Аудит бухгалтерської фінансової звітності підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

Глава 1. Загальна організаційно-економічна характеристика діяльності «ІФК - ОЙЛ»

Глава 2. Теоретичні аспекти складання фінансової звітності

    1. Економічна природа, цілі та види бухгалтерської (фінансової) звітності комерційної організації

    2. Нормативно-законодавче забезпечення формування бухгалтерської (фінансової) звітності

2.3 Порядок складання та подання бухгалтерської (фінансової) звітності

2.4 Основні напрямки реформування системи бухгалтерського обліку та звітності

2.5 Структура і зміст фінансової звітності в російських і міжнародних стандартах

Глава 3. Процес аудиту фінансової звітності

3.1 Цілі, завдання та види аудиту бухгалтерської (фінансової) звітності

3.2 Організація внутрішнього аудиту на підприємстві

3.3 Розробка програми проведення внутрішнього аудита бухгалтерської (фінансової) звітності

Висновок

Список літератури

Програми

Введення

Найбільш важливою інформаційною системою організації є система бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Дана система дозволяє отримати основну економічну інформацію про організацію, доступну для користувачів. Під звітністю в широкому сенсі мається на увазі сукупність всіх облікових записів, що дозволяє простежити господарську діяльність організації. У більш вузькому сенсі звітність являє собою систему таблиць, що відображають зведені дані, за якими можна судити про фінансовий стан організації та ефективності її діяльності.

Бухгалтерська звітність виконує наступні функції:

  • є засобом спостереження користувачами за роботою організації;

  • є інформаційною базою для прийняття управлінських рішень керівниками організації;

  • дає можливість узагальнення економічних показників на регіональному та загальнодержавному рівнях;

  • служить засобом контролю;

  • є базою для розробки поточних і перспективних планів.

Перед кожною організацією мінімум один раз на рік постає завдання формування повної та достовірної інформації про свою фінансово-господарської діяльності, необхідної внутрішнім і зовнішнім користувачам. З розширенням кола користувачів облікової інформації про фінансово-господарської діяльності комерційних організацій, істотно зростає інтерес учасників економічного процесу до об'єктивної та достовірної інформації про їхнє фінансове становище і ділову активність.

Оцінити, наскільки достовірною є складена звітність дозволяє проведення аудиторських перевірок. Аудит - незалежна експертиза стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів та бухгалтерських балансів. Метою проведення аудиту є висловлення думки про достовірність фінансової (бухгалтерської) звітності аудіруемих осіб і відповідності ведення бухгалтерського обліку чинним законодавчим і нормативним актам

Внаслідок актуальності і практичної значущості упорядкування та проведення аудиту фінансової звітності для написання випускної кваліфікаційної роботи обрана саме ця тема.

За даної проблематики за останні роки було затверджено достатню кількість нормативних документів та видано велику кількість монографій, підручників і навчальних посібників. Також є переклади на російську мову зарубіжної літератури, де розкриваються сутність, зміст і особливості бухгалтерської звітності та аудиту економічних суб'єктів ринкових відносин у світовому співтоваристві.

Основною метою даної випускної кваліфікаційної роботи є виявлення особливостей концепцій підготовки та подання бухгалтерської звітності, дослідження організаційно-методичних основ аудиту бухгалтерської фінансової звітності, зокрема, основ проведення внутрішнього аудиту для конкретної організації ТОВ «ІФК - ОЙЛ».

Для досягнення цієї мети передбачається вирішити такі завдання:

  • вивчити суть і зміст концепції бухгалтерської звітності у вітчизняній та міжнародній практиці;

  • виявити напрями реформування системи бухгалтерського обліку та звітності;

  • розглянути особливості проведення внутрішнього аудита бухгалтерської (фінансової) звітності.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні проблеми формування та аудиту бухгалтерської (фінансової) звітності.

Об'єктом дослідження виступає - ТОВ «ІФК - ОЙЛ».

При написанні роботи було використано безліч різної літератури, включаючи цивільне та податкове законодавство, а також методичні матеріали з аудиту бухгалтерської (фінансової) звітності. У відповідності з поставленими завданнями при написанні випускної кваліфікаційної роботи використовувалися теоретико-методологічні розробки в області бухгалтерського обліку і звітності, фінансово-економічного аналізу та аудиту, економіко-математичні методи у вирішенні аналітичних завдань таких вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, як М.І. Баканов, В.І. Баріленко, І.А. Бланк, В.В. Бочаров, Л.Т. Гіляровський, А.В. Грачов, Л.Л. Єрмолович, Л.В. Донцова, О.В. Єфімова, В.В. Ковальов, Н.П. Любушин, М.В. Мельник, В. Ф. Палій, В.В. Панков, Г.В. Савицька, Р.С. Сайфулін, О.М. Хорін, А.Д. Шеремет та ін

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури. Вона викладена на 72 сторінках комп'ютерного тексту, включає 9 таблиць, 4 рисунка та програми.

Глава 1. Загальна організаційно-економічна характеристика діяльності «ІФК - ОЙЛ»

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІФК - ОЙЛ» утворилася 30 січня 2008 року на основі рішення, винесеного зборами засновників в кількості трьох осіб - генеральний директор, заступник генерального директора, головний інженер. Статутний капітал товариства складає 10000 рублів. Між засновниками він розподілений таким чином: генеральний директор - 5000 рублів, заступник генерального директора - 2500 рублів, головний інженер - 2500 рублів.

ТОВ «ІФК - ОЙЛ» було зареєстроване як юридична особа на основі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 1191369 від 13 лютого 2008 р., поставлено на облік відповідно до свідоцтва про постановку на облік в податковому органі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства Російської Федерації 16 лютого 2008 р. і застраховано на основі страхового свідоцтва відповідно до законодавства Російської Федерації про обов'язкове соціальне страхування юридичної особи. Також фірмі була видана ліцензія, роздільна здійснення діяльності з будівництва будівель та споруд 1 та 2 рівнів відповідальності у відповідності з державним стандартом від 29 серпня 2008 року.

ТОВ «ІФК - ОЙЛ» здійснює такі види діяльності: пристрій покрівель, монтаж підвісних стель, монтаж натяжних стель, штукатурні та ліпні роботи, фасадні роботи, малярні роботи, інші будівельні роботи. Це можна побачити на схемі 1.

«ІФК - ОЙЛ» - товариство з обмеженою відповідальністю, самостійна юридична особа. Установчим документом є Статут. Він включає в себе всі необхідні положення для товариства з обмеженою відповідальністю і є стандартним.

Фірма має у власності відокремлене майно, що враховується на його самостійному балансі, може нести обов'язки, укладати договори від свого імені, набувати і здійснювати майнові і немайнові права.

Рис. 1.1. Види діяльності ТОВ «ІФК - ОЙЛ»

За весь час своєї роботи ТОВ «ІФК - ОЙЛ» успішно функціонувало і розвивалося, є резерви для розвитку організації. У майбутньому планується розширити фірму.

Організація надає свої послуги фізичним особам, а також великим і малим підприємствам і організаціям.

Фірма здає звіт раз на квартал в податкову інспекцію, раз на рік у статистичні органи. Звіт здається на паперових, магнітних носіях, а також в електронній формі.

Фірма широко використовує маркетингову діяльність - дає рекламу в газети «Будівництво і нерухомість», «Комсомольська правда - Воронеж», «Аргументи і факти», випускає альбоми із зразками матеріалів, різні календарі, буклети, ручки з описом своєї діяльності, розміщує рекламну інформацію на таксі, бере участь у спеціалізованих виставках.

Основу інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану ТОВ «ІФК - ОЙЛ» складає бухгалтерська звітність. З позицій забезпечення управлінської діяльності можна виділити три основні вимоги, яким повинна задовольняти бухгалтерська звітність. Вона повинна містити дані, необхідні для прийняття обгрунтованих управлінських рішень у сфері інвестиційної політики; оцінки динаміки і перспектив зміни прибутку фірми; оцінки наявних у фірми ресурсів, що відбуваються в них змін та ефективності їх використання.

Інформаційним джерелом для розрахунку показників і проведення аналізу досліджуваної організації служить річна і квартальна звітність:

  • форма № 1 - бухгалтерського балансу;

  • форма № 2 - звіту про прибутки та збитки;

  • форма № 3 - звіту про зміни капіталу;

  • форма № 4 - звіту про рух грошових коштів;

  • форма № 5 - додатку до бухгалтерського балансу.

Основним джерелом інформації, в якому відображаються показники фінансового стану організації є бухгалтерський баланс. На основі структури балансу наводиться горизонтальний і вертикальний аналіз балансу організації (наведені в таблицях 1.1. Та 1.2.).

Мета горизонтального аналізу - виявити зміни балансу всіх показників за період за розділами балансу шляхом зіставлення даних на кінець періоду з початком періоду.

Таблиця 1.1. Горизонтальний аналіз балансу організації (тис. крб.)

Показники

На початок 2009 р.

На кінець 2009 р.

Відхи-лення

(+;_)

Темпи зростання,%

Актив


1 Необоротні активи

12

275

263

2291,67

2 Оборотні активи

23

170

147

739,13

Разом - баланс

35

445

410

1271,43

Пасив


3 Капітал і резерви

15

16

1

106,67

4 Довгострокові зобов'язання

-

-

-

-

5 Короткострокові зобов'язання

20

429

409

2145,00

Разом - баланс

35

445

410

1271,43

Валюта балансу за рік збільшилася і склала на кінець звітного періоду 1271,43 тис. руб. Необоротні активи зросли на 263 тис. руб. або на 2291,67%, що викликано придбанням основних засобів.

Спостерігається також і зростання оборотних активів на 147 тис. руб., Що склало 739,13%. Зміна даного показника відбулося через появу дебіторської заборгованості замовникам 67 тис. руб., ПДВ по придбаних цінностях 48 тис. руб., Придбання матеріалів на суму 27 тис. руб.

Капітал і резерви зазнали невеликі зміни у бік збільшення, що склало 16 тис. руб. на кінець звітного періоду. Короткострокові зобов'язання за рік збільшилися на 409 тис. руб., Що склало 2145%.

Мета вертикального аналізу - вивчення структури показників балансу і полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу. У табл. 1.2. представлений вертикальний аналіз балансу.

Аналізуючи вертикальну структуру пасиву балансу ТОВ «ІФК - ОЙЛ», можна відзначити збільшення необоротних активів на 27,51%. Зменшення частки капіталу і резервів у валюті балансу на 39,27%. Збільшилися короткострокові зобов'язання на 39,27%.

Таблиця 1.2. Вертикальний аналіз балансу організації (тис. крб.)

Показники

На початок 2009 р.

На кінець 2009 р.

Відхилення у питомій вазі,%


тис. руб.

% До підсумку

тис. руб.

% До підсумку


Актив




1 Необоротні активи

12

34,29

275

61,80

27,51

2 Оборотні активи

23

65,71

170

38,2

-27,51

Підсумок - баланс

35

100

445

100


Пасив




3 Капітал і резерви (власний капітал)

15

42,86

16

3,59

-39,27

4 Довгострокові зобов'язання

-

-

-

-

-

5 Короткострокові зобов'язання

20

57,14

429

96,41

39,27

Підсумок - баланс

35

100

445

100


Фінансова стійкість у довгостроковому плані характеризується співвідношенням власних і позикових коштів. Даний показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості організації. Основні показники фінансової стійкості представлені в табл. 1.3.

Частка власного капіталу (коефіцієнт автономії) має тенденцію до зниження і на кінець звітного періоду нижче норми. Даний коефіцієнт визначає в якій мірі обсяг використовуваних активів сформований за рахунок власного капіталу і на скільки підприємство незалежно від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт фінансової стійкості показує питому вагу джерел фінансування, які можуть бути використані тривалий час. Показник на початок звітного періоду мав значення нижче норми, до кінця звітного періоду організація значно збільшила суму позик та кредитів, за рахунок чого показник став ще нижче рівня, що рекомендується.

Таблиця 1.3. Основні показники фінансової стійкості організації

Показник

Норм. значення

Розрахункова

формула

Рівень показника

Вимірюв-ня




На початок періоду

На кінець періоду


Коефіцієнт автономії


0,5

Стор. 490

Стр.700

0,429

0,036

-0,393

Коефіцієнт фінансової стійкості

0,7; 0,8

Стр.490 +590 +640

Стр.700

0,429

0,036

-0,393

Коефіцієнт фінансового левериджу

1

Стр.590 +690

Стор 490

1,333

26,812

25,479

Коефіцієнт маневреності

> 0

Стор. 490 +590-190

490 +590

0,2

-16,187

-16,387

Коефіцієнт фінансового левериджу характеризує співвідношення позикових і власних коштів (плече фінансового важеля). На кінець звітного періоду показник має дуже позитивне значення.

Коефіцієнт маневреності показує яка частина власних джерел (коштів) вкладена у найбільш мобільні (оборотні активи). У нашому випадку показник негативний.

Одним з показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, є платоспроможність, тобто можливість своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання наявними грошовими ресурсами.

Платоспроможність підприємства означає можливість погашення ним у строк і в повному обсязі своїх боргових зобов'язань.

Ліквідність балансу - можливість суб'єкта господарювання звернути активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання, а точніше - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань.

Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге більш ємне. Від ступеня ліквідності балансу і підприємства залежить платоспроможність. У той же час ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але при цьому мати несприятливі можливості в майбутньому, і навпаки.

