Аналіз фінансового стану підприємства 18

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення. 3
Оцінка фінансового стану та діяльності підприємства. 5
1. Формування вихідних даних для
проведення аналізу. 5
2. Оцінка ліквідності. 6
3. Оцінка фінансової стійкості. 14
4. Аналіз результативності
фінансово-господарської діяльності. 19
4.1. Оцінка ділової активності. 19
4.2. Аналіз рентабельності. 24
Висновок. 27
Література. 30
Додаток. 31

Введення.
Фінансовий аналіз є істотним елементом фінансового менеджменту і аудиту.
Суб'єктами аналізу виступають зацікавлені в діяльності підприємства користувачі інформації. До першої групи користувачів відносяться власники засобів підприємства, позикодавці, постачальники, клієнти, податкові органи, персонал підприємства і керівництво. Друга група користувачів бухгалтерської звітності - це суб'єкти аналізу, які безпосередньо не зацікавлені в діяльності підприємства, але повинні за договором захищати інтереси першої групи користувачів. До цієї групи відносяться аудиторські фірми, консультанти, біржі, юристи, преса, асоціації, профспілки.
Методика фінансового аналізу повинна узгоджуватися з формами бухгалтерської звітності і дозволяти користувачеві об'єктивно оцінювати фінансовий стан підприємства.
Основною метою фінансового аналізу є отримання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому можна визначити як поточний фінансовий стан підприємства, так і його проекцію на найближчу або більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.
Фінансовий аналіз дозволяє керівництву за допомогою аналітичного прочитання вихідних приймати рішення з управління в області виробництва, збуту, фінансів, інвестицій і нововведень.
Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану служить бухгалтерський баланс підприємства (форма № 1 річної і квартальної звітності). Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу. Джерелом даних для аналізу фінансових результатів є звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2 річної та квартальної звітності). Джерелом додаткової інформації для кожного з блоків фінансового аналізу служить додаток до балансу (форма № 5 річної звітності).
Курсова робота присвячена фінансовому аналізу діяльності підприємства, який включає розрахунок показників, що відображають ефективність функціонування цього підприємства.
У курсовій роботі статті балансу підприємства та розраховані на їх основі фінансові коефіцієнти розглянуті в динаміці за три роки, показники звіту про фінансові результати та розраховані на їх основі коефіцієнти - в динаміці за два роки. На підставі проведених розрахунків зроблено висновки та надано рекомендації щодо подальшої діяльності підприємства.

Оцінка фінансового стану та діяльності підприємства.
1. Формування вихідних даних для проведення аналізу.
Для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства слід групувати статті балансу в окремі специфічні групи за ознакою ліквідності (статті активу) і терміновості зобов'язань (статті пасиву). На основі агрегованого балансу здійснюється аналіз структури майна підприємства та його джерел.
Актив Пасив
1. Майно 1. Джерела майна
1.1 Необоротні активи 1.1 Власний капітал
1.2 Мобільні оборотні активи 1.2 Позиковий капітал
1.2.1 Запаси і витрати 1.2.1 Довгострокові
1.2.2 Дебіторська заборгованість зобов'язання
1.2.3 Грошові кошти 1.2.2 Короткострокові
і цінні папери і позики
1.2.3 Кредиторська
заборгованість
Поряд з побудовою порівняльного аналітичного балансу для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану за звітний період проводиться зіставлення зміни підсумку балансу зі зміною фінансових результатів господарської діяльності за звітний період, наприклад, зі зміною виручки від реалізації продукції. Фінансові результати беруться з форми № 2.
При написанні курсової роботи в якості вихідних даних для розрахунку використовувалися заздалегідь адаптовані статті балансу і звіту про фінансові результати (див. додаток).

2. Оцінка ліквідності.
Потреба в аналізі ліквідності балансу виникає в умовах ринку у зв'язку з посиленням фінансових обмежень і необхідністю оцінки кредитоспроможності підприємства. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Чим менше потрібно часу, щоб цей вид активів знайшов грошову форму, тим вище його ліквідність. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими у порядку зростання термінів.

У залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства поділяються на такі групи:

А1) найбільш ліквідні активи - грошові кошти підприємства та короткострокові фінансові вкладення (цінні папери);

А2) швидко реалізованих активи - дебіторська заборгованість та інші активи.

А3) повільно реалізовані активи - статті розділу 2 активу "Запаси і витрати".
А4) важкореалізовані активи - статті розділу 1 активу балансу "Основні засоби та інші необоротні активи".
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:

П1) найбільш термінові зобов'язання - кредиторська заборгованість, а також позики, не погашені в строк.

