Аналіз виробничого травматизму на прикладі підприємств харчової промисловості

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

РЕФЕРАТ

На тему: «Аналіз виробничого травматизму на прикладі

підприємств харчової промисловості »

По предмету: «Охорона праці в галузі»

2010

ЗМІСТ

Введення

1. Шкідливі та небезпечні фактори на підприємстві

2. Методи захисту

3. Аналіз травматизму та профзахворюваності

Список використаної літератури

ВСТУП

На підприємствах харчової промисловості в наш час відбувається впровадження нових сучасних технологій, які сприяють підвищенню якості продукції та безпеки виробництва. Для того, щоб поставлені цілі були досягнуті, підприємство має організовувати свою діяльність так, щоб тримати під контролем усі технічні, адміністративні та людські чинники, що впливають на якість продукції та її безпеку. Для підвищення ефективності роботи підприємств харчової промисловості діяльність підприємства має грунтуватися на спільних для всього народного господарства принципах інтенсифікації виробництва - досягнення високих результатів при найменших витратах матеріальних і трудових ресурсів.

Створення здорових та безпечних умов праці на підприємствах обумовлює необхідність достатньої підготовки в цій галузі інженерно-технічних працівників. Випускник ВУЗу повинен бути добре підготовлений до вирішення різноманітних завдань охорони праці на виробництві, володіти методами організації безпечних умов праці, що відповідають умовам суспільства.

Поліпшення умов праці - самостійна і важливе завдання соціальної політики, здійснюваної державою. Для вирішення теоретичних і практичних завдань, що визначають цю проблему, державою були розроблені та реалізовані численні правові, технічні, економічні та організаційні заходи.

1. Шкідливі та небезпечні фактори на підприємстві

При експлуатації організацій кондитерської промисловості, розробці нових технологічних процесів і видів обладнання повинні бути передбачені заходи, що виключають або зменшують до допустимих меж наявність на робочих місцях наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

а) фізичні фактори:

- Рухомі машини і механізми (конвеєри, вантажні підйомники, авто-і електронавантажувачі, автомобільний і залізничний транспорт);

- Рухомі частини виробничого обладнання (механічні мішалки, робочі органи вальців, скребків та інших механізмів);

- Руйнуються конструкції (при виконанні робіт в колодязях, каналах, тунелях);

- Падають з висоти предмети (при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт);

- Підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони (можливі при обслуговуванні окремих видів технологічного обладнання);

- Підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів, миючих рідин;

- Підвищені температура і вологість повітря робочої зони (можливі при обслуговуванні варильних котлів, двутельних випарних апаратів, установок для уварювання мармеладних мас і фруктово-ягідних начинок, котлів для збивання карамельної маси з екстрактом мильного кореня; при приготуванні миючих і дезінфікуючих розчинів);

- Підвищена рухливість повітря робочої зони (можлива в складських приміщеннях, експедиціях, топкових відділеннях);

- Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- Підвищений рівень статичної електрики (заряди статичної електрики, що виникають в установках безтарного зберігання та транспортування сировини при її переміщенні);

- Підвищені рівень шуму на робочому місці та вібраційне навантаження на працівника (можливі при обслуговуванні технологічного обладнання; при виконанні робіт у котельнях, компресорних, насосних і холодильних станціях, крім того, джерелами шуму є: системи вентиляції та кондиціонування, як загальнообмінні, так і місцеві відсмоктувачі, дахові вентилятори, пневмотранспорт та аспіраційні системи з пиловловлюю установками);

- Відсутність або нестача природного світла;

- Недостатня освітленість робочої зони;

- Підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- Підвищений рівень інфрачервоної радіації (процеси сушіння, обжарювання, випічки, варіння; пресові, формувальні і топкові відділення);

- Підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

- Гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів та обладнання;

- Розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги);

б) хімічні фактори:

(Хімічні речовини, які проникають в організм людини через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки):

- Токсичні:

оксид вуглецю (при обслуговуванні котелень, печей; при підгоряння продукції);

діоксид вуглецю (при обслуговуванні тістомісильні, формувального обладнання, печей);

спирт етиловий (склади легкозаймистих і горючих рідин; при обслуговуванні охолоджуючої машини (для карамельної маси);

оксиди марганцю (від допоміжного виробництва);

- Дратівливі:

оксиди азоту (при обслуговуванні котелень);

акролеїн (при обслуговуванні обжарочной машини);

аміак (при помелі вуглекислого амонію; від аміачної компресорної);

сірчистий ангідрид (при обслуговуванні ємностей для протирання, зберігання і варіння фруктового пюре);

альдегіди, кетони (при обслуговуванні сушильного та обжарочного обладнання, при приготуванні шоколадних і пралінових мас);

складні ефіри, вищі спирти (при обслуговуванні охолоджуючої машини для карамельної маси);

дихлоретан (склади легкозаймистих і горючих рідин);

кислота оцтова (карамельне виробництво);

луги їдкі (при обслуговуванні зарядної станції);

сірководень, сода кальцинована, хлорне вапно (при митті технологічного обладнання, вихідних продуктів, допоміжних матеріалів);

в) психофізіологічні фактори:

- Тяжкість трудового процесу:

фізична динамічне навантаження за зміну;

маса що піднімається і переміщуваного вантажу;

стереотипні робочі руху;

статичне навантаження;

робоча поза;

нахили корпусу;

переміщення в просторі (переходи, зумовлені технологічним процесом протягом зміни);

- Напруженість трудового процесу:

інтелектуальні навантаження;

сенсорні навантаження;

емоційні навантаження;

монотонність навантажень;

режим роботи.

