Факторний аналіз, використовуючи кореляційні та регресивні залежності V очікуваних продажів від основних факторів роблять на нього вплив.
4). Пробний маркетинг (виконується для нових товарів) при якому виробляється невелика партія товарів на реалізації, якої вивчається можливий попит. Вивчивши передбачуваний V продажів у натуральному вираженні прогнозують, виручку шляхом множення на очікувану ціну товару. Таким чином, V реалізації продукції залежить від зміни V попиту і зміни цін на товари. Ступінь ув'язки ціни і V попиту характеризується показником еластичності. Кількісна оцінка еластичності Е.С. = зміна в V попиту (%) / зміна в ціні (%). Якщо еластичний попит> 1 (еластичний) зміна ціни на 1% дає більше 1% зміни V збуту. Отже, зниження ціни викликає таке зростання величини попиту, що загальна виручка зростає. Е.С. = 1 кожен% зміни ціни приносить 1% зміни v збуту. Е.С. <1 (не еластичний) зміна ціни на 1% дає менше 1% зміни V
В2. Аналіз Реалізації з урахуванням виконання планів по асор-ту, структурі й терміни поставки. Показники V реалі-ії є-ся одним з узагальнюючих показників госпо-ої деяте-і завершальний етап кругообігу госп. коштів. Від нього залежить фінан-ий результат фінансове становище платоспроможність. Аналіз починають з визначення виконання плану і динаміки до минулого періоду. Аналіз реалізації продукції пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції. Терміни постачань необхідно проаналізувати шляхом порівняння термінів фактич. відвантаження з договірними термінами. Бажано що б відвантаження проводилася рівномірно. На виконання плану з реалі-ии впливають: терміни відвантаження, своєчасний розрахунок за КДПУ ім. продукцію. Це залежить від того, що записано в наказі по обліковій політиці, тобто для цілей налогооблж. реалізац. вважається з відвантаження або з оплати. На V реалі. Робить вплив виконання плану в асортименті. Асортимент - перелік найменувань продукції. Виконання плану в асортим. проводиться шляхом порівняння фактичних даних по кожному виду продукції з запланованим і менша з них береться в рахунок асортименту. % Виконання плану в асор-ті визначають-ся відношенням сум прийнятої в рахунок асортим. до планового завдання. Кращим% є 100%. Причини невиконання плану по асорт.: ЗОВНІШНІ кон'юнктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, матеріальне забезпечення, несвоєчасне введення в дію виробничих потужностей. ВНУТРІШНІ недоліки в організації виробництва, поганий стан обладнання. Структура-співвідношення окремих видів виробів у загальному V. Зміна структури впливає на V продукції з реалізації та з випуску у вартісному вираженні, призводить до зміни матеріаломісткості, с / с, прибутку, рентабельності. Виконання плану по структурі визначається шляхом порівняння фактичних даних по кожному виду з фактичними даними при плановій структурі і менша з них приймається в рахунок структури.

В3АНАЛІЗ ЯКОСТІ випущеної і реалізованої прдукції. НА V реалізації у вартісному вираженні впливає якість продукції. Її підвищення забезпечує економію трудових і матеріальних ресурсів, дозволяючи більш повно задовольняти потреби суспільства, Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на неї, збіль-ие прибутку за рахунок V продажів і за рахунок більш високих цін. Якість продукції - поняття характеризують параметричні, експлуатаційні. споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність довговічність. Розрізняють показники якості; 1) узагальнюючі, 2) індивідуальні, 3) непрямі Узагальнюючі незалежно від виду продукції та призначення, це умовні показники: 1) питома вага нової продукції, загалом, її випуске.2) питомих. вага атестованої та не атестованою прдукціі.3) доля. вага продукції вищої категорії якості. 4) доля. вага прдук. Відповідає світовим стандартам. 5) доля. вага експортної прод. в т. ч. у високорозвинені промислові країни. ІНДИВІДУАЛЬНІ-поодинокі виходячи зі споживчих властивостей деяких видів товарів: 1) корисність (жирність молока, зольність вугілля і т. д.) 2) надійність (довговічність, безвідмовність) 3) естетичність виробу. НЕПРЯМІ-штрафи за неякісну продукцію V та власність. вага забракованої продукції, втрати від шлюбу і т. д. Завдання аналізу в даному питанні 1) оцінка виконання плану за якістю продукції, 2) визначення впливу якості продукції на вартісні показники (реалізацію, випуск, прибуток).
АНАЛІЗ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ РОБІТ ПОСЛУГ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ V РЕАЛІЗАЦІЇ.
Конкурент. Прдук. Складна категорія визначає як результат виробництва, так і кон'юнктуру ринку, а тому вимірюється системою показників, які не завжди купують точну цілісну оцінку. При оцінці коньюк. Слід мати на увазі 2 групи показників відображають корисність товару. 1) Параметри визначають витрати споживача при експлуатації товара.2) параметри товару котор. Відбиває відміну від товарів конкурента. Якщо оцінювати свій-ва товару, продукції з позиції споживача то споживач купує товар зовсім не для того що б його ремонтувати або нести додаткові витрати. Тому конкурент-ть включає в себе аспект якість. Говорячи про конкурентоспроможність продукції в багатьох випадках посилаються, на ціну виробу, але це не завжди правильно. Безумовним повинно бути те обставин, що якість продукції зумовлює ціну виробу і його місце на ринку збуту. Узагальнюючий висновок про конкурен-ти продукції можна зробити на основі порівняння, динаміки V реалізації продукції у вартісному і натуральному вираженні. Підвищення конкурен-ти супроводжується зростанням прибутковості підприємство, якому д / оцінки конкурен-ти застосовується показник прибуток / не 1грн. реаліз. Продукції. Використовуються і такі показники як 1) коеф-ент оновлення продукції, 2) середній вік виробленої продукції. Зниження конкурен-ти продукції впливає на збільшення залишків нереалізованої продукції. Готова продукція на складах і товарах відвантажених. Свідченням зниження конкурі-ти м / б зниження темпів зростання V реалі-ии з темпами зростання залишків продукції. Причинами зниження конкурен-ти м / б 1.Сніженіе якості продукції, 2.насищеніе ринку товарами, 3.високая ціна на продукцію, 4.потеря новизни товару.
ФАКТОРНИЙ А-З V РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ.
А-з показників реалізації проводять за кожний місяць, квартал, півріччя, рік, дані зіставляються з планом з минулим періодом знаходять абсолютні відхилення і темпи зростання і приросту. На зміну V реализ-ії продукції впливають: зміна відвантаження продукції, 1 зміна залишків готової продукції на початок періоду, 2ізмененіе випуску товарної продукції, 3ізмененіе залишків готової продукції на кінець періоду. Зміна залишків товарів відвантажених на початок і кінець періоду 1срокі оплати, яких не наступили, 2неоплаченних в строк, 3на відповідальному зберіганні у покупця. Якщо виручки від реалізації визначаються за відвантаженням то V реалі-ії продукції визначається Ф = Він + ТП-Ок де Р-реалізація, Он-залишки на початок, ТП-товарна продукція, Ок-залишки на кінець. Якщо виручка визначається за оплатою, то слід врахувати товари відвантажені Р = Він + ТП + Онотгруж-Ок-Окотгруж. При а-зе з'ясовують освіта надпланових залишків на складах несвоєчасність оплати покупця. При аналізі показників реалізації важливо перевірити виконання плану за договорами поставки. Виконання плану визначається наростаючим підсумком по підприємству і по окремим споживачам, за видами продукції і дається оцінка виконання договірних зобов'язань. % Виконання договірних зобов'язань% = відвантаження за договірними зобов'язаннями за планом-недовиконання по відвантаженню / відвантаження за договірними зобов'язаннями за планом. Недовиконання договірних зобов'язань веде до зміни виручки, прибутку, виплати штрафних санкцій, втрати ринку збуту і впливає не тільки негативно на підприємство, але і на роботу торгових організацій, підприємств суміжників, транспортних організацій. Особливий вплив при аналізі приділяється виконанню зобов'язань по кооперованих поставках і на експорт.Следует перевірити виконання контрактів на постачання товарів д / державних потреб це гарантує, підприємству збут продукції своєчасну її оплату пільги по податках кредиту й т.д. При аналізі необхідно вивчити причини збільшення неоплачених залишків продукції відвантаженої покупцем. Якщо терміни оплати її ще не настали то це нормальне явище. Прострочена заборгованість покупців за товари ускладнює фінансовий стан підприємства і слід вжити заходів до стягнення її. У кінцевому підсумку на V реалізації впливає V випущеної продукції.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ. Цей показник характеризується узагальнюючими і приватними показниками узагальнює: матеріаловіддача = вар-ть пороізведенной продукції / сума матеріальних витрат, матеріаломісткість = сума матеріальних витрат / вар-ть виробленої продукції, питома вага матеріальних витрат у с / с продкціі = матеріальні витрати / с / с виробленої продукції. ПРИВАТНІ: матеріаломісткість застосовується д / характиристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (металоемкость, паливомісткість) а так само для характеристики рівня матеріалоємності окремих виробів. = Вартість усіх матеріальних витрат / ціна реалізації (по одному виробу). У результаті загальна матеріаломісткість залежить від структури виробленої продукції. Наступний. Фактор - норми матеріалів на од. продукції: ціна на матеріальні ресурси, ціна на продукцію. Вплив факторів визначається способом ланцюгових підстановок. Особливу увагу приділяють показником використання матеріальних ресурсів до таких показників відносяться: Коеффіц-ент вико-ия (коефі-ент виходу готової продукції), норма витрат матеріалов.Кіспользов.мет-лов (машинобудування) або коеф. виходу придатної продукції (металургіч., хімічна, харчова промисловість) визначається Кіспользов. Матеріалів = вага готової продукції / вага витраченого сировини Цей показник характеризує ступінь корисного використання матеріалів (приклад вага використаного сировини 1250кг на 1000кг гот.прод. Тоді Кпол.іспол .= 1000/1250 * 100% = 80%) Питома витрата матеріалів на одну одиницю готов.прод. це зворотна величина Урасх .= 1250/1000 = 1,25. При аналізі визначають ступінь дотримання норм. Норм витрати сировини і матеріалів д / б науково обснованой і прогресивною. Вона складається з 3 частин 1.чістий2отходи3потері. Відходи м / б повторно використовувані у вироб-ві. Втрати це безповоротні відходи. Відходи м / б технологічними та організаційними. Завдання полягає в тому що б боротися м организац. втратами і отходамі.Уменьшіть витрати сировини на виробництво 1ед продукції можна шляхом спрощення конструкцій вироби, вдосконалення техніки і т ехнологія виробництва заготовки більш якісної сировини і зменшення його втрат під час зберігання, недопущення браку, мах використання відходів і т. д.
АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ V ВИРОБНИЦТВА І ЧИННИКИ ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗМІНУ V ВИРОБНИЦТВА. Аналіз роботи промислового підприємства починається з вивчення показників випуску прдукціі1задачі аналізу: оцінка ступеня виконання плану і динаміки виробництва продукції, визначення впливу факторів на обсяг випуску продукції,
Виявлення внутрихоз. Резервів по збільшенню випуску, розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів. V виробництва продукції м / виражатися в натуральних, умовно-натуральних і вартісних вимірниках. Узагальнюючий показник V виробництва отримують за допомогою вартісної оцінки. Основним показником V виробництва є товарна і валова продукція. Валова вартість всієї виробленої продукції і виконаних робіт включаючи не завершене виробництво виражається у порівнянних цінах. Товарна - відрізняється від валової тим що в неї не включаються залишки НЗВ і внутрішньогосподарський оборот. Джерелом інформації для аналізу виробництва є плани економічного і соціального розвитку підприємства оперативні плани графіки звітність. Аналіз починають з вивчення динаміки валової і товарної продукції розрахунку базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту. Оперативний аналіз випуску продукції здійснюється на основі розрахунку в якому відображаються планові і фактичні відомості про випуск продукції по V, асортименту якості, за кожний день наростаючим підсумком з початку місяця а так само відхилення від плану. V виробництва товарної продукції на підприємстві залежить від численних і різноманітних факторів за економічним змістом їх можна об'єднати в групу: 1обеспеченность підприємства о / с у т.ч. машинами та обладнанням ефективність їх використання. 2Обеспеченность підприємства сировиною і матеріалами та ефективність використання. 3обеспеченность підприємства трудовими ресурсами та ефективність використання.
