Санкт-Петербурзький політехнічний технікум
Аналіз фінансово-господарської діяльності
Курсова роботаАналіз витрат на один рубль продукції
Виконала:Викладач: _______________
2003
Зміст
Введення | ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... | 3 | ||||||||
| 1. Методологічні положення щодо проведення аналізу зміни витрат на 1 карбованець продукції. | ... ... ... ... ... ... ... ... | 5 | ||||||||
| 1.1. Склад аналізованих показників і способи їх визначення | ... ... ... ... ... ... .. | 5 | ||||||||
| 1.2. Метод аналізу | ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. | 15 | ||||||||
| 2. Вихідні дані | ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | 20 | ||||||||
| 3. Проведення розрахунків | ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... | 21 | ||||||||
| 3.1. Попередні розрахунки показників-факторів | ... ... ... ... ... ... .. | 21 | ||||||||
| 3.2. Проведення аналізу за методом | ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... | 24 | ||||||||
| 4. Висновки | ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. | 27 | ||||||||
| 5. Бібліографія | ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... М. 1993 Міністерство друку і інформації Р.Ф. | 30 | ||||||||
Введення
Ринкові відносини на сьогоднішній день вимагають від фірм підвищення якості наданих послуг, а для досягнення даних вимог, необхідно, впровадження нових технологій, ефективні форми господарювання та управління фірмою. У свою чергу, вдосконалення економічного механізму через ринкові відносини, конкуренція фірм (підприємств) і форм власності підвищили зацікавленість у вивченні та практичному застосуванні аналізу фінансово-господарської діяльності.Проблема зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції - одна з актуальних для підприємств в умовах ринкових відносин. Основними вимогами для конкурентно-спроможної продукції є гарна якість і більш низькі витрати порівняно з іншими підприємствами. Можливості зниження витрат є на кожному підприємстві. Виявити ці можливості допомагає аналіз основних показників діяльності підприємства. Необхідність аналізу зміни витрат на продукцію зростає з розширенням робіт з економії всіх видів ресурсів, механізації та автоматизації виробництва, удосконалення організації виробництва і управління.
Значення зниження витрат на підприємстві є одним з головних аспектів планування та ведення фінансово-господарської діяльності. По-перше, це можливість збільшення прибутку, за рахунок якої можна розвивати власне виробництво, вирішувати соціальні завдання і т.д. По-друге це сприяє підвищенню конкурентоспроможності виробленої продукції - підприємство може запропонувати покупцеві більш низьку ціну в порівнянні зі своїми конкурентами і при цьому забезпечити собі не менший прибуток. По-третє, зниження витрат може призводити до прискорення оборотності оборотних коштів підприємства у сфері виробництва.
Мета курсової роботи - це вивчення теоретичних і практичних питань формування та зміни витрат на підприємстві, їх складу і структури з допомогою розрахункового показника - витрати на 1 карбованець продукції. Для реалізації поставлених цілей в курсовій роботі вирішувалися наступні завдання:
- Визначення динаміки за основними показниками витрат;
- Визначення причин зміни витрат за факторами, за видами продукції, за статтями калькуляції;
- Виявлення та оцінка невикористаних можливостей зниження витрат і розробка заходів щодо мобілізації резервів зниження витрат.
Аналіз витрат на 1 карбованець продукції, робіт і послуг має виключно важливе значення. В умовах ринку підприємства поряд з порівняльною продукцією виробляє незрівняну продукцію, так як оновлення товарного асортименту є одним з основних конкурентних переваг. Показником порівнянної продукції є собівартість одиниці продукції, а непорівнянної продукції - витрати на 1 карбованець продукції. Він дозволяє з'ясувати тенденції зміни витрат, виконання плану за витратами, визначити вплив факторів на їх приріст і на цій основі дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей та встановити резерви зниження витрат на продукцію.
Методологічні положення щодо проведення аналізу витрат на 1 карбованець продукції
1. Склад аналізованих показників і способи їх визначення
Аналіз витрат на 1 карбованець продукції слід починати з визначення показників, що формують собівартість обсягу продукції, що випускається, оскільки показник витрат на 1 карбованець продукції є похідним від показника собівартості.
Собівартість - це витрати (витрати) організації при виконанні та реалізації продукції (робіт, послуг), виражені в грошовій формі. У собівартості, в кінцевому підсумку, відбивається ступінь використання всіх матеріально-технічних ресурсів (амортизація, вартість сировини, матеріалів, палива, енергії і т.д.), вартість живої праці, вартість покупних виробів і напівфабрикатів, послуги сторонніх організацій. [12, c115]. Собівартість - це основний ціноутворюючий і прібилеобразующій фактор, тому аналіз собівартості дозволяє, з одного боку, дати узагальнюючу оцінку ефективності використання ресурсів, з іншого - визначити резерви збільшення прибутку і зниження ціни одиниці продукції.
У діяльності організації розрізняють наступні види собівартості:
1) нормативну;
2) планову або розрахункову;
3) фактичну.
Собівартість може служити показником ефективності виробництва - чим нижче витрати, тим (при рівній виручки від реалізації) вище прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг. Собівартість є також показником конкурентоспроможності підприємства - чим нижче його виробничі витрати, тим більше воно може знизити ціну, вигравши, таким чином, боротьбу за покупця. У той же час собівартість або витрати на виробництво і реалізацію продукції повинні бути менше ціни, щоб забезпечувати підприємству-виробнику прибуток.
Прибуток - це частина чистого доходу, створеного в процесі виробництва і реалізованого в сфері обігу, що безпосередньо одержують підприємства. [12, c116] Тільки після продажу продукції чистий дохід набуває форми прибутку. Кількісно вона являє собою різницю між виторгом (після сплати податку на додану вартість та інших відрахувань з виторгу в бюджетні і позабюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції:
[Усі формули взяті з № 13 бібліографії]
П = W T - С (1)
Де
П - прибуток
W T - Обсяг реалізованої продукції
С - собівартість
З прибутком тісно пов'язаний показник рентабельності. Рентабельність - це прибутковість, співвідношення між доходами і яким-небудь видом витрат. У даному аналізі нас буде цікавити показник рентабельності основної діяльності, який розраховується за формулою:
| |||
| |||
|
Де
R - рентабельність основної діяльності
П - прибуток від реалізації продукції
С - повна собівартість
Абсолютна величина собівартості, насамперед, залежить від обсягу продукції, що випускається.