2. Методи захисту

Правила, спрямовані на попередження виробничого травматизму, загальних і професійних захворювань працівників кондитерської промисловості:

1. Загальні вимоги:

- Рівень впливу постійного магнітного поля, рівень електростатичного поля, рівень напруженості електричного поля промислової частоти (50 Гц), рівень напруженості магнітного поля промислової частоти (50 Гц), рівні впливу електромагнітних полів радіочастот не повинні перевищувати допустимі рівні (значення), встановлені відповідними нормативними документами, затвердженими в установленому порядку.

- Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання (опромінення) не повинна перевищувати допустимі величини

- Працівники організацій кондитерської промисловості повинні проходити обов'язкові попередні (при вступі на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди (обстеження

- Працівники, зайняті на важких роботах і на роботах зі шкідливими і (або) небезпечними умовами праці (в тому числі на підземних роботах), а також на роботах, пов'язаних з рухом транспорту, проходять за рахунок коштів роботодавця обов'язкові попередні (при вступі на роботу ) і періодичні (для осіб віком до 21 року - щорічні) медичні огляди (обстеження) для визначення придатності цих працівників для виконання доручається роботи та попередження професійних захворювань.

- Усі працівники організації, в тому числі її керівник, зобов'язані проходити навчання з охорони праці та перевірку знань вимог охорони праці відповідно до Порядку навчання з охорони праці і перевірки знань вимог охорони праці працівників організацій,

- Навчання та перевірку знань працівників, які обслуговують небезпечні виробничі об'єкти, необхідно проводити відповідно до вимог Положення про порядок підготовки та атестації працівників організацій, що експлуатують небезпечні виробничі об'єкти,

- До обслуговування електроустановок повинні допускатися працівники, які мають необхідну кваліфікаційну групу відповідно виконуваній роботі.

- Забороняється допуск до роботи працівників, які не мають необхідної професійної підготовки і не пройшли в установленому порядку навчання з охорони праці, інструктування та перевірки знань вимог охорони праці.

Вимоги безпечної організації виробничих (технологічних) процесів

- Виробничі процеси повинні здійснюватися відповідно до технологічних карт, технологічних інструкцій, а також правилами, нормами, інструкціями з охорони праці та нормативно-технічними документами, що містять вимоги безпеки при виконанні робіт та затверджених в установленому порядку.

- Організація виробничих процесів повинна забезпечувати їх безпеку і бути спрямована на попередження аварій на виробничих об'єктах та забезпечення готовності організації до локалізації та ліквідації їх наслідків.

- Професійним відбором, навчанням з охорони праці та перевіркою знань вимог охорони праці працівників;

- Застосуванням засобів захисту працюючих, відповідних характеру прояву можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

- Позначенням небезпечних зон;

- Використанням методів і засобів контролю вимірюваних параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які відповідають вимогам державних стандартів;

- Дотриманням встановленого порядку і організованості на кожному робочому місці, виробничої, технологічної та трудової дисципліни.

При організації та здійсненні технологічних процесів для забезпечення безпеки слід передбачати такі заходи:

- Комплексну механізацію, автоматизацію, застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями з приймання та транспортування сировини та пакування готової продукції;

- Застосування раціональних режимів праці та відпочинку з метою обмеження нервово-психічних перевантажень;

- Заходи щодо запобігання виникнення та накопичення зарядів статичної електрики;

- Заходи щодо захисту працюючих від ураження електричним струмом;

- Заходи по зниженню шуму і вібрації у виробничих приміщеннях, розміщення обладнання з підвищеним рівнем шуму та вібрації (компресори, повітродувки і т.п.) в окремих приміщеннях, обладнаних засобами пожежогасіння та шумоізоляції (віброізоляції);

- Використання сигнальних кольорів і знаків безпеки;

- Герметизацію і конструктивне укриття обладнання, що є джерелом виділення шкідливих газів, парів, пилу.

Вогневі роботи на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах повинні проводитися тільки в денний час (за винятком аварійних випадків) згідно з вимогами відповідних нормативних документів, затверджених в установленому порядку.

Пристрій і експлуатація електроустановок повинні проводитися відповідно до вимог нормативних документів з електробезпеки, затверджених у встановленому порядку.

Виробництво робіт в картонажних та поліграфічних цехах, а також роботи по металу і деревообробці повинні задовольняти вимогам відповідних нормативних документів, затверджених в установленому порядку.