АНАЛІЗ НАЯВНОСТІ СТАНУ І СТРУКТУРИ ОСНОВНИХ ФОНДІВ В ДИНАМІЦІ. Аналіз звичайно починають з вивчення наявності О / З їх у динаміці і структурі. Виробничу потужність підприємства визначають промислово виробничі фонди. Прийнято виділяти активи активи і пасив. частина виробничі фонди до активної частини відносять промислово. Виробничі фонди, крім будівель і споруд. За функціональними ознаками о / с ділять на будівлі споруди передавальні пристрої і т.д. транспортні засоби, обладнання, інвентар. Аналіз проводять за видами о / ф беручи до уваги їх вартість на початок періоду надходження і вибуття за період і залишки на кінець періоду. Структура о / с - питома вага в загальному V аналізується шляхом порівняння даних на кінець періоду з даними на початок. Зростання питомої ваги активної частини о / с оцінюється позитивно. Важливе значення має технічний стан о / ф воно харак-ся показниками: Коб-коефіцієнт оновлення Коб = Вар-ть введених ВПФ / вар-ть ОПФ на кінець періоду, Квибитія = вар-сть вибулих ВПФ / стоїмо-ть ОПФ на початок періоду, Кпріроста = СУММАпріроста ВПФ / вар-ть ОПФ на початок періоду, Кізноса = СУММАізноса ОФ / початкова вар-ть ОФ на відповідно. Дату, Кгодності = залишкова сто-ть ОФ / первонач.стоі-ть ОФ. Для характе-ки вікового складу та морального зносу фонди групуються за первісною експлуатації (до 5 років ,5-10 ,10-20) Далі вивчається забезпеченість підприємства ОПФондамі показниками характеризу-ми забезпеченості є фондоозброєність праці та технічна озброєність праці Фондовооруж .= Середньорічна вартість промислово-виробничих фондів (ППФ) / середньооблікова чисельність робітників у найбільшу зміну, Рівень технічного озброєння = Середньорічна вартість виробничого обладнання / середньооблікова чисельність робітників у найбільшу зміну. Темпи зростання технічного озброєння зіставляють з темпами зростання продуктивності праці бажано ч / б темп зростання продуктивності праці випереджав темпи зростання технічного озброєння.
АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ. Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається порівнянням фактичної кількості працівників за категоріями і професіями з плановою потребою. Д / оцінки відповідності кваліфікації робочих складності виконуваних робіт порівнюються середні тарифні розряди робіт і робітників розрахованих на средневзвешанной арифметичній. Якщо фактично середній тарифний розряд робочих нижче планового і нижче середнього тарифного розряду це може призвести до випуску менш якісної продукції. У процесі аналізу вивчають зміна в сотсаве робочих за віком, освітою, стажем роботи. Д / характеристики руху робочої сили розраховують і аналізують показники Коборота з прийому = кількість прийнятого на роботу персоналу / середньооблікова чисельність персоналу Коборота з вибуття = кількість звільнених працівників / среднеспісоч чисельність До плинності кадрів = кількість звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни / среднеспісоч чисельність До сталості персоналу = кількість працівників пропрацювали весь рік / среднеспі чисельність. При аналізі вивчають причини звільнення (за власним бажанням скорочення кадрів, порушення трудової дисципліни і т. д.) Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами пов'язують з виконанням плану соціального розвитку підприємства. (Будівництво житла, дет садів профілакторіїв і т. д.) Напруга в забезпеченості підприємства трудовими ресурсами м / б знято зя рахунок більш повного використання раб сили росту продуктивності праці, комплексної механізації і автоматизації, вдосконалення технології та організації виробництва. У процесі аналізу д / б виявлені резерви скорочення раб сили. Повноту використання трудових ресурсів можна оцінювати за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником за аналізований період і за рівнем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводять по кожній категорії працівників і по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству Якщо відпрацьовано менше днів і годин ніж заплановано то можна визначити надпланову втрату раб часу. Після визначення понадпланових втрат раб часу вивчають причини їх утворення. Причини м / б суб'єктивним та об'єктивні додаткові відпустки з дозволу адміністрації, захворювання, прогули, простої, отримання шлюбу і його виправлення. Скорочення втрат раб часу один із резервів збільшення випуску продукції.
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА Обсяг виробництва. При аналізі використання трудових ресурсів велика увага приділяється вивченню показників продуктивності праці. продуктивність праці характеризується сітстемой показників: узагальнюючі-середньорічна, середньоденна, середньогодинна вироблення 1 робочим а так само середньорічне вироблення на 1 працюючого. ПРИВАТНІ-витрати часу на виробництво 1 продукції певного виду (трудомісткість) або випуск продукції певного виду в натуральному вираженні за 1 людино день або людино годину. ДОПОМІЖНІ-витрати часу на виконання 1 певного виду робіт або обсяг виконаних робіт в 1 од. часу. Узагальнюючим показником при аналізі є середньорічна вироблення продукції 1 працівником. Величина його залежить не тільки від вироблення робочих, а й від питомої ваги останнього в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, від кількості відпрацьованих робочих днів і тривалості робочого дня. В основі аналізу лежить середньогодинна вироблення від неї залежить середньоденна і середньорічна. Вироблення пов'язана зі зміною трудомісткості продукції та вартісної її оцінкою. У вивченні впливу факторів на рівень середовищ годинниковий вироблення використовуються прийоми кореляційно-регріссіонного аналізу. У багато факторну кореляційну модель середньо часовий вироблення можна включити слід. чинники: фондоозброєність або енергоозброєність праці,% робочих мають вищу кваліфікацію, середні терміни служби устаткування і т.д. Домогтися підвищення продуктивності праці можна за рахунок: зниження трудомісткості продукції шляхом впровадження заходів технічного прогресу, комплексної механізації та автоматизації виробництва, заміни застарілого обладнання більш прогресивним, скорочення втрат робочого часу.
АНАЛІЗ ТЕХНІКО-організаційного рівня виробництва. Органнізаціонно-технрческій рівень виробництва впливає на виконання виробничої прграмми зростання продуктивності праці, зниження с / с і підвищення рентабельності. При вирішення складних завдань прискорення НТП, важливе місце відводиться аналізу досягнутого технічного рівня та організації виробництва. Для цього використовують систему показників характеризує: якість продукції, технічний рівень виробництва його механізацію та автоматизацію, ступінь досконалості застосовуваної технології, організацію виробництва праці та управління. Аналіз технічного рівня виробництва в наступному напрямках: забезпеченість підприємства засобами праці, впровадження й освоєння прогресивної техніки і технологій. Рівень механізації та автоматизації виробничих процесів відбивається не тільки кількісним співвідношенням механізованого ручної праці а так само якісну збірку механізації, ступінь досконалості машин, застосування багатоверстатного обслуговування і т.д. Найбільш узагальнюючим показником технічного озброєння є фондоозброєність праці Цей показник пов'язують з продуктивністю праці та розглядають у динаміці фондовіддача * фондоозброєність = V випущеної продукції / середньорічну стоїмо о / с * середньорічна вартість о / с промислово-виробничих фондів / середньооблікова чисельність = Vвипущенной прдукції / середньоспискову чисельність Показники характеризується рівень прогресивності технологічне. процесів є так само трудомісткість продукції. Чим нижче трудомісткість вироби окремі операції за інших рівних умов тим досконаліше техніка до показ организ технічні рівня є показат использ предметів праці це норми витрат та їх виконання. Фактори що впливають на ізменініе норм витрат матеріалів ділиться на технічні та організаціонние.К технічних факторів економії матеріалів відносяться вдосконалення кон-ии виробів технолог. процесів виробництва технолог. оснащення. Організаціонник фактори економії матеріальних ресурсів це впровадження предметів норм раз-ие спеціалізації коопперірованія поліпшення пла-ия т орга-ие матеріально технічного постачання. Для хар-ки зовн-родинних зв'язків
Підприємства по постав-м напівфабрикатів і комплектуючих виробів використовується коеф. кооперування = вартість комплектуючих і покупних виробів напівфабрикатів надійшли від заводів постачальників / с / с виробу в цілому.
Рівень організації виробництва характеризує коефіцієнт ритмічності .. Розміри і структура пром підприємства визначають структуру його органів управління. Ефективність управління багато в чому пов'язана зі спеціалізацією і кооперуванням підприємства. Рівень спеціалізації і кооперування виробництва характеризується різними показниками: питомою вагою профелірующей продукцією в загальному V проізволства. Для раціон-ної орга-ии і пошуку резервів поліпшення діяльності підприємства важливе значення має группир заходів по стадіях виробництва (постачання виробництво збут) За термінами використання резерви поліпшення діяльності діляться на поточні реалізовані протягом року. І перспективні протягом 5 років.
АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ С / З ФАКТОРІВ ВПЛИВАЮТЬ НА С / С. Класифікація витрат на виробництво її роль в економічному аналізі. Зазвичай під витратами розуміють споживані ресурси або гроші які потрібно заплатити за товари або послуги. Велике значення для прав-ої органі-ии обліку витрат має науково-обгрунтована класифікація. У залежності від ознаки класифікації витрати діляться: по відношенню до технологічного процесу - основні і накладні, по відношенню до V виробництва - змінні і постійні, за єдністю складу - одноелементні, комплексні, за способом віднесення на с / с окремих видів продукції - прямі , непрямі, щодо участі у виробничому процесі - виробничі і не виробничі, по можливості охоплення плану - плановані і не плановані, по ПЕРЕОДИЧНОСТІ виникнення - поточні і одноразові, за економічним змістом - економічні елементи і статті витрат.
Якщо розглядати витрати по відношенню до технологічного процесу вони діляться на основні і накладні. Основними називаються витрати безпосередньо пов'язані з технологічними процесами у виробництві. Накладні утворюються у зв'язку з організ. обслуговував. виробництва і спрямований. По відношенню до V виробництва діляться змінні які змінюються прямо пропорційної по відношенню до V виробництва але еденицу продукції вони є постійними (норма витрати драпу на пальто), постійні до сумі не змінюються при зміна рівня ділової активності (витрати на опалення), напівзмінні включають компоненти змінних і постійних витрат. За способом віднесення на с / с окремих видів продукції поділяються: прямі пов'язані з виробництвом певного виду продукції (сировина, матеріали, з / пл виробничих робітників) вони прямо відносяться на той чи інший об'єкт калькуляції. Непрямі пов'язані з виробництвом кількох видів продукції і відносяться на об'єкти калькулювання
шляхом розподілу пропорційно відповідно базі прикладом непрямих витрат є загальновиробничі та загальногосподарські.
АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО І РЕАЛІЗАЦІЮ продукції за статтями калькуляції. Планування та облік с / с на підприємстві ведуть за елементами витрат і калькуляційних статтях витрат. В основу групування витрат за елементами покладено принцип однорідності. Елементи витрат: мат. Зат., На оплату праці, відрахування на соц потреби, амартізацію о / с і пр. зат. Угруповання витрат по елементах необхідна для того, щоб вивчити мат. Їм, енерго їм, трудо їм, фондо їм і встановити вплив тих прогресу на структуру витрат. Угрупування витрат за призначенням, тобто за статтями калькуляції вказує на які цілі і в яких розмірах витрачені ресурси, таке угрупування необхідна для обчислення с / с окремих видів виробів. Статті калькуляції: сировина і матеріали, зворотні відходи (віднімаються), покупні вироби і підлозі фабр., Паливо і енергія на технологічні цілі, основна і доп. З / пл виробничим робітникам, відрахування на соц потреби виробничим робітникам, загально виробничі витрати, общехоз витрати, втрати від шлюбу, пр. витрати-виробнича с / с + коммерчіскіе расмходи-це повна с / с. Дані за статтями калькуляції вивчаються з позицій виявлення результатів виконання плану з / с товарного випуску зміни окремого ваги статей розглянуто економ. факторів формиров. витрат і причин відхилень. До показників с / с відносять с / с всієї товарної продукції, с / с порівнюєш товарної продукції, с / з одиниці продукції, с / с продукції як витрати на один карбованець товарної продукції (реалізованої), останній показник є узагальнюючим, він універсальний (розраховується в будь-якій галузі виробництва) і наочно показує зв'язок м / у с / с і прибутком. Витрати на один карбованець товарної продукції = сума витрат на виробництво і реалізацію продукції / вартість випуску цієї ж продукції в цінах реалізації. Якщо при складанні плану витрат підприємства використовує ся саме цей показник то при цьому не беруться до уваги наявність у собівартості як змінних так і постійних витрат, тобто залежать і не залежать від об'єму виробництва, в цьому випадку спотворюється план по витратах.
Сутність аналізу взаємозв'язку (собівартість-v виробництва-прибуток). Підприємство завжди прагне вижити в конкурентній боротьбі й одержати мах прибутку яка д.б. обгрунтовано відповідними розрахунками. У зарубіжній практиці підприємство велику увагу приділяє перспективі ніж ретроспективі. У теоретичній базі оптимізації прибутку при аналізі витрат є система обліку прямих витрат (директ-костинг) які називаються ще системою управління с / з або системою управління підприємством. Головним увагою в цій системі приділяється вивчення поведінки витрат у залежності від зміни ОТV виробництва. Методика аналізу прибутку і з / с залежить не тільки від обліку виробничих витрат але і від наявності раз-го обліку змінних і постійних витрат. У зарубіжній практиці для підвищення об'єктивності поділу витрат на постійні та змінні запропоновано ряд методів: вищої і нижчої точки V виробництва за період, статистичне побудова кошторисного управління. Графічний метод: з метою обгрунтованого управління рішення розраховують 1) беззбитковий V продажів при якому забезпечується повне відшкодування постійних витрат підприємства, 2) V продажів який гарантує підприємству необхідну суму прибутку, 3) зону безпеки підприємства запас фінансової стійкості. Для визначення цих показників можна використовувати графічний метод (представити графічне зображення). Це ж можна представити рівнянням 1 ступеня: y = a + bx, у-збільшення всіх витрат, а-абсолютна сума всіх постійних витрат, по-питомі змінні витрати на од продукції, х-V реалізації прод в натуральних од. За графіком можна встановити при якому V реалізації прод перед-ие отримати прибуток а при якому її не буде. За допомогою графіка можна визначити точку в якій закладена виручка. Вона отримала назву точки беззбитковості. Безубиточноть V реалізації продукції або порога рентабельності, нижче якого виробництво буде збитковим. Різниця м / у фактичним і беззбитковим V продажів називається зона безпеки, вона показує на скільки фактичний V продажів вище критичного при якому рентабельність = 0. Такі ж результати можна отримати аналітичним шляхом який більш зручний ніж графік. Виручка = витрати с / с + прибуток. Виручка = (змінні + прибуток) маржинальний дохід. Маржинальний дохід = виторг-змінні. Точка беззбитковості в грошовому вираженні = потсоян.расходи / рівень валової моржі.