П2) короткострокові пасиви - короткострокові кредити і позикові кошти;
П3) довгострокові пасиви - довгострокові кредити і позикові кошти;
П4) постійні пасиви - статті розділу 1 пасиву балансу "Джерела власних коштів".
Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце співвідношення:
А1> П1
А2> П2
А3> П3
А4 <П4
Виконання перших трьох нерівностей тягне за собою виконання і четвертого нерівності, тому практично істотним є зіставлення підсумків перших трьох груп по активу і пасиву. Четверте нерівність носить "балансуючий" характер, і в той же час воно має глибокий економічний сенс: його виконання свідчить про дотримання мінімального умови фінансової стійкості - наявність у підприємства власних оборотних коштів.
Аналіз ліквідності балансу представлений у таблиці 1.
На підставі даних таблиці 1 можна зробити наступні висновки:
1. Найбільш термінові зобов'язання підприємства не покриваються найбільш ліквідними активами. Перша умова ліквідності балансу не виконується в одному з аналізованих періодів часу. Більше того, становище погіршується з плином часу. На 1 січня 2000 р. підприємство має занадто багато термінових зобов'язань і майже в 3 рази менше ліквідних активів для їх покриття.

2. Друга умова ліквідності балансу не виконується на початок 1998р., Але виконується на початок 1999 і на початок 2000 р. Причому в 2000 р. становище можна вважати благополучним (по даному конкретному умові). У 1999 р. є значний платіжний надлишок, що пояснюється відсутністю короткострокових пасивів. Значні коливання в групі статей балансу "Короткострокові пасиви» свідчать про нестабільність у фінансуванні підприємства.
3. Третя умова ліквідності балансу виконується у всіх аналізованих періодах. Проте його виконання пояснюється незначною часткою довгострокових пасивів у структурі балансу підприємства (наприклад, у 1998 р. довгострокові пасиви взагалі відсутні). Підприємство має занадто багато повільно реалізованих активів (особливо на початок 2000 р.), що може ускладнювати його роботу. Доцільність наявності такої кількості повільно реалізованих активів (запасів) може бути оцінена при детальному аналізі матеріально-технічного забезпечення підприємства, що виходить за рамки даної курсової роботи.
4. Четверте умова ліквідності балансу не дотримується в усіх досліджуваних періодах. Ситуація має тенденцію до погіршення і фактично пояснюється невиконанням першої умови ліквідності - надлишком найбільш термінових зобов'язань (кредиторської заборгованості) та нестачею найбільш ліквідних активів (грошових коштів). Крім того, можливо, підприємство має надмірну кількість основних засобів (важкореалізованих активів) і недостатня кількість власного капіталу (постійних пасивів).

Розглянутий вище загальний показник ліквідності балансу виражає здатність підприємства здійснювати розрахунки за всіма видами зобов'язань - як по найближчим, так і по віддаленим. Цей показник не дає уявлення про можливості підприємства в плані погашення саме короткострокових зобов'язань. Тому для оцінки платоспроможності підприємства використовуються три відносних показника ліквідності, різняться набором ліквідних коштів, що розглядаються в якості покриття короткострокових зобов'язань. Наведені нижче рекомендовані значення показників ліквідності відповідають господарській практиці зарубіжних фірм.
Ліквідність 1-го ступеня Найбільш ліквідні активи
(Коефіцієнт абсолютної ____________________________
ліквідності)
Короткостроковий позиковий капітал
Під найбільш ліквідними активами маються на увазі грошові кошти підприємства та короткострокові цінні папери.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Він характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу.
Ліквідність 2-го ступеня Найбільш ліквідні активи +
Дебіторська заборгованість
(Коефіцієнт термінової =
ліквідності) Короткостроковий позиковий капітал
Коефіцієнт критичної (термінової) ліквідності відображає прогнозовані платіжні можливості підприємства за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Ліквідність 3-го ступеня Короткостроковий оборотний капітал

