Аналіз обороту коштів в імпортних операціях

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Зміст

1. Аналіз обороту коштів в імпортних операціях

2. Завдання

Список літератури

1. Аналіз обороту коштів в імпортних операціях

Фінансовий аналіз короткострокових імпортних операцій спирається на такі основні положення.

1. Короткостроковими вважаються поточні операції тривалістю менше одного року. Тому основною одиницею вимірювання часу є календарний місяць або день.

2. Передбачається, що прибуток за угодою протягом короткострокового періоду не капіталізується, а для порівнянності грошових потоків у часі розраховують середні значення різних економічних показників, зокрема середню тривалість виробничо - комерційного циклу, середні залишки оборотних коштів, середню величину власного капіталу підприємства.

3. Об'єктом аналізу звичайно виступає поточна діяльність підприємства в цілому або будь-якого його підрозділу або напряму діяльності.

4. Основними джерелами інформації для оперативного фінансового аналізу є дані бухгалтерського обліку та маркетингової служби підприємства, а для перспективного і подальшого аналізу, крім зазначених джерел, широко використовують періодичну бухгалтерську і податкову звітність підприємства 1.

5. Основний метод аналізу ефективності короткострокового проекту - розрахунок абсолютних показників (товарообігу і валового доходу) і відносних фінансових коефіцієнтів рентабельності (у частині аналізу прибутковості проекту). В останні роки під впливом західного фінансового менеджменту для аналізу ефективності поточної, тобто короткостроковій, діяльності підприємства використовують метод визначення точки беззбитковості чи "мертвої точки" поточних продажів. Практикується також визначення ціни оборотного капіталу підприємства для подальшого зіставлення з валовим прибутком від виробничої або торговельної діяльності.

Використання зазначених методів фінансового аналізу дозволяє швидко і відносно нескладно визначати ступінь ефективності діяльності підприємства в короткостроковій перспективі і керувати поточними грошовими потоками; приймати оперативні управлінські та фінансові рішення з метою максимізації прибутку за поточний звітний період - місяць, квартал, рік. Однак ці методи мають такі недоліки.

По-перше, при визначенні рентабельності поточної діяльності або будь-якого короткострокового проекту, а тим більш довгострокового, не враховується так звана альтернативна вартість грошей, під якою розуміється рівень прибутковості будь-яких інших проектів, які відповідають розглядався за рівнем ризиків.

По-друге, рентабельність за даними бухгалтерського обліку порівнюють з показниками за попередні періоди і середньогалузевими, випускаючи з поля зору грошові потоки підприємства.

При його проведенні виникає проблема вибору інформаційної бази аналізу, так як початок і кінець виконання контракту не збігаються ні з календарним, ні з податковим періодами 2. Тому дані періодичної бухгалтерської звітності не можуть служити безпосереднім джерелом інформації для такого аналізу.

Для розрахунку показників оборотності оборотного капіталу (у днях), а також для забезпечення порівнянності результатів аналізу ефективності укладається контракту з іншими імпортними операціями та альтернативними короткостроковими торговими операціями краще використовувати дані маркетингової служби підприємства про попит та пропозицію на імпортний товар; служби постачання - про протікання закупівель імпортного товару, а також різну аналітичну та періодичну інформацію, що отримується із засобів масової інформації та по каналах електронного зв'язку; звіти бухгалтерії про рух товару на складі, про рівень дебіторської та кредиторської заборгованостей. Всю інформацію можна умовно розділити на інформацію про закупівлі та продажу імпортного товару за окремими контрактами.

Для її отримання та вивчення підприємство-імпортер має використати інформаційне забезпечення зовнішньоторговельного ціноутворення. Воно являє собою сукупність цінових показників світового ринку і джерел інформації про них, включаючи оперативні, та послуги спеціалізованих фірм і організацій.

Ефективність короткостроковій імпортної угоди визначається її прибутковістю, тобто різницею між цінами купівлі та продажу як в цілому по імпортним контрактом, так і по окремим партіям імпортного товару в абсолютному та відносному виразах. Таким чином, в абсолютному вираженні предметом аналізу буде величина валового доходу від реалізації імпортного товару, а у відносному - коефіцієнт рентабельності виконання угоди. Рентабельність імпортного контракту можна розрахувати або як відношення валового доходу від зовнішньоторговельної діяльності до зовнішньоторговельної собівартістю імпортного товару, що надійшов за контрактом, без ПДВ, або як відношення валового доходу до авансованого у виконання угоди оборотного капіталу. Для аналізу ефективності виконання імпортного контракту зовнішньоторговельну собівартість імпортного товару визначають як суму витрат за цим контрактом 3. Згідно діючій системі нормативного регулювання бухгалтерського обліку зовнішньоторговельна собівартість імпортного товару являє собою суму витрат на його придбання та доставку. Тоді, якщо ВД - валовий дохід по імпорту; НД - зовнішньоторговельна собівартість імпортного товару; ОКср - середня сума авансованого оборотного капіталу:

Кп = ВД: ЗС x 100%

Кд = ВД: ОКср x 100%,

де Кп - коефіцієнт рентабельності виконання імпортного контракту по відношенню до зовнішньоторговельної собівартості (далі по тексту - "коефіцієнт прибутковості"); Кд - коефіцієнт рентабельності імпортного контракту по відношенню до середньої сумі авансованого оборотного капіталу (далі за текстом - "коефіцієнт прибутковості").

Коефіцієнти прибутковості і прибутковості є узагальнюючими відносними показниками ефективності імпортної операції 4. У табл. 1 наведено вихідні дані, необхідні для подальшого аналізу.

Таблиця 1. Розрахунок основних показників для аналізу ефективності імпортної угоди

N п / п

Операція з імпорту

ТО

НД

ВД



рублі

долари

рублі

долари

рублі

долари

1.

Контракт 1

200 000

10 386

148 077

9 255

51 923

1 131

2.

Контракт 2

303 412

13 932

249 240

12 462

54 172

1 470

3.

Всього

503 412

24 318

397 317

21 717

106 095

2 601

Відповідно до формули (1) коефіцієнт прибутковості за контрактом 1 складе при розрахунку:

в рублях -

Кп = 51 923: 148 077 x 100% = 35,06%;

в доларах США -

Кп = 1131: 9255 x 100% = 12,22%.

Коефіцієнт прибутковості за контрактом 2 дорівнює:

в рублях -

Кп = 54 172: 249 240 x 100% = 21,73%;

в доларах США -

Кп = 1470: 12 462 x 100% = 11,80%.

Таким чином, різниця в рівнях рентабельності продажів імпортного товару - 22,84% (35,06 - 12,22) і 9,93% (21,73 - 11,80) - являє собою "запас", який необхідний імпортеру, щоб оплатити витрати на конвертацію рублів у долари США, а також застрахувати імпортну операцію від такого падіння обмінного курсу, яке викличе абсолютне знецінення вкладеного в неї капіталу. Високий рівень рентабельності в рублях обумовлений неефективною формою ринку в інфляційній економіці 5.

Абсолютна знецінення капіталу означає отримання в результаті угоди валового збитку від реалізації імпортного товару в іноземній валюті. Однак відсутність такого збитку не означає, що оборотний капітал в іноземній валюті не знецінився: просто це знецінення носить відносний характер. Щоб його визначити кількісно, ​​потрібно провести подальший аналіз.

У наведеному прикладі коефіцієнти прибутковості за контрактом 1 вище, ніж за контрактом 2. Однак результати розрахунків, зроблені на підставі даних таблиці 1, не дозволяють дати оцінку ефективності розглянутих контрактів, оскільки при розрахунку коефіцієнта прибутковості передбачалося, що зовнішньоторговельна собівартість імпортного товару авансується у виконання контракту одноразово в момент укладання угоди. Тим самим не враховувалася нерівномірність наростання і погашення витрат протягом комерційного циклу імпортних операцій, яка впливає на рівень ефективності імпортного контракту.

Для розрахунку коефіцієнта рентабельності контракту в цілому або великої партії імпортного товару, що надійшла за цим контрактом, потрібно попередньо визначити середню величину авансованого у виконання цієї угоди оборотного капіталу.

Приймаючи рішення про те, яку суму оборотного капіталу слід брати для розрахунку - максимальну, тобто зовнішньоторговельну собівартість імпортного товару, або середню його величину, треба звертати увагу на загальну тривалість комерційного циклу контракту і тривалість періоду нарощування оборотного капіталу.

Чим нижче питома вага одноразових витрат авансованого оборотного капіталу (тобто чим вище відсоток авансу іноземному постачальнику по відношенню до загальної суми контракту) і чим довше період поставки і митного очищення імпортного вантажу, а також чим вище ставка мита і рівень змінних витрат по доставці імпортного товару на склад підприємства - імпортера, тим важливіше для розрахунку відносних коефіцієнтів рентабельності всього імпортного контракту або окремої партії імпортного товару, що надійшов за цим контрактом, попередньо визначати середню величину авансованого оборотного капіталу. Її доцільно розраховувати за даними так званого штафельного рахунку імпортного контракту (таблиця 2).

