ЗМІСТ
ВСТУП
1. Характеристика Болгарії
1.1 Загальна фізико-географічна структура району
1.2 етногеографічного характеристика регіону
1.3 Історична довідка
1.4 Особливості етнокультурних ситуацій
1.5 Туристські ресурси
1.6 Основні тури по району
2. Характеристика столиці Болгарії - Софії
2.1 Назва столиці, географічне положення
2.2 Навколишнє середовище
2.3 Географія міста
2.3.1 Планування
2.3.2 Міський пейзаж
2.3.3 Особливості забудови
2.4 Коротка характеристика історії міста
2.5 Основні функції міста
2.6 Міські пам'ятки
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Країнні деніе - географічна дисципліна, яка займається комплексним вивченням країн, систематизує і узагальнююча різнорідні дані про їх природу, населення, господарство, культуру і соціальної організації. урістское країнознавство запозичило з географічного (комплексного) країнознавства дуже багато чого: план характеристики країни (який відрізняється лише в деталях), ставлення до природної складової (характеристика і оцінка компонентів і явищ природи - одного з найважливіших умов розвитку туризму).
Основою змісту в комплексному країнознавства є розкриття просторової організації країни як результату взаємодії її територіальних елементів суспільного і природного характеру, тобто вивчення взаємозв'язків, поєднання компонентів, комплексу всіх складових.
Аналогічно, головним завданням туристського вивчення стало створення образу країни, що можливо тільки шляхом виявлення специфічних особливостей поєднання, мозаїки, композиції всіх компонентів. Але країнознавство в туризмі на відміну від комплексного географічного країнознавства розглядає тільки ті об'єкти (компоненти, явища, процеси), які визначають можливості та умови розвитку туризму в країні.
Актуальність роботи зумовлена тим, сто країнознавство в туризмі - це вивчення природи, населення загалом та окремих народів країни, її історії та культури, особливостей політики, господарства та навколишнього середовища, тобто всі компоненти країни, що становлять умови і передумови для організації і розвитку туризму на її території.
Виходячи з актуальності, сформулюємо мету роботи - дослідження географічну своєрідність території країни на прикладі Республіки Болгарії.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:
Дати загальну характеристику фізико-географічній структурі Болгарії;
Пояснити в чому полягала етногеографічного характеристика регіону;
Коротко зупинитися на історії країни;
Ознайомитися з особливостями етнокультурних ситуацій;
Детально вивчити туристські ресурси Болгарії;
А також детально проаналізувати можливі характеристики столиці Болгарії - Софії;
За результатами роботи зробити висновки і викласти їх в ув'язненні роботи.
Об'єктом роботи буде вивчення географічного своєрідності території країни.
Предметом дослідження стане вивчення Болгарії та її столиці Софії.
1. Характеристика Болгарії
Відмінні державні символи визначаються конституцією або відповідним законом. Зазвичай, до них відносяться прапор, герб, девіз, гімн і печатку. У Болгарії в набір офіційної державної символіки входять прапор, гімн і герб.
Болгарський лев - національна валюта Болгарії. Один лев ділиться на 100 стотинок. Згідно з міжнародним стандартом валют (ІСО 4217) є код і буквене позначення валюти: 975 і BGN відповідно. В обіг введено як монети, так і банкноти. Номінал монет - від однієї до п'ятдесяти стотинок, номінал купюр збігається з номіналом монет. Виняток - купюра в 100 лев, введена в обіг у 2003 році і відсутність купюри номіналом 1 лев, яка виведена з обігу у 2006 році.
Як і належить, на всі купюри нанесені зображення - портрети найвидатніших діячів Болгарії. Два лева прикрашає портрет Паїсія Хілендарського - основоположника Болгарського Відродження, зображення Івана Мілєва відображене на купюрі в п'ять левів, Петера Берона - десять. Відомий політичний діяч Стефан Стамболі зображений на купюрі номіналом двадцять левів, купюру у п'ятдесят левів прикрашає портрет шановного поета - Пенчо Славейкова, а на 100 левів купюрі зображений знаменитий болгарський письменник Алеко Константінов.
Офіційний часовий пояс у Болгарії - Східноєвропейський (EET), на дві години випереджає час за Гринвічем, тобто GMT +2. У березні місяці, кожної останньої неділі, здійснюється переведення годинників на літній час. Стрілки зсуваються на одну годину вперед - GMT +3. Зворотній переклад стрілок здійснюють наприкінці жовтня, останнім його воскресіння. Простіше кажучи, щодо московського часу Болгарія відстає на годину.
1.1 Загальна фізико-географічна структура району
Болгарія розташована в північно-східній частині Балканського полуостроваова між 44 ° 13 і 4Г14 північної широти, 22 ° 22 і 28 ° 36'восточной довготи. Це невелика держава, площею 111 тис. км2, чисельністю населення - 7,9 млн челоквек (2009), у Центрально-Східній Європі та його географічне положення визначається розташованими поруч Балканськими горами, Чорним морем і Дунаєм. Положення, природні умови, історичне минуле і важливі риси сучасного соціально-економічного розвитку мають багато спільного з іншими країнами Балканського півострова.
Північна межа Болгарії пролягає по Дунаю, тут Республіка Болгарія межує з Румунією. Західні і південні межі проходять по гірських хребтах, сусідами Болгарії тут стали Сербія і Македонія, Греція та Туреччина. Зручні гірські перевали багато століть служать засобом сполучення між країнами-сусідами. Важливий шлях по долині річки Маріца - найкоротший для зв'язків країн Європи з Малою Азією і країнами Близького і Середнього Сходу. На сході країна має зручний вихід до Чорного моря (протяжність узбережжя - 378 км).
Зазначені особливості географічного положення створюють сприятливі передумови для широкого використання території з метою транзитних перевезень вантажів і пасажирів інших країн. Для зв'язків країн Європи з Малою Азією і країнами Близького і Середнього Сходу використовується шлях по долині річки Мариця як найкоротший. Поверхня країни знижується із заходу на схід .
Основні хребти і рівнини простягаються у широтному напрямку. Країна розділена гірською системою Стара-Планіна (Балкани) на дві майже рівні частини - Північну і Південну Болгарію. Південно-схід зайнятий Верхнефракійская (або Марицкий) родючої низовиною. На південному заході знаходиться Ріла-Родопських гірський масив. Гора Мусала (2925 м) - найвища точка Балканського півострова. Між хребтами багато родючих і густонаселених улоговин, в одній з яких на висоті 550-650 м розташована столиця країни Софія. Північна Болгарія - це горбиста Дунайська рівнина, майже безлісна і сильно розорана, головна житниця країни. Узбережжя Чорного моря більшою частиною пологе, з піщаними пляжами.
Кліматичні характеристики
Оскільки Болгарія розташована на стику двох кліматичних поясів, помірно-континентального і середземноморського, клімат країни різноманітний. Саме тому територію Болгарії можна подумки розділити на кілька кліматичних зон. Вплив Чорного моря позначається на кліматі Болгарії відчутно менше впливу гір, які за своєю суттю є каналами, по яких проходять повітряні маси, створюючи відчутний «погодний контраст» навіть на невеликих відстанях.
Особливо це помітно в зимовий період часу, під час снігопадів. Балканські гори надають на клімат країни більший вплив, ніж Родопи. Через це спостерігається невелика різниця температур в північній і південній частинах держави, що призводить до нерівномірного випадання опадів на його території. Північні Балканські гори зі своїм помірно-континентальним кліматом спільно з Родопах, є кордоном середземноморських систем, створюють перехідну кліматичну зону на більшій території Болгарії з перевагою континентального клімату, за винятком східної частини держави, де завдяки водам Чорного моря переважає помірний клімат.
Прояв континентального клімату виражається у чіткому розподілі кордонів чотирьох сезонів або великою амплітудою температур. Для цієї кліматичної зони характерно тепле і сухе літо і холодна зима. У зимовий сезон найхолоднішим місяцем є січень. За рік в Болгарії в середньому випадає 640 мм опадів, а у високогірних районах майже в два рази більше. Велика їх частина випадає влітку, в червні, а в весняний, осінній та зимовий період розподіл опадів відбувається приблизно рівномірно (близько 22% на кожен сезон). Липень вважається найтеплішим місяцем. Середня температура в Болгарії влітку становить 26 градусів вище нуля, взимку - від 0 до -2 градусів за Цельсієм. Температура води Чорного моря влітку може підніматися до +25 градусів.
Природні характеристики
Рівнини і невеликі гори займають велику частину болгарської території: третина займають гори, приблизно стільки ж території займають і широколистяні ліси. У Болгарії виділяють кілька основних географічних областей: Родопи і Стара Планіна, Дунайська рівнина, що простягається на північ від Балканських гір і на південь від Дунаю, і південно-східне плато. Висота Дунайської рівнини складає приблизно 150 м над рівнем моря. Тут вирощують зернові культури, урожай яких може становити половину всього врожаю країни.
Балкани або Стара Планіна - так називають гори місцеві жителі - найдовша гірська гряда Балканського півострова, що відноситься до системи Карпат і Альп. Цей гірський масив розсікають долини річок Іськир і Камчия. Болгарія славиться своїми річками, особливо Маріццею і Дунаєм. Судноплавство тут знаходиться на досить високому рівні, і це незважаючи на те, що з величезного числа річок і річечок Дунай є єдиною судноплавною рікою Болгарії. Морське узбережжя країни перемежовується піщаними берегами зі стрімкими скелястими схилами.
Особливості тваринного світу
Тваринний світ країни вельми різноманітний: у болгарських лісах живуть козулі, газелі, благородні олені, кабани. У Болгарії багато ведмедів; найчастіше вони зустрічаються в гірських районах, особливо малонаселених. Водяться також вовки, олені, косулі. У горах південно-східній частині країни можна зустріти гадюк. На півдні Болгарії багато черепах. Це рідкісний вид плазунів, що знаходиться на межі зникнення, і влада країни намагаються зберегти його.
Країна славиться своїми пернатими. У дельті річки Дунай зустрічається величезна кількість перелітних птахів, які вважають за краще зимувати тут з-за сприятливих кліматичних умов. У горах живуть птахи-хижаки: орли, грифи, соколи і яструби.
