КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
Спеціальність 230102
Автоматизовані системи обробки інформації та управління
Автоматизована система обліку конкурентоспроможності регіону на основі діяльності підприємств
Зміст
Введення
1 Огляд та аналіз існуючих систем
2 Загальносистемні рішення
2.1 Пояснювальна записка до технічного проекту
2.2 Опис схеми організаційної структури
2.3 Опис автоматизуються функцій
2.4 Постановка завдання
3 Математичне забезпечення
3.1 Призначення і характеристика комплексної методики оцінки конкурентоспроможності регіону
3.2 Використовувана інформація
3.3 Результати роботи комплексної методики оцінки конкурентоспроможності регіону
3.4 Математичне опис комплексної методики оцінки конкурентоспроможності регіону
3.5 Опис схеми роботи системи
4 Інформаційне забезпечення
4.1 Перелік вхідних даних
4.2 Перелік вихідних даних
4.3 Опис інформаційного забезпечення
4.4 Організація внутрішньомашинної інформаційної бази
4.5 Інструкція з ведення бази даних
4.6 Креслення відеокадру
5 Технічне забезпечення
5.1 Опис комплексу технічних засобів
5.2 Інструкція з експлуатації комплексу технічних засобів
6 Програмне забезпечення
6.1 Опис програмного забезпечення
6.2 Опис модульної структури
6.3 Установка і підготовка до роботи
6.4 Контрольний приклад
7 Організаційне забезпечення
7.1 Зміни в організаційній структурі
7.2 Керівництво користувача
8 Оцінка надійності автоматизованої системи
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Конкурентоспроможність промисловості регіону є ключовим фактором економічного і соціального розвитку регіонів. Дуже важливо, щоб промислові підприємства, що знаходяться на його території, були конкурентоспроможними і тим самим сприяли збільшенню бюджету регіону, забезпечення зайнятості населення, зростанню купівельної спроможності населення, збільшення попиту, зростання ділової активності і процвітанню регіону в цілому. Очевидним наслідком конкурентоспроможності промислових підприємств є великі обсяги продажів, а також вихід підприємств на національний і світовий ринки (за умови подальшого задоволення внутрішнього попиту). На сучасному етапі розвитку економіки це особливо важливо, тому що спостерігається серйозне відставання за рівнем соціально-економічного розвитку більшості регіонів від розвинутих країн.
Для регіону аналіз і оцінка конкурентоспроможності його промисловості становить інтерес, оскільки дозволяє визначити, що слід очікувати регіону від економіки промислових підприємств і як сприяти процесу зростання їх конкурентоспроможності. У результаті аналізу конкурентоспроможності промисловості регіону важливо отримати не тільки аспектних оцінки конкурентоспроможності конкретного підприємства, а й визначити ту чи іншу галузь, що дозволяє підвищити його рівень конкурентоспроможності залежно від можливості включення даного підприємства в той чи інший тип діяльності регіону для підвищення його соціально-економічного потенціалу .
1. Огляд та аналіз існуючих систем
В даний час відсутня загальноприйнята методика оцінки конкурентоспроможності підприємства. Взагалі, в теоретичному плані проблема досягнення конкурентоспроможності різних об'єктів в умовах російської економіки знаходиться в даний час майже на нульовому рівні.
Необхідно розробити систему, яка надавала б наступні можливості:
- Створити систему управління базою даних, яка дозволяє оперативно виконувати найскладніші запити великої кількості користувачів, як департаменту окремо, так і інших підрозділів адміністрації одночасно.
оперативно надавати інформацію користувачеві за допомогою сучасних методів обробки інформації. За допомогою сучасної комп'ютерної техніки та мережевого обладнання досягається швидкість і оперативність подачі інформації для обробки.
забезпечити зручний висновок результатів роботи, тобто створення інтуїтивно-зрозумілого інтерфейсу.
надати можливості розширення та модернізації системи, додавання в процесі роботи нових структур даних без порушення функціонування працюючих автоматизованих підсистем.
розрахувати комплексний показник конкурентоспроможності регіону, який складається з двох груп: показник рівня життя і інвестиційна привабливість регіону, за методикою В.А. Андрєєва.
2. Загальносистемні рішення
2.1 Пояснювальна записка до технічного проекту
Повне найменування системи: «Автоматизована система обліку конкурентоспроможності регіону на основі діяльності підприємств». Короткий найменування - АС «Регіон».
Замовник системи: Тульський державний університет, кафедра «Автоматизованих інформаційних і керуючих систем».
Розробник системи: Рамазанов Руслан Ряшідовіч, студент групи 730241 Тульського державного університету.