ТОЧКА БЕЗЗБИТКОВОСТІ, ЗАСТОСУВАННЯ ГРАФІКІВ І ЇХ Інтерпритація. Економісти виявили теоритические залежність сукупність доходу від продажу витрат і прибутку від V виробництва. Економічна модель беззбитковості
Сукупні витрати
Сукупні доходи
Постійні витрати
Фірма може реалізувати рости. кількість продукції, шляхом зниження цін. Тому сукупний дохід не зростає. Пропорційно випуску лінія сукупного доходу спочатку зростає і піднімається не так круто і врешті-решт піде у низ. Лінія сукупних витрат Аі Д показують, що м / у точками а, б сукупні витрати різко зростають, це на низьких рівнях виробництва тому є труднощі в управлінні виробництвом у міру того як набирається досвід. Обладнання починається експлуатіроватся рівномірно, використовується переважно спеціалізація праці, а ближче до верхньої точки виробництва лінія сукупних витрат З Д зростає крутіше, тому що збільшуються витрати на од продукції. Відбувається це тому що випуск продукції за 1 год роботи основного робочого зменшується тому підприємство експлуатує свої можливості вище проектного рівня, виникає нестача ресурсів, графіки основного виробничого процесу стають найбільш складними. Лінія сукупного доходу перетинає лінію сукупних витрат у 2 точках, іншими словами існує 2 точки беззбитковості. Бухгалтерської моделі БЕЗЗБИТКОВОСТІ.
дохід
змінні
постійні
При побудова бухгалтерської моделі припускають що змін з-м і ціна реалізації од продукції незмінні в результаті цього залежність сукупного доходу та сукупних витрат змінюється від V виробництва, мають лінійний характер, таким чином на діаграмі є лише 1 точка беззбитковості. Зона прибутку розширюється з розширенням V реалізації, тому найбільш прибутковим виробництво буде при мах використанні виробничих потужностей. При порівнянні 2х моделей очевидно що економічна модель більш реалістичніше тому крива сукупних витрат не лінійна. Бухгалтерська передбачає відносить лінії доходів
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ. Показник характе-ним ефект-ть викорис-ия о / с є показник фондовіддача = вартість товарної продукції / середньорічну вартість ППФ ППФ-промислово виробничі фонди. Фондомісткість = середньорічна вартість ППФ / вартість товарної продукції. Рентабельність = прибуток / середньорічна вартість ППФ. Показник фондовіддачі визначається по всіх основних фондів, засобів виробничого призначення, за активної частини ППФ. V продукції повинен коригуватися на зміну оптових цін, на структурні зрушення, а вартість ОФ на їх переоцінку. На фондовіддачу впливає зміна частки активної частини ОФ в їх загальній сумі. Вплив фондовіддачі і кількості обладнання на випуск продукції визначають прийомом ланцюгових підстановок. Резервами збільшення випуску продукції і фондовіддачі є: введення в дію невстановленого обладнання, заміна і модернізація обладнання, скорочення цілоденних і внутрізмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності та, впровадження заходів НТП.
АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ Матеріальні ресурси. Необхідною умовою виконання плану з виробництва продукції, зниження її с / с, зростанню прибутку і рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами необхідного асортименту і якості. Зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах м / б задоволена 2ма шляхами: екстенсивним - придбання або виготовлення більшої кількості матеріалів і енергії, інтенсивним-більш економному використанні запасів у виробництві продукції. Джерела покриття потреби сировини і матеріалів м / б: зовнішніми-надходження від постачальників відповідно до договорів, внутрішніми-скорочення відходів сировини, собственнное виготовлення матеріалів і п / фаб. Потреба в завезенні матеріалів з боку визначається як різниця м / у загальною потребою і сумою власних внутрішніх джерел покриття. При аналізі перевіряють виконання договірних зобов'язань з поставки матеріальних ресурсів, договірних поставок. Крім цього перевіряється якість отриманих матеріалів, відповідності їх стандартам, ТУ, і умовами договорів. У випадках порушення пред'являється притензії постачальникам. При аналізі своєчасності постачання аналізують терміни надходження сировини і матеріалів і як вони вплинули на випуск продукції. Цей аналіз трудомісткий тому його проводять у відношенні тих матеріалів, які отримані в недостатній кількості або невчасно. При аналізі визначається скільки днів підприємство не було забезпечено тим чи іншим видом матеріалів і скільки продукції не додано у зв'язку з цим. Аналізується стан запасів, розрізняють запаси: поточні, сезонні, страхові. Величина поточних запасів залежить від інтервалу постачання в днях і середньодобового витрати певного виду матеріалів. Запас поточної: Зтек .= інтервал у днях * середньодобові витрати. Важливо перевірити відповідність фактичного розміру запасів нормативам. Порушення асортименту поставляється сировини і матеріалів, заміна одного матеріалу іншим ведуть до зростання витрат на виробництво продукції.
АНАЛІЗ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ. Одним з факторів, що впливають на рівень ділової активності організації є швидкість обороту господарських засобів. На промисловому підприємстві оборотні кошти можуть приймати таку форму: 1) гроші купують сировину, 2) незавершене виробництво готова продукція дебіторська заборгованість деньгі.1) кругообіг-представляє собою період часу протягом якого відшкодовується вартість необоротних активів, як прищепило для вчинення 1 кругообігу потрібно кілька обертів. Ефективність використання оборотних коштів оцінюється з допомогою системи показників оборотності. Розрахунок показників оборотності заснований на зіставлення результатів господарської діяльності з витратами на її здійснення тобто показники оборотності характеризують економічну ефективність роботи підприємства. Особливість цих показників в тому що в якості результатів у розрахунок приймається виручка від реалізації, а в якості витрат той показник оборотність якого розраховується. Існує 3 види показників оборотності: 1) коефіцієнт оборотності Коб = виручка / витрати [обороти] характеризує скільки рублів виручки отримано на 1грн витрат або скільки зроблено оборотів за аналізований період часу. 2) коефіцієнт закріплення Кзак = витрати / виручка = 0,8 3) оборотність в днях Обдні = мало днів в періоді / Коб = витрати / виручка * число днів в періоді характеризує тривалість обороту в днях. При розрахунку показників оборотності для усунення тимчасової непорівнянності чис. і хтозна-якого. залишки по балансу беруться за середньою хронологічною. Х = 1/2Х1 + Х2 + ... ..1/2Хn/n-1. При розрахунку середньо квартальних залишків Кр використовується формула середньоарифметичної ост.на початок + ост.на кінець / 2. Результатом зміни оборотності є вивільнення коштів з обороту (у випадках прискорення оборотності) або додатково залучення коштів в обороти (у випадках уповільнення оборотності). Розрахунок економічного результату зміни оборотності м / б виконано 2 способами: 1) Розрахунок відносної економії оборотних коштів. ОЕ = З1-З0 * Rвир. Шляхи прискорення оборотності: наблизити сировинну базу, змінити вид транспорту, дотримання нормативів запасів сировини на складі і перевірка обгрунтованості нормативів з точки зору безперебійності виробничого процесу, змін технологій виробництва, збільшення продуктивності устаткування і праці, підвищення кваліфікації, скорочення невиробничих втрат робочого часу, маркетингові чинники , етап розрахунку з покупцями, підвищення якості продукції, надання знижок при скорочення термінів розрахунку.
Система нормативного регулювання б / в і звітності в Росії. Ведення б / у здійснюється відповідно до нормативних документів, що мають різний статус. Один з них обов'язковий до застосування (Закон "Про б / у", положення по б / у), інші носять рекомендаційний характер (План рахунків, метод вказівки, коментарі). У залежності від значення і статусу нормативні документи поділяються: перша рівень: законодавчі акти, укази президента РФ і постанови Уряду, які регламентують прямо або побічно організацію та ведення б / у в організації; другий рівень: стандарти (положення) по б / в і звітності; третій рівень: методичні рекомендації (вказівки), інструкції, коментарі, листи Мінфіну РФ та інших відомств; четвертий рівень: робочі документи по б / у самого підприємства. Основним актом першого рівня є Федеральний закон "Про б / у" від 21.11.96г. № 129-ФЗ. Цей закон визначає правові основи б / у, його зміст, принципи, організацію, основні напрями бухгалтерської діяльності та складання звітності, склад господарюючих суб'єктів, зобов'язаних вести бухгалтерський облік і надавати фінансову звітність. До першого рівня системи слід віднести Цивільний кодекс РФ, федеральні закони "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва" від 29.12.95р № 222-ФЗ, "Про державну підтримку малого пердпренімательства в РФ" від 14.06.95 р № 88-ФЗ, "Про Програму реформування б / у відповідно до міжнародних обліковими стандартами фінансової звітності" від 06.03.98г № 283. Обліковий стандарт можна визначити як звід основних правил, що встановлює порядок обліку та оцінки певного об'єкта або їх сукупності. Облікові стандарти (у вітчизняному бухгалтерському обліку - положення) покликані конкретизувати з-н про бух.обліку і звітності. В даний час в Росії розроблено і затверджено 14 положень з бух.обліку та звітності: 1) "Облікова політика організації". ПБУ1/98. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 09.12.98г. № 60н, 2) "Облік договорів (контрактів) на кап.строітельство". ПБО 2 / 94. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 20.12.94г. № 107, 3) "Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в ін.валюті". ПБУ 3 / 2000. УПМРФ від 10.01.2000г. № 2н; 4) "Б / о орг-ції". ПБУ4/99г.УПМРФ від 06.07.99г. № 43н; 5) "Облік мат-виробничих запасів". ПБУ 5 / 01. УПМРФ 09.06.01. № 44н; 6) "Облік основних засобів". ПБО 6/01.УПМРФ 30.03.01 № 26н; 7) "Події після звітної дати". ПБО 7 / 98. УПМРФ 25.11.98. № 56н; 8) "Умовні факти хоз.деятельности". ПБО 8 / 98. УПМРФ 25.11.98 № 57н; 9) "Доходи організації". ПБО 9/99.УПМРФ 06.05.99 № 32н; 10) "Витрати орг-ції". ПБУ10/99. Затверджено наказом мінфіну РФ від 06.05.99ю № 33н. 11) Інформація по афілійованим особам ПБО 11/200. Утвер наказом мінфіну РФ від 13.10.2000 № 5н. 12) Інформація по сигментов ПБО 12/2000Утвер наказом мінфіну від 27.01.2000 № 11н. 13) Облік державної допомоги ПБУ 12/2000 утвер наказом мінфіну рФ від 16.10.2000 № 92н. 14) Облік нематеріальних активів ПБУ 14/2000 утвер наказом мінфіну РФ від 16.10.200 № 91н.На другому рівні системи нормативних документів єдиним регулюючим органом є Мінфін РФ. З перерахованих положень особливо важливим є Положення "Облікова політика організації ', оскільки в ньому викладено основні принципи обліку (безперервність діяльності організації, обачності, послідовності застосування облікової політики та інших). Методичні рекомендації та інструкції покликані конкретизувати облікові стандарти відповідно до галузевими та іншими особливостями. Вони розробляються Мінфіном РФ і різними відомствами. Робочі документи самого підприємства визначають особливості організації і ведення обліку в ньому. Основними з них є: документи по обліковій політиці, затверджені керівником форми первинних облікових документів, графік документообігу, затверджений керівником План рахунків б / у, затверджені керівником форми внутрішньої звітності.