Але тваринний світ країни сильно постраждав через скорочення лісовкриті площ. У лісах все ще зустрічаються ведмідь, кабан, олень, сарна. Поширені також тхір, ласка, вовк, лисиця, борсук, шакал; з гризунів - білка, заєць-русак, соня-полчок.
У 1970-ті роки справжнім лихом стали зграї вовків, які зимовими ночами нападали на села в пошуках овець або телят, проте в останні роки чисельність цих хижаків значно скоротилося. У національних парках, створюваних на території країни, ведеться робота по збереженню та збільшенню чисельності тварин, що знаходяться під охороною держави.
Наявність ендеміків
Природно-науковий музей Бургаса містить ряд експонатів, що розповідають про геологічні особливості землі та регіону, флори і фауни. У ньому виставлено більш ніж 1200 експонатів, пов'язаних з комахами і плазунами. Показано понад 140 видів риб, рослин Странджанского району, а також види знаходяться під охороною і ендеміки.
Тип рослинності і рослинного покриву
Багатство рослинного світу Болгарії безпосередньо пов'язано з кліматом, а саме з перехідною кліматичною зоною, в якій вона розташована. З усіх лісів - а вони займають майже третину території - близько половини насаджень мають промислове призначення. Решта їх частина входить до водоохоронні, заповідні та природозахисні зони країни.
Усього в Болгарії створено 11 парків і заповідників, які мають для неї величезне екологічне значення. За винятком Родоп, де переважають дерева хвойних порід (сосна, біла ялина), в більшій частині болгарських лісів поширені звичайні листяні породи дерев. З боку Балканських гір переважають широколистяні ліси, в яких можна зустріти звичні для нас види дерев: бук, дуб, граб, ясен, ліщина, дикий каштан і т.п.
У північно-східній частині Болгарії розкинулися степу, в яких періодично зустрічаються острівці лісів. Такий тип місцевості переважає на Дунайській рівнині і на плато Добруджа. У південно-східній частині держави, серед сприятливого клімату на кордонах Греції та Туреччини, зустрічаються цитрусові породи дерев. Клімат в долині р.. Маріца дозволяє виростати бавовнику, шовковиці, бавовні, винограду і тютюновим культурам.
Квіти - важлива складова болгарської рослинності. Вони приносять чималий дохід сільськогосподарському сектору населення. Тут лідером є олійні троянди, що вирощуються в Рожевої долині. Другим квіткою за знаменитості вважаються едельвейси, які ростуть високо в горах, на альпійських луках. Також у Болгарії досить популярна бузок. Звичайно ж, це далеко не всі види рослинності, що виростають на території Болгарії. Усього їх налічується близько 3250 видів.
Унікальні особливості
Болгарія має не тільки унікальні кліматичні особливості, а й унікальні джерела та бруду, де можна лікувати різні захворювання. На жаль останні 10 років, цим районам мало приділялося уваги, вони часто перебувають у досить занедбаному стані. Необхідні значні інвестиції для перетворення їх в об'єкти, медичного туризму! Але будь-які інвестиції в здоров'я людини, обов'язково повернуться сторицею!
У Болгарії існують унікальні водні джерела, наприклад, дозволяють виводити з організму радіоактивні речовини (нукліди), лікуючі захворювання опорно-кісткової системи, шкірні хвороби тощо Подібні місця не відомі ніде в Європі чи Азії. Природно лікування в Болгарії буде значно дешевше, ніж, наприклад, у Карлови-Вари (Чехія), так як останній курорт всесвітньо відомий, великий потік хворих.
А в Болгарії існують більш ефективні, але мало відомі місця, які цілком можуть конкурувати, а, можливо, і перевершити по популярності аналогічні курорти в інших місцях планети. Необхідні інвестиції, реклама та організація - позиції, за якими болгарський бізнес сильно відстає від інших туристичних центрів
1.2 етногеографічного характеристика регіону
Чисельність населення
Чисельність населення Болгарії становить близько 8 мільйонів. Рівень урбанізації становить 68%. Найбільша кількість міських жителів - більше мільйона - зосереджено в столиці Софія. Русе, Варна, Пловдив також вважаються великими містами.
Демографічна складова
У результаті територіальних змін та природного приросту населення Болгарії збільшилася з 3,155 млн. чоловік в 1880 до 7,54 млн. чоловік в 2003. У 1965-85 відзначалася тенденція до зростання чисельності населення (відповідно з 8,2 до 8,9 млн чол.), Яка в 1990-і рр.. змінилася на протилежну.
Серед болгар рівень смертності набагато перевищує народжуваність. Зниження природного приросту, незважаючи на загальне зменшення смертності, пов'язане з падінням народжуваності. Особливо знизилася народжуваність у сільській місцевості, де відбулося істотне «старіння» населення через відтік працездатного населення в міста.
До початку 2009 населення зменшилося на 11% в порівнянні з 2000. В етнічному складі населення переважають болгари (бл. 84%, 2009). З інших етнічних груп найбільш численні турки (9,5%) і цигани (4,6%).
У 2009 народжуваність склала 8,6% о, смертність - 14,1% о, дитяча смертність - 14,4 чол. на 1000 новонароджених.
У 1990-і рр.. природний приріст став негативним: ~ 5,5% о (2001). Середня тривалість життя (1998-2000) - 71,7 року, в т.ч. чоловіків - 68,2, жінок 75,3 року. Рівень народжуваності, у минулому один із найвищих у Європі (36,6 на 1000 жителів у 1920-1924), сильно впав після Другої світової війни. Протягом десятиліття після 1966 він трохи виріс, оскільки держава, змінивши колишню демографічну політику, початок заохочувати великі сім'ї і обмежувати аборти.
Однак ця політика не змінила демографічну ситуацію. У 1980 народжуваність становила 15,5 осіб на 1000 жителів, а смертність - 10,5 чоловік; в 1989 ці показники становили відповідно 12,9 і 12,0, у 1994 - 9,4 і 13,2, а в 2003 - 8 , 02 і 14,34. Природний приріст населення в 1989 був 0,1, а з 1990 виявилася тенденція до депопуляції.
Етнічний склад
Зниження чисельності населення пояснюється масовою еміграцією турок в кінці 1980-х років. За своїм етнічним корінням болгари відносяться до південної групи слов'ян. У період становлення болгар як народність однією з важливих складових були булгари (бoлгари) - тюркський народ азійського походження, який в 5 ст. н.е. створив свої держави між Волгою і Уральськими горами. Міцний державний союз на території між Доном і Кубанню 7 в. н.е. називався Великої Бoлгаріей (хан Кубрат).
Під тиском хозар, цей союз розпався. Одна група булгар, керована Котраг, була відтіснена на північ - в Середнє Поволжя. Тут в 14-15 ст. склалося феодальна держава Волзько-Камська Болгарія зі столицею Булгар (або Бoлгар) - великим торговим центром, проіснувала аж до появи в 15 ст.
Казанського ханства. Друга група на чолі з Аспарухом, сином Курбата, рухалася в західному напрямку вздовж берега Чорного моря, а потім вгору по Дунаю. Вони переправилися через цю річку і разом із слов'янськими племенами в 681 н.е. створили в Мезії і Дакії Болгарська держава (нині це північно-східна частина Болгарії). Кочівники булгари і місцеві фракійські племена асимілювалися з булгарами, прийняли їх мову і в значній мірі спосіб життя сільських жителів-слов'ян.
Райони розселення
У 1878 після звільнення Болгарії від турецького правління багато етнічні болгари переселилися в нова незалежна держава з сусідніх районів, особливо з Фракії, Македонії та Добруджі, і за період з 1880 по 1945 їх загальне число склало приблизно 698 тис. чоловік. Великі міграційні потоки попрямували як до Болгарії, так і за її межі після Першої світової війни. Близько 250 тис. болгар переселилися з фракійської частині Греції до Болгарії, а 40 тис. греків переїхали з Болгарії до Греції. 200 тис. турків емігрували до Туреччини.
Ще майже 30 тис. турків перебралися з Болгарії до Туреччини у 1939-1945 та бл. 160 тис. в 1949-1951 були насильно вислані на етнічну батьківщину при комуністичному режимі. Румунська територія Південна Добруджа з населенням бл. 300 тис. чоловік у вересні 1940 відійшла Болгарії. 45 тис. євреїв у 1948-1954 переїхали з Болгарії до Ізраїлю. У 1947-1951 бл. 1800 біженців опинилися в Югославії (Сербія, Хорватія, Чорногорія, Боснія), в 1946-1947 бл. 5 тис. вірмен були репатрійовані до Радянської Вірменії.
На початку 1970-х років понад 35 тис. турок емігрували до Туреччини у відповідності з двосторонньою угодою 1968. Влітку 1989, як відповідь на насильницьку політику асиміляції, що проводиться комуністичним режимом, який намагався у 1984-1985 повністю знищити етнічну самобутність турків, змушуючи їх приймати слов'янські прізвища і пригнічуючи будь-яке прагнення зберегти національну і релігійну самостійність, ще 360 тис. болгарських турків покинули країну. ; до кінця 1990-х років близько половини з них повернулися до Болгарії.
Основні заняття
На кінець 2009 року працездатне населення Болгарії становило 4,8 млн. осіб. У країні проживало 1,7 млн. пенсіонерів і 1,2 млн. дітей і підлітків. Значна частина населення Болгарії працює у сфері послуг - близько 60%. В індустрії - машинобудуванні, будівництві, металургії, харчової галузі - зайняті більше 30%, в сільському господарстві - близько 10%.
Основні промислові райони країни зосереджені в міжгірських улоговинах, найбільшою серед яких є Софійсько-Перникський. Сільськогосподарські роботи в більшості своїй ведуться в Верхнефракійская низовини і на Дунайській рівнині - найродючіших районах Болгарії.