При проведенні аналізу ліквідності активи і пасиви балансу групуються за такими ознаками: за ступенем зменшення ліквідності (активи); за ступенем терміновості оплати (пасиви).

Розглянемо ліквідність балансу ТОВ «ІФК - ОЙЛ» у табл. 1.4.

Таблиця 1.4. Абсолютні показники, що характеризують ліквідність балансу організації на початок і кінець 2009 року

Актив

На початок року

На кінець року

Пасив

На початок року

На кінець року







Найбільш ліквідні активи (А 1)

стор 250 +260

3

1

Найбільш термінові зобов'язання (П 1)

стор 620

-

13

Швидко реалізовані активи (А 2) стор. 240

20

67

Короткострокові пасиви (П 2) стор 610 +630 +

660

20

416

Повільно реалізовані активи (А 3) стор 210 +220 +230 +270

-

102

Довгострокові пасиви (П 3) стор 590 +640 +

650

-

-

Важко реалізовані активи (А 4) стор 190

12

275

Постійні пасиви (П 4) стор 490

15

16

Баланс

35

445

Баланс

35

445

Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце співвідношення:

А 1 ≥ П 1, А 2 ≥ П 2, А 3 ≥ П 3, А 4 ≤ П 4.

Виконання перших трьох нерівностей означає виконання і четвертого нерівності, тому практично істотним є зіставлення підсумків перших трьох груп по активу і пасиву. Четверте нерівність носить балансуючий характер і в той же час має глибокий економічний сенс: його виконання свідчить про дотримання мінімального умови фінансової стійкості - наявність у підприємства власних оборотних коштів.

На початок року всі нерівності виконувалися. На кінець року - виконувалося третє. Можна сказати, що ТОВ «ІФК - ОЙЛ» у даний момент не володіє ліквідністю балансу. Так само слід розраховувати і коефіцієнти ліквідності, які наведені в табл. 1.5.

Таблиця 1.5. Коефіцієнти ліквідності підприємства

Показники

Формула

Нормативне обмеження

На початок 2009 р.

На кінець 2009 р.


Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Стор. 250 +260

Стр.610 +620 + 630 +650 +660

0,2

0,15

0,002

Коефіцієнт поточної ліквідності

Стор. 290-220-230

Стор. 610 +620 + +630 +650 +660

Від 1 до 2

1,15

0,284

Коефіцієнт критичної ліквідності

Стр.290-210-220-230

Стор. 610 +620 +630 + 650 +660

1

1,15

0,221

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує можливість погашення поточних зобов'язань за рахунок ліквідних активів. У нашому випадку даний показник має тенденцію до зниження і не відповідає нормативному значенню. Коефіцієнт поточної ліквідності - реальний вимірювач рівня платоспроможності. Він показує платіжні можливості організації, оцінювані за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами та кредиторами, але й продажу інших елементів матеріальних оборотних коштів, тобто мобілізувавши всі можливі засоби. У нашому випадку показник на початок року оптимальний, а до кінця знизився. Коефіцієнт критичної (проміжної) ліквідності показує, яку частину поточної заборгованості організація може покрити в найближчим часом за умови повного погашення дебіторської заборгованості і теж нижче рекомендованого значення. Даний показник за рік погіршив свої позиції.

Рентабельність - це відносний показник, що визначає рівень прибутковості бізнесу. Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, комерційної, інвестиційної тощо), вони більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або спожитими ресурсами . Показники можуть розраховуватися на основі балансового прибутку, прибутку від продажу продукції і чистого прибутку. Основні показники наведені в табл. 1.6.

Таблиця 1.6. Показники рентабельності організації

Показники

2008

2009

Відхилення

1

2

3

4

1. Прибуток від продажів, тис.руб. (Стор. 050)

9

4

5

2. Собівартість, С, тис.руб. (Стор. 020)

(260)

(57)

203

3. Чистий прибуток, тис. грн. (Стор. 190)

5

1

4

4. Виручка від реалізації, тис. грн. (Стор. 010)

300

71

229

5. Валовий прибуток, тис. грн. (Стор. 029)

40

14

-26

6. Рентабельність продажів по прибутку від продажів,% (050 / 010) * 100%

3

5,63

2,63

7. Рентабельність необоротних активів по прибутку від продажів,%

4

387,32

383,32

Прибуток від продажів в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. знизилася на 5 тис. руб .. Чистий прибуток зменшився на 4 тис. руб. Рентабельність продажів по прибутку від продажів збільшилася на 2,63%. Рентабельність необоротних активів по прибутку від продажів значно зросла на 383,32%. Аналізуючи дані табл. 1.6, можна сказати, що в цілому за рік основні показники погіршилися.

У загальних рисах про підприємство ТОВ «ІФК - ОЙЛ» можна сказати, що його баланс не є ліквідним. Велика залежність від залучених позикових коштів, їх зростання і незначне зростання власного капіталу свідчить про зменшення фінансової стійкості підприємства.

Глава 2. Теоретичні аспекти складання фінансової звітності

    1. Економічна природа, цілі та види бухгалтерської (фінансової) звітності комерційної організації


В даний час наявність достовірної інформації про фінансовий стан господарюючого суб'єкта є найважливішою умовою успішної діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта. Згідно з принципом безперервності діяльності організації, організація буде продовжувати функціонувати в доступному для огляду майбутньому. Однак для цілей аналізу, контролю, прийняття рішень, а також оподаткування необхідно періодично мати зведені дані про майновий стан організації і фінансові результати її діяльності. Ця необхідність призводить до складання бухгалтерської (фінансової) звітності. Звітність виконує важливу функціональну роль у системі економічної інформації. Вона інтегрує інформацію всіх видів обліку (бухгалтерського, статистичного, оперативно-технічного), забезпечує зв'язок і зіставлення планових, нормативних і облікових даних, представлених у вигляді таблиць, зручних для сприйняття інформації всіма користувачами.

У реальних умовах (як правило, в комерційних організаціях) функціонує єдина система бухгалтерського обліку, що поєднує в собі функції управлінського, фінансового та податкового обліку. Поділ на сфери відбувається лише при формуванні вихідної інформації. Структура звітності, що формується в даний час на комерційних підприємствах Росії, представлена ​​на рис. 2.1.

З рис. 2.1 видно, що звітність підрозділяється на внутрішню і зовнішню. Одним з найважливіших елементів зовнішньої звітності є бухгалтерська звітність. Бухгалтерська (фінансова) звітність являє собою систему показників, що відображають майнове і фінансове становище організації на певну звітну дату, фінансові результати її діяльності і зміни в її фінансовому становищі за звітний період.










Рис.2.1. Структура звітності, що формується в комерційній організації.

Показники бухгалтерської звітності прямо і побічно формуються з рахунків Головної книги або виводяться з облікових даних, одержуваних у результаті спеціальних розрахунків. Звідси випливає органічний зв'язок між бухгалтерським обліком і звітністю, яка полягає в тому, що зведені облікові дані переходять у відповідні форми звітності у вигляді синтезованих підсумкових показників. Дані звітності використовуються зовнішніми користувачами. Разом з тим звітність необхідна для оперативного керівництва господарською діяльністю та служить вихідної базою для подальшого планування. Особлива значимість бухгалтерської звітності полягає в тому, що це єдиний інформаційний джерело, який, по-перше, добре структурований, по-друге, по суті, уніфікований (з розширенням значущості міжнародних стандартів фінансової звітності можна навіть говорити про уніфікацію в міжнародному масштабі), в -третє, є обов'язковим до регулярного появи (в будь-якій країні бухгалтерська звітність обов'язково складається хоча б раз на рік) і, по-четверте, є загальнодоступним (принаймні, не повністю закритим для користувачів).

Зовнішня і внутрішня звітність підприємств є інформаційною базою для проведення аудиту фінансово-господарської діяльності організації.

Упорядниками бухгалтерської звітності є юридичні особи, якими визнаються комерційні організації, що мають «у власності та господарському віданні або оперативному управлінні відокремлене майно і відповідають за своїми зобов'язаннями цим майном», «купують від свого імені і здійснюють майнові та особисті немайнові права», а також « переслідують одержання прибутку як основної мети своєї діяльності »[12, с. 48, 50].

Користувачі звітності діляться на користувачів внутрішньої і зовнішньої звітності. Користувачами внутрішньої звітності є керівництво (адміністрація) господарюючого суб'єкта. Зміст, порядок формування та способи надання інформації для внутрішніх користувачів визначаються керівництвом організації.

Однією з причин відмінності бухгалтерських (фінансових) звітів різних країн є орієнтація звітності на різні групи зовнішніх користувачів. Так, наприклад, у Великобританії коло зовнішніх споживачів звітності обмежується в основному акціонерами і кредиторами. В Іспанії система бухгалтерського обліку та звітності передбачає надання спеціального звіту, користувачі якого включають акціонерів, кредиторів, службовців, уряд, а також конкурентів. У деяких країнах закон вимагає, щоб бухгалтерські звіти були підготовлені у відповідності з податковим законодавством. У таких державах (наприклад, Німеччини) основним користувачем фінансової звітності є податковий орган.

У Росії групи зацікавлених зовнішніх користувачів фінансової звітності визначені Концепцією бухгалтерського обліку в ринковій економіці. Зацікавленими користувачами зовнішньої звітності вважаються особи, які мають будь-які потреби в інформації про організацію і володіють достатніми знаннями та навичками для того, щоб зрозуміти, оцінити і використовувати цю інформацію. Зацікавленими користувачами можуть бути реальні та потенційні інвестори, працівники, позикодавці, постачальники та підрядники, покупці і замовники, органи влади і громадськість в цілому.

У ринковій економіці метою звітності є надання необхідної корисної інформації всім потенційним користувачам, зацікавленим в отриманні достовірних даних про фінансовий стан і його зміни, про результати господарської діяльності організації або консолідованої групи підприємств, ефективності управління і ступеня відповідальності керівників за доручену справу.

Узагальнена інформація про діяльність організації використовується різними зацікавленими користувачами для прийняття певних ділових рішень. Виходячи з інтересів інформаційних потреб користувачів бухгалтерської звітності її можна класифікувати за різними ознаками.

  1. За видами:

  • бухгалтерська - єдина система даних про майнове і фінансове становище організації та про результати її господарської діяльності. Складається за даними бухгалтерського обліку.

  • статистична - складається за даними статистичного, бухгалтерського та оперативного обліку та відображає відомості за окремими показниками господарської діяльності організації, як в натуральному, так і у вартісному вираженні.

  • оперативна - складається на основі даних оперативного обліку, і містить інформацію про основним показниками за короткі проміжки часу - добу, п'ятиденку, тиждень, декаду, половину місяця. Ці дані використовуються для оперативного контролю та управління процесами постачання, виробництва і реалізації продукції.

2. За періодичністю складання:

- Форму № 1 «Бухгалтерський баланс»;

- Форму № 2 «Звіт про фінансові результати»

3. За ступенем узагальнення даних:

  • Первинні - з оставляются організаціями;

  • Зведені - складаються вищестоящими або материнськими організаціями на підставі первинних звітів.

Можна виділити ряд інших ознак класифікації бухгалтерської звітності організації. Так, наприклад, в залежності від цілей використання звітної інформації її можна підрозділити на звітність за фактом і прогнозну звітність: залежно від того в яких типових формах представлена ​​звітність, її можна підрозділити на традиційну і нетрадиційну, яка буде включати відповідно додаткові форми розкриття інформації, такі як інформація за сегментами (сегментарна звітність), інформація про афілійованих осіб, інформація про державну допомогу, і т.д.

Складання звітності є завершальним етапом облікового процесу. Бухгалтерська звітність як джерело інформації про діяльність організації використовується, насамперед, для управління її економікою і прийняття необхідних заходів щодо її розвитку. Ретельне вивчення та аналіз показників звітності дають можливість виявляти недоліки в роботі та визначати шляхи їх усунення; приймати рішення інвесторам з приводу доцільності витрачання коштів.

В даний час на наш погляд існує ряд проблем, пов'язаних зі складанням та поданням бухгалтерської звітності організаціями. В першу чергу вони пов'язані не з законодавчим регулюванням цього питання, а швидше з контролем, здійснюваним за укладачами звітності. Незважаючи на типові форми подання звітності, часто виникає ситуація, коли організації обмежуються складанням лише двох, трьох типових форм. Говорити про складання внутрішньої звітності не доводиться. Рішенням цієї проблеми, швидше за все, стане усвідомлення необхідності найбільш ретельного конкретізірованія інформації про фінансово-господарської діяльності організації, а також відокремлений становлення управлінського обліку, що вимагає перш за все великої кількості часу.

