Акціонерна власність в економічній системі України

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

міністерство освіти і науки Україні
національний технічний університет «харківський політехнічексій інститут»
Кафедра загальної економічної теорії
Курсова робота
на тему: «Акціонерна власність в економічній системі України»
Виконала:
студентка групи
Прийняла:
Харків - 2006

C одержание
"1-4"
ВСТУП
1. Власність в економічній системі України.
Ефективність акціонерної власності в процесі переходу до ринкової економіки.
1.1. Сутність акціонерної власності, місце в економічній
системі України.
1.2. Створення акціонерного товариства
2. Структура акціонерного товариства.
2.3. Види акціонерних товариств.
2.4. Організаційна структура акціонерного товариства.
2.5. Права та обов'язки акціонерів.
3. Значення акціонерної власності в економічній системі
Україна.
3.1. Динаміка зростання чисельності акціонерних товариств.
3.2. Ефективність діяльності акціонерних товариств.
ВИСНОВОК
СПИ СОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
Додаток А. Середньорічна чисельність працівників промисловості за формами власності
Додаток В.тіповой договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ

Введення
В умовах переходу Україні до ринкової економіки форми власності відіграють далеко не останню роль, і навіть, одну з основних ролей у стабілізації економічного становища в країні.
Виникла проблема роздержавлення і приватизації (переходу від державної до недержавної форми власності) більшості підприємств України, складності, що випливають зі сформованої ситуації, потребують ретельного розгляду структури власності та її особливостей.
Важливою складовою реформування економіки України є перебудова системи власності на основі трансформації державної власності, забезпечення рівноправного функціонування та конкурентного розвитку різних форм власності. Сьогодні в економіці України існує чотири форми власності: приватна, колективна, державна, а також міжнародних організацій і юридичний осіб інших держав. Колективна форма власності в Україні має в якості головного свого прояву створення акціонерних товариств. Вони, як правило, створюються на базі колишніх державних підприємств шляхом повного або часткового викупу їх акцій працівниками або іншими акціонерами. АТ (акціонерна компанія, акціонерне товариство) - вид організації виробництва на основі централізації грошових коштів шляхом продажу акцій. Це об'єднання осіб, що роблять грошові внески в загальний акціонерний капітал, що використовують його в певній підприємницької діяльності, а також спільно одержують доходи і несуть тягар збитків (у залежності від обставин). Такий напрям централізації грошових коштів широко поширена в країнах з розвиненою економікою - у формі корпорації.
Розвиток АТ за участю холдингових компаній підсилює процеси концентрації виробництва, централізації капіталу і монополізації економіки. Великі АТ, маючи в своєму розпорядженні необхідної ресурсної (матеріально - технічної та фінансової) базою, сприяють зміцненню національної економіки та зростання її конкурентоспроможності. У той же час у безконтрольному зростанні АТ таїться загроза монополізації, що є антиподом подальшого прогресу.
На сучасному етапі розвитку економіки Україна АТ виступає однією з форм перетворення державної форми власності. Існують відкриті і закриті АТ: у першому випадку акції вільно продаються і купуються, а в другому - розподіляються серед їхніх засновників. Основою для комерційної діяльності будь-якого АТ служить акціонерний капітал, який утворюється за рахунок емісії акцій і частини прибутку, спрямованої на накопичення. Розрізняють статутний капітал, передплатний (мобілізований шляхом підпису) і оплачений (внесений в момент підписки). Величина статутного капіталу АТ дорівнює сумарній номінальній вартості всіх його акцій, придбаних акціонерами. Статутний капітал АТ визначає мінімальний розмір майна, який гарантує дотримання інтересів його кредиторів. Відповідно до законодавчих вимог, фіксується мінімальний розмір статутного капіталу: для відкритого АТ він повинен становити не менш тисячократним суми мінімального розміру оплати праці, обтиканого законам на дату державної реєстрації товариства, а для закритого АТ - відповідно, не менше його кратної суми.
Роздержавлення націлене на зміну відносин власності на засоби виробництва для їх більш ефективного використання та відтворення; створення середнього класу власників як основи для багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки; структурну перебудову економіки, розвиток конкуренції та обмеження монополізму; залучення іноземних інвестицій.
Головним мотивом подальшої трансформації власності має бути забезпечення реальних економічних і соціальних інтересів держави і суспільства на основі високої економічної результативності та ефективності економіки, раціоналізації її структури, забезпечення конкуренції та розвитку особистої ініціативи в реальних умовах України. Без урахування таких мотивів продовження зміни форм власності економічно і політично недоцільно.
Трансформація власності і здійснювана на цій основі структурна перебудова економіки повинні орієнтуватися також на переваги міжнародного поділу праці і міждержавне співробітництво, але з урахуванням вимог забезпечення економічної безпеки та економічних особливостей держави, щоб не допускати подальшого збільшення економічного і політичного тиску на Україну.
Для розвитку української економіки в умовах продовження трансформації власності слід використовувати, перш за все, інвестиційні можливості банківської системи України, стимулюючи таку діяльність економічними і позаекономічними заходами впливу.
Виходячи з цього можна визначити таку основну мету даної курсової роботи: повне і всебічне розгляд акціонерної власності в економічній системі України.
З поставленої мети випливають такі завдання:
- Розгляд сутності акціонерної власності, її місце в економічній системі України;
- Розгляд можливостей створення акціонерного товариства, а так само його структури;
- Вивчення ефективність акціонерної власності в процесі переходу до ринкової економіки
- Вивчення прав і обов'язків акціонерів;
- Визначення значення акціонерної власності в економічній системі України

1. Власність в економічній системі України. Ефективність акціонерної власності в процесі переходу до ринкової економіки

