Аудит реалізації продукції та її фінансових результатів
Зміст
Введення
1. Загальне поняття про аудит продукції
2. Джерела інформації для аудиторської перевірки
3. Методика перевірки
4. Типові помилки
5. Аудиторський висновок
Висновок
Список літератури
Професійна система контролю якісної роботи аудиту, розвивається і до цього дня. Поява додаткових вимог дозволяє аудиторам приділяти все більше уваги питанням планування, а так само документування аудиту. У той же час, визначаються аудиторські ризики та можливі серйозні помилки при розробці методик і стандартів аудиту.
Достовірна інформація про фінансовий стан організації дає нові можливості для співпраці як внутрішнім користувачам (акціонерам, засновникам, адміністрації), так і зовнішнім (страхувальники, покупці, постачальники, інвестори і багато інших).
Якраз через те, що інтереси внутрішніх і зовнішніх користувачів організації не завжди можуть збігатися, і існує стійка потреба в незалежній оцінці фінансової інформації підприємства фахівцями, що пройшли навчання і відповідну підготовку, мають досвід у наданні послуг подібного роду.
У сучасних умовах значення професії бухгалтера - аудитора і самого аудиту, важко піддається переоцінці. Інформація, яка отримана аудиторами в ході перевірки окремо взятого підприємства, є базовою для прийняття рішень керуючим керівництвом підприємства.
Слід зауважити, що держава так само часто звертається до даних аудиторським висновкам для того, щоб прийняти оптимальні рішення в галузі оподаткування та державної політики. Держава так само ставить перед собою найважливіше завдання, метою якої служить і далі розвивати та вдосконалювати аудит в Російській Федерації.
Однією з найважливіших завдань аудиторської перевірки є встановити, чи відповідають дії з боку господарюючого суб'єкта його фінансової звітності та не суперечать чи вони з чинним законодавством.
Аудит реалізації готової продукції на увазі під собою знання певних методів і технічних прийомів, які дозволяють розкрити факти господарської діяльності підприємства.
Готовою продукцією вважається якась частина виробничо матеріальних запасів підприємства, яка призначена для продажу, або ж кінцевий результат процесу виробництва, всі технічні та якісні характеристики якого повністю відповідають нормативам і прописані в договорі.
Щоб певну продукцію можна було б віднести до категорії готової, потрібно одночасно дотримувати деякі істотні умови:
виробничий процес виготовлення продукції повинен бути повністю завершено. Сюди ж відноситься обробка виробу, його збірка і повна комплектація;
виріб повинен бути перевірено на відповідність всім затвердженим стандартам, умовам договору або іншим технічним умовам;
приймально-здавальних документація повинна бути повністю оформлена і підтверджувати повне завершення процесу виробництва та перевірки;
Так само до готової продукції можна зарахувати й напівфабрикати власного виробництва, але тільки в тому випадку, якщо вони призначені для реалізації на сторону.
Готова продукція зазвичай відбивається в бухгалтерському балансі за фактичною або планової виробничої собівартості. При цьому готова продукція включає в себе витрати, які пов'язані з використанням протягом всього процесу виробництва сировини, матеріалів, енергії й інших витрат.
Аудитор у даному випадку повинен перевірити чи у повному обсязі оприбуткована вироблена продукція. Для цього складається альтернативний баланс витрачається сировини і матеріалів, а так само виходу готового товару, виходячи з витрат за нормативами. Щоб перевірити обсяг виробництва продукції зазвичай користуються даними первинних документів і виробничих рахунків, так само знадобляться акти незавершеного виробництва, регістри синтетичного та аналітичного обліків.
При аудиторської перевірки обліку готової продукції, метою аудитора є встановлення:
який варіант оцінки готової продукції використовується на підприємстві: за нормативною або фактичної собівартості;
обгрунтований чи цей вибір методу оцінки. Галузі з масовим і серійним характером виробництва та широкою номенклатурою готового товару, зазвичай застосовують метод оцінки за нормативною собівартістю. А підприємства з одиничним або дрібносерійним виробництвом, а так само при виготовленні невеликий номенклатури масового товару, використовується метод оцінки готової продукції за фактичною собівартістю.
оцінити метод ведення обліку готової продукції за нормативною собівартістю, при використанні рахунка 40 Випуск продукції;
оцінка правильності організації аналітичного обліку готового товару, а так само правильно ведеться бухгалтерський облік по рахунку 20 Основне виробництво, рахунку 40 Випуск продукції і рахунком 43 Готова продукція.
Товари відвантажені, а так само надані послуги та виконані роботи відображаються в бухгалтерському балансі за фактичною або планової (повної) собівартості, яка включає в себе крім виробничої собівартості витрати, пов'язані з реалізацією товарів, послуг, робіт, які відшкодовуються договірною ціною на них.
Відвантажена, але не сплачена продукція обліковується на рахунку 45 - Товари відвантажені, за умови, що моментом реалізації вважається дата платежу. Рух же відвантаженої продукції враховується у відомості відвантаження, відпуску і реалізації товарів, товарно-матеріальних цінностей та послуг.
На сьогоднішній день величезне значення надається реалізації товарів за договорами - поставкам. Вони є одним з найважливіших економічних показників роботи підприємства, які визначають наскільки ефективно працює компанія і чи є доцільним подальша її діяльність. В обсяг реалізації включені відвантажена і відпущена продукція, виконані роботи. Причому це не залежить від того, зарахований чи платіж на розрахунковий рахунок підприємства, отриманий чи аванс або векселя.
Тобто, виконання плану реалізації продукції дозволяє підприємству виконувати свої зобов'язання перед банком, постачальниками, персоналом і відшкодовувати інші витрати, пов'язані з виробничим процесом.
Одночасно з обсягом реалізації продукції підприємство зазвичай планує і очікуваний прибуток.
Кількість продукції, яка підлягає реалізації, множиться на договірну ціну, в результаті чого виходить планова продажна вартість.
Планова прибуток розраховується виходячи з відсотка прибутку. Ці показники є основними при розрахунках авансових платежів або податку на прибуток.
Фактичну суму прибутку можна обчислити виходячи з різниці між продажною вартості реалізованої продукції і її повною собівартістю, за мінусом ПДВ і акцизів.
У бухгалтерському обліку підприємства особливе місце приділяється обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації, так як це робить прямий вплив на результат діяльності організації.
У завдання бухгалтерського обліку готової продукції входять контроль за випуском продукції, стані на складах, своєчасне і правильне оформлення всієї документації, а також контроль за розрахунками з постачальниками. Сюди ж можна віднести контроль за виконанням своєчасних поставок за обсягом та асортиментом продукції, а так само розрахунок сум прибутку.
Готова продукція зазвичай здається на склад підзвітній особі. Планування і облік готової продукції ведеться в натуральних, умовно - натуральних і вартісних показниках. Надходження готової продукції з виробництва оформляється первинними документами, такими як накладна, приймальний акт та іншими.
Залишки готової продукції на складі піддаються періодичній інвентаризації. При вивезенні готової продукції з території організації, представникам покупця повинні видаватися пропуску, оформлені спеціальним чином - підписані керівником і головним бухгалтером організації.
Існує два методи синтетичного обліку продажу продукції. Виручка від продажу для цілей оподаткування може враховуватися за фактом відвантаження, або ж за фактом оплати продукції. Тому при будь-якому з вибраних методів, готова продукція відображається за дебетом рахунка 62 - Розрахунки з покупцями і замовниками та одночасно, за кредитом рахунку 90 - Продаж. Так само собівартість списується в дебет рахунку 90 - Продажі з кредиту рахунку 43 - Готова продукція.
Процес переходу випущеної продукції з виробництва в обіг, фіксується у первинних документах: накладних, актах, відомостях.
При відпуску готової продукції використовуються два документи: наказ складу і накладна на відпуск товару. Даний наказ - накладна оформляється у двох примірниках, перший з яких передається експедитору, а другий залишається у комірника, як підтвердження для відпуску товару зі складу.
Для відображення продукції, робіт або наданих послуг, бухгалтерія має документи, які підтверджують виконання договору і передачу прав на товар. Крім наказу - накладної, це можуть бути авіа або залізничні товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт та інші.
У договорах поставки готової продукції обов'язково вказуються постачальник, покупець, ціна, знижки, суми розрахунків, ПДВ та інше. Хоча останнім часом використовуються прийоми міжнародної практики, які дозволяють відображати так само форс мажорні обставини, гарантії виконання договірних зобов'язань, застереження про арбітражний втручанні та інші.
