Безпека технічних засобів і технічних процесів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Безпека технічних засобів і технічних процесів

Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та виробничих процесів встановлені ГОСТ 12.2.003-91 і ГОСТ 12.3.002-75. Безпека виробничих процесів в основному визначається безпекою виробничого обладнання.
Виробниче обладнання повинно відповідати наступним вимогам:
1) забезпечувати безпеку працюючих при монтажі (демонтажі), введення в експлуатацію та експлуатації як у випадку автономного використання, так і у складі технологічних комплексів при дотриманні вимог (умов, правил), передбачених експлуатаційною документацією. Всі машини і технічні системи повинні бути травмо-, пожежо-і вибухобезпечними; не бути джерелом виділення парів, газів, пилу в кількостях, що перевищують на робочих місцях встановлені норми; генеровані ними шуми, вібрації, ультра-та інфразвук, виробничі випромінювання не повинні перевищувати допустимі рівні;
2) мати органи управління і відображення інформації, відповідні ергономічними вимогам, і розташовуватися таким чином, щоб користування ними не приводило до підвищеної стомлюваності, що є однією з визначальних причин травматизму. Зокрема, органи управління повинні бути в зоні досяжності оператора; зусилля, які необхідно до них прикладати, повинні відповідати фізичним можливостям людини; рукоятки, штурвали, педалі, кнопки і тумблери повинні бути спрофільовані таким чином, щоб вони були максимально зручні у використанні. Число і розрізнення засобів відображення інформації повинні враховувати можливості оператора по її сприйняття і не приводити до необхідності через-мірної концентрації уваги;
3) мати систему управління обладнанням, що забезпечує надійне і безпечне її функціонування на всіх передбачених режимах роботи устаткування і при всіх зовнішніх впливах в умовах експлуатації. Система управління повинна виключати створення небезпечних ситуацій через порушення працюючими послідовник-ності керуючих дій.
Основними вимогами безпеки до технологічних процесів є наступні:
• усунення безпосереднього контакту працюючих з вихідними матеріалами, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, що надають шкідливу дію;
• заміна технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням травмонебезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами і опера-ціями, при яких зазначені фактори відсутні або мають меншою інтенсивністю;
• комплексна автоматизація та механізація виробництва, застосування дистанційній го керування технологічними процесами та операціями за наявності травмонебезпечних і шкідливих виробничих факторів;
• герметизація обладнання;
• застосування засобів колективного захисту працюючих;
• раціональна організація праці та відпочинку з метою профілактики монотонності і гіподинамії, а також обмеження важкості праці;
• своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних виробничих-них факторів на окремих технологічних операціях;
• впровадження систем контролю та управління технологічним процесом, які забезпечу-чих захист працюючих та аварійне відключення виробничого обладнання;
• своєчасне видалення і знежирення відходів виробництва, що є джерелами травмонебезпечних і шкідливих виробничих факторів, забезпечення пожежовибухобезпеки.
Крім того, ГОСТ 12.3.003-75 встановлює принципи безпечної організації виробничих процесів, загальні вимоги безпеки до виробничих приміщень, майданчиків, розміщення виробничого обладнання і організації робочих місць, до зберігання і транспортування вихідних матеріалів, готової продукції та відходів виробництва, до професійного відбору і перевірці знань працюючих, а також вимоги до застосування працюючими засобів захисту.
При визначенні необхідних засобів захисту керуються діючою системою стандартів безпеки праці (ССБТ) за видами виробничих процесів і групам виробничого обладнання, що використовуються в цих процесах.
У рамках системи ССБТ проводяться взаємна ув'язка, систематизація всієї існуючої нормативної та нормативно-технічної документації з безпеки праці.
У стандартах підсистеми 2 ССБТ «Стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання" вказуються засоби колективного захисту, застосування яких необхідно в даному виробничому обладнанні. У всіх стандартах підсистеми 3 ССБТ «Стандарти вимог безпеки до виробничих процесів» є розділ «Вимоги до застосування засобів захисту працюючих», який визначає перелік засобів індивідуального захисту.
Загальні вимоги екологічності до виробничого обладнання та процесів встановлені СН 1042-73 і стандартами системи «Охорона природи».
