Антиокислювальні ефекти біологічно активних речовин у складі рослинних масел

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

УДК 665.3

Антиокислювальних ЕФЕКТИ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН У СКЛАДІ РОСЛИННИХ МАСЕЛ

М.С. Ростова, Г.М. Бальбекова, М.В. Філатова, С.Ф. Андрусенко

ГОУ ВПО Ставропольський державний університет

З давніх часів людство використовувало олії рослин в різних цілях (харчової, косметичної, промислової, медичної). Але завжди існувала проблема збереження корисних властивостей мастил при тривалому зберіганні. З розвитком науки і нових методів дослідження з'ясувалася роль антиоксидантів - біологічно активних речовин, що запобігають прогоркание масел. Існує велике різноманіття антиоксидантів, у зв'язку з чим необхідний вибір оптимального антиоксиданту для певних речовин. На даний момент відкриті різні види природних і синтетичних антиоксидантів [1].

Антиокислювальна цінність продуктів значно знижується не тільки від тривалого зберігання, а й від надмірної очищення. Наприклад, через надто ретельного рафінування, рослинне масло втрачає свою природну захист у вигляді натуральних антиоксидантів. У зв'язку з чим, масла прогоркают більш інтенсивно, ніж до очищення [2].

Метою наших досліджень є вивчення впливу використання деяких природних антиоксидантів як антиокислювачів біологічно активних речовин в рослинних оліях.

Об'єктом дослідження служили три олії: соняшникову, касторову і риб'ячий жир. В якості антиоксидантів використовувалися: β-каротин, α-токоферол і аскорбінова кислота, з концентрацією 1% (з урахуванням кількості антиоксидантів в мастила). А також суміш цих трьох антиоксидантів для підтвердження теорії синергізму [3].

Експеримент проводився протягом 6 місяців, протягом яких здійснювався контроль за фізико-хімічними показниками свіжості рослинних олій (кислотне, перекисне і йодное числа).

Аналізи проводилися кожні два - три тижні, результати яких представлені такими малюнками.

Дані щодо зміни показників кислотного числа соняшникової олії представлені на малюнку 1А.

Протягом першого місяця зберігання соняшникової олії відбувалося збільшення значень кислотного числа, після чого вони поступово зменшувалися. При цьому треба відзначити, що значення кислотного числа для всіх досліджуваних об'єктів залишалося в межах допустимих значень. Але в контрольному досліді (чисте соняшникова олія) зміна кислотного числа після первісного стрибка відбувалося менш помітно, порівняно із змінами кислотного числа соняшникової олії з добавками антиоксидантів.

КЧ, КЧ

мл КОН мл КОН

термін зберігання, міс. термін зберігання, міс.

А Б

КЧ,

мл КОН

термін зберігання, міс.

У

Рисунок 1 - Зміна показників кислотного числа різних олій

А - соняшникова олія; Б - касторове масло, У - риб'ячий жир

¾ ¨ ¾ - β-каротин; ¾¾ - α-токоферол; ¾¾ - аскорбінова кислота;

¾ יי ¾ - суміш трьох антиоксидантів; ¾ '¾ - контрольна проба (без добавок)

Дані щодо зміни показників кислотного числа касторової олії представлені на малюнку 1Б.

Простежується той же характер зміни кислотного числа касторової олії, що і для соняшникової олії. Тобто в перший місяць відбувалося зростання значень кислотного числа касторової олії, а, починаючи з другого місяця, йшло поступове зниження значень кислотного числа. Кінцеве значення кислотного числа в контрольному досвіді вийшло за межі допустимого, а кінцеві значення кислотного числа аналізованих проб касторової олії з добавками антиоксидантів вкладалося в допустима межа значень кислотного числа для касторової олії.

Дані щодо зміни показників кислотного числа риб'ячого жиру представлені на малюнку 1В.

Кінцеві значення кислотного числа в усіх дослідах не вийшли за межі допустимих для риб'ячого жиру.

Проаналізувавши характер зміни кислотного числа, можна переконатися в тому, що для соняшникової і касторової олій із запропонованих антиоксидантів найбільшу активність проявив a - токоферол, для риб'ячого жиру - β-каротин. А також, що суміш антиоксидантів проявила найвищу активність, підтверджуючи явище синергізму.