Випуск продукції - це кількість виробленої на підприємстві продукції, виражене у грошовій формі. [12, c 56] Підприємство може змінювати обсяг випущеної продукції за рахунок розширення свого виробництва. Однак випущену продукцію необхідно реалізувати. Отже випуск продукції залежить від зовнішніх чинників: потреби ринку збуту, кількість ринків збуту, споживчого попиту, а також ціни. Відповідно до закону пропозиції випуск продукції знаходиться в прямій залежності від ціни на цю продукцію. Випуск продукції визначається за формулою:
W = å N i × Ц i (3)
Де
W - випуск продукції в рублях
N i - кількість продукції i-того виду продукції в натуральних одиницях
Ц i - ціна одиниці i-того виду продукції в рублях
Ціна - це грошове вираження вартості товару. [5 c 45] З одного боку, ціна - це фактор внутрішній і визначається самим підприємством з урахуванням витрат на виробництво за формулою:
Ц i = С i + П i (4)
Де
Ц - ціна одиниці i-того виду продукції в рублях
C - собівартість одиниці i-того виду продукції в рублях
П - прибуток одиниці i-того виду продукції в рублях
З іншого боку ціна - це ринкова категорія і визначається за законами ринку. Для підприємства це продукт конкурентоспроможності її продукції з урахуванням середнього прибутку. Отже, ціна залежить як від внутрішніх, так і від зовнішніх чинників:
- Собівартість продукції
- Поточне співвідношення попиту і пропозиції
- Темпи інфляції
- Ступінь монополізації ринку
- Ціни на продукцію конкурентів
Правильне визначення ціни дозволяє підприємству:
- Підвищити рентабельність виробництва
- Підвищити конкурентоспроможність підприємства
- Освоїти більш широкий ринок збуту
- Підвищити рівень стійкості і стабільності функціонування підприємства на ринку
Виходячи з формули № 1 і № 4 можна висловити собівартість через рентабельність основної діяльності та ціни:
| ||||
| ||||
|
Де
C i - собівартість одиниці i-того виду продукції в рублях
Ц i - ціна одиниці i-того виду продукції в рублях
R i - рентабельність основної діяльності
До аналізу формування та зміни собівартості можна підходити трьома методами:
1. за елементами витрат (кошторису витрат)
2. по витратах по зв'язку зі зміною обсягу продукції (змінні, постійні витрати)
3. по калькуляционному складу витрат (метод калькулювання)
Метод формування собівартості за елементами витрат.
Тут основним джерелом аналізу виступає кошторис витрат на виробництво і реалізацію продукції.
Кошторис витрат - це сумарні витрати по виробництву і реалізації продукції за елементами витрат.
Витрати групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами:
- Матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів);
- Витрати на оплату праці;
- Відрахування на соціальні потреби;
- Амортизація основних фондів;
- Інші витрати.
В елементі "Матеріальні витрати" відображається вартість:
- Придбаних з боку сировини і матеріалів,
- Покупних матеріалів,
- Покупних комплектуючих виробів та напівфабрикатів,
- Природної сировини (плата за воду);
- Придбання з боку палива всіх видів,
- Покупної енергії всіх видів,
- Втрат від недостачі надійшли матеріальних ресурсів у межах природних втрат.
Вартість матеріальних ресурсів, відображена по елементу «Матеріальні витрати», формується виходячи з цін їх придбання, націнок (надбавок), комісійних винагород, митних зборів, тари та упаковки (цей елемент становить 60-90% від собівартості).
З витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, виключається вартість поворотних відходів. Під зворотніми відходами виробництва розуміються залишки сировини, матеріалів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції, втратили повністю або частково споживчі якості і в силу цього використовуються з підвищеними витратами.
В елементі "Витрати на оплату праці" відображаються витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, включаючи премії робітникам і службовцям за виробничі результати, компенсації, оплата відпусток, допомоги по звільненню, оплата лікарняних листів та інші види виплат.
В елементі "Відрахування на соціальні потреби" відображаються обов'язкові відрахування за встановленими законодавством нормами органам державного соціального страхування, Пенсійного фонду, державного фонду зайнятості і медичного страхування від витрат на оплату праці працівників, що включаються до собівартості продукції.
В елементі «Амортизація основних фондів" відображається сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів, обчислена виходячи з їх балансової вартості та затверджених у встановленому порядку норм, включаючи і прискорену амортизацію їх активної частини, вироблену відповідно до законодавства.
Підприємства здійснюють свою діяльність на умовах оренди, по елементу «Амортизація основних фондів» відбивають амортизаційні відрахування на повне відновлення як за власними, так і за орендованими основними фондами.
До складу елемента «Інші витрати» входять податки, збори, відрахування в спеціальні позабюджетні фонди, вироблені відповідно до встановленого законодавством порядку, платежі за гранично допустимі викиди забруднюючих речовин, по обов'язковому страхуванню майна підприємства, що враховується у складі виробничих фондів, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції, винагороди за раціоналізаторські пропозиції та винаходи, авторські винагороди за видання творів науки, літератури і мистецтва, платежі за кредитами, витрати на відрядження, плата стороннім організаціям за пожежну і сторожову охорону, за підготовку та перепідготовку кадрів, оплата послуг зв'язку, банків, знос по нематеріальних активів, а також інші витрати входять до складу собівартості продукції.
Угруповання витрат по елементах необхідна для того, щоб вивчити матеріаломісткість, енергоємність, трудомісткість, фондомісткість і встановити вплив технічного прогресу на структуру витрат. Якщо частка заробітної плати зменшується, а частка амортизації збільшується, то це свідчить про підвищення технічного рівня підприємства, про зростання продуктивності праці. Питома вага зарплати скорочується і в тому випадку, якщо збільшується частка покупних комплектуючих виробів, напівфабрикатів, що свідчить про підвищення рівня кооперації та спеціалізації.
