Введення
З кожним днем кількість запозичених слів і виразів, уживаних як в розмовній мові, так і в засобах масової інформації в нашій країні, збільшується. У зв'язку з цим багато людей скаржаться на утруднення розуміння сенсу деяких статей газет, журналів, телевізійних програм. Тому в якості об'єкта нашого дослідження ми обрали газети "Вперед", "Троїцький ярмарок", "Межиріччя", "Тиждень", випущені в місті Троїцьку в протягом 2006 року.
Мета роботи полягала в тому, щоб простежити, характерно вживання англіцизмів у пресі провінційних міст.
Під час проведення роботи ми поставили перед собою наступні завдання:
1. Знайти в газетах міста Троїцька запозичені слова з англійської мови.
2. Провести класифікацію знайдених англіцизмів.
3. Провести анкетування жителів міста з метою перевірки знання значення цих слів.
4. Зробити висновки про те, чи є допустимим і доцільним вживання англіцизмів у пресі.
Основна частина
Нами було проаналізовано 70 примірників газет міста, в них було знайдено 654 слова, запозичених з англійської мови. Найбільш часто зустрічаються слова, зі знайдених нами, представлені нижче. Причому залежно від сфери вживання, вони розділені на 5 груп.
Технічна лексика
Акр 10. Бейсік 19. Драфт
Актуальний 11. Біт 20. Інбридинг
Алгол 12. Блюмінг 21. Інтерфейс
Алунд 13. Вінчестер 22. Комбайн
Апперкот 14. Геттер 23. Компаундування
Арбовіруси 15. Гіродін 24. Конвертер
Бареттер 16. Грейдер 25. Сайдинг
Барстери 17. Дампінг 26. Технотронним
Батенс 18. Дейдвуда 27. Хон
Побутова лексика
Бар 18. Дог 35. Модем 52. Шопінг
Бекон 19. Інтерв'ю 36. Монітор 53. Гумор
Біфштекс 20. Йогурт 37. Парк
бриджі 21. Каністра 38. Пейджер
Бройлер 22. Караоке 39. Пенні
Бутси 23. Кекс 40. Перфоманс
Веранда 24. Клумба 41. Промоушн
Відеокліп 25. Клуб 42. Реверс
Віскі 26. Кока-кола 43. Регіон
Вокзал 27. Коллі 44. Рекетир
Гамбургер 28. Контекстуальний 45. Секонд-хенд
Грейпфрут 29. Контейнер 46. Сервіс
Джем 30. Крекер 47. Сквер
Джемпер 31. Кросворд 48. Сленг
Джин 32. Курсор 49. Спанієль
Джинси 33. Лідер 50. Стікер
Джип 34. Міксер 51. Шампунь
Суспільно-політична лексика
Аболіціонізм 24. Блокбастер 46. Гламур
Ай-кью 25. Боді-арт 47. Дайджест
Антифризи 26. Бій 48. Джек-пот
Аудит 27. Бойкот 49. Джентльмен
Аутсайдер 28. Бой-френд 50. Дигери
Аффідевіт 29. Бос 51. Дизайн
Аеробіка 30. Брейк 52. Дилер
Баггі 31. Бренд 53. Дінго
Байкер 32. Бриг 54. Диспетчер
Баласт 33. Брифінг 55. Дисплей
Бампер 34. Бруталізм 56. Дистриб'ютор
Банкноти 35. Букмекер 57. Евроклірінг
Банкомат 36. Бумеранг 58. Жигало
Бестселер 37. Бункер 59. Зомбі
Бізнес 38. Буфер 60. Імпорт
Бізнесмен 39. Варрант 61. Інновація
Білборд 40. Веб-камера 62. Інтерактивний
Білль 41. Вегетаріанство 63. Інтерпол
Блейзер 42. Вельвет 64. Інформатизація
Блек-джек 43. Вердикт 65. Йеті
Блеф 44. Гангстер 66. Йомени
Блок 45. Геном 67. Кастинг
Блокада 68. Квікстеп
69. Кейс 83. Менеджмент 97. Тайм
70. Кілер 84. Меседж 98. Тайм-аут
71. Кодер 85. Моніторинг 99. Тандем
72. Конвеєр 86. Овердрафт 100. Твіндек
73. Конгресмен 87. Офіс 101. Тойтер'єр
74. Концерн 88. Офсет 102. Траст
75. Копірайтер 89. Пілінг 103. Тюнінг
76. Лазер 90. Порт 104. Файл
77. Лаптоп 91. Портер 105. Фітинг
78. Лайнер 92. Прайм-тайм 106. Чарт
79. Лізинг 93. Рейтинг 107. Чек
80. Ліфт 94. Скринінг 108. Експорт
81. Ліфтинг 95. Слайд
82. Логін 96. Спікер
Спортивна лексика
Айсінг 12. Булліт 23. Матч
Баскетбол 13. Ватерполо 24. Нокаут
Баттерфляй 14. Віндсерфінг 25. Нокдаун
Бейскбол 15. Гейм 26. Пенальті
Бек 16. Голкіпер 27. Пінг-понг
Бенді 17. Гольф 28. Покер
Бобслей 18. Дайвінг 29. Ралі
Бокс 19. Кастинг 30. Спринт
Боксер 20. Керлінг 31. Старт
Боулінг 21. Кетч 32. Чемпіон
Бридж 22. Куттер
Музична лексика
Банджо 5. Госпел 9. Попмузикаса
Бассетгорн 6. Джаз 10. Попса
Блюз 7. Диско 11. Ремікс
Бугі-вугі 8. Мюзикл 12. Сингл
Аналізуючи представлені дані можна говорити про те, що більшість іноземних слів мають аналогічні за значенням російські слова та вирази, так, наприклад, аутсайдер - це відсталий, бестселер - найбільш розкуповувана книга, дилер - торговий представник, менеджер - керуючий і так далі.