    1. Нормативно-законодавче забезпечення формування бухгалтерської (фінансової) звітності

Перехід на ринкові умови господарювання визначив значні зміни в системі нормативного регулювання бухгалтерської звітності в Росії. Це насамперед пов'язано з тим, що бухгалтерська звітність, як свідчить світова практика, є одним з найважливіших інструментів ринкових відносин, забезпечуючи кожного суб'єкта ринку необхідної йому фінансовою інформацією. Починаючи з 1996 року бухгалтерська звітність в Росії регулюється нормативними правовими актами чотирьох рівнів. Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку та звітності представлена ​​в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Система регулювання бухгалтерського обліку та звітності в РФ

Рівень

Документи

Органи, які приймають документи

Перший -

законодавчий

Федеральні закони, постанови, укази

Федеральні збори, Президент РФ, Уряд РФ

2-ий -

Нормативний

Положення (стандарти) з бухгалтерського обліку

Міністерство фінансів РФ, Центральний банк РФ

Третя -

методичний

Нормативні акти (інші, ніж положення), методичні вказівки

Міністерство фінансів РФ, федеральні органи виконавчої влади, консультаційні фірми

Четвертий -

організаційний


Організаційно-розпорядча документація

(Наказ, розпорядження тощо)

в рамках облікової політики

господарюючого суб'єкта

Організації, консультаційні фірми


Перший і другий рівні носять обов'язковий характер, а третій і четвертий - мають рекомендаційний характер або діють в окремій галузі або організації. Встановлені цими документами склад, зміст і методичні основи формування бухгалтерської звітності організації максимально наближені до норм, закладеним в директивах Європейського Співтовариства та міжнародних стандартах фінансової звітності.

Головну роль у системі зазначених правових актів виконує Закон «Про бухгалтерський облік», у складі якого є третій розділ «Бухгалтерська звітність». Закон вступив в дію 21 листопада 1996 року. Його поява пов'язана з положенням Конституції Російської Федерації, відповідно до якого питання бухгалтерського обліку перебувають у віданні Російської Федерації і не входять до сфери спільного ведення Російської Федерації і її суб'єктів. Іншими словами, суб'єкти Федерації не в праві затверджувати свої правила ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності. Завдяки централізації досягається однаковість методології та методики бухгалтерського обліку: на всій території Росії забезпечується отримання однаково сприймають зацікавленими користувачами звітної інформації по всіх організаціях незалежно від їх організаційно правової форми власності, місця реєстрації та видів здійснюваної діяльності.

До нормативних документів першого рівня належать також Цивільний кодекс Російської Федерації, федеральні закони «Про акціонерні товариства», «Про товариства з обмеженою відповідальністю», «Про ринок цінних паперів».

Другий рівень складають положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Третій рівень включає документи, на основі яких встановлено порядок формування та складання бухгалтерської звітності. Четвертий рівень складають вказівки, інструкції та інші документи в рамках облікової політики самих господарюючих суб'єктів.

На закінчення даного параграфа необхідно зазначити, що робота над вдосконаленням законодавчого регулювання бухгалтерського обліку та звітності триває. В даний час в процесі підготовки знаходиться нова редакція Федерального Закону «Про бухгалтерський облік». Формування базового комплекту положень з бухгалтерського обліку, практика їх застосування вимагають внесення уточнень і доповнень до діючого текст закону. У першу чергу це стосується закріплення певної термінології на законодавчому рівні, введеної в практику положень з бухгалтерського обліку. Виникла необхідність зафіксувати в законі ряд норм, у ньому відсутніх, - звітність при реорганізації та ліквідації організацій, формування зведеної бухгалтерської звітності, роль саморегулівних організацій у здійсненні функцій у сфері бухгалтерського обліку, порядок сертифікації бухгалтерів та інших фахівців з бухгалтерського обліку. Схвалений Урядом Російської Федерації і знаходиться на розгляді в Державній Думі проект Федерального Закону «Про консолідованої фінансової звітності», що поширюється на відкриті акціонерні товариства, акції яких котируються на ринках цінних паперів.

Метою проведених змін є приведення національної системи бухгалтерського обліку та звітності до міжнародних стандартів фінансової звітності. Основні напрямки реформування системи бухгалтерського обліку та звітності заслуговують окремої уваги і тому більш детально будуть описані в наступному параграфі даної роботи.

2.3 Порядок складання та подання бухгалтерської (фінансової) звітності

Відповідно до ФЗ «Про бухгалтерський облік», Положенням з бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організації» (ПБУ 4 / 99), наказом Мінфіну РФ від 22.07.03г. № 67н «Про форми бухгалтерської звітності організації» в річний бухгалтерський баланс включаються:

  • Форму № 1 «Бухгалтерський баланс»;

  • Форму № 2 «Звіт про фінансові результати»;

  • Форму № 3 «Звіт про зміни капіталу»;

  • Форму № 4 «Звіт про рух грошових коштів»;

  • Форму № 5 «Додаток до бухгалтерського балансу»;

  • Форму № 6 «Звіт про цільове використання отриманих коштів»;

  • Пояснювальну записку;

  • Спеціалізовані форми, встановлені міністерствами і відомствами РФ, для організацій системи за погодженням відповідно з міністерствами фінансів РФ і республік;

  • Підсумкову частину аудиторського висновку.

Форму № 6 рекомендується включати некомерційним організаціям.

Представлена ​​бухгалтерська звітність додається до супровідного листа організації, оформленим у встановленому порядку і містить інформацію про склад представляється бухгалтерської звітності.

Самі форми звітності, включені до наказу, носять рекомендаційний характер, але Вказівки про обсяг звітності та Вказівки про порядок складання звітності носять обов'язковий характер.

Слід зауважити, що обсяг представленої бухгалтерської звітності залежить від організаційно правової форми господарюючого суб'єкта (табл.2.2.).

Таблиця 2.2. Залежність обсягу наданої звітності від організаційно правової форми господарюючого суб'єкта

Організаційно правова форма господарюючого суб'єкта

Обсяг представленої бухгалтерської звітності

1.Суб'екти малого підприємництва:

  • Підлягають обов'язковому аудиту

  • Неналежним обов'язковому аудиту

2. Некомерційні організації

3.Общественние організації, не осуществлемие підприємницької діяльності і не мають крім вибулого майна оборотів з продажу товарів (робіт, послуг)



Форма № 1 та форма № 2


форми № 1 і № 2, аудиторський висновок, пояснювальна записка, № № 3-5, по яких у них є відповідні показники.

Форми № 1, № 2, № 6, пояснювальна записка

Форми № 1, № 2, № 6

Варіант подання бухгалтерської звітності, описаний в таблиці є спрощеним і може застосовуватися тільки вище перерахованими підприємствами. Інші організації представляють стандартний обсяг бухгалтерської звітності, або самостійно розробляють ці форми.

На експонованих організацією за належністю формах бухгалтерської звітності відповідно до п.7 "Вказівок про порядок складання та подання бухгалтерської звітності» обов'язкова наявність наступних даних:

  • найменування складової частини;

  • вказівку звітної дати або звітного періоду, за який складена бухгалтерська звітність

  • організація (повне найменування юридичної особи відповідно до установчих документів, зареєстрованими в установленому порядку)

  • ідентифікаційний номер платника податків (ІПН);

  • вид діяльності (вказується вид діяльності, який визнається основним відповідно до реєстраційних документів Держкомстату Росії);

  • організаційно-правова форма власності (згідно з Класифікатором організаційно-правових форм суб'єктів господарювання (КОПФ) і код власності за Класифікатором форм власності (КОФ);

  • одиниця виміру (вказується формат представлення числових показників: тис. руб .- код за ОКЕІ 384; млн. руб. - код за ОКЕІ 385);

  • адреса (повна поштова адреса організації);

  • дата затвердження (встановлена ​​дата для річної бухгалтерської звітності);

  • дата відправлення / прийняття (конкретна дата поштового відправлення бухгалтерської звітності або дата її фактичної передачі за належністю).

При цьому в загальному випадку звітні показники наводяться в тис. руб. без десяткових знаків; організаціям, що мають суттєві обороти продажів, зобов'язань і т.п., дозволяється наводити дані у мільйонах карбованців без десяткових знаків. У разі незаповнення тієї чи іншої статті (рядка, графи) через відсутність у організації відповідних звітних показників, ця стаття (рядок, графа) прокреслюється. Якщо у відповідність з нормативними документами з бухгалтерського обліку, який-небудь показник повинен відраховуватися з відповідних показників при обчисленні відповідних даних або має негативне значення, то в бухгалтерській звітності цей показник показується у напівкруглих дужках (непокритий збиток, собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг, збиток від продажів, відсотки до сплати, операційні витрати, використання коштів фондів (резервів), зменшення капіталу, спрямування грошових коштів, вибуття основних засобів та ін.)

Підприємствам надано право самостійно розробити форми бухгалтерської звітності (просунутий варіант). В основу прийнятих рішень про формати подання інформації в бухгалтерській звітності повинні бути покладені загальні принципи формування звітності та повний перелік показників майнового та фінансового стану підприємства і результатів його діяльності, що підлягають поданням в бухгалтерській звітності відповідно до вимог положень з бухгалтерського обліку.

Загальний порядок складання та подання бухгалтерської звітності регламентує необхідність самостійної розробки підприємством порядку подання інформації про значущих чи істотних показниках діяльності. При цьому повинні бути вирішені чотири основні питання:

1. чи містяться у рекомендованих формах показники, оцінка яких завжди буде нульовий.

2. повинен бути визначений перелік показників, які є істотними при формуванні бухгалтерської звітності.

3. необхідно встановити, де буде розкриватися інформація по істотних показниками та показниками, що підлягають обов'язковому поданням в бухгалтерській звітності.

4. слід прийняти рішення про необхідність подання кожного числового показника більш ніж за два роки (складання бухгалтерської звітності за просунутому варіанту).

У бухгалтерській звітності за 2009 р. повинна бути розкрита інформація по діяльності, що припиняється відповідно до вимог ПБО 16/02 "Інформація по діяльності, що припиняється".

Згідно з п. 11 ПБУ 16/02 у звіті про прибутки і збитки і звіт про рух грошових коштів або в пояснювальній записці до бухгалтерської звітності розкриваються суми доходів, витрат, прибутків і збитків до оподаткування, сума нарахованого податку на прибуток, рух грошових коштів, пов'язані до діяльності, що припиняється.

Надана підприємству право самостійно розробляти форми бухгалтерської звітності визначає необхідність затвердження самостійно розроблених форм або прийняття рішення про застосування форм, рекомендованих Мінфіном РФ. У будь-якому випадку прийняте рішення має бути відображено в розпорядчому документі - облікову політику підприємства. Тому необхідно внести до облікової політики зміни, зумовлені змін, що відбулися у формах подання бухгалтерської звітності.

Безумовно, основна увага при формуванні бухгалтерської звітності має бути приділено нововведеним показниками - "Відкладені податкові зобов'язання" і "Відкладені податкові активи". Ці показники містяться як у бухгалтерському балансі (ф. № 1), так і у звіті про прибутки та збитки ( ф. № 2).

Порядок, визнання, розрахунку й обліку відкладених податкових активів і зобов'язань регламентовано ПБО 18/02 "Облік розрахунків з податку на прибуток"

У ПБУ 18/02 представлена ​​взаємозв'язок між основними елементами, що дозволяють відобразити в бухгалтерській звітності нерозподілений прибуток з урахуванням розподілених за часом податкових зобов'язань перед бюджетом у відповідності з податковим законодавством.

Згідно з п. 19 ПБУ 18/02 в бухгалтерській звітності показники відкладеного податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу можуть бути представлені в "згорнутому" вигляді (як сальдований сума).

Принципово змінився порядок формування бухгалтерської звітності з введенням в дію ПБО 17/02 "Облік витрат на науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи" та ПБО 19/02 "Облік фінансових вкладень". Суть цих змін полягає в тому, що записи на рахунках бухгалтерського обліку не завжди є достатніми підставами для включення цієї інформації до відповідних статей і показники бухгалтерської звітності. Іншими словами, об'єкти бухгалтерського обліку, що відображаються на одному рахунку, можуть бути включені в різні статті бухгалтерської звітності.

Так, наприклад, згідно з п. 2 ПБУ, 19/02 для визнання в якості об'єкта фінансових вкладень необхідно виконання умови про здатність даного об'єкта приносити організації економічні вигоди (дохід).

Об'єкти, що приносять дохід, знайдуть відображення в бухгалтерському балансі або по стор "Довгострокові фінансові вкладення", або по стор "Короткострокові фінансові вкладення".

Об'єкти, які не приносять дохід, будуть включені в залежності від терміну надання позики або в показник, що відображаються по стор "Інші необоротні активи", або в показник по стор "Інші оборотні активи". [22, с. 3-9]

Перед складанням бухгалтерської звітності здійснюється комплекс процедур, виконання яких дозволяє отримати найбільш точні дані бухгалтерської звітності. До процедур, що передує заповнення форм бухгалтерської звітності, відносяться:

• виправлення помилок, виявлених до дати подання бухгалтерської звітності;

• уточнення оцінки активів і пасивів, відображених у бухгалтерському обліку;

• відображення фінансового результату діяльності організації;

• звірка даних синтетичного і аналітичного обліку на дату складання бухгалтерської звітності.

Помилки в бухгалтерському обліку та звітності можуть бути як технічні (арифметичні, програмні та ін), так і методологічні (документальне оформлення, кореспонденція рахунків та ін.) Продукція, що виправлення оформляються довідкою бухгалтера, яка повинна мати обов'язкові реквізити первинного документа.

Необхідно відобразити на дату складання бухгалтерської звітності придбані цінності, що знаходяться в дорозі або не вивезені зі складів постачальників, на рахунках обліку майна.

Дана процедура дозволяє показати в бухгалтерській звітності реальну величину майна, що належить організації на праві власності, і відсутність заборгованості за ці цінності. В аналогічній ситуації здійснення зазначеної процедури можливо і з інших об'єктів майна (основних засобів, товарів).