Таблиця 2. Штафельний рахунок виконання контракту 1 в доларах США

N п / п

Дата операції

Зміст операції з виконання імпортного контракту

Курс обміну, руб / дол.

Закупівля імпортного товару, дол

Продаж імпортного товару, дол

Залишок оборотного капіталу, дол

Інтервал між операціями, дні

Показник для розрахунку середнього залишку авансованого оборотного капіталу (гр. 7 x гр. 8)

1.

10/11

Пере-чисельні аванс 100% за контрактом 1

13,0

7 692

-

7 692

10

76 920

2.

20/12

Митне очищення вантажу

16,0

1 563

-

9 255

15

138 822

3.

05/12

Продаж 1

17,0

-

2 491

6 764

23

155 572

4.

28/12

Продаж 2

19,0

-

7 895

-1 131

-

-

5.

x

Разом за контрактом

x

9 255

10 386

x

48

371 317

На стадії закупівлі і доставки імпортного товару до складу фірми - імпортера відбувалося поступове наростання авансованого в імпортну операцію оборотного капіталу. У результаті його сукупна величина, що збігається з зовнішньоторговельної собівартістю імпортного товару, склала 9255 дол Після випуску імпортного товару у вільний обіг та його реалізації зі складу підприємства-імпортера авансований оборотний капітал поступово погашався з виручки від продажів імпортного товару.

Ця виручка спрямовувалася на оплату різних витрат підприємства - імпортера, в тому числі і на купівлю-продаж нових товарів (див. гр. 7 табл. 2). Вже 28 грудня під час виконання контракту 1 авансований в угоду оборотний капітал був повністю компенсовано, так як виручка від продажу імпортного товару за цим контрактом вперше перевищила величину авансованого оборотного капіталу.

Середню величину авансованого в контракт 1 оборотного капіталу (ОКср) можна розрахувати за формулою

n

(SUM) Ki x Д i

i = 1

ОКср = -------------,

П

де К - залишок оборотного капіталу в інтервалі між операціями, Д-число днів між операціями; П - тривалість обороту капіталу в днях; i - конкретна операція; n - число операцій.

У нашому прикладі середня сума оборотного капіталу, авансованого в контракт 1, склала: 371 317: 48 = 7736 дол і опинилася на 1519 дол менше, ніж зовнішньоторговельна собівартість імпортного товару (9255 - 7736). Тепер розрахуємо коефіцієнт прибутковості (Кд) по відношенню до середньоденної сумі авансованого оборотного капіталу, розділивши валовий дохід, отриманий за даною імпортної операції (ВД), на середню суму оборотного капіталу (ОКср). За контрактом 1 при розрахунку в доларах США він становитиме:

Кд = 1131: 7736 x 100% = 14,62%.

Це на 2,4% більше коефіцієнта прибутковості, розрахованого до зовнішньоторговельної собівартістю імпортного товару: 14,62% ​​- 12,22% = 2,4%.

При розрахунку в рублях середня величина авансованого оборотного капіталу і відповідний йому коефіцієнт прибутковості контракту 1 складуть:

ОКср = 5476923: 48 = 114 103 руб.

Кд = 51 923: 114 103 x 100% = 45,51%

Це на 10,45% більше коефіцієнта прибутковості, розрахованого до зовнішньоторговельної собівартістю імпортного товару: 45,51% - 35,06% = 10,45%. Результати розрахунків за контрактами 1 і 2 і в цілому по обох контрактах наведено в табл. 3, з якої видно, що коефіцієнти рентабельності для кожного контракту і в цілому мають загальну тенденцію зміни. При розрахунку в доларах США вони значно нижчі від відповідних їм рівнів в рублях, а коефіцієнти прибутковості значно нижче відповідних їм значень коефіцієнтів прибутковості (гр. 6 - 7 таблиці 3).

Таблиця 3. Розрахунок коефіцієнтів рентабельності по імпортних операціях

N п / п

Одиниця виміру

Валовий дохід, ВД

Зовнішньо-торговельна собівартість імпортного товару, ВС

Середнє значення авансованого оборотного капіталу, ОКср

Коефіцієнт прибутковості (гр. 3: гр. 4),%, Кр

Коефіцієнт прибутковості (гр. 3: гр. 5),%, Кд

Коефіцієнт наростання авансованого оборотного капіталу (гр. 5: гр. 4),%, Кн

Контракт 1

1.