(Коефіцієнт покриття ________________________________ балансу) Короткостроковий позиковий капітал
Коефіцієнт покриття показує платіжні можливості підприємства, оцінювані за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами і сприятливою реалізації готової продукції, а й продажу разі потреби інших елементів матеріальних оборотних коштів. Він характеризує очікувану платоспроможність підприємства.
Розрахунок коефіцієнтів ліквідності зроблений таким чином:
Кп = оборотні активи / короткострокові пасиви
На 01.01.98: Кп = 56228/56340 = 0,998
На 01.01.99: Кп = 20312/24146 = 0,841
На 01.01.00: Кп = 80657/88291 = 0,914
Кс = бистроліквідние активи / короткострокові пасиви
На 01.01.98: Кс = 31593/56340 = 0,561
На 01.01.99: Кс = 9752/24146 = 0,404
На 01.01.00: Кс = 38557/88291 = 0,434
Ка = грошові кошти / короткострокові пасиви
На 01.01.98: Ка = 18793/56340 = 0,334
На 01.01.99: Ка = 3952/24146 = 0,164
На 01.01.00: Ка = 17898/88291 = 0,203
Коефіцієнт ліквідності при мобілізації коштів:
Км = запаси / короткострокові пасиви
Ка = грошові кошти / короткострокові пасиви
На 01.01.98: Км = 24635/56340 = 0,437
На 01.01.99: Км = 10560/24146 = 0,437
На 01.01.00: Км = 42300/88291 = 0,479
Величина власних оборотних коштів (функціонуючий капітал):
ФК = оборотні активи - короткострокові пасиви
На 01.01.98: ФК = 56228-56340 =- 112 УРАХУВАННЯМ
На 01.01.99: ФК = 20312-24146 =- 3834 УРАХУВАННЯМ
На 01.01.00: ФК = 80657-88291 =- 7634 УРАХУВАННЯМ
Маневреність функціонуючого капіталу:
МФК = грошові кошти / функціонуючий капітал
У даному випадку розрахунок не має значення, тому що величина функціонуючого капіталу негативна.
У таблиці 2 наведено результати розрахунку коефіцієнтів ліквідності в порівнянні з рекомендованими значеннями.
Таблиця 2.
Аналіз коефіцієнтів ліквідності.
Коефіцієнти ліквідності
Значення
На 1 січня 1998
На 1 січня 1999
На 1 січня 2000
рекомендовані
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка)
0,334
0,164
0,203
0,2 <Ка <0,5
Коефіцієнт термінової ліквідності (Кс)
0,561
0,404
0,434
Кс> 1
Коефіцієнт покриття балансу (Кп)
0,998
0,841
0,914
Кп> 2
Коефіцієнт ліквідності при мобілізації коштів (Км)
0,437
0,437
0,479
0,5 <Км <0,7
Величина власних оборотних коштів (функціонуючий капітал)
-112
-3834
-7634
ФК> 0
Маневреність функціонуючого капіталу (МФК)
Розрахунок не має сенсу, тому що функціонуючий капітал негативний
0 <МФК <1
На підставі даних таблиці 2 можна зробити наступні висновки:
1) Коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться в межах норми на розглянуті дати (крім 01.01.99, проте і на цю дату коефіцієнт близький до норми). Таким чином, підприємство в змозі розплатитися по термінових зобов'язаннях. Беручи до уваги суперечать цій заяві вищенаведені висновки по таблиці 1 (п.1) можна рекомендувати проаналізувати рух грошових потоків, що є більш показовим для підприємства. На підставі коефіцієнта абсолютної ліквідності можна стверджувати лише те, що на розглянуті дати підприємство може бути визнано платоспроможним по найбільш термінових зобов'язаннях. Найбільш благополучною можна визнати ситуацію на 1.01.98 р.
2) Коефіцієнт термінової ліквідності більш ніж в 2 рази нижче норми. Він також має тенденцію до зменшення у 1998 р. (за даними на 1.01. 1999). З урахуванням сформованої практики російських фірм цей коефіцієнт не є безнадійно низьким, а лише вказує на необхідність налагодження роботи з дебіторами.
3) Коефіцієнт покриття більш ніж 2 рази нижче за норму на кожну з розглянутих дат. Зміна коефіцієнта відбувається відповідно до тієї ж тенденцією, що і зміна розглянутих вище коефіцієнтів ліквідності. Таким чином, ліквідність активів підприємства (за винятком найбільш ліквідних) не відповідає банківським критеріям. Підприємство не в змозі в строк погасити свої зобов'язання.
4) Коефіцієнт ліквідності при мобілізації коштів близький до норми на всі розглянуті дати. Однак на підставі цього коефіцієнта не можна робити висновки про благополучному положенні підприємства без аналізу доцільності наявної кількості запасів (матеріально-технічного забезпечення). Можливо, є як багато запасів, так і багато короткострокових пасивів.
5) Розмір власних оборотних коштів підприємства негативною. Становище погіршується з плином часу. З урахуванням вищесказаного можна зробити висновок, що негативна величина функціонуючого капіталу пояснюється істотним перевищенням кредиторської заборгованості над дебіторською, в той час як в нормі вони повинні бути близькі за значенням. Таким чином, фінансове становище підприємства вкрай нестійкий і вимагає вживання термінових заходів по його виправленню. Особливої ​​уваги потребує робота з дебіторами і кредиторами.
6) Для того щоб аналіз ліквідності балансу був більш обгрунтованим, можна рекомендувати детальний аналіз окремих статей активу і пасиву (запасів, основних засобів, дебіторської і кредиторської заборгованості і т.д.).
3. Аналіз фінансової стійкості.
Власний капітал представляє собою статутний фонд і акціонерний капітал компанії.
Загальний капітал являє собою сукупність всіх видів активів підприємства і відповідає підсумковому рядку балансу.
При розрахунку показників даної групи використовувалися дані пасиву балансу. Для того щоб висновки за коефіцієнтами були більш показовими, статті пасиву балансу виділені в таблицю 3 та проаналізовані в динаміці.
Аналіз структури капіталу
Таблиця 3.
Пасив балансу
Значення
Темп приросту,%
На 1 січня 1998
На 1 січня 1999
На 1 січня 2000
1999 по порівнянні з 1998
2000 в порівнянні з 1999
1. Власний капітал
10000
18200
16500
82,0
-9,3
2. Позиковий капітал
56340
27746
89791
-50,8
223,6
2.1 Довгострокові зобов'язання
0
3600
1500
-58,3
2.2 Короткострокові кредити та позики
32000
0
20000
-100,0
2.3 Кредиторська заборгованість
24340
24146
68291
-0,8
182,8
Баланс
66340
45946
106291
-30,7
131,3