За цим методом собівартість визначається шляхом додавання всіх елементів кошторису витрат. При аналізі витрат на карбованець продукції за економічними елементами виключається вплив ціни. Тобто з розрахунку використовуються тільки базисні ціни.
Метод формування собівартості по витратах по зв'язку зі зміною обсягу виробництва.
За ступенем залежності витрат від зміни обсягу виробництва розрізняють умовно-змінні (пропорційні) витрати та умовно-постійні. До умовно-змінних відносяться витрати загальна сума яких збільшується пропорційно зростанню обсягу виробництва. Це витрати на основну заробітну плату виробничих робітників, основні і деякі допоміжні матеріали. У розрахунку на одиницю продукції при інших рівних умовах ці витрати залишаються незмінними. Умовно-постійні витрати при збільшенні обсягу виробництва або не зростають зовсім, або змінюються в меншій мірі, ніж збільшується обсяг виробництва продукції (наприклад, витрати з ремонту та експлуатації обладнання, амортизаційні відрахування, деякі види доплат до основної заробітної плати виробничих робітників і ін) . Розмір умовно-постійних витрат на облікову одиницю продукції обернено пропорційний обсягу виробництва.
С = å N i · І пер + І пост (6)
Де
С - собівартість
N - кількість i-того виду продукції в матеріальних одиницях
І пер - ставка змінних витрат на одиницю продукції;
І пост - сума постійних витрат;
Тоді собівартість одиниці продукції слід записати у вигляді:
| З од = | І пер i | + І пост (7) |
| N i |
(Мал. 1)
Лінія витрат за наявності постійних і змінних витрат являє собою рівняння першого ступеня
Y = a + bx
Де
Y - сума витрат на виробництво продукції;
а - абсолютна сума постійних витрат;
b - ставка змінних витрат на одиницю продукції (послуг);
x - обсяг виробництва продукції (послуг).
Залежність загальної суми витрат від обсягу виробництва:
(Мал. 2)
На графіках добре видно, що змінні витрати в собівартості всього випуску зростають пропорційно зміні обсягу виробництва, а в собівартості одиниці продукції вони становлять постійну величину. Величина постійних витрат, навпаки, не змінюється зі збільшенням обсягу виробництва в загальній сумі витрат, а в розрахунку на одиницю продукції витрати зменшуються пропорційно його росту.
Метод калькулювання.
Більш широке поширення як показник отримала собівартість продукції по калькуляційних статтях витрат. Облік по калькуляційних статтях дозволяє визначити цільове спрямування витрат і обчислити собівартість окремих видів і одиниці продукції. При цьому визначаються такі показники, як цехова, виробнича і повна собівартість.
Перелік статей калькуляції, їх основ і методи розподілу по видах продукції, робіт, послуг визначається галузевими методичними рекомендаціями з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) з урахуванням характеру і структури виробництва.
Існує приблизна номенклатура статей витрат для різних виробництв:
1. Сировина і матеріали (за вирахуванням відходів).
2. Покупні вироби, напівфабрикати, послуги на оперативних підприємствах.
3. Заробітна плата основних виробничих робітників.
4. Заробітна плата додаткових виробничих робочих.
5. Відрахування на соціальне страхування із заробітної плати основних і додаткових виробничих робочих.
6. Витрати на підготовку і освоєння виробництва.
7. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування.
8. Цехові витрати.
9. Загальнозаводські витрати.
10. Втрати від браку.
11. Позавиробничі витрати. [1 c2]
Перші вісім статей витрат утворюють цехову собівартість. Цехова собівартість плюс загальнозаводські витрати та втрати від браку складають виробничу собівартість. Нарешті всі 11 статей являють собою повну собівартість продукції.
У нинішніх умовах переходу на ринкову економіку на багатьох малих і середніх підприємствах використовують скорочену номенклатуру калькуляційних статей, тобто витрати, утворюють собівартість продукції (робіт, послуг), групуються відповідно до їх економічного змісту.
Витрати, що згруповано за статтями собівартості, відрізняються від витрат з її елементів тим, що вони відображають витрати, які пов'язані з виробництвом і реалізацією товарної продукції за цей звітний період. Витрати ж за елементами показують всі вироблені підприємством витрати ресурсів за звітний період, включаючи витрати на зростання залишків незавершеного виробництва, витрати, віднесені за рахунок майбутніх періодів і т. п. Отже, кошторис витрат може бути більше, ніж сума статей калькуляції приблизно на 10% .
Угрупування витрат за статтями калькуляції, вказує, куди, на які цілі і в яких розмірах витрачені ресурси. Вона необхідна для обчислення собівартості окремих видів виробів у багатономенклатурному виробництві, встановлення центрів зосередження витрат та пошуку резервів їх скорочення, а також для визначення рентабельності окремих виробів
Розрізняють також витрати прямі і непрямі. Прямі витрати пов'язані з виробництвом певних видів продукції (сировина, матеріали, зарплата виробничих робітників і ін.) Вони прямо відносяться на той чи інший об'єкт калькуляції. Непрямі витрати пов'язані з виробництвом кількох видів продукції і відносяться на об'єкти калькуляції шляхом розподілу пропорційно відповідній базі (основної та додаткової зарплати робітників або всім прямим витратам, виробничої площі і т.д.). Прикладом непрямих витрат є загальновиробничі та загальногосподарські витрати, витрати на утримання основних засобів та ін
У ринковій економіці витрати класифікують на явні і неявні (імпліцитні). Явні витрати - це альтернативні (змінні), що приймають форму прямих платежів постачальникам факторів виробництва і проміжних виробів. У число явних витрат входить зарплата робітників, менеджерів, службовців, комісійні виплати торговим фірмам, виплати банкам і іншим постачальникам фінансових і матеріальних послуг, оплата транспортних витрат і багато іншого.