Чому ж журналісти вважають за краще використовувати іноземні слова? Можливо тому, що вони звучать більш престижно, яскраво й виразно. Це цілком припустимо, по крайней мере, до тих пір, поки вживаються відомі основній масі населення слова, поки вони не ускладнюють розуміння тексту.
Але ось з'являються такі слова, як куттер, аудит, драйв, холдинг, нонсенс, лізинг, інвестор, фітінг, сайдинг і у читача виникає подив, викликане нерозумінням змісту тексту.
В одному з випусків газети "Вперед" читаємо: "Інші країни підтримують виробників будь-якими методами: і пільговими кредитами, і зручним лізингом". Далеко не кожен читач знає, що "лізинг" - це довгострокова оренда обладнання. У цій же статті згадується "промисловий холдинг". Не багато хто знає, що це компанія, що володіє більшою частиною акцій інших компаній.
Утруднення сприйняття тексту пов'язане також і з тим, що в деяких випадках англіцизми вживають у невластивих їм значеннях. Так, наприклад, у 129 номері газети "Вперед" у статті про скалістской школі зустрічається таке речення: "У нас вже котрий рік, як не зима, то нонсенс: жодного школяра, який захворів на грип". У відповідності зі словником іноземних слів, нонсенс - це безглуздя, нісенітниця. Але хіба може бути нісенітницею те, що діти не хворіють?
Особливо багато англіцизмів вживається в рекламі. Сама назва рубрики "Послуги & робота" містить англіцизм у значенні союзу "і". Тут нам пропонують зайнятися аеробікою, відвідати ТРЕНАЖЕРНИЙ зал, букмекерську контору, купити КОТЕДЖ, КОМП'ЮТЕР, ПРИНТЕР. Потрібні ДИЗАЙНЕРИ, бармен. Нас запрошують навчатися в КОЛЕДЖІ, отримати спеціальність МЕНЕДЖЕРА з продажу та МАРКЕТИНГУ, запрошують на курси "ІМІДЖМЕНТА з кадрів". Ми можемо скористатися Дисконтні картки й багато іншого. Ці слова поступово входять у повсякденне життя, тому зрозумілі більшості читачів. Але тут же ми зустрічаємо пропозицію купити САЙДІНГ і фітингів, значення яких практично нікому не відомі, у чому ми переконалися провівши анкетування населення.
Загалом, нами було опитано 140 осіб, по 35 у чотирьох вікових групах. Їм були надані бланки, що містять 30 слів, виписані з місцевих газет. Результати опитування занесені в таблицю 1.
Таблиця 1 Використання англіцизмів в мові людей різного віку
слова
9-14 років
15-17 років
18-23 років
24 і старше
1
2
3
4
5
дігер
3
6
11
14
скринінг
0
3
9
17
твіндек
1
4
11
17
кодер
1
5
12
20
білль
5
17
24
30
спринт
4
16
21
29
госпел
0
5
9
13
аболиционизм
2
5
8
14
геном
7
14
21
25
буфер
3
14
19
23
овердрафт
1
7
14
17
реверс
0
2
6
13
актуарій
3
6
11
13
Алгол
2
4
14
17
вінчестер
17
27
19
31
блюмінг
2
2
5
7
геттер
4
11
15
16
адвентура
2
11
13
14
антифриз
7
16
24
29
аперкот
1
5
9
16
батенс
3
6
11
15
перфоманс
3
8
25
32
промоушн
7
19
21
29
бройлер
3
12
16
20
ай-к'ю
6
13
17
23
пенні
3
15
23
26
бек
0
0
4
4
тайм
16
21
27
32
квікстеп
9
14
21
27
йєті
18
24
20
26
У першій колонці представлені слова, значення яких було запропоновано встановити анкетованих, а в наступних чотирьох колонках відображено кількість слів, зміст яких був вірно визначений. Більш наочно результати представлені у діаграмі (див. малюнок), де 1, 3, 5 і 7 стовпці відображають кількість осіб, які знають мінімальна кількість англіцизмів, значення яких пропонувалося визначити, це число ми умовно прийняли за 5 і менше. А 2, 4, 6 і 8 стовпці-кількість людей, які знають 25 і більше слів у п'яти вікових групах.