На підставі таблиці 3 можна зробити наступні висновки:
1) Зміни в структурі капіталу в 1998 р. в порівнянні з 1997р. (Відповідно за даними на 1 січня 1999 і 1998 р.) можна вважати сприятливими, тому що відбулося істотне збільшення власного капіталу, скорочення позикового капіталу в цілому, з'явилися довгострокові зобов'язання (що свідчить про довіру кредиторів), кредиторська заборгованість залишилася близькою до колишнього рівня. Проте в цілому підсумок балансу скоротився, тобто одночасно відбулося скорочення активів підприємства. Тому для більш обгрунтованих висновків необхідний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства в динаміці за 1997 і 1998г.г. Для проведення такого аналізу в рамках цієї курсової роботи недостатньо вихідних даних. Крім того, викликає питання зникнення групи «короткострокові кредити і позики». Необхідний аналіз руху капіталу в цій групі статей балансу.
2) Зміни в 1999 р. в порівнянні з 1998 р. (відповідно за даними на 1 січня 2000 і 1999 р.) можна вважати несприятливими для підприємства. Відбулося різке збільшення кредиторської заборгованості. З'явилися короткострокові кредити і позики в значних сумах. Підприємство відчуває серйозний брак власних оборотних коштів, яку намагається компенсувати за рахунок короткострокових пасивів. Власний капітал скоротився в порівнянні з попереднім роком (ймовірно, прибуток був незначна). Для підтвердження негативних тенденцій у структурі капіталу підприємства необхідний аналіз показників структури капіталу (фінансової стійкості).
Розрахунок показників фінансової стійкості зроблений таким чином:
Співвідношення позикових і власних коштів:
СЗС = залучений (позиковий) капітал / власний капітал
На 01.01.98: СЗС = 56340/10000 = 5,634
На 01.01.99: СЗС = 27746/18200 = 1,525
На 01.01.00: СЗС = 89791/16500 = 5,442
Фінансовий коефіцієнт:
Кф = власний капітал / залучений капітал = 1/СЗС
На 01.01.98: Кф = 10000/56340 = 0,177
На 01.01.99: Кф = 18200/27746 = 0,656
На 01.01.00: Кф = 16500/89791 = 0,184
Коефіцієнт концентрації власного капіталу:
КСК = власний капітал / активи (підсумок балансу)
На 01.01.98: КСК = 10000/66340 = 0,151
На 01.01.99: КСК = 18200/45496 = 0,396
На 01.01.00: КСК = 16500/106291 = 0,155
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу:
КПК = залучений капітал / активи
На 01.01.98: КПК = 56340/66340 = 0,849
На 01.01.99: КПК = 27746/45496 = 0,604
На 01.01.00: КПК = 89791/106291 = 0,845
Коефіцієнт фінансової залежності:
КФЗ = активи / власний капітал = 1/КСК
На 01.01.98: КФЗ = 66340/10000 = 6,634
На 01.01.99: КФЗ = 45496/18200 = 2,525
На 01.01.00: КФЗ = 106291/16500 = 6,442
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами:
КОС = функціонуючий капітал / оборотні активи
Розрахунок не має сенсу, тому що функціонуючий капітал негативний (див. розрахунок показників ліквідності - ФК).
Коефіцієнт маневреності власного капіталу:
КМСК = функціонуючий капітал / власний капітал
Розрахунок не має сенсу, тому що функціонуючий капітал негативний (див. розрахунок показників ліквідності - ФК).
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень:
КДВ = довгострокові пасиви / необоротні активи
На 01.01.98: КДВ = 0 / 10112 = 0
На 01.01.99: КДВ = 3600/25634 = 0,14
На 01.01.00: КДВ = 1500/25634 = 0,059
Результати розрахунку зазначених коефіцієнтів зведені в таблицю 4.
Таблиця 4.
Показники структури капіталу.
Показники
Значення
На 1 січня 1998
На 1 січня 1999
На 1 січня 2000
рекоменд.
СЗС (співвідношення позикових і власних коштів)
5,634
1,525
5,442
СЗС <0,7
Кф (фінансовий коефіцієнт)
0,177
0,656
0,184
Кф> 1,4
КСК (коефіцієнт концентрації власного капіталу)
0,151
0,396
0,155
Ка> 0,5
КПК (коефіцієнт концентрації залученого капіталу)
0,849
0,604
0,845
КФЗ (коефіцієнт фінансової залежності)
6,634
2,525
6,442
КОС (коефіцієнт забезпеченості власними засобами)
Розрахунок не має сенсу, тому що функціонуючий капітал негативний
КОС> 0,1 (оптімальн. 0,5)
КМСК (коефіцієнт маневреності власного капіталу)
Розрахунок не має сенсу, тому що функціонуючий капітал негативний
0,2 <КМСК <0,5
КДВ (коефіцієнт структури довгострокових вкладень)
0,000
0,140
0,059
На підставі даних таблиці 4 можна зробити наступні висновки:
1) Позикові кошти підприємства істотно перевищують власні. Тенденція зберігається протягом усього досліджуваного періоду. Підприємство повністю залежить від позикових коштів, що вкрай небажано.
2) Фінансовий коефіцієнт істотно зріс у 1998 р. в порівнянні з 1997 р., що підтверджує висновки по таблиці 3 (п.1) про поліпшення структури капіталу. Проте в 1999 р. цей коефіцієнт різко знизився. У всіх періодах фінансовий коефіцієнт істотно нижче норми. Его снижение за 1999 г. показывает, что финансовое положение фирмы крайне неустойчиво.
3) Значения коэффициента концентрации собственного капитала очень низки. На 1 января 1999 г. положение несколько улучшилось, однако к 2000 г. резко ухудшилось. КСК более чем в 3 раза ниже рекомендуемого значения. Доля собственного капитала в общей структуре капитала незначительна.