Реалізація продукції, а так само виконаних робіт і наданих послуг, проводиться за кількома видами цін:
вільна ринкова ціна, яка збільшена на суму ПДВ
оптова ціна, врегульована державою (це відноситься до паливно-енергетичної продукції та послуг виробничо - технічного характеру)
роздрібна ціна, врегульована державою (за вирахуванням знижок) і тариф, який включає в себе ПДВ (для продажу товарів населенню)
На основі товарно-транспортних накладних та інших документів, які підтверджують відпуск продукції на сторону, виписуються платіжні вимоги або платіжні доручення, які застосовуються при розрахунках з покупцями через банк.
До первинних документів належать:
наказ про облікову політику підприємства;
договору на реалізацію товарів;
наказ - накладна;
рахунок фактура;
картки складського обліку;
товарно-транспортні накладні;
рахунки фактури для цілей оподаткування;
акт здачі на склад готової продукції;
приймально-здавальних накладна по здачі на склад готової продукції;
інвентарні описи;
накладні на реалізацію готової продукції, коносаменти.
У регістри аналітичного та синтетичного обліку входять:
головна книга;
журнал - ордер № 11;
відомість випуску готової продукції;
відомість відвантаження і реалізації готової продукції;
оборотна відомість;
кількісно сумові картки.
До звітності можна віднести:
форма № 1 або бухгалтерський баланс
форма № 2 - звіт про прибутки та збитки
Бухгалтерська звітність повинна обов'язково включати в себе рядки:
стор.214 Готова продукція і товари для перепродажу;
стор.215 Товари відвантажені;
стр.217 Інші запаси і витрати
стр.230 Дебіторська заборгованість покупців і замовників.
Необхідно також перевірити чи є в наявності наказ про призначення матеріально відповідальних осіб організації та договору про повну матеріальну відповідальність з працівниками підприємства, а так само договору на реалізацію готової продукції.
Ознайомитися з документами, що підтверджують проведення інвентаризації продукції та розрахунків з покупцями, а так само повне і достовірне цієї інформації в бухгалтерському обліку.
Метою аудиторської перевірки є так само встановлення правильності і своєчасності оформлення документів на здачу продукції з виробництва на склад, чи правильно оформлені в бухгалтерському обліку операції, пов'язані з випуском готової продукції, чи правильно визначена виробнича собівартість готової продукції за видами замовлень, чи достовірно відображена фактична собівартість готової продукції, чи правильно визначено суми відхилень фактичної собівартості від планової та їх списання, чи правильно складені бухгалтерські проводки по обліку випуску готової продукції. У тому випадку, коли продукція відпускається зі складу, слід перевірити правильність оформлення доручень на її отримання. Варто звернути увагу на журнал ордер № 10 / 1 і відомість № 16 - Рух готових виробів в ціннісному вираженні (при журнально ордерною формі обліку), так само правильно відображаються в обліку результати інвентаризації готової продукції, чи відповідають записи аналітичного і синтетичного обліку за балансовим записів рахунку 43 - Готова продукція і рахунки 40 - Випуск продукції записам у головній книзі і балансі. Так само варто відзначити правильно чи оцінюється готова продукція.
На сьогоднішній день активно використовуються шість видів оцінки готової продукції:
Оцінка за фактичної собівартості виробництва.
Застосовують цей спосіб не так часто і в основному на підприємствах індивідуального виробництва, які спеціалізуються на виробництві унікального великого устаткування або ж транспортних засобів. Так само може використовуватися на підприємствах, які використовують обмежену номенклатуру масової продукції.
Оцінка за неповної виробничої собівартості.
Цей спосіб обчислюють за фактичними витратами не включаючи до них загальногосподарські витрати. Використовується цей метод на тих же підприємствах, що і в першому випадку.
Оцінка за оптовою ціною реалізації.
Оптова ціна використовується як тверда облікової ціни. Будь-які відхилення фактичної собівартості враховуються на окремо взятому аналітичному рахунку. Цей метод оцінки готової продукції вважається найпоширенішим за умови стійких оптових цін, тому що дає можливість зіставити оцінку продукції поточного обліку і звітності. Це є важливим моментом при контролі за визначенням правильності випуску товару.
Оцінка планової собівартості виробництва.
При використанні цього методу, який так само виступає в якості твердої облікової ціни, необхідно вести окремий облік відхилень фактичної собівартості продукції від планової. Головним плюсом цього методу обліку є те, що забезпечується єдність оцінки при плануванні обліку. Але переоцінка продукції може ускладнитися, якщо нормативна і планова собівартість часто змінюються. При цьому способі оцінки готової продукції доцільніше використовувати метод оцінки за скороченою планової собівартості.
Оцінка за вільними відпускними цінами і тарифами, які збільшені на суму ПДВ і спецналог.
Цей метод застосовується при виконанні одиничних замовлень і робіт.
Оцінка за вільними ринковими цінами.
Цей метод оцінки використовується для обліку товару, що реалізується через роздрібну мережу.
Коли перевіряється правильність відвантаження та реалізації продукції (послуг чи робіт), то потрібно звернути увагу чи правильно укладені і оформлені договору поставки готової продукції, а також ціни на відвантажену продукцію. Існує чотири види цін, за якими проводиться реалізація продукції (послуг, робіт):
Зміст
Введення
1. Загальне поняття про аудит продукції
2. Джерела інформації для аудиторської перевірки
3. Методика перевірки
4. Типові помилки
5. Аудиторський висновок
Висновок
Список літератури
Введення
У момент переходу України до ринкової економіки, відразу ж стали виникати нові економічні проблеми, пов'язані з виникненням свіжих теоретичних дисциплін і спеціальностей. У цих економічних умовах в Україні були розроблені нові стандарти аудиторської діяльності, робота над якими ще не закінчена і продовжується по даний момент.Професійна система контролю якісної роботи аудиту, розвивається і до цього дня. Поява додаткових вимог дозволяє аудиторам приділяти все більше уваги питанням планування, а так само документування аудиту. У той же час, визначаються аудиторські ризики та можливі серйозні помилки при розробці методик і стандартів аудиту.
Достовірна інформація про фінансовий стан організації дає нові можливості для співпраці як внутрішнім користувачам (акціонерам, засновникам, адміністрації), так і зовнішнім (страхувальники, покупці, постачальники, інвестори і багато інших).
Якраз через те, що інтереси внутрішніх і зовнішніх користувачів організації не завжди можуть збігатися, і існує стійка потреба в незалежній оцінці фінансової інформації підприємства фахівцями, що пройшли навчання і відповідну підготовку, мають досвід у наданні послуг подібного роду.
У сучасних умовах значення професії бухгалтера - аудитора і самого аудиту, важко піддається переоцінці. Інформація, яка отримана аудиторами в ході перевірки окремо взятого підприємства, є базовою для прийняття рішень керуючим керівництвом підприємства.
Слід зауважити, що держава так само часто звертається до даних аудиторським висновкам для того, щоб прийняти оптимальні рішення в галузі оподаткування та державної політики. Держава так само ставить перед собою найважливіше завдання, метою якої служить і далі розвивати та вдосконалювати аудит в Російській Федерації.
1. Загальне поняття про аудит продукції
Головною метою аудиторської перевірки є документально підтверджене думку про достовірність показників фінансових звітів підприємства. Вірогідністю можна вважати ступінь точності даних бухгалтерської звітності, яка дає право користувачу на її підставі робити висновки про результати фінансової діяльності підприємства, а так само приймати рішення, які будуть грунтуватися на даних висновках.Однією з найважливіших завдань аудиторської перевірки є встановити, чи відповідають дії з боку господарюючого суб'єкта його фінансової звітності та не суперечать чи вони з чинним законодавством.
Аудит реалізації готової продукції на увазі під собою знання певних методів і технічних прийомів, які дозволяють розкрити факти господарської діяльності підприємства.
Готовою продукцією вважається якась частина виробничо матеріальних запасів підприємства, яка призначена для продажу, або ж кінцевий результат процесу виробництва, всі технічні та якісні характеристики якого повністю відповідають нормативам і прописані в договорі.
Щоб певну продукцію можна було б віднести до категорії готової, потрібно одночасно дотримувати деякі істотні умови:
виробничий процес виготовлення продукції повинен бути повністю завершено. Сюди ж відноситься обробка виробу, його збірка і повна комплектація;
виріб повинен бути перевірено на відповідність всім затвердженим стандартам, умовам договору або іншим технічним умовам;
приймально-здавальних документація повинна бути повністю оформлена і підтверджувати повне завершення процесу виробництва та перевірки;
Так само до готової продукції можна зарахувати й напівфабрикати власного виробництва, але тільки в тому випадку, якщо вони призначені для реалізації на сторону.
