Зміст
Введення
Глава 1. Сутність і завдання атестації робочих місць
1.2 Групи робочих місць
1.3 Основні методичні положення
1.4 Підвищення організаційного і технічного рівнів робочих місць
Глава 2. Етапи атестації робочих місць і роботи при проведенні АРМ
Висновок
Список використаної літератури:
У багатьох місцях завдяки внесеним в ході атестації пропозиціям будівельникам і монтажникам замість розрізненого набору інструментів і пристосувань стали видавати спеціальні нормокомплекти. Вони налічують по 30-45 технічних засобів. Застосування такого універсального обладнання, оснащення, інструменту, за розрахунками, підвищує продуктивність праці на 7-12%. Інший стає і культура робочого місця, його безпеку.
В основах законодавства атестація робочих місць є обов'язком роботодавця, тому на багатьох підприємствах оцінка стану робочих місць сьогодні перебувають у числі першочергових завдань.
Робоче місце як одиниця продуктивної сили постійно зазнає змін у зв'язку з удосконаленням засобів праці, використанням більш ефективних предметів праці, застосуванням більш кваліфікованого живої праці і безперервним поліпшенням організації праці і виробничого процесу в цілому. У результаті виробничі можливості одного робочого місця неухильно підвищуються, що створює передумови для скорочення загального числа робочих місць, а отже, і чисельності зайнятих.
Облік цих змін і цілеспрямований вплив на формування необхідної кількості робочих місць припускають повсюдне і систематичне проведення атестації робочих місць і їх раціоналізації, з метою забезпечення на цій основі підвищення ефективності виробництва, якості продукції та раціонального використання основних виробничих фондів і трудових ресурсів на підприємствах.
Здійснення цих цілей досягається за рахунок:
· Прискорення зростання продуктивності праці на основі приведення робочих місць у відповідність з вимогами науково-технічного прогресу, скорочення застосування ручної і важкої фізичної праці, підвищення змістовності та привабливості праці;
· Поліпшення використання основних фондів шляхом ліквідації зайвих робочих місць з застарілим обладнанням, концентрації робіт на найбільш прогресивному обладнанні, забезпечення збалансованості числа робочих місць і працюючі й підвищення коефіцієнта змінності роботи;
· Поліпшення умов праці та техніки безпеки на робочих місцях, підвищення культури виробництва;
· Підвищення соціальної активності і кваліфікації працюючих, широкого залучення їх до управління, до оцінки досягнутого рівня виробництва та визначенню заходів щодо його вдосконалення.
У процесі атестації, раціоналізації, обліку та планування робочих місць реалізуються два завдання:
- Оперативна - в це завдання входить досягнення збалансованості числа робочих місць з наявністю трудових ресурсів і створення на робочих місцях таких технічних і організаційних умов, при яких спільна трудова діяльність протікала б з найвищим виробничим ефектом при мінімальних витратах, з найменшими втратами праці, матеріальних ресурсів, при оптимальному використанні знарядь праці;
- Стратегічна - полягає в перекладі сукупності робочих місць в нове кількісний і якісний стан, цей переклад визначається перспективними планами економічного і соціального розвитку підприємства.
Атестація робочих місць - це цілеспрямований процес впливу на формування та вдосконалення робочих місць, пов'язаних між собою певними технологічними та організаційними функціями. Цей процес є складним за характером, безперервним у часі, спрямованим до заданої мети. Він здійснюється за певною технологією, різними методами для вирішення як оперативних, так і стратегічних завдань досягнення найкращих техніко-економічних результатів.
Система комплексної атестації робочих місць і їх раціоналізації включає в себе облік кількості робочих місць; власне атестацію, коли їх фактичний стан порівнюється з нормативними вимогами; раціоналізацію як сукупність взаємопов'язаних заходів, здійснюваних метою удосконалення робочих місць та поліпшення їх використання; планування, що визначає основні напрями кількісних і якісних змін у розвитку робочих місць.
Комплексна атестація робочих місць починається з отримання інформації про дійсний стан досліджуваного об'єкта. Об'єктивність інформації досягається за допомогою організації обліку.
Метою атестації робочих місць є дослідження системи робочих місць, що проводиться для отримання докладної інформації про стан сукупності робочих місць, на підставі якої можна дати оцінку і виробити основні напрями раціоналізації конкретних робочих місць.
Атестація робочих місць є сукупність заходів, які включають комплексну оцінку кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному та організаційному рівню, що забезпечує підвищення продуктивності праці та високу якість продукції, аналіз досягнутого рівня виробництва.
У ході атестації кожне робоче місце оцінюється за трьома рівнями: технічному; організаційного; умов праці та техніки безпеки.