Неявні (імпліцитні) витрати - це альтернативні витрати використання ресурсів, що належать власникам фірми або знаходяться у власності фірми як юридичної особи. Такі витрати не передбачені контрактами, обов'язковими для явних платежів, і не відображаються в бухгалтерській звітності, але від цього вони не стають менш реальними. Наприклад, фірма використовує приміщення, що належить її власнику, при цьому вона нікому нічого не платить. Отже, імпліцитні витрати будуть рівні можливості одержання грошових платежів за здачу цього будинку кому-небудь в оренду.
Витрати на один карбованець продукції - найбільш відомий на практиці узагальнюючий показник собівартості продукції, що виражає її прямий зв'язок з прибутком. Він відображає собівартість одиниці продукції у вартісному вираженні знеособлено, без розмежування її по конкретних видах. Він широко використовується при аналізі зниження собівартості і дозволяє, зокрема, характеризувати рівень і динаміку витрат на виробництво продукції в цілому по промисловості. [13 c 218]
Показник витрат на 1 карбованець продукції - Універсальний показник. Він може розраховуватися в будь-якій галузі економіки, наочно показує зв'язок між собівартістю і прибутком. Обчислюється він відношенням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості зробленої товарної продукції в діючих цінах. На його рівень впливають як об'єктивні, так і суб'єктивні, як зовнішні, так і внутрішні чинники.
Безпосередній вплив на зміну рівня витрат на 1 грн. товарної продукції становлять фактори, які перебувають з ним у прямий функціонального зв'язку: зміна обсягу випущеної продукції, її структури, зміна рівня цін на продукцію, зміна рівня питомих змінних витрат, зміна суми постійних витрат. Схема факторної системи витрат на 1 грн. товарної продукції представлена на рис.3
Рис.3. Взаємозв'язок факторів, що визначають рівень витрат на карбованець товарної продукції
На зміну витрат на 1 карбованець продукції впливають такі фактори:
1. зміна структури асортименту окремих виробів;
2. зміну витрат у собівартості окремих виробів;
3. зміна оптових цін на продукцію;
4. зміна цін на спожиті ресурси.
å N i · І пер + І пост |
å N i · Ц i |
(8) |
| |||
З W - Витрати на 1 карбованець продукції
N - кількість виробленої продукції в натуральних одиницях;
І пер - ставка змінних витрат на одиницю продукції;
І пост - сума постійних витрат
Ц - ціна одиниці продукції.
Показник витрат на 1 карбованець продукції виражає сукупність матеріальності, трудомісткості (зарплатоемкості) і фондомісткості (амортізаціоемкості) продукції, а його аналізу дозволяє розкласти загальне відхилення фактичних витрат на 1 грн. продукції від витрат попереднього періоду за питомою вагою окремих елементів виробничого процесу та визначити напрям пошуку резервів зниження витрат.
Чим вищий цей показник, тим менше частка прибутку в обсязі продукції, що випускається. Максимально він може бути рівний 1. Якщо за періодами цей коефіцієнт знижується, то діяльність підприємства, спрямована на зменшення витрат на вироблену продукцію (щодо економії ресурсів), ефективна.
2. Метод аналізу
При аналізі витрат на 1 карбованець продукції використовуються два методи: метод порівняння і зіставлення елементів (метод алгебраїчної суми приватних показників кошторису витрат) та метод ланцюгових підстановок.
Порівняння - Це науковий метод пізнання, у процесі якого досліджуваного явища, предмети зіставляються з уже відомими, досліджуваними раніше показниками, з метою визначення загальних рис або розходжень між ними. За допомогою порівняння визначається загальне і специфічне в економічних явищах, вивчаються зміни досліджуваних об'єктів, тенденцій та закономірності їх розвитку. [10 c 72]
Порівняння використовуються при:
- Зіставлення планових і фактичних показників для оцінки ступеня виконання плану
- Зіставлення фактичних показників з нормативними дозволяє провести контроль за витратами і сприяє впровадженню ресурсозберігаючих технологій.
- Порівняння фактичних показників з показниками минулих років для визначення тенденцій розвитку економічних процесів
- Зіставлення показників аналізованого підприємства з досягненнями науки і передового досвіду роботи інших підприємств чи підрозділів необхідно для пошуку резервів
- Порівняння показників аналізованого господарства із середніми показниками по районі, зоні, області для оцінки досягнутих результатів і визначення невикористаних резервів
- Зіставлення паралельних динамічних рядів для вивчення взаємозв'язків досліджуваних показників. (Аналізуючи одночасно динаміку зміни обсягу виробництва валової продукції, основних виробничих фондів і фондовіддачі, можна обгрунтувати взаємозв'язок між цими показниками)
- Зіставлення різних варіантів управлінських рішень з метою збору найбільш оптимального з них
- Зіставлення результатів діяльності до і після зміни к-л фактора застосовується при розрахунку впливу факторів і підрахунку резервів.
Розрізняють:
- Горизонтальний (використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня досліджуваних показників від базового),
- Вертикальний (Вивчається структура економічних явищ і процесів шляхом розрахунку питомої ваги частин у загальному цілому, співвідношення частин цілого між собою, вплив факторів на рівень результативних показників шляхом порівняння їхньої величини до і після зміни відповідного фактора),
- Трендовий (застосовується при вивченні відносних темпів росту і приросту показників за ряд років до рівня базисного року, тобто при дослідженні рядів динаміки),
- Одномірний (зіставлення робляться по одному чи декільком показникам одного об'єкта чи декількох об'єктів по одному показнику),
- Багатовимірний (проводиться зіставлення результатів діяльності декількох підприємств по широкому спектрі показників) порівняльний аналіз.
При проведенні аналізу витрат на 1 карбованець продукції метод порівняння застосовується при аналізі за елементами витрат (кошторису витрат). Проводиться вертикальний порівняльний аналіз елементів витрат у загальній сумі кошторису витрат шляхом розрахунку питомої ваги кожного елемента в 1 карбованець продукції. Для цього застосовується формула:
| |||
| |||
|
Де
Уд.вес - питома вага статті кошторису в 1 карбованець випуску продукції
А - величина статті кошторису в руб.