Долар

1 131

9 255

7 736

12,22

14,62

83,59

2.

Рубль

51 923

148 077

114 103

35,06

45,51

77,06

Контракт 2

3.

Долар

1 470

12 462

9 798

11,80

15,0

78,62

4.

Рубль

54 172

249 240

164 523

21,73

32,93

66,00

У цілому за двома контрактами

5.

Долар

2 601

21 717

17 534

11,98

14,83

80,74

6.

Рубль

106 095

397 317

278 626

26,70

38,08

70,13

Щоб встановити причини цього, звернемося до рівняння (3):

ВД: ЗС = ВД: ОКср x ОКср: ЗС

У лівій частині даного рівняння перебуває коефіцієнт прибутковості (Кп), а в правій - твір коефіцієнта прибутковості (Кд) і відношення середнього значення авансованого оборотного капіталу (ОКср) до зовнішньоторговельної собівартістю імпортного товару (ВС). Це рівність можна подати в такому вигляді:

Кр = Кд x Кн,

де Кн - коефіцієнт наростання витрат авансованого оборотного капіталу на стадіях закупівлі й продажу імпортного товару. Значення коефіцієнта буде тим вище, чим швидше відбувається наростання і повільніше погашення авансованого оборотного капіталу хоча б на одній зі стадій угоди - закупівлі або продажу імпортного товару.

Коефіцієнти Кн, розраховані в доларах США, завжди вище коефіцієнтів Кн, розрахованих в рублях, що пояснюється підвищенням курсу долара на стадії продажів імпортного товару, а також тим, що за діючими у нас правилами обліку валютних операцій переоцінка товарних запасів на складі в зв'язку зі зміною офіційного курсу долара не проводиться. Крім того, зростання продажних цін в рублях відстає від зростання обмінного курсу долара. Тому погашення витрат авансованого оборотного капіталу в рублях і доларах США відбувається з різною швидкістю: швидше погашаються витрати в рублях, повільніше - в доларах США. Це пояснюється тим, що у зв'язку з підвищенням обмінного курсу долара продажна рублева ціна імпортного товару в перерахунку на долари США знижується. У результаті кожна продаж після чергового підвищення валютного курсу приносить все менше виручки у перерахунку на іноземну валюту. Тому оборот капіталу в іноземній валюті сповільнюється, що безпосередньо впливає на темпи його знецінення. Цим пояснюється більш високий рівень коефіцієнта наростання витрат та їх погашення (Кн) у доларах США. Коли підвищення курсу долара перевищує критичну величину, яка забезпечує просту окупність валютних витрат на закупівлю імпортного товару, відбувається або підвищення продажної ціни в рублях і рівень коефіцієнта Кн в іноземній валюті починає наближатися до його значення, розрахованому виходячи з рублевих показників, або ж товар взагалі зникає з ринку.

Таким чином, коефіцієнт Кн є як би функцією валютного курсу та по його рівню можна судити про ступінь відносних втрат імпортера від підвищення курсу долара США, а також про вигідність вкладення капіталу в контракти з різними умовами постачання і на різні види товарів, що імпортуються.

Наприклад, при підвищенні курсу долара потрібно встановити, що важливіше для імпортера: отримати комерційний кредит від іноземного постачальника і таким чином знизити одноразові витрати грошових коштів на оплату угоди або ж оплатити контракт авансом.

При високих темпах інфляції, коли рублева виручка знецінюється практично щодня, потрібно визначати втрати оборотного капіталу від підвищення курсу долара за передбачуваний термін реалізації імпортного товару. Для мінімізації таких втрат імпортерам слід укладати договори на продаж товарів ще до укладення контракту на їх постачання, оскільки збільшення тривалості виконання імпортної операції є основним ризиком втрат оборотного капіталу при перекладі його в доларовий еквівалент.

Порівняння даних, отриманих в ході аналізу, дозволить визначати рівень одноразових витрат в угоду, максимально сприятливий для її успіху; мінімальну ринкову продажну ціну і середньоденний обсяг продажів товару, що надійшов; рівень середньоденних витрат капіталу, відповідний планованому показнику прибутковості угоди. Крім того, запропонований підхід дозволяє накопичити та систематизувати інформацію про рівень прибутковості вкладень капіталу в імпортні операції з різними товарами, що дає можливість виявляти найбільш ефективні напрямки короткострокових імпортних інвестицій. Це необхідно для побудови правильної маркетингової стратегії підприємства - імпортера.