1.1. Сутність акціонерної власності, її місце в економічній системі України

В Україні відбуваються процеси роздержавлення і приватизації. Основним способом їх здійснення є перетворення державних підприємств в акціонерні товариства (компанії). так у 2001 році майже 36 тисяч середніх і великих підприємств стали акціонерними компаніями, в тому числі - 12,5 тисяч - відкритими.
При створенні регульованої ринкової економіки в Україні акціонерні товариства можуть виконувати важливі функції. Акціонерні товариства мають такі позитивні риси:
· При певних умовах (за наявності довіри державі, повернення трудових заощаджень і так далі) - значне розширення джерел нагромадження за рахунок вкладів в ощадних банках. Здавалося б, ці гроші держава могла б також успішно використати на потреби населення, як і акціонерну форму нагромадження. Але в ощадних банках використання вкладів повністю ізольовано від вкладників, а в акціонерному суспільстві така ізоляція значною мірою ліквідується;
· Розвиток акціонерної власності сприяє демократизації управління підприємством, створенню їх матеріально-технічної бази в різних сферах промисловості, сільському господарстві, поліпшення використання робочого часу, функціонування живої роботи, збільшення творчої ініціативи працівників і службовців, їх залученню до управління виробництвом, демократизації відносин власності на підприємстві . Це допоможе подолати відчуженість працівників від засобів виробництва і виробленого продукту, від економічної, а отже і від політичної влади;
· Вони забезпечують значне зменшення диспропорцій в економіці: між попитом і пропозицією і тому подібне. Ця мета буде досягнута за допомогою акумулювання значної частини трудових заощаджень населення, швидкого зростання кількості підприємств, створюваних на ці кошти, які будуть випускати гостродефіцитні товари (легкові і вантажні автомобілі, малогабаритні трактори, відеотехніку тощо), надавати ці товари акціонерам, які вкладуть свої гроші за цільовим призначенням. Частину устаткування для нових підприємств можуть виготовити підприємства-акціонери;
· Акціонерні компанії сприяють ефективному регулюванню кількості грошової маси. Так, продаючи акції, держава зменшує її, а купуючи - випускає якусь кількість грошей в обіг. Таким чином можна так само регулювати рівень інфляції. Розширення акціонерної форми власності так само сприяє розширенню товарно-грошових відносин, введення госпрозрахунку, самоокупності, самофінансування і самоврядування;
· Акціонерні товариства сприяють поліпшенню якості функціонування та розвитку техніко-економічних відносин, тобто відносин спеціалізації, кооперування, концентрації виробництва. Ця мета може бути досягнута як за рахунок продажу акцій підприємством - співробітникам, так і через посилення контролю працівників за якістю комплектуючих деталей;
· Така форма власності сприяє раціоналізації процесу управління вищими органами. Зокрема, право міністерств і відомств бути власниками акцій акціонерних підприємств послабить відомчу монополію, збільшить зацікавленість їх в активному розвитку підприємств і об'єднань, сприятиме скороченню управлінського апарату,, демократизації процесів управління. Це посилить боротьбу з бюрократією, послабить адміністративні методи управління, які до цих пір ще можуть залишатися;
• Акціонерний капітал прискорює міжгалузеве рух коштів з одних сфер в інші, в яких виготовляється необхідні товари народного споживання. Це буде стимулювати використання досягнення науково-технічної революції в базових наукомістких галузей промисловості, в аграрно-промисловому комплексі, легкій промисловості, сфері послуг.
Але для акціонерних товариств так само характерні і деякі недоліки:
- Можливість за допомогою акцій централізувати трудові заощадження, і таким чином, посилити економічних контроль за значною кількістю населення;
- Купивши контрольний пакет акцій (зараз для цього потрібно сконцентрувати в одних руках не менше 5% акцій) великі корпорації встановлюють контроль над дрібними компаніями, а через систему участі, тобто багатоступінчасту систему залежностей та контролю, контролюють капітал інших фірм, який у декілька разів може перевищувати їх власні активи;
- Акціонерні компанії можуть виробляти різні фінансові махінації на фондових ринках, отримуючи додаткову можливість надмірного збагачення;
- За допомогою акцій активно ведеться підкуп вищих чиновників державного апарату;
- Акціонерна форма власності використовується як спосіб економічного примусу для викупу нерентабельних філій крупної монополії. У світовій практиці існує безліч таких прикладів [REF _Ref136593916 \ r \ * MERGEFORMAT 11 ].