Готова продукція зазвичай відбивається в бухгалтерському балансі за фактичною або планової виробничої собівартості. При цьому готова продукція включає в себе витрати, які пов'язані з використанням протягом всього процесу виробництва сировини, матеріалів, енергії й інших витрат.
Аудитор у даному випадку повинен перевірити чи у повному обсязі оприбуткована вироблена продукція. Для цього складається альтернативний баланс витрачається сировини і матеріалів, а так само виходу готового товару, виходячи з витрат за нормативами. Щоб перевірити обсяг виробництва продукції зазвичай користуються даними первинних документів і виробничих рахунків, так само знадобляться акти незавершеного виробництва, регістри синтетичного та аналітичного обліків.
При аудиторської перевірки обліку готової продукції, метою аудитора є встановлення:
який варіант оцінки готової продукції використовується на підприємстві: за нормативною або фактичної собівартості;
обгрунтований чи цей вибір методу оцінки. Галузі з масовим і серійним характером виробництва та широкою номенклатурою готового товару, зазвичай застосовують метод оцінки за нормативною собівартістю. А підприємства з одиничним або дрібносерійним виробництвом, а так само при виготовленні невеликий номенклатури масового товару, використовується метод оцінки готової продукції за фактичною собівартістю.
оцінити метод ведення обліку готової продукції за нормативною собівартістю, при використанні рахунка 40 Випуск продукції;
оцінка правильності організації аналітичного обліку готового товару, а так само правильно ведеться бухгалтерський облік по рахунку 20 Основне виробництво, рахунку 40 Випуск продукції і рахунком 43 Готова продукція.
Товари відвантажені, а так само надані послуги та виконані роботи відображаються в бухгалтерському балансі за фактичною або планової (повної) собівартості, яка включає в себе крім виробничої собівартості витрати, пов'язані з реалізацією товарів, послуг, робіт, які відшкодовуються договірною ціною на них.
Відвантажена, але не сплачена продукція обліковується на рахунку 45 - Товари відвантажені, за умови, що моментом реалізації вважається дата платежу. Рух же відвантаженої продукції враховується у відомості відвантаження, відпуску і реалізації товарів, товарно-матеріальних цінностей та послуг.
На сьогоднішній день величезне значення надається реалізації товарів за договорами - поставкам. Вони є одним з найважливіших економічних показників роботи підприємства, які визначають наскільки ефективно працює компанія і чи є доцільним подальша її діяльність. В обсяг реалізації включені відвантажена і відпущена продукція, виконані роботи. Причому це не залежить від того, зарахований чи платіж на розрахунковий рахунок підприємства, отриманий чи аванс або векселя.
Тобто, виконання плану реалізації продукції дозволяє підприємству виконувати свої зобов'язання перед банком, постачальниками, персоналом і відшкодовувати інші витрати, пов'язані з виробничим процесом.
Одночасно з обсягом реалізації продукції підприємство зазвичай планує і очікуваний прибуток.
Кількість продукції, яка підлягає реалізації, множиться на договірну ціну, в результаті чого виходить планова продажна вартість.
Планова прибуток розраховується виходячи з відсотка прибутку. Ці показники є основними при розрахунках авансових платежів або податку на прибуток.
Фактичну суму прибутку можна обчислити виходячи з різниці між продажною вартості реалізованої продукції і її повною собівартістю, за мінусом ПДВ і акцизів.
У бухгалтерському обліку підприємства особливе місце приділяється обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації, так як це робить прямий вплив на результат діяльності організації.
У завдання бухгалтерського обліку готової продукції входять контроль за випуском продукції, стані на складах, своєчасне і правильне оформлення всієї документації, а також контроль за розрахунками з постачальниками. Сюди ж можна віднести контроль за виконанням своєчасних поставок за обсягом та асортиментом продукції, а так само розрахунок сум прибутку.
Готова продукція зазвичай здається на склад підзвітній особі. Планування і облік готової продукції ведеться в натуральних, умовно - натуральних і вартісних показниках. Надходження готової продукції з виробництва оформляється первинними документами, такими як накладна, приймальний акт та іншими.
Залишки готової продукції на складі піддаються періодичній інвентаризації. При вивезенні готової продукції з території організації, представникам покупця повинні видаватися пропуску, оформлені спеціальним чином - підписані керівником і головним бухгалтером організації.
Існує два методи синтетичного обліку продажу продукції. Виручка від продажу для цілей оподаткування може враховуватися за фактом відвантаження, або ж за фактом оплати продукції. Тому при будь-якому з вибраних методів, готова продукція відображається за дебетом рахунка 62 - Розрахунки з покупцями і замовниками та одночасно, за кредитом рахунку 90 - Продаж. Так само собівартість списується в дебет рахунку 90 - Продажі з кредиту рахунку 43 - Готова продукція.
Процес переходу випущеної продукції з виробництва в обіг, фіксується у первинних документах: накладних, актах, відомостях.
При відпуску готової продукції використовуються два документи: наказ складу і накладна на відпуск товару. Даний наказ - накладна оформляється у двох примірниках, перший з яких передається експедитору, а другий залишається у комірника, як підтвердження для відпуску товару зі складу.
Для відображення продукції, робіт або наданих послуг, бухгалтерія має документи, які підтверджують виконання договору і передачу прав на товар. Крім наказу - накладної, це можуть бути авіа або залізничні товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт та інші.
У договорах поставки готової продукції обов'язково вказуються постачальник, покупець, ціна, знижки, суми розрахунків, ПДВ та інше. Хоча останнім часом використовуються прийоми міжнародної практики, які дозволяють відображати так само форс мажорні обставини, гарантії виконання договірних зобов'язань, застереження про арбітражний втручанні та інші.
Реалізація продукції, а так само виконаних робіт і наданих послуг, проводиться за кількома видами цін:
вільна ринкова ціна, яка збільшена на суму ПДВ
оптова ціна, врегульована державою (це відноситься до паливно-енергетичної продукції та послуг виробничо - технічного характеру)
роздрібна ціна, врегульована державою (за вирахуванням знижок) і тариф, який включає в себе ПДВ (для продажу товарів населенню)
На основі товарно-транспортних накладних та інших документів, які підтверджують відпуск продукції на сторону, виписуються платіжні вимоги або платіжні доручення, які застосовуються при розрахунках з покупцями через банк.
2. Джерела інформації для аудиторської перевірки
Джерелами інформації для аудиторської перевірки служать кілька видів документів, які умовно поділяються на три види - первинні документи, звітність та реєстри обліку.До первинних документів належать:
наказ про облікову політику підприємства;
договору на реалізацію товарів;
наказ - накладна;
рахунок фактура;
картки складського обліку;
товарно-транспортні накладні;
рахунки фактури для цілей оподаткування;
акт здачі на склад готової продукції;
приймально-здавальних накладна по здачі на склад готової продукції;
інвентарні описи;
накладні на реалізацію готової продукції, коносаменти.
У регістри аналітичного та синтетичного обліку входять:
головна книга;
журнал - ордер № 11;
відомість випуску готової продукції;
відомість відвантаження і реалізації готової продукції;
оборотна відомість;
кількісно сумові картки.
До звітності можна віднести:
форма № 1 або бухгалтерський баланс
форма № 2 - звіт про прибутки та збитки
Бухгалтерська звітність повинна обов'язково включати в себе рядки:
стор.214 Готова продукція і товари для перепродажу;
стор.215 Товари відвантажені;
стр.217 Інші запаси і витрати
стр.230 Дебіторська заборгованість покупців і замовників.
3. Методика перевірки
Методика аудиторської перевірки включає в себе кілька правил. На самому початку роботи слід вивчити облікову політику організації, яка стосується обліку витрат на виробництво і калькулювання фактичної собівартості прибутку, а так само розподілу витрат допоміжного виробництва за видами продукції. Так само варто звернути увагу на загальновиробничі і комерційні витрати, які теж повинні підрозділятися за видами продукції. Варто ознайомитись з порядком оцінки незавершеного виробництва готової продукції, способами ведення бухгалтерського обліку і визнанням виручки від реалізації продукції для цілей оподаткування. Одночасно перевіряється використання рахунку 26 - Загальногосподарські витрати і рахунки 40 - Випуск продукції (робіт, послуг).Необхідно також перевірити чи є в наявності наказ про призначення матеріально відповідальних осіб організації та договору про повну матеріальну відповідальність з працівниками підприємства, а так само договору на реалізацію готової продукції.
