Аналіз та оцінка ліквідності інвестиційних проектів

Аналіз та оцінка ліквідності інвестиційних проектів

В інвестиційному менеджменті істотну роль грає оцінка ліквідності різних форм і видів інвестицій. Така оцінка проводиться в процесі зміни стратегії і тактики інвестиційної діяльності, реінвестування коштів у більш вигідні активи, "виходу" з неефективних інвестиційних програм і проектів.

Ліквідність інвестицій являє собою їх потенційну здатність у короткий час і без істотних фінансових втрат трансформуватися у грошові кошти. Як видно з даного визначення при оцінці ступеня ліквідності тих чи інших форм інвестицій використовується два основних Критерію: час трансформації інвестицій у грошові кошти і розмір фінансових втрат інвестора, пов'язаних з цією трансформацією.

Оцінка ліквідності інвестицій за часом вимірюється зазвичай в кількості днів, необхідних для реалізації на ринку того чи іншого об'єкта інвестування За цим показником спектр ліквідності різних об'єктів інвестування досить великий (малюнок 1) На одному кінці цього спектра перебувають інвестиції в депозитні вклади до запитання, які можуть бути перетворені на грошові кошти, готові до ре-інвестування, протягом одного дня. На іншому кінці цього спектру знаходяться інвестиції в нерухомість, на реаліізацію якої йдуть, як правило, кілька місяців.

В інвестиційній практиці за критерієм витрат часу на реалізацію ліквідність окремих об'єктів інвестування прийнято класифікувати наступним чином:

Депозитні вклади до запитання

Котирувані цінні папери з коротким періодом обігу (короткострокові ощадні сертифікати, короткострокові облігації, векселі)

Термінові депозитні вклади в банках

Слабокотірумие цінні папери з тривалим періодом обігу (довгострокові облігації, довгострокові ощадні сертифікати, акції підприємств тощо)

Обладнання, машини, механізми

Нерухомість споживчого призначення (гаражі, дачі, квартири, котеджі і т.п.)

Будинки і споруди виробничого призначення; виробничі об'єкти незавершеного будівництва і т. п

Рис.1. Спектр ліквідності окремих видів інвестицій за часом

а) срочноліквідние об'єкти інвестування. До них відносяться такі об'єкти, які можуть бути трансформа-рова в грошову форму протягом 7 днів;

б) високоліквідні об'єкти інвестування. Період трансформації таких об'єктів в грошові кошти (можливий термін реалізації) становить від 8 до 30 днів;

в) среднеліквідние об'єкти інвестування. Такі об'єкти можуть бути реалізовані в строк від одного до трьох місяців;

г) слаболіквідние об'єкти інвестування. Термін можливої ​​реалізації таких об'єктів інвестування становить понад три місяці.

В окремих випадках інвестору необхідно оцінити ліквідність у часі окремих активів компанії (фірми), в які вкладені кошти. Оцінка ліквідності активів діючої компанії (фірми) дещо відрізняється від оцінки ліквідності інвестицій. Така оцінка проводиться за даними останнього звітного бухгалтерського балансу на основі наступної угруповання активів компанії або фірми (таблиця 1).

Таблиця 1

Угруповання окремих видів активів компанії (фірми)

за рівнем ліквідності

Оцінка ліквідності інвестицій за часом реалізації може бути проведена не тільки по окремих об'єктах інвестування, але і по всьому інвестиційному портфелю. У цих цілях розраховуються такі показники:

а) частка срочноліквідних інвестицій у загальному їх обсязі (D c). Розрахунок здійснюється за формулою:

де: І c - сумарна оцінка вартості срочноліквідних, об'єктів інвестування;

І - загальний обсяг інвестицій ...

б) частка слаболіквідних інвестицій у загальному їх обсязі (D c л). Розрахунок здійснюється за формулою:

де І c л - сумарна оцінка вартості слаболіквідних об'єктів інвестування;

в) коефіцієнт співвідношення бистрореалізуемих і важкореалізованих активів (К c). Він визначається за формулою:

де Ів ​​- сумарна оцінка високоліквідних активів,

ІСР - сумарна оцінка среднеліквідних активів.