Основними нормативними показниками екологічності виробничого обладнання і технологічних процесів є гранично допустимі викиди в атмосферу, гранично допустимі скиди (ГДС) у гідросферу і гранично допустимі енергетичні впливу (ПДЕВ).
Гранично допустимий викид в атмосферу (ПДВ) - норматив, що встановлює вміст забруднюючих речовин у приземному шарі повітря від джерела або їх сукупності, що не перевищує нормативів якості повітря для населених місць. Норматив ПДВ спрямований на обмеження викидів і обумовлений тим, що при існуючих методах скорочення відходів виробництва практично неможливо уникнути проникнення в атмосферу шкідливих речовин, які необхідно зменшити до рівнів, що забезпечують дотримання гранично допустимих концентрацій (ГДК).
Норми гранично допустимого скидання речовин у водний об'єкт встановлюють з урахуванням ГДК речовин, що забруднюють водне середовище в місцях користування, асиміляційної здатності водного об'єкта і оптимального розподілу маси скидаються речовин між водокористувачами.
Нормативи ПДЕВ є основою для проведення екологічної експертизи джерела. Реалізація нормативних показників джерела досягається за рахунок його вдосконалення на етапах проектування, постановки на виробництво та експлуатації.
Контроль обліку вимог безпеки проводиться на всіх етапах за допомогою експертизи. Порядок експертизи безпеки проектів на нову техніку і технології і видачі на них висновків встановлений Мінпраці РФ і проводиться Державною експертизою умов праці за участю органів Санепідемнагляду РФ, а в деяких випадках і в інших наглядових органах. Стосовно до обладнання та технологічних процесів, що мають аналоги, як правило, виробляються розрахункова оцінка очікуваного рівня негативних факторів і зіставлення отриманих величин з гранично допустимими значеннями. При створенні дослідних зразків визначаються фактичні значення впливу цих факторів. Якщо ці значення перевищують допустимі величини, встановлені ССБТ, проводиться доробка обладнання за рахунок введення відповідних засобів захисту або підвищення їх ефективності.
Стосовно до обладнання та технологічних процесів, які не мають аналогів, проводиться ідентифікація небезпек і пов'язаних з їх виникненням негативних факторів. Тут для виявлення виробничих небезпек застосовують метод моделювання з використанням діаграм впливу причинно-наслідкових зв'язків на реалізацію цих небезпек.
Екологічна експертиза техніки, технологій, матеріалів включає галузеву та державну експертизу. Галузева екологічна експертиза проводиться організаціями, визначеними в якості головних, які розглядають документацію нової продукції або її зразки. Державна екологічна експертиза здійснюється експертними підрозділами органів державного управління в галузі природокористування та охорони навколишнього середовища на республіканському і регіональному рівні.
Екологічна експертиза спрямована на попередження можливого перевищення допустимого рівня шкідливого впливу на навколишнє середовище в процесі її експлуатації, переробки або знищення. Отже, головне завдання екологічної експертизи полягає у визначенні повноти та достатності заходів щодо забезпечення необхідного рівня екологічної безпеки нової продукції при її розробці.
Такими заходами щодо забезпечення екологічної безпеки можуть бути:
• визначення відповідності проектних рішень створення нової продукції сучасним природоохоронним вимогам;
• оцінка повноти та ефективності заходів щодо попередження можливих аварійних ситуацій, пов'язаних з виробництвом і споживанням (використанням) нової продукції, та ліквідації їх можливих наслідків;
• оцінка вибору засобів і методів контролю впливу продукції на стан навколишнього середовища та використання природних ресурсів;
• оцінка способів і засобів утилізації або ліквідації продукції після відпрацювання ресурсу.
За результатами екологічної експертизи складається експертний висновок, що включає вступну, констатуючу і заключну частини.
У вступній частині містяться відомості про експертіруемих матеріалах, організації, їх розробила, відомості про замовника, органі, яка затверджує зазначені матеріали.
У вступній частині містяться відомості про експертіруемих матеріалах, організації, їх розробила, відомості про замовника, органі, яка затверджує зазначені матеріали. Тут же наводяться дані про орган, що здійснює експертизу, і часу її проведення
У констатуючій частині дається загальна характеристика відображення екологічних вимог в представленому на експертизу проекті.
