ВСТУП
Курсова робота з теорії автоматичного управління (ТАУ) ставить за мету освоєння методів аналізу і синтезу безперервної і цифровий систем автоматичного регулювання (САР). Для цього в курсову роботу включені такі традиційні питання як визначення передавальної функції системи з її структурної схемою, визначення стану стійкості системи, визначення показників якості перехідного процесу системи, розрахунок і побудова частотних характеристик системи, розрахунок точності управління, корекція системи і синтез електричної схеми коректованого пристрої . Для розрахунку системи автоматичного регулювання в задачі на курсову роботу задані значення параметрів всіх її ланок і допустимі значення показників якості регулювання, які задовольнять вимогам до якості перехідного процесу, стійкості і точності регулювання.
У першій частині курсової роботи виконується аналіз процесу регулювання безперервної системи. Спочатку розраховується некорректірованная система. Для неї розраховуються значення регламентованих показників якості управління, які порівнюються із заданими припустимими значеннями. Оскільки деякі з розрахованих параметрів не задовольняють поставленим вимогам, приймається рішення про необхідність корекції. У курсовій роботі (КР) виконується послідовна корекція, визначаються передатна функція і параметри коригувального пристрою, а також синтезується його електрична схема і розраховуються значення елементів схеми. Корекція повинна поліпшити певні показники системи регулювання. Для того, щоб переконатися в цьому і кількісно оцінити ефект корекції передбачається контрольний розрахунок параметрів корректированное системи.
У другій частині курсової роботи виконується аналіз процесу управління цифрової системи і синтез передавальної функції коригувального цифрового пристрою управління. Для цього спочатку розраховується дискретна передатна функція цифрового аналога безперервної некорректірованной системи. Для цифрової системи розраховуються такі ж параметри, як і для безперервної, після чого виконується цифрова корекція системи і контрольний розрахунок показників корректированное системи.
1. СТРУКТУРНА СХЕМА і передавальні функції БЕЗПЕРЕРВНОЇ САР
Розглянемо це питання на прикладі варіанту завдання, наведеного в додатку 1. З опису системи неважко встановити, що фазовий детектор моделюється інерційним ланкою з передатною функцією (ПФ) інтегруюче пристрій - ідеальним інтегруючим ланкою з ПФ W 1 (s) = , Підсилювач - пропорційним ланкою з ПФ W п (s) = k 0, керований електронний генератор - інерційним ланкою з ПФ W кг (s) = . Структурна схема заданої системи показана на рис.1.1.
ФД ТА У УГ
u (t) є (t) x (t)
Рис.1.1. Структурна схема заданої системи
або у вигляді
,
де - Загальний коефіцієнт підсилення.
Передавальна функція замкнутої системи
.
Визначимо коефіцієнти а0, а1, а2, а3, b 0.
2. ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ СТІЙКОСТІ СИСТЕМИ
Стан стійкості системи можна визначити по корінню її характеристичного рівняння. Система, як відомо, стійка, якщо всі дійсні корені негативні, а комплексні корені мають негативну дійсну частину. При цьому аперіодичний запас стійкості визначається найменшою відстанню до нуля дійсних коренів, а коливальний запас - найменшою відстанню дійсної частин комплексних коренів. У теорії автоматичного керування широкого застосування набули також методи визначення стану стійкості, які не потребують вирішення характеристичного рівняння. Їх називають критеріями стійкості. Одним з них є критерій Гурвіца, який дає можливість визначити стан стійкості системи безпосередньо за коефіцієнтами характеристичного рівняння.
Характеристичний многочлен системи - це знаменник її передавальної функції. Тому характеристичне рівняння заданої системи має такий вигляд:
.
Для вирішення цього рівняння скористаємося програмою MathCad:
Як видно з рішення, дійсний корінь цього рівняння негативний, і справжні частини комплексних коренів також негативні.
Отже, система стійка.
Визначимо аперіодичний і коливальний запаси стійкості.
a
Рис.1
Оскільки аперіодичний запас стійкості дорівнює відстані до нуля дійсного кореня, то він дорівнює а1 = -62,55. Коливальний запас дорівнює відстані до нуля дійсної частини комплексних коренів, отже а2, 3 = -2,06
3. ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕХІДНОГО Прцесс БЕЗПЕРЕРВНОЇ СИСТЕМИ
Як відомо, зображення по Лапласа перехідної характеристики (ПХ) h (t) визначається таким загальним виразом
,
де B (s) і A (s) - у загальному випадку многочлени відповідно чисельника і знаменника зображення. Функція h (t) має вигляд:
B (Si) = K = 43,2
Рис.2 Графік перехідної характеристики
t | 0,147 | 0,279 | 0,411 | 0,543 | 0,675 | 0,81 | 0,873 | 0,936 |
h (t) | 1,71 | 0,458 | 1,4132 | 0,68494 | 1,24 | 0,82 | 1 | 1,1399 |
t | 1,005 | 1,071 | 1,137 | 1,2 | 1,266 | 1,332 | 1,398 | 1,464 |
h (t) | 1 | 0,894 | 1 | 1,08 | 1 | 0,94 | 1 | 1,047 |
На графіку видно, що час перехідного процесу tp = 1,464 мс, h (t) max = 1.71,
σ = (1.71-1) * 100% = 71%
Ці значення не задовольняють заданим умовам і підлягають коригуванню.
Побудуємо графік функції g (t) - імпульсної характеристики системи:
Рис.3 Графік імпульсної характеристики системи.