2. Завдання

ТОВ «Імпортер» для оплати витрат на відрядження співробітників, які направляються за кордон, необхідно придбати 5000 доларів США. Для цього «Імпортер» подав до банку заявку на придбання валюти і перерахував 165000 крб.

Банк придбав валюту за курсом 33 руб. / USD. Курс Центрального банку РФ на день зарахування валюти на рахунок «Імпортер» склав 32 руб. / USD /

Комісія банку становила 5000 руб.

Бухгалтерією організації зроблені проводки:

  1. Дебет рахунку 52-1-3 Кредит рахунку 51 - 165000 крб. - Куплена валюта зарахована на спеціальний транзитний валютний рахунок;

  2. Дебет рахунку 44 Кредит рахунку 51 - 5000 руб. - Утримана комісія банку.

Встановіть правильність кореспонденції рахунків і сум перерахувань, внесіть при необхідності виправні записи, складіть висновки для включення в аудиторський звіт. Вкажіть, який нормативний документ порушений, у чому сутність порушення?

Рішення

Бухгалтерські записи повинні бути наступними:

Дт 76 Кт 51 - 165 000 руб. (5000 $) доручення на купівлю валюти на підставі виписки банку з розрахункового рахунку.

Дт 52-1-3 Кт 76 - 160 000 руб. (5000 $ * 32 руб.) - На підставі виписки банку з поточного валютного рахунку. Зарахування валюти має бути відображено за курсом ЦБ РФ на дату зарахування коштів на валютний рахунок.

Дт 76 Кт 91-1 5000 руб. відображена додатна курсова різниця. (При невідображення курсової різниці підприємством порушено ПБУ 3 / 2000 «Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті» (затв. Наказом Мінфіну РФ від 10.01.2000 № 2н).

Дт 91-2 Кт 52-1-3 5000 руб. - Відображена комісія банку. Підприємство невірно відобразило комісію банку на 44 рахунку, завищивши при цьому витрати обігу і занизивши операційні витрати. Порушено ПБУ 10/99 «Витрати організації» (затв. Наказом Мінфіну РФ від 06.05.1999 № 33н).

Таким чином, в результаті невірного відображення операцій з купівлі валюти, організацією завищено залишок на валютному рахунку за рахунок заниження позареалізаційних доходів на 5000 руб., Що в свою чергу призвело до заниження оподатковуваного прибутку на 5000 руб. Також відбулося завищення витрат обігу за рахунок заниження операційних витрат на 5000 руб., Що вплинуло на структуру витрат організації, що відображається у звіті про прибутки та збитки форма № 2.

Список літератури

1. Подільський В.І., Савін А.А. Основи аудиту. - М.; ІПБ-Бінфа, 2002.

2. Податковий кодекс РФ (частина друга) від 05.08.200 № 117-ФЗ (в ред. Від 10.01.2006).

3. ПБО 10/99 «Витрати організації» (затв. Наказом Мінфіну РФ від 06.05.1999 № 33н).

4. ПБО 3 / 2000 «Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті» (затв. Наказом Мінфіну РФ від 10.01.2000 № 2н).

5. Терешко Т.Ю. Аналіз ефективності короткострокових імпортних угод. - М.; Бухгалтерський облік, 1999, № 6.

6. Клімова М.А. Бухгалтерський облік та оподаткування експортно-імпортних операцій. - М.; Податковий вісник, 2003.

1 Терешко Т.Ю. Аналіз ефективності короткострокових імпортних угод. - М.; Бухгалтерський облік, 1999, № 6.

2 Терешко Т.Ю. Аналіз ефективності короткострокових імпортних угод. - М.; Бухгалтерський облік, 1999, № 6.

3 Терешко Т.Ю. Аналіз ефективності короткострокових імпортних угод. - М.; Бухгалтерський облік, 1999, № 6.

4 Клімова М.А. Бухгалтерський облік та оподаткування експортно-імпортних операцій. - М.; Податковий вісник, 2003.

5 Клімова М.А. Бухгалтерський облік та оподаткування експортно-імпортних операцій. - М.; Податковий вісник, 2003.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Контрольна робота
72.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Непрямі податки при експортно імпортних операціях з Росією
Непрямі податки при експортно-імпортних операціях з Росією
Аналіз експортно імпортних операцій виробника
Аналіз та планування оптового обороту підприємства
Аналіз обороту роздрібної торгівлі підприємства ТОВ Лідія
Аналіз організації праці та нормування його витрат на машинно автоматичних операціях
Аналіз оборотних коштів
Аналіз використання грошових коштів
Аналіз потоку грошових коштів
© Усі права захищені
написати до нас