W T - обсяг випуску продукції в руб.
Необхідно пам'ятати, що при проведенні вертикального аналізу кошторису за періодами виключається вплив зміни ціни, тобто поточний випуск продукції обчислюється за базисними цінами.
Потім проводиться горизонтальний порівняльний аналіз розрахованих показників - виявлення абсолютної зміни величин поточного періоду в порівнянні з базисним. Для цього показники базисного періоду порядково віднімаються з показників поточного періоду:
Зміна = Поточний - Базисний (10)
Як видно з формули № 7 витрати на 1 карбованець продукції - модель змішана і аналізується за методом ланцюгових підстановок.
І пер - ставка змінних витрат на одиницю продукції;
І пост - Сума постійних витрат
Спосіб ланцюгових підстановок полягає у визначенні ряду проміжних значень узагальнюючого показника шляхом послідовної заміни базисних значень факторів на звітні. Цей спосіб грунтується на елімінування. Елімінувати - значить усунути, виключити вплив усіх факторів на величину результативного показника, крім одного. При цьому виходять з того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного, тобто спочатку змінюється один фактор, а всі інші залишаються без зміни, потім змінюються два при незмінності інших і т.д. [10 c 50]
Недолік методу полягає в тому, що, залежно від обраного порядку заміни факторів, результати факторного розкладання мають різні значення. Це пов'язано з тим, що в результаті застосування цього методу утворюється якийсь нерозкладний залишок, який додається до величина впливу останнього фактора. На практиці точністю оцінки факторів нехтують, висуваючи на перший план відносну значимість впливу того чи іншого чинника. Однак існують певні правила, що визначають послідовність підстановки: за наявності в факторної моделі кількісних і якісних показників в першу чергу розглядається зміна кількісних факторів; якщо модель представлена кількома кількісними та якісними показниками, послідовність підстановки визначається шляхом логічного аналізу.
Витрати на 1 карбованець продукції залежать від наступних факторів:
1. Обсяг випуску продукції
2. Структура продукції - це співвідношення окремих видів виробів у загальному обсязі її випуску.
3. Змінні витрати
4. Постійні витрати
5. Ціна продукції
Так як модель п'ятифакторна, аналіз буде містити шість ланцюжків (одна базисна і п'ять поступових змін за факторами). Перша частина аналізу проводиться шляхом поступового підставляння поточних значень факторів в базисну ланцюжок.
1) Витрати на 1 карбованець продукції у базисному періоді:
å N i 0 · І пер 0 + І пост 0 |
å N i 0 · І пер 0 + І пост 0 |
| |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
2) Витрати на 1 карбованець продукції при вплив зміни обсягу продукції, що випускається. Для цього розраховуються два додаткових коефіцієнта:
a)
|
|
|
b)
|
|
|
У базисну ланцюжок підставляються розраховані коефіцієнти, і формула буде виглядати наступним чином:
å N i 0 · І пер 0 + І пост 0 |
До N å N i 0 · І пер 0 + І пост 0 |
K N å N i 0 · Ц i 0 |
(14) |
| |||
3) Витрати на 1 карбованець продукції при вплив зміни структури:
å N i 0 · І пер 0 + І пост 0 |
å N i 1 · І пер 0 + І пост 0 |
| |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
4) Витрати на 1 карбованець продукції при впливі зміни змінних витрат:
å N i 0 · І пер 0 + І пост 0 |
å N i 1 · І пер 1 + І пост 0 |
| |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
5) Витрати на 1 карбованець продукції при впливі зміни постійних витрат:
å N i 0 · І пер 0 + І пост 0 |
å N i 1 · І пер 1 + І пост 1 |
| |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
6) Витрати на 1 карбованець продукції при вплив зміни цін:
å N i 0 · І пер 0 + І пост 0 |
å N i 1 · І пер 1 + І пост 1 |
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Друга частина аналізу полягає у визначенні впливу зміни кожного фактора на зміну витрат на 1 карбованець продукції. Аналіз проводиться шляхом вирахування попередньої ланцюжки з наступної.
1. Вплив зміни обсягу
DЗ WN = З WN - З W 0 (19)
2. Вплив зміни структури
DЗ W стр = З W стр - З W N (20)
3. Вплив зміни змінних витрат
DЗ W Іпер = З W Іпер - З W стр (21)
4. Вплив зміни постійних витрат
DЗ W іпостась = З W іпостась - З W Іпер (22)
5. Вплив зміни ціни
DЗ W Ц = З W Ц - З W Іпер (23)
Сума впливу всіх факторів:
åDЗ W L = З W 1 - З W 0 (24)
На основі порівняння отриманих показників робиться висновок про ефективність використання ресурсів і діяльності підприємства по зниженню собівартості продукції.
Вихідні дані
Калькуляційний складу витрат | Таблиця № 1 | ||||
Показники | Базисний період | Зміна (%) | |||
| А | Б | У | |||
| 1. Випуск продукції (матеріальні од.) 2. Ціна за одиницю (грн.) 3. Собівартість одиниці продукції (грн.) 4. Нормативна рентабельність до с / с (%) | 400 7100 розрахунок 13,6 | 280 10900 розрахунок 10,3 | 350 13900 розрахунок 12,1 | +7 +10 +5 +8 +6 +6 розрахунок +15 | |
Структура (%)Змінні витрати баз.Змінні витрати тек | 69 71 | 71 70 | 72 71 | - - | |
| Кошторис витрат в тис. руб. | Таблиця № 2 | ||
| Елементи | Базисний період | Зміна (%) | |
| Кошторис витрат 1. Матеріали 2. Оплата праці 3. ЄСП 4. Амортизація 5. Інші | 9606,4 3240 1765 628,4 1000 2973 | Розрахунок +16 +6,5 розрахунок +5,2 +15 | |
Проведення розрахунків
1. Попередні розрахунки показників-факторівРозрахунок собівартості з використанням нормативної рентабельності та ціни за формулою № 5:
А: 7100: 1,136 = 6250 руб.