Ознайомитися з документами, що підтверджують проведення інвентаризації продукції та розрахунків з покупцями, а так само повне і достовірне цієї інформації в бухгалтерському обліку.
Метою аудиторської перевірки є так само встановлення правильності і своєчасності оформлення документів на здачу продукції з виробництва на склад, чи правильно оформлені в бухгалтерському обліку операції, пов'язані з випуском готової продукції, чи правильно визначена виробнича собівартість готової продукції за видами замовлень, чи достовірно відображена фактична собівартість готової продукції, чи правильно визначено суми відхилень фактичної собівартості від планової та їх списання, чи правильно складені бухгалтерські проводки по обліку випуску готової продукції. У тому випадку, коли продукція відпускається зі складу, слід перевірити правильність оформлення доручень на її отримання. Варто звернути увагу на журнал ордер № 10 / 1 і відомість № 16 - Рух готових виробів в ціннісному вираженні (при журнально ордерною формі обліку), так само правильно відображаються в обліку результати інвентаризації готової продукції, чи відповідають записи аналітичного і синтетичного обліку за балансовим записів рахунку 43 - Готова продукція і рахунки 40 - Випуск продукції записам у головній книзі і балансі. Так само варто відзначити правильно чи оцінюється готова продукція.
На сьогоднішній день активно використовуються шість видів оцінки готової продукції:
Оцінка за фактичної собівартості виробництва.
Застосовують цей спосіб не так часто і в основному на підприємствах індивідуального виробництва, які спеціалізуються на виробництві унікального великого устаткування або ж транспортних засобів. Так само може використовуватися на підприємствах, які використовують обмежену номенклатуру масової продукції.
Оцінка за неповної виробничої собівартості.
Цей спосіб обчислюють за фактичними витратами не включаючи до них загальногосподарські витрати. Використовується цей метод на тих же підприємствах, що і в першому випадку.
Оцінка за оптовою ціною реалізації.
Оптова ціна використовується як тверда облікової ціни. Будь-які відхилення фактичної собівартості враховуються на окремо взятому аналітичному рахунку. Цей метод оцінки готової продукції вважається найпоширенішим за умови стійких оптових цін, тому що дає можливість зіставити оцінку продукції поточного обліку і звітності. Це є важливим моментом при контролі за визначенням правильності випуску товару.
Оцінка планової собівартості виробництва.
При використанні цього методу, який так само виступає в якості твердої облікової ціни, необхідно вести окремий облік відхилень фактичної собівартості продукції від планової. Головним плюсом цього методу обліку є те, що забезпечується єдність оцінки при плануванні обліку. Але переоцінка продукції може ускладнитися, якщо нормативна і планова собівартість часто змінюються. При цьому способі оцінки готової продукції доцільніше використовувати метод оцінки за скороченою планової собівартості.
Оцінка за вільними відпускними цінами і тарифами, які збільшені на суму ПДВ і спецналог.
Цей метод застосовується при виконанні одиничних замовлень і робіт.
Оцінка за вільними ринковими цінами.
Цей метод оцінки використовується для обліку товару, що реалізується через роздрібну мережу.
Коли перевіряється правильність відвантаження та реалізації продукції (послуг чи робіт), то потрібно звернути увагу чи правильно укладені і оформлені договору поставки готової продукції, а також ціни на відвантажену продукцію. Існує чотири види цін, за якими проводиться реалізація продукції (послуг, робіт):
вільні відпускні ціни і тарифи, збільшені на суму ПДВ;
державні регульовані оптові ціни і тарифи, збільшені на суму ПДВ;
державні регульовані роздрібні ціни і тарифи, які включають в себе ПДВ;
правильно встановлена відпускна ціна, що враховує витрати з доставки товару від постачальника до покупця, у повній відповідності до договору поставки.
Існує кілька видів франко - місць, до яких основні витрати з відвантаження товару приймає на себе постачальник:
Франко - склад постачальника. Тут всі витрати, які пов'язані з відвантаженням, постачальник повинен включити в платіжну вимогу - доручення. Це вартість вантажно-розвантажувальних робіт на складі і залізничної станції, а так само включається вартість перевезення і залізничні тарифи.
Франко - станція відправлення. Тут в платіжну вимогу постачальник включає тільки тариф залізниці та вартість завантаження товару у вагон.
Франко - вагон станції призначення. У платіжній вимозі враховується тільки сума залізничного тарифу.
Франко - станція призначення. У даному випадку, постачальник оплачує всі витрати по відвантаженню, включаючи тариф залізниці.
Франко - склад покупця. Тут, крім перерахованих вище витрат, постачальник оплачує вантажно-розвантажувальні роботи на станції покупця, на його складі, враховуючи вартість перевезення до місця призначення та інше.
Так само при перевірці відвантаження та реалізації продукції, потрібно відстежити:
чи вчасно пред'являються в банк платіжні вимоги - доручення за відвантажений товар;
чи правильно оформлені документи по відпуску продукції, в тому випадку, якщо товар відпускається зі складу постачальника;
чи правильно організований складський облік готової продукції;
чи правильно ведеться аналітичний і синтетичний облік відвантаження і реалізації товару (послуг, робіт). При чому метод обліку реалізації продукції повинен бути прописаний в наказі по обліковій політиці компанії.
чи відповідають записи аналітичного і синтетичного обліку за рахунком 90 - Продажі в журналі ордері № 11, записам у балансі та головній книзі підприємства.
1. Оцінка готової продукції не відповідає методу оцінки, який встановлений обліковою політикою компанії.
Зазвичай підприємства можуть вести облік випуску продукції двома основними способами:
із застосуванням рахунку 40 Випуск продукції (робіт, послуг)
без застосування рахунку 40. У цьому випадку на рахунку 43 Готова продукція, товар відображається за фактичною собівартістю.
Якщо підприємство користується рахунком 43, то продукція в цьому випадку відбивається за плановою або нормативною собівартістю. Якщо ж є відхилення її від фактичної собівартості, то відбувається списання з рахунку 40 Випуск продукції (робіт, послуг) в дебет рахунку 90 Продажі.
При використанні рахунку 40 потрібно дотримуватися необхідна умова - на підприємстві повинні застосовуватися показники нормативної і планової собівартості. Це умова зазвичай досягається при застосуванні нормативного методу обліку витрат на виробництво продукції і калькулювання собівартості товару.
Метод обліку виходу готової продукції із застосуванням рахунку 40, потрібно використовувати, якщо присутні великі відхилення фактичної собівартості продукції від планової чи нормативної та реалізовується товар не ритмічно. Якщо ж реалізація товару з якихось причин затримується, то це може призвести до збитку підприємства, тому як відхилення з рахунку 40 відразу ж списують на рахунок 90. Тут аудитори зобов'язані вказати керівництву підприємства на хибний метод обліку.
Готова продукція повинна списуватися з рахунку 43 Готова продукція в дебет рахунку 90 Продажі в порядку реалізації, за умови якщо вона відвантажена або здана замовникові, а розрахункові документи на неї пред'явив покупець.
Якщо ж у договорі поставки прописаний перехід прав володіння і розпорядження продукцією від постачальника до покупця не в момент відвантаження або здачі її на місці, то товар повинен обліковуватися на рахунку 45 Товари відвантажені. За фактом відвантаження товару відбувається списання з кредиту рахунку 43 Готова продукція і дебетом рахунку 45 Товари відвантажені.
Готова продукція, яка може бути передана іншим компаніям для реалізації по комісії, так само повинна списатися з рахунку 43 Готова продукція в дебет рахунку 45 Товари відвантажені.
2. Оцінка відвантаженого товару не відповідає методу оцінки, який прописаний в обліковій політиці підприємства.
Товари відвантажені обліковуються за фактичною і плановою виробничою собівартістю на рахунку 45 - Товари відвантажені. При цьому записи за рахунками 45 Товари відвантажені, 43 Готова продукція і 41 Товари, проводяться тільки за наявності відповідно оформлених документів (накладних, актів прийому передачі та ін) з відвантаження товару чи передачі його на реалізацію. Причому грошові суми можуть списуватися з рахунків лише в тому випадку, якщо були пред'явлені розрахункові документи на відвантажений товар, або під час вступу повідомлення комісіонера про повну реалізації продукції.
При відображенні на рахунках компанією реалізації продукції тільки за фактом оплати покупцем розрахункових документів, то рахунок 45 товари відвантажені, в цьому випадку використовується для узагальнення всієї інформації про рух продукції. Коли відбувається оплата розрахункових документів замовником, враховані суми по рахунку 45 Товари відвантажені, повинні списатися з дебету рахунку 90 Продажі.