Початок робіт з проектування АС: 06.09.2008
Закінчення робіт з проектування АС: 08.12.2008
Основним призначенням розробляється автоматизованої системи є створення середовища для розрахунку оцінок, подання розрахованих оцінок в графічному і текстовому вигляді, що забезпечить підтримку прийняття наступних основних груп управлінських рішень, спрямованих на розробку і реалізацію маркетингової стратегії, а також аналіз результатів такої стратегії, зокрема:
рішення щодо конкурентоспроможності регіону, прогноз його подальшого розвитку;
рішення про підтримку окремих видів галузей промисловості на підставі розрахованої комплексної оцінки конкурентоспроможності регіону;
рішення про практичних рекомендаціях регіональної влади, господарюючим суб'єктам з підвищення конкурентоспроможності регіону;
рішення про те, наскільки великий потенціал регіону як об'єкта інвестицій і до якої міри великий ризик інвестування в даний регіон;
рішення, спрямовані на зміцнення і розвиток законодавчої бази регіону.
Крім того, АС надає зручний інструментарій для обліку найбільш перспективних організацій регіону, що є потенційними об'єктами інвестицій або вже знаходяться на стадії розробки чи реалізації інвестиційного проекту.
Об'єктом автоматизації є підприємства регіону. Актуальність і необхідність роботи над маркетингом регіонів викликана, перш за все, загострення конкурентної боротьбою між регіонами країни за кваліфіковану робочу силу, прибуткові підприємства, залучення інвестицій в регіон.
У зв'язку з цим, виникає проблема ефективної і адекватної регіо-нальної політики, спрямованої на реконструкцію реформування економіки та залучення інвестицій.
Як показує практика, зусилля регіональної влади в досягненні цих цілей далеко не завжди в достатній мірі ефективні. Одна з основних причин це відсутність чітко розроблених і здійснюваних планів розвитку територій, що спираються не на федеральні фінансові ресурси, а на використання місцевого потенціалу.
Очевидно, що в даний час регіонам потрібно вивчення і оцінка, з одного боку, внутрішньорегіональних інтересів і потреб, а з іншого боку, оцінка власних можливостей їх задоволення. Це зажадає, безумовно, досить ємних науково-практичних досліджень і прогностичних розробок.
При проектуванні системи використовувалися різні ГОСТи та інші нормативно-технічні документи з проектування автоматизованих систем.
При розробці проекту застосовувалися найбільш популярні та ефективні об'єктно-орієнтовані технології, технології баз даних.
2.2 Опис схеми організаційної структури
При використанні АС «Регіон» в організаційній структурі посадові особи: головні фахівці. АС допомагає підвищувати якість прийняття рішень при організації та управління маркетингової стратегій регіону. Схема організаційної структури департаменту економічного розвитку адміністрації Тульської області представлена на малюнку 2.1.
Рисунок 2.1 - Схема організаційної структури департаменту економііческого розвитку адміністрації Тульської області
Директор департаменту - здійснює загальне керівництво, несе повну відповідальність за його діяльність, діє від імені департаменту, представляє його в інших об'єднаннях, розпоряджається майном. Він видає накази, застосовує заходи заохочення і накладає стягнення на працівників департаменту, скасовує накази нижчестоящих керівників виробництва або дає обов'язкові для виконання розпорядження про їх зміну.
Заступник - діють від імені департаменту, координують роботу відділів аналізу та прогнозування, стратегічного розвитку, бюджетних цільових програм, бере участь в розробці проектів законів Тульської області, постанов, розпоряджень губернатора Тульської області, постанов адміністрації Тульської області з питань, віднесених до відання департаменту; організують розробки прогнозів економічного розвитку Тульської області на короткостроковий і середньостроковий періоди; організують розробки стратегій, концепцій, програм соціально-економічного розвитку Тульської області та здійснюють контроль за ходом їх виконання.
Відділ адміністративно-управлінських технологій:
- Підтримка в працездатному стані АС;
- Введення інформації, необхідної для функціонування системи, ведення довідників;
- Створення умов для зручної роботи з системою рядових користувачів;
- Проведення консультацій на місцях і в навчальному приміщенні по роботі з програмним продуктом;
- Оновлення необхідних модулів системи, модернізація системи в цілому.
Консультант - установка ПЗ на клієнтських комп'ютерах і на сервері, конфігурування БД, підтримка системи в працездатному стані. Головний фахівець-експерт - безпосередньо працює з системою і в обов'язки якого входить:
- Введення і виведення інформації;
- Ведення довідників;
- Розмежування прав користувачів;
-Консультування користувачів по роботі з програмним продуктом;
- Приймає участь в аналізі та розробці основних рішень.
Начальник відділу та його заступник беруть участь у розробці основних заходів, положень, виданих системою, а також стратегії розвитку регіону.
2.3 Опис автоматизуються функцій АС
З використанням методології IDEF0 при проектуванні АС була розроблена функціональна модель системи.