Б: 10900: 1,103 = 9880 руб.
В: 13900: 1,121 = 12400 руб.
Розрахунок показників поточного періоду виробляється шляхом множення показників базисного періоду на відсоток зміни плюс один.
Розрахунок поточного випуску продукції:
А: 400 * 1,07 = 428 мат.ед.
Б: 280 * 1,1 = 308 мат.ед.
В: 350 * 1,05 = 368 мат.ед.
Розрахунок поточної ціни:
А: 7100 * 1,08 = 7668 руб.
Б: 10900 * 1,06 = 11554 руб.
В: 13900 * 1,06 = 14734 руб.
Розрахунок поточної рентабельності:
А: 13,6 * 1,15 = 15,8%
Б: 10,3 * 1,15 = 11,9%
У: 12,1 * 1,15 = 13,9%
Аналогічно проводимо розрахунок кошторису витрат у поточному періоді:
Матеріали: 3240 * 1,16 = 3758,4 тис. руб.
Оплата праці: 1765 * 1,065 = 1879,7 тис. руб.
ЕСН: 1879,7 * 0,356 = 669,2 тис. руб.
Амортизація: 1000 * 1,052 = 1052 тис. руб.
Інші: 2973 * 1,15 = 3418,9 тис. руб.
Разом кошторис витрат = 10778,2 тис. руб.
Розрахунок собівартості проводиться аналогічно базисного періоду:
А: 7668: 1,158 = 6622 руб.
Б: 11554: 1,119 = 10325 руб.
В: 14734: 1,139 = 12936 руб.
Розрахунок величини змінних витрат на одиницю продукції кожного виду проводиться шляхом множення собівартості одиниці продукції на відсоток змінних витрат:
Розрахунок змінних витрат у базисному періоді:
А: 6250 * 0,69 = 4313 руб.
Б: 9880 * 0,71 = 7015 руб.
В: 12400 * 0,72 = 8928 руб.
Розрахунок змінних витрат у поточному періоді:
А: 6622 * 0,71 = 4702 руб.
Б: 10325 * 0,7 = 7228 руб.
В: 12936 * 0,71 = 9185 руб.
Розрахунок величини постійних витрат проводиться шляхом складання змінних витрат по кожному виду продукції. Для цього знаходимо відсоток постійних витрат у собівартості продукції:
У базисному:
А: 100-69 = 31%
Б: 100-71 = 29%
В: 100-72 = 28%
У поточному:
А: 100-71 = 29%
Б: 100-70 = 30%
В: 100-71 = 29%
Знаходимо постійні витрати:
І пост 0 = 6250 * 400 * 0,31 + 9880 * 280 * 0,29 + 12400 * 350 * 0,28 = 2792200 крб.
І пост 1 = 6622 * 428 * 0,29 + 10325 * 308 * 0,3 + 12936 * 368 * 0,29 = 3156004 крб.
Для зручності використання розрахованих показників складемо зведену таблицю.
Калькуляційний складу витрат. | Таблиця № 3 | ||||||
Показники | Базисний період | Зміна (%) | Поточний період | ||||
А | Б | У | А | Б | У | ||
| Випуск продукції мат.ед. Ціна за одиницю руб. Собівартість одиниці продукції руб Нормативна рентабельність (%) | 400 7100 6250 13,6 | 280 10900 9880 10,3 | 350 13900 12400 12,1 | +7 +10 +5 +8 +6 +6 розрахунок +15 | 428 7668 6622 15,8 | 308 11554 10325 11,9 | 368 14734 12936 13,9 |
| Структура (%) | 69 | 71 | 72 | - | 71 | 70 | 71 |
| Змінні витрати на одиницю продукції руб | 4313 | 7015 | 8928 | 4702 | 7228 | 9185 | |
| Постійні витрати | 2792200 | 3156004 | |||||
Кошторис витрат, тис. крб. | Таблиця № 4 | ||
Елементи | Базисний період | Зміна (%) | Поточний період |
| Кошторис витрат 1. Матеріали 2. Оплата праці 3. ЄСП 4. Амортизація 5. Інші | 9606,4 3240 1765 628,4 1000 2973 | Розрахунок +16 +6,5 розрахунок +5,2 +15 | 10778,2 3758,4 1879,7 669,2 1052 3418 |
1. Витрати на 1 карбованець продукції в базисному періоді за формулою № 11:
(400 * 4313 +280 * 7015 +350 * 8928) + 2792200 = 0,893037 грн. / руб.
400 * 7100 +280 * 10900 +350 * 13900
Розрахунок коефіцієнта зміни обсягу випуску однаково по всіх виробах (за цінами) за формулою № 12:
428 * 7100 +308 * 10900 +368 * 13900 = 1,0701
400 * 7100 +280 * 10900 +350 * 13900
Розрахунок коефіцієнта зміни обсягу випуску однаково по всіх виробах (за собівартістю) за формулою № 13:
428 * 6250 +308 * 9880 +368 * 12400 = 1,0702
400 * 6250 +280 * 9880 +350 * 12400
2. Витрати на 1 карбованець продукції при вплив зміни обсягу за формулою № 14:
1,0701 * (400 * 4313 +280 * 7015 +350 * 8928) + 2792200) = 0,892953 грн. / руб.
1,0702 * (400 * 7100 +280 * 10900 +350 * 13900)
3. Витрати на 1 карбованець продукції при вплив зміни структури за формулою № 15:
(428 * 4313 +308 * 7015 +368 * 8928) + 2792200 = 0,876041 грн. / руб.
428 * 7100 +280 * 10900 +350 * 13900
4. Витрати на 1 карбованець продукції при впливі зміни змінних витрат за формулою № 16:
(428 * 4702 +308 * 7228 +368 * 9185) + 2792200 = 0,90442 грн. / руб.
428 * 7100 +280 * 10900 +350 * 13900
5. Витрати на 1 карбованець продукції при впливі зміни постійних витрат за формулою № 17:
(428 * 4702 +308 * 7228 +368 * 9185) + 3156004 = 0,936024 грн. / руб.