Мовні характеристики
Офіційна мова Болгарії - болгарська. Він належить до слов'янської мовної групи, в якій знаходяться російська, українська, сербсько-хорватська, польська, словацька, чеська та інші мови. Давні слов'янські письмена, створені ще Кирилом і Мефодієм, існують з часів середньовіччя. Трохи видозмінивши, вони дійшли до нашого часу і були названі кирилицею. Саме завдяки цьому, при вивченні болгарської мови у людини не виникає ні фонетичних труднощів, ні проблем з вимовою слів і пропозицій. Досить виділити і зрозуміти основні подібності між знаками і звуками, а постановка наголосів - справа практики. Якщо ви почуєте на вулиці слова «Добро ранок», невже не зрозумієте їх сенс?
1.3 Історична довідка
Люди здавна мешкали на території Болгарії. Розкопані стоянки неандертальців. В епоху неоліту сюди з території Малої Азії переселилися землеробські племена, які були близькі до побудови цивілізації (Культура Караново, Гумельниця). В епоху бронзового століття Болгарія зазнала нашестя з півночі скотарських індоєвропейських племен, на основі яких склалися до I тис. до н. е.. фракійці. Від них Болгарія отримала своє перше історичне назви - Фракія.
Велика Болгарія (тат. Bө yek Bolğar ile, Бөек Болгар мулі) - держава, що існувала в VII столітті. Виникло після відходу аварів в Паннонію і ослаблення Тюркського каганату, який із-за внутрішніх неладів втратив контроль над своїми західними володіннями. У результаті булгарські племена були об'єднані під владою хана Кубрата. У 632 році він проголосив незалежність від аварів і встав на чолі об'єднання, що отримало у візантійських джерелах назву Велика Болгарія. Після смерті Кубрата (бл. 665), його імперія розпалася, оскільки була розділена між його численними синами.
Болгарська держава, так зване Перше Болгарське царство, виникло в 681 з переселенням частини булгар на чолі з ханом Аспарухом на Дунай. З 1018 по 1186 - під владою Візантії.
Болгарія стала частиною Візантії з 1018 року, після розгрому Західно-Болгарського царства. Болгарська церква була підпорядкована Константинопольському патріарху, багато знатні пологи були переселені в азіатську частину імперії. Болгари неодноразово піднімали повстання проти Візантії - повстання Петра діляться в 1040-41, Костянтина Бодіна в 1072 році, але всі вони були придушені.
Звільнена після поразки Туреччини у війні з Росією 1877-1878.
З 1879 - князівство на чолі з німецьким принцом Олександром, якого змінив Фердинанд, з 1908 - незалежне царство.
У 1912-1913 брала участь у Балканських війнах, в результаті яких отримала за рахунок Османської імперії територіальні придбання у Македонії та Фракії і вихід до Егейського моря.
У Першій світовій війні виступила на боці Німеччини. Зазнавши поразки, позбулася значної частини своєї території і виходу до Егейського моря (тих же Східної Фракії і Вардарській Македонії). Докладніше дивіться статтю: Болгарія в Першій світовій війні.
У 1923 після перевороту до влади прийшов фашистський уряд.
У березні 1941 Болгарія увійшла в Берлінський пакт 1940, на її територію були введені німецькі війська, болгарські війська взяли участь в окупації Югославії. У грудні 1941 р. Болгарія оголосила війну Великобританії і США.
5 вересня 1944 СРСР оголосив війну Болгарії і радянські війська окупували її. Фашистський уряд було повалено. Нове прорадянський уряд оголосив війну Німеччині.
15 вересня 1946 проголошена Народна Республіка Болгарія, розвивалася по соціалістичному шляху.
10 листопада 1989 Петро Младенов змінив Тодора Живкова на посаді Генеральний секретар БКП. У Болгарії почалися глибокі економічні та політичні реформи.
З 15 листопада 1990 країна називається Республікою Болгарія.
З 2 квітня 2004 в НАТО.
З 1 січня 2007 року Болгарія увійшла до Євросоюзу.
Основні віхи історичного розвитку
Історія Болгарії до XI століття. Перше Болгарське царство (681-1081)
Історія Болгарії в XI - XIV століттях. Друге Болгарське царство (1187-1396)
Історія Болгарії в XV - XIX століттях. Національно-визвольний рух
Історія Болгарії в XIX - XX століттях. Третє Болгарське царство (1879-1944)
Перша Балканська війна
Друга Балканська війна
Болгарія у Першій світовій війні
Болгарія у Другій світовій війні
Новітня історія Болгарії
Особливості соціально-економічної еволюції
Загострення національних, соціально-економічних і політичних проблем в 1980-і рр.. Живков керував Болгарією протягом 33 років. У Болгарії починається відлига, відновлюються відносини з Югославією і Грецією, закриваються трудові табори, припинилися переслідування церкви.
Але залишаючись політиком лояльним Радянському Союзу, підтримав придушення Угорського повстання в 1956 році і направляє війська для допомоги придушення Празької весни в 1968 році. Болгарія при ньому залишалася найбільш лояльним союзником Радянського Союзу у Східній Європі. У 1968 році Живков просив щоб Болгарія увійшла до складу СРСР як 16 республіка, однак Брежнєв відхилив це прохання.
Загальні: Залучення Болгарії в рамки радянського блоку. Еволюція та специфіка політичного режиму (формальне збереження багатопартійності). Побудова соціалістичної моделі економіки. Болгарія в економічній і військово-політичній структурі радянського блоку.
Віхи подій
Болгарія в період соціалізму (до 1989 р.) і Генеральні секретарі
Георгі Димитров Михайлов (1882-1949) (11 серпня 1948 - 2 липня 1949)
Вилко Вельова Червенко (1900-1980) (2 липня 1949 - 4 березня 1954)
Тодор Живков (1911-1998) (4 березня 1954 - 10 листопада 1989)
Петро Младенов (1936-2000) (10 листопада 1989 - 2 лютого 1990)
Болгарія в кінці XX - початку XXI ст. Політичні потрясіння кінця 1980-х - початку 1990-х рр.. Болгарія в 1990-і рр.. і на початку XXI ст. Демократизація суспільно-політичного життя, утвердження реальної багатопартійності і парламентської демократії. Ринкові перетворення в економіці. Соціально-економічні, політичні та національні проблеми. Пошуки свого місця в системі міжнародних відносин і гарантій безпеки в умовах закінчення холодної війни, розпаду радянського блоку і СРСР і розширення НАТО.
1.4 Особливості етнокультурних ситуацій
Порядки
Блаженний на стику імперій. Пловдив - нескорений місто мистецтв. Спокійне відношення до закордонних наклейках, хороше - до російської мови, української сала, музиці і кореспондентам.
Особливе місце в низці моралі Болгарії відведено сімейних цінностей. Повага старших членів сім'ї та ввічливе ставлення до літніх людей - основа національного благоденства. Туристам не слід цього забувати при спілкуванні з болгарським народом.
Вітати один одного в цій країні прийнято відповідним часу доби зверненням і традиційним рукостисканням. Звертатися до кого-небудь слід зі словами «пан» і «пані» відповідно і далі називати прізвище людини.
Якщо вас запросили на обід, то слід подбати про гостинці для господаря будинку. У принципі це може бути все, що завгодно, головне, щоб подарунок був підібраний з душею. Болгари дуже гостинний народ. Посадивши гостя за стіл, йому першим пропонується приступити до трапези, проте краще чемно відмовитися від такої честі і надати це право самому старшому людині за столом. Не варто вести себе занадто розкуто і приступати до споживання всякої смакоти без відповідного на те запрошення господаря будинку. Запорукою приємно проведеного часу є невимушене спілкування в колі гостей за легкою веселою розмовою. У момент розмови за столом не варто забувати про загальноприйняті правила етикету.
Звичаї
«Нестінарство» - танець вогню - одне з найбільш таємничих і цікавих явищ в болгарській історії та фольклорі. Цей язичницький ритуал характеризується танцями людей вогню, танцюючих на гарячому вугіллі вогню під звуками волинок і перкусій і несучи зображення Св. Костянтина.
Трифон зарізаний - свято виноградарів, 14 лютого. Це древнє свято з часів фракійців, які шанували бога вина і виноградних лоз Діоніса. За традицією в цей день підрізали лози, щоб отримати восени великий урожай, тому святого Трифона в Болгарії і називають зарізаний (Підтятий).
1 березня - свято приходу весни. У цей день болгари дарують один одному мартеніци і зав'язують на руку, приколюють до одягу або вішають на шию, для здоров'я і щастя. Мартеніци представляє собою фігурку або переплетення білих і червоних ниток, які пов'язують зазвичай на руку - знімають ж зав'язану нитку тільки тоді, коли побачив перші лелеки. З такими нитками можна побачити навіть політичних дейятелей на екрані телевізора.
Заговезні (Масниця) - до кінця зими в Болгарії, проводяться спеціальні ритуали, названі іграми кукер (ряджених). В іграх кукер беруть участь тільки чоловіки. Вони одягають спеціальні маски, ручної роботи кожного учасника. Більшість масок зроблені з дерева й вигадливо оздоблені. Різні кольорові нитки і пір'я склеєні цього химерної масці, так само як частини різнокольорових тканин, дзеркал та інших світловідбиваючих елементів. Маски, що представляють барана, козу або бика, вважають це дивними. Учасники обвішані дзвіночками, а в руках несуть дерев'яні шаблі. Вони дзвенять дзвіночками і бубонцями, танцюють і розмахують дерев'яними фалосами, проганяючи зло і нечисту силу. Подібні вбрання і забави доводять тезу, що походження цих ігор пов'язано з іграми стародавнього Діонісія.
Свято болгарської культури і слов'янської писемності (День святих Кирила і Мефодія) - 24 травня.
Фестиваль троянди відзначається з фольклорними піснями і танцями в місті Казанлик і Карлово в першу неділю червня. У цей день відкриті всі визначні пам'ятки, найвідоміша, з яких - Казанликська гробниця-курган, побудована за часів стародавньої Фракії. Найяскравіша подія на фестивалі - конкурс Королева Троянди, тоді всі жителі міста, вбрані в костюми виходять на головну вулицю міста. Роза є одним із символів Болгарії. З давніх часів вирощували олійну троянду, з якої робили рожеве масло, якості, якої славиться по всьому світу. Про троянді є багато пісень, її малювали низка художників.