При атестації робочих місць доцільно застосовувати метод порівняння за різними параметрами. При оцінці технічного рівня робочого місця є зіставлення за такими основними показниками:
- Прогресивність застосовуваного технологічного процесу (відповідність фактичної трудомісткості проектної, використовуваного обладнання характером і обсягами виконуваних робіт, комплексність використання сировини і матеріалів);
- Відповідність технічних процесів, обладнання, оснащення, інструменту і засобів контролю вимогам забезпечення стабільності високої якості продукції (робіт);
- Рівень продуктивності устаткування (продуктивність обладнання, що застосовується в порівнянні з прогресивним випускається);
- Співвідношення фактичної і проектної (паспортної) продуктивності, а також наявність можливостей забезпечення виробничої програми;
- Технологічна оснащеність робочого місця, виправданість застосування ручної праці.
Оцінка організаційного рівня робочого місця заснована на виявленні та зіставленні даних, необхідних для характеристики використання передусім принципів наукової організації праці. Визнано доцільно порівнювати такі показники:
- Раціональність планування, відповідність площі, займаної робочим місцем, нормами технологічного проектування;
- Організаційна оснащеність;
- Оптимально можливе і фактичне застосування багатоверстатного обслуговування, раціональність обслуговування робочого місця;
- Відповідність форм організації праці технологічному процесу, характером і обсягами виконуваних робіт, впровадження бригадної організації та оплати праці, підряду, госпрозрахунку;
- Якість чинних норм праці;
- Ефективність використання робочого місця.
При оцінці умов праці та техніки безпеки на робочому місці використовується ряд показників. Як найбільш широко застосовуваних показників для порівняння та аналізу:
- Відповідність фактичних санітарно-гігієнічних умов праці нормативним вимогам;
- Відповідність виробничого процесу, обладнання, організації робочого місця стандартів і норм охорони праці;
- Ступінь тяжкості та наявність монотонності праці;
- Обсяги ручної і важкої фізичної праці;
- Відповідність забезпеченості працюючих індивідуальними і колективними засобами захисту стандартам безпеки праці;
- Відповідність забезпеченості робочих спецодягом та спец.обувью встановленим нормам за номенклатурою і якістю.
У різних галузях підприємства мають свої особливості, пов'язані з обсягом і типом виробництва, його технічною оснащеністю, галузевою специфікою, рівнем спеціалізації. Зазначені особливості знаходять своє відображення в конкретних показниках, які характеризують технічний і організаційний рівень, умови праці і техніку безпеки на робочому місці з урахуванням специфіки галузі.
Групи:
1) Атестовані - робочі місця, показники яких по всіх рівнях відповідають пропонованим при оцінці вимогам або перевищують їх.
2) Підлягають раціоналізації - відносяться робочі місця, окремі показники яких не відповідають встановленим вимогам, але можуть бути доведені до цих вимог у процесі раціоналізації.
3) Підлягають ліквідації - включають робочі місця, які не відповідають за певними критеріями нормативним значенням і не можуть бути доведені до їхнього рівня в результаті раціоналізації, тобто зайві робочі місця.
Результати атестації робочих місць і пропозиції щодо їх раціоналізації відображаються в карті атестації.
Атестація проводиться для всіх робочих місць не рідше двох разів на п'ятирічку, для робочих місць, що пройшли раціоналізацію, по завершенні відповідних заходів.
Сполучною ланкою між оцінкою кожного робочого місця і плануванням його використання виступає системний техніко-економічний аналіз. Застосування такого аналізу дозволяє підвести підсумки результатів оцінки робочих місць і забезпечити їх впровадження у виробництво.
На основі техніко-економічного аналізу з урахуванням плану виробництва, оцінки раціональності технологічних процесів і результатів атестації вирішуються такі завдання:
- Встановлюється реальна потреба у кожному робочому місці;
- Визначається перелік робочих місць, на яких може використовуватися праця учнів середніх шкіл, пенсіонерів, осіб з обмеженою працездатністю, а також робочі місця з режимом неповного робочого дня (робочого тижня);
- Розраховуються необхідні на доведення робочих місць до нормативного рівня витрати і економічна ефективність намічуваних заходів;
- Виявляються технічні, матеріальні і фінансові можливості підприємства для проведення раціоналізації робочих місць.
За результатами аналізу визначаються основні напрями вдосконалення виробництва, обсяги та етапи (терміни) раціоналізації, кількість малоефективних і зайвих робочих місць і терміни їх ліквідації, кількість робочих місць, що підлягають заміні новими робочими місцями, чисельність і професійний склад працівників, які вимагають підвищення кваліфікації та перепідготовки підлягають , а також вивільнюваних працівників і можливості їх подальшого використання.
Підтримання такого рівня повинне забезпечуватися високими кінцевими результатами роботи трудового колективу, таким чином, об'єктом даної роботи є:
По-перше, рівень організації, нормування та стимулювання праці в структурних ланках об'єднань і підприємств (бригад, ділянка, цех);
По-друге, рівень умов праці, техніки безпеки, культура виробництва;
По-третє, рівень управління колективом і стан морально-психологічного клімату;
По-четверте, кінцеві результати роботи трудового колективу, взаємопов'язані з рівнем організації праці.