Заключна частина експертного висновку містить оцінку всього комплексу заходів щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища. Завершується ця частина рекомендаціями до затвердження представлених матеріалів або рішенням про направлення їх на доопрацювання. При поверненні на доопрацювання повинні бути конкретно сформульовані зауваження і пропозиції по проектних рішеннях із зазначенням терміну доопрацювання і подання проекту на повторну експертизу.
Експертний висновок в повному обсязі є обов'язковим для організацій - авторів проекту, замовників та інших виконавців.
Державної екологічної експертизи передує (як правило) галузева експертиза.
При постановці продукції на виробництво обов'язково враховуються вимоги безпеки і екологічності, передбачені ГОСТ 15.001-88. Згідно даним стандартом перевірка нових технічних рішень, що забезпечують досягнення нових споживчих властивостей продукції, повинна здійснюватися при лабораторних, стендових та інших дослідницьких випробуваннях моделей, макетів, експериментальних зразків продукції в умовах, що імітують реальні умови експлуатації.
Дослідні зразки піддають приймальним випробуванням, в яких незалежно від місця їх проведення має право взяти участь виробник та органи, що здійснюють нагляд за безпекою, охороною здоров'я та природи.
Оцінку виконаної розробки та прийняття рішення про виробництво і застосування продукції здійснює приймальна комісія, до складу якої входять представники замовника, розробника, виробника та Державної приймання. При необхідності до роботи комісії можуть бути залучені органи, що здійснюють нагляд за безпекою, експерти сторонніх організацій.
Для виключення можливості експлуатації обладнання, яке не відповідає вимогам безпеки, на підприємстві проводиться його перевірка як перед введенням в експлуатацію, так і в процесі експлуатації. Нове обладнання і машини при надходженні на підприємство проходять вхідні експертизу на відповідність вимогам безпеки.
У процесі експлуатації обладнання щорічно проводиться перевірка його відповідності вимогам безпеки і екологічності. Відділ головного механіка та енергетика зобов'язаний щорічно проводити перевірку стану всього парку верстатів, машин і агрегатів за технічними показниками, показниками безпеки, за результатами яких складаються плани ремонтів і модернізації.
Найважливішою складовою частиною щодо забезпечення екологічності устаткування і технологічних процесів при експлуатації є складання екологічного паспорта підприємства згідно з вимогами ГОСТ 17.0.0.004-90.
Екологічний паспорт складається з наступних розділів: титульний аркуш; загальні відомості про підприємство та його реквізити; коротка природно-кліматична характеристика району розташування підприємства, короткий опис технології виробництва та відомості про продукцію, балансова схема матеріальних потоків; відомості про використання земельних ресурсів; характеристика сировини, використовуваних матеріальних і енергетичних ресурсів; характеристика викидів в атмосферу; характеристика водоспоживання та водовідведення; характеристика відходів, відомості про рекультивацію порушених земель, відомості про транспорт підприємства, відомості про еколого-економічної діяльності підприємства.
Основою для розробки екологічного паспорта є основні показники виробництва, проекти розрахунків ПДВ, норми ПДС, дозвіл на природокористування, паспорти газо-і водоочисних споруд і установок по утилізації і використанню відходів, форми державної статистичної звітності та інші нормативні і нормативно-технічні документи.
Екологічний паспорт розробляється підприємством і затверджується його керівником, погоджується з територіальним органом екологічного нагляду, де і реєструється.
Зберігається екологічний паспорт на підприємстві та в територіальному органі з охорони навколишнього природного середовища.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Безпека життєдіяльності та охорона праці | Реферат
27.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Налштування технічних засобів ПК Принципи налаштування технічних засобів Пк в середовищі Window
Налаштування технічних засобів ПК
Електромагнітна сумісність технічних засобів TN S
Ефективність застосування технічних засобів у діловодстві
Розрахунки засобів технічних вимірювань та контролю
Застосування технічних засобів навчання на заняттях кулінарії
Використання технічних засобів навчання на уроках природознавства
Конструювання і розрахунок технічних засобів колективного захисту р
Вдосконалення технологій і технічних засобів поверхневої про
© Усі права захищені
написати до нас