На будь-якому підприємстві, в цілях дотримання одного методу обліку готової продукції, повинна дотримуватися єдина методика в виробничого ланцюга: собівартість незавершеного виробництва по факту - собівартість готової продукції за фактом - собівартість відвантаженої і реалізованої продукції за фактом.
Аудиторами ретельно аналізується чи відповідають всі методи оцінки готової продукції в даній ланцюжку один одному.
3. Неправильний розрахунок і відображення в обліку відхилень виробничої собівартості готової продукції за фактом від вартості її за обліковими цінами.
Облік готової продукції на рахунку 43 Готова продукція, а так само рух її деяких найменувань, потрібно відображати за обліковими цінами, виділяючи відхилення фактичної виробничої собівартості товару від їх вартості за цінами обліковими. Дані відхилення потрібно враховувати за однорідними групами готової продукції, які зазвичай формуються компанією, враховуючи рівень відхилень виробничої собівартості за фактом від вартості облікових цін.
При списанні з рахунку 43, сума відхилень фактичної собівартості від вартості за цілями, визначається за відсотком, який визначається виходячи з відхилень залишків готової продукції на початок звітного періоду та відхилень по продукції, яка надійшла на склад протягом цього ж звітного періоду, до вартості цієї продукції за обліковими цінами. Сума відхилень виробничої собівартості готової продукції за фактом від її вартості за обліковими цінами, повинна бути відображена по кредиту рахунку 43 і дебетом відповідних рахунків, які будуть залежати від того, перевитрата вони складають або економію.
4. Неповне відображення в обліку випущеної продукції.
У бухгалтерській звітності, у рядку Готова продукція, враховується виробнича собівартість за фактом залишку виробів, обробка яких закінчена та пройшла приймання та комплектацію, а так само відповідає всім технічним характеристикам і параметрам, прописаним в договорі. Товар же, який не відповідає даним характеристикам, а так само не здані роботи, вважається незакінченою і враховується у незавершеному виробництві.
Зазвичай для контролю і виявлення правильного ведення обліку готової продукції, крім аудитора запрошують експерта.
Якщо для обліку витрат на виробництво використовується рахунок 40 Випуск продукції (робіт, послуг), то готова продукція відображається за цією статтею за плановою собівартістю.
5. Несвоєчасне відображення в обліку відвантаженої і реалізованої продукції.
При відображенні в обліку реалізованої і відвантаженої продукції, найчастіше можна зустріти дві помилки:
продукція відображається в обліку як реалізована, хоча на той момент вона повинна відображатися як відвантажена;
продукція відображається в обліку як відвантажена, хоча відповідно до договору вона вже вважається реалізованою.
6. Відсутність налагодженого аналітичного обліку готової продукції за місцями зберігання та окремих її видах.
На будь-якому підприємстві мають бути присутні спеціально обладнані складські приміщення для зберігання готової продукції. Причому використовувати те ж приміщення для зберігання готової продукції і матеріальних цінностей, що застосовуються для її виготовлення, не можна.
Якщо підприємство має кілька складів для зберігання готової продукції, то на первинних документах має бути вказано місце зберігання товару - код і номер складу. Згідно галузевим вимогам вся продукція повинна бути розділена за артикулами, розмірам і сортам.
Аналітичний облік на підприємстві, повинен вестися таким чином, щоб у будь-який момент часу можна було отримати точну інформацію про продукцію, будь-якого виду, сорту, а також знати на якому складі вона зберігається.
7. Відсутність інвентаризації готової продукції.
При проведенні інвентаризації готової продукції, складаються спеціальні описи по кожному окремому виду товару, з вказівкою сорту, виду, артикулу та інших необхідних даних. Інвентаризація проводиться у порядку розташування цінностей у компанії. Якщо готова продукція зберігається в різних місцях, але у однієї матеріально відповідальної особи, то інвентаризацію слід проводити послідовно, по всіх місцях зберігання. Після проведення перевірки матеріальних цінностей, вхід у приміщення повинен бути закритий. Фактична наявність готової продукції перевіряється шляхом переважування, перерахунку спеціальної інвентаризаційною комісією, за обов'язкової присутності завідуючого складом. Внесення даних про залишок продукції зі слів або за даними обліку не допускається.
Готова продукція, яка надходить на склад у процесі інвентаризації, приймається в присутності членів інвентаризаційної комісії матеріально відповідальною особою і оприбутковується тільки після проведення інвентаризації. Ця продукція повинна заноситися в спеціальну окрему опис, яка іменується Готова продукція, що надійшла під час інвентаризації. В описі повинна обов'язково зазначатися дата надходження продукції, номер прибуткового документа, найменування товару, його ціна і сума. Одночасно робиться запис - після інвентаризації - в прибутковому документі з обов'язковим підписом голови інвентаризаційної комісії, де є посилання на дату опису.
Якщо інвентаризація проводиться тривалий період часу, то готова продукція може відпускатися у присутності членів інвентаризаційної комісії тільки матеріально відповідальною особою і при наявності письмового дозволу керівництва підприємства. Ця продукція повинна бути занесена до окремого опису під назвою Готова продукція, відпущена під час інвентаризації, у видаткових документах повинна робитися відповідна відмітка.
Готова продукція, відвантажена, але не сплачена в строк покупцями і яка знаходиться в інших місцях, інвентаризуються згідно сумам на рахунках бухгалтерського обліку. На рахунках приділяється увага сумам, які підтверджені правильним чином оформленими документами: з відвантажених товарах - копіями платіжних доручень, векселів; під час перебування їх на складах інших організацій - повинні бути присутніми розписки, які максимально наближені по даті проведення інвентаризації. Перед цим проводиться звірка рахунків з іншими кореспондуючими рахунками.
На товари, що знаходяться в дорозі, що знаходяться на складах інших організацій, відвантажені та не оплачені, складаються окремі описи під відповідними назвами.
В описі на товарно-матеріальні цінності, які знаходяться в дорозі, по кожній відправці вказуються такі дані: найменування, вартість і кількість, дата відвантаження. Описи, на інші види товару - не оплачені, що знаходяться на складі інших організацій - складаються аналогічно.
8. Неправильне відображення в обліку застарілої, зіпсованої при зберіганні продукції.
Собівартість за фактом матеріально - виробничих запасів не підлягає зміні, крім випадків, які встановлені законодавством. Усі матеріально - виробничі запаси, на які знижено ціну через їх старіння, повинні відображатися у бухгалтерському балансі на кінець звітного періоду за ціною можливого продажу, якщо вона є нижчою первісної вартості придбання товару. Різниця в цінах відноситься на фінансові результати підприємства. Сюди не включається устаткування до установки і малоцінні та швидкозношувані предмети.
9. Невірно представлена діяльність, з виготовленням продукції з давальницької сировини у давальцям - замовника, як торговельна діяльність.
Діяльність підприємства, в тому числі і торговельної організації, належить до виробничої, якщо отримується сировину і матеріали, з яких виробляється і продається продукція сторонньої організації.
Продукція, яка купується підприємством для її подальшої переробки, повинна враховуватися на рахунку 10 Матеріали, на субрахунку Матеріали, передані в переробку на сторону. Подібні операції неправомірно відображати на рахунку 41 Товари. У даному випадку, організації які займаються торговельною діяльністю, повинні вести бухгалтерський облік, аналогічний обліку промислово-виробничих підприємств.
Операції, які пов'язані з оприбуткуванням продукції, отриманої з давальницької сировини, відображаються в бухгалтерському обліку організації, виходячи з вимог формувань витрат, які пов'язані з придбанням даної сировини та її переробки.
Але з іншого боку, якщо торговельному підприємству передаються належні їй товари іншим підприємством, для подальшої їх упаковки або дроблення партій на більш дрібні, то це до виробничої діяльності не має відношення.
Діяльність підприємства, яка пов'язана з виготовлення продукції з давальницької сировини, іноді невірно визнається торговельною діяльністю. Це може призвести до неправильного підрахунку оподатковуваної бази, наприклад податку на користування автомобільними дорогами або ж податку на утримання житлового фонду. Це відбувається тому, що об'єктом оподаткування для обчислення даних податків є виручка, яка отримана від реалізації товарів, робіт чи послуг, а так само сума різниці між ціною продажу і ціною купівлі продукції, яка реалізована в результаті торговельної, постачальницько збутовою або заготівельної діяльності.
10. Невірне відображення різних товарно-матеріальних цінностей як готової продукції в бухгалтерському обліку.