4. РОЗРАХУНОК І ПОБУДОВА ЧАСТОТНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СИСТЕМИ
Передавальну функцію розімкнутої частини системи можна записати у вигляді:
Замінюючи в попередній формулі s на ј ω отримаємо вираз для частотної передавальної функції ланки:
Для заданої системи отримаємо:
Фазо-частотну характеристику визначаємо як аргумент передавальної функції розімкнутого системи:
Амплітудно-частотну характеристику визначаємо як модуль передавальної функції розімкнутого системи:
Рис.4 Графіки АЧХ і ФЧХ (визначення запасів стійкості).
| 15 | 17 | 19 | 21 | 23 | 25 | 27 | 28.88 | 31 | 33 |
A () | 2.05 | 1.679 | 1.399 | 1.1769 | 1 | 0.86 | 0.739 | 0.65 | 0.56 | 0.5 |
| -2.595 | -2.694 | -2.784 | -2.869 | -2.945 | -3.018 | -3.08 | -3.14 | -3.2 | -3.257 |
За графіком визначаємо частоту зрізу- с, частоту . На частоті з визначаємо запас стійкості по фазі- , на частоті запас стійкості по амплітуді- А:
з = 23
А = 1-0.65 = 0.35
Розрахувавши АЧХ не важко знайти вираз для логарифмічної амплітудно-частотної характеристики:
А L 20 lgA ()
Рис.5 Графік ЛАЧХ.
17
19
21
23
25
А L
4.52
2.93
1.437
0
-1.345
Розраховані ЧХ А (w), j (w) і A L (w) для розімкнутої системи використовуються для розрахунку відповідних характеристик Аз (w), j с (w) і A Lз (w) замкнутої системи.
,
,
Рис.6 Графік АЧХ замкнутої системи.
| 0 | 10 | 15 | 20 | 23.8 | 26 | 30 | 32.6 | 40 |
Aз () | | | | | | | | | |
Рис.7 Графік ФЧХ замкнутої системи.
| -50 | -28.9 | -23.3 | -23.2 | -16 | 0 | 16 | 23.2 | 23.3 | 28.9 | 50 |
ФЗ () | 0.56 | 0 | -1.54 | 1.55 | 0.45 | 0 | -0.46 | -1.55 | 1.54 | 0 | -0.56 |
Рис.8 Графік ЛАЧХ замкнутої системи.
0
10
20
23.76
30
32.65
40
AL3 ()
0
1.52
9
14.74
3.48
0
-6.65
5. РОЗРАХУНОК ТОЧНОСТІ РОБОТИ БЕЗПЕРЕРВНОЇ САР
Точність регулювання системи можна оцінювати коефіцієнтами помилок. У даній КР для заданої системи потрібно обчислити коефіцієнти помилок С 0, С 1, С 2, де С 0 - коефіцієнт статичної помилки, С 1 - коефіцієнт швидкісної помилки, С 2 - коефіцієнт помилки, зумовленої прискоренням вхідного управляючого дії u (t).
Коефіцієнти помилок розраховують за формулою
,
де Ф e (s) = 1 / [1 + W (s)] - передатна функція системи щодо її помилки e (t).
Виходячи із загальної формули отримаємо:
Значення коефіцієнта швидкісний помилки не задовольняє заданим умовам.
6. КОРЕКЦІЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ СИСТЕМИ
Якість процесу управління визначається показниками, які характеризують стійкість системи, перехідний процес системи і точність її управління. Порівнюючи розраховані в розділі 3 показники якості перехідного процесу t h і s з відповідними заданими значеннями цих показників, неважко помітити, що розрахована система не задовольняє заданим вимогам. Тому за допомогою корекції системи спробуємо поліпшити згадані показники, не погіршуючи при цьому інших показників (ΔА, Δ φ, С 0, С 1 і С 2).
У курсовій роботі можна застосувати часовий метод послідовної корекції типовими коригуючими ланками. На основі аналізу впливу типового коригуючого ланки і на динаміку системи [1-3] вибирають ланка, яка в заданій системі може дати позитивний ефект. До варіанту заданої в додатку 1 системи з метою зменшення тривалості перехідного процесу і величини перерегулювання можна застосувати для корекції форсує ланку з передатною функцією W К (s) = t s +1. Після включення коригуючого ланки передатна функція W (s) розімкнутої часто коректувати системи буде мати вигляд
,.
а ПФ замкнутої корректированное системи буде мати вигляд
,
де b 0 = t, b 1 = 1, a 0 = Т 1 × Т 2, a 1 = (Т 1 + Т 2), a 2 = (1 + k t), a 3 = k.
Для заданої системи найбільш слушним є значення = 0,03.
7. КОНТРОЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ скоригованої системи
Рис.9 Графік скоригованої системи.
По графіку видно, що завдяки включенню коригуючого ланки час перехідного процесу - t п зменшилася до 0,162 с, а значення h (t) max = 1.123.Следовательно значення величини перерегулювання зменшилася
до 12,3%. Ці значення задовольняють заданій умові.
За графіком А ( скоригованої системи видно, що частота зрізу збільшилася - з = 26,02. При цій частоті запас стійкості по фазі = 0,74.
Рис.11 Запас стійкості по фазі.
Рис.12 Графік ФЧХ скоригованої системи.
Частота збільшилася до 20709. Запас стійкості по амплітуді A = 1.
Рис.13 Запас стійкості по амплітуді.
Розрахуємо коефіцієнти помилок скоригованої системи:
Розрахуємо коефіцієнти помилок скоригованої системи:
Порівняльна таблиця показників якості безперервної системи:
Допустимі значення | Некорректірованная система | Скоригований система | |
t п, з | 0.6 | 1,2 | 0. 162 |
σ,% | 15 | 71 | 12,3 |
ΔΑ | 0.2 | 0. 35 | 1 |
Δφ, град. | 10 | 15,5 | 42,4 |
З 0 | 0.01 | 0 | 0 |
З 1 | 0.02 | 0.023 | 0.023 |
З 2 | 0.01 | 0.00263 | 0.00124 |