Здійснюють уточнення оцінки майна (робіт, послуг), отриманих (виконаних, наданих) з невідфактурованих постачання, супровідні документи по яких отримані до дати подання бухгалтерської звітності. Під невідфактуровані поставки слід розуміти надходження в організацію майна без супровідних документів постачальників. Якщо супровідні документи були отримані до дати подання бухгалтерської звітності, то ціна цього майна та кредиторська заборгованість уточнюються виходячи з відомостей, зазначених у супровідних документах.

Перед складанням річної бухгалтерської звітності проводиться інвентаризація і її результати відображаються в бухгалтерському обліку.

Відповідно до ст. 12 Федерального закону РФ "Про бухгалтерський облік" проведення інвентаризації перед складанням річної бухгалтерської звітності є обов'язковим для всіх організацій.

Створення забезпечень на дату складання бухгалтерської звітності є для організації обов'язковою процедурою. Необхідність створення оціночних резервів є наслідком принципу консерватизму (обережності, обачності), згідно з яким необхідно забезпечувати в бухгалтерському обліку більшу готовність до визнання витрат і зобов'язань, ніж можливих доходів і активів (п. 7 ПБУ 1 / 98 "Облікова політика організації").

Необхідно уточнити оцінку фінансових вкладень, за якими можна визначити їх поточну ринкову вартість. Відповідно до ПБО 19/02 "Облік фінансових вкладень" фінансові вкладення, за якими можна визначити їх поточну ринкову вартість, відображаються в бухгалтерській звітності на кінець звітного року за поточною ринковою вартістю шляхом коригування їх оцінки на попередню звітну дату

Значаться на балансі організації на дату складання бухгалтерської звітності активи і зобов'язання, вартість яких виражена в іноземній валюті, повинні бути перераховані в рублі за курсом ЦБ РФ, що діє на звітну дату.

Слід відобразити у річній бухгалтерській звітності умовні зобов'язання. Відповідно до ПБО 8 / 01 "Умовні факти господарської діяльності" умовним фактом є що має місце за станом на звітну дату факт господарської діяльності, щодо наслідків якого і ймовірності їх виникнення в майбутньому існує невизначеність.

Наслідками умовного факту, що визначаються за станом на звітну дату при формуванні бухгалтерської звітності, можуть бути непередбачені активи та непередбачені зобов'язання. Умовні активи розкриваються в пояснювальній записці.

Під умовними зобов'язаннями розуміються такі наслідки умовних фактів господарської діяльності, які в майбутньому з дуже високою (95-100%) або високою (50-95%) ступенем вірогідності можуть призвести до зменшення економічних вигод організації.

Перед відображенням в бухгалтерській звітності виникли знову умовних зобов'язань необхідно уточнити створені раніше (у попередніх роках) резерви за умовними зобов'язаннями.

У бухгалтерській звітності відображають події після звітної дати, що підтверджують існування на звітну дату господарських умов, в яких організація вела свою діяльність. Порядок відображення в бухгалтерській звітності організацій подій після звітної дати встановлений ПБО 7 / 98 "Події після звітної дати".

Згідно ПБУ 7 / 98 подія після звітної дати є фактом господарської діяльності, який надав або може вплинути на фінансовий стан, рух грошових коштів або результати діяльності організації і який мав місце в період між звітною датою і датою підписання бухгалтерської звітності за звітний рік.

Здійснюється сальдірованіе відкладених податкових активів і відкладених податкових зобов'язань при складанні бухгалтерської звітності (якщо це встановлено облікової політикою). Відповідно до п. 19 ПБУ 18/02 "Облік розрахунків з податку на прибуток" організації при складанні бухгалтерської звітності надається право відображати у бухгалтерському балансі сальдований (згорнуту) суму відкладеного податкового активу та відстроченого податкового зобов'язання.

Також обов'язковою процедурою є відображення доходів і витрат, що відносяться до звітного періоду, але по яких відсутні первинні документи. Відповідно до ПБО 9 / 99 "Доходи організації" та ПБО 10/99 "Витрати організації" наявність первинного документа не є обов'язковим критерієм для визнання доходів і витрат у бухгалтерському обліку. У даному випадку підставою для визнання доходів і витрат у бухгалтерському обліку буде виступати внутрішній документ - довідка бухгалтера.

Здійснюється закриття субрахунків, відкритих до рахунку 90 "Продажі", на субрахунок 9 "Прибуток / збиток від продажу". Доходи і витрати по звичайних видах діяльності відображаються на рахунку 90 "Продажі". Відповідно до Плану рахунків запису за субрахунками 1 "Виручка", 2 "Собівартість продажів", 3 "ПДВ", 4 "Акцизи", 5 "Експортні мита", 6 "Податок з продажів", 7 "Витрати на продаж" і 8 "Управлінські витрати" виробляються накопичувально протягом усього звітного року. Щомісяця зіставленням сукупного дебетового обороту за субрахунками з 2 по 8 і кредитового обороту по субрахунку "Виручка" визначається фінансовий результат (прибуток або збиток) від продажів за звітний місяць. Цей фінансовий результат щомісяця (заключними оборотами) списується з субрахунка "Прибуток / збиток від продажу" на рахунок 99 "Прибутки і збитки". Синтетичний рахунок 90 "Продажі" сальдо на звітну дату не має.

Після закінчення звітного року всі субрахунки, відкриті до рахунку 90 "Продажі" (крім субрахунка "Прибуток / збиток від продажу"), закриваються внутрішніми записами на субрахунок "Прибуток / збиток від продажу".

Наступна процедура - закриття субрахунків, відкритих до рахунку 91 "Інші доходи і витрати", на субрахунок 9 "Сальдо інших доходів і витрат". Доходи і витрати за іншими операціями (крім надзвичайних) відображаються на рахунку 91 "Інші доходи і витрати". Записи за субрахунками "Інші доходи" та "Інші витрати" виробляються накопичувально протягом звітного року. Щомісяця зіставленням дебетового обороту по субрахунку "Інші витрати" і кредитового обороту по субрахунку "Інші доходи" визначається сальдо інших доходів і витрат за звітний місяць. Це сальдо щомісяця (заключними оборотами) списується з субрахунка "Сальдо інших доходів і витрат" на рахунок 99 "Прибутки і збитки".

У цілому синтетичний рахунок 91 "Інші доходи і витрати "сальдо на звітну дату не має.

Після закінчення звітного року всі субрахунки, відкриті до рахунку 91 "Інші доходи і витрати" (крім субрахунка "Сальдо інших доходів і витрат"), закриваються внутрішніми записами на субрахунок "Сальдо інших доходів і витрат".

Також необхідно списати чистий прибуток (збиток) звітного року на рахунок 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)". Інформація про формування кінцевого фінансового результату діяльності організації в звітному році узагальнюється на рахунку 99 "Прибутки і збитки". Сума чистого прибутку звітного року списується заключними оборотами грудня з дебету рахунку 99 "Прибутки і збитки" у кредит рахунку 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) ".

Сума чистого збитку звітного року списується заключними оборотами грудня в дебет рахунку 84 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" з кредиту рахунку 99 "Прибутки і збитки".

Організації зобов'язані формувати бухгалтерську звітність на основі узгоджених даних синтетичного і аналітичного обліку.

Якщо при звірці суми оборотів і залишків по синтетичному рахунку не тотожні відповідно підсумковій сумі оборотів і залишків аналітичних рахунків, відкритих до нього, то це означає, що є помилки, які повинні бути виправлені.

При веденні бухгалтерського обліку за допомогою комп'ютерної системи обліку тотожність даних синтетичного і аналітичного обліку має забезпечуватися бухгалтерської програмою автоматично. [22, с. 3-9]

На закінчення даного параграфа, слід додати, що при розробці форм і складанні бухгалтерської звітності організаціям слід мати на увазі, що обліковий процес здійснюється виходячи з прийнятої ними відповідно до ПБО 1 / 98 облікової політики, яка при швидко мінливих умовах господарювання та жорсткої конкуренції схильна змін, мають, або здатним зробити істотний вплив на фінансове становище, рух грошових коштів чи фінансові результати діяльності. Крім того, за час між звітною датою і датою підписання річної звітності в діяльності організації відбуваються численні події, які також можуть серйозно вплинути на показники, відображені в бухгалтерській звітності. Через таких подій інформація, зазначена у бухгалтерську звітність, може втратити свою актуальність. Це призведе до того, що користувачі звітної інформації не будуть мати можливості зробити обгрунтовані висновки і прогнози щодо розвитку організації. Тому при складанні бухгалтерської звітності повинні бути враховані вимоги положень з бухгалтерського обліку по розкриттю інформації про зміни облікової політики, про наслідки подій після звітної дати (ПБО 7 / 98) і умовних фактів господарської діяльності (ПБО 8 / 01, раніше 8 / 98).

2.4 Основні напрямки реформування системи бухгалтерського обліку та звітності

Законодавчою основою в галузі реформування системи російського бухгалтерського обліку є Програма реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, затверджена Постановою Уряду № 283 від 6 березня 1998 року.

Відповідно до даної Програмі метою реформування є - «приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність до вимог економіки і міжнародними стандартами фінансової звітності», а завдання реформи полягають у:

  • формуванні системи стандартів обліку та звітності, що забезпечують корисною інформацією користувачів, у першу чергу інвесторів;

  • забезпеченні ув'язки реформи бухгалтерського обліку в Росії з основними тенденціями гармонізації стандартів на міжнародному рівні;

  • надання методичної допомоги організаціям у розумінні та впровадженні реформованої моделі бухгалтерського обліку.

У липні 2008 року була прийнята Концепція розвитку бухгалтерського обліку і звітності в РФ на середньострокову перспективу. Необхідність розробки і прийняття Концепції обумовлена ​​наступними причинами:

Суть подальшого розвитку полягає в активізації використання МСФЗ шляхом створення необхідної інфраструктури та побудови ефективного облікового процесу.

Для реалізації поставленої мети окреслено основні напрямки щодо подальшого розвитку бухгалтерського обліку і звітності на середньострокову перспективу:

  • підвищення якості інформації, що формується в бухгалтерському обліку та звітності;

  • створення інфраструктури застосування МСФЗ;

  • зміна системи регулювання бухгалтерського обліку та звітності;

  • посилення контролю якості бухгалтерської звітності;

В основі моделі подальшого розвитку системи бухгалтерського обліку та звітності, представленої у концепції лежить розумне поєднання діяльності органів державної влади та професійного співтовариства.

За період 1991 - 2009 рр.. відбулося різке скорочення участі держави в регулюванні бухгалтерського обліку, в основному пов'язаного з методичним і технічним забезпеченням облікового процесу, розробкою галузевих вказівок з ведення бухгалтерського обліку стосовно до специфіки окремих видів діяльності. Замість існуючих раніше (станом на 1991 рік) близько сотні галузевих міністерств збереглося лише два, які природно, не можуть займатися розробкою відповідних вказівок у колишньому обсязі і режимі. На наш погляд, потреба у створенні таких методичних рекомендаціях, стосовно до умов конкретного підприємства повинні задовольняти не державні органи, а самі бухгалтери через свої професійні об'єднання (саморегульовані організації). У цій ситуації напрошується питання: Яка ж роль професійної спільноти в процесі реформування системи бухгалтерського обліку та звітності? Концепція, враховуючи важливість залучення професійного співтовариства до регулювання бухгалтерського обліку та звітності, намітила певні кроки в цьому напрямку.

Перехід від діяла системи нормативного регулювання до нової системи за участю саморегулівних організацій можна проілюструвати наступним малюнком (рис. 2. 2.):

Рис. 2.2. Перехід від діяла системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку до нової

Як видно з малюнка, важливим моментом в оновленому регулюванні слід визнати необхідність функціонування зворотного зв'язку: запити, що надходять до Міністерства фінансів та коментарі різних авторів з одного й того ж документу показують наскільки можуть бути різні позиції.

Включення професійного співтовариства в процес прийняття стандартів пропонується здійснити через спеціальний орган з висококваліфікованих фахівців. При створенні даного органу можна скористатися досвідом зарубіжних країн. Зокрема, у Німеччині ще в 1998 році було узаконено створення Німецького Комітету за стандартами фінансової звітності, роботою якого керує правління, що обирається зборами членів даного Комітету. При Комітеті працює Консультативна рада, до складу якого входять юридичні та фізичні особи, безпосередньо зацікавлені в питаннях стандартизації фінансової звітності. Через цей орган громадськість має можливість брати участь у розробці самих стандартів, а також впливати на діяльність Комітету. Створення такої приватної організації в нашій країні дозволило б прискорити процес реформування бухгалтерського обліку в Росії.

У концепції чітко визначені функції саморегулівних організацій:

  • представлення та захист інтересів професійного співтовариства;

  • підготовка пропозицій щодо вдосконалення правових основ бухгалтерського обліку, звітності та аудиторської діяльності;

  • участь у розробці або ініціативна розробка проектів російських стандартів та інших нормативних актів у галузі бухгалтерського обліку, звітності та аудиторської діяльності, а також їх роз'яснень;

  • професійна громадська експертиза МСФЗ у процесі схвалення їх в Російській Федерації;

  • контроль за дотриманням членами професійної спільноти стандартів бухгалтерського обліку, звітності та аудиторської діяльності;

  • підвищення кваліфікації членів професійного співтовариства;

  • взаємодія з міжнародними неурядовими організаціями в галузі бухгалтерського обліку, звітності та аудиторської діяльності.