1.2. Створення акціонерного товариства

Акціонерне товариство - це одна з організаційно-правових форм підприємств. Вона створюється шляхом централізації грошових коштів (об'єднання капіталу) різних осіб, проведеної за допомогою продажу акцій з метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку. Це основна форма організації великих, частини середніх і малих підприємств, власність яких формується в результаті злиття капіталів засновників компанії, а також випуску цінних паперів (акцій, облігацій і т.д.) та їх продажу. Порядок його організації регламентується українським законодавством. Права юридичної особи акціонерне товариство набуває з моменту його реєстрації в Державній реєстраційній палаті або іншому уповноваженому державному органі. При реєстрації видається Свідоцтво про реєстрацію акціонерного товариства, де вказуються дата і номер державної реєстрації, назва товариства, а також найменування реєструючого органу.
Правовий статус акціонерних товариств визначається статтями 24-49 Закону України «Про господарські товариства», а також статтями 1-23, які регулюють правові основи діяльності всіх видів господарських товариств.
Кілька перефразувавши визначення акціонерного товариства, що є в статті 24 названого Закону, цей вид господарського товариства можна охарактеризувати як господарську організацію корпоративного типу (різновид господарського товариства), яка має статутний фонд, розділений на частини - акції рівної номінальної вартості і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки власним майном; акціонери за борги товариства не несуть додаткової відповідальності, а в разі несприятливого ведення справ ризикують тільки грошовими коштами, сплаченими за акції. Згідно зі статтею 24 (частина четверта), загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.
З юридичної точки зору акціонерне товариство - одна з найбільш складних організаційно-правових форм юридичної особи. У ньому передбачається наявність декількох органів управління, внутрішнього і зовнішнього контролю, органів загальних зборів, розподіл між ними компетенцій, встановлення порядку прийняття цими органами рішень, визначення можливості дії їх від імені товариства, визначення відповідальності за завдані збитки.
У якості учасників об'єднання капіталу шляхом створення акціонерного товариства (учасників товариства) можуть виступати фізичні і юридичні особи. При цьому учасники не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, у межах вартості приналежних їм акцій. Учасники, які не повністю оплатили акції, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
У процесі створення товариства його засновники об'єднують своє майно на певних умовах, зафіксованих в установчих документах товариства. На основі такого об'єднаного капіталу в подальшому і буде вестися господарська діяльність з метою отримання прибутку.
Об'єднання капіталів і їх поповнення за рахунок продажу акцій здійснюється з метою підприємницької діяльності. Для цього будуються підприємства, інші об'єкти, наймається робоча сила, закуповується сировина і т.д. Тому в акціонерних компаніях слід виділяти дві сторони, які відображають розвиток таких елементів економічної системи, як продуктивні сили та відносини власності. У першій з них акціонерні компанії представлені в способах виробництва (машинах, устаткуванні, будівлях і т.д.), наукових лабораторіях, інститутах, патентах, ліцензіях та інших об'єктах. У другій - як відносини між засновниками, найманими робітниками, власниками акцій, державою з приводу привласнення цих об'єктів та освіти в процесі необхідного і додаткового продукту. Також привласнення здійснюється через виплату заробітної плати найманим робітникам, керівництву компанії, дивідендів - власникам акцій, фіксованих доходів - власникам облігацій, податків - державі і т.д.
Капітал акціонерного товариства утворюється за рахунок продажу акцій. Освіта статутного капіталу акціонерного товариства відбувається шляхом злиття загальної номінальної вартості всіх акцій. Статутний капітал слід показувати в балансі як підписний капітал акціонерного товариства. Статутний капітал не може бути менше регламентованої законом суми. Засоби акціонерного товариства можуть складатися не тільки з коштів виручених від продажу акцій (власного капіталу) і накопиченого прибутку, в і за рахунок кредитів банку і викупу облігацій. До власного капіталу належать накопичення. Якщо накопичення створені з суми невиплачених доходів, то вони називаються дохідними накопиченнями [REF _Ref136593863 \ r \ h \ * MERGEFORMAT 13 ].
Товариство є власником майна, продукції, виробленої товариством, доходів, отриманих від комерційної діяльності та іншого майна, придбаного ним на інших підставах. Внеском учасника акціонерного товариства можуть бути будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, природними ресурсами, ноу-хау. Вартість внесеного майна визначається спільним рішенням учасників товариства. Формування та збільшення статутного капіталу здійснюється шляхом випуску і продажу акцій, обміну облігацій на акції, збільшення номінально вартості акції.
Акция – ценная бумага, которая подтверждает право акционера участвовать в управлении обществом, в его прибылях и распределении остатков имущества при ликвидации акционерного общества. Степень участия каждого акционера определяется номинальной стоимостью и количеством приобретенных акций.
Минимальная номинальная стоимость акций определяется законом (уставом). Существуют высокие номиналы акций. Как правило, акции продаются выше их номинальной стоимости на "пари" с соответствующей рыночной надбавкой - ажио, которая определяется курсом акций. Сумма надбавок включается в накопления капитала акционерного общества.
Акционерное общество имеет фирменное название, полное или сокращенное, в котором должны быть указаны: вид общества, предмет его деятельности, сведения о том, чем отличается данное общество от других подобных предприятий и организаций, т.е. название должно быть предметным. Каждое государство формулирует собственные требования к названию акционерного общества, однако существуют общепризнанные нормы и правила. Фирменное название должно иметь фразу "Акционерное общество".

2. Структура акционерного общества

2.3. Виды акционерных обществ

Существует два типа акционерных обществ: открытые и закрытые. Основное отличие между ними заключается в способе распределения акций. Акции закрытых акционерных обществ распределяются среди их учредителей. Акции открытых акционерных обществ свободно продаются и покупаются, и совладельцем объединенного имущества такого общества может стать всякий, кто купил хотя бы одну акцию. При этом акции акционерного общества открытого типа могут переходить от одного владельца к другому без согласия других акционеров, тогда как акции общества закрытого типа – лишь с согласия большинства акционеров, если иное не оговорено в уставе общества [ REF _Ref136593452 \r \h \* MERGEFORMAT 1 ].
Функционирование акционерного общества закрытого типа отличается и другими особенностями, которые в обязательном порядке должны быть отражены в его уставе. Акционерные общества закрытого типа – это в основном небольшие частные предприятия с невысокой численностью акционеров, такие, как магазины, ателье, мастерские, гаражи и т.п.
Основными характеристиками акционерного общества открытого типа являются масштабы объединенного капитала и большое количество владельцев. Основная идея, которая обычно преследуется при создании такой формы частного предприятия, заключается в привлечении и концентрации больших денежных средств (капитала) населения и других предприятий с целью их использования для получения прибыли.
Акционерное общество закрытого типа представляет собой объединение только капиталов, но и конкретных участников (физических и юридических лиц).
Приверженность к закрытому акционерному обществу объясняется склонностью к скрытному хозяйствованию, по принципу: чем меньше знают об экономическом положении предприятия и итогах его деятельности, тем лучше, да и спокойнее руководителям, у них развязаны руки (руководство пытается избавиться от контроля за своей деятельностью со стороны независимых внешних акционеров). Примешивается и превратное представление о коммерческой тайне. За редким исключением акционерные общества не публикуют свои балансовые отчеты, и отчеты о прибыли.
А многие просто не осознают преимущества открытых акционерных обществ. Відкриті акціонерні товариства виникають тоді, коли потрібно залучити великі капітали. Чем больше участников акционерных обществ, тем лучше. Тут важливо забезпечити сприятливі умови для залучення коштів. Учасники відкритого акціонерного товариства мають право продати свої акції будь-кому і будь-якою ціною.
И в открытом акционерном обществе есть главные собственники – владельцы контрольного пакета акций. За суттєвої розмитості власності їм деколи достатньо володіти 15% акцій, щоб контролювати ситуацію, проводити політику господаря.
Хочется сказать несколько слов о количестве акционеров в закрытом и открытом акционерных обществах. Например, средняя численность акционеров в акционерной компании США – около 60 тыс., а в крупнейших открытых (их еще называют публичными) акционерных компаниях – до 300 тыс. человек.
Количество акционеров в развитых странах Запада увеличивается (за исключением периодов экономических кризисов). Так, в США их численность с 1929 по 1994 год возросла с 1 млн. до, приблизительно, 50 млн.
Экономическим стимулом для приобретения акций акционерами является высокий уровень дивидендов по сравнению с вложением некоторой суммы в сберегательный банк. В начале 90-х годов средний доход наемного рабочего на дивиденды составлял 10% его ежегодного заработка. За 20 лет он может таким образом накопить 120 тыс. долларов. Но во время экономического кризиса мелкие акционеры могут потерять все свои сбережения [ REF _Ref136593753 \r \h \* MERGEFORMAT 8 ].
Таким образом, между открытым и закрытым акционерными обществами существуют весомые различия, и у каждого вида акционерных обществ есть свои показатели и критерии. Хочется отметить, что в Украине присутствуют обе разновидности акционерных компаний, но количество открытых акционерных обществ на порядок больше.