ПОНЯТТЯ КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОЦІНКА О / С. О / с це частина майна, яка у ролі коштів праці при виробництві продукції, виконання робіт або надання послуг або для управління організацією протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців. Відповідно до ПБО 6 / 01, який вводиться в дію починаючи з бух звітності 2001р., При прийнятті до бух / в активів в якості о / с необхідно одноразове виконання наступних умов: 1) використання їх у виробництві продукції, при виконанні робіт або надання послуг або для управлінських потреб організації; 2) використання протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання, тривалістю понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 міс.; 3) організацією не передбачається подальший перепродаж цих активів; 4) здатність приносити організації економічні вигоди в майбутньому. Строком корисного використання є період, протягом якого використання об'єкта о / с приносить дохід організації. Для окремих груп о / с термін корисного використання визначається виходячи з кількості продукції (обсягу в натуральному вираженні), очікуваного до отримання в результаті використання цього об'єкта. Основними завданнями б / у о / с є правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження о / с, їх внутрішнього переміщення і вибуття; правильне обчислення та відображення в обліку суми амортизації о / с; точне визначення результатів при ліквідації о / с; контроль за витратами на ремонт о / с, за їх збереженням і ефективністю використання. Для організації обліку о / с, що відповідає поставленим завданням, важливе значення мають наступні передумови: класифікація о / с; встановлення принципів оцінки; встановлення одиниці обліку предметів о / с; вибір форм первинних документів та облікових регістрів. В організаціях застосовується єдина типова класифікація о / с, відповідно до якої о / с групуються за такими ознаками: галузевому, призначенню, видам, приналежності, використання. За призначенням о / с поділяються на виробничі о / с основної діяльності, виробничі о / з інших галузей, невиробничі о / с. За видами о / с поділяються: будівлі, споруди, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструменти, виробничий і господарський інвентар та приладдя, робочий, продуктивний і племінну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги. К о / с належать також капітальні вкладення на докорінне поліпшення земель (осушувальні, зрошувальні та інші меліоративні роботи) і в орендовані об'єкти о / с. Класифікація о / с за видами складає основу їх аналітичного обліку. За ступенем використання о / с поділяються на перебувають: в експлуатації, в запасі, у стадії добудови, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації; на консервації. Залежно від наявних прав на об'єкти про / с поділяються на: об'єкти о / с, належать організації на праві власності (в т.ч. здані в оренду), об'єкти о / с, що знаходяться у організації в оперативному управлінні або господарському віданні, об'єкти о / с, отримані організацією в оренду. Оцінений о / с. Розрізняють первинну, залишкову і відновлювальну вартість о / с. У б / у о / с відображаються, як правило, за первісною вартістю, яка визначається для об'єктів: виготовлених на самому підприємстві, а також придбаних за плату в інших організацій і осіб-виходячи з фактичних витрат по зведенню або придбання цих об'єктів, включаючи витрати з доставки, монтажу, встановлення; внесених засновниками від інших організацій в рахунок їх вкладів у статутний капітал - по домовленості сторін; отриманих від інших організацій та осіб безоплатно, а також неврахованих об'єктів о/с- за ринковою вартістю на дату оприбуткування; придбаних за договорами , які передбачають виконання зобов'язань (оплату) не грошовими коштами-за вартістю цінностей, переданих чи які підлягають передачі організацією. Вартість цих цінностей встановлюється виходячи з ціни, за якою в порівнюваних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних цінностей. При неможливості встановити вартість цінностей, переданих організацією, вартість о / с, отриманих організацією за договорами, які передбачають виконання зобов'язань негрошовими засобами, визначається виходячи з вартості, за якою в порівнюваних обставин купуються аналогічні об'єкти о / с. Фактичні витрати на придбання, спорудження та виготовлення о / с складається з: сум, сплачуваних організацією відповідно до договору купівлі-продажу (продавцю), а також за здійснення робіт за договором будівельного підряду та іншим договором і за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням о / с; реєстраційних зборів, державного мита та інших аналогічних платежів, зроблених у зв'язку з придбанням прав на об'єкт о / с; митних податків та інших платежів; невідшкодовуваний податків, що сплачуються у зв'язку з придбання о / с; винагород, сплачуваних посередницької організації , через яку придбані о / с; інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням, спорудженням та виготовленням о / с, і витрат з доведення їх до стану, в якому вони придатні до використання. Залишкова вартість о / с визначається відніманням з початкової вартості амортизації о / с. З плином часу первісна вартість о / с відхиляється від вартості аналогічних о / с, придбаних в сучасних умовах. Для усунення цього відхилення необхідно періодично переоцінювати о / с і визначати відновну вартість. Відновлювальна вартість - це вартість відтворення о / с. Починаючи з 1 січня 1999р організації можуть не частіше 1 разу на рік переоцінювати повністю або частково о / с по відновної вартості шляхом індексації чи прямого перерахунку по документально підтвердженим ринковими цінами. Сума дооцінки о / с в результаті переоцінки зараховується в додатковий капітал Д01-К83. Сума уцінки о / с відноситься на рахунок прибутків і збитків як витрати Д91-К01. Сума дооцінки о / с, що дорівнює сумі його уцінки, проведений у попередні звітні періоди і віднесена на рахунок прибутків і збитків як операційних витрат, відноситься на рахунок прибутків і збитків звітного періоду в звіті. Д01-К91.Сумма уцінки о / с відноситься в зменшення додаткового капіталу, утвореного за рахунок сум дооцінки цього об'єкта, проведеної в попередні звітні періоди Д83-К01.
ОБЛІК НАЯВНОСТІ І РУХУ О / С.Операціямі по надходженню о / с є введення їх в дію в результаті здійснення капітальних вкладень, безоплатне надходження о / с, оренда, лізинг, оприбуткування неврахованих раніше о / с, виявлених при інвентаризації, внутрішнє переміщення. Вступники о / с приймає комісія, назанчаемая керівником організації. Для оформлення приймання комісія складає у примірнику акт приймання-передачі про / с на кожен об'єкт про / с окремо. Загальний акт на кілька об'єктів можна складати лише в тому випадку, якщо об'єкти однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно під відповідальність однієї й тієї ж особи. У актах вказують найменування об'єкта, рік побудови чи випуску заводом, коротку характеристику об'єкта, початкову вартість, присвоєний об'єкту інвентарний номер, місце використання та інші відомості, необхідні для аналітичного обліку. Після оформлення акт приймання-передачі про / с передають в бухг-ію. До акта докладають технічну документацію, що стосується даного об'єкта. На підставі цих документів бух-ия проводить відповідні записи в інвентарні картки про / с, після чого технічну документацію зраджують в технічний відділ. Акт затверджує керівник. При передачі о / с іншої організації акт складають у 2 примірниках. Надійшли на склад обладнання для встановлення оформляють актом про приймання обладнання. В акті вказують найменування обладнання, тип, марку, кількість одиниць, вартість, виявлені дефекти. Акт складають у 2 примірниках і підписується всіма членами приймальної комісії. У разі неможливості провести якісну приймання устаткування при його надходженні на склад акт про приймання обладнання є попередніми, складеним за зовнішнім оглядом. Оприбуткування о / с, внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний капітал
З 1 янв.2000г. сума дебіторської заборгованості засновника за вкладом в КК відображається за дебетом сч.75 "Розрахунки з засновниками" і кредитом сч.80 "Статутний капітал". Вартість ОС, поступівщіх в якості внеску до КК, оформляють бух.запісямі: Дт 08 "Вкладення у необоротні активи" + Кт 75 "Розрахунки з засновниками"; Дт 01 "ОС" + Кт 08 "Вкладення у необоротні активи". ОС, придбання яких здійснюється за плату у інших орг-ий та осіб, а т.м. створені в самій орг-ії, відображають за Дт 01 "Основні засоби" і Кт 08 "Вкладення у необоротні активи". З 1 янв.2000г. - По Дт 01 і Кт80 "Прибутки і збитки" у складі позареалізаційних доходів. При цьому вартість безоплатно прийнятих ОС можна було відображати на фінансових рез-ах 2 способами: 1) в момент прийняття ОС до обліку в первинній ст-ти, 2) по мірі нарахування аморти-ии за прийнятими ОС. При 1 способі безоплатно прийняті ОС оформляються 2 бух.запісямі: Дт08 "Капітальні вкладення" + Кт80 "Прибутки і збитки" {на початкову ст-ть}. Первісна ст-ть безоплатно прийнятих ОС складається з їхньої ринкової ст-ти, витрат з доставки та реєстрації об'єктів і ін При 2 способі по безоплатно прийнятим ОС складають слід. Б / запису: Дт 08 "кап.вложений" + Кт 83 "Доходи майбутніх періодів" {на первонач.ст-ть}; Дт 01 "ОС" + Кт 08 "кап.вложений" {на первонач.ст-ть}; Дт рахунків обліку витрат (25,26,44 і ін) + Кт02 "Знос ОС" {на суму нарахованої амортизації}; Дт83 "Доходи майбутніх періодів" + Кт 80 "Прибутки і збитки" {на суму амортизації}. Відповідно до нов. Планом рахунків безоплатно прийняті ОС прибуткують за Дт08 "Вкладення у необоротні активи" і Кт98 "Доходи майбутніх періодів", субрахунок 98-2 "Безоплатні надходження". Cт-ть безоплатно отриманих ОЗ по мірі нарахування аморт-ії по них списується з субрахунку 98-2 "Безв.поступленія" в Кт 91 "Інші доходи і витрати". Отже, по безоплатно прийнятим ОС складаються слід-ие б / запису: Дт08 "Вкладення у необоротні активи" + Кт рахунку "Доходи майбутніх періодів" та ін рахунків {на початкову ст-ть}; Дт01 "ОС" + Кт 08 "Вкладення у необоротні активи "{на первон.ст-ть}; Дт рахунків обліку витрат (25,26 та ін) + Кт02" Аморт-ия ОС "{щомісяця на суму аморт-ії}; Дт98" Доходи майбутніх періодів "+ Кт91 "Інші доходи і витрати" {щомісяця на суму аморт-ії}.
9А. При вибутті ОС накопичена аморт-ія по об'єкту списується у зменшення його первісної ст-ти. При цьому дебетують счет02 "Аморт-ия ОС" і кредитують счет01 "ОС". При вибутті ОС внаслідок продажу, через старості, морального зносу, безоплатної передачі залишкова ст-ть об'єкта списується з рахунку 01 "ОС" в Дт 91 "Інші доходи і витрати". Крім того по Дт91 відображаються всі витрати, пов'язані з вибуттям ОС, а по Кт - всі надходження, пов'язані з вибуттям ОС (виручка від продажу об'єктів, ст-ть мат-ів, брухту, брухту, отриманих при ліквідації об'єктів, та ін) . Т.ч. на рахунку 91 "Інші доходи і витрати" формується фін.рез-ат від вибуття ОС. Щомісячно цей фін.рез-ат списується з рахунку 91 на сч.99 "Прибутки і збитки". Б / запису зі списання ОС: Дт02 "Амортизація ОС" + Кт 01 "ОС" {на суму ам-ії об'єкта}; Дт 91 "Інші доходи і витрати" + Кт 01 "ОС" {на
СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ведуть на синтетичні. рахунках 10 "Матеріали", 11 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі", 14 "Резерви під зниження ст-ти матер-их цінностей", 15 "Заготівля і придбання мат-их цінностей", 16 "Відхилення у ст-ти матеріалів". С / г-ті орг-ії можуть відкривати до сч.10 "Матеріали" отд-ті субрахунки для обліку насіння, посадкового матеріалу та кормів (покупних і власного пр-ва); мінеральних добрив; отрутохімікатів, використовуваних у боротьбі зі шкідниками та хворобами с / г культур; біопрепаратів, медикаментів та ін На сінтетіч.счетах облік матер.ценностей ведуть за фактичною с / з або за обліковими цінами. При обліку матеріалів по факт.с / с в Дт матер-их рахунків відносять всі витрати з їх придбання. При надходженні мат-ів дебетує матер-ий рахунок 10 "Мат-ли" і кредитують: * сч.60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - на ст-ть поступівщіх мат-ів за цінами постачальників з усіма націнками збутових і постачальницьких орг- ий і транспортно-заготівельними рас-ми, включеними до рахунків постачальників, включаючи оплату% за придбання в кредит, наданий постачальником і сумові різниці, що виникають до прийняття на облік мат-ів; * сч.66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" і 67 "Розрахунки за долгоср.кред.і позиками"-на åначісленних% за кредити і позики, використані на закупівлю мат-ів; * сч.76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" - на ст-ть послуг, оплачуваних чеками транспортним ( ж / д-м та водним) орг-ям; * сч.71 "Р-ти з підзвітними особами"-на ст-ть мат-ів, оплачених із підзвітних сум; * сч.23 "Допоміжні пр-ва" - на витрати з доставки мат-ів власним транспортом і на факт.с / с мат-ів собств-ого пр-ва; * сч.20 "Осн. пр-во "- на ст-ть зворотних відходів; * інші рахунки. Матер-ті цінності, отримані від розбирання списаних ОС, і надлишки мат-ів, виявлені при інвертар-ії, оцінюють за ринковою ст-ти і прибуткують за Дт10 з Кт91 "Пр.доходи і витрати". Мат-ли, отримані за договором дарування і безоплатно, беруть на облік за рин-ої ст-ти по Дт10 з Кт98 "Доходи буд.періодов". У міру списання безоплатно отриманих мат-ів на рахунки обліку витрат і за др.прічінам вибуття (на сч.20, 23,25,26,97 і др.с Кт10) їх ст-ть списується з сч.98 в Кт91. С / г орг-ії продукцію собств-го пр-ва поточного року відображають на сч.10 "Мат-ли" протягом року за плановою с / с (Дт10, Кт20). Після складання річної
Склад витрат на оплату праці,
включаються до собівартості продукції
Нараховані працівникам суми виплат слід розділити на чотири частини:
* Витрати на. оплату праці, що відносяться безпосередньо на витрати виробництва (обігу), а також на експлуатаційні витрати непромислових господарств, що знаходяться на балансі основної діяльності організації;
* Витрати на оплату праці по операціях, пов'язаних з заготовлением і придбанням виробничих запасів, устаткування до установки, здійсненням капітальних вкладень;
* Виплати в грошовій і натуральній формі за допомогою що залишається в організації частини прибутку;
* Доходи, що виплачуються працівникам за вкладами у майно організації та цінних паперів.