428 * 7100 +280 * 10900 +350 * 13900
6. Витрати на 1 карбованець продукції при вплив зміни ціни за формулою № 18:
(428 * 4702 +308 * 7228 +368 * 9185) + 3156004 = 0,878665 грн. / руб.
428 * 7668 +308 * 11554 +368 * 14734
Визначаємо вплив кожного фактора за формулами № 19-22:
0,892953-0,893037 = -0,000084 руб. / руб.
0,876041-0,893037 = -0,016996 руб. / руб.
0,90442 - 0,876041 = +0,028379 руб. / руб.
0,936024-0,90442 = +0,031604 руб. / руб.
0,878665-0,936024 = -0,057359 руб. / руб.
Сумарний вплив всіх факторів визначається за формулою № 23:
-0,000084-0,016996 +0,028379 +0,031604-0,057359 = - 0,014456 руб.
0,878665-0,893037 = -0,014456 руб.
Переходимо до аналізу кошторису витрат. Горизонтальний аналіз проводиться за формулою № 10:
3758,4-3240 = +518,4 тис. руб.
1879,7-1765 = +114,7 тис. руб.
669,2 - 628,4 = +40,8 тис. руб.
1052-1000 = +52 тис. руб.
3418,9-2973 = +445,9 тис. руб.
10777,2-9606,4 = 1170,8 тис. руб.
|
У базисному періоді:
3240: 10757 = 0,3012 грн. / руб.
|
628,4: 10757 = 0,058417 грн. / руб.
1000: 10757 = 0,092962 грн. / руб.
2973: 10757 = 0,276378 грн. / руб.
|
У поточному періоді:
3758,4: 11511,2 = 0,3865 грн. / руб.
|
669,2: 11511,2 = 0,058134 грн. / руб.
1052: 11511,2 = 0,091389 грн. / руб.
3418,9: 11511,2 = 0,267006 грн. / руб.
Зведемо отримані показники в зведену таблицю кошторису і розрахуємо абсолютна зміна величини статті кошторису витрат в 1 карбованець продукції за формулою № 10.
| Кошторис витрат (тис. крб.) | Таблиця № 5 | |||
| Показники | Базисний | Поточний | Зміна | |
| 1. Матеріали 2. Оплата праці 3. ЄСП 4. Амортизація 5. Інші | 3240 1765 628,4 1000 2973 | 3758,4 1879,7 669,2 1052 3418,9 | +518,4 +114,7 +40,8 +52 +445,9 | |
6. Разом витрат на виробництво | 9606,4 | 10777,2 | +1170,8 | |
| 7. Обсяг випуску продукції в базисних цінах | 10757 | 11511,2 | +754,2 | |
8. Витрати на 1 карбованець продукції | 0,893037 | 0,936024 | +0,042987 | |
| 9. Матеріальні витрати на 1грн. 10. Фонд оплати праці на 1 руб. 11. ЄСП на 1 руб. 12. Амортизація на 1 руб. 13. Інші витрати на 1 крб. | 0,3012 0,16408 0,058417 0,092962 0,276378 | 0,3265 0,163293 0,058134 0,091389 0,297006 | +0,0253 -0,000787 -0,000283 -0,001573 +0,020628 | |
Після проведеного аналізу з'ясувалося, що основною досліджуваний показник - витрати на 1 карбованець продукції - в поточному періоді знизився в порівнянні з базисним періодом на 0,014456 грн. / руб. Це невелика зміна було обумовлено зміною наступних факторів:
- Зміна структури (-0,016996 руб. / руб.)
- Зміна ціни продукції (-0,057359 руб. / руб.)
Очевидно, що найбільше зниження витрат на 1 карбованець продукції було досягнуто за рахунок збільшення ціни на продукцію. Це говорить про те, що підприємство не дуже ефективно проводить свою діяльність щодо зниження витрат на 1 карбованець продукції, тому що ціна, як говорилося вище, тільки від частини внутрішній фактор. Резерви її підвищення обумовлені зовнішніми умовами ринку.
Інші фактори (обсягу виробництва продукції, рівень питомих змінних витрат на одиницю продукції, збільшення суми постійних витрат) викликали підвищення цього показника відповідно на 0,000084, 0,028379 і 0,031604 грн. / руб.
Найбільше збільшення витрат на 1 карбованець продукції відбулося за рахунок збільшення змінних і постійних витрат на продукцію, що прямо свідчить про неефективне використання виробничих ресурсів.
Для виявлення можливих резервів зниження витрат на 1 карбованець продукції необхідно визначитися: які елементи кошторису вплинули на зниження (збільшення) витрат на 1 карбованець продукції.
З таблиці № 5 видно, що найбільше збільшення витрат на 1 грн. продукції було викликано збільшенням матеріаломісткості виробництва і найбільшу питому вагу (0,3012 грн. / руб.) займають матеріальні витрати на 1 крб. продукції, що говорить про матеріальний характер виробництва.
Інші витрати теж мають велику питому вагу в 1 карбованець продукції (0,276378 грн. / руб.). Їх збільшення говорить про розширення підприємством своєї внепроизводственной діяльності. Причому не можна сказати однозначно негативно це чи ні. У рамках даного поточного періоду це мало негативний ефект на рівні витрат на 1 карбованець продукції.
Найбільше зниження витрат на 1 карбованець продукції було досягнуто за рахунок зниження витрат на амортизаційні відрахування (-0,001573 руб. / руб.). Хоча абсолютно ми маємо збільшення амортизації на 52000 руб.
Одночасне збільшення матеріальних витрат на 1 карбованець продукції і зниження витрат по заробітній платі (а, отже, і ЄСП) говорить про вдосконалення організаційно-технічного рівня виробництва.
У ході аналізу ми з'ясували, що підвищення собівартості було пов'язано з підвищенням матеріальних та інших витрат на проізвродство. Тому, для зниження його рівня необхідно вжити заходів щодо посилення контролю за більш ефективним використанням ресурсів підприємства.