2.4. Организационная структура акционерного общества

Управление акционерным обществом осуществляют:
· Основатель, который выполняет обязанности общих собраний акционеров – высший орган общества;
· Наблюдательный совет;
· Правление;
· Ревизионная комиссия.
Должностными лицами органов управления АО является глава и члены наблюдательного совета, глава и члены правления, а так же глава ревизионной комиссии.
Высший орган общества осуществляет управление им путём принятия решений или распоряжений. К его компетенции относятся:
1) Утверждение устава АО и внесение изменений и дополнений в его содержание, в том числе, изменение уставного фонда;
2) Назначение и отзыв членов наблюдательного совета в установленном действующим законодательством порядке;
3) Создание ревизионной комиссии;
4) Назначение и отзыв членов комиссии;
5) Создание и отзыв исполнительного органа;
6) Назначение и отзыв руководителя исполнительного органа;
7) Утверждение годовых результатов деятельности АО (финансовой отчётности), включая его филиалы и представительства, утверждение отчётов и выводов ревизионной комиссии, порядка распределения прибыли и т. п.
8) Создание, реорганизация и ликвидация филиалов, представительств, утверждение их положений;
9) Принятие решения о ведении регистрации акционеров;
10) Утверждение положения о наблюдательном совете АО, его изменение и дополнение;
11) Принятие решения про ликвидацию АО и/или прекращение его деятельности, назначения ликвидационной комиссии, утверждение ликвидационного баланса;
12) Согласование решения про залог имущества АО;
13) Принятие решения про выпуск облигаций.
Наблюдательный совет является органом АО, который с целью защиты интересов государства осуществляет контроль за деятельностью правления АО. Порядок её создания, деятельности и вопросы, относительно её полномочий определяются Гражданским Кодексом Украины «О хозяйственных обществах», постановлением Кабинета Министров Украины от 19.07.93 № 556 «Об утверждении Положения о наблюдательном совете», а так же этим уставом.
В её состав входит паритетное соотношение представителей от основателя АО, банковских органов, трудового коллектива, органа приватизации. Она имеет следующие полномочия:
· Утверждает по рекомендации главы правления персональный состав правления АО;
· Согласует проведение операций с недвижимостью;
· Рассматривает и утверждает отчётность;
· Анализирует действия правления относительно управления АО;
· Выступает инициатором внеочередных ревизий и проверок;
· Вносит предложения относительно деятельности предприятия;
· Имеет право прекращать полномочия членов правления, привлекать экспертов для анализа отдельных вопросов;
· Не имеет права вмешиваться в оперативную деятельность АО.
Исполнительным органом АО, который осуществляет управление его текущей деятельностью, является его правление. К его компетенции относятся все вопросы деятельности АО, кроме указанных выше. Правление подотчётно в своей деятельности высшему органу и наблюдательному совету, и организует исполнение их решений.
В состав правления входят:
– Глава правления;
– Первый заместитель главы правления;
– Два заместителя главы правления;
– Главный бухгалтер АО.
На основании решений, принятых правлением, глава правления издаёт приказы и другие распорядительные документы относительно деятельности АО.
Ревизионная комиссия – орган АО, который контролирует финансово–хозяйственную деятельность исполнительного органа. Она выбирается общим собранием акционеров на определённый срок. Её членами не могут быть члены исполнительного органа, наблюдательного совета и другие должностные лица предприятия. По итогам проведения плановых проверок она составляет заключение, без которого общее собрание акционеров не может утвердить годовой баланс АО [ REF _Ref136592674 \r \h \* MERGEFORMAT 15 ].
Таким образом, органы управления акционерным предприятие включают полный цикл директивной, исполнительной и контрольной деятельности, необходимый для эффективной работы предприятия.