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш ліквідним вважається інвестиційний портфель

Оцінка ліквідності інвестицій за рівнем фінансових втрат проводиться на основі аналізу окремих видів фінансових втрат і витрат До фінансових втрат, викликаних трансформацією об'єкту інвестування в грошові кошти, можна віднести часткову втрату первинних вкладень капіталу у зв'язку з реалізацією об'єкта незавершеного будівництва; продажем окремих цінних паперів у період низькою їх котирування і т.п. До фінансових витрат, пов'язаних з ліквідністю інвестицій, можуть бути віднесені суми сплачуються при реалізації об'єктів інвестування податків і мит; комісійної винагороди посередникам і т.п.

Оцінка ліквідності інвестицій за рівнем фінансових втрат здійснюється шляхом співвіднесення суми цих втрат (і витрат) і суми інвестицій Фінансові втрати в процесі трансформації об'єктів інвестування в грошові кошти можна вважати низькими, якщо їх рівень до обсягу інвестицій в об'єкт не перевищує 5%; середніми, якщо цей показник коливається в межах 6 - 10%; високими - якщо він становить 11 - 20% і дуже високими, якщо цей рівень перевищує 20%.

Слід зазначити, що показники ліквідності інвестицій за часом і рівнем фінансових втрат знаходяться між собою у зворотному зв'язку (малюнок 2). Економічний зміст цієї зв'язку полягає в тому, що якщо інвестор погоджується на більший рівень фінансових втрат при реалізації об'єкта інвестицій, він швидше зможе його реалізувати і навпаки. Наявність такого зв'язку дозволяє інвесторові не тільки оцінювати рівень ліквідності об'єктів інвестицій, але і управляти процесом їх трансформації в грошові кошти, варіюючи показник рівня фінансових втрат.

Малюнок 2. Характер залежності між часом продажу об'єкта інвестування і рівнем фінансових потер.

Економічна поведінка інвестора направлено на підбір високоліквідних об'єктів інвестування за інших рівних умов, оскільки це забезпечує йому більшу можливість для маневру в процесі управління інвестиційним портфелем. Для того, щоб інвестор був зацікавлений у виборі среднеліквідних і слаболіквідних об'єктів інвестування, він повинен отримати певні стимули у вигляді додаткового інвестиційного доходу.

Чим нижча ліквідність об'єкта інвестицій, тим вище повинен бути розмір інвестиційного доходу або премії за ліквідність (liquidity premium). Графічно ця залежність представлена ​​на малюнку 3.

Малюнок 3. Залежність загального і додаткового доходу з інвестицій від зниження рівня їх ліквідності.

Залежність між рівнем ліквідності і розміром інвестиційного доходу (або премії за ліквідність) може бути проілюстрована на прикладі депозитних вкладів. Найменша депозитна ставка відсотка встановлена ​​за вкладами до запитання, які можуть бути вилучені інвестором будь-якої миті. При строкових вкладах на термін 3-6 місяців депозитна ставка відсотка збільшується, а при термінових вкладах на термін більше одного року вона досягає максимальних розмірів для цього виду інвестицій.

Коефіцієнти ліквідності

Ліквідність підприємства в широкому сенсі означає його здатність знаходити кошти, використовуючи для цього всі можливі джерела: банківський кредит, продаж зайвих активів і власну виробничо-комерційна діяльність.

Показники ліквідності відповідають більш вузькій постановці питання: вони допомагають споживачам звітності оцінити здатність підприємства виконати свої короткострокові зобов'язання, використовуючи для цього легко реалізовані активи. У цих показниках короткострокові зобов'язання (зобов'язання, що підлягають задоволенню протягом року) порівнюються з наявними обіговими коштами, які служать для задоволення короткострокових зобов'язань:

Тут К1 - загальний коффициент ліквідності, поточний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт загального покриття, показує, чи вистачить у підприємства оборотних коштів (запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти і легко реалізовані цінні папери) для погашення його короткострокових зобов'язань (короткострокові кредити, позики й кредиторська заборгованість) . Згідно зі стандартами цей показник повинен бути в межах від 1 до 2. Якщо К1 = 1, то оборотних активів має бути принаймні достатньо для погашення короткострокових зобов'язань (у протилежному випадку підприємство виявляється неплатоспроможним). Перевищення оборотних активів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж в 2 рази вважається неефективним, тому що свідчить про нераціональне вкладення і використанні підприємством своїх коштів.