4) Соответственно значения коэффициента концентрации привлеченного капитала очень велики.
5) Значения коэффициента финансовой зависимости крайне высоки. Абсолютное большинство активов сформировано за счет заемных средств.
6) Т.к. предприятие не имеет собственных оборотных средств, его неустойчивое финансовое положение не подлежит сомнению.
7) КДВ незначителен, т.е. доля внеоборотных активов, профинансированных внешними инвесторами, невысока. Однако это не может быть расценено как положительный фактор для предприятия, т.к. объясняется незначительной величиной долгосрочных пассивов, что свидетельствует о недоверии кредиторов. (Следует заметить, что незначительная величина долгосрочных пассивов характерна для большинства российских предприятий в связи с общеэкономической нестабильностью в стране).
8) Обобщая анализ показателей структуры капитала, можно сделать вывод о финансовой неустойчивости предприятия и необходимости принятия срочных мер по стабилизации (подтверждает выводы по показателям ликвидности).
4. Анализ результативности финансово-хозяйственной деятельности.
4.1. Оцінка ділової активності.
Для оценки деловой активности основные показатели деятельности предприятия сведены в таблицу 5.
Таблиця 5.
Динамика основных показателей.
Показатели деятельности
1998
1999
Темп прироста, %
Прибуток
270
4316
1498,52
Обсяг реалізації
102560
96000
-6,40
Активи
45946
106291
131,34
На основании таблицы 5 можно сделать следующие выводы:
1) Прибыль предприятия в 1999 г. возросла на 2 порядка по сравнению с 1998 г. Однако, на этом основании рано делать выводы о благополучном положении (особенно с учетом предыдущего анализа). Огромный темп прироста прибыли объясняется ее крайне незначительной величиной в 1998 г. В 1999 г. предприятие получило вполне нормальную (не слишком большую) прибыль.
2) Объем реализации сократился в 1999 г. по сравнению с 1998 г. на 6%. Сокращение не очень существенно. Факт прироста прибыли при сокращении объема реализации можно считать положительным. Однако необходимо объяснение самого сокращения объема реализации, для чего требуются дополнительные данные. Условием нормальной деловой активности является положительное значение темпа прироста объема реализации (темп роста более 100%). В данном случае имеет место отрицательное значение.
3) В исследуемом периоде произошел значительный прирост активов. Принимая во внимание снижение объема реализации, можно заключить, что деловая активность предприятия не слишком высока, т.к. оптимальным считается превышение темпов прироста объема реализации над темпами прироста активов.
Расчет показателей деловой активности предприятия произведен следующим образом.
Коэффициент оборачиваемости собственного капитала:
КОСК = выручка от реализации / собственный капитал (обороты)
За 1998 г.: КОСК=102560/18200=5,635 об.
За 1999 г.: КОСК=96000/16500=5,818 об.
Коэффициент оборачиваемости инвестированного капитала:
КОСК = выручка от реализации / инвестированный капитал (обороты)
Инвестированный капитал = собственный капитал + долгосрочные пассивы
На 01.01.99: ИК=18200+3600=21800 т.р.
На 01.01.00: ИК=16500+1500=18000 т.р.
За 1998 г.: КОИК=102560/21800=4,705 об.
За 1999 г.: КОИК=96000/18000=5,333 об.
Коэффициент оборачиваемости активов:
КОА = выручка от реализации / активы (об.)
За 1998 г.: КОА=102560/45496=2,232 об.
За 1999 г.: КОА=96000/106291=0,903 об.
Коэффициент оборачиваемости оборотного капитала:
Ко = выручка от реализации / оборотные активы (об.)
За 1998 г.: Ко=102560/20312=5,049 об.
За 1999 г.: Ко=96000/80657=1,190 об.
Коэффициент интенсивности использования внеоборотных активов (фондоотдача):
КИВА = выручка от реализации / внеоборотные активы (руб./ руб.)
За 1998 г.: КИВА=102560/25634=4,001 (руб./руб.)
За 1999 г.: КИВА=96000/25634=3,745 (руб./руб.)
Коэффициент оборачиваемости запасов:
КОЗ = себестоимость продукции / запасы (об.)
За 1998 г.: КОЗ=79230/10560=7,503 об.
За 1999 г.: КОЗ=68520/42300=1,620 об.
Оборачиваемость запасов в днях:
ОЗД = 360/КОЗ (дни)
За 1998 г.: ОЗД=360/7,503=48 дн.
За 1999 г.: ОЗД=360/1,62=222,2 дн.
Коэффициент оборачиваемости дебиторской задолженности:
КОДЗ = выручка от реализации / дебиторская задолж. (об.)
За 1998 г.: КОДЗ=105260/5800=17,683 об.
За 1999 г.: КОДЗ=96000/20459=4,692 об.
Оборачиваемость дебиторской задолженности в днях:
ОДЗД = 360/КОДЗ (дни)
За 1998 г.: ОЗД=360/17,683=20,4 дн.
За 1999 г.: ОЗД=360/4,692=76,7 дн.
Продолжительность операционного цикла:
ОЦ = ОЗД + ОДЗД (дни)
За 1998 г.: ОЦ=48+20,4=68,4 дн.
За 1999 г.: ОЦ=222,2+76,7=299,0 дн.
Оборачиваемость кредиторской задолженности в днях:
ОКЗД = кредиторск. задолж.*360 / себестоимость продукции (дни)
За 1998 г.: ОКЗД=24146*360/79230=109,7 дн.
За 1999 г.: ОКЗД=68291*360/68520=358,8 дн.
Продолжительность финансового цикла:
ФЦ = ОЦ – ОКЗД (дни)
За 1998 г.: ФЦ=68,3-109,7=-41,4 дн.
За 1999 г.: ФЦ=299,0- 358,8=-59,8 дн.
Результаты расчета показателей деловой активности сведены в таблицу 6.