Необхідність проведення атестації виробничих бригад (дільниць, цехів) обумовлена, перш за все, тим обставиною, що в умовах впровадження інтенсивних методів господарювання, переходу підприємств (об'єднань) на самоокупність і самофінансування.
На перший план висуваються форми і методи роботи, які сприятимуть значній економії трудових і матеріальних ресурсів при відносно невеликих одноразових витратах.
Робота з атестації та раціоналізації виробничих бригад не є самоціллю. Вона повинна стати складовим елементом єдиної системи об'єднання (підприємства), що включає атестацію робочих місць, бригад, ділянок і цехів, а згодом і підприємств, і їх раціоналізацію.
Таким чином, повинна бути створена єдина безперервна постійно діюча атестаційна ланцюжок, в якій результати оцінки кожного попереднього ланки є вихідною базою для проведення атестації та раціоналізації наступних більш високих за рівнем виробничих ланок.
Важливим аспектом атестації і раціоналізації є суворе дотримання наукового підходу до його проведення. Це передбачає розробку і використання відповідних міжгалузевих і галузевих методичних документів з питань атестації та раціоналізації робочих місць.
Одним з основоположних положень атестації і раціоналізації є забезпечення плановості в даній роботі. Дотримання принципу плановості в роботі з атестації та раціоналізації виробничих бригад сприяє високій системи керованості цими процесами, дозволяє визначити головні напрямки діяльності, не допускати створення "вузьких" місць, всіляко вдосконалювати організацію праці в структурних ланках підприємств (об'єднань), підвищувати ефективність. Необхідно дотримуватися принцип безперервності планування роботи з атестації та раціоналізації.
Атестація і раціоналізація дають найбільш суттєві результати в умовах комплексного підходу до даної роботи. Доцільно проводити аналіз відповідності стану виробничих бригад, промислових підприємств вимогам НОП на основі їх атестації за такими основними напрямками: організаційно-технічному, умов праці та техніки безпеки, рівню управління і станом соціально-психологічного клімату з урахуванням кінцевих результатів роботи трудових колективів.
Ефективність роботи з атестації та раціоналізації може бути досить високою тільки в разі забезпечення нормативного підходу, тобто на основі порівняння фактичних параметрів виробничих бригад з нормативними значеннями (за стандартами, типовими проектами і картками організації праці тощо), що дозволяє дати в ході атестації найбільш об'єктивну оцінку відповідності виробничих бригад промислових підприємств, а потім здійснити їх найбільш ефективну раціоналізацію.
Таким чином, атестація і раціоналізація виробничих бригад промислових підприємств повинна мати єдину спрямованість:
- По-перше, забезпечувати високу економічну віддачу даної роботи;
- По-друге, забезпечувати її соціальну ефективність, підвищувати ступінь впливу результатів атестації на активізацію людського фактора на виробництві.
Досягнення високої ефективності роботи з атестації та раціоналізації може бути забезпечено на основі створення і функціонування в усіх ланках промисловості галузевих і виробничих систем управління даною роботою. Обов'язковою функцією цих систем слід вважати залучення трудящих до роботи з атестації та раціоналізації.
При проведенні атестації і раціоналізації в структурних ланках підприємств і об'єднань першорядне значення набуває чітка відпрацювання та обгрунтування систем оціночних показників.
> Модернізація встановленого обладнання, впровадження засобів автоматизованого контролю, високопродуктивного інструмента і оснащення, засобів малої механізації;
> Підвищення якості та надійності ремонту;
> Впровадження прогресивних, малоопераційних, маловідходних технологічних процесів, застосування прогресивних матеріалів, деталей і конструкцій;
> Механізація і автоматизація виробничих процесів, інженерної та управлінської праці, широке впровадження ЕОМ, скорочення застосування ручної і важкої фізичної праці.
Заходи щодо підвищення організаційного рівня робочих місць повинні бути орієнтовані на вирішення таких основних проблем:
- Вдосконалення організації трудових процесів і впровадження типових проектів НОТ;
-Впровадження прогресивних форм поділу праці і вдосконалення колективних форм організації праці;
- Поліпшення нормування праці;
- Удосконалення організації та обслуговування робочих місць;
- Створення системи безперервного підвищення кваліфікації працівників;
- Підвищення ефективності систем матеріального та морального стимулювання;
- Підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування, поліпшення спеціалізації і кооперації праці по підрозділах;
- Вдосконалення методів оперативного планування і управління виробництвом.
Поліпшення умов праці та техніки безпеки на робочих місцях включає:
- Розробку заходів щодо створення безпечних, нормальних психофізіологічних, санітарно-гігієнічних умов праці;
- Скорочення застосування ручної, важкої фізичної і монотонної праці;
- Впровадження раціональних режимів праці та відпочинку.
Основна цільова установка цих заходів ощадливість, збереження здоров'я людини і його енергії.
1. підготовчий;
2. проведення атестації;
3. оцінка результатів атестації та проведення заходів по раціоналізації робочих місць.