Малюнок. Результати опитування
Розрахуємо відсоток помилки нашого опитування, тобто визначимо, чи можна розглядати отримані дані більш глобально, на рівні всієї країни. Для цього скористаємося наступною формулою:
2Ф * (X * N / (P * Q)) = 1 - X,
де 2Ф - табличне значення, воно дорівнює 0.3843, x - помилка нашого опитування, N - кількість опитаних, p - ймовірність того, що з 30 слів всі 30 були упізнані, q - ймовірність, протилежна ймовірності p, тобто ймовірність не впізнавання не одного із запропонованих слів, її можна розрахувати, як 1 - p. Аналізуючи дані таблиці, отримуємо, що p = 0.63, тоді q = 0.37. підставивши дані значення у формулу, отримуємо, що x = 0.03. Таким чином, помилка нашого опитування становить 3%, інакше кажучи, отримані нами дані можна вважати загальним показником по країні (по місту) з достовірністю 97%.
Тепер спробуємо визначити взаємозв'язок між віком і знанням англіцизмів, для цього скористаємося даними таблиці 2.
Таблиця 2 Взаємозв'язок між віком і знанням англіцизмом
Вікова група
d1
Кількість осіб, які знають 25 і більше слів
d2
| Δ d |
(Δ d) ²
9-14
4
16
4
0
0
15-17
3
23
2
1
1
18-23
2
22
3
1
1
24 і старше
1
27
1
0
0
Для цього скористаємося формулою для розрахунку коефіцієнта рангової кореляції Спірмінта:
Ps = 1 - (6 * Σ ((Δ d) ²) / (N ³ - N),
де (Δ d) ²-квадрат різниці рангів, N - кількість опитаних. У нашому випадку одержуємо, що Ps = 0.8, що менше табличного значення. Таким чином, висунута нами гіпотеза невірна: зв'язок між віком і знанням значень англіцизмів не встановлена, а якщо вона і є, то досить незначна. Але наші групи відрізнялися не тільки за віком, але і за рівнем освіти, тобто, швидше за все, на знання або не знання значень запозичених слів впливає насамперед від освіти.
Висновок
Аналізуючи дані анкетування, можна говорити про те, що стовідсоткового розуміння слів, запозичених з англійської мови немає. Проте вживання їх, особливо в пресі, різко зростає, причому це явище широко поширене не тільки в мегаполісах нашої країни, але і в таких маленьких провінційних містечках, як Троїцьк.
Звичайно, впровадження запозичень неминуче, але хотілося б, щоб враховувалося те, що величезна кількість уживаних в засобах масової інформації слів не зрозуміло багатьом людям, навіть з вищою освітою. При цьому не потрібно забувати і про рідною російською мовою, доступному і зрозумілому кожному жителю нашої країни, не дарма К.Г. Паустовський писав: "Для всього, що існує в природі в російській мові є безліч гарних слів і назв. З російською мовою можна творити дива. Немає нічого такого в житті і в нашій свідомості, що не можна було б передати російським словом".
У результаті виконаної нами роботи, ми довели, що вживання англіцизмів у пресі в багатьох випадках неприпустимо, тому що ускладнює сприйняття тексту, заважає розуміння його суті.
Література
Газети "Троїцький ярмарок", "Вперед", "Межиріччя", "Тиждень".
В. В. Бурцева, Н. М. Семенова "Словник іноземних слів",-Москва, видавництво "Російська мова медіа", 2004, -820 з ..
Г. С. Субботін "Енциклопедія російської мови",-Москва, видавництво "АСТ", 2004, - 809 з ..
Д. С. Махов "Запозичення в російській мові",-Москва, видавництво "Просвіта", 2003, -246 з ..
Ю. Б. Мельникова "Статистична обробка результатів досліджень",-Челябінськ, видавництво "Абітурієнт", 2005, -94 з ..