У процесі виконання Концепції має бути ще виробити механізм оптимального співвідношення функцій держави та ролі професійного співтовариства в розвитку бухгалтерського обліку, що в першу чергу, залежить, на наш погляд, від усвідомленого підходу до цієї проблеми з боку самого професійної спільноти.

Підводячи підсумки другого розділу, слід зазначити, що сформована на сьогоднішній день в нашій країні система бухгалтерської фінансової звітності не є досконалою з ряду причин:

  • недоробленість нормативно-законодавчої бази системи бухгалтерської (фінансової звітності);

  • велика кількість державних вимог щодо складання бухгалтерської звітності, пов'язане з обов'язковим формуванням податкової, статистичної звітності, звітності, складеної за МСФЗ і відповідно до національних стандартів;

  • відсутність контролю за укладачами звітності.

Усунення сформованих протиріч нам бачиться в максимальному наближенні національних стандартів бухгалтерського обліку та звітності міжнародним стандартам, визнаним в усьому світі як найбільш досконала система стандартів бухгалтерського обліку та звітності.

2.5 Структура і зміст фінансової звітності в російських і міжнародних стандартах

Складена відповідно до міжнародних стандартів звітність дає користувачам об'єктивну та надійну інформацію про фінансово - господарської діяльності компанії, полегшує вихід на світові ринки капіталу і знижує витрати на залучення інвестицій, є базою для прийняття обгрунтованих рішень.

Подання фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів регулюється МСФЗ 1 "Подання фінансових звітів». У повний комплект включаються:

  1. бухгалтерський баланс;

  2. звіт про прибутки і збитки або фінансові результати;

  3. звіт про накопичену нерозподіленого прибутку;

  4. звіт про рух грошових коштів;

  5. звіт про зміну фінансового стану або звіт про використання та джерела коштів;

  6. звіт про зміни у власному капіталі;

  7. пояснювальна записка або примітки.

Звичайно компанії представляють не тільки фінансову звітність, а й фінансовий огляд керівництва, в якому описані і пояснені основні характеристики фінансових результатів діяльності компанії, її фінансового стану та основних невизначеностей, з якими вона стикається. Такий звіт може містити аналіз наступного:

  • основних факторів і впливів, що визначають фінансові результати, включаючи зміну середовища, в якій діє компанія, реакція компанії на ці зміни, інвестиційної політики компанії, спрямованої на підтримку і поліпшення фінансових результатів, а також політики в області дивідендів;

  • джерел фінансування компанії, політику щодо позикових коштів та управління ризиками;

  • достоїнств і ресурсів компанії, цінність яких не відображена в бухгалтерському балансі, складеному згідно з МСФЗ.

Багато компаній окрім фінансової звітності представляють додаткові звіти: звіти з питань охорони навколишнього середовища та звіти про додану вартість.

МСФО1 не наказує порядок або формат, в якому статті повинні представлятися в бухгалтерському балансі, але в ньому представлений перелік статей, які заслуговують окремого подання. Баланс відображає фінансовий стан підприємства на певну дату. Елементи, що характеризують фінансовий стан фірми, відповідно до МСФЗ, є активи, зобов'язання і капітал фірми. Дата складання звітності, на відміну, від російської системи, може бути будь-хто.

Єдина вимога - сталість обраної дати. У цілому можуть бути виділені дві форми бухгалтерського балансу: - форма рахунку (горизонтальна форма); - форма звіту (вертикальна форма). Найбільш звична для російського користувача горизонтальна форма.

Як мінімум баланс повинен включати лінійні статті, які представляють: основні засоби; нематеріальні активи; фінансові активи; інвестиції, враховані за методом участі; запаси; торговельні та інші дебіторські заборгованості; грошові кошти та їх еквіваленти; заборгованість покупців і замовників і інша дебіторська заборгованість; податкові зобов'язання і вимоги; резерви; довгострокові зобов'язання, що включають виплату відсотків; частка меншості (частина акціонерного капіталу дочірніх компаній, які не належать материнської компанії); випущений капітал і резерви. Компанія повинна розкривати в балансі або в примітках до нього подальші підкласи кожної з представлених лінійних статей, класифікованих відповідно до операціями компанії. У балансі або в примітках необхідно розкривати також наступну інформацію:

  • для кожного класу акціонерного капіталу: кількість акцій, дозволених до випуску; кількість випущених і повністю оплачених акцій, а також випущених, але оплачених не повністю; номінальну вартість акції або вказівка ​​на те, що акції не мають номінальної вартості; звірку кількості акцій в обігу в початку та наприкінці року; акції компанії, що належать самій компанії або її дочірнім або асоційованим компаніям, акції, зарезервовані для випуску за договорами опціону або продажу, включаючи умови та суми;

  • опис характеру та мети кожного резерву в рамках капіталу власників;

  • сума будь-яких невизнаних дивідендів за привілейованими кумулятивним акціях.

Звіт про прибутки та збитки акумулює інформацію про доходи та витрати компанії за минулий період. Звіт про прибутки та збитки може мати одноступенчатую форму, коли окремо групуються всі доходи і витрати, а чистий прибуток складає різницю між ними (класифікація витрат за функції) і багатоступеневу форму, коли чистий прибуток виходить шляхом послідовних розрахунків (класифікація витрат за характером). Дана форма може мати наступний вигляд: виручка від продажів (чиста, без повернень товарів і знижок) - собівартість реалізованої продукції (прямі витрати праці, прямі витрати матеріалів, виробничі накладні витрати) = валовий прибуток - операційні витрати (загальні та адміністративні витрати, витрати на продаж) = операційний прибуток + (-) інші прибутки і збитки + (-) випадкові прибутки і збитки = прибуток од оподаткування - податок на прибуток = чистий прибуток.

Як мінімум звіт прибутки та збитки, згідно МСФО1, повинен включати наступні статті: виручка; результати операційної діяльності; витрати по фінансуванню; частка прибутків і збитків асоційованих компанією і спільної діяльності, які обліковуються за методом участі; витрати з податку; прибуток і збиток від звичайної діяльності ; результати надзвичайних обставин; частка меншості; чистий прибуток або збиток за період. Назви, порядок і додаткові статті можуть визначатися фірмою самостійно.

Звіт про нерозподіленого прибутку забезпечує користувача розгорнутою інформацією про величину накопиченої нерозподіленого чистого прибутку, яка представлена ​​в балансі. Зазвичай він має наступну структуру: накопичена нерозподілений чистий прибуток на початок періоду + чистий прибуток за період = накопичена чистий прибуток - оголошені дивіденди (за минулий рік) = накопичена нерозподілений чистий прибуток на кінець періоду.

Звіт про рух грошових коштів надає інформацію про рух грошових коштів компанії в результаті трьох видів діяльності і відповідно складається з трьох розділів: грошові потоки від операційної діяльності; грошові потоки від інвестиційної діяльності; грошові потоки від фінансової діяльності. Звіт може складатися прямим (прямий розрахунок зміни грошових коштів від операційної діяльності) і непрямим (коригування чистого прибутку) методами.

Звіт про зміни у власному капіталі відображає зміни у власному капіталі, що відбулися за період і показує, як вийшла цифра власного капіталу в балансі. Даний звіт містить наступні показники: чистий прибуток (збиток) за період; суму доходів і витрат, прибутків і збитків, які, відповідно до, вимогам інших стандартів, визнаються безпосередньо у капіталі; кумулятивний ефект змін в обліковій політиці та коригування фундаментальних помилок; операції капітального характеру з власниками та розподілу їм; сальдо накопиченого прибутку або збитку на початок періоду і звітну дату, а також зміна за період та ін

У примітці до фінансової звітності компанії повинні: подавати інформацію про основу підготовки фінансової звітності і конкретної облікову політику, обраної та застосованої для значних операцій і подій; розкривати інформацію, необхідну міжнародними стандартами фінансової звітності, яка не представлена ​​в інших формах фінансової звітності; забезпечувати додаткову інформацію , яка не представлена ​​в самої фінансової звітності, але необхідна для достовірного уявлення.

Компанія повинна розкривати такі моменти в інформації, опублікованій разом з фінансовою звітністю: постійне місцезнаходження та юридичну форму і адреса компанії, опис характеру операцій та основної діяльності компанії, назва материнської компанії та кінцевої материнської компанії групи; кількість працівників у кінці періоду або середню кількість працівників в протягом періоду.

Склад, зміст і методичні основи формування бухгалтерської звітності російських організацій (крім кредитних і бюджетних організацій) регулюються, починаючи зі звітності 2000 ПБО 4 / 99 «Бухгалтерська звітність організації». Однією з цілей прийняття даного положення було приведення вітчизняного бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів. ПБО 4 / 99 встановлює зміст бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки, звіту про рух грошових коштів і звіту про зміни капіталу. Російська бухгалтерська звітність складається з: бухгалтерського балансу; звіту про прибутки та збитки; додатків до них - звіт про рух грошових коштів, додатку до бухгалтерського балансу і інші звіти, передбачені нормативними актами системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку; пояснювальної записки; аудиторського висновку.

Якщо на підставі звітності, складеної за правилами ПБУ 4 / 99, користувач не може сформувати повне уявлення про фінансовий стан організації, фінансові результати її діяльності, то в бухгалтерську звітність слід включити додаткові показники і пояснення [3]. Зміни прийнятих змісту і форми бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки та пояснень до них допускаються у виняткових випадках, наприклад при зміні виду діяльності.

Показники звітності наводяться в нетто-оцінці за вирахуванням регулюючих статей та зворотів, не допускається залік між статтями активів і пасивів, прибутків і збитків. У балансі повинні бути розмежовані активи і пасиви, термін обігу і погашення яких понад один рік, і короткострокові, обіг та погашення яких відбувається протягом року. Внесені ПБУ 4 / 99 деякі зміни ще більше зблизили російські стандарти бухгалтерської звітності з МСФЗ:

  • у складі нематеріальних активів бухгалтерського балансу була виділена стаття «Права на об'єкти інтелектуальної власності»;

  • по групі статей «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності» бухгалтерського балансу були введені статті «Майно для передачі в лізинг» і «Майно, що надається за договором прокату»;

  • в пасив балансу була введена група статей «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток-віднімається).

У звіті про прибутки та збитки показник нетто-виручки став визначатися як виручка від продажу товарів. Всі ці та інші зміни, безсумнівно, наблизили вітчизняну звітність до звітності, яку зводять за МСФЗ. Останні зміни у змісті форм бухгалтерської звітності були внесені наказом Міністерства фінансів № 67Н від 13.07.03 «Про форми бухгалтерської звітності організацій». Дані зміни зводяться до наступного:

  • у бухгалтерському балансі прибрані багато розшифровки, зокрема за статтею «Основні засоби»; з'явилися дві нові статті - у розділі 1 «Необоротні активи» введена стаття «Відстрочені податкові активи»; в розділі 4 «Довгострокові зобов'язання» - стаття «відкладені податкові зобов'язання» ;

  • у звіті про прибутки та збитки всі доходи і витрати об'єднані в 2 групи: доходи і витрати по звичайних видах діяльності та інші доходи і витрати; закладена інша схема формування кінцевого фінансового результату - чистого прибутку: прибуток від продажів + інші доходи-інші витрати = прибуток / збиток до оподаткування + / - відкладені податкові активи та зобов'язання - поточний податок на прибуток = чистий прибуток / збиток звітного періоду.

Кардинальні зміни торкнулися форми № 3 «Звіт про зміни капіталу» та форми № 4 «Звіт про рух грошових коштів».

Всі зміни, що відбулися значно наблизили звітність російських організацій до вимог МСФЗ. Розкриваючи зміст активів, зобов'язань і капіталу в балансі, МСФО не наказують суворої форми, переліку статей, порядку розташування і назви цих статей і виділяє лише ті статті, повинні розкриватися як мінімум.

Російські організації отримали можливість самостійно розробляти форми звітності, при збереженні кодів підсумкових рядків і кодів рядків розділів і груп статей балансу, наведених у зразку його форми. Але, тим не менше, ряд невідповідностей МСФЗ у відображенні положення організації в бухгалтерському балансі залишився і після прийняття нових форм звітності - у складі запасів виділяються окремим рядком «Товари відвантажені» (відповідно до МСФЗ дана категорія не належить до запасів, а враховується як дебіторська заборгованість); залишається у формі № 1 рядок 220 «ПДВ по придбаних цінностях" (згідно з МСФЗ, організація має робити взаємозалік поточних податкових вимог і зобов'язань і показувати в балансі сальдований платіж з ПДВ в зобов'язаннях перед бюджетом або в примітках до фінансової звітності); по як і раніше відсутня стаття, яка відображає частку меншості (відповідно до МСФЗ частка меншості подається у зведеному бухгалтерському балансі окремо від зобов'язань та капіталу материнської компанії).

На сьогоднішній день залишається ще досить багато невідповідностей вимогам МСФЗ у відображенні фінансового стану та фінансових результатів підприємств в РФ.

Існує ряд причин (теоретичних і практичних), що обмежують можливості складання та подання бухгалтерської (фінансової) звітності російськими підприємствами відповідно до МСФЗ. Дані причини та їх можливі рішення були розглянуті на прикладі досліджуваного підприємства ТОВ «ІФК - ОЙЛ».

Таблиця 2.3. Теоретичні та практичні причини, що обмежують можливості застосування МСФЗ

Теоретичні причини

Практичні причини

1.політіка податкових органів щодо бухгалтерського обліку та звітності;

2.Відсутність механізму по наданню МСФЗ правового статусу в РФ;

3.Отсутствіе контролю за застосуванням МСФЗ.