Підготовчий етап передбачає виконання наступної роботи: по-перше, перед початком атестації серед інженерно-управлінських працівників проводиться відповідна роз'яснювальна робота про цілі і завдання її проведення, а також підбирається група УР, яка проходить додаткове навчання за методами проведення атестації, знайомиться з необхідними нормативно- методичними матеріалами та документами і знайомить з цими документами, формами обліку атестації робочих місць керівників інженерних колективів і самих УР, по-друге, проводиться соціологічне опитування з вивчення громадської думки про рівень організації праці, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних умовах робочого місця; в -третє, визначаються основні напрямки атестації, терміни її проведення по відділах, службам, бюро, бригадах, формується склад атестаційних комісій, визначається відповідальність керівників інженерних колективів за якість і терміни її проведення, по-четверте, визначаються функції заводської, а якщо в цьому є необхідність, то і атестаційних комісій відділів і цехів.
При проведенні атестації робочих місць виконуються наступні роботи:
1. Складання переліку робочих місць, що підлягають атестації.
2. Видання наказу про проведення атестації робочих місць і створення атестаційної комісії підприємства.
3. Підготовка договірних документів.
4. Проведення вимірювань і досліджень шкідливих і небезпечних факторів на робочих місця, що підлягають атестації.
5. Обробка отриманих результатів та підготовка протоколів вимірів і досліджень.
6. Проведення обстеження стану травмобезопасності на робочих місцях і забезпеченості робочих ЗІЗ і підготовка відповідних протоколів.
7. Підготовка карт атестації робочих місць.
8. Підготовка звітних документів з атестації робочих місць.
У результаті виконаної роботи підприємство отримує:
1. Карту атестації РМ за умовами праці на кожне робоче місце.
2. Протоколи вимірів шкідливих виробничих факторів, завірені печаткою випробувальної лабораторії.
3. Протоколи з травмобезопасності (що їх спільно з підприємством)
4. Протоколи забезпеченості працівників ЗІЗ (що їх спільно з підприємством).
5. Відомості РМ і результатів з атестації за умовами праці в підрозділах.
6. Зведена відомість РМ і результатів їх атестації за умовами праці в організації.
7. План заходів щодо покращення і оздоровлення умов праці в організації (розробляється спільно з підприємством).
Висновок
Потрібна комплексна, науково обгрунтована атестація і раціоналізація робочих місць у галузях. Якщо цього не враховувати, багато, навіть дуже хороші заходи "не спрацюють". Нереально ж, справді, підняти виробництво на сучасний рівень, модернізуючи лише його окремі ланки. Нерідко надсучасне і дороге обладнання, вимушено працювати упівсили з тієї причини, що наступний за ним в технологічному ланцюжку ділянка оснащена за мірками вчорашнього дня і органічно не встигає "переварити" зроблене перед ним.
Комплексно механізувати діючі виробництва на основі атестації заважає ряд обставин: хронічна нестача коштів механізації, технічної та організаційної оснащення, не стандартизованого обладнання.
Складаючи і реалізуючи програми скорочення ручної праці, необхідно не тільки виходити з потреб того чи іншого відомства, але і враховувати те, що неухильне поліпшення умов праці. Слід зрозуміти, що атестується не лише техніка та обладнання, а й вміння по-хазяйськи ним розпорядитися, правильно організувати виробництво, своєчасно подбати про умови праці персоналу.
Ефективність атестації і раціоналізації могла бути набагато вищою, якби цим по-справжньому займалася галузева наука.
2. Зудина Л.М. Організація управлінської праці. М., 1997.
3. Калина А.В. Організація і оплата праці в умовах ринку. Київ, МАУП, 2001
4. Костюков Н.І. та ін Організація, нормування та оплата праці. Р-н / Д, 2002.
5. Лукашевич Л.М., Сингаївська І.В., Бондарчук О.І., Психологія праці. 1997.
6. Малиновський В.Р., Силантьєва Н.А. Технічне нормування праці в машинобудуванні. М.: Машинобудування, 1990.
7. Методичні основи нормування праці робітників у народному господарстві. М.: Економіка, 2006.
Введення
Глава 1. Сутність і завдання атестації робочих місць
1.2 Групи робочих місць
1.3 Основні методичні положення
1.4 Підвищення організаційного і технічного рівнів робочих місць
Глава 2. Етапи атестації робочих місць і роботи при проведенні АРМ
Висновок
Список використаної літератури:
Введення
Слово "атестація" у перекладі з латині означає "свідчення". Мовою практики - це свідоцтво відповідності робочого місця сучасним досягненням науки і техніки. Все, що не відповідає подібним вимогам, активно вдосконалюється, а зайве і відстале ліквідується. Тому, виступаючи як дохідливий і доступний кожному трудящому метод підвищення ефективності, атестація стає важливим важелем прискорення науково-технічного прогресу.У багатьох місцях завдяки внесеним в ході атестації пропозиціям будівельникам і монтажникам замість розрізненого набору інструментів і пристосувань стали видавати спеціальні нормокомплекти. Вони налічують по 30-45 технічних засобів. Застосування такого універсального обладнання, оснащення, інструменту, за розрахунками, підвищує продуктивність праці на 7-12%. Інший стає і культура робочого місця, його безпеку.