Джаз фестиваль - 8-13 серпня проводиться в місті Банско. У підніжжя величного гірського масиву Пірін любителі джазу насолодяться джазовими віртуозами з усіх країн.
Фестиваль волинок в місцевості Гела, в горах Родопи - у серпні, музиканти з усіх регіонів Болгарії приїжджають у цю місцевість в горах Родопи. Інструменти переважно волинки, перкусії та їх супроводжуючі інструменти, а так само супроводжують танці та пісні.
Святкування на честь фракійських царів у Долині фракійських царів у місті Казанлик - з 31 серпня по 2 вересня. Шоу під відкритим небом - молоді люди та дівчата вбираються і відтворюють атмосферу час Діонісія - бога вина і веселощів.
23 вересня - Фестиваль слив і сливової ракії - (алкогольний напій, що виготовляється в Богларіі, найпоширеніша форма ракії - зі слив). Місто Троян відомий фестивалем сливової ракії. Щорічно жителі міста організовують свято на честь слив та ракії. Свято супроводжується дегустаціями ракії, стравами місцевої кухні, конкурсами та жартами.
1 листопада - День народних просвітителів. Це свято всіх навчальних закладів. Народними просвітителями прийнято називати активних діячів національного та культурного відродження початку і середини 19-го століття, коли країна ще перебувала під османським ігом. Вони були вчителями і духівниками, які сприяли розвитку національної самосвідомості.
Гастрономічні пристрасті
Велика кількість овочів і гострі спеції - ось чим характерна болгарська кухня. Дійсно смачна і пікантна, вона особлива тим, що страви в основному готуються в глиняних горщиках.
Таким чином, продукти проходять одночасну теплову обробку. Завдяки цьому страви зберігають поживні речовини, набувають оригінальні смакові відтінки і неповторний аромат. Помірна кількість спецій дозволяє відтінити основний смак страв.
До столу обов'язково подають гострі томатні соуси, оцет, рослинна олія, чорний і червоний перець. Овочі становлять невід'ємну частину болгарської кухні. З них готують всілякі салати, гарніри, супи, смажать, гасять, маринують і просто роблять нарізки зі свіжих овочів. Також місцевим кулінарам відмінно вдається поєднувати овочі з м'ясними, рибними, молочними і борошняними продуктами.
Приміром, самий популярний салат в Болгарії - шопській - готується з свіжих помідорів, огірків, солодкого болгарського перцю, дрібно натертої бринзи та цибулі. Таратор, він же холодний болгарський суп, має дуже незвичайний смак завдяки поєднанню квашеного овечого молока з кропом, часником, волоськими горіхами і дрібно нарізаними огірками. Таке поєднання може звучати відштовхуюче, але суп, на диво, приємний на смак і чудово втамовує спрагу в літню спеку.
Не залишить байдужим і різноманітність страв з риби і морепродуктів. У приморських містечках Болгарії можна спробувати цілком засмажену рибу (як з кістками, таки без), філе, приготоване на відкритому вогнищі, а також всілякі коктейлі з морепродуктів і рибні асорті.
Серед м'ясних страв найбільш популярні такі: телешко бреше (рулет із телятини), супу топче (крем-суп з фрикадельками), наденіца (смажені ковбаски), кебапчети (довгасті котлетки з фаршу), каварма (м'ясо з грибами, картоплею і цибулею) і мусака - запіканка з овочів з рубаним м'ясом або сиром.
Свята
Святвечір (24, 25 і 26 грудня) (або, як його називають по-болгарськи, «Бидні вечір», «Мала Коляда») - один з найбільш усталених сімейних свят у болгар. Це свято 24 грудня і пов'язаний з приготуваннями до великого християнського свята Різдва Христового. На святковому столі має бути непарна кількість пісних страв: наприклад, голубці, узвар із сушених фруктів, свіжі фрукти і горіхи, «тіквенік» - пиріг з начинкою з гарбуза. Почесне місце займає великий круглий обрядовий хліб, який символізує хату та худобу. У хліб кладуть монетку, ламають хліб і кому попадеться монетка, тому в наступному році буде везти.
Різдво Христове (Коляда) - 25 грудня. Усі чекають колядників, які ходять з будинку в будинок, щоб побажати господарям здоров'я, щастя, родючості та багатства. В основному, в ритуалі беруть участь юнаки - хлопці віком від 12 до 20 років, які одягнені в національні фольклорні костюми.
Новий рік (31 грудня, 1 і 2 січня) На столі присутні багато страв, одне, з яких баніца (листковий пиріг) з монетою. У цю ніч здійснюється багато обрядів з побажаннями благоденства. Після півночі молоді люди ходять з будинку в будинок з «сурвачкамі» - кизиловими гілками в руках. Вони поплескують ними господарів по спині з побажаннями доброго здоров'я і довголіття.
День звільнення Болгарії від Османського ярма (3 березня). Національне свято Болгарії - день звільнення від 500-річного османського ярма і воскресіння болгарської держави. C 1396 по 1878 рр.. Болгарія входила до складу Османської імперії. У результаті перемоги Росії в російсько-турецькій війні 1877-1878 рр.. країна здобула незалежність. Війна була закінчена з підписанням Сан-Стефанського мирного договору 3 березня 1878. Цього дня піднімають національний прапор і покладають вінки до меморіалу Невідомому воїну в Софії на згадку про болгар, загиблих у боротьбі за визволення батьківщини, а так само до пам'ятників полеглим за звільнення Болгарії російським, фінським і румунським воїнам у всій країні. 3 березня офіційний неробочий день.
Великдень («Велікден») Великдень - одне з найбільших і найважливіших православних свят. Приготування до свята йдуть протягом усього попереднього Страсного тижня. Фарбують яйця в Страсний четвер або в суботу. Найстаріша жінка першим пофарбованим яйцем креслить хрест на лобі всіх діточок в будинку. Потім це яйце кладеться перед домашньою іконою. Печуться великодні хліба (козунакі). Святкування Велікдена (Великодня) починається опівночі на неділю. У храмах збирається народ на святкову літургію, несучи в руках запалені свічки і захопивши з дому пофарбовані яйця.
Інші офіційні неробочі дні:
Свято праці (1 травня)
День об'єднання Болгарії (6 вересня)
День незалежності Болгарії (22 вересня)
Обряди
На думку фахівців-етнографів налічується понад 10 000 обрядів, пов'язаних з болгарськими святами.
НОВОРІЧНІ ОБРЯДИ
Новорічні обряди представляють в зимовому календарі саму строкату картину. З давніх пір символами щедрості і достатку в новорічну ніч є вогонь і трапеза.Чем багатшими стіл, тим плодороднєє буде рік. Ось чому на нього ставлять всі страви, які проводять в господарстві, а обрядові короваї прикрашають зображеннями виноградних ліз і вуликів, ниви і саду. Особливе місце займає баніца (листковий пиріг) із запеченими всередині кизиловими гілочками, кожна з яких символізує домашній затишок, здоров'я і успіх в навчанні. Запалює вогонь у вогнищі сама літня людина в будинку. Причому для цього необхідний певний навик, так як підпалити потрібно биднік - дубове товсте поліно, оскільки дуб-символ довголіття.
Сурвакари
Після настання півночі з'являються сурвакари - підлітки і молоді люди з кизиловими гілками. Вони поплескують ними господарів по спині, бажаючи доброго здоров'я, довголіття і всіляких успіхів у житті. Кизилова гілочка, або так звана сурвачка, - обов'язкова приналежність кожного з сурвакари. У різних районах країни її прикрашають по - різному.
Колядування
Якщо сурвакари ходять по хатах у новорічну ніч, колядники роблять це 25 грудня на Різдво. Вони бажають сім'ям всього самого найкращого, за що отримують спеціально приготовані фрукти та інші ласощі. Замість сурвачкі колядники носять із собою коледарку - довгу дубову гілку, прикрашену різьбленням. Колядування завжди супроводжується піснями.
МАСЛЯНА
Масляна - завершальний зимове свято у болгар. Інша назва - Сирне Заговини, яке справляється за сім тижнів до пасхі.С тих пір, до осені, поки не закінчаться польові роботи, не грають весіль. Найважливіший обряд на сирному тижні - ігри кукер (ряджених). Вони беруть початок від свят Діонісія, які влаштовували стародавні фракійці. Їхній зміст у побажанні достатку в самому широкому сенсі - від повних засіків до будинку, повного дітей.
БОЛГАРСЬКА НАРОДНА ВЕСІЛЛЯ
Це низка обрядів, ритуалів і символів. Починається вона з запрошення гостей. У цей час протягом багатьох днів у будинках жениха і нареченої шиються весільні прапори, замішується тісто для короваїв, виконуються ритуали прощання з девічеськой і холостим життям. Прощаючись з рідною домівкою, щільно загорнувшись у весільну вуаль наречена, вийшовши в двір обертається до батьків, що стоять на порозі, і кланяється їм три раза.А в будинку нареченого нареченій підносять хліб, сіль, вино і мед - щоб життя було дружною і багатою.
«ТАК» ОЗНАЧАЄ «НІ» І НАВПАКИ
Вобщем-то про цей звичай багато хто знає. Але все-таки, нагадаємо. Якщо болгарин поводить головою з боку в бік - це означає «так», а коли киває нею, точніше трохи підкидає, - це означає «ні» ". Болгарське« ні »не особливо впадає в очі, а от« так »з незвички навіть знають про цю особливість вводить в легке оману.
«Топлес»
«Топлес» на болгарських пляжах вважається абсолютно нормальною справою. Причому в будь-якому віці.
РОСІЙСКA МОВА У БОЛГАРІЇ
Російська мова серед болгар настільки широко розповсюджений, що дивує незнання його ким-небудь з місцевих жителів. Водій туристичного автобуса, що допомагає перекладати гідові, цілком реальна картина, але не тому, що гід слабо знає російську, а тому, що водій його знає не гірше!