K2 - коефіцієнт проміжного покриття, критичний коефіцієнт ліквідності є приватним показником К1, оскільки розкриває відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів до поточних зобов'язань; необхідність підрахунку цього показника викликана тим, що ліквідність окремих категорій оборотних коштів неоднакова.

К3 - коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт абсолютної покриття, коефіцієнт термінової ліквідності ще точніше відображає ступінь ліквідності підприємства, так як враховує тільки найбільш цінні види активів.

К4 - коефіцієнт ліквідності запасів або товарно-матеріальних цінностей дозволяє ввести в аналіз ще одну характеристику - залежність підприємства від наявності матеріально-виробничих запасів, що забезпечують можливість мобілізації коштів для погашення короткострокових зобов'язань.

При економічній оцінці інвестиційних проектів використовується ряд методів. Метод розрахунку чистого приведеного ефекту є одним з основних.

Суть методу зводиться до розрахунку чистої поточної вартості - NPV (net present value), яку можна визначити наступним чином: поточна вартість грошових притоків за вирахуванням поточної вартості грошових відтоків - це є сальдо реальних грошових накопичень.

Тобто даний метод передбачає дісконтдірованіе грошових потоків з метою визначення ліквідності інвестиційного проекту.

Оскільки приплив коштів розподілений у часі, його дисконтування проводиться за процентною ставкою і. Важливим моментом є вибір рівня відсоткової ставки, за якою проводиться дисконтування. В економічній літературі іноді її називають ставкою порівняння, т.к оцінка ефективності часто виробляється саме при порівнянні варіантів капіталовкладень. Іноді коефіцієнт дисконтування за обраною ставкою І називають бар'єрним коефіцієнтом. Незважаючи на відмінність назв, ця ставка повинна відображати очікуваний усереднений рівень позикового відсотка на фінансовому ринку. Важливим моментом при визначенні процентної ставки, яка використовується для дисконтування, є врахування ризику. Ризик в інвестиційному процесі, незалежно від його конкретних форм, в кінцевому рахунку постає у вигляді можливого зменшення реальної віддачі від вкладеного капіталу порівняно з очікуваною. Так як це зменшення проявляється в часі, то в якості загальної рекомендації з обліку можливих втрат від скорочення віддачі пропонується вводити поправку до рівня процентної ставки.

Вона повинна характеризувати прибутковість по безризикових вкладеннях (наприклад, короткострокових державних цінних паперів), тобто додавати деяку ризикову премію, що враховує як специфічний ризик, пов'язаний з невизначеністю отримання доходу від конкретного капіталовкладення, так і ринковий ризик, пов'язаний з кон'юнктурою.

При разової інвестиції математично розрахунок чистого приведеного доходу (ефекту) можна представити формулою:

де

P1, P2, Pk ,..., Р n - річні грошові надходження протягом n-років;

I С - стартові інвестиції;

і - ставка порівняння.

- Загальна накопичена величина дисконтованих надходжень.

Очевидно, що при

NPV> 0 проект варто прийняти;

NPV <0 - проект повинен бути відкинутий;

NPB = 0 - проект не прибутковий, але і не збитковий.

При прогнозуванні доходів по роках необхідно враховувати всі види надходжень як виробничого-ного, так і невиробничого характеру, які можуть бути асоційовані з даним проектом.

Так, якщо після закінчення періоду реалізації проекту планується надходження коштів у вигляді ліквідаційної вартості устаткування чи вивільнення частини оборотних коштів, вони повинні бути враховані як доходи відповідних періодів.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом декількох років (m-років), то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб:

Необхідно відзначити, що показник NPV відбиває прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу підприємства у випадку прийняття розглянутого проекту. Цей показник склопластику в тимчасовому аспекті, тобто NPV різних проектів можна підсумовувати. Це дуже важлива властивість, що виділяє цей критерій із всіх інших і дозволяє використовувати його в якості основного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля.

Список літератури

1. Пересада А.А. І нвестіційній процес в Украіні. К.: Лібра, 1998. - 392с.

2.В. Беренс, П. Хавранен. Керівництво з оцінки ефективності інвестицій. М.: Инфра-М, 1995. - 400 с.

3.Г. Бірман, С. Шмідт. Економічний аналіз інвестиційних проектів. М.: Банки і біржі "Юніті". - 1992. - 450 с.

4. Фінанси. Під. ред.В.М. Родіонової. М.: Инфра-М.