В основах законодавства атестація робочих місць є обов'язком роботодавця, тому на багатьох підприємствах оцінка стану робочих місць сьогодні перебувають у числі першочергових завдань.
Глава 1. Сутність і завдання атестації робочих місць
Кожне виробництво складається із сукупності робочих місць. Робоче місце являє собою первинний осередок даного виробництва, одиницю виробничої сили, здатної давати відповідну віддачу лише за умови необхідної фондооснащеності праці, забезпеченості його сировиною, матеріалами, заготовками та іншими предметами праці, а також робочою силою певної професійної підготовки, здатної приводити в рух засоби виробництва .Робоче місце як одиниця продуктивної сили постійно зазнає змін у зв'язку з удосконаленням засобів праці, використанням більш ефективних предметів праці, застосуванням більш кваліфікованого живої праці і безперервним поліпшенням організації праці і виробничого процесу в цілому. У результаті виробничі можливості одного робочого місця неухильно підвищуються, що створює передумови для скорочення загального числа робочих місць, а отже, і чисельності зайнятих.
Облік цих змін і цілеспрямований вплив на формування необхідної кількості робочих місць припускають повсюдне і систематичне проведення атестації робочих місць і їх раціоналізації, з метою забезпечення на цій основі підвищення ефективності виробництва, якості продукції та раціонального використання основних виробничих фондів і трудових ресурсів на підприємствах.
Здійснення цих цілей досягається за рахунок:
· Прискорення зростання продуктивності праці на основі приведення робочих місць у відповідність з вимогами науково-технічного прогресу, скорочення застосування ручної і важкої фізичної праці, підвищення змістовності та привабливості праці;
· Поліпшення використання основних фондів шляхом ліквідації зайвих робочих місць з застарілим обладнанням, концентрації робіт на найбільш прогресивному обладнанні, забезпечення збалансованості числа робочих місць і працюючі й підвищення коефіцієнта змінності роботи;
· Поліпшення умов праці та техніки безпеки на робочих місцях, підвищення культури виробництва;
· Підвищення соціальної активності і кваліфікації працюючих, широкого залучення їх до управління, до оцінки досягнутого рівня виробництва та визначенню заходів щодо його вдосконалення.
У процесі атестації, раціоналізації, обліку та планування робочих місць реалізуються два завдання:
- Оперативна - в це завдання входить досягнення збалансованості числа робочих місць з наявністю трудових ресурсів і створення на робочих місцях таких технічних і організаційних умов, при яких спільна трудова діяльність протікала б з найвищим виробничим ефектом при мінімальних витратах, з найменшими втратами праці, матеріальних ресурсів, при оптимальному використанні знарядь праці;
- Стратегічна - полягає в перекладі сукупності робочих місць в нове кількісний і якісний стан, цей переклад визначається перспективними планами економічного і соціального розвитку підприємства.
Атестація робочих місць - це цілеспрямований процес впливу на формування та вдосконалення робочих місць, пов'язаних між собою певними технологічними та організаційними функціями. Цей процес є складним за характером, безперервним у часі, спрямованим до заданої мети. Він здійснюється за певною технологією, різними методами для вирішення як оперативних, так і стратегічних завдань досягнення найкращих техніко-економічних результатів.
Система комплексної атестації робочих місць і їх раціоналізації включає в себе облік кількості робочих місць; власне атестацію, коли їх фактичний стан порівнюється з нормативними вимогами; раціоналізацію як сукупність взаємопов'язаних заходів, здійснюваних метою удосконалення робочих місць та поліпшення їх використання; планування, що визначає основні напрями кількісних і якісних змін у розвитку робочих місць.
Комплексна атестація робочих місць починається з отримання інформації про дійсний стан досліджуваного об'єкта. Об'єктивність інформації досягається за допомогою організації обліку.
Метою атестації робочих місць є дослідження системи робочих місць, що проводиться для отримання докладної інформації про стан сукупності робочих місць, на підставі якої можна дати оцінку і виробити основні напрями раціоналізації конкретних робочих місць.
Атестація робочих місць є сукупність заходів, які включають комплексну оцінку кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному та організаційному рівню, що забезпечує підвищення продуктивності праці та високу якість продукції, аналіз досягнутого рівня виробництва.
У ході атестації кожне робоче місце оцінюється за трьома рівнями: технічному; організаційного; умов праці та техніки безпеки.
При атестації робочих місць доцільно застосовувати метод порівняння за різними параметрами. При оцінці технічного рівня робочого місця є зіставлення за такими основними показниками:
- Прогресивність застосовуваного технологічного процесу (відповідність фактичної трудомісткості проектної, використовуваного обладнання характером і обсягами виконуваних робіт, комплексність використання сировини і матеріалів);
- Відповідність технічних процесів, обладнання, оснащення, інструменту і засобів контролю вимогам забезпечення стабільності високої якості продукції (робіт);
- Рівень продуктивності устаткування (продуктивність обладнання, що застосовується в порівнянні з прогресивним випускається);
- Співвідношення фактичної і проектної (паспортної) продуктивності, а також наявність можливостей забезпечення виробничої програми;
- Технологічна оснащеність робочого місця, виправданість застосування ручної праці.