2.5. Права и обязанности акционеров

Права акционеров определяются двумя законами: «О хозяйственных обществах» (ст.ст.10,30,33 и др.) и «О ценных бумагах и фондовой бирже» (ст.5), а также (дополнительно) – установленными документами общества.
По своему характеру права и обязанности акционеров делятся на: имущественные и неимущественные.
К имущественным относятся:
· право на получение после полной оплаты акции бланка акции (сертификата на суммарное номинальное количество акций), выпущенной в документальной форме, или выписки со счета в ценных бумагах, что ведется сберегателем (п. 4 ст. 5 Закона Украины «О национальной депозитной системе и особенности электронного оборота ценных бумаг в Украине»), если акции имеют бездокументальную форму;
· право на участие в разделении дохода общества, а для собственников привилегированных акций – право на получение фиксированного процента независимо от наличия в обществе дохода;
· право на получение части стоимости имущества общества в случае его ликвидации;
· право на получение других привилегий, предусмотренных документами общества (на получение продукции общества по льготным ценам, пользование учреждениями социальной сферы, которые принадлежат обществу);
· право на приобретение акций дополнительной эмиссии пропорционально своей части в статутном фонде;
· право распоряжаться по своему усмотрению акциями, составляя относительно их любые сделки, не запрещенные законом;
· право на возмещение убытков, связанных с изменением статутного фонда общества (ч.4 ст.39 Закона «О хозяйственных обществах»);
· право требовать выкуп акционерным обществом акций, которые принадлежат акционеру, на требование последнего в предусмотренных законом или статутом общества случаях; это право применяется в случае: а) если акционер созданного в процессе приватизации или корпоратизации открытого акционерного общества голосовал против принятия решения по вопросу составления сделки или взаимосвязанных сделок относительно отчуждения имущества (необоротных активов) предприятия и проведения операций с долговыми требованиями и обязательствами (факторинг), если на момент составления соответствующей сделки балансовая стоимость таких активов или обязательств превышает сумму, эквивалентную 14000 EUR по курсу, установленным Национальным банком Украины, или превышает 10 % итогового баланса открытого акционерного общества (далее ОАО), в порядке установленным Фондом государственного имущества Украины (п. 144 Государственной программы приватизации на 2000 – 2002 годы); б) в случае реорганизации АО, если акционеры голосовали против принятия такого решения и обратились к обществу с письменным требованием о выкупе принадлежащих им акций [ REF _Ref136593658 \r \h \* MERGEFORMAT 2 ].
К неимущественным правам акционеров относятся:
– право участия в управлении делами общества, в том числе:
– право участия в общих собраниях общества;
– право выбирать членов органов общества;
– право быть избранным в органы АО;
– на получение информации о деятельности АО (по требованию акционера АО обязано предоставлять ему для ознакомления годовые балансы, отчеты АО о его деятельности, протоколы собраний);
– передавать права (или часть прав), которые предоставляются акцией, своему представителю (представителям) на основе доверенности;
– выйти из АО, что зачастую осуществляется путем отчуждения акций, а в предусмотренных Государственной программой приватизации случаях путем выкупа АО акций у акционера.
Реализация акционерами своих прав может сопровождаться нарушением при этом интересов других акционеров и самого АО (например, использование информации про деятельность АО с целью победить его конкурентной борьбе, если акционер – юридическое лицо занимается тем же предметом деятельности, что и соответствующее АО, и желает устранить в лице этого АО своего конкурента). Поэтому законодатель должен ограничивать возможность акционеров злоупотреблять своими правами на вред АО, его кредиторам и другим акционерам.
Права акционеров могут быть обусловлены видом (классом) акций, которые им принадлежат. Так, собственники (держатели) именных акций имеют право на персональное сообщение о созыве общего собрания АО (ч.1 ст.43 Закона «О хозяйственных обществах»), а собственники привилегированных акций имеют право на получение заранее определенных процентов по акциям независимо от наличия у АО прибыли.
Обязанности акционеров также могут быть имущественными и неимущественными.
К имущественным относятся: а) обязанность полностью оплачивать акции согласно размеру, порядку и способам, предусмотренными условиями подписки и учредительными документами АО; б) в случае, если была просрочена оплата акций, то оплатить за время просрочки 10% годовых, если иное не предусмотрено законом; в) нести дополнительную имущественную ответственность по обязательствам АО в случае неполной оплаты акций в ситуациях, предусмотренных учредительными документами АО.
К неимущественным обязанностям акционеров относятся: а) соблюдение учредительных документов АО и исполнение решений общих собраний АО; б) не разглашать коммерческую и конфиденциальную информацию о деятельности АО; в) получение в предусмотренных законом случаях согласия антимонопольных органов на приобретение значительных по размеру пакетов акций [ REF _Ref136593452 \r \h \* MERGEFORMAT 1 ].

3. Значение акционерной собственности в экономической системе Украины

3.1. Динамика роста численности акционерных обществ

В настоящее время Украина переживает сложные процессы реформирования производственных отношений. Осуществляется процесс преобразования государственной формы собственности в другие различные формы. На сегодня преобладающее значение имеет коллективная форма собственности, а ее основной составляющей являются АО. Между тем пока частная собственность занимает несущественное место-1.2%.
Практически осуществить разгосударствление можно в двух вариантах: медленной приватизации (с достаточной подготовкой и структурной реорганизации каждого объекта) и быстрой приватизацией (с передачей всех забот и долгов новому собственнику). Первый путь связан с использованием большого количества денежных средств и высококвалифицированных специалистов, а также требует длительного времени. Поскольку государство не имело таких возможностей, то процесс приватизации был направлен по второму пути. Быстрая приватизация была подразделена на два направления, осуществляемых одновременно: «малая приватизация» и «большая приватизация».
Большинство объектов «малой приватизации» относятся к коммунальной собственности. Поэтому все решения, связанные с этим процессом, утверждались органами приватизации на основании решений местных Советов народных депутатов. Местные органы осуществляли контроль за его ходом. По данным Фонда государственного имущества в год денежной реформы, 1996 год, «малая приватизация» в нашей стране практически завершена.
Действующее украинское законодательство по «большой приватизации» поставило перед фондом государственного имущества Украины противоречивые задачи: с одной стороны, распределить подлежащее приватизации государственное имущество поровну между всеми гражданами, обеспечив предоставление льгот работникам приватизируемых предприятий, арендаторам, сельскохозяйственным производителям и работникам предприятий АПК, а с другой – продавать государственное имущество как можно дороже в целях покрытия государственного и местного бюджетов. В то же время необходимо было осуществить бесплатную сертификатную приватизацию, которая не обеспечивает поступления денежных средств ни в бюджет ни предприятиям. Таким образом ставилась задача обеспечить в процессе приватизации появление эффективного собственника на предприятии, и при этом – посредством приватизационных имущественных сертификатов, жилищных чеков и компенсационных сертификатов – сделать собственниками всё население Украины.
Сегодня в Украине существует четыре формы собственности: частная, коллективная, государственная, а также международных организаций и юридических лиц других государств. По данным государственного комитета статистики, в 2000 году все основные фонды (включая скот) составили в стране 866439 млн. грн. (в том числе производственные 522199 млн. грн. и непроизводственные – 344240 млн. грн.). Приватизация всех основных фондов, произошедшая в 1997 году привела к такому соотношению форм собственности [ REF _Ref136593236 \r \h \* MERGEFORMAT 4 ]:
· Частная – 1,9%;
· Коллективная – 41,3%;
· Государственная – 56,7%;
· Международных организаций и юридических лиц других государств–0,1%
Соотношение форм собственности по количеству предприятий и структуре общего объёма продукции представлено в таблице 1.