Резерви скорочення собівартості криються у скороченні матеріальних, трудових та інших витрат на виробництво продукції.
Так, при більш ефективному використанні матеріальних ресурсів з'явилася б можливість зниження матеріаломісткості продукції, що дозволило б скоротити розмір витрачених матеріальних ресурсів.
Більш ефективному використанню матеріальних ресурсів сприятиме впровадження елементів нормативного обліку з виявленням відхилень фактичних витрат від їх нормативних значень. При такій організації обліку з'являється можливість визначити причини відхилень, якими можуть бути: заміна одних видів матеріалів іншими, технічна несправність устаткування, порушення в технології виготовлення, низький рівень кваліфікації робітників та інші, а також застосовувати заходи щодо усунення відхилень у бік збільшення витрат матеріалів.
Основною умовою зниження витрат сировини і матеріалів на виробництво одиниці продукції є поліпшення конструкцій виробів і вдосконалення технології виробництва, використання прогресивних видів матеріалів, впровадження технічно обгрунтованих норм витрат матеріальних цінностей.
Скороченню собівартості сприяють і більш ефективне використання трудових ресурсів, так як воно знаходить своє відображення в собівартості через витрати на оплату праці. Прийнятним вважається положення, при якому темп зростання продуктивності праці випереджає темп зростання середньої заробітної плати робітника.
Резерви зниження собівартості також ховаються у скороченні втрат від браку. Витрати на шлюб і втрати від шлюбу є невиробничий витрата сировини, матеріалів, заробітної плати та інших ресурсів, що знижує обсяг виробництва і підвищує собівартість продукції.
Велика питома вага в собівартості, а також найбільший відсоток підвищення мають інші витрати, які в своїй більшості не залежать від обсягу виробництва. Скорочення витрат на обслуговування виробництва і керування також знижує собівартість продукції. Розмір цих витрат на одиницю продукції залежить не тільки від обсягу випуску продукції, але і від їх абсолютної суми. Чим менше сума цехових і загальнозаводських витрат у цілому по підприємству, тим за інших рівних умов нижче собівартість кожного виробу.
Недоліки в організації управління та виробництва, перебої в матеріальному забезпеченні викликають непродуктивні витрати, до яких відносяться втрати від простоїв та ін Скорочення непродуктивних витрат є резервом зниження собівартості продукції.
Серйозним резервом зниження собівартості продукції є розширення спеціалізації і кооперування. На спеціалізованих підприємствах з масово-потоковим виробництвом собівартість продукції значно нижче, ніж на підприємствах, що виробляють цю ж продукцію в невеликих кількостях. Розвиток спеціалізації вимагає встановлення й найбільш раціональних кооперованих зв'язків між підприємствами.
Вирішальною умовою зниження собівартості служить безперервний технічний прогрес. Впровадження нової техніки, комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів, вдосконалення технології, впровадження прогресивних видів матеріалів забезпечують значне зниження собівартості продукції, а головне це зниження набуває не випадковий характер, а систематичний. А визначення можливостей систематичного зниження витрат на виробництво є основною метою аналізу собівартості продукції.
Бібліографія
1. «Інструкція ГНС РФ № 37 від 10.08.95 р. зі змінами та доповненнями.» М. 1996 Міністерство друку і інформації Р.Ф.2. «Інструкція з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції на поліграфічних підприємствах.» М. 1993 Міністерство друку і інформації Р.Ф.
3. «Положення про склад витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), та про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку.» Затверджено Постановою Уряду РФ від 5 серпня 1992 р., № 552 (зі змінами та доповненнями від 1 липня 1995 р., № 661).
4. Баканов М.І., Шеремет А.Д. «Теорія аналізу господарської діяльності» М.: Книга, 2-е видання 2001 г.211с.
5. Баканов, Михайло Іванович, Шеремет, Анатолій Данилович. Теорія економічного аналізу: Учеб. для студентів екон.спец.-4-е вид. , Доп і перероб. - М.: Фінанси і статистика, 1997.-416 с.: Іл.
6. Бартенєв С.А, Большакова І.І., Булатов А.С Економіка: Підручник з курсу "Економічна теорія" / и др.]; Під ред.А.С.Булатова.-2-е вид., Перераб. і доп.-М.: Вид-во "Бек", 1997.-XXX; 786 с.
7. Борисов Л.А. «Аналіз фінансового стану підприємства» Довідкова Правова система Гарант. Аудитор -, 2002р.
8. Кобасюк М.Р. «Аналіз фінансово - господарської діяльності». М.: Фінанси і статистика, 2002 р. 450С.
9. Місевич А.П. «Аналіз господарської діяльності» СПб: Інфо-Прес, 319 с.
10. Нікольська Е.В. «Аналіз господарської діяльності поліграфічного підприємства» М. Книга 1989р.
11. Нікольська Е.В. «Техніко-економічний аналіз господарської діяльності поліграфічного підприємства» М. Вид-во МГАП Світ книги 1995
12. Райзберг Б.А., Лозівський Л.Ш., Стародубцева Е. Б. Сучасний економічний словник. - М.: ИНФРА - М, 1997. - 576 с.
13. Савицька, Глафіра Вікентіївна. Аналіз господарської діяльності підприємства: Учеб. посібник для студентів вузів, що навч. з екон. спец. і направленіям.-2-е вид., перераб., доп. - М.: Мінськ: ІП "Екоперспектіва", 1998. 498 с.
Цей текст може містити помилки.
Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
Схожі роботи:
Аналіз витрат і собівартості продукції
Аналіз витрат конкурентоспроможності продукції
Аналіз витрат на виробництво молочної продукції
Аналіз витрат на карбованець товарної продукції
Облік і аналіз виробничих витрат і готової продукції
Управлінський аналіз витрат на виробництво продукції в галузях А
Облік витрат на виробництво і аналіз собівартості продукції
Аналіз витрат на виробництво продукції ВАТ ЧЕАЗ
Аналіз витрат на виробництво продукції ВАТ ЧЕАЗ 2