Оцінка організаційного рівня робочого місця заснована на виявленні та зіставленні даних, необхідних для характеристики використання передусім принципів наукової організації праці. Визнано доцільно порівнювати такі показники:
- Раціональність планування, відповідність площі, займаної робочим місцем, нормами технологічного проектування;
- Організаційна оснащеність;
- Оптимально можливе і фактичне застосування багатоверстатного обслуговування, раціональність обслуговування робочого місця;
- Відповідність форм організації праці технологічному процесу, характером і обсягами виконуваних робіт, впровадження бригадної організації та оплати праці, підряду, госпрозрахунку;
- Якість чинних норм праці;
- Ефективність використання робочого місця.
При оцінці умов праці та техніки безпеки на робочому місці використовується ряд показників. Як найбільш широко застосовуваних показників для порівняння та аналізу:
- Відповідність фактичних санітарно-гігієнічних умов праці нормативним вимогам;
- Відповідність виробничого процесу, обладнання, організації робочого місця стандартів і норм охорони праці;
- Ступінь тяжкості та наявність монотонності праці;
- Обсяги ручної і важкої фізичної праці;
- Відповідність забезпеченості працюючих індивідуальними і колективними засобами захисту стандартам безпеки праці;
- Відповідність забезпеченості робочих спецодягом та спец.обувью встановленим нормам за номенклатурою і якістю.
У різних галузях підприємства мають свої особливості, пов'язані з обсягом і типом виробництва, його технічною оснащеністю, галузевою специфікою, рівнем спеціалізації. Зазначені особливості знаходять своє відображення в конкретних показниках, які характеризують технічний і організаційний рівень, умови праці і техніку безпеки на робочому місці з урахуванням специфіки галузі.
1.2 Групи робочих місць
Результатом атестації є комплексна оцінка робочого місця за системою критеріїв та класифікація робочих місць, яка служити основою для їх відомості в родинні групи. Всі робочі місця поділяються на групи: атестовані, що підлягають раціоналізації, що підлягають ліквідації.Групи:
1) Атестовані - робочі місця, показники яких по всіх рівнях відповідають пропонованим при оцінці вимогам або перевищують їх.
2) Підлягають раціоналізації - відносяться робочі місця, окремі показники яких не відповідають встановленим вимогам, але можуть бути доведені до цих вимог у процесі раціоналізації.
3) Підлягають ліквідації - включають робочі місця, які не відповідають за певними критеріями нормативним значенням і не можуть бути доведені до їхнього рівня в результаті раціоналізації, тобто зайві робочі місця.
Результати атестації робочих місць і пропозиції щодо їх раціоналізації відображаються в карті атестації.
Атестація проводиться для всіх робочих місць не рідше двох разів на п'ятирічку, для робочих місць, що пройшли раціоналізацію, по завершенні відповідних заходів.
Сполучною ланкою між оцінкою кожного робочого місця і плануванням його використання виступає системний техніко-економічний аналіз. Застосування такого аналізу дозволяє підвести підсумки результатів оцінки робочих місць і забезпечити їх впровадження у виробництво.
На основі техніко-економічного аналізу з урахуванням плану виробництва, оцінки раціональності технологічних процесів і результатів атестації вирішуються такі завдання:
- Встановлюється реальна потреба у кожному робочому місці;
- Визначається перелік робочих місць, на яких може використовуватися праця учнів середніх шкіл, пенсіонерів, осіб з обмеженою працездатністю, а також робочі місця з режимом неповного робочого дня (робочого тижня);
- Розраховуються необхідні на доведення робочих місць до нормативного рівня витрати і економічна ефективність намічуваних заходів;
- Виявляються технічні, матеріальні і фінансові можливості підприємства для проведення раціоналізації робочих місць.
За результатами аналізу визначаються основні напрями вдосконалення виробництва, обсяги та етапи (терміни) раціоналізації, кількість малоефективних і зайвих робочих місць і терміни їх ліквідації, кількість робочих місць, що підлягають заміні новими робочими місцями, чисельність і професійний склад працівників, які вимагають підвищення кваліфікації та перепідготовки підлягають , а також вивільнюваних працівників і можливості їх подальшого використання.