Таблиця 1.
Количество предприятий и структура общего объёма продукции промышленности по формам собственности [ REF _Ref136593236 \r \h \* MERGEFORMAT 4 ].
Показники
Кількість підприємств
Общий объём продукции %
Роки
1992
1995
1998
2001
2004
1992
1995
1998
2001
2004
Всего...................................
В том числе по формам собственности:
Частная.........................
Коллективная...............
Государственная..........
МО и юридических лиц других государств...............
9114
-
2709
6394
-
8900
1
5180
3701
18
9105
2
6464
2622
17
9989
36
7510
2426
17
9940
95
8196
1617
32
100
-
18,2
81,8
-
100
0,0001
48,6
51,4
0,002
100
0,0002
59,4
40,6
0,002
100
0,1
65,2
34,7
0,002
100
0,2
69,2
30,5
0,1
Кроме того, рост численности работников промышленных предприятий акционерной формы собственности также указывает на рост её объёма. Эта динамика представлена в приложении А.
Естественно, что процессы приватизации и разгосударствления способствуют увеличению численности предприятий разных форм собственности, в том числе и акционерной. Количественный показатель этих явлений, как видно из приведенных данных растёт, но, в тоже время, вместе с ним должен расти и качественный.
Приватизированные объекты по формам собственности распределяются по регионам страны. по количеству приватизированных объектов первенство принадлежит Донецкой, Львовской и Харьковской областям, а так же городу Киеву.
По отраслям экономики разгосударствлённые объекты (в количестве 6795) распределились так как показано на диаграмме, рисунок 1 [ REF _Ref136593236 \r \h \* MERGEFORMAT 4 ].



Как видно из диаграммы, наименьшая доля разгосударствленной с собственности принадлежит науке, что объясняется как её непривлекательностью для инвесторов, так её малой прибыльностью. Наибольшая же доля принадлежит жилищно-коммунальной сфере, так как в своё время была проведена широкомасштабная кампания по популяризации приватизации жилья.

3.2. Эффективность деятельности акционерных обществ

С каждым годом доля коллективной формы собственности возрастает, а государственной – уменьшается. Сегодня первая из них охватывает свыше 90% общего объёма продукции чёрной металлургии и деревообрабатывающей промышленности, а свыше 80% – соответственно, химической и нефтехимической, лёгкой и пищевой. Между тем в энергетике и топливной промышленности более 90% общего объёма продукции производится на предприятиях государственной формы собственности.
Наиболее важным показателем, характеризующим эффективность использования собственности для любой её формы, в том числе и акционерной, является прибыльность предприятий. Ниже на графике показано распределение прибыли по отраслям экономики Украины за 1993 – 2005 годы в коллективной форме собственности [ REF _Ref136593236 \r \h \* MERGEFORMAT 4 ].


В Приложениях Б – Г представлены аналогичные показатели для других форм собственности для сравнения. Из этих графиков видно, что наиболее стабильная динамика к росту наблюдается именно в коллективной форме собственности. Это ещё раз доказывает её эффективность, которая обуславливается несколькими факторами:
· Большое количество людей заинтересовано в эффективности работы предприятия, видя в ней источник собственного обогащения;
· Демократичность и прозрачность системы управления предприятием обуславливает согласованность и обоснованность действий всех субъектов собственности;
· Наилучшая проработка законодательства по акционерным обществам в сравнении с другими объектами в силу поставленной задачи о необходимости обеспечения каждого гражданина собственностью;
· Незавершённость законодательства по частной собственности.
Итак, акционерная форма собственности является достаточно эффективной в условиях Украинской экономики. Прибыльность большинства отраслей промышленности в этой форме собственности растёт. Но, к сожалению, в результате разгосударствления положительные сдвиги в экономике страны не достигнуты. Возникает необходимость разработки новых, более эффективных, механизмов приватизации государственного имущества. В процессе приватизации нецелесообразно допускать полную отмену государственного сектора в экономике Украины. Следует только определить границы применения форм государственного управления.

висновок

Формирование и широкое распространение акционерного капитала является одним из основных принципов, на котором базируется проведение рыночных реформ. Акционирование занимает важное место в образовании нормальных условий функционирования предприятий, является удобной формой для проведения их приватизации.
В данной курсовой работе собраны и изложены все основные данные, которые позволяют понять, что такое акционерное общество, как оно функционирует, порядок его создания.
В Украине и других странах бывшего СССР происходят процессы разгосударствления и приватизации экономики. Основным способом их осуществления является переход предприятий из государственной формы собственности в акционерные общества. Так, в 1995 г. более 8 тыс. средних и крупных предприятий стали акционерными компаниями.
В строительстве рыночной экономики в Украине акционерная собственность выполняет большой спектр важных функций, включающий обеспечение населения объектами собственности, повышение эффективности и демократизация управления производсмтвом.
Существует два вида акционерных обществ. Между открытым и закрытым акционерными обществами существуют весомые различия, и у каждого вида акционерных обществ есть свои показатели и критерии. Хочется отметить, что в Украине присутствуют обе разновидности акционерных компаний, но количество открытых акционерных обществ на порядок больше.
Организационную структуру акционерного общества регулирует Закон Украины «Создании и функционировании акционерного общества». Органы управления акционерным предприятие включают полный цикл директивной, исполнительной и контрольной деятельности, необходимый для эффективной работы предприятия.
Наиболее важным показателем, характеризующим эффективность использования собственности для любой её формы, в том числе и акционерной, является прибыльность предприятий этой формы. В этом аспекте коллективная форма собственности, представляемая акционерными обществами держит первенство в Украине.
Подводя итоги, можно сказать, что создание большого количества акционерных обществ в Украине ознаменовало собой значительный этап на пути демократизации общества и создания основ рыночной экономики.
Следовательно, можно сказать, что главная цель курсовой работы достигнута, а её задачи выполнены.