Ступінь ненасиченості жирних кислот, що входять до складу олій характеризується йодним числом. Зміна основних показників йодного числа для мастил представлено на малюнку 2.

ІЧ,% ІЧ,%

термін зберігання, міс. термін зберігання, міс.

А Б

ІЧ,%

термін зберігання, міс.

У

Рисунок 2 - Зміна показників йодного числа різних олій

А - соняшникова олія; Б - касторове масло, У - риб'ячий жир

¾ ¨ ¾ - β-каротин; ¾¾ - α-токоферол; ¾¾ - аскорбінова кислота;

¾ יי ¾ - суміш трьох антиоксидантів; ¾ '¾ - контрольна проба (без добавок)

З трьох обраних антиоксидантів ефективним для соняшникової і касторової олій виявився a-токоферол, для риб'ячого жиру - b-каротин. Найбільша антиокислювальна активність відповідає суміші антиокислювачів.

Кількісне визначення перекисів в мастила визначається перекисного числа й грунтується на реакції виділення йоду перекису з йодистого калію у кислому середовищі. Перекисне число характеризує ступінь стійкості жирів при зберіганні.

Зміна показників перекисного числа піддослідних масел під впливом антиоксидантів представлені на малюнку 3.

ПЧ, % J ПЧ,% J ПЧ,% J

термін зберігання, міс. термін зберігання, міс.

А Б

ПЧ,% J

термін зберігання, міс.

У

Рисунок 3 - Зміна показників перекисного числа різних олій

А - соняшникова олія; Б - касторове масло, У - риб'ячий жир

¾ ¨ ¾ - β-каротин; ¾¾ - α-токоферол; ¾¾ - аскорбінова кислота;

¾ יי ¾ - суміш трьох антиоксидантів; ¾ '¾ - контрольна проба (без добавок)

З трьох обраних антиоксидантів ефективним для соняшникової і касторової олій виявився a-токоферол, для риб'ячого жиру - b-каротин. Найбільша антиокислювальна активність відповідає суміші антиокислювачів.

Проаналізувавши отримані дані, ми підтвердили, що характер зміни фізико-хімічних показників для всіх масел однаковий протягом першого місяця і спостерігається зростання значень, що відображають зміну показників придатності масел, а потім їх поступовий спад. Це свідчить про те, що протягом першого місяця відбувалося накопичення необхідної кількості продуктів окислення для того, щоб антиоксиданти могли вступити в реакцію. При досягненні такого значення, антиоксиданти активувалися, що тягло до зниження показників визначаються чисел. Отримані дані свідчать про те, що для рослинних олій з вибраних антиоксидантів найбільш придатний α-токоферол. А от для риб'ячого жиру таким з'явився β-каротин. Але і для рослинних і для тварин олій суміш цих антиоксидантів проявила себе ще більш ефективно. Цей ефект можна пояснити явищем синергізму, тобто для того щоб антиоксидант ефективно працював, необхідна присутність відновників, які будуть переводити його в активну форму.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Донченко Г.В., Кузьменко І.В., Коваленко В.М. Біологічна роль антиоксидантів. / / Біохімія, 1983, Т. 48, № 6. - С. 998 - 1005.

  2. Єрін А.Н., Спірін М.М., Табідзе Л.В. Біоантіоксіданти. / / Біохімія, 1983, Т. 48, № 11. - С. 1855 - 1861.

  3. Нейфила Е.А., Єрмачкова Є.В. Біоантіоксідант. - М.: Наука, 1986. - С.67 - 68.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Біологія | Стаття
22.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Антиокислювальні ефекти біологічно активних речовин у складі
Вміст біологічно активних речовин у лікарських рослинах
Використання препаратів біологічно активних речовин нового поко
Вплив біологічно активних речовин на продуктивність соняшника в умовах Благовіщенського
Використання препаратів біологічно активних речовин нового покоління в годівлі високопродуктивних
Законодавчі гарантії забезпечення безпеки використовуваних в їжі біологічно активних речовин
Товарознавча характеристика рослинних масел
Фізична сутність біологічно активних випромінювань
Методика використання струму в біологічно активних точках
© Усі права захищені
написати до нас