1.3 Основні методичні положення
Атестація і раціоналізація виробничих бригад, ділянок і цехів промислових підприємств являє собою важливий організаційно-економічний інструмент, систему форм і методів роботи, за допомогою яких повинно забезпечуватися постійне найбільш оптимальне підтримання їх організаційно-технічного, соціально-економічного рівня та умов праці на виробництві відповідно з прогресивними вимогами і нормативами.Підтримання такого рівня повинне забезпечуватися високими кінцевими результатами роботи трудового колективу, таким чином, об'єктом даної роботи є:
По-перше, рівень організації, нормування та стимулювання праці в структурних ланках об'єднань і підприємств (бригад, ділянка, цех);
По-друге, рівень умов праці, техніки безпеки, культура виробництва;
По-третє, рівень управління колективом і стан морально-психологічного клімату;
По-четверте, кінцеві результати роботи трудового колективу, взаємопов'язані з рівнем організації праці.
Необхідність проведення атестації виробничих бригад (дільниць, цехів) обумовлена, перш за все, тим обставиною, що в умовах впровадження інтенсивних методів господарювання, переходу підприємств (об'єднань) на самоокупність і самофінансування.
На перший план висуваються форми і методи роботи, які сприятимуть значній економії трудових і матеріальних ресурсів при відносно невеликих одноразових витратах.
Робота з атестації та раціоналізації виробничих бригад не є самоціллю. Вона повинна стати складовим елементом єдиної системи об'єднання (підприємства), що включає атестацію робочих місць, бригад, ділянок і цехів, а згодом і підприємств, і їх раціоналізацію.
Таким чином, повинна бути створена єдина безперервна постійно діюча атестаційна ланцюжок, в якій результати оцінки кожного попереднього ланки є вихідною базою для проведення атестації та раціоналізації наступних більш високих за рівнем виробничих ланок.
Важливим аспектом атестації і раціоналізації є суворе дотримання наукового підходу до його проведення. Це передбачає розробку і використання відповідних міжгалузевих і галузевих методичних документів з питань атестації та раціоналізації робочих місць.
Одним з основоположних положень атестації і раціоналізації є забезпечення плановості в даній роботі. Дотримання принципу плановості в роботі з атестації та раціоналізації виробничих бригад сприяє високій системи керованості цими процесами, дозволяє визначити головні напрямки діяльності, не допускати створення "вузьких" місць, всіляко вдосконалювати організацію праці в структурних ланках підприємств (об'єднань), підвищувати ефективність. Необхідно дотримуватися принцип безперервності планування роботи з атестації та раціоналізації.
Атестація і раціоналізація дають найбільш суттєві результати в умовах комплексного підходу до даної роботи. Доцільно проводити аналіз відповідності стану виробничих бригад, промислових підприємств вимогам НОП на основі їх атестації за такими основними напрямками: організаційно-технічному, умов праці та техніки безпеки, рівню управління і станом соціально-психологічного клімату з урахуванням кінцевих результатів роботи трудових колективів.
Ефективність роботи з атестації та раціоналізації може бути досить високою тільки в разі забезпечення нормативного підходу, тобто на основі порівняння фактичних параметрів виробничих бригад з нормативними значеннями (за стандартами, типовими проектами і картками організації праці тощо), що дозволяє дати в ході атестації найбільш об'єктивну оцінку відповідності виробничих бригад промислових підприємств, а потім здійснити їх найбільш ефективну раціоналізацію.
Таким чином, атестація і раціоналізація виробничих бригад промислових підприємств повинна мати єдину спрямованість:
- По-перше, забезпечувати високу економічну віддачу даної роботи;
- По-друге, забезпечувати її соціальну ефективність, підвищувати ступінь впливу результатів атестації на активізацію людського фактора на виробництві.
Досягнення високої ефективності роботи з атестації та раціоналізації може бути забезпечено на основі створення і функціонування в усіх ланках промисловості галузевих і виробничих систем управління даною роботою. Обов'язковою функцією цих систем слід вважати залучення трудящих до роботи з атестації та раціоналізації.
При проведенні атестації і раціоналізації в структурних ланках підприємств і об'єднань першорядне значення набуває чітка відпрацювання та обгрунтування систем оціночних показників.
1.4 Підвищення організаційного і технічного рівнів робочих місць
До найважливіших заходів підвищення технічного рівня робочих місць відносяться:> Модернізація встановленого обладнання, впровадження засобів автоматизованого контролю, високопродуктивного інструмента і оснащення, засобів малої механізації;
> Підвищення якості та надійності ремонту;
> Впровадження прогресивних, малоопераційних, маловідходних технологічних процесів, застосування прогресивних матеріалів, деталей і конструкцій;
> Механізація і автоматизація виробничих процесів, інженерної та управлінської праці, широке впровадження ЕОМ, скорочення застосування ручної і важкої фізичної праці.
Заходи щодо підвищення організаційного рівня робочих місць повинні бути орієнтовані на вирішення таких основних проблем:
- Вдосконалення організації трудових процесів і впровадження типових проектів НОТ;
-Впровадження прогресивних форм поділу праці і вдосконалення колективних форм організації праці;
- Поліпшення нормування праці;
- Удосконалення організації та обслуговування робочих місць;
- Створення системи безперервного підвищення кваліфікації працівників;
- Підвищення ефективності систем матеріального та морального стимулювання;
- Підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування, поліпшення спеціалізації і кооперації праці по підрозділах;
- Вдосконалення методів оперативного планування і управління виробництвом.