1. перебудова системи електронного ведення

обліку;

2. брак кваліфікованих фахівців із застосування МСФЗ та аудиторів звітності, складеної за МСФЗ;

Для усунення даних причин необхідно:

  • істотно наблизити правила податкового обліку до правил бухгалтерського обліку;

  • створити механізм по наданню МСФЗ правового статусу, для цього необхідна організація, в якій будуть працювати незалежні фахівці за підтримки держави;

  • розробити механізм контролю за застосуванням МСФЗ з боку професійних організацій і великих аудиторських компаній.

З боку самих підприємств залежить усунення практичних причин, у зв'язку з цим керівництву ТОВ «ІФК - ОЙЛ» було запропоновано декілька рекомендацій:

  • впровадити нове програмне забезпечення, яке дозволило б вести автоматизований облік згідно з вимогами МСФЗ;

  • залучити до роботи висококваліфікованих фахівців, здатних складати звітність за МСФЗ, або навчання власного персоналу;

  • створити на підприємство нову штатну одиницю, наприклад, відділ з впровадження МСФЗ, який забезпечував би своєчасне надходження інформації про останні зміни процесу переходу на МСФЗ та адаптацію самих МСФЗ на даному підприємстві, враховуючи специфіку діяльності організації.

Глава 3. Процес аудиту фінансової звітності

3.1 Цілі, завдання та види аудиту бухгалтерської (фінансової) звітності

Як показує світова практика, найважливішим елементом забезпечення якості бухгалтерської звітності є дієвий контроль якості. Основою системи контролю є аудит. Аудиторська діяльність в Росії організовується з урахуванням світового досвіду. Система нормативного регулювання аудиторської діяльності в нашій країні перебуває в стадії становлення.

Сформована в даний час система нормативного регулювання складається з чотирьох рівнів, що представлено в табл. 3.1.

Основні цілі та завдання аудиторської діяльності приведені в ст.1 Федерального закону «Про аудиторську діяльність».

Аудиторська діяльність, аудит - це підприємницька діяльність по незалежній перевірці бухгалтерського обліку та фінансової (бухгалтерської) звітності організацій і індивідуальних підприємців.

Метою проведення аудиту є висловлення думки про достовірність фінансової (бухгалтерської) звітності аудіруемих осіб і відповідності ведення бухгалтерського обліку чинним законодавчим і нормативним актам. З даного визначення випливають завдання аудиту, які можна визначити наступним чином:

  • підтвердження повноти та достовірності відображення активів, пасивів і Фінансових результатів господарської діяльності економічного суб'єкта;

  • контроль за дотриманням вимог нормативних документів;

  • виявлення резервів більш ефективного використання власних і позикових коштів.

Таблиця 3.1. Система нормативного регулювання аудиторської діяльності в РФ

Рівні регулювання

Види і найменування нормативних документів

Область регулювання і використання

Ступінь розробленості

1

2

3

4

1

Федеральний закон «Про аудиторську діяльність» № 119-ФЗ

Визначає місце, мета і завдання аудиту у фінансово-економічній системі

Закон прийнято 07.08.2001

2

Федеральні Правила (стандарти) аудиторської діяльності

Визначають загальні питання регулювання аудиторської діяльності. обов'язкові для всіх об'єктів, встановлюють норми аудиту, для всіх суб'єктів ринку аудиторських послуг

Розроблено та затверджено 31 Федеральний стандарт аудиторської діяльності



Законодавчі та підзаконні нормативні акти

Встановлюють загальні положення щодо регулювання аудиторської діяльності для аудиторських організацій і індивідуальних аудиторів

Розроблені відповідно до ФЗ нормативні документи в галузі атестації і ліцензування аудиторської діяльності

3

Внутрішні правила (стандарти) акредитованих професійних об'єднань

Регулювання специфічних питань аудиторської діяльності на рівні професійних об'єднань

Розробляються акредитованими професійними аудиторськими об'єднаннями

4

Внутрішні аудиторські стандарти


При проведенні аудиту супутніх послуг


Розробляються аудиторськими організаціями та індивідуальними аудиторами

У сучасній літературі запропоновано безліч класифікацій аудиту за видами. На наш погляд, найбільш повною і обгрунтованою є класифікація, представлена ​​в табл. 3.2.

Дана класифікація розроблена авторами вперше, складена за сукупністю класифікаційних ознак. На наш погляд, така класифікація дозволяє чітко організувати аудиторську діяльність з будь-якого напрямку.

Зовнішня і внутрішня форми аудиту є основними. Зовнішній аудит здійснюється незалежними аудиторськими компаніями або окремими аудиторами з метою формування і вираження думки про достовірність фінансової звітності. Підсумком проведення зовнішнього аудиту є складання аудиторського висновку, який додається до річного бухгалтерського звіту організації і надається всім зацікавленим користувачам.

Внутрішній аудит проводиться працівниками спеціальної служби, що становить частину внутрішнього контролю та незалежної від інших структурних підрозділів. Основним завданням внутрішнього аудиту є контроль за якістю роботи автономних підрозділів в інтересах його власників, виявленні резервів і визначенні найбільш ефективних шляхів розвитку, надання обгрунтованих рекомендацій і консультацій. По закінченні проведення внутрішнього аудиту складається акт перевірки та проект наказу з організаційними висновками і обов'язковими вказівками, що надається органу призначив перевірку.

Таблиця 3.2 Види аудиту

Класифікаційна ознака

Класифікаційна група

1

2

1.В залежності від призначення аудиту

Зовнішній і внутрішній

2.По ступеня необхідності перевірок

Обов'язковий і ініціативний

3.В залежності від сфери діяльності

Фінансовий і виробничий

4.По видами діяльності господарюючих суб'єктів

Банківський, страховий, фондовий, загальний

5. За напрямками аудиту

Підтверджує, організаційно-правової, податковий, фінансово-аналітичний, інвентаризаційний, витратний, операційний, маркетинговий. Комп'ютерний та екологічний

6.В залежності від інтересів клієнта

Аудит фінансової звітності та спеціальний

7. За частотою поведінки

Систематичний, періодичний, епізодичний

8. За методом перевірки

Суцільний і вибірковий

9.По тимчасовим етапах і змісту процесу управління

Попередній, подальший, поточний і прогнозний

10.По охопленням перевірених питань

Повний (комплексний) і частковий (тематичний)

11.В залежно від способу отримання інформації

Документальний і фактичний

12.По способу роботи з інформацією

Ручний та автоматизований

13.У залежності від ініціаторів перевірки

Аудит за ініціативою керівництва організації, перевірка на вимогу державних органів, аудит за ініціативою власників та акціонерів

14.В залежності від організаційно-правових форм господарювання


Аудит господарських товариств і товариств, перевірка державних і муніципальних унітарних підприємств, аудит виробничих кооперативів, перевірка некомерційних організацій

15.По кількістю проведених перевірок в організації

Вперше проведений і черговий

16.По користувачам фінансової звітності

Керівництво організації, власники і акціонери. Інвестори і кредитори т інші зацікавлені користувачі

Наприкінці даного параграфа хочеться відзначити, що правильно організувати роботу відділу внутрішнього аудиту на підприємстві досить складно. Як показали наші дослідження, виникають труднощі пов'язані, по-перше, з відсутністю законодавчої бази та методичних матеріалів з цього питання, по-друге, із забезпеченням незалежності позиції внутрішнього аудитора від керівництва господарюючого суб'єкта. Рішенням останньої проблеми може стати підпорядкування внутрішнього аудитора вищому органу управління підприємством, наприклад, правлінню акціонерного товариства.

3.2 Організація внутрішнього аудиту на підприємстві

Ефективність контролю та аналізу фінансової та господарської діяльності організації багато в чому залежить від правильної організації відділу внутрішнього аудиту. У багатьох країнах рішення про необхідність організації відділів внутрішнього аудиту на підприємствах прийнято на державному рівні. У їх обов'язки входить перевірка фінансової інформації, засобів внутрішнього контролю та системи фінансового управління, а також тісна співпраця з зовнішніми аудиторами компаній.

Приймаючи рішення про створення відділу внутрішнього аудиту, необхідно чітко визначити цілі, завдання, а також регламентувати діяльність внутрішніх аудиторів. Цілі, повноваження і відповідальність відділу внутрішнього аудиту ще на етапі його створення мають бути оформлені у вигляді письмового документа, затвердженого керівництвом організації. Цей документ дозволить забезпечити особливий організаційний статус, незалежність і відособленість відділу, що, у свою чергу, гарантує справедливість і неупередженість суджень його співробітників. Таким документом є Положення про відділ внутрішнього аудиту, в якому мають бути чітко обумовлені мета аудиту та розроблені на її основі завдання аудитора, план і програму проведення аудиту, права та обов'язки службовців внутрішнього аудиту та керуючого органу.

Одна з основних завдань відділу - підтверджувати достовірність бухгалтерської звітності, допомагати співробітникам підприємства в ефективному виконанні їх обов'язків, сприяти керівництву у пошуку найбільш результативних шляхів використання виробничих і людських ресурсів та виявленні додаткових резервів підприємства для підвищення продуктивності та прибутковості виробництва. Для цього внутрішні аудитори повинні надавати звіти за результатами своєї роботи, що містять загальну інформацію про об'єкт, його аналіз, оцінку та рекомендації щодо усунення виявлених недоліків. У число загальних завдань відділу внутрішнього аудиту також входить перевірка:

  • достовірності та правильності інформації, а також джерел інформації;

  • дотримання співробітниками організації законодавчих актів та інструкцій;

  • оцінка збереження та ефективності використання ресурсів

Досліджуване підприємство - ТОВ «ІФК - ОЙЛ» та його звітність не підлягає щорічному обов'язковому аудиту.

Відділ внутрішнього аудиту на підприємстві відсутня, що наш погляд є великим недоліком організації внутрішньої системи контролю, тому що:

  • проведення внутрішнього аудиту пов'язано з меншими витратами в порівнянні із зовнішнім аудитом;

  • послуги внутрішніх аудиторів можуть бути затребувані в будь-який момент;

  • внутрішні аудитори мають більш глибокими знаннями про ситуацію в організації, стилі та політики управління;

  • наявність відділу внутрішнього аудиту - гарантії постійного дотримання законодавства та стимулювання прогресивних нововведень.

    У процесі проходження практики керівництву ТОВ «ІФК - ОЙЛ» було зроблено пропозицію про спроби утворення нової штатної одиниці - відділу внутрішнього аудиту, або ввести нову посаду - внутрішній аудитор.

    Організаційна структура відділу внутрішнього аудиту досліджуваного підприємства представлена ​​на малюнку 3. 1.






    Рис. 3.1. Передбачувана організаційна структура внутрішнього відділу аудиту ТОВ «ІФК - ОЙЛ»

    Як видно зі схеми, ключову роль у відділі грає начальник відділу, який безпосередньо пов'язаний з керівництвом організації і повідомляє про всіх питаннях, що становлять взаємний інтерес. Доцільним є, щоб показана на схемі зв'язок між керівництвом ТОВ «ІФК - ОЙЛ» та начальником служби внутрішнього аудиту була двосторонньою.

    З цією метою необхідно регулярне участь керівника внутрішнього аудиту в засіданнях керівництва організації, які стосуються питань аудиторської діяльності, фінансової звітності, управління організацією, що забезпечує обмін інформацією, підвищує престиж відділу серед інших служб організації.

    Кваліфіковані, що володіють необхідною освітою і професійним досвідом фахівці - гарантія якісного виконання завдань, поставлених перед відділом внутрішнього аудиту. Ці знання та навички повинні бути достатніми для правильного застосування аудиторських методик і процедур. Крім того, внутрішні аудитори повинні розбиратися в питаннях економіки, фінансів, оподаткування і права, бухгалтерського обліку, електронної обробки даних. Відсутність такого спеціально навченого, кваліфікованого персоналу в ТОВ «ІФК - ОЙЛ» - ще одна проблема, що виникає на шляху утворення відділу внутрішнього аудиту. Рішення даної проблеми нам бачиться в залучення фахівців зі сторони, які курирували б перший час роботу співробітників новоствореного відділу, або навчання власного персоналу.

    3.3 Розробка програми проведення внутрішнього аудита бухгалтерської (фінансової) звітності

    Розробка програми аудиту є завершальним етапом планування проведення аудиторської перевірки. Під плануванням аудиту розуміють систему заходів, спрямовану на ефективне та своєчасне проведення аудиторської перевірки. Воно полягає у визначенні стратегії і тактики аудиту, обсягу аудиторської перевірки, складанні загального плану аудиту і як вже було сказано вище складанні програми аудиту.

    Для планування характерні певні принципи:

    • комплексність - забезпечення взаємоузгодження і узгодженості всіх етапів планування;

    • безперервність - встановлення сполучених завдань групі аудиторів і ув'язка етапів планування за термінами та суміжних господарюючим суб'єктам (структурним підрозділам);

    • оптимальність - забезпечення варіантності планування для можливого вибору оптимального варіанту плану і програми аудиту.

    Перш ніж приступити до розробки програми аудиту, необхідно визначити мету та процедури проведення аудиту. Цілі аудиту представляють намічені до виконання завдання, а процедури аудиту - це засоби для досягнення цілей аудиту. У нашому випадку метою проведення внутрішнього аудиту є - оцінка достовірності фінансової (бухгалтерської звітності) ТОВ «ІФК - ОЙЛ».