Список джерел інформації

1. Андрюшенко В.И., Книга акционера для чтения и принятия решений., М. Фин. и статистика, 2004г.
2. Гош О. “Теория и практика приватизации постсоциалистической государственной собственности” // ”Экономика Украины” 2003 №8
3. Закон Украины «О хозяйственных обществах»
4. Китайгородский Н. Как создавать акционерное общество. //Экономика и жизнь, 1990, № 27.
5. Иванов Н. Приватизация государственной собственности. // Экономика Украины, 1999, № 3.
6. Курс економічної теорії під ред. Чепурина М.Н Киселевой А.В. – Киров, 1998
7. Макконел К., Стенли Л. Брю “Экономикс” – М.: 1992 т. 1 с. 51
8. Мочерный С. “Собственность и особенность ее развития в развитых странах мира” // ”Экономика Украины” 2004 №4
9. Мясоедов С.П., Фединский Ю.И. Общество на паях – М.: Политиздат, 1991.
10. Основи економічної теорії: Навчальний посібник. С.В. Мочерний.– Київ: “Академія”, 2001 – 201с
11. Павличенко М. “Разгосударствление и приватизация: новый взгляд на проблему” // ”Экономика Украины” 1994 №9
12. Подвинская Е.С., Жиляева Н.И. Все об акционерных обществах – М.: 1993г.
13. Положение об акционерных обществах и обществах с ограниченной ответственностью. // Экономика и жизнь, 1995, № 27.
14. Создание акционерных и малых предприятий (Методические рекомендации).– С.-П.: ЛДНТП, 1996.

приложение А.

Среднегодовая численность работников промышленности по формы собственности [ REF _Ref136593236 \r \h \* MERGEFORMAT 4 ].

Показники
Роки
1992
1995
1998
2001
2004
Среднегодовая численность работников (всего)....
В т. ч. по формам собственности:
Частная..
Колективна
Хозяйственные общества..
Открытые АО.
Закрытые АО..
Арендные предприятия.
Государственная.
МО и юридических лиц других государств......
6977,8
-
1382,6
82,6
-
-
1023,6
5592,8
2,4
5409,2
2,4
2615,9
1890,3
1420,8
447,3
413,5
2785,7
5,2
4984,0
2,9
2928,7
2329,5
1868,2
426,2
254,2
2048,3
4,1
4586,0
4,6
2891,4
2487,6
2052,8
389,9
99,4
1668,0
4,0
4229,4
7,0
2806,0
2456,6
2008,0
379,8
59,7
1411,8
4,6

ДОДАТОК В

Типовой договор Купли-продажи пакета акций ОАО. [ REF _Ref136592674 \r \h \* MERGEFORMAT 13 ]