Поліпшення умов праці та техніки безпеки на робочих місцях включає:
- Розробку заходів щодо створення безпечних, нормальних психофізіологічних, санітарно-гігієнічних умов праці;
- Скорочення застосування ручної, важкої фізичної і монотонної праці;
- Впровадження раціональних режимів праці та відпочинку.
Основна цільова установка цих заходів ощадливість, збереження здоров'я людини і його енергії.
Глава 2. Етапи атестації робочих місць і роботи при проведенні АРМ
Атестація робочих місць УР підрозділяється на три основних етапи:1. підготовчий;
2. проведення атестації;
3. оцінка результатів атестації та проведення заходів по раціоналізації робочих місць.
Підготовчий етап передбачає виконання наступної роботи: по-перше, перед початком атестації серед інженерно-управлінських працівників проводиться відповідна роз'яснювальна робота про цілі і завдання її проведення, а також підбирається група УР, яка проходить додаткове навчання за методами проведення атестації, знайомиться з необхідними нормативно- методичними матеріалами та документами і знайомить з цими документами, формами обліку атестації робочих місць керівників інженерних колективів і самих УР, по-друге, проводиться соціологічне опитування з вивчення громадської думки про рівень організації праці, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних умовах робочого місця; в -третє, визначаються основні напрямки атестації, терміни її проведення по відділах, службам, бюро, бригадах, формується склад атестаційних комісій, визначається відповідальність керівників інженерних колективів за якість і терміни її проведення, по-четверте, визначаються функції заводської, а якщо в цьому є необхідність, то і атестаційних комісій відділів і цехів.
При проведенні атестації робочих місць виконуються наступні роботи:
1. Складання переліку робочих місць, що підлягають атестації.
2. Видання наказу про проведення атестації робочих місць і створення атестаційної комісії підприємства.
3. Підготовка договірних документів.
4. Проведення вимірювань і досліджень шкідливих і небезпечних факторів на робочих місця, що підлягають атестації.
5. Обробка отриманих результатів та підготовка протоколів вимірів і досліджень.
6. Проведення обстеження стану травмобезопасності на робочих місцях і забезпеченості робочих ЗІЗ і підготовка відповідних протоколів.
7. Підготовка карт атестації робочих місць.
8. Підготовка звітних документів з атестації робочих місць.
У результаті виконаної роботи підприємство отримує:
1. Карту атестації РМ за умовами праці на кожне робоче місце.
2. Протоколи вимірів шкідливих виробничих факторів, завірені печаткою випробувальної лабораторії.
3. Протоколи з травмобезопасності (що їх спільно з підприємством)
4. Протоколи забезпеченості працівників ЗІЗ (що їх спільно з підприємством).
5. Відомості РМ і результатів з атестації за умовами праці в підрозділах.
6. Зведена відомість РМ і результатів їх атестації за умовами праці в організації.
7. План заходів щодо покращення і оздоровлення умов праці в організації (розробляється спільно з підприємством).
Висновок
Потрібна комплексна, науково обгрунтована атестація і раціоналізація робочих місць у галузях. Якщо цього не враховувати, багато, навіть дуже хороші заходи "не спрацюють". Нереально ж, справді, підняти виробництво на сучасний рівень, модернізуючи лише його окремі ланки. Нерідко надсучасне і дороге обладнання, вимушено працювати упівсили з тієї причини, що наступний за ним в технологічному ланцюжку ділянка оснащена за мірками вчорашнього дня і органічно не встигає "переварити" зроблене перед ним.
Комплексно механізувати діючі виробництва на основі атестації заважає ряд обставин: хронічна нестача коштів механізації, технічної та організаційної оснащення, не стандартизованого обладнання.
Складаючи і реалізуючи програми скорочення ручної праці, необхідно не тільки виходити з потреб того чи іншого відомства, але і враховувати те, що неухильне поліпшення умов праці. Слід зрозуміти, що атестується не лише техніка та обладнання, а й вміння по-хазяйськи ним розпорядитися, правильно організувати виробництво, своєчасно подбати про умови праці персоналу.
Ефективність атестації і раціоналізації могла бути набагато вищою, якби цим по-справжньому займалася галузева наука.
Список використаної літератури
1. Зубкова А.Ф., Слезінгер Г.Е. Організація нормування праці на підприємствах. М.: Економіка, 2005.2. Зудина Л.М. Організація управлінської праці. М., 1997.
3. Калина А.В. Організація і оплата праці в умовах ринку. Київ, МАУП, 2001
4. Костюков Н.І. та ін Організація, нормування та оплата праці. Р-н / Д, 2002.
5. Лукашевич Л.М., Сингаївська І.В., Бондарчук О.І., Психологія праці. 1997.
6. Малиновський В.Р., Силантьєва Н.А. Технічне нормування праці в машинобудуванні. М.: Машинобудування, 1990.
7. Методичні основи нормування праці робітників у народному господарстві. М.: Економіка, 2006.