Оцінка ділової активності
Таблиця 6.
Показники
1998
1999
КОА Коэффициент оборачиваемости активов
2,232
0,903
КИВА Фондоотдача внеоборотных активов
4,001
3,745
Ко Оборачиваемость оборотных активов
5,049
1,190
КОСК Оборачиваемость собственного капитала
5,635
5,818
КОИК оборачиваемость инвестированного капитала
4,705
5,333
КОЗ коэффициент оборачиваемости запасов
7,503
1,620
ОЗД оборачиваемость запасов в днях
48,0
222,2
КОДЗ коэффициент оборачиваемости дебиторской задолженности
17,683
4,692
ОДЗД оборачиваемость дебиторской задолженности в днях
20,4
76,7
ОЦ продолжительность операционного цикла (дни)
68,3
299,0
ОКЗД оборачиваемость кредиторской задолженности в днях
109,7
358,8
ФЦ продолжительность финансового цикла в днях
-41,4
-59,8
По результатам таблицы 6 можно сделать следующие выводы:
1) Общая капиталоотдача (коэффициент оборачиваемости активов) отражает количество оборотов за период (год) всего капитала предприятия, поэтому снижение значения этого показателя более чем в два раза в 1999 году по сравнению с предыдущим является крайне негативным фактором для предпрятия.
2) Оборачиваемость оборотных активов снизилась за исследуемый период более чем в 3 раза. Такое снижение объясняется огромным приростом оборотных активов при сопоставимой выручке (снизилась лишь на 6%). Таким образом, оборотные активы используются крайне неэффективно.
3) Фондоотдача внеоборотных активов (основные средства и нематериальные активы) характеризует эффективность использования данных иммобилизованных средств. Падение уровня фондоотдачи незначительно по сравнению с уменьшением отдачи оборотных активов. Это свидетельствует о том, что производственные возможности предприятия остались на прежнем уровне. В связи с уменьшением объема продаж предприятию стоит оценить возможность пересмотра количества основных средств, находящихся на балансе, с целью определения их минимально необходимого числа.
4) Значительное снижение оборачиваемости оборотных средств связано как со снижением объема продаж, так и (в основном) с излишним связыванием оборотных средств в части запасов (оборачиваемость запасов снизилась почти в 5 раз).
5) Достаточно высокие значения оборачиваемости собственного капитала и инвестированного капитала объясняются их небольшой величиной и не могут рассматриваться как значимые. Увеличение этих коэффициентов объясняется снижением доли собственного капитала (а также его абсолютной величины) при незначительном снижении выручки. Таким образом, увеличение оборачиваемости в данном случае является скорее отрицательным фактором, нежели положительным.
6) Оборачиваемость запасов в днях возросла почти в 5 раз, т.е. запасы стали оборачиваться в 5 раз дольше. Это в очередной раз подтверждает предположение об избыточности запасов.
7) Оборачиваемость дебиторской задолженности снизилась более чем в 3 раза и, соответственно, возросла оборачиваемость дебиторской задолженности в днях. Однако в данном случае прирост дебиторской задолженности можно рассматривать скорее как положительный фактор, т.к. в 1998 г. значение коэффициента ее оборачиваемости было неоправданно высоким.
8) Оборачиваемость кредиторской задолженности в днях очень высока и имеет тенденцию к увеличению, что еще раз подтверждает предположение об избыточном количестве кредиторской задолженности.
9) Оборачиваемость кредиторской задолженности в днях больше продолжительности операционного цикла, таким образом, значения финансового цикла отрицательны. Более того, имеется тенденция к ухудшению данного положения. Ситуация свидетельствует о том, что операционная деятельность предприятия не покрывает в каждый момент деятельности его кредиторскую задолженность. Расчет финансового цикла, т.е. времени, в течение которого денежные средства изъяты из оборота, в данном случае значения не имеет.