Релігійні уподобання
Державою гарантується свобода віросповідання. Релігійні інститути відокремлені від держави. Традиційною релігією є східно-православне християнство (85% населення). Православне християнство з IX ст. є головною релігією країни. Сьогодні його сповідує 82,6% жителів. Протягом всієї історії Болгарії воно відігравало важливу роль у формуванні нації. За часів іноземного панування завдяки православної церкви болгари зуміли зберегти свою рідну мову, а багато в чому і культуру. Церква є автокефальною (адміністративно самостійною). Нею керує болгарський патріарх. Служби ведуться на болгарською мовою.
У Болгарії є також представники вірменської православної церкви. Більшість з них - біженці, які прибули сюди на початку XX ст., В період геноциду вірменів у Туреччині. Іслам сповідає 13% громадян. Іслам з'явився на Балканах у період турецького панування на Балканах. Турецькі влади насаджували свою віру, вони будували мечеті, перетворювали церкви в місця поклоніння мусульман. Після того як Болгарія здобула незалежність, багато мечетей були знову перебудовані в православні храми і знайшли тим самим своє первісне призначення.
Сьогодні в країні налічується близько 713 тис. мусульман турецького походження. Вони проживають в основному в північно-східній частині країни і на кордоні з Туреччиною. Також мусульманами є помаки (131 тис. чол.) - Нащадки етнічних болгар, насильно звернені в іслам в XV ст., І цигани (103 тис. чол.). Крім того, іслам сповідують нащадки татар і знамениті черкеси, у XIX ст. втекли з російської армії, що просувалася на Кавказ (20 тис. чол.).
Болгарські мусульмани в більшості своїй належать до галузі сунітів, хоча є і шиїти (близько 80 тис. чоловік).
В останні роки в Болгарії активізувалася діяльність католицької та інших конфесій, а також різних сект. У Болгарії налічується близько 44 тис. католиків (0,6% населення країни). Діє болгарська уніатська церква. У великих болгарських містах можна побачити католицькі собори.
У Болгарії існує Єврейська громада вже протягом останніх двох тисячоліть. У Середні століття євреї з Центральної Європи селилися на болгарських землях. За часів існування Оттоманської імперії країна надавала притулок багатьом єврейським громадам, вигнаним з Іспанії в період правління Католицьких королів. У багатьох болгарських містах - у Софії, Самокове, Пловдиві, Відині та ін - побудовані синагоги. Є також протестанти, методисти, баптисти, п'ятидесятники і адвентисти.
Особливості етнопсихології, способи вітання,
Традиції визначаються, як правило, географічним становищем країни, яке, у свою чергу, впливає на формування повсякденного способу життя її жителів. Так і культурні особливості Болгарії визначило її місце розташування - між Європою і Азією, що дозволило їй контактувати відразу з двома абсолютно різними культурами. Ще 1300 років тому на землях Болгарії проживали фракійці та римляни, трохи пізніше - візантійці і слов'яни. Кожен з цих народів залишив свій невеликий, але неповторний слід у становленні культури цієї держави. Свідченням тому є безліч культурних пам'яток, щорічно привертають сюди безліч допитливих туристів. Цілих п'ять століть болгари знаходилися під тиском і насильно зверталися в ісламську віру. Але культура Болгарії вціліла. Цьому посприяли знаходяться у важкодоступній місцевості монастирі, що заохочували традиції і релігію свого народу.
Ставлення до іноземців
У болгар дуже доброзичливий менталітет, вони гостинні і привітні. Відносини між болгарами і російськими дуже теплі, оскільки віросповідання і мови цих народів дуже близькі. У країні відсутні будь-які міжнаціональні конфлікти.
Фольклорна традиція
Музика є невід'ємною не тільки від сімейних і календарних свят, а й від цілісного життя болгарина. Вона супроводжує його і в будні, і в свята, в періоди історичного сходу і випробувань, в радості і скорботи.
Не випадковий парадокс, що болгарин співає навіть тоді, коли плаче. Цей порив до мелодії сприяв створенню пісень для будь-якого життєвого випадку - обрядових (колядок, великодніх, іменинні, при ворожінні на кільцях або благанні про дощ), трудових (під час жнив, посиденьок, збору винограду, сінокосу), трапезних пісень танцювальних, пріпевних і ряду інших.
Пісні супроводжують побут болгарина і в радості і в горі. З піснею проходить збір винограду, жнива винограду, сінокіс. Багато в чому традиції болгар збігаються з російськими. Тут так само прийнято підносити гостям хліб-сіль з чебрецем і червоним вином. Вино символізує здоров'я, так як червоний колір - колір здоров'я. Національні свята не обходяться без традиційних костюмів. Жіночий костюм - це темний вовняний сарафан з вирізом і яскравим фартухом. Під нього одягається біла туніка.
Болгарська народна пісня переважно одногласная. Навіть коли співають дві сторони (хор і хор, соліст і хор), пісня звучить одним голосом. Зараз дві космічні станції летять до зірок. На кожній станції прикріплена позолочена мідна грамофонна платівка - послання іншим розумним цивілізаціям. Крім наукової інформації про нашу землю, платівка містить вибрані записи з музичної скарбниці людства. Серед них, поряд з симфонією Бетховена, звучить і болгарська родопської пісня.
Національні герої
Середньовічна Болгарія вважається колискою слов'янської культури. Імена Кирила і Мефодія відомі всьому слов'янському миру.
КИРИЛ (бл. 827-869) І МЕФОДІЙ (бл. 815-885). Брати Кирило і Мефодій (родом з Тессалоніки; за походженням - греки, згідно з деякими даними - слов'яни) слов'янські просвітителі і проповідники християнства. Створили слов'янську абетку, за допомогою якої перевели богослужбові книги з грецької мови. Відповідно до думки багатьох дослідників, абетка створювалася саме для древнеболгарского прислівники. Болгари шанують святих Кирила і Мефодія як просвітителів, які поклали початок слов'янській культурі і багато зробили для їхньої держави.
БЕНКОВСКІ ГЕОРГІЯ (1844-1876). Послідовник Васіла Левскі. Один з героїв самого великого болгарського повстання проти турків. Він був прихильником суспільної рівності, пропагував американський і французький досвід побудови держави.
Ботев Христа (1848-1876). Без сумніву, один з найпопулярніших в Болгарії революціонерів. Проживши десять років у Румунії, Ботев зібрав невеликий загін і в червні 1876 р. відправився допомагати учасникам повстання, що спалахнуло в квітні 1876 р. Загинув у бою з турками недалеко від міста Врацка 20 травня 1876 Ботев - не тільки національний болгарський герой, але і відомий поет, чиї вірші перекладені багатьма мовами світу.
Левскі ВАСІЛ (1837-1873). Відомий революціонер, діяч національно-визвольного руху. Вважав, що болгари зможуть звільнитися лише через всенародне повстання. У 1862 р. вступив в Легію Раковського, а в 1867 р. продовжив визвольну боротьбу в Румунії. Організував мережу революційних комітетів (1968-1869 рр.).. Васіла Левскі заарештували і стратили в Софії в 1873 р. Болгари називають його апостолом свободи.
Желєв Желю (нар. 1935). Історик і філософ, Желєв - один з найбільш шанованих болгарських дисидентів. Популярність йому принесла написана ним книга Фашизм ". У ній історик проводить паралель між комунізмом і нацизмом. З 1990-го по 1996 рр.. - Перший президент демократичної Болгарії.
ВАЗів ІВАН (1850-1921). Великий болгарський письменник, головна фігура болгарської літератури. Його часто порівнюють з Віктором Гюго. Він писав вірші, романи, повісті та п'єси. Найвідоміший його роман "Під ярмом" був написаний в 1890 р. Це епічний твір, в якому розповідається про Болгарію напередодні звільнення від турецького панування. Роман майже відразу після видання був переведений на різні мови і до цих пір вважається класикою болгарської літератури.
ДЕБЕЛЯНОВ Дімчев (1887-1916). Поет-символіст. Фронтовий досвід надихнув його на збірку оригінальних романтичних віршів. Одна з поем Дебела-нова присвячена бездомним.
Дімов Дімітар (1909-1966). Писав романи і п'єси, в яких акцентував увагу на філософській стороні людського існування. У своєму знаменитому романі "Тютюн" він описав життя Болгарії в період між двома війнами. У цьому творі розповідається про конфлікт, який виник між робітниками і власниками на одному з тютюнових підприємств. Публікація цього роману викликала великий скандал, і представники комуністичної партії зажадали цензурувати цей твір.
Мільов ГЕО (1895-1925). Болгарський поет. Був близький до комуністичного руху. Коли до влади прийшли фашисти, залишився вірний своїм ідеалам. Заснував антифашистський журнал "Полум'я". Поема "Вересень", де оплакує криваве повстання 1923 р., вважається найціннішим творінням Мілєва. Поет загинув у фашистських катівнях.
ДИМИТРОВ-МАЙСТОРА ВОЛОДИМИР (1882-1960). Болгарський живописець, у 1952 р. визнаний народним художником. Член Болгарської комуністичної партії з 1946 р. Автор портретів, картин, що зображують сцени селянських свят.
Узун ДЕЧКО (1899-1996). Болгарський живописець, який працював у Софії. Його твори (переважно портрети і пейзажі) відрізняються вільною манерою письма, багато нюансованого колоритом.
БУКОВ ЮРІЙ (нар. 1925). Піаніст. Працює у Франції, куди переїхав з Болгарії. Завоював перше місце на музичному конкурсі в Паризькій консерваторії. Лауреат багатьох міжнародних конкурсів.
Вартан СІЛЬВИ (нар. 1944). Знаменита естрадна співачка, колишня дружина французького поп-ідола Джонні Халідея. Народилася недалеко від Софії, в Іс-Крецу. Її кар'єра розвивалася вже у Франції. Своєю творчістю сприяла зміцненню болгаро-французьких зв'язків.
ВЛАДІГЕРОВ Панч (1889-1978). Великий болгарський композитор, представник музичної школи Шумена. Він написав безліч творів, які об'єднує особливе ставлення до національної музики. Його мелодії співзвучні європейської класичної музичної традиції, проте їх відрізняє оригінальність, натхненна болгарським фольклором. Найзнаменитіша рапсодія Владігерова - "Вардар" - відома як за кордоном, так і на батьківщині.