У сучасних ринкових умовах, багато підприємств, на жаль, невірно користуються бухгалтерським рахунком 43 Готова продукція. Багато організацій, які надають послуги або виконують роботи, відображають на цьому рахунку товари, придбані для продажу як готову продукцію, хоча вони повинні відображатися на рахунку 41 Товари. Так само, типовою помилкою вважається відображення в бухгалтерському обліку продукції власного виробництва, що реалізується в роздріб, як товару.
Господарські операції, які пов'язані з передачею готової продукції зі складу в торговельну діяльність, на рахунки бухгалтерського обліку можуть відображатися таким чином. Наприклад, підприємство відкриває субрахунок 43-1 Готова продукція на складі або субрахунок 43-2Готовая продукція в торговому павільйоні, до рахунку 43 Готова продукція, і далі відбивається передача продукції зі складського приміщення в торгове проводкою Дебет 43-2/Кредіт 43-1.
Інструкція щодо застосування плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємства передбачає застосування рахунку 41 Товари, щоб достовірно відобразити інформацію про наявність та рух товарно-матеріальних цінностей, які купувалися в якості товарів для перепродажу і не були виготовлені своїми силами.
Вартість товарів, які продало торгує підприємство, і які були зроблені іншим підрозділом, обліковуються за дебетом рахунка 90 Продажі, з корреспондирующим рахунком по кредиту 43 Готова продукція.
Це положення має особливе значення для організацій, які здійснюють свою діяльність і платять єдиний податок на поставлений дохід. Платниками єдиного податку на поставлений дохід, згідно з регіональною законом про окремі суб'єктах федерації, не визнаються ті підприємства, діяльність яких проходить у роздрібній торгівлі товарами власного виробництва.
Варто відзначити, що до власного виробництва не відносяться упаковка, розлив, збірка товару та інші дії, не пов'язані з продажу.
Платниками єдиного податку на поставлений дохід в частині торгівлі придбаними товарами, визнаються підприємства, які здійснюють торгівлю як власними, так і придбаними товарами. При цьому умови організації зобов'язані зробити поділ обліку працюючих, а так само майна і витрат для роздрібної торгівлі товарів власного виробництва та придбаних товарів.
Аудиторський висновок є документом, що володіє юридичним статусом для будь-якої фізичної та юридичної особи, а так само органів державної влади і управління, включаючи органи місцевого самоврядування та судові органи.
Аудиторський висновок, оформлене відповідним чином, за результатами перевірки, яка проведена виходячи з рішення органів дізнання, прирівнюється до висновку експертизи, що призначається відповідно до процесуального законодавства Російської Федерації.
Для складання аудиторського висновку за результатами обов'язкового аудиту організації, звертають увагу на вимоги російських стандартів аудиторської діяльності, які називаються "Порядок складання аудиторського висновку про бухгалтерську звітність", а так само враховують правила інших стандартів.
Аудиторський висновок складається виключно російською мовою і вартісні показники, використані в ньому, виражаються тільки у валюті Російської Федерації, тобто в рублях.
Виправлення та інші позначки в аудиторському висновку не допустимі.
Організація, яка займається аудиторською діяльністю, має право надавати аудиторський висновок за результатами перевірки підприємства, тільки даному господарюючому суб'єкту в заздалегідь узгодженому кількості примірників і в обумовлені терміни.
Грунтуючись на Законі Російської Федерації "Про аудиторську діяльність" від 14 грудня 2001 року за номером 164 - ФЗ, а так само російському стандарті "Порядок складання аудиторського висновку бухгалтерської звітності", аудиторський висновок повинен складатися з трьох частин: вступної, аналітичної та підсумкової.
Вступна частина аудиторського висновку повинна містити в собі всю необхідну інформацію про аудиторську компанії або ж окремому аудитора, якщо він працює самостійно.
Аналітична частина аудиторського висновку складається зі звіту аудиторської компанії окремим господарюючому суб'єкту, який включає в себе загальні результати перевірки стану внутрішнього контролю, бухгалтерської звітності та обліку господарюючого суб'єкта, а так само звіт про якість дотримання законодавства при здійсненні фінансово - господарської діяльності економічним суб'єктом.
Підсумкова частина аудиторського висновку є ні чим іншим, як думкою незалежної аудиторської компанії або окремого аудитора про достовірність бухгалтерської звітності окремо господарюючого суб'єкта.
До аудиторського висновку зазвичай додається бухгалтерська звітність господарюючого суб'єкта, щодо якого проводилася аудиторська перевірка.
Аудитор, який проводив аудиторську перевірку організації, ставить особистий підпис на кожній сторінці аудиторського висновку, і запевняє кожну сторінку особистою печаткою.
Якщо ж аудиторська перевірка проводиться не окремим аудитором, а залучається аудиторська компанія, то аудиторський висновок підписується так само, крім усіх інших, і керівником аудиторської компанії і завіряється печаткою аудиторської фірми, яка проводила перевірку.
У результаті аудиторської перевірки можуть бути виявлені серйозні порушення в установленому порядку ведення бухгалтерського обліку. Вони так само відображаються в аудиторському висновку.
2. Алборов Р.А. Аудит в організаціях промисловості, торгівлі і АПК. - М.: Справа та сервіс, 2003. - 387 с.
3. Конраков Н.П. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - М.: інфра - му, 2005. - 717 с.
4. Пупко Г.М. Аудит і ревізія. - Мн.: Інтерпрессервіс, Місанта, 2003. - 429 с.
5. Чечоткін А.С. Організація обліку і аудиту: навчальний посібник. - Мн.: ІОЦ Мінфіну, 2006. - 254 с.
державні регульовані оптові ціни і тарифи, збільшені на суму ПДВ;
державні регульовані роздрібні ціни і тарифи, які включають в себе ПДВ;
правильно встановлена відпускна ціна, що враховує витрати з доставки товару від постачальника до покупця, у повній відповідності до договору поставки.
Існує кілька видів франко - місць, до яких основні витрати з відвантаження товару приймає на себе постачальник:
Франко - склад постачальника. Тут всі витрати, які пов'язані з відвантаженням, постачальник повинен включити в платіжну вимогу - доручення. Це вартість вантажно-розвантажувальних робіт на складі і залізничної станції, а так само включається вартість перевезення і залізничні тарифи.
Франко - станція відправлення. Тут в платіжну вимогу постачальник включає тільки тариф залізниці та вартість завантаження товару у вагон.
Франко - вагон станції призначення. У платіжній вимозі враховується тільки сума залізничного тарифу.
Франко - станція призначення. У даному випадку, постачальник оплачує всі витрати по відвантаженню, включаючи тариф залізниці.
Франко - склад покупця. Тут, крім перерахованих вище витрат, постачальник оплачує вантажно-розвантажувальні роботи на станції покупця, на його складі, враховуючи вартість перевезення до місця призначення та інше.
Так само при перевірці відвантаження та реалізації продукції, потрібно відстежити:
чи вчасно пред'являються в банк платіжні вимоги - доручення за відвантажений товар;
чи правильно оформлені документи по відпуску продукції, в тому випадку, якщо товар відпускається зі складу постачальника;
чи правильно організований складський облік готової продукції;
чи правильно ведеться аналітичний і синтетичний облік відвантаження і реалізації товару (послуг, робіт). При чому метод обліку реалізації продукції повинен бути прописаний в наказі по обліковій політиці компанії.
чи відповідають записи аналітичного і синтетичного обліку за рахунком 90 - Продажі в журналі ордері № 11, записам у балансі та головній книзі підприємства.
4. Типові помилки
При аудиторському аналізі готової продукції часто виявляються деякі помилки, розглянемо найбільш часто зустрічаються з них.1. Оцінка готової продукції не відповідає методу оцінки, який встановлений обліковою політикою компанії.
Зазвичай підприємства можуть вести облік випуску продукції двома основними способами:
із застосуванням рахунку 40 Випуск продукції (робіт, послуг)
без застосування рахунку 40. У цьому випадку на рахунку 43 Готова продукція, товар відображається за фактичною собівартістю.
Якщо підприємство користується рахунком 43, то продукція в цьому випадку відбивається за плановою або нормативною собівартістю. Якщо ж є відхилення її від фактичної собівартості, то відбувається списання з рахунку 40 Випуск продукції (робіт, послуг) в дебет рахунку 90 Продажі.
При використанні рахунку 40 потрібно дотримуватися необхідна умова - на підприємстві повинні застосовуватися показники нормативної і планової собівартості. Це умова зазвичай досягається при застосуванні нормативного методу обліку витрат на виробництво продукції і калькулювання собівартості товару.