    Програма аудиту - це сукупність методів і прийомів аудиту, оформлена документально за встановленою формою; включає перелік аудиторських процедур, які застосовуються в даній аудиторській перевірці, також характер, терміни, обсяг і конкретних виконавців. На малюнку 3.1. схематично зображено зміст програми аудиту.

    Розроблена нами програма враховує положення Федеральних правил (стандартів) аудиторської діяльності № 1 «Мета і основні принципи аудиту бухгалтерської звітності», № 2 «Документування аудиту», № 3 «Планування аудиту».

    Програма оформляється документально, кожної аудиторської процедурі присвоюється номер, щоб у процесі роботи мати можливість робити посилання на них в робочих документах. Аудиторська програма складена у вигляді програми проведення аудиторських процедур по суті.








    Рис. 3.2. Програма аудиту та її складові елементи

    Аудиторські процедури власне кажучи містять у собі детальну перевірку вірності відображення в бухгалтерському обліку та звітності оборотів і сальдо по рахунках.

    У відповідності зі стандартом «Планування аудиту» при проведенні процедур по суті слід визначити найбільш значущі, пріоритетні галузі, ділянки аудиту.

    Розроблена програма аудиту включає пооб'єктну перевірку бухгалтерської звітності ТОВ «ІФК - ОЙЛ» та перевірку відповідності бухгалтерської звітності вимогам чинного законодавства.

    У цьому зв'язку можна виділити наступні напрями перевірки на відповідність бухгалтерської (фінансової) звітності:

    • Цивільним кодексом РФ;

    • Податковому кодексу РФ;

    • Федеральним законом «Про бухгалтерський облік»;

    • Положення по веденню бухгалтерського обліку і звітності в РФ;

    • Положення з бухгалтерського обліку 4 / 99 «Бухгалтерська звітність організації»;

    • Положення з бухгалтерського обліку 1 / 98 «Облікова політика організації»;

    • Наказом Міністерства РФ «Про форми бухгалтерської звітності організації» від 13.07.2007г. № 67н.

    Аудиту піддаються бухгалтерський баланс, звіт про прибутки і збитки та інші форми бухгалтерської звітності, які були перераховані в першому розділі даної роботи.

    У процесі проведення аудиту бухгалтерської звітності на відповідність нормам чинного законодавства передбачається вирішити такі завдання:

    • перевірити склад та зміст форм звітності, ув'язку її показників (відповідність значень однакових показників, відображених у різних формах звітності);

    • підтвердити достовірність показників звітності;

    • перевірити правильність оцінки статей звітності.

    Підтвердження достовірності показників звітності передбачає вивчення результатів інвентаризації, проведеної перед складанням річного звіту.

    Перевірка правильності оцінки статей звітності дозволяє забезпечити дотримання наступних принципових положень при її складанні:

    • відображення у звітності вартості майна і зобов'язань підприємства повинно здійснюватися в рублях;

    • оцінка майна і зобов'язань повинна здійснюватися шляхом підсумовування проведених витрат;

    • залік між статтями активів і пасивів, статтями прибутків і збитків не допускається;

    • методики формування показників звітності повинні відповідати вимогам нормативних документів.

    Пооб'єктна перевірка бухгалтерської звітності передбачає перевірку в розрізі елементів фінансової звітності. Серед таких елементів можна виділити: розділи балансу та їх співвідношення та статті балансу і їх співвідношення усередині розділу. Збираючи докази достовірності (недостовірності) кожного окремого елемента звітності, аудитор одержує загальне уявлення про звітність в цілому.

    Проведення пооб'єктної перевірки передбачається здійснити за такими напрямами:

    • перевірка бухгалтерського обліку основних засобів;

    • перевірка обліку виробничих запасів;

    • перевірка бухгалтерського обліку касових операцій та операцій по банківських рахунках;

    • аудит розрахунків з дебіторами і кредиторами;

    • аудит капіталу підприємства;

    • перевірка ведення бухгалтерського обліку витрат;

    • перевірка обліку доходів.

    Перевірка різних об'єктів обліку, проведена відповідно до програми аудиту, дозволяє зібрати достатню кількість якісних аудиторських доказів для оцінки повноти та достовірності показників бухгалтерської звітності.

    Програма побудована у вигляді таблиці, де наведено розділи аудиту, аудиторські процедури і робочі документи аудитора, що представлено в табл. 3.3.

    Таблиця 3.3. Програма проведення внутрішнього аудиту ТОВ «ІФК - ОЙЛ»

    Назва розділу аудиту

    Перелік аудиторських

    процедур

    Робочі документи

    аудитора

    1

    2

    3

    1. Аудит основних засобів:

    -Аудит наявності і збереження основних засобів






    -Аудит руху основних засобів




    -Аудит правильності нарахування амортизації





    2.Аудіт матеріально-виробничих запасів


    Перевірити: створення комісії з приймання основних засобів, оформлення договорів купівлі-продажу основних засобів, правильність відображення первісної вартості, організацію ведення синтетичного і аналітичного обліку в бухгалтерії, переоцінку основних засобів, результати інвентаризації, відображення у звітності наявності основних засобів

    Перевірити: правильність відображення в бухгалтерському обліку внесків до статутного капіталу, фактичне вибуття основних засобів, відображення у звітності вибуття основних засобів

    Перевірити: щомісячне нарахування амортизації основних засобів, об'єкти основних засобів, за якими нараховується амортизація, термін, з якого починається і закінчується нарахування амортизації, перевірка відображення у звітності нарахованої амортизації

    Перевірити: наявність необхідних первинних документів по приходу і витраті матеріально-виробничих запасів (далі МПЗ), відповідності даних, що містяться в первинних документах і в регістрах обліку по рахунках, звірення залишків по рахунках з даними, що містяться в інвентаризаційних відомостях; правильності формування первісної вартості МПЗ , правильності відображення в бухгалтерському обліку операцій з реалізації МПЗ, правомірності та послідовності у застосуванні способу оцінки МПЗ, правильності


    Накази, розпорядження, акти приймання-передачі, інвентарні картки, акти інвентаризації, первинні документи, облікова політика організації




    Накази, методики оцінки, акти списання, протоколи зборів засновників, Статут, форми звітності


    Розрахунки, довідки, регістри бухгалтерського обліку, протоколи, форми звітності




    Відомості з обліку надходження, інструкції про приймання матеріалів, книги санітарного стану складів, картки складського обліку, облікова політика, зведені відомості щодо витрат матеріалів, регістри з обліку матеріалів, договори з матеріально-відповідальними особами









    3. Аудит касових операцій та операцій по банківських рахунках














    4. Аудит розрахунків з дебіторами і кредиторами

    списання МПЗ у разі їх псування, недостачі, вжиття заходів зі стягнення недостачі з винних осіб; проведення інвентаризації матеріальних цінностей у терміни, встановлені розпорядчими документами, а також у випадках, коли проведення інвентаризації обов'язково

    Перевірка: наявності необхідних первинних документів і правильність оформлення первинної документації; своєчасності проведення інвентаризації; відповідності даних, що містяться в первинних документах і регістрах обліку; відповідності даних синтетичного і аналітичного обліку; дотримання встановленого банком ліміту залишку грошових коштів в касі; дотримання встановленого граничного розміру розрахунків готівкою між юридичними особами; порядку ведення касової книги; наявності документів на відкриття рахунку; показників форми № 4 з даними облікових регістрів за рахунками № 50 і № 51 та з показником "Грошові кошти» в бухгалтерському балансі.

    Перевірка: наявності необхідних первинних документів (договорів, розрахункових документів, актів звірки розрахунків, документи про проведення взаєморозрахунків, акти приймання-передачі векселів); ​​відповідності даних первинних документів даним аналітичного обліку; відповідності даних аналітичного та синтетичного обліку, бухгалтерської звітності; правомірності і своєчасності відображення в обліку припинення зобов'язань негрошовими формами розрахунків; правомірності та своєчасності списання дебіторської і кредиторської








    Прибуткові та видаткові касові ордери, акт ревізії каси, договір з касиром про повну матеріальну відповідальність, касова книга












    Регістри бухгалтерського обліку, акти звірок, відповіді на запити постачальникам, рішення судів в частині визнання заборгованості безнадійною до стягнення





    5.Аудит капіталу











    6. Аудит витрат













    7. Аудит доходів

    заборгованостей; проведення інвентаризації розрахунків відповідно до облікової політики або законодавством; вжиття заходів по стягненню

    Перевірка: державної реєстрації випуску акцій, дотримання встановленого законодавчо мінімального розміру статутного капіталу; правильності суми дооцінки (оцінки) майна і відображення її на рахунках бухгалтерського обліку; дотримання передбаченого Статутом розміру резервного капіталу та правомірності використання цих коштів; достовірності розрахунку нерозподіленого прибутку і відображення її на рахунках бухгалтерського обліку.

    Перевірка: наявності необхідних первинних документів (накладні, рахунки, акти виконаних робіт і послуг), правильності їх оформлення, відповідність договірних відносин; відповідності даних, що містяться в первинних документах і в регістрах обліку, відповідності даних синтетичного і аналітичного обліку з даними бухгалтерської звітності; правильності відображення зроблених витрат з точки зору їх тимчасової визначеності; правильності відображення витрат на рахунках бухгалтерського обліку.

    Перевірка: наявності необхідних первинних документів і правильність їх оформлення; відповідності даних, що містяться в первинних документах і в регістрах обліку; відповідності даних синтетичного і аналітичного обліку; правильності класифікації доходів; правильності відображення доходів на рахунках бухгалтерського обліку.





    Свідоцтво про державну реєстрацію, бухгалтерська звітність, Статут, Методичні рекомендації про порядок формування показників бухгалтерської звітності





    Накладні, рахунки, акти виконаних робіт, звіт «Про прибутки та збитки», облікова політика організації










    Накладні, рахунки, акти виконаних робіт, звіт «Про прибутки та збитки», облікова політика організації

    8. Аудит відповідності бухгалтерської звітності чинним нормам законодавства

    Перевірка: складу та змісту форм бухгалтерської звітності; достовірності показників звітності; правильності оцінки статей звітності.

    Федеральний закон «Про бухгалтерський облік», Цивільний кодекс РФ. Податковий кодекс РФ, ПБУ 4 / 99, 1 / 98, бухгалтерська звітність

    На закінчення цього розділу, слід зазначити, що внутрішній аудит за змістом і методами проведення має багато спільного із зовнішнім аудитом і значною мірою є інформаційною базою для останнього. Однак при належній організації внутрішнього аудиту істотно скорочуються обсяг і зміст зовнішнього аудиту, проведеного на досліджуваному підприємстві в обов'язковому порядку один раз на рік. Крім того, як свідчить практика аудиту, на тих підприємствах, де створені і ефективно функціонують служби внутрішнього аудиту, значно вище рівень збереження майна, використання ресурсів, організації бухгалтерського обліку та достовірності звітності.

    Висновок

    Для російської практики аудит є порівняно новою формою фінансового контролю. Разом з тим переоцінити роль аудиту у забезпеченні достовірності, повноти і своєчасності подання бухгалтерської фінансової звітності досить складно. Проаудірованная бухгалтерська (фінансова) звітність викликає довіру до неї у внутрішніх і зовнішніх користувачів. У розвивається ринкової економіки діють системи державного, внутрішнього і незалежного (зовнішнього) контролю. Ефективність контролю та аналізу фінансової та господарської діяльності організації багато в чому залежить від правильної організації внутрішнього аудиту.

    Правильно організувати роботу внутрішнього аудиту на підприємстві досить складно. Як показали наші дослідження, виникають труднощі пов'язані з низьким ступенем розробленості теоретичних і організаційно-методичних основ внутрішнього аудиту, із забезпеченням незалежності позиції внутрішнього аудитора, з браком кваліфікованих фахівців.

    У зв'язку з цим, керівництво ТОВ «ІФК - ОЙЛ» було запропоновано наступне рішення вищеназваних проблем на шляху можливого формування служби внутрішнього аудиту:

    • розробка власних організаційно-методичних засад проведення внутрішнього аудиту (в зв'язку з цим нами була розроблена програма проведення внутрішнього аудиту);

    • підпорядкування внутрішнього аудитора вищому органу управління підприємством, наприклад, правлінню акціонерного товариства (вирішення проблеми незалежності);

    • залучення фахівців зі сторони, які курирували б перший час роботу співробітників новоствореного відділу, або навчання власного персоналу (вирішення проблеми кваліфікації персоналу).

    При будь-якій організації аудиту він завжди є похідним від методології бухгалтерського обліку. Це пов'язано з самою сутністю аудиту, оскільки головною метою і підсумком аудиторської перевірки є підтвердження або спростування достовірності бухгалтерської звітності. Функція засвідчення аудиторів дозволяє інвесторам знижувати рівень інформаційного ризику і на цій основі приймати правильніші рішення. Однак чи орієнтована сучасна вітчизняна бухгалтерська звітність на інвесторів, допомагає вона знижувати рівень такого ризику?