ХРИСТОМ БОРИС (1914-1993). Відомий болгарський співак (бас). Народився в Пловдиві, був вихований в традиціях хорового православного співу. Спершу він присвятив себе кар'єрі юриста, але в 1942 р. під час національного свята цар Борис III помітив його надзвичайні вокальні дані і послав вчитися вокальному мистецтву в Італію. Христовий виконував безліч різних оперних арій. Довгі роки був солістом Ла Скала, співав у найвідоміших європейських концертних залах і оперних театрах.
Мабуть, найвідомішою людиною з середини XX століття в Болгарії стала Ванга. Ім'я цієї жінки мало світову популярність як провісниці і віщунки. Ванг (1911-1996). Всесвітньо відома болгарська ясновидиця і цілі-письменниці. Її відвідували як прості люди, так і відомі письменники, артисти, художники, міністри і політики. Передбачивши перемогу болгарської футбольної команді в Кубку світу з футболу в 1994 р., вона заслужила захоплення чи не всіх своїх співвітчизників.
1.5 Туристські ресурси
Винний туризм у Болгарії
Болгарія відома різноманітністю вин. Клімат і грунт країни, виключно відповідні для вирощування винограду та виробництва вина. Можливо, саме на території Болгарії виготовлялося перше вино в Європі. Болгарія розділена на п'ять виноробних регіонів. У кожний з них можна відправитися на винний тур. Найбільш багатий виноробний регіон - Південної Болгарії. Тут росте унікальний сорт винограду Мавруд і виробляється однойменне вино. У регіоні (міста Пловдив, Асеновград, Перуштіца, Брестовіца) є 6 винних льохів, де можна дегустувати вино. У східній і західній частині регіону можете продегустувати вина Каберне, Совіньон і Мерло місцевого виробництва. У Центральній Болгарії і Помор'я можете спробувати вино з іншого сорту винограду - памід (Пазарджік, Пловдив). У регіоні вздовж Чорноморського узбережжя вирощується білий сорт винограду. Північний регіон багатий винами і ракіямі. Тут можете дегустувати Гимза і мускат. На узбережжі річки Струма покуштуйте типовий болгарський сорт Мельник. І багато інших вин і сортів запропонують Вам у Болгарії.
Яхтинг в Болгарії
Болгарія пропонує кілька варіантів яхтових круїзів і типів яхт. Якщо Ви любитель гострих відчуттів, то вирушайте в дорогу на сучасній парусній яхті. Той, хто хоче випробувати круту вдачу відкритого моря і відчути запал суперництва може взяти участь у парусній регаті. Спокійне плавання з сім'єю, з близькою людиною чи веселою компанією можна здійснити в розкішних умовах різноманітних просторих яхт. За бажанням можна супроводжувати й навчати досвідчений і люб'язний екіпаж. А любителі свободи зможуть відправитися в самостійне плавання, орендувавши яхту без капітана. Вибір залежить лише від уявлень про ідеальний відпочинок.
Піший туризм в Болгарії
Багатство природи Болгарії - 3 національних парки, 8 природних парків, 90 заповідників, різноманітність видів флори і фауни пропонують можливості для пішого туризму та ознайомлення з природою. У гірських масивах Ріла і Пірін популярні екологічні маршрути, що проходять через красиві місцевості. Походи в гірських масивах Родопи і Балкани не менш цікаві, ці гори нижче і зручніше для сходжень. До послуг туристів затишні хатини і будиночки. Організовуються піші екскурсійні тури.
Гольф туризм в Болгарії
Болгарія має високий потенціал для розвитку гольф-туризму. Завдяки сприятливому клімату, любителі гольфу можуть насолоджуватися грою приблизно від 7 до 9 місяців у році. Перші 3 гольф-поля в Болгарії - це Ihtiman Golf Club (перше гольф поле в Болгарії, створене в 2000 р., має сертифікат Американської асоціації гольфу), друге гольф-поле, створене в м. Слівен в 2004р.; Третє - St. Sofia Club & Spa знаходиться в Так само поле, в 15 хв від Софії. У нинішній час почалося активне будівництво нових гольф-полів, переважно в горах і на узбережжі Чорного моря. Девелопери залучають відомих у світі дизайнерів - Гаррі плейєра, Яна Вуснама, Джека Ніклауса. Між відомим гірськолижним курортом Банско і Разлог проектується побудова 5 нових гольф-полів, що відповідає всім міжнародним вимогам. До 2020 року Болгарія має намір побудувати 40 полів для гольфу на своїй території.
Орнітологія в Болгарії
У Болгарії 405 видів птахів, що є самим багатим світом пернатих у всій Європі. Все це завдяки виключно різноманітному ландшафту і природоохоронним зонам Болгарії, а так само фактом, що крім місцевих видів, тут зупиняється багато перелітних птахів, тому що через Болгарію проходять два з найбільших пташиних міграційних шляхів Via Pontica і Via Aristotelis. Найвідоміші місця для спостереження за птахами - це узбережжя Чорного моря, біосферний заповідник «Сребирна», у Східних Родопах. Найкращі сезони для спостереження - весна й осінь. Організація турів за спостереженням птахів організовуються і проводяться професійними біологами і ліцензованими туроператорами.
Відпочинок на гірськолижних курортах Болгарії
Болгарія пропонує відмінні умови для гірських лиж. 30% її території зайнята гірськими масивами - Ріла, Пірін, Родопи, Стара Планина. В останні кілька років гірськолижний туризм став розвиватися у швидких темпах. Тепер Болгарія відома своїми сучасними лижними курортами, відмінними підйомниками і трасами різної складності. У лижних центрах можна взяти напрокат гірські лижі і сноуборди, У гірськолижних школах інструктори навчають бажаючих навчиться цього виду спорту.Лижний сезон у Болгарії триває з грудня по квітень. Можна організувати відпочинок на гірськолижних курортах: Банско, Боровець, Пампорово, Чепеларе, Вітоша, Панічіще та ін
Чорноморські курорти Болгарії
Болгарські Чорноморські курорти відомі у всьому світі, завдяки своїм нескінченним, піщаним пляжам, чистим і спокійним морським водам, яскравим і теплим сонцем, лікувальним мінеральним джерелам. Чорноморське узбережжя Болгарії має протяжність більше 378 км. Це природна східний кордон країни. Чарівність прибережних районів і Чорного моря - в їх природній красі - рівні, золотисті пляжі перемежовуються високими дюнами, скелястими мисами, зеленими пагорбами і чистими затоками. Тут можна побачити і сучасні курорти, і маленькі, старовинні містечка, жваві яхт-клуби, і затишні куточки і тихі рибальські села. Тут можна активно займатися спортом або безтурботно провести час. Болгарське Чорномор'я славиться своїми джерелами мінеральних вод, спортивно-оздоровчими центрами і бальнеології, лікувальними грязями і морськими водоростями, турецькою лазнею і гарячими ваннами з ефірними маслами.
Отдах на озерах
У Бургасі через низьке положення берега утворилися три найбільших озера-лагуни: Атанасовское, Бургаської і Мадренское. Береги Атанасовского і Мадренского озер є улюбленим місцем гніздування перелітних птахів. Бургаської озеро відвідують пелікани, ібіси і чаплі. Озеро Панчарево знаходиться в 12 км від Софії в однойменного села Панчарево. Його довжина складає 5 км, а ширина - близько 1 км. На озері можна купатися, засмагати, займатися риболовлею, веслуванням, серфінгом. Водосховище Іськир - друге велике водне простір, який знаходиться в 25 км від столиці. Поблизу від нього розташований туристичний комплекс Штиркелово гніздо. На південь від міста Монтана знаходиться водосховище Монтана. Тут побудовано багато дач та баз для відпочинку, закладів. До водосховища ходять автобуси. Також відпочити можна на Атанасовском і Шабленском озері, розташованому в 3 км від міста Шабла.
Лікувальний і оздоровчих відпочинок
Курорти Болгарії користуються великою популярністю для лікування та оздоровлення. Природні чинники: морський клімат, сонячний ультрафіолет, морська вода, багата солями і мікроелементами, лікувальна грязь, різні види лікарських рослин та мінеральні джерела, - успішно лікують серцево-судинні захворювання і захворювання нервової та опорно-рухової системи, артрити, артрози, стреси, неврози, хронічні фарингіти і бронхіти. Найбільші лікувальні центри розташовані в Чірпане, Санданскі, Кюстенділе, на курортах Золоті Піски та Сонячний День.
Полювання і риболовля в Болгарії
Болгарія представляє інтерес для полювання на великих і дрібних тварин. Полювання в Болгарії проводиться на території державних і приватних мисливських угідь. Мисливський сезон відкривається в середині серпня і триває до січня. Пік полювання в жовтні. У гірських річках - різноманітність риб. Розміщення - у комфортабельних готелях і будинках з усіма зручностями, із затишними номерами, їдальні, камінним залом.
Екотуризм
У 16 км на захід від Силістри розташований біосферний заповідник Сребирна. Територія заповідника охоплює озеро Сребирна і частина схилів, огороджувальних берег Дунаю. Загальна площа охоронюваних земель - 600 га. Околиці озера являють собою очеретяні і очеретяні зарості, в яких водиться близько 150 видів болотних птахів (єдина колонія в Болгарії кудроголових пеліканів, чорні водяні курки, водяні ластівки, білі чаплі, блискучі ібіси, дикі гуси, дикі качки і т.д.). Також тут мешкають 6 видів риб, черепахи, змії. Як природна спадщина світового значення, заповідник Сребирна знаходиться під захистом ЮНЕСКО. У 10 км на схід від Свіштова знаходиться дунайський острів Варді, третій за величиною болгарський острів. Він оголошений природним заповідником в зв'язку з наявністю колоній птахів з бакланів, чаплею та ін Тут росте й відомий Вардімскій дуб. У 20 км на північ від Шаблі знаходиться Дуранкулашское болото, відоме як заповідник для безлічі болотних птахів, частина яких записана в Червоній книзі видів в Болгарії. На великому острові в болоті розташований кемпінг.