4.2. Аналіз рентабельності.
Рентабельність є одним з найбільш важливих показників фінансово-господарської діяльності підприємства.
Для расчета показателей рентабельности данные баланса и отчета о прибылях и убытках (форма №2), а также баланса группируются в таблицу 7.
Таблиця 7.
Данные для расчета показателей рентабельности.
Показники
За 1998 г.
За 1999 г.
Выручка (нетто) от реализации работ,тыс.руб.
102560
96000
Себестоимость продукции,тыс.рыб.
79230
68520
у відсотках до виручки (2 / 1 * 100%)
77,3
71,4
Коммерческие расходы, тыс.руб
3000
4561
Управлінські витрати
20000
18603
Прибыль от реализации тыс.руб.
270
4316
Власний капітал
18200
16500
Підсумок балансу
45946
106291
Расчет показателей рентабельности производится следующим образом:
Рентабельність власного капіталу:
ROE = валовая прибыль / собственный капитал *100%
За 1998 г.: ROE=270/18200*100=1,484%
За 1999 г.: ROE=4316/16500*100=26,158%
Рентабельность инвестированного капитала:
ROI = валовая прибыль / инвестированный капитал *100%
За 1998 г.: ROI=270/21800*100=1,239%
За 1999 г.: ROI=4316/18000*100=23,97%
Рентабельність активів:
ROА = валовая прибыль / активы *100%
За 1998 г.: ROА=270/45946*100=0,588%
За 1999 г.: ROА=4316/106291*100=4,061%
Рентабельность продаж:
ROS = валовая прибыль / выручка от реализации *100%
За 1998 г.: ROS=270/102560*100=0,263%
За 1999 г.: ROS=4316/96000*100=4,496%
Рентабельность производства:
ROD = прибыль от реализации/ себестоимость продукции *100%
За 1998 г.: ROD=270/79230*100=0,341%
За 1999 г.: ROD=4316/68520*100=6,299%
Период окупаемости собственного капитала:
То = собственный капитал / валовая прибыль (годы)
За 1998 г.: То=18200/270=67,407 лет
За 1999 г.: То=16500/4316=3,823 г.
Результаты расчета показателей рентабельности сведены в таблицу 8.
Таблиця 8.
Показатели рентабельности.
Показники
Значения, %
Темп росту,%
1998
1999
Рентабельність власного капіталу
1,484
26,158
1763,2
Рентабельність активів
0,588
4,061
691,0
Рентабельность инвестированного капитала
1,239
23,978
1936,0
Рентабельність продажів
0,263
4,496
1707,8
Рентабельність виробництва
0,341
6,299
1848,4
Період окупності власного капіталу
67,41
3,82
5,7
На основании таблицы 8. можна зробити наступні висновки:
1) Показатели рентабельности за 1998 г. находятся на крайне низком уровне. В 1999 г. наблюдается резкое увеличение показателей рентабельности по сравнению с 1998. Однако в целом показатели остаются достаточно низкими.
2) Исключение составляют показатели рентабельности собственного капитала и рентабельности инвестированного капитала в 1999 г. Однако такое положение, как и в случае оборачиваемости, обусловлено тем, что значения собственного и инвестированного капитала (который представляет сумму собственного капитала и долгосрочных пассивов) невелики, а прирост прибыли хотя и значителен в относительном выражении, но невелик в абсолютном (по сравнению с итогом баланса). Поэтому данные показатели нецелесообразно в данном случае считать информативными.
3) Рентабельность продаж в 1999 г. вышла на приемлемый для нормально функционирующей фирмы уровень. Изменение этого показателя также нельзя считать информативным.
4) Рентабельность производства существенно увеличилась. При информативности других показателей это можно было бы считать положительным фактором для фирмы. Однако для данного показателя также справедливо вышесказанное. Уровень рентабельности производства 6,3% не слишком высок. С целью увеличения уровня рентабельности можно рекомендовать детально проанализировать формирование себестоимости продукции. Рациональное управление затратами может существенно увеличить рентабельность.
5) Период окупаемости собственного капитала сократился почти на порядок и принял разумное значение в отличие от нереального значения за 1998 г.