При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт і розміщенні вантажів в організації повинні дотримуватися вимоги СНиП 12-03-2001 та інших відповідних нормативних документів, затверджених в установленому порядку, а також цих Правил.

Працівники, безпосередньо стикаються з харчовою продукцією, сировиною для її виготовлення, а також напівфабрикатами, під час роботи повинні бути в технологічному одязі, взуття та мати необхідні приналежності особистої гігієни.

Засоби колективного захисту працюючих повинні бути з'єднані з виробничим обладнанням відповідно до його конструкцією і розташовані на обладнанні або на робочому місці таким чином, щоб постійно забезпечувалась можливість контролю його роботи, а також безпечного догляду та ремонту.

Засоби індивідуального захисту, що застосовуються працівниками, повинні забезпечувати безпеку праці і відповідати вимогам відповідних нормативних документів, затверджених в установленому порядку.

Пристрій і експлуатація електроустановок повинні проводитися відповідно до вимог нормативних документів з електробезпеки, затверджених у встановленому порядку. Що споруджуються та реконструйовані електроустановки і встановлене в них електрообладнання повинні бути піддані приймально-здавальні випробування. Введення в промислову експлуатацію знову споруджуваних і реконструйованих електроустановок повинен здійснюватися тільки після приймання їх приймальними комісіями відповідно до чинних положень у встановленому порядку.

При обслуговуванні електроустановок необхідно використовувати засоби захисту від ураження електричним струмом (Електрозахисні засоби), від електричних полів підвищеної напруженості колективні та індивідуальні, а також засоби індивідуального захисту, що забезпечують безпеку обслуговування цих електроустановок.

3. Аналіз травматизму та профзахворюваності

Статистичний метод передбачає наступні етапи дослідження: проведення спостереження, накопичення статистичного матеріалу та обробку (аналіз) отриманих матеріалів з ​​наступними висновками та рекомендаціями. Обробка накопиченого матеріалу за певними ознаками (за статтю, віком, професією та стажу роботи потерпілих, за місцем події, з причин виникнення нещасних випадків та інших обставин) дозволяє скласти статистичні таблиці і діаграми. Вивчення таблиць, діаграм дає можливість встановити динаміку травматизму на підприємстві і виявити певні зв'язки і залежності.

Обчислюються наступні показники:

а) коефіцієнт частоти травматизму

Кч = N · 1000 / С,

де N - кількість нещасних випадків; С - середньосписковий складу підприємства;

б) коефіцієнт тяжкості травматизму

Кт = Д / N,

де Д - кількість днів непрацездатності внаслідок нещасного випадку;

в) коефіцієнт загального травматизму

Кобщ = Кч · Кт = Д · 1000 / С;

г) коефіцієнт, що визначає відсоток нещасних випадків з виходом на інвалідність і зі смертельним результатом,

Кіс = Т · 1000 / N,

де Т - кількість нещасних випадків з виходом на інвалідність і смертельним результатом;

д) коефіцієнт, що відображає кількість потерпілих на 1000 працюючих,

Кп = П · 1000 / С,

де П - кількість постраждалих.

Аналіз травматизму та професійної захворюваності проводиться на підприємстві за актами розслідування нещасних випадків і професійних захворювань. Найбільш поширений на практиці аналіз травматизму та профзахворюваності - це аналіз причин виникнення небезпеки і шкідливості. Крім того, проводяться аналізи за місцем події, при яких виявляються цехи і ділянки з підвищеним травматизмом і захворюваністю; за родом ушкоджень, при яких встановлюються характер і повторюваність травм і захворювань; за професіями та стажу роботи потерпілих, при яких виявляються робітничі професії, найбільше піддаються травмування і захворювань, і за іншими обставинами.

Список використаної літератури

  1. Законодавство України про охорону праці (у 3-х томах) - Київ, 2005.-558 с.

  2. Прав І.М. Трахтенберг, М. Н. Коршун, О.В. Чебанова. Гігієна праці і виробнича санітарія.-К., 2007.-464 с.

  3. Жидецький В.Ц., Джігерей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2000 .- 350 с.

  4. Правила пожежної Безпеки "в Україні. Державний реєстр нормативних актів з питаннь пожежної БЕЗПЕКА-Київ: Пожінформтехніка, 2002.-352 с.

  5. І.В. Величко, В.І. Величко Гігієна і безпека праці в с / г Львів: Афіша, 2001 .- 197 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Безпека життєдіяльності та охорона праці | Реферат
45.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз ефективності використання основних фондів на підприємствах харчової промисловості на прикладі 2
Аналіз ефективності використання основних фондів на підприємствах харчової промисловості на прикладі
Аналіз виробничого травматизму
Аналіз виробничого травматизму 2
Активізація діяльності підприємств харчової промисловості шляхом удосконалення механізму регулювання
Аналіз та розроблення стратегій ЗЕД для підприємства харчової промисловості
Статистика виробничого травматизму
Рівень виробничого травматизму
Методи аналізу виробничого травматизму
© Усі права захищені
написати до нас