Склад першої і третьої частин визначено Положенням про склад витрат ... (12), і їм потрібно керуватися для визначення дебетуемого рахунків при нарахуванні оплати праці, посібників, пенсій та інших аналогічних виплат.
Відповідно до Положення про склад витрат у собівартість продукції включаються основна і додаткова заробітна плата основного виробничого персоналу.
На рахунках витрат виробництва і обігу відображають також виплати стимулюючого і компенсуючого характеру (премії за виробничі результати, в тому числі винагорода за підсумками роботи за рік, надбавки до тарифних ставок і окладів за професійну майстерність, високі досягнення у праці, виплати, що включаються до фонду заробітної плати, за винятком витрат з оплати праці, що фінансується за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні організації, та інших цільових надходжень).
Не включають до собівартості продукції, а відносять на зменшення прибутку, що залишається в розпорядженні організації, та інші цільові надходження, такі виплати працівникам організації в грошовій і натуральній формі, а також витрати, пов'язані з їх змістом: премії, що виплачується за рахунок коштів спеціального призначення та цільових надходжень; матеріальну допомогу; безпроцентну позику на поліпшення житлових умов, обзаведення домашнім господарством та інші соціальні потреби; оплату додатково наданих за колективним договором (понад передбачений законодавством) відпусток працівникам, надбавки до пенсій, одноразову допомогу йде на пенсію ветеранам праці та інші аналогічні виплати і витрати, не пов'язані безпосередньо з оплатою праці (12, п. 7).
залишкову ст-ть об'єкта}; Дт91 "Інші доходи і витрати" + Кт70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" + Кт76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" + Кт інших рахунків {на витрати по демонтажу об'єкту}; Дт10 "Матеріали" + Кт91 "Пр.доходи і витрати" {на ст-ть отриманих від списання об'єкта матеріалів}; Дт91 "Інші доходи і витрати" + Кт99 "Прибутки і збитки" {на суму прибутку від списання об'єкта}; Дт 99 "Прибутки та збитки "+ Кт91" Пр.доходи і витрати "{на суму збитку від списання об'єкта}. При продажу ОС їх продажну ст-ть відображають за Дт62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" або 76 "Розрахунки з раз.дебіторамі і кредиторами" і Кт91 "Пр.доходи і витрати". Одночасно залишкову ст-ть ОС списують з Кт01 "ОС" в Дт91, а суму ам-ії за проданими ОС - у Дт02 "Ам-ия ОС" і Кт01. У Дт91 списують т.ж.НДС по ОС (з Кт68 "Розрахунки з податків і зборів") та витрати з продажу ОС з Кт44 "Витрати на продаж", 23 "Допоміжні виробництва" та ін При безоплатній передачі ОС їх залишкову ст- ть списують з Кт01 "ОС" в Дт91 "Пр.доходи і витрати", а суму ам-ії - з Кт91 в Дт02 "Ам-ия ОС". Витрати по демонтажу, упакування, транспортування і др.по безоплатно переданих об'єктів відображають за Дт91 з Кт відповідних розрахункових і др.счетов. Фін. рез-ат з безоплатної передачі ОС списують з сч.91 на сч.99 "Прибутки і збитки". ОС, передані в рахунок внеску до КК др.орг-ий і в рахунок вкладу у спільне майно за договором простого товариства списують за залишковою ст-ти в Дт58 "фин.вложения" з Кт01 "ОС", а суму ам-ії за переданими ОС - з Кт01 в Дт02. Доп.расходи, пов'язані з передачею ОС, списують в Дт91 з Кт відповідних рахунків. Різниця м / у узгодженої оцінкою вкладу (яка повинна бути відображена по сч.58) і залишкової ст-тью ​​ОЗ відображається на сч.91 "Пр.доходи і витрати" у кач-ве операційного доходу або витрати. При цьому, якщо узгоджена оцінка перевищує залишкову ст-ть ОС, то на å різниці дебетують сч.58 і кредитують сч.91. Якщо узгоджена оцінка нижче залишкової ст-ти, то різницю відображають за Дт91 і Кт58. Замість 2 записів по списанню залишкової ст-ти ОС, переданих у рахунок внеску до КК др.орг-ий і за договором простого товариства, можна скласти 1 запис: Дт58-на узгоджену ст-ть, Кт01-на залишкову ст-ть, Кт91 -на перевищення узгодженої ст-ти над залишковою; Дт91-на перевищення залишкової ст-ти над узгодженою. Після закінчення звітного періоду визначають різницю між дебетовими і кредитовими оборотами по кожному субрахунку сч.91 "Пр.доходи і витрати" та списують її на сч.99 "Прибутки і збитки". Перевищення дебетового обороту над кредитовим відображають за Дт99 і Кт91, а перевищення кредитового обороту над дебетовим-по Дт91 і Кр99. Виявлені за інвертаризації невраховані ОС підлягають оприбуткуванню за Дт01 з Кт91 "Пр.доходи і витрати" з подальшим встановленням причин виникнення надлишку і винних осіб (у бюджетних орг-ий надлишки відносять на збільшення фінансування або фондів). Для обліку вибуття ОС до сч.01 може відкриватися субрахунок "Вибуття ОС". У Дт цього субрахунку переносять ст-ть вибулого об'єкта, а в Кт - å накопиченої ам-ії. Залишкова ст-ть об'єкта списується з сч.01 на сч.91 "Інші доходи і витрати".

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ орендованих ОС. За договором оренди орендодавець зобов'язується надати орендарю майно за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове володіння. У орендний період права та обов'язки власника залишаються в орендодавця, до орендаря переходить лише право володіння і користування або володіння майном. Орендодавець враховує здане в оренду майно на своєму балансі в складі власних ОС з відповідною позначкою їх вибуття у інвертарной картці з обліку ОС. При значному кол-ве об'єктів, що здаються в поточну оренду, такі картки групують у отд.группу. Передача в оренду майна проводиться за договором оренди і оформляється приймально-передавальним актом. У договорі оренди передбачають склад і ст-ть переданого в оренду майна, строки оренди, розподіл обов'язків сторін з підтримання майна у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна, обумовлюється термін їх майбутньої служби, розрахованої виходячи з оцінки майна з урахуванням його фактичного зносу і діючих норм амортизаційних відрахувань, і величина орендної плати. Орендна плата за майно включає в себе, як правило, кошти, передбачені нормами відрахувань на повне відновлення і кошторисами витрат на ремонт ОЗ, і частина прибутку, що встановлюється договором на рівні, як правило, не нижче банківського відсотка (орендний відсоток). Відповідно до ПБО 9 / 99 і ПБУ 10/99 доходи і витрати від здачі имущ-ва в оренду можуть враховуватися в складі доходів і витрат від звичайних видів діяльності лив у складі операційних доходів і витрат. Прі1 варіанті здача имущ-ва в оренду визнається звичайним видом деят-ти. Витрати за цією діяльності враховують на рахунках обліку виробничих витрат (20,26,44 і ін), а доходи - на рахунку обліку виручки від продажу (90). При 2 вар.сдача имущ-ва в оренду не явл-ся предметом деят-ти орг-ии і тому доходи і витрати від здачі имущ-ва в оренду враховують на сч.91 "Інші доходи і витрати" у складі операційних доходів і витрат . Зроблені витрати на ремонт зданих в поточну оренду ОС орендодавець списує у Дт91 "Інші доходи і витрати" з кредиту матеріальних, розрахункових та грошових рахунків (10,70,69 і ін.) Нарахування ам-сум за зданими в оренду ОС орендодавець відносить на зменшення прибутку і оформляє след.запісью: Дт91 "Пр.доходи і витрати" + Кт02 "Ам-ція ОС". Нарахування арен-ої плати за звітний період відображається за Дт76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" і по Кт91 "Інші д-ди і р-ди". Виручка від послуг по здачі в оренду имущ-ва, в т.ч. по лізингу, обкладається ПДВ. Нарахування ПДВ відображають по Дт91 і Кт68 "Розрахунки з податків і зборів". Ар-а плата, нарахована авансом за майбутні періоди, відображається за Дт76 і Кт98 "Доходи майбутніх періодів". Надійшли ар-ті платежі записують у Дт51 "Розрахункові рахунки" або 52 "Валютні рахунки" з Кт76. При нарахуванні аван-их платежів на å ар-ої плати, нарахованої у вигляді поточного платежу, дебетує сч.98 і кредит-ють сч.91. На ст-ть проведених орендарем кап.вложений в арен-ті ОС проводиться дооцінка ОС, яка оприбутковується по Дт01 "ОС" з Кт08 "Вкладення у необоротні активи". Орендар враховує арен-ті ОС на позабалансовому сч.001 "Арен-ті ОС" по первонач.ст-ти, вказаній у договорі. Аналіт.учет ведеться по об'єктах, прийнятим в оренду, і арендотателям. На å ар-ої плати, нарахованої орендодавцем, орендар дебетує рахунки витрат вироб-ва та звернення (25 "Общепроіз-ті витрати" та ін) і кредитує сч.76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами". Перераховані å ар-ої плати відображають за Дт76 і Кт51 "розр-ті рахунки" або 52 "Вал-ті рахунки". Нарахування ар-ої плати за майбутні періоди відображають за Дт97 "Рас-ди будущ.періодов" і Кт76. Поточні нарахування ар-ої плати списуються з Кт97 в Дт рахунків витрат вироб-ва та звернення. Якщо за умовами договору оренди кап.ремонт ОС проводиться орендарем і за його рахунок, то витрати на його здійснення списують з Кт відповідних матеріальних і розрахункових рахунків в Дт рахунків витрат произв-ва або сч.97 "Витрати майбутніх періодів". Зі сч.97 витрати частинами списують на рахунки витрат вироб-ва. Якщо кап.ремонт здійснює арендотор за рахунок орендодавця, то витрати по його здійсненню відносять в Дт76 "Розрахунки з різними дабіторамі і кредиторами" з Кт97 або відповідних матеріальних і розрахункових рахунків (23 "Допоміжні виробництва", 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" і ін). Договором оренди може бути передбачено здійснення кап.вложений орендарем в орендовані ОС. Кап.вложений орендаря, які здійснюються за рахунок орендодавця, списуються у нього в Дт76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами". Якщо договором передбачено кап.вложений в орендовані ОС за рахунок коштів орендаря, то після закінчення терміну оренди вони безоплатно передаються орендодавцю. Передача оформляється б / записами на безоплатну передачу основних фондів.

СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК НМА здійснюється на рахунках 04 "НМА", 05 "Ам-ція НМА", 19 "Податок на додану ст-ть з придбаним цінностям", субсч.2 "ПДВ по придбаних НМА", і сч.91 "Пр.д -ди і р-ди ". Сч.04 активний, призначений для отримання інф-ції про наявність та рух НМА, що належать орг-ції на правах собст-ти. Облік НМА на сч.04 здійснюють у первісній оцінці. За деякими видами НМА зі сч.04 списують на рахунок витрат нараховану ам-цію за цими активами. При наявності в орг-ції декількох видів НМА значною ст-ти доцільно для кожного виду активів відкривати субрахунки відповідно до класифікації НМА, прийнятої в орг-ції, наприклад: 04-1 "Об'єкти інтелектуальної власності", 04-2 "Відкладені витрати" , 04-3 "Ділова репутація" ,04-4 "Інші об'єкти". На сч.05 "Ам-ція НМА" відображають нарахування та списання (при вибутті) ам-ції за тими видами НМА, за якими погашення їх ст-ти виробляється з використанням сч.05. Осн.віди надходження НМА:-їх придбання,-створення своїми силами і з залученням сторонніх виконавців на договірній основі,-придбання на умовах обміну,-надходження в рахунок внеску до КК орг-ії,-безоплатне надходження,-надходження НМА для здійснення спільної деят-ти. Витрати з придбання та створення НМА відносяться до довгострокових інвестицій та відображаються за Дт08 "Вкладення у необоротні активи" з Кт розрахункових, матеріальних і др.счетов. Після прийняття на облік придбаних або створених НМА вони відображаються за Дт04 "НМА" з Кт08. Надходження НМА в порядку бартеру спочатку відображають на сч.08 з Кт60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" з подальшим оприбуткуванням по Дт04 з Кт08. Передані в порядку бартеру об'єкти майна списують з Кт відповідних рахунків (01,10,12,40 та ін) в Дт рахунків продажу (90,91). НМА, внесені засновниками або учасниками в рахунок їх вкладів у КК орг-ції (за погодженою ст-ти), до 1 янв.2000г. оприбутковувалися по Дт04 "НМА" з Кт75 "Розрахунки з засновниками". З 1янв.2000г. НМА, внесені учред-ми або уч-ми в рахунок їх вкладів у КК, доцільно відображати на сч.08 (за аналогією з ОС). При цьому заборгованість засновника за вкладом в КК відображають за Дт75 "Розрахунки з учред-ми" і Кт80 "УК". На ст-ть надійшли в рахунок внеску до КК НМА складають б / запису: Дт08 "Вкладення у необоротні активи" + Кт75 "Розрахунки з учред-ми"; Дт04 "НМА" + Кт08 "Вкладення у внеобор-ті активи". Оприбуткування НМА, отриманих від др.орг-ий чи ф / л безоплатно, а т.м. в якості субсидій урядового органу, відбивали до 1янв.2000г.по Дт04 і Кт рахунку "Додатковий капітал". С1янв.2000г. НМА, отримані за договором дарування або іншим чином безоплатно, необхідно враховувати за ринковою ст-ти у складі позареалізаційних доходів орг-ии. Нов.Планом рахунків визначено слід. Порядок обліку безоплатно надійшли НМА. Безоплатно отримані НМА оприбутковуються за Дт08 "Вкладення у внеоб-ті активи" з Кт 98 "Доходи буд. періодів ", субсчет98-2" Безоплатні надходження ". Зі сч.08 первісна ст-ть НМА списується на сч.04. Ст-ть безоплатно отриманих НМА, врахована на субрахунку 98-2, надалі списується щомісяця в розмірі нарахованих сум аморт-их відрахувань по об'єкту в Кт91 "Інші доходи і витрати". Порядок обліку НМА, що надійшли для оуществленія спільної деят-ти, буде розглянуто в розділі, присвяченому обліку спільної деят-ти. За придбаним НМА орг-ии сплачують ПДВ за встановленими ставками. Порядок подальшого відображення операцій з ПДВ залежить від призначення НМА (для виробничих потреб, непроизв-их потреб та ін), виду орг-ии (с / г-ті та малі орг-ції, фермерські госп-ва) і здійснюється таким же чином , як і по ОС. У відповідності з Податковим кодексом ПДВ по придбаних НМА враховується у загальновстановленому порядку за Дт19, субрахунок "ПДВ по придбаних НМА", в кореспонденції з Кт рахунків 60і76. Щомісяця після прийняття на облік НМА сума ПДВ списується з Кт19 в Дт68 "Розрахунки з податків і зборів". За безоплатно надійшли НМА оподатковуваний прибуток збільшується на ст-ть надійшли активів, але не нижче залишкової ст-ти, оформленої у передавальної орг-ии.