Метод обліку виходу готової продукції із застосуванням рахунку 40, потрібно використовувати, якщо присутні великі відхилення фактичної собівартості продукції від планової чи нормативної та реалізовується товар не ритмічно. Якщо ж реалізація товару з якихось причин затримується, то це може призвести до збитку підприємства, тому як відхилення з рахунку 40 відразу ж списують на рахунок 90. Тут аудитори зобов'язані вказати керівництву підприємства на хибний метод обліку.
Готова продукція повинна списуватися з рахунку 43 Готова продукція в дебет рахунку 90 Продажі в порядку реалізації, за умови якщо вона відвантажена або здана замовникові, а розрахункові документи на неї пред'явив покупець.
Якщо ж у договорі поставки прописаний перехід прав володіння і розпорядження продукцією від постачальника до покупця не в момент відвантаження або здачі її на місці, то товар повинен обліковуватися на рахунку 45 Товари відвантажені. За фактом відвантаження товару відбувається списання з кредиту рахунку 43 Готова продукція і дебетом рахунку 45 Товари відвантажені.
Готова продукція, яка може бути передана іншим компаніям для реалізації по комісії, так само повинна списатися з рахунку 43 Готова продукція в дебет рахунку 45 Товари відвантажені.
2. Оцінка відвантаженого товару не відповідає методу оцінки, який прописаний в обліковій політиці підприємства.
Товари відвантажені обліковуються за фактичною і плановою виробничою собівартістю на рахунку 45 - Товари відвантажені. При цьому записи за рахунками 45 Товари відвантажені, 43 Готова продукція і 41 Товари, проводяться тільки за наявності відповідно оформлених документів (накладних, актів прийому передачі та ін) з відвантаження товару чи передачі його на реалізацію. Причому грошові суми можуть списуватися з рахунків лише в тому випадку, якщо були пред'явлені розрахункові документи на відвантажений товар, або під час вступу повідомлення комісіонера про повну реалізації продукції.
При відображенні на рахунках компанією реалізації продукції тільки за фактом оплати покупцем розрахункових документів, то рахунок 45 товари відвантажені, в цьому випадку використовується для узагальнення всієї інформації про рух продукції. Коли відбувається оплата розрахункових документів замовником, враховані суми по рахунку 45 Товари відвантажені, повинні списатися з дебету рахунку 90 Продажі.
На будь-якому підприємстві, в цілях дотримання одного методу обліку готової продукції, повинна дотримуватися єдина методика в виробничого ланцюга: собівартість незавершеного виробництва по факту - собівартість готової продукції за фактом - собівартість відвантаженої і реалізованої продукції за фактом.
Аудиторами ретельно аналізується чи відповідають всі методи оцінки готової продукції в даній ланцюжку один одному.
3. Неправильний розрахунок і відображення в обліку відхилень виробничої собівартості готової продукції за фактом від вартості її за обліковими цінами.
Облік готової продукції на рахунку 43 Готова продукція, а так само рух її деяких найменувань, потрібно відображати за обліковими цінами, виділяючи відхилення фактичної виробничої собівартості товару від їх вартості за цінами обліковими. Дані відхилення потрібно враховувати за однорідними групами готової продукції, які зазвичай формуються компанією, враховуючи рівень відхилень виробничої собівартості за фактом від вартості облікових цін.
При списанні з рахунку 43, сума відхилень фактичної собівартості від вартості за цілями, визначається за відсотком, який визначається виходячи з відхилень залишків готової продукції на початок звітного періоду та відхилень по продукції, яка надійшла на склад протягом цього ж звітного періоду, до вартості цієї продукції за обліковими цінами. Сума відхилень виробничої собівартості готової продукції за фактом від її вартості за обліковими цінами, повинна бути відображена по кредиту рахунку 43 і дебетом відповідних рахунків, які будуть залежати від того, перевитрата вони складають або економію.
4. Неповне відображення в обліку випущеної продукції.
У бухгалтерській звітності, у рядку Готова продукція, враховується виробнича собівартість за фактом залишку виробів, обробка яких закінчена та пройшла приймання та комплектацію, а так само відповідає всім технічним характеристикам і параметрам, прописаним в договорі. Товар же, який не відповідає даним характеристикам, а так само не здані роботи, вважається незакінченою і враховується у незавершеному виробництві.
Зазвичай для контролю і виявлення правильного ведення обліку готової продукції, крім аудитора запрошують експерта.
Якщо для обліку витрат на виробництво використовується рахунок 40 Випуск продукції (робіт, послуг), то готова продукція відображається за цією статтею за плановою собівартістю.
5. Несвоєчасне відображення в обліку відвантаженої і реалізованої продукції.
При відображенні в обліку реалізованої і відвантаженої продукції, найчастіше можна зустріти дві помилки:
продукція відображається в обліку як реалізована, хоча на той момент вона повинна відображатися як відвантажена;
продукція відображається в обліку як відвантажена, хоча відповідно до договору вона вже вважається реалізованою.
6. Відсутність налагодженого аналітичного обліку готової продукції за місцями зберігання та окремих її видах.
На будь-якому підприємстві мають бути присутні спеціально обладнані складські приміщення для зберігання готової продукції. Причому використовувати те ж приміщення для зберігання готової продукції і матеріальних цінностей, що застосовуються для її виготовлення, не можна.
Якщо підприємство має кілька складів для зберігання готової продукції, то на первинних документах має бути вказано місце зберігання товару - код і номер складу. Згідно галузевим вимогам вся продукція повинна бути розділена за артикулами, розмірам і сортам.
Аналітичний облік на підприємстві, повинен вестися таким чином, щоб у будь-який момент часу можна було отримати точну інформацію про продукцію, будь-якого виду, сорту, а також знати на якому складі вона зберігається.
7. Відсутність інвентаризації готової продукції.
При проведенні інвентаризації готової продукції, складаються спеціальні описи по кожному окремому виду товару, з вказівкою сорту, виду, артикулу та інших необхідних даних. Інвентаризація проводиться у порядку розташування цінностей у компанії. Якщо готова продукція зберігається в різних місцях, але у однієї матеріально відповідальної особи, то інвентаризацію слід проводити послідовно, по всіх місцях зберігання. Після проведення перевірки матеріальних цінностей, вхід у приміщення повинен бути закритий. Фактична наявність готової продукції перевіряється шляхом переважування, перерахунку спеціальної інвентаризаційною комісією, за обов'язкової присутності завідуючого складом. Внесення даних про залишок продукції зі слів або за даними обліку не допускається.
Готова продукція, яка надходить на склад у процесі інвентаризації, приймається в присутності членів інвентаризаційної комісії матеріально відповідальною особою і оприбутковується тільки після проведення інвентаризації. Ця продукція повинна заноситися в спеціальну окрему опис, яка іменується Готова продукція, що надійшла під час інвентаризації. В описі повинна обов'язково зазначатися дата надходження продукції, номер прибуткового документа, найменування товару, його ціна і сума. Одночасно робиться запис - після інвентаризації - в прибутковому документі з обов'язковим підписом голови інвентаризаційної комісії, де є посилання на дату опису.
Якщо інвентаризація проводиться тривалий період часу, то готова продукція може відпускатися у присутності членів інвентаризаційної комісії тільки матеріально відповідальною особою і при наявності письмового дозволу керівництва підприємства. Ця продукція повинна бути занесена до окремого опису під назвою Готова продукція, відпущена під час інвентаризації, у видаткових документах повинна робитися відповідна відмітка.
Готова продукція, відвантажена, але не сплачена в строк покупцями і яка знаходиться в інших місцях, інвентаризуються згідно сумам на рахунках бухгалтерського обліку. На рахунках приділяється увага сумам, які підтверджені правильним чином оформленими документами: з відвантажених товарах - копіями платіжних доручень, векселів; під час перебування їх на складах інших організацій - повинні бути присутніми розписки, які максимально наближені по даті проведення інвентаризації. Перед цим проводиться звірка рахунків з іншими кореспондуючими рахунками.
На товари, що знаходяться в дорозі, що знаходяться на складах інших організацій, відвантажені та не оплачені, складаються окремі описи під відповідними назвами.
В описі на товарно-матеріальні цінності, які знаходяться в дорозі, по кожній відправці вказуються такі дані: найменування, вартість і кількість, дата відвантаження. Описи, на інші види товару - не оплачені, що знаходяться на складі інших організацій - складаються аналогічно.
8. Неправильне відображення в обліку застарілої, зіпсованої при зберіганні продукції.