та інші види туризму
Наука і техніка не стоїть на місці, а також народжуються нові фантазії про способи сучасного відпочинку. Сучасна людина все більше віддає перевагу екстремальним видам відпочинку. І ось вже не за горами ті часи, коли інженерно-технічні розробки в сукупності з фантазіями людини, досягнуть такого піку, коли кожен бажаючий зможе відправитися за межі атмосфери Землі.
1.6 Основні тури по району
Напрямок потоків
Чорноморське узбережжя Болгарії - найпопулярніший напрям пляжного туризму. Протяжність болгарського узбережжя від самої північної точки (мис «Каліакра») до найпівденнішої точки («Понтос») становить 354 км.
Північне узбережжя Чорного моря: Каліакра, Каварна, Балчик, Албена, Кранево, Золоті Піски, Святі Костянтин і Олена, Варна, Бяла.
Південне узбережжя Чорного моря: Еленіте, Святий Влас, Сонячний Берег, Несебр, Равда, Ахелой, Поморіє, Бургас, Созополь, Дюні, Приморсько, Царьов, Ахтопол.
Найбільш популярними і відомими курортами вважаються: Сонячний Берег, Святий Влас, Золоті піски, Святі Костянтин і Олена, Албена.
Великі сучасні морські курорти: Сонячний Берег і Золоті піски.
2. Характеристика столиці Болгарії - Софії
2.1 Назва столиці, географічне положення
Софі я (болг. З фія з грец. Σοφία «майстерність», «мудрість») - столиця Болгарії, адміністративний центр Міської області Софії та його єдиною громади Столична, що складається з 24 міських районів. Софія - розташована на самому заході країни біля підніжжя гори Вітоша. на південній околиці Софійській улоговини. За даними 2009 р. в Софійській області живе 1177577 осіб, у тому числі 559 229 чоловіків (47,5%), і 618 348 жінок (52,5%), тобто на 1000 чоловіків припадає 1106 жінок.
У Софії живе 1094410 чоловік, 518 149 чоловіків і 576 261 жінок. Найбільший район - Люлін (110117 жителів), потім Младость (95877 мешканців), Подуяне (75312 жителів) і Червоне село (72773 жителів). Переважна вікова група - між 18 і 64-роками (790180 чоловік), потім до 18 років (201 202), більше 65 років (183 049).
Щільність населення на 2009 р. - 907 осіб на км ². Є думка, що населення Софії багато більше офіційно оголошеного.
Кмет (мер) громади Столична - Йорданка Асенова Фандакова (ГЕРБ) за результатами виборів у правління громади.
Місто-побратим Софії в Росії - Санкт-Петербург.
2.2 Навколишнє середовище
Крім архітектурних побудов, Софія славиться також і своїми природними пам'ятками. До них відноситься гірський масив Вітоша, біля якого і знаходиться столиця Болгарії. Найвища гора масиву сягає у висоту 2290 метрів і називається Черни врахо. Ця гора користується увагою місцевих жителів і туристів як взимку, так і влітку. Влітку там влаштовуються різноманітні пікніки, а взимку це прекрасний гірськолижний курорт.
На ньому прокладено багато трас, загальна довжина яких - близько двадцяти дев'яти кілометрів. Найвища траса починається у вершини гори Черні врахо, на висоті 2280 метрів, а найдовша траса становить п'ять кілометрів.
Також варто відвідати різні парки і заповідники, які розташувалися поблизу від столиці Болгарії. Визначною пам'яткою є і мінеральні джерела, за цілющими властивостями які унікальні і не мають аналогів.
Недалеко від Софії розташовані гори Люлін. Вони невисокі, зате природа тут дуже гарна. А ще біля підніжжя цих гір розташувався курорт Банкя, де можна вилікувати або полегшити легеневі і серцево-судинні захворювання.
Звичайно, це далеко не всі визначні пам'ятки Софії. А окремої пам'яткою Софії є її народ зі своїми цікавими традиціями та звичаями, що мають свої корені в далекі часи.
2.3 Географія міста
2.3.1 Планування
Планування Софії в основному радіально-кільцева (хоча від центру в західному напрямку відходить ряд паралельних прямих вулиць). Софія-одна з найбільш багатих зеленими насадженнями столиць Європи. У Софії багато парків, садів, бульварів. Існують також туристичні райони в околицях Софії (гора Вітоша з національним парком, Іскирское ущелині, водосховища Іськир і Панчарево та ін.)
Багато радості доставляє мешканцям міста прекрасний парк Свободи, що розкинувся на великому просторі на південний схід від першокласної транспортної артерії, в яку нині перетворений проспект Леніна.
2.3.2 Міський пейзаж
Місто дуже жвавий і вдень і вночі. За власним визначенням, він «росте, але не старіє». В останні роки Софія перетворилася на велике будівництво. Софія - найбільший культурний центр країни. На її території збереглися залишки давньоримських споруд. Найбільш значні архітектурні споруди: церква Святої Софії, храм-пам'ятник Олександра Невського (1904-1912 рр..), А також турецька мечеть (XVI ст.). У XIX - початку XX ст. почали споруджуватися будови, метою яких було, очевидно, розвивати національні архітектурні традиції (Мінеральні лазні, 1907-1910 рр..). Були споруджені монументи в пам'ять звільнення Болгарії від турецького ярма. У Софії багато парків, садів, бульварів. Існують також туристичні райони в околицях Софії (гора Вітоша з національним парком, Іскирское ущелині, водосховища Іськир і Панчарево та ін.)
Багато радості доставляє мешканцям міста прекрасний парк Свободи, що розкинувся на великому просторі на південний схід від першокласної транспортної артерії, в яку нині перетворений проспект Леніна. За Національною бібліотекою розташований ПАРК ДОКТОРІВ. Парк був розбитий в тому місці, де в 1883 р. був поставлений пам'ятник російським і болгарським лікарям, які допомагали воїнам під час визвольної війни 1877-1878 рр.. На пам'ятнику вибито прізвища 531 лікаря, який загинув у той час.
У місті чимало цікавих пам'ятників і великих скульптурних груп. Багато хто з них, так само, як десятки назв вулиць, бульварів та площ, нагадують про дружбу болгарського і радянського народів.
До найбільш значних архітектурних споруд середини XX ст. можна віднести такі, як ансамбль центральних площ з Мавзолеєм Г Димитрова (1949 р.), спортивний комплекс «Універсіада» (1961 р), монумент на честь Радянської армії (1954 р.). У місті багато навчальних закладів: Софійський університет імені Климента Охридського (1888 р.), Болгарська державна консерваторія (1954 р.), різні інститути (економічний, електротехнічний, гірничо-геологйческій, фізкультури, образотворчого мистецтва, театрального мистецтва тощо)
У Софії налічується понад 100 науково-дослідних інститутів, близько 10 центрів по науці та підготовці кадрів, Болгарська академія наук. Найбільш великі бібліотеки країни розташовані в її столиці: бібліотека Академії наук, Народна бібліотека імені Кирила і Мефодія, бібліотека Софійського університету.
Місто займає перше місце за кількістю музеїв і галерей: Національна художня галерея (болгарського, західноєвропейського та російського мистецтва), Народний археологічний музей, Етнографічний музей, Музей революційного руху в Болгарії, Музей болгаро-радянської дружби, Музей історії Софії, Центральний музей Є Димитрова.
У столичних театрах широко представлена культурне життя столиці та всієї країни: Софійська народна опера, Народний театр імені І. Вазова, Музичний театр імені С. Македонського, Народний, Сатиричний, Центральний театри, Театр ляльок, філармонія.
Сьогодні Софія - це адміністративний, культурний і політичний центр Республіки Болгарія. Дбайливо зберігаються в Софії культурні цінності минулого, добре вписані в сучасний вигляд центру міста археологічні пам'ятники багатовікової давності.
Навіть при будівництві метрополітену вживаються заходи для збереження всього найціннішого, що залишився під землею від колишніх епох.
2.3.3 Особливості забудови
Архітектура випробувала на собі вплив безлічі народів, які населяли ці місця. Тут залишили свій слід фракійці, греки, римляни, візантійці, турки. Самобутні християнські храми, мусульманські мечеті, старовинні замки та фортеці, будинки епохи відродження відображають епоху, в яку були зведені.
Від фракійських поселень до наших днів дійшли лише могильники та мавзолеї. Деякі з них представляли собою цілі похоронні комплекси з похоронною камерою, великою кількістю залів і окремим входом. Такі усипальниці, прикрашені фресками і скульптурою, можна побачити в Казанлике і Свештарі.
У наступні століття територія Болгарії піддалася грецької колонізації. Тоді з'явилися міста Варна, Несебр і Созополь, які спочатку були маленькими портовими поселеннями. Від архітектури древніх греків тут збереглися залишки кріпосних стін, стародавніх мостів, стадіонів і театрів.
Активний розвиток архітектури почалося в Болгарії після її входження до складу Візантійської імперії. У цей період тут було побудовано безліч трифазних базилік, частина з яких збереглися до нашого часу.
Однією з особливостей старовинних болгарських будинків і маєтків є наявність глухих кам'яних стін, за якими ховаються затишні будиночки в оточенні зелених садів. Звільнення від турецького ярма сприяло зростанню самосвідомості болгарського народу, що не могло не відбитися на архітектурі міст.
У 17 столітті бурхливо розвивається торгівля і ремесла. У цей же період зводяться розкішні міські будинки, палаци, мости, вартові вежі. Ще одна особливість цього періоду - велика кількість зелені і квітів в садах, які оточують будівлі. У Болгарії існує безліч архітектурних стилів: старопланінскій, Пловдівській, західний, чорноморський і т.д. Згодом на архітектуру Болгарії великий вплив справила російське зодчество, що найбільш - критий ринок Халі, Сіноідальная церква.