собівартість продукції в сумі фактичних витрат, а коригування зазначених витрат з урахуванням затверджених у встановленому порядку лімітів, норм і нормативів здійснюється для цілей оподаткування. Зміна підходів держави до формування собівартості продукції дозволяє тепер організаціям обчислювати реальні показники собівартості продукції (робіт, послуг).
Для організації бухгалтерського обліку виробничих витрат велике значення має вибір номенклатури синтетичних та аналітичних рахунків виробництва і об'єктів калькуляції.
У великих і середніх організаціях для обліку витрат на виробництво продукції застосовують рахунки 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", збирально-розпорядчі рахунку: 25 "Загальновиробничі витрати", 26 "Загальногосподарські витрати", 28 "Втрати від браку", 97 "Витрати майбутніх періодів", 46 "Виконані етапи по незавершених роботах", 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)". За дебетом зазначених рахунків враховують витрати, а за кредитом - їх списання. Після закінчення місяці враховані на збірно-розподільчих рахунках (25, 26, 28, 97) витрати списують на рахунки основного і допоміжного виробництв.
З кредиту рахунків 20 "Основне виробництво" і 23 "Допоміжні виробництва" списують фактичну собівартість випущеної продукції (робіт, послуг). Сальдо, цих рахунків характеризує величину витрат на незавершене виробництво.
У малих організаціях для обліку витрат на виробництво використовують, як правило, рахунки 20 "Основне виробництво", 26 "Загальногосподарські витрати", 97 "Витрати майбутніх періодів" або тільки рахунок 20.
Рахунок 46 доцільно використовувати в організаціях, що здійснюють роботи довгострокового характеру (будівельних, проектних та ін), в яких розрахунки здійснюються не в цілому за закінчені і здані роботи, а по окремих етапах робіт. Рахунок 40 використовується за необхідності і призначений для обліку виконаної продукції (робіт, послуг) та виявлення відхилень фактичної проізводственнной собівартості продукції (робіт, послуг) від нормативної чи планової собівартості. Використання даного рахунку дозволяє виключити трудомісткі розрахунки за визначенням відхилень фактичної собівартості від планової за готовою, відвантаженої і реалізованої продукції.
Наведемо основні господарські операції за рахунками витрат виробництва та порядок відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку (рис. 9).
Об'єкти калькуляції - окремі вироби, групи виробів, напівфабрикати, роботи і послуги, собівартість яких визначається. Аналітичний облік витрат на виробництво ведеться, як правило, по об'єктах калькуляції. Дозволяється відкривати аналітичні рахунки не на кожен об'єкт, а на їх групу.
Для кожного об'єкта необхідно правильно вибрати калькуляційну одиницю, в якості якої застосовують в основному натуральні (тонни, метри тощо) і умовно-натуральні одиниці, обчислені за допомогою коефіцієнтів (тисяча умовних банок консервів та ін.) Калькуляційні одиниці можуть не збігатися з облікової натуральної одиницею. У переробних організаціях, наприклад, обліковою одиницею є 1 кг продукції, а калькуляційною одиницею-1 т або 1 ц. Застосування укрупнених калькуляційних одиниць спрощує складання планових і звітних калькуляцій.
  Облік витрат і калькулювання в системі управління собівартістю продукції. Завдання обліку витрат на виробництво Собівартість продукції - виражені в грошовій формі витрати на її виробництво і реалізацію. В умовах переходу до ринкової економіки собівартість продукції є найважливішим показником виробничо-господарської діяльності організацій. Обчислення цього показника необхідно для оцінки виконання плану по даному показнику і його динаміки; визначення рентабельності виробництва й окремих видів продукції; здійснення внутрішньовиробничого госпрозрахунку; виявлення резервів зниження собівартості продукції; визначення цін на продукцію; обчислення національного доходу в масштабах країни; розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки, технології, організаційно-технічних заходів; обгрунтування рішення про виробництво нових видів продукції і зняття з виробництва застарілих.
Управління собівартістю продукції підприємств - планомірний процес формування витрат на виробництво всієї продукції і собівартості окремих виробів, контроль за виконанням завдань по зниженню собівартості продукції, виявлення резервів її зниження. Основними елементами системи управління собівартістю продукції є прогнозування і планування, нормування витрат, облік і калькулювання, аналіз і контроль за собівартістю. Всі вони функціонують у тісному взаємозв'язку один з одним.
Основні завдання бухгалтерського обліку витрат на виробництво і кулькулірованіе собівартості продукції - облік обсягу, асортименту та якості виробленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг і контроль за виконанням плану за цими показниками; облік фактичних витрат на виробництво продукції і контроль за використанням сировини, матеріальних, трудових та інших ресурсів, за дотриманням встановлених кошторисів витрат по обслуговуванню виробництва і управлінню; калькулювання собівартості продукції і контроль за виконанням плану за собівартістю; виявлення результатів діяльності структурних госпрозрахункових підрозділів підприємства по зниженню собівартості продукції, виявлення резервів зниження собівартості продукції.
У країнах з розвиненою ринковою економікою облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції виділені в управлінський облік, покликаний дати інформацію для керування собівартістю продукції фахівцям і адміністрації підприємства і його підрозділів,
У вітчизняній практиці облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції є складовою частиною загальної єдиної системи бухгалтерського обліку.
Основні принципи організації обліку
витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції
Організація обліку витрат на виробництво продукції заснована на наступних принципах: незмінність прийнятої методології обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції протягом року; повнота відображення в обліку всіх господарських операцій; правильне віднесення витрат і доходів до звітних періодів; розмежування в обліку поточних витрат на виробництво та капітальні вкладення; регламентація складу собівартості продукції.
Одне з основних умов одержання достовірної інформації: про собівартість продукції - чітке визначення складу виробничих витрат.
У нашій країні склад собівартості продукції регламентується державою. Основні принципи формування цього складу визначені в Законі "Про податок на прибуток підприємств і організацій" та конкретизовано в Положенні про склад витрат (5) зі змінами та доповненнями, внесеними до цього Положення, та Положення "Витрати організації" (6), які чітко визначили витрати, які відносять на собівартість продукції (робіт, послуг), і витрати, що проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування (прибутку організації, фондів спеціального призначення, цільового фінансування та цільових надходжень та ін.)
Регламентує роль держави по відношенню до собівартості продукції проявляється також у встановленні норм амортизації основних засобів, тарифів відрахувань на соціальні потреби та ін
На основі Положення про склад витрат міністерства, відомства, міжгалузеві державні об'єднання, концерни та ін розробляють галузеві положення про склад витрат та методичні рекомендації з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) для підвідомчих організацій.
Слід зазначити, що зміни і доповнення, внесені до Положення про склад витрат Урядом Російської Федерації 1 липня 1995 р., визначили нові підходи держави до формуванні нію собівартості продукції. До 1 липня 1995 р. багато витрати включалися в собівартість, продукції в межах встановлених державою нормативів (витрати на відрядження, витрати на рекламу, представницькі витрати та ін), а перевищення за вказаними витрат відносили на зменшення чистого прибутку організацій. Внаслідок такого підходу організації не мали реальних показників собівартості, що ускладнювало і управління собівартістю.
З 1 липня 1995 нормовані державою витрати відносяться на
Облік витрат на продаж
До витрат на продаж відносять витрати, пов'язані з продажем [родукції (робіт, послуг), оплачувані постачальником. Витрати на [родажу разом з виробничою собівартістю утворюють пів-ую собівартість проданої продукціі.В складу витрат на продаж включають: витрати на тару і упаковку виробів на складах готової продукцій (вартість послуг своїх допоміжних цехів, зайнятих виготов-кеніем тари та упаковки, вартість тари , придбаної на стороні, оплата затарювання та пакування виробів сторонніми організаціями);
. Витрати на транспортування продукції (витрати на доставку продукції на станцію або пристань відправлення, завантаження у вагони, судна, автомобілі тощо, оплата послуг спеціалізованих транспортно-експедиційних контор);
комісійні збори і відрахування, що сплачуються збутовим і посередницьким організаціям, відповідно до договорів; витрати на рекламу, що включають витрати на оголошення в пресі і по телебаченню, проспекти, каталоги, буклети, на участь у виставках, ярмарках, вартість зразків товарів, переданих у відповідності з контрактами, угодами та іншими документами покупцям або посередницьким організаціям безкоштовно, і інші аналогічні витрати; інші витрати зі збуту (витрати на зберігання, підробці, підсортування і т.п.). Витрати на рекламу списуються на рахунок 44 "Витрати на'продажу" в сумі фактичних витрат. Однак для цілей оподаткування вони приймаються в межах встановлених нормативів. В при-• Казея Мінфіну РФ від 15.03.2000 р. № 26н (в ред. Наказу Мінфіну РФ від 01.03.2001 р. № 18Н) встановлені такі граничні розміри витрат на рекламу в рік. Примітка. Організації, що здійснюють свою діяльність у сфері надання туристських послуг, збільшують обчислену граничну суму витрат на рекламу в 2 рази.
Організації, які здійснюють торговельну діяльність, при розрахунку граничних розмірів витрат на рекламу використовують показник валового прибутку.
Для обліку комерційних витрат використовують активний рахунок 44 "Витрати на продаж". За дебетом цього рахунку враховують витрати на продаж з кредиту відповідних матеріальних, розрахункових та грошових рахунків:. <- Рахунки 10 "Матеріали" - на вартість витраченої тари ";
рахунку 23 "Допоміжні виробництва" - на вартість послуг з відправлення продукції зі складу на станцію (пристань, аеропорт) відправлення або на склад покупця автотранспортом підприємства;
рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - на вартість послуг з відправлення продукції покупцеві, наданих сторонніми організаціями;
рахунку 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" \ - на оплату; праці працівників, які супроводжують продукцію, та інших рахунків.
Аналітичний облік за рахунком 44 ведуть у відомості обліку загальногосподарських витрат, витрат майбутніх періодів та витрат на продаж за вказаними раніше статтями расходов.По закінчення кожного місяця витрати на продаж списують на собівартість проданої продукції. На окремі види продукції
вони відносяться прямим шляхом, а при неможливості розподіляються пропорційно їх виробничої собівартості, обсягу проданої продукції за оптовими цінами організації або іншим способом.
Списання витрат на продаж оформляють наступній бухгалтерської записом:
Д ^ бет рахунку 90 "Продажі"; Кредит рахунку 44 "Витрати на продаж".
Якщо у звітному місяці продається тільки частка виробленої продукції, то суму витрат з продажу розподіляють між проданою і непроданої продукцією пропорційно їх виробничої собівартості або іншим способом.
прокуратури, але не рідше одного разу на рік. Відповідальність за організацію зберігання Книги обліку цінних паперів несе керівник організації. При зберіганні бланків (сертифікатів) цінних паперів у депозитарії вони продовжують значитися в бухгалтерському обліку в організації-власника з вказівкою в аналітичному обліку реквізитів депозитарію, якому вони передані на зберігання. Нарахування витрат з оплати послуг депозитаріїв відображається за дебетом рахунка 26 "Загальногосподарські витрати" і кредитом рахунків обліку розрахунків, а при перерахуванні депозитарію зазначених сум - за дебетом рахунків обліку розрахунків і кредиту рахунків обліку грошових коштів.
Поняття, класифікація та оцінка фінансових вкладень. Зміни оцінки окремих видів вкладень
До фінансових вкладень відносять інвестиції організацій у го-арственние цінні папери (облігації та інші боргові зобо-ьства), у цінні папери та статутні капітали інших організацій, акже надані іншим організаціям позики на території: Російській Федерації та за її межами.