Собівартість за фактом матеріально - виробничих запасів не підлягає зміні, крім випадків, які встановлені законодавством. Усі матеріально - виробничі запаси, на які знижено ціну через їх старіння, повинні відображатися у бухгалтерському балансі на кінець звітного періоду за ціною можливого продажу, якщо вона є нижчою первісної вартості придбання товару. Різниця в цінах відноситься на фінансові результати підприємства. Сюди не включається устаткування до установки і малоцінні та швидкозношувані предмети.
9. Невірно представлена діяльність, з виготовленням продукції з давальницької сировини у давальцям - замовника, як торговельна діяльність.
Діяльність підприємства, в тому числі і торговельної організації, належить до виробничої, якщо отримується сировину і матеріали, з яких виробляється і продається продукція сторонньої організації.
Продукція, яка купується підприємством для її подальшої переробки, повинна враховуватися на рахунку 10 Матеріали, на субрахунку Матеріали, передані в переробку на сторону. Подібні операції неправомірно відображати на рахунку 41 Товари. У даному випадку, організації які займаються торговельною діяльністю, повинні вести бухгалтерський облік, аналогічний обліку промислово-виробничих підприємств.
Операції, які пов'язані з оприбуткуванням продукції, отриманої з давальницької сировини, відображаються в бухгалтерському обліку організації, виходячи з вимог формувань витрат, які пов'язані з придбанням даної сировини та її переробки.
Але з іншого боку, якщо торговельному підприємству передаються належні їй товари іншим підприємством, для подальшої їх упаковки або дроблення партій на більш дрібні, то це до виробничої діяльності не має відношення.
Діяльність підприємства, яка пов'язана з виготовлення продукції з давальницької сировини, іноді невірно визнається торговельною діяльністю. Це може призвести до неправильного підрахунку оподатковуваної бази, наприклад податку на користування автомобільними дорогами або ж податку на утримання житлового фонду. Це відбувається тому, що об'єктом оподаткування для обчислення даних податків є виручка, яка отримана від реалізації товарів, робіт чи послуг, а так само сума різниці між ціною продажу і ціною купівлі продукції, яка реалізована в результаті торговельної, постачальницько збутовою або заготівельної діяльності.
10. Невірне відображення різних товарно-матеріальних цінностей як готової продукції в бухгалтерському обліку.
У сучасних ринкових умовах, багато підприємств, на жаль, невірно користуються бухгалтерським рахунком 43 Готова продукція. Багато організацій, які надають послуги або виконують роботи, відображають на цьому рахунку товари, придбані для продажу як готову продукцію, хоча вони повинні відображатися на рахунку 41 Товари. Так само, типовою помилкою вважається відображення в бухгалтерському обліку продукції власного виробництва, що реалізується в роздріб, як товару.
Господарські операції, які пов'язані з передачею готової продукції зі складу в торговельну діяльність, на рахунки бухгалтерського обліку можуть відображатися таким чином. Наприклад, підприємство відкриває субрахунок 43-1 Готова продукція на складі або субрахунок 43-2Готовая продукція в торговому павільйоні, до рахунку 43 Готова продукція, і далі відбивається передача продукції зі складського приміщення в торгове проводкою Дебет 43-2/Кредіт 43-1.
Інструкція щодо застосування плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємства передбачає застосування рахунку 41 Товари, щоб достовірно відобразити інформацію про наявність та рух товарно-матеріальних цінностей, які купувалися в якості товарів для перепродажу і не були виготовлені своїми силами.
Вартість товарів, які продало торгує підприємство, і які були зроблені іншим підрозділом, обліковуються за дебетом рахунка 90 Продажі, з корреспондирующим рахунком по кредиту 43 Готова продукція.
Це положення має особливе значення для організацій, які здійснюють свою діяльність і платять єдиний податок на поставлений дохід. Платниками єдиного податку на поставлений дохід, згідно з регіональною законом про окремі суб'єктах федерації, не визнаються ті підприємства, діяльність яких проходить у роздрібній торгівлі товарами власного виробництва.
Варто відзначити, що до власного виробництва не відносяться упаковка, розлив, збірка товару та інші дії, не пов'язані з продажу.
Платниками єдиного податку на поставлений дохід в частині торгівлі придбаними товарами, визнаються підприємства, які здійснюють торгівлю як власними, так і придбаними товарами. При цьому умови організації зобов'язані зробити поділ обліку працюючих, а так само майна і витрат для роздрібної торгівлі товарів власного виробництва та придбаних товарів.
5. Аудиторський висновок
У ході проведення аудиторської перевірки, всі дії перевіряючих спрямовані на досягнення головної мети, якою є сформувати об'єктивну думку про достовірність бухгалтерської інформації окремого господарюючого суб'єкта. Це думка відбивається в розгорнутій формі в аудиторській ув'язненні.Аудиторський висновок є документом, що володіє юридичним статусом для будь-якої фізичної та юридичної особи, а так само органів державної влади і управління, включаючи органи місцевого самоврядування та судові органи.
Аудиторський висновок, оформлене відповідним чином, за результатами перевірки, яка проведена виходячи з рішення органів дізнання, прирівнюється до висновку експертизи, що призначається відповідно до процесуального законодавства Російської Федерації.
Для складання аудиторського висновку за результатами обов'язкового аудиту організації, звертають увагу на вимоги російських стандартів аудиторської діяльності, які називаються "Порядок складання аудиторського висновку про бухгалтерську звітність", а так само враховують правила інших стандартів.
Аудиторський висновок складається виключно російською мовою і вартісні показники, використані в ньому, виражаються тільки у валюті Російської Федерації, тобто в рублях.
Виправлення та інші позначки в аудиторському висновку не допустимі.
Організація, яка займається аудиторською діяльністю, має право надавати аудиторський висновок за результатами перевірки підприємства, тільки даному господарюючому суб'єкту в заздалегідь узгодженому кількості примірників і в обумовлені терміни.
Грунтуючись на Законі Російської Федерації "Про аудиторську діяльність" від 14 грудня 2001 року за номером 164 - ФЗ, а так само російському стандарті "Порядок складання аудиторського висновку бухгалтерської звітності", аудиторський висновок повинен складатися з трьох частин: вступної, аналітичної та підсумкової.
Вступна частина аудиторського висновку повинна містити в собі всю необхідну інформацію про аудиторську компанії або ж окремому аудитора, якщо він працює самостійно.
Аналітична частина аудиторського висновку складається зі звіту аудиторської компанії окремим господарюючому суб'єкту, який включає в себе загальні результати перевірки стану внутрішнього контролю, бухгалтерської звітності та обліку господарюючого суб'єкта, а так само звіт про якість дотримання законодавства при здійсненні фінансово - господарської діяльності економічним суб'єктом.
Підсумкова частина аудиторського висновку є ні чим іншим, як думкою незалежної аудиторської компанії або окремого аудитора про достовірність бухгалтерської звітності окремо господарюючого суб'єкта.
До аудиторського висновку зазвичай додається бухгалтерська звітність господарюючого суб'єкта, щодо якого проводилася аудиторська перевірка.
Аудитор, який проводив аудиторську перевірку організації, ставить особистий підпис на кожній сторінці аудиторського висновку, і запевняє кожну сторінку особистою печаткою.
Якщо ж аудиторська перевірка проводиться не окремим аудитором, а залучається аудиторська компанія, то аудиторський висновок підписується так само, крім усіх інших, і керівником аудиторської компанії і завіряється печаткою аудиторської фірми, яка проводила перевірку.
У результаті аудиторської перевірки можуть бути виявлені серйозні порушення в установленому порядку ведення бухгалтерського обліку. Вони так само відображаються в аудиторському висновку.
Висновок
Бухгалтерська інформація повинна бути максимально достовірна, тому що вона грунтується на складному оформленні всіх скоєних господарських операцій і її дані повинні підтверджуватися матеріалами інвентаризації. Бухгалтерський облік відрізняється специфікою методів, особливим характером використання даних. Бухгалтерська інформація повинна відповідати декільком вимогам: формуватися в системному обліку, а так само бути не тільки достовірною, але і значущою, що дозволяє використовувати її для впливу на результат рішення, а так само для прогнозів діяльності компанії.Список літератури
1. Закон РФ "Про аудиторську діяльність" від 14 грудня 2001 № 164-ФЗ2. Алборов Р.А. Аудит в організаціях промисловості, торгівлі і АПК. - М.: Справа та сервіс, 2003. - 387 с.
3. Конраков Н.П. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - М.: інфра - му, 2005. - 717 с.
4. Пупко Г.М. Аудит і ревізія. - Мн.: Інтерпрессервіс, Місанта, 2003. - 429 с.
5. Чечоткін А.С. Організація обліку і аудиту: навчальний посібник. - Мн.: ІОЦ Мінфіну, 2006. - 254 с.