2.4 Коротка характеристика історії міста
У VIII столітті до н. е.. на місці існувала тут раніше неолітовой стоянки виник фракійський місто. Пірати, які захопили його в I столітті нашої ери римляни дали йому назву Сердика по імені населяють цю місцевість фракійського племені. У I-IV століттях Сердика - столиця римської провінції Фракія. Він був улюбленим містом імператора Костянтина I Великого (306-337 р.) Імператорський двір довгі роки перебував тут і звідси управляв імперією.
Історія зберегла слова імператора: «Сердика це мій Рим», спочатку він хотів влаштувати тут столицю Римської імперії - «Новий Рим», але стратегічне місце Візантій все таки перемогло. У результаті релігійної реформи імператора Костянтина I, Сердика стає і місцем перебування єпископа. Тут в 343 р. в соборі св. Софії відбувся Сердікійскій собор, якій церква розглядає і як продовження I Нікейського собору. У 357 р. римський історик Амміан Марцеллін визначив місто як «великий і неприступний».
У V-VI століттях під час Великого переселення народів місто переживає нашестя гунів, готів та інших варварських племен. У середині VI століття, під час правління імператора Юстиніана I Великого (527-565 рр..), Сердика відроджується як важливий адміністративний центр Візантійської імперії під ім'ям Тріадіца. Тільки у релігійному відношенні місто був підпорядкований архієпископства, центром у місті Охриді, де народився сам імператор Юстиніан.
З 809 року місто входить до складу болгарської держави під назвою Средец (від лат. Serdica> ст.-слов. Ср ѣ дьць). Після відновлення болгарської держави в 1185 р. єпископ Средец зводиться в сан митрополита. З кінця XIV століття по 1870-і роки місто, як і вся країна, перебуває під османським пануванням. Ще у XII-XIII ст. місто в спілкуванні називали Софією, за іменем головного храму - кафедральної св. Софії. (Засноване в першій половині IV ст., Сучасна будівля сходить до кінця того ж століття, добудовувалося кілька разів). Проте в офіційних документах під цією назвою з'являється лише в кінці XIV століття.
У 1873 р., після судового процесу, що пройшов тут же, в околицях Софії був страчений болгарський національний герой Васил Левський.
Після звільнення від турецького ярма та відродження болгарської держави Софія стає столицею (1879). Першочергова заслуга в цьому належить професорові Харківського університету болгарському історикові Марина Дринова, який брав діяльну участь у створенні нової держави (представники Австро-Угорщини виступали за те, щоб зробити столицею Велико-Тирново). У результаті цього кількість жителів Софії росте дуже швидко в порівнянні з іншими болгарськими містами, в основному внаслідок внутрішньої міграції.
2.5 Основні функції міста
Зараз це великий промисловий і культурний центр, важливий транспортний вузол (UN / LOCODE BG SOF), що включає в себе систему шосейних і залізних доріг і міжнародний аеропорт (летіще «вороже»). Софія є найбільш важливим залізничним вузлом у країні, потяги відправляються з Софії в 5 напрямках.
На території міста розташовано 8 залізничних станцій (Центральний залізничний вокзал, Софія-Північ, Іліянці, Подуене, Іск'р, Захарна фабрика, Горна Баня і Надія). За період січень - липень 2009 р. кількість обслужених пасажирів на Центральному залізничному вокзалі склало 2323844 що становить 11,8% від загального числа пасажирів залізничного транспорту в країні. У Софії знаходиться управління болгарських державних залізниць.
28 січня 1998 була пущена в експлуатацію перша черга Софійського метро з однієї лінії та 5 станцій. Станом на 2010 рік загальна протяжність ліній метрополітену в Софії становить 18 км (1 лінія, 14 станцій).
У системі міського пасажирського транспорту діють автобуси, тролейбуси, трамваї, маршрутні таксі. На 2010 рік у місті діють 95 автобусних, 17 трамвайних і 10 тролейбусних маршрутів. 4 червня 2004 був відкритий новий Центральний автовокзал.
У Софії зосереджено близько 1 / 6 общеболгарского промислового виробництва (машинобудування, металургія,, легка хімічна, гумова, целюлозно-паперова, харчова промисловість).
Тут розташовані в исшіе навчальні заклади: Софійський університет імені Св. Климента Охридського, Університет національного та світового господарства, Університет архітектури, будівництва та геодезії, Технічний університет Хіміко-технологічний та металургійний університет, Рудно-геологічний університет «Св. Іван Рильський », Лісотехнічний університет, Медичний університет - Софія, Національна спортивна академія імені« Васіл Левскі », Національна академія театрального і кіномистецтва імені« Кр. Сараф », Національна художня академія, Державна музична академія імені проф. Панчо Владігерова, Новий болгарський університет, Вища будівельне училище імені Л. Каравелова, Вища транспортний училище імені Тодор Каблешкова, Академія МВР, Військова академія імені Г. С. Раковський.
А також Болгарська театри, художні галереї, музеї.
2.6 Міські пам'ятки
Основні визначні пам'ятки: собор Олександра Невського (1882-1912), церкви Св. Софії, Св. Георгія і Св. Петра Самофракийской, галереї іноземного та національного мистецтва, етнографічний та археологічний музеї, будівлю Народного зібрання (1884), мечеті Буюк-Джамі (1496 ) і Бані-Баші (1576), пам'ятник 1300-річчя Болгарії, Боянська церква на горі Вітоша, меморіал «Дзвони».
ВИСНОВОК
Отже, робота завершена, всі дослідницькі задачі вирішені, хоча в одній роботі неможливо відобразити всіх многовидів і відтінків однієї великої теми. Тим не менше за результатами роботи можна зробити деякі висновки:
Болгарія - одна з небагатьох країн, де з'єдналися воєдино - сонце, море, золоті пляжі, гірськолижні курорти, SPA-курорти і хороший сервіс! Це не просто країна, це казка, всі умови створені для безтурботного відпочинку в Болгарії.
Одним з найвідоміших місць у Болгарії, безумовно, є Чорноморське узбережжя, курорти якого приваблюють своєю красою і незвичайністю. Такі міжнародні курорти Болгарії, як Албена, Сонячний Берег, Золоті Піски, Св. Костянтин і Олена, Созополь, Несебр, Рів'єра, Русалка, Кранево, Поморіє, Приморсько, Св.Влас, Дюні, Сонячний День, Огляд, Еленіте зачаровують своєю неповторністю!
Завдяки вдалому розташуванню в тихій бухті на березі моря, чудовою екології, наявності мінеральних джерел і басейнів з унікальною сірководневою водою, курорти Балчик і Каварна завойовують все більшу популярність у туристів не тільки зі Східної, але й Західної Європи.
Звичайно, це країна зі своїми принадами, але в як і будь-яка інша вона не ідеальна. Зараз у Болгарії до цих пір «процвітає» криза, швидше за все він так затягнувся і за за не бажання влади якось боротися з ним. Благодаряетому народ залишився покинутим, що безсумнівно вплинуло на загальну психологічну обстановку населення в країні.
Щоб дізнатися про Болгарію з «первиз рук» досить зайти на сайти туроператорів і почитати відгуки туристів вже побували з цією країні, ось деякі з них:
«Перший день так і пройшов у кулінарних пошуках та вивченні основних слів туриста по-болгарськи. Відразу колеги звернули увагу, як вони мотають головою «так» і «ні» - навпаки. Звикнути до цього неможливо, постійно збиваєшся з пантелику. Коли тобі в кафе хитають головою, що «немає цього» і тут же подають. Як вони зарубіжні фільми дивляться??? »- Валерій, москвич.
«У місті, та й як нам потім говорили болгари, по всій країні багато пам'яток присвячено російсько-турецькій війні. У Болгарії їх щось близько чотирьохсот. І жоден вони не знесли - російські заслуги цінують і поважають. А ось історію другої світової війни згадувати не люблять, багатьох російських називають просто «Альоша» і «Братушка» - смішно, але не образливо! »- Сергій, Кострома.
«Недалеко від Белоградчика, в містечку (убога село) Рабіша є приголомшлива печера - Магура. І ось як пише путівник Кіндерслі про наскальних малюнках «... найбільш захоплюючими є сцени ритуального свята, на яких за жінками, танцюючими з піднятими над головою руками, спостерігають сексуально збуджені чоловіки ...» Про госпоподі, що це? Все, це моя остання печера, більше я в них ні ногою, досить похмурих підземель. Але вам раджу ... »- Надія, Галич.
«Місяць у Болгарії, ну ніяк не можу звикнути до їх« так »і« ні »- головою мотають навпаки. І дуже дивує великий відсоток жінок, що палять. Я вже відвик, що можна запросто курити в кафе, поряд з маленькими дітьми. Так вони ще і палять гуляючи по місту. », - Людмила, Череповець.
«Вразило обслуговування та ставлення до клієнтів. Більш непривітного і зарозумілого відношення не зустрічала ніде! При першому ж спілкуванні створюється враження, що не персонал повинен вас обслуговувати, а ви повинні персоналу по гроб і це враження не перестає залишати до самого від'їзду. Ціни в барі і ресторані просто космічні, при цьому вийшовши з Гренади і пройшовши буквально до сусідніх готелів можна отримати цілком осудні ціни. Інтеренета в номерах немає і немає ніякої можливості ним користуватися за винятком лобі бару на ресепшені, в результаті всі місця там зазвичай зайняті спраглими інтеренета »- марина, Санкт-Петербург.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Робота була виконана за матеріалами інтернет-сайтів:
www.bulgaria-sun.ru/bulgariituristov/arhitektura/
http://www.bulgaria-sun.ru/bulgariituristov/arhitektura/
http://russianfood.com/themes/?post_id
http://www.gt-travel.ru/gt/bulgaria/index.php
http://architectureclub.ru/arkhitektura_bolgarii
http://www.regionbg.ru/bulgaria/architecture/
http://www.gobl.ru/national
http://www.7izmerenie.ru/strani/bolgarija/istoria
http://www.aboutbulgaria.biz/tourism/country
http://www.aboutbulgaria.biz/tourism/mountainsk
http://news.ners.ru/foreign-real-estate/selskiy-dom
http://www.apartbulgaria.ru/buy_apartaments
http://www.apartbulgaria
http://www.gt-travel.ru/gt/bulgaria/features
http://travelles.ru/index6.html