ДОГОВІР N 56
купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації, за комерційним конкурсом
(місце і дата укладення угоди)
(назва органу приватизації)
(далі - Продавець), в особі __________________________________________,
(посада, прізвище, ім'я, по батькові)
який діє на підставі ________________________________________________
(назва документа)
з однієї сторони, та _________________________________________________
(назва юридичної особи)
(далі - Покупець)* в особі ___________________________________________,
(посада, прізвище, ім'я, по батькові)
який діє на підставі _____________________________________________,
(назва документа)
з іншої сторони, уклали цей договір купівлі-продажу (далі - Договір) про нижчевикладене:
Предмет договору
1. Продавець за підсумками конкурсу з продажу державного пакета акцій (протокол про визначення остаточного переможця N___, затверджений органом приватизації від "___"_______199_р.) зобов'язується передати у власність Покупцю пакет акцій відкритого акціонерного товариства __________________________________________ далі - ВАТ), що знаходиться
(назва товариства) за адресою: __________________________________________________________________
(адреса ВАТ)
а Покупець зобов'язується сплатити за вказаний пакет ціну продажу, прийняти цей пакет акцій і виконати умови, передбачені цим Договором.
Об'єкт договору
2. Об'єктом цього договору є пакет акцій ВАТ в кількості ____шт., номінальною вартістю _____________ грн. (згідно з планом приватизації ВАТ, затвердженим наказом ______________________
(назва органу приватизації)
від _______ за N ___), який за результатами конкурсу продано за ___________________________ грн.
(ціна продажу пакета акцій)
Порядок розрахунків
3. Покупець протягом 60 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору зобов'язаний сплатити __________________________________________________________ грн. за
(сума цифрами та прописом)
придбаний пакет акцій.
4. Розрахунки за придбаний пакет акцій здійснюються таким чином:
- власні кошти Покупця в сумі __________ грн. перераховуються відповідно до платіжного доручення з рахунка Покупця __________________________________________________________________
(номер розрахункового рахунка та найменування банківської установи)
на рахунок Продавця _________________________________________
(номер розрахункового рахунка та найменування банківської установи)
- кошти з приватизаційних депозитних рахунків (приватизаційні майнові сертифікати, що знаходяться в готівковому обігу) на суму ____ грн. перераховуються відповідно до платіжного доручення з рахунка Покупця __________________________________________________________________
(номер розрахункового рахунка та найменування банківської установи)
на рахунок Продавця _____________________________________________
(номер розрахункового рахунка та найменування банківської установи)
- компенсаційні сертифікати на суму ____ грн. перераховуються на підставі позабалансового платіжного доручення та доручення Продавця з рахунка Покупця _______________________________________________________
(номер розрахункового рахунка____________________________________
на рахунок Продавця та найменування банківської установи)__________________________________________________________ (номер розрахункового рахунка та найменування банківської установи)
5. Покупець не може використовувати як джерело оплати придбаного пакета акцій та виконання будь-яких зобов'язань за цим Договором кошти, що будуть отримані внаслідок діяльності ВАТ (прибуток, амортизаційні відрахування, оборотні фонди тощо), пакет акцій якого є об'єктом цього Договору.
Перехід власності
6. Право власності на придбаний пакет акцій ВАТ переходить до Покупця з моменту повної сплати ціни пакета акцій.
Передача пакета акцій
7. Передача Покупцю пакета акцій здійснюється Продавцем протягом трьох робочих днів з моменту надходження коштів за пакет акцій на рахунок Продавця.
8. Передача пакета акцій Продавцем і прийняття цього пакета Покупцем засвідчується актом прийому-передачі пакета акцій ВАТ (далі - акт прийому-передачі), який підписується сторонами. Зобов'язання сторін
9. Кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладеш на неї цим Договором, сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків та має право вимагати від другої сторони виконання належним чином її обов'язків.
10. Сторона, яка порушила зобов'язання, передбачені цим Договором, повинна усунути ці порушення.
Покупець
11. Покупець зобов'язаний у встановлений у пункті 3 цього Договору строк повністю сплатити вартість придбаного пакета акцій та прийняти від Продавця придбаний пакет акцій за актом прийому-передачі.
12. Покупець зобов'язується виконати такі фіксовані умови конкурсу, визначені планом приватизації пакета акцій або бізнес-планом: ______________________________________________________________
13. Покупець зобов'язаний надавати Продавцю на його запити необхідні матеріали, відомості, документи щодо виконання умов цього Договору.
14. Покупець має право після повної сплати за пакет акцій вимагати від Продавця передачу у встановлений строк зазначеного пакета акцій ВАТ за актом прийому-передачі.
Продавець
15. Продавець зобов'язаний за актом прийому-передачі передати Покупцю пакет акцій протягом трьох робочих днів після надходження коштів за пакет акцій на рахунок Продавця.
16. Продавець має право вимагати від Покупця сплату за придбаний пакет акцій та прийняття Покупцем придбаного пакета акцій за актом прийому-передачі.
17. Продавець має право перевіряти дотримання фіксованих умов; Договору як шляхом запитів до Покупця щодо виконання умов Договору, так і шляхом перевірок безпосередньо у ВАТ.
18. Продавець гарантує те, що на момент укладення договору купівлі-продажу ВАТ не входить до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, а також те, що пакет акцій не є проданим, переданим, заставленим, під арештом не знаходиться, судових справ щодо нього немає.
Відповідальність Покупця
19. У випадку, якщо протягом 60 днів з моменту укладення договору купівлі-продажу Покупець не сплатив вартість пакету акцій, зазначену в пункті 3 Договору, він сплачує на користь
(назва органу приватизації, номер розрахункового рахунка та найменування банківської установи) неустойку в розмірі, що становить 20 відсотків від ціни продажу пакета акцій. Неустойка сплачується протягом 20 календарних днів з моменту закінчення строку сплати за пакет акцій. У разі несплати неустойки у встановлений строк, на її суму нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який сплачується пеня. Якщо внесена сума за придбаний пакет акцій менша від суми неустойки, сплаті підлягає різниця між сумою неустойки та внесеною сумою, а якщо вона перевищує суму неустойки, різниця повертається
Продавцем Покупцю протягом 20 календарних днів з моменту закінчення строку сплати за пакет акцій.
Рішення про результати комерційного конкурсу в цьому випадку підлягає анулюванню. Договір підлягає розірванню.
20. Якщо Покупець не виконує зобов'язання, передбачені фіксованими умовами конкурсу щодо збереження протягом визначеного строку кількості робочих місць (за винятком скорочення, пов'язаного із санацією та реструктуризацією підприємства), він сплачує штраф у розмірі 12-кратної суми середньої заробітної плати кожного звільненого працівника на рахунок служби зайнятості за місцезнаходженням ВАТ.
21. Якщо Покупцем не виконується зобов'язання щодо збереження профілю діяльності ВАТ протягом періоду, який визначений у фіксованих умовах комерційного конкурсу. Покупець сплачує до Державного бюджету України штраф у розмірі 10 відсотків від вартості придбаного пакета акцій.
22. У разі невиконання Покупцем умов цього Договору Продавець має право у встановленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій у державну власність.
Відповідальність Продавця
23. Продавець несе відповідальність за збереження майна ВАТ з моменту нотаріального посвідчення цього Договору до підписання акта прийому-передачі пакета акцій.
Особливі умови
24. Зобов'язання щодо виконання умов цього Договору зберігають свою дію для осіб, які придбають пакет акцій, у разі його подальшого відчуження, протягом строку дії цих зобов'язань.
25. Якщо Покупець на момент підписання цього Договору не отримав згоди органу Антимонопольного комітету України на придбання пакета акцій ВАТ, зобов'язання за цим Договором між Покупцем та Продавцем виникають тільки після отримання Покупцем такої згоди.
26. У разі, коли орган Антимонопольного комітету України відмовляє Покупцю в отриманні зазначеної згоди, Договір підлягає розірванню за згодою сторін. Конкурсна гарантія (застава) в цьому випадку повертається Продавцем Покупцю після розірвання Договору.
27. Якщо будь-які умови цього Договору стають незаконними через будь-які обставини, то це не впливає на чинність та силу інших умов Договору.
Зміни умов договору та його розірвання
28. Зміна умов Договору або внесення доповнень до нього можливі тільки за згодою сторін.
29. Усі зміни та доповнення до Договору здійснюються у письмовій формі з наступним посвідченням таких змін та доповнень в органах нотаріату.
30. У разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або арбітражного суду з поверненням пакета акцій Покупцю за актом прийому-передачі протягом трьох робочих днів з моменту набрання законної сили рішення суду, арбітражного суду.
Форс-мажорні обставини (непереборна сила)
31. Сторони звільняються від відповідальності щодо виконання умов Договору у випадку виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Сторона, яка не може виконати умови Договору через виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), повинна повідомити про це іншу Сторону.
Вирішення спорів
32. Усі спори, що виникають при виконанні умов цього Договору або у зв'язку з тлумаченням його положень, вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони не досягни домовленості, спір вирішується судом або арбітражним судом у встановленому порядку відповідно до їх компетенції.
Заключні положення
33. Усі витрати, пов'язані з виконанням цього Договору, його нотаріальним посвідченням та реєстрацією, покладаються на Покупця.
34. Цей Договір укладено в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Примірники зберігаються у Продавця, Покупця та в органі нотаріату, який посвідчив Договір.
35. Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення.
Юридичні адреси та банківські реквізити сторін:
Продавець (підпис)
Покупець (підпис)
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
131.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Власність в економічній системі
Прибуток в економічній системі
Мотивація в економічній системі
Суперечності в Російській економічній системі
Ринок праці в економічній системі
Роль грошей в економічній системі
Підприємства в сучасній економічній системі
Виробничо технологічна структура та її місце в економічній системі
Місце податків в економічній системі еволюція поглядів на природу оподаткування
© Усі права захищені
написати до нас