Цінний папір - грошовий документ, що засвідчує майнові-юнное пра.во або відношення позики власника документа до особи, що пустив такий документ.
Відповідно до ст. 143 Цивільного кодексу Російської Фе-ації до цінних паперів відносяться державна облігація, облігація, вексель, чек, депозитний і ощадний сертифікати, бан-кая.сберегательная книжка на пред'явника, коносамент, акція, і інші документи, які заколи про цінні папери або у встановленому ними пррядке віднесено до цінних паперів.
Фінансові вкладення класифікують за різними ознаками: в'язі з статутним капіталом, за формами власності, термінів, на які вони зроблені, і ін
Залежно від зв'язку з статутним капіталом розрізняють фі-совие вкладення з метою утворення статутного капіталу і боргові.
До вкладень із ланцюгом утворення статутного капіталу відносять акції, вклади в статутні капітали інших організацій та інвес-іонні сертифікати, що підтверджують частку участі в інвести-енному фонді і що дають право на отримання доходу від цінних бу-г, складових інвестиційний фонд.
До боргових цінних паперів відносять облігації, заставні, де-зітние і ощадні сертифікати, казначейські зобов'язання, векселі.
За формами власності розрізняють державні та негос-ничих цінні папери. Залежно від терміну, на який зроблено фінансові вкладення, вони поділяються на довгострокові (коли установ термін їх погашення перевищує 1 рік або вкладення осущестлени з наміром отримувати доходи по них більше 1 року) і крат-строкові (коли встановлений термін їх погашення не перевищує 1 року або вкладення здійснені без наміру отримувати доходи по них більше 1 року). Довгострокові і короткострокові фінансові "лощіння врахо-вають на активному рахунку 58" Фінансові вкладення ", до якого можуть бути відкриті такі субрахунки: 58-1 "Паї й акції"; 58-2 "Боргові цінні папери"; 58-3 "Надані позики";
58-4 "Внески за договором простого товариства" та ін За дебетом рахунка 58 відображають фінансові вкладення організації з кредиту відповідних рахунків (51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки", 10 "Матеріали" та інших рахунків). З кредиту рахунка 58 списують фінансові вкладення на рахунок 91 "Інші доходи і витрати". Засоби довгострокових і короткострокових фінансових вкладень, переведених організацією, на які у звітному періоді не напів-влено документи, що підтверджують права організацій (цінні папери, свідоцтва на вироблені вклади і ін), враховуються на рахунку 58 відокремлено.
Аналітичний облік довгострокових та короткострокових фінансових вкладень ведуть за видами вкладень (паї, акції, облігації та ін) та об'єктів, в які здійснені ці вкладення (організації - продавці цінних паперів, організації-позичальники і ін), з обов'язковим отриманням даних про фінансові вкладеннях на території країни і за кордоном. Побудова аналітичного обліку фінансових вкладень має також забезпечити можливість одержання даних про довгострокових і короткострокових вкладеннях. Облік фінансових вкладень у рамках групи взаємозалежних організацій, про діяльність яких складається зведена бухгалтерському звітність, ведеться на счер 58 "Фінансові вкладення" про-собленія. При використанні журнальнордерной форми обліку записи по кредиту рахунку 58 можуть вироблятися в журналі-ордері № 8 і відомості № 7. У цих регістрах можна відображати відповідні дані аналітичного обліку. Дебетові обороти по рахунку 58 відображають у журналах-ордерах № 2 (по кредиту рахунку 51), № 2 / 1 (по кредиту рахунку 52), № 8 (по кредиту рахунку 76) і ін
При використанні комп'ютерних систем за операціями на рахунку 58 формуються відповідні машинограми - облікові регістри.Все цінні папери, що зберігаються в організації, повинні бути описані в Книзі обліку цінних паперів. Книга обліку цінних паперів повинна мати такі обов'язкові реквізити: найменування емітента; номінальна ціна цінного паперу; покупна вартість; номер, серія та ін; загальна кількість, дата покупки; дата продажу. Книга обліку
цінних паперів повинна бути зброшуровані, скріплена печаткою організації та підписом керівника і головного бухгалтера, сторінки пронумеровані.
Виправлення в Книгу обліку цінних паперів можуть вноситися лише з дозволу керівника і головного бухгалтера із зазначенням дати внесення виправлень.
У випадку ведення Книги обліку цінних паперів за допомогою засобів обчислювальної техніки інформація може формуватися у вигляді вихідного документа на машинозчитуваних носіях. Роздруківка інформації з машинозчитуваних носіїв здійснюється в міру необхідності або на вимогу органів, що здійснюють контроль відповідно до законодавства Російської Федерації, суду та
Оцінка цінних паперів
При оцінці дених паперів враховують такі показники. Номінальна вартість - сума, позначена на бланку цінного паперу. Сумарна вартість всіх акцій за номінальною вартістю відображає величину статутного капіталу організації. Емісійна вартість - ціна продажу цінного паперу при її первинному розміщенні, яка може не збігатися з номінальною вартістю. Різниця між зазначеними видами оцінки цінних паперів, помножена на їх кількість, становить емісійний дохід організації. Курсова (ринкова) вартість - ціна, яка визначається як результат котирування цінних паперів на вторинному ринку. Вона відображає рівновагу між сукупним попитом і пропозицією в певному інтервалі часу. Ліквідаційна вартість акцій та облігацій - вартість реалізованого майна ліквідованої організації у фактичних цінах, виплачувана на одну акцію або-облігацію. Викупна вартість - сума, що виплачується акціонерним товариством за придбання власних акцій або при дострокове погашення облігацій (вартість так званих "відзивних" акцій і облігацій). Балансова вартість акцій - визначається за даними балансу розподілом власних джерел майна на кількість випущених акцій. Облікова вартість - сума, за якою цінні папери відображаються в балансі організації в даний момент часу. Відповідно до Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності фінансові вкладення приймаються до обліку в сумі фактичних витрат для інвестора. Фактичними витратами на придбання цінних паперів можуть бути: суми, що сплачуються згідно з договором продавцю; суми, що сплачуються спеціалізованим організаціям та іншим особам за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням цінних паперів; винагороди, що сплачуються посередницьким організаціям, за участю яких придбані цінні папери ; витрати зі сплати відсотків за позиковими коштами, використовуваним на придбання цінних паперів до прийняття їх до бухгалтерського обліку; інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням цінних паперів. За борговими цінними паперами дозволяється різницю між сумою фактичних витрат на їх придбання і номінальною вартістю протягом терміну їх обігу рівномірно (щомісяця) відносити на фінансові результати організації. Організації, діючі в якості професійних учасників ринку цінних паперів, можуть робити переоцінку вкладень у цінні папери, придбані з метою отримання, доходу від їх реалізації, у міру зміни котирування на фондовій біржі. Об'єкти фінансових вкладень (крім позик), не оплачені повністю, показуються в активі балансу в повній сумі фактичних витрат їх придбання за договором з віднесенням непогашеної суми за статтею кредиторів у пасиві балансу, у випадках, коли до інвестора перейшли права на об'єкт. В інших випадках суми, внесені в рахунок, що підлягають придбанню об'єктів фінансових вкладень, відображаються в активі балансу за статтею дебіторів. Вкладення організації в акції інших організацій, що котируються на фондовій біржі, котирування яких регулярно публікується, при складанні річного бухгалтерського балансу відображаються на. кінець року за ринковою вартістю, якщо остання нижче вартості; прийнятої до бухгалтерського обліку. Зазначена коригування здійснюється на суму резерву під знецінення вкладень у цінні папери, створеного за рахунок фінансових результатів організації наприкінці звітного року. Резерв створюється по кожному виду цінних паперів окремо на різницю між обліковою та ринковою вартістю за умови, якщо ринкова вартість цінних паперів виявляється нижче їх облікової вартості. Освіта резерву відображається за дебетом рахунка 91 "Інші доходи і витрати" і кредиту рахунку 59 "Резерви під знецінення вкладень у цінні папери". Сума резерву використовується для формування балансової вартості фінансових вкладень, яка виступає як різниця між обліковою вартістю та створеним резервом. Разом з тим створений резерв забезпечує покриття можливих збитків по операціях з цінними бумагамі.Еслі за підсумками року ринкова вартість цінних паперів, під які було створено резерв, підвищилася, то на суму підвищення здійснюється коректування створення резерву. При цьому дебетують рахунок 59 "Резерви під знецінення вкладень у цінні папери" і кредитують рахунок 91 "Інші доходи і витрати". Аналогічний запис робиться при списанні з балансу цінних паперів, за якими раніше були створені відповідні резерви. Аналітичний облік по рахунку "Резерви під знецінення вкладенні в цінні папери" ведеться за кожного цінного папері. Якщо до кінця року, наступного за роком створення резерву під знецінення вкладень у цінні папери, цей резерв в якійсь частині не буде використаний, то невитрачені суми приєднуються при складанні бухгалтерського балансу на кінець року до фінансових результатів організації відповідного року (дебетують рахунок 59 і кредитують рахунок 91). При викупі організаціями власних акцій у акціонерів слід мати на увазі, що якщо ціна викупу відрізняється від облікової (номінальною) ціни викуповуються акцій, то виникає різниця в бухгалтерському обліку відображається на рахунку 91 "Інші доходи
Поняття дебіторської та кредиторської заборгованості. Терміни розрахунків та позовної давності
Поняття дебіторської та кредиторської заборгованості. Під дебіторської розуміють заборгованість інших організацій, працівників і фізичних осіб даної організації (заборгованість покупців за куплену продукцію, підзвітних осіб за видані їм під звіт суми та ін.) Організації та особи, які повинні даної організації називаються дебіторами. Кредиторської називають заборгованість даної організації іншим організаціям, працівникам і особам, які називаються кредиторами. Кредиторів, заборгованість яких виникла у зв'язку з купівлею у них матеріальних цінностей, називають постачальниками. Заборгованість з нарахованої заробітної плати працівникам організації, щодо сум нарахованих платежів до бюджету, позабюджетні фонди, до фондів соціального призначення та інші подібні нарахування називають обов'язковими за розподілом. Кредитори, заборгованість яких виникла за іншими операціями, називають іншими кредиторами.
У бухгалтерському балансі дебіторська і кредиторська заборгованості відображаються за їх видами. Дебіторська заборгованість відображається в основному на рахунках 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 76 "Розрахунки з різними де-бітера і кредиторами", а кредиторська - на рахунках 60 "Ра постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними деб і кредиторами ". Після закінчення терміну позовної давності дебіторська і кр-кевкаючи заборгованості підлягають списанню. Загальний строк позовної давності встановлено в три роки (2, ст. 196). Для окремих видів требован-ний законом можуть бути встановлені спеціальні строки позовної давності, скорочені або більш тривалі порівняно з терміном. Термін позовної давності починає обчислюватися після закінчення виконання зобов'язань, якщо він визначений, або з моменту, кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Дебіторська заборгованість після закінчення терміну позовної давності списується на зменшення прибутку або резерву сумнівних боргів. Списання заборгованості оформляється наказом керуй наступними бухгалтерськими записами:
а) Дебет рахунку 91 "Інші доходи і витрати"; Кредит рахунків 62, 76.
б) Дебет рахунку 63 "Резерви по сумнівним боргах";
Кредит рахунків 62, 76. Списана дебіторська заборгованість не вважається аннулі-ною. Вона повинна відображатися на позабалансовому рахунку 007 "Списана у збиток заборгованість неплатоспроможних дебіторів" в ті 5 років з моменту списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану боржника. При надходженні коштів за раніше списаної дебіторської: заборгованості дебетують рахунки обліку грошових коштів (50, 51, 52) де-затишок рахунок 91 "Інші доходи і витрати". Одночасно на зазначені суми кредитують позабалансовий рахунок 007 "Списана I струм заборгованість неплатоспроможних дебіторів". Кредиторська заборгованість після закінчення терміну позовної давності списується на фінансові результати і оформляється сліду ми бухгалтерськими записами: Дебет рахунків 60, 76; Кредит рахунку 91. Відповідно до Положення про склад витрат (5, п. 14) сума списаної кредиторської заборгованості включаються до складу в позареалізаційних доходів, що беруть участь у формуванні фінансових результатів, які враховуються при оподаткуванні прибутку.
враховуватися за рахунками дебіторської заборгованості (62 і> ін.)
При невиконанні векселедавцем або іншим платником боргових зобов'язань організація-векселедержатель зобов'язана повернути отримані в результаті дисконтування векселів грошові кошти банкам. Перераховані кошти списуються з кредиту грошових рахунків у дебет рахунку 66 або 67. Прострочені зобов'язання за векселями залишаються на рахунках обліку дебіторської заборгованості. Для контролю за індосованих векселями застосовують позабалансовий рахунок 008 "Забезпечення зобов'язань і платежів отримані". На цьому рахунку індосований векселі враховуються до закінчення строку пред'явлення претензій за вказаними векселями, отримання повідомлення про їх оплату або оплати їх організацією. Організації, що видали поручительство за векселем (аванс), відображають його на позабалансовому рахунку 009 "Забезпечення зобов'язань і платежів виданих". З цього рахунку суми забезпечення списують у міру погашення заборгованості. Векселі, передані банку в забезпечення позики або для інкасо-р: нування, враховуються в організації-векселедержателя з зазначенням в аналітичному обліку банку, якому вони передані в заставу або на інкасо.