Висновок.
На основании финансового анализа руководство предприятия может принимать управленческие решения, а потенциальные инвесторы, кредиторы и другие заинтересованные лица могут делать выводы о финансовой устойчивости, надежности и платежеспособности фирмы.
Большинство финансово-экономических показателей анализируемого предприятия не укладывается в предельно допустимые рамки. Не все условия ликвидности баланса соблюдены. С другой стороны, практика оценки платежеспособности по данным годовых балансовых отчетов, по мнению некоторых аналитиков, не совсем правильна по своей сути. На конец года выводится сальдо задолженности по всем налогам, уплачиваемых в бюджет, и иногда эти результаты довольно неожиданны для предприятий. К тому же в нашей стране, когда правительство постоянно изменяет налоговое законодательство (а в большинстве случаев эти изменения не в пользу предприятий), и меняет их обычно именно перед квартальным или годовым отчетом, очень проблематично заранее спланировать размер необходимых денежных ресурсов на их оплату. Кроме того, в конце финансового года подобные трудности в наших условиях испытывает большинство предприятий, несмотря на успешное ведение хозяйственно - финансовой деятельности в течение года.
Поскольку в наше время все предприятия находятся в довольно тяжелых условиях, некоторыми специалистами рекомендуется сравнивать показатели так, как принято в системе контроллинга - либо с показателями в среднем по отрасли, либо с показателями главных конкурентов.
Однако на основании проведенного анализа можно сделать вывод о том, что предприятие действительно находится в кризисном финансовом положении. Структура активов и пассивов предприятия требует серьезного анализа. Предприятие имеет в активе избыточное количество запасов, а в пассиве – избыток кредиторской задолженности. Кроме того, кредиторская задолженность в несколько раз превышает дебиторскую, что свидетельствует о «больном» балансе. Анализ статей баланса в динамике показывает резкие изменения в них, что также является негативным фактором для фирмы.
Величина собственных оборотных средств (функционирующий капитал) предприятия отрицательна, что также свидетельствует о неустойчивом финансовом положении.
Фирма полностью зависит от заемных средств и покрывает свои издержки за счет очередных займов.
Усугубляет ситуацию то, что кризисное финансовое положение все более наглядно проявляется с течением времени. Сложно предположить, как фирме удалось в 1999 г. получить новые кредиты (краткосрочные займы) без наличия дополнительной информации. Возможно, это объясняется просто условностью исходных данных. Однако если бы реальная фирма предоставила подобный баланс потенциальным кредиторам, она не получила бы новых займов.
В настоящее время предприятие практически не имеет шансов на получение кредитов. Учитывая сложившуюся на предприятии ситуацию – медленную оборачиваемость активов, низкую рентабельность, невозможен вариант, при котором фирма сможет так организовать свою деятельность, чтобы вовремя расплатиться по долгам и нарастить собственные оборотные средства.
Таким образом, предприятие не может рассчитывать на положительные результаты деятельности при сложившейся структуре баланса при сохранении имеющихся производственных мощностей.
Поэтому можно рекомендовать продать предприятие более сильному (и более крупному) конкуренту с высокой рентабельностью и налаженной организацией управления производством и финансами. Этот вариант возможен, во-первых, при наличии такого конкурента, во-вторых, в случае, когда производственные мощности или персонал представляют для конкурента интерес. Вариант слияния с крупным конкурентом позволит обойтись без признания предприятия банкротом и сохранить основные направления деятельности.
Резкие колебания в структуре статей баланса свидетельствуют о непродуманном управлении финансам предприятия, поэтому смена руководства представляется целесообразной.
При невозможности указанного решения предприятие, скорее всего, в следующем финансовом году будет признано банкротом.

Література.
1. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. - 4-е вид., Доп. і перераб. - М.: Фінанси і статистика, 1999.
2. Патров В.В., Ковальов В.В. Як читати баланс. - М.: Фінанси і статистика, 1993.
3. Книга ділової людини: Довідник / За ред. Г.А. Краюхіна, Е.С. Мінаєва. -М.: Вища школа, 1993.
4. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. - М.: ИНФРА-М, 1995.
5. Шеремет А.Д. и др. Методика финансового анализа предприятия. - М.: Юни-Глоб, 1992.
6. Економіка підприємства. Підручник / За ред. О.І. Волкова. - М.: ИНФРА-М, 1997.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
155.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі підприємства ТОВ Суперстрой-Перм
Аналіз фінансового стану підприємства 23
Аналіз фінансового стану підприємства
Аналіз фінансового стану підприємства 24
Аналіз фінансового стану підприємства 21
Аналіз фінансового стану підприємства 22
Аналіз фінансового стану підприємства 6
Аналіз фінансового стану підприємства 76
Аналіз фінансового стану підприємства
Аналіз фінансового стану підприємства 14
© Усі права захищені
написати до нас