    В даний час на наш погляд існує ряд проблем, пов'язаних зі складанням та поданням бухгалтерської звітності організаціями. В основі проведених реформ лежить приведення вітчизняної системи бухгалтерського обліку та звітності до міжнародних стандартів звітності. Звітність, складена відповідно до вимог МСФЗ, є найбільш достовірною і як наслідок дає більш точну інформацію про діяльність господарюючого суб'єкта. Незважаючи на досягнуті результати в процесі вдосконалення вітчизняної системи бухгалтерської звітності, на практиці складання бухгалтерської звітності відповідно до МСФЗ викликає багато складнощів. Причини, що обмежують практичне застосування МСФЗ були сформульовані безпосередньо для досліджуваного об'єкта:

    • відсутність кваліфікованих фахівців, здатних складати звітність за МСФЗ;

    • відсутність необхідного відповідного програмного забезпечення;

    • недостатній контроль за укладачами звітності.

    У зв'язку з позначеними вище проблемами нами були запропоновані наступні рекомендації:

    • створення на підприємстві нової штатної одиниці, наприклад, відділу з впровадження МСФЗ, який забезпечував би своєчасне надходження інформації про останні зміни процесу переходу на МСФЗ та адаптацію самих МСФЗ на даному підприємстві, враховую специфіку діяльності організації;

    • розробка та впровадження нового програмного забезпечення.

    А найголовнішим, на наш погляд, є усвідомлення необхідності керівництвом підприємства переходу до МСФЗ.

    Список літератури

    1. Аналіз і діагностика фінансово - господарської діяльності підприємства. / Под ред. П.П. Табурчака - Ростов на Дону: Фенікс, 2002. - 352с.

    2. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник / За заг. ред. Л.Л. Єрмолович - Мн.: Інтерпрессервіс; Екоперспектіва, 2001. - 576с.

    3. Андрєєв В. Д. Внутрішній аудит: навчальний посібник / В.Д. Андрєєв .- М.: Фінанси і статистика, 2007 .- 461с.

    4. Анташов В.А, Уварова Г.В. Економічний радник менеджера. -

    Мн.: 1996. - 347с.

    5. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 1998. - 416с.: Іл.

    6. Бакаєв О.С., Шнейдман Л.З. і д.р. План рахунків бухгалтерського обліку та інструкція по його застосуванню. - М.: Інформаційне агентство ІПБ - БІНФА, 2001. - 176с.

    1. Богомолов, А. М. Внутрішній аудит: орг. методика проведення: Метод. посібник / А. М. Богомолов, Н. А. Голощапов .- М.: Іспит, 2000 .- 190с.

    8. Бухгалтерська (фінансова) звітність: Навчальний посібник / За ред. В.Д. Новодворського .- М.: Инфра-М, 2007 .- 463с.

    9. ГК РФ Повний текст (частина I, II, III) - М.: ІКФ «ЕКМОС», 2002.

    10. Герчикова І.М. Менеджмент: Підручник. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1997. - 501с.

    1. Гетьман В. Г. Реформування бухгалтерського обліку в Росії та міжнародний досвід - / В. Г. Гетьман / / Міжнародний бухгалтерський облік. - 2007. - № 9. - С. 2 - 10.

    2. Цивільний кодекс РФ, прийнятий Державною Думою 19 липня 2000 року. Схвалено радою Федерації 26 липня 2000 року. - Консультант плюс

    13. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Аналіз фінансової звітності. - М.: Справа та сервіс, 2007. - 336с.

    14. Зимін Н.Є. Аналіз і діагностика фінансового стану підприємств: Навчальний посібник - М.: ІКФ «ЕКМОС», 2002. - 240с.

    15. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. - М.: Фінанси і статистика, 1997. - 512с.

    16. Ковальов В.В. Введення у фінансовий менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 768с.

    17. Ковальова А.М. Фінансовий менеджмент. - М.: ИНФРА - М, 2002. - 284с.

    18. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Сучков Є.А. Теорія економічного аналізу. - М.: МАУП, 2002. - 480с.

    1. Міжнародні стандарти фінансової звітності / International Accouting Standards Comittee; Ред. Кол.: Бакаєв О. С. та ін -: Аскер-АССА, 1999. - 1135 с.

    20. Нещадін А.А., Вигдорчик Є.А. Комплексні рекомендації щодо реалізації регіональної промислової політики в умовах кризи. М.: «УРСС», 1999. - 303с.

    21. Нікітіна С.В. Оцінювання чистих активів Акціонерних товариств. / / Бухгалтерський облік. - 2007, - № 15. - С.73-75.

    1. Миколаєва С. А. Міжнародні і російські стандарти бухгалтерського обліку: Порівняльний аналіз, принципи трансформації, напрями реформування. / С. А. Ніколаєва, Г. А. Безрученко, А. А. Гандина - М.: Аналітика - Прес, 2001. - 617 с.

    2. Патров В.В, Биков В. О. Складання річної бухгалтерської звітності - / В. В. Патров, В. О. Биков / / Бухгалтерський облік. - 2009. - № 1. - С. 7 - 11.

    3. Пашігорева Г. І. Застосування міжнародних стандартів звітності в Росії: Навчальний посібник / Г. І. Пашігорева, В. І. Пилипенко - М.: Питер, 2007. - 174 с.

    4. Подільський В. І. Аудит: Підручник / В. І. Подольський, А. А. Савін, Л. В. Сотникова; Під ред. проф. В. І. Подільського .- М.: Майстерність, 2002 .- 255с.

    26. Положення з бухгалтерського обліку (ПБО 1-19). - 8-е изд. - М.: ИНФРА - М, 2007. - 176с.

    27. Постанова Уряду РФ «Про деякі заходи щодо реалізації законодавства про неспроможність (банкрутство) підприємств» від 20.05.1994г. № 498 (ред.03.10.2002)

    28. Постанова Уряду РФ «Про затвердження порядку звітування керівників Федеральних державних унітарних підприємств та представників Російської Федерації в органах управління відкритих акціонерних товариств» від 04.10.1999г. № 1116.

    29. Постанова Уряду РФ «Про реформу підприємств та інших комерційних організацій» від 30.10.1997г. № 1373.

    30. Наказ Федеральної служби Росії з фінансового оздоровлення та банкрутства «Про затвердження« методичних вказівок по проведенню аналізу фінансового стану організацій »від 23.01.2001г. № 16.

    31. Наказ Мінекономіки РФ «Про затвердження методичних рекомендацій щодо реформи підприємств (організацій)» від 01.10.1997г. № 118.

    32. Наказ Мінфіну РФ № 10н, Федеральної комісії з ринку цінних паперів № 03-6/пз «Про затвердження порядку оцінки вартості чистих активів акціонерних товариств» від 29.01.2007р.

    33. Наказ Мінфіну РФ «Про методичні рекомендації про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації» від 28.06.2000г. № 60н.

    34. Наказ Мінфіну РФ «Про форми бухгалтерської звітності організацій» від 13.01.2000г. № 4н.

    35. Розпорядження Мингосимущества РФ «Методичні вказівки щодо заповнення форм звітності керівників федеральних державних унітарних підприємств та представників Російської Федерації в органах управління відкритих акціонерних товариств» від 11.11.1999 № 1506-р.

    36. Райзберг Б.А., Лозівський Л.М., Стародубцева Є.Б. Сучасний економічний словник. - М.: ИНФРА - М, 1996. - 496с.

    37. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - Мн.: ІП «Екоперспектіва», 1998. - 498с.

    38. Селезньова І.М., Іонова А.Ф. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2001. - 479с.

    1. Федеральний закон «Про аудиторську діяльність» № 196 - ФЗ. - Консультант плюс

    40. Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. - М.: ИНФРА - М, 2002. - 333с.

    41. Шеремет А.Д., Негашева Є.В. Методика фінансового аналізу. - М.: ИНФРА - М, 1999. - 208с.

    42. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. - М.: ИНФРА - М, 2001. - 208с.

    Програми

    Роздатковий матеріал До

    ВИПУСКНИЙ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТІ

    на тему: «Аудит бухгалтерської (фінансової) звітності»

    (На матеріалах ТОВ «ІФК - ОЙЛ»)

    студіюючої за фахом 080109 (060500)

    "Бухгалтерський облік, аналіз і аудит"

    ________________________________

    (Підпис студентки)

    Керівник випускної кваліфікаційної роботи

    (Підпис керівника ВКР)

    Рис. 1.1. Види діяльності ТОВ «ІФК - ОЙЛ»

    Таблиця 1.1. Горизонтальний аналіз балансу організації (тис. крб.)

    Показники

    На початок 2009 р.

    На кінець 2009 р.

    Відхи-лення

    (+;_)

    Темпи зростання,%

    Актив


    1 Необоротні активи

    12

    275

    263

    2291,67

    2 Оборотні активи

    23

    170

    147

    739,13

    Разом - баланс

    35

    445

    410

    1271,43

    Пасив


    3 Капітал і резерви

    15

    16

    1

    106,67

    4 Довгострокові зобов'язання

    -

    -

    -

    -

    5 Короткострокові зобов'язання

    20

    429

    409

    2145,00

    Разом - баланс

    35

    445

    410

    1271,43

    Таблиця 1.2. Вертикальний аналіз балансу організації (тис. крб.)

    Показники

    На початок 2009 р.

    На кінець 2009 р.

    Відхилення у питомій вазі,%


    тис. руб.

    % До підсумку

    тис. руб.

    % До підсумку


    Актив




    1 Необоротні активи

    12

    34,29

    275

    61,80

    27,51

    2 Оборотні активи

    23

    65,71

    170

    38,2

    -27,51

    Підсумок - баланс

    35

    100

    445

    100


    Пасив




    3 Капітал і резерви (власний капітал)

    15

    42,86

    16

    3,59

    -39,27

    4 Довгострокові зобов'язання

    -

    -

    -

    -

    -

    5 Короткострокові зобов'язання

    20

    57,14

    429

    96,41

    39,27

    Підсумок - баланс

    35

    100

    445

    100


    Таблиця 1.4. Абсолютні показники, що характеризують ліквідність балансу організації на початок і кінець 2009 року

    Актив

    На початок року

    На кінець року

    Пасив

    На початок року

    На кінець року







    Найбільш ліквідні активи (А 1)

    стор 250 +260

    3

    1

    Найбільш термінові зобов'язання (П 1)

    стор 620

    -

    13

    Швидко реалізовані активи (А 2) стор. 240

    20

    67

    Короткострокові пасиви (П 2) стор 610 +630 +

    660

    20

    416

    Повільно реалізовані активи (А 3) стор 210 +220 +230 +270

    -

    102

    Довгострокові пасиви (П 3) стор 590 +640 +

    650

    -

    -

    Важко реалізовані активи (А 4) стор 190

    12

    275

    Постійні пасиви (П 4) стор 490

    15

    16

    Баланс

    35

    445

    Баланс

    35

    445










    Рис.2.1. Структура звітності, що формується в комерційній організації

    Таблиця 2.3. Теоретичні та практичні причини, що обмежують можливості застосування МСФЗ

    Теоретичні причини

    Практичні причини

    1.політіка податкових органів щодо бухгалтерського обліку та звітності;

    2.Відсутність механізму по наданню МСФЗ правового статусу в РФ;

    3.Отсутствіе контролю за застосуванням МСФЗ.

    1. перебудова системи електронного ведення

    обліку;

    2. брак кваліфікованих фахівців із застосування МСФЗ та аудиторів звітності, складеної за МСФЗ;

    Таблиця 3.1. Система нормативного регулювання аудиторської діяльності в РФ

    Рівні регулювання

    Види і найменування нормативних документів

    Область регулювання і використання

    Ступінь розробленості

    1

    2

    3

    4

    1

    Федеральний закон «Про аудиторську діяльність» № 119-ФЗ

    Визначає місце, мета і завдання аудиту у фінансово-економічній системі

    Закон прийнято 07.08.2001


    2


    Федеральні Правила (стандарти) аудиторської діяльності

    Визначають загальні питання регулювання аудиторської діяльності. обов'язкові для всіх об'єктів, встановлюють норми аудиту, для всіх суб'єктів ринку аудиторських послуг

    Розроблено та затверджено 31 Федеральний стандарт аудиторської діяльності



    Законодавчі та підзаконні нормативні акти

    Встановлюють загальні положення щодо регулювання аудиторської діяльності для аудиторських організацій і індивідуальних аудиторів

    Розроблені відповідно до ФЗ нормативні документи в галузі атестації і ліцензування аудиторської діяльності



    3

    Внутрішні правила (стандарти) акредитованих професійних об'єднань

    Регулювання специфічних питань аудиторської діяльності на рівні професійних об'єднань

    Розробляються акредитованими професійними аудиторськими об'єднаннями

    4

    Внутрішні аудиторські стандарти


    При проведенні аудиту супутніх послуг


    Розробляються аудиторськими організаціями та індивідуальними аудиторами






    Рис. 3.1. Передбачувана організаційна структура внутрішнього відділу аудиту ТОВ «ІФК - ОЙЛ»








    Рис. 3.2. Програма аудиту та її складові елементи

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Бухгалтерія | Диплом
    344.9кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Аудит бухгалтерської фінансової звітності підприємства Оцінка системи
    Аудит фінансової бухгалтерської звітності
    Аналіз і аудит фінансової звітності підприємства
    Склад бухгалтерської фінансової звітності
    Види бухгалтерської фінансової звітності
    Аналіз бухгалтерської фінансової звітності
    Вимоги до бухгалтерської фінансової звітності
    Реформування бухгалтерської фінансової звітності в РФ
    Реформування бухгалтерської фінансової звітності відповідно
    © Усі права захищені
    написати до нас