ОБЛІК ПОЗИК
Організації можуть отримувати короткотермінові та довгострокові позики шляхом випуску і продажу акцій трудового колективу, акцій і облігацій підприємства, а також під векселі та інші зобов'язання. Облік позик здійснюють на рахунках 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" і 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками". На першому місці відображають позики, отримані в термін до. 1 року, а на другому - на термін більше 1 року. Надходження коштів від продажу акцій трудового колективу, акцій і облігацій організацій, а також за іншими зобов'язаннями відображають за дебетом грошових коштів або рахунки 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" і кредитом рахунків 66 "Розрахунки по короткострокових кре-дітам і позиках" і 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами позиками". Якщо цінні папери продані організацією за ціною, що перевищує їх номінальну вартість, то різницю між ціною продажу і но-. нального вартістю відображають за кредитом рахунку 98 "Доходи майбутніх періодів", а потім рівномірно протягом всього терміну позики списують з дебету рахунку 98 в кредит рахунку 91 "Інші доходи і витрати" Якщо облігації розміщуються за ціною номінальної вартості, то різниця між ціною; розміщеної номінальною вартістю облігацій донараховується рівномірно протягом терміну обігу облігацій. На суму донарахувань Д91 і К 66,67. Належні відсотки, за отриманими позиками відображають за кредитом рахунка 66 або 67 і дебету рахунків 10, 11, 15, 08 і інших рахунків якщо отримані позики пов'язані з придбанням виробничих запасів, необоротних активів та іншого майна (до моменту оприбуткування проізводстственних запасів і необоротних активів) . Після оприбуткування зазначених об'єктів нараховані відсоток за позиками отражаютея За дебетом рахунка 91 "Інші доходи і витрати. Нараховані суми відсотків враховують відокремлено від сум еаймов. Витрати, пов'язані з випуском і розповсюдженням цінних паперів враховують по дебету 91 і До відповідних рсчетних, грошових і матеріальних розрахунків. При погашенні та повернення цінних паперів вони списуються в Д рахунка 66 або 67 з кредиту грошових рахунків. Надійшли грошові кошти або інше майно за договором позики грошових коштів або речей відображають за Д счотов обліку грошових коштів або відповідного майна (07-устатку-вання до установки ", 10 і кредиту рахунків 66 і 67. Повернення грошових коштів або іншого майна за Д рахунків 66 та 67 СК рахунків 50,51,52,07,10. Отримані позикодавцем відсотки є його операційним доходом і підлягають обкладенню податками на прибуток і ПДВ. Нарахований ПДВ по% відображають за Д 66,67 і кредитом рахунку 68.
При поверненні позичальником позик, отриманих у натуральній формі, можуть виникати вартісні різниці в оцінці майна, отриманого як позики, і майна, переданого для погашення. Виникаючі різниці відображаються в позичальника як операційних витрат (дебет рахунку 91 кредит рахунків 66, 67) або операційних доходів (дебет рахунків 66; 67, кредит рахунку 91). При затримці погашення позики і прострочення за сплату відсотків за позикою до позичальника застосовують штрафні санкцій, які відображаються у боржника в складі операційних витрат (за дебетом рахунка 91). При отриманні кредитів і позик в іноземній валюті можуть виникати курсові різниці у зв'язку з поточною зміною курсу іноземної валюти. Курсові різниці відображаються на рахунках 91 і 66 або 67 залежно від їх значення.
ОБЛІК СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ.
У / до АТ формується шляхом створення нових АТ за рахунок коштів засновників або шляхом перетворення державних і муніципальних організацій у акціонерні. При створенні нових акціонерних товариств У / До капітал закритого АТ формується шляхом розподілу акцій серед заздалегідь певних фізичних і юридичних осіб. Заздалегідь визначаються та суми вкладу кожного акціонера. Акціонерні товариства відкритого типу випускають акції (проводять емісію) на продаж на фондовий ринок всім бажаючим. Акції продаються за ринковою, а не за номінальною ціною. Ринкова ціна може бути вище або нижче номінальної ціни. Утворений емісійний дохід з-за різниці в цінах відображається на рахунку 83 "Додатковий капітал" (дебет рахунків обліку грошових коштів, кредит рахунку 83). Акціонерне товариство може збільшити свій статутний капітал шляхом випуску нових акцій, збільшення їх номінальної ціни, обміну облігацій на акції, передачі майна на збільшення статутного капіталу. Збільшення статутного капіталу не більше ніж на третину дозволяється здійснювати за рішенням правління, якщо це право правління передбачено статутом АТ. Зміна статутного капіталу АТ у більшому розмірі здійснюється зборами акціонерів. Розмір статутного капіталу АТ може зменшуватися внаслідок зниження номінальної вартості акцій, викупу організацією частини акцій у акціонерів, у випадках, коли підпискою на акції не покривається вся сума, зазначена в повідомленні про передплату. Збільшення статутного капіталу відображається по кредиту рахунку 80 і дебетом відповідних рахунків грошових коштів та іншого майна, а зменшення - за дебетом рахунка 80 і кредиту рахунків 75 "Розрахунки з засновниками" (на суму зменшення номінальної вартості акцій), 81 "Власні акції (частки) (на вартість анульованих акцій) і ін Акціонерні товариства можуть викуповувати акції у акціонерів з метою їх подальшого перепродажу, анулювання або розподілу серед своїх працівників. Викуплені у акціонерів акції вчи-ють на рахунку 81 "Власні акції (частки)". Вартість викуплених акцій відображають за дебетом рахунка 81 і кредиту рахунків обліку грошових коштів. Відповідно до Методичних рекомендацій про порядок формування показників бухгалтерської звітності організацій (13) власні акції, викуплені в акціонерів, повинні враховуватися за сумою фактичних витрат. Раніше вони приймалися на облік за номінальною вартістю. Викуплені акції не дають права голосу на акціонерних зборах, по них не нараховуються і не виплачуються дивіденди. На балансі організації вони можуть відображатися до 1 року після їх викупу. При перепродажу акцій вони списуються з кредиту рахунку 81 в дебет 1 рахунків обліку грошових коштів. Анульовані акції списуються на зменшення статутного капіталу (дебет рахунки 80, кредит рахунку 81). Різниця у вартості проданих та анульованих акцій списується на рахунок 91 "Інші доходи і витрати": на витрати - дебет рахунку 91, кредит рахунку 81; на доходи - дебет рахунку 81, кредит рахунку 91. Мінімальний статутний капітал відкритого суспільства должен.составлять не менше 1000-кратної суми мінімального розміру оплати праці (МРОТ), встановленого федеральним законом на дату реєстрації суспільства, а для закритого товариства - не менше 100-кратної величини МРОТ, Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів АТ виявляється менше його статутного капіталу, то товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу до величини, яка перевищує вартість його чистих активів. Якщо вартість чистих активів виявляється менше величини мінімального розміру статутного капіталу, то товариство зобов'язане прийняти рішення про свою ліквідацію.
Облік резервного капіталу
Крім статутного капіталу до власного капіталу вклю-аются резервний та додатковий капітал, нерозподілений прибуток I цільове фінансування. Резервний капітал створюють в обов'язковому порядку акціонерні | суспільства та спільні організації відповідно до чинного ^ законодавством. На свій розсуд його можуть створювати й інші організації. Кошти резервного капіталу акціонерного товариства предназ-іачени для покриття його збитків, а також для погашення облігацій суспільства і викупу акцій товариства у разі відсутності інших засобів. ^ Резервний капітал не може бути використаний для інших цілей. Розмір резервного капіталу визначається статутом організації. В акціонерних товариствах він не може бути менше 15% від статутного капіталу, а на спільних підприємствах - 25% від статутного капіталу. Відрахування до резервного капіталу акціонерних товариств і спільних підприємств у межах зазначених обмежень (відповідно 15 і 25% статутного 1 капіталу) проводяться за рахунок зменшення оподатковуваного прибутку. При цьому сума відрахувань до резервного капіталу та інші аналогічні за призначенням фонди не повинна перевищувати 50% оподатковуваного прибутку організації. Резервний капітал інших організацій створюється за рахунок прибутку, що залишилася в розпорядженні організації.
Для отримання інформації про наявність та рух резервного капіталу використовують пасивний рахунок 82 "Резервний капітал", Відрахування до резервного капіталу відображаються за кредитом рахунка 82 "Резервний капітал" і дебетом рахунка 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)". Використання резервного капіталу відображається за дебетом рахунка 82 "Резервний капітал" і кредиту рахунків - споживачів резервного капіталу: рахунки 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" - на суми, що направляються на покриття збитку за звітний рік; рахунку 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиками "або 67" Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками "- на погашення облігацій акціонерного товариства. Організації, що створюють резервний капітал на свій розсуд, можуть його використовувати на різні цілі, в тому числі на: "покриття збитків від господарської діяльності (кредитують рахунок 84);
• виплату доходів по облігаціях і дивідендів по акціях у разі відсутності прибутку (кредитують рахунки 70 і 75);
• збільшення статутного капіталу (кредитують рахунок 80);
• покриття різних непередбачених витрат (кредитують рахунки витрат).
При журнально-ордерній формі обліку синтетичний і аналітичний облік резервного капіталу здійснюють у журналі-ордері № 12. У даному звітному регістрі на підставі даних з інших облікових регістрів і документів первинного обліку відображають операції за освітою, поповнення і використання резервного капіталу. На зворотному боці журналу-ордера наведені аналітичні дані щодо напрямів використання капіталу та про його залишки на початок і кінець місяця, Ці дані використовують при складанні звіту про рух капіталу.
Облік додаткового капіталу
Додатковий капітал на відміну від статутного капіталу не підрозділяється на частки, внесені конкретними учасниками. Він показує загальну власність всіх учасників. 'Додатковий капітал складається з наступних складових:
• емісійного доходу, що виникає при реалізації акцій за ціною, яка перевищує їх номінальну вартість, і додаткової емісії акцій;
• приросту вартості майна по переоцінці;
• безоплатно отриманого майна (до 1 січня 2000 р.);
• курсових різниць, що утворилися при внесенні засновниками вкладів у статутний капітал організації. Додатковий капітал обліковується на пасивному рахунку 83 "Додатковий капітал". До цього рахунку можуть бути відкриті такі субрахунки: 83-1 "Приріст вартості майна по переоцінці"; 83-2 "Емісійний дохід";, 83-3 "Курсові різниці" та ін.
При переоцінці майна його вартість може збільшуватися або зменшуватися. Збільшення вартості майна при переоцінці необоротних активів відображається за дебетом рахунків 01 "Основні засоби" і кредиту рахунку 83 "Додатковий капітал". Зменшення вартості необоротних активів при переоцінці, яка здійснюється за рахунок додаткового капіталу, відображається за дебетом рахунка 83 і кредиту рахунків по обліку майна (01). Отриманий організацією емісійний дохід відображається за дебетом рахунків учеда майна (рахунки 50 "Каса", 51 "Розрахунковий рахунок", 52 "Валютний рахунок" тощо) і кредитом рахунка 83. Безоплатно отримане майно також відображалося за дебетом рахунків обліку майна (01 "Основні засоби", 04 "нематері (. Альні активи" та ін) і кредитом рахунка "Додатковий капітал". I
Викладений порядок обліку безоплатно отриманого майна застосовувався до 1 січня 2000 р. З 1 січня 2000 р. відповідно до п, 8 Положення з бухгалтерського обліку "Доходи організації" (ПБУ 9 / 99) безоплатно отримані активи визнаються позареалізаційними доходами. У зв'язку з цим починаючи з 1 січня 2000 безоплатно отримане майно відображається за дебетом рахунків обліку майна і кредиту рахунку 98 "Доходи майбутніх періодів". Рахунок 83 "Додатковий капітал" при відображенні операції з безоплатно отриманого майна не. застосовується.
Кошти додаткового капіталу можуть бути спрямовані на:
• збільшення статутного капіталу (дебетують рахунок 83 і кредитують рахунок 80 "Статутний капітал");
• погашення зниження вартості необоротних активів, які виявилися за результатами їх переоцінки (дебетують рахунок 83, кредитують рахунки обліку необоротних активів);
• розподіл між засновниками організації (дебет рахунку 83, кредит рахунку 75 "Розрахунки з засновниками") і т.п.
Аналітичний облік по рахунку 83 організовується таким чином, щоб забезпечити отримання інформації за джерелами утворення та напрямками використання коштів. \
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Шпаргалка
228.3кб. | скачати

Схожі роботи:
Бухгалтерський облік і аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства
Бухгалтерський облік і аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства
Бухгалтерський облік на малих підприємствах та аналіз їх господарської діяльності
Бухгалтерський облік на малих підприємствах та аналіз їх господарської
Бухгалтерський уч т і аналіз фінансово-господарської діяльності пр
Бухгалтерський облік і аналіз економічної діяльності підприємства
Облік фінансово-господарської діяльності
Облік фінансово-господарської діяльності
Бухгалтерський облік зовнішньоторговельної діяльності
© Усі права захищені
написати до нас