Головною функцією системи (А0) є облік конкурентоспроможності регіону. Для реалізації даної функції необхідно виконати наступні функції:
- А1: розрахунок перспективних підприємств та оцінка їх основних ризиків;
- А2: розрахунок конкурентоспроможності галузі;
- А3: розрахунок конкурентоспроможності регіону;
- А11: розрахунок критеріїв і коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства;
- А12: розрахунок ризиків;
- А21: розрахунок коефіцієнта локалізації;
- А22: розрахунок коефіцієнта душового виробництва;
- А23: розрахунок коефіцієнта спеціалізації регіону;
- А31: розрахунок комплексного показника конкурентоспроможності регіону;
- А32: розрахунок оцінки інвестиційної привабливості.
Діаграма IDEF0 представлені у додатку Б. Дерево вузлів розробленої моделі представлено на малюнку 2.2.
Рисунок 2.2 - Дерево вузлів функціональної моделі АС
2.4 Опис постановки завдання
Метою створення АС «Регіон», є скорочення часу і підвищення якості прийняття рішень при організації та управлінні маркетинговою стратегією регіону.
Можна виділити наступні завдання АС «Регіон»:
1. Створення системи управління базою даних, яка дозволяє оперативно виконувати найскладніші запити великої кількості користувачів як департаменту в окремо так і інших підрозділів адміністрації одночасно. Дане завдання реалізується протягом усього життєвого циклу системи. Зміст бази даних буде визначатися статистичною інформацією по потрібних галузей регіону та постановами вищих органів влади.
2. Оперативне надання інформації користувачу за допомогою сучасних методів обробки інформації. За допомогою сучасної комп'ютерної техніки та мережевого обладнання досягається швидкість і оперативність подачі інформації для обробки. При цьому дана задача вирішується тільки в комплексі рішень інших завдань і фактично є наслідком рішення інших завдань проекту. Моделі технічних засобів визначаються правилами придбання комп'ютерної техніки в адміністрації Тульської області та перерозподілу її всередині підрозділу.
3. Зручний висновок результатів роботи, тобто створення інтуїтивно-зрозумілого інтерфейсу. Успішне виконання цього завдання залежить від технічних засобів і від вибору технологій розробки даної системи
4. Надання можливості розширення та модернізації системи, додавання в процесі роботи нових структур даних без порушення функціонування працюючих автоматизованих підсистем. Дана підзадача дуже важлива для успішного функціонування системи довгий час. Умови змін визначаються потребами працівників департаменту за погодженням з керівними структурами департаменту. Це завдання виконується після впровадження системи в експлуатацію і протягом усього часу функціонування системи.
Вихідними даними в системі будуть:
- Числові показники конкурентоспроможності підприємства;
- Оцінка основних ризиків підприємств на основі їх числових показників;
- Числові показники конкурентоспроможності галузі: коефіцієнт локалізації, коефіцієнт душового виробництва, коефіцієнт спеціалізації регіону;
- Числові показники конкурентоспроможності регіону;
оцінка конкурентоспроможності регіону на основі аналізу конкурентоспроможності підприємств і галузей у регіоні в текстовій формі;
- Графічне представлення конкурентоспроможності регіону в порівнянні з іншими регіонами.
Вхідними даними в системі будуть:
1. Піврічні статистичні збірники.
2. Загальні відомості та основні показники підприємств:
а) обсяг випуску товару;
б) обсяг продажів;
в) ціна товару;
г) показник фондовіддачі;
д) показник рентабельності товару;
е) показник ліквідності підприємства.
3. Загальні відомості та основні показники галузі:
а) обсяг випуску галузі в регіоні;
б) обсяг випуску галузі в країні;
в) обсяг валового випуску в регіоні;
г) обсяг валового випуску в країні;
д) кількість населення у регіоні;
е) кількість населення в країні.
4. Загальні відомості та основні показники регіону:
а) рівень безробіття;
б) обсяги інвестицій;
в) купівельна спроможність населення;
г) число збиткових підприємств у регіоні.
3 Математичне забезпечення
3.1 Призначення і характеристика комплексної методики оцінки конкурентоспроможності регіону
У процесі маркетингового дослідження для оцінки конкурентоспроможності регіону користуються чисельними показниками, які свідчать про ступінь стійкості положення підприємства, здатності випускати продукцію, що користується попитом на ринку і забезпечує підприємству одержання намічених та стабільних кінцевих результатів.
Підприємство, що має більш низькі витрати виробництва, отримує більшу величину прибутку, що дозволяє розширювати масштаби виробництва, підвищувати його технічний рівень, економічну ефективність і якість продукції, а також удосконалювати систему збуту. У результаті конкурентоспроможність такого підприємства і що випускається їм продукції, що сприяє збільшенню її частки за рахунок інших підприємств, які не мають таких фінансових та технічних можливостей.
3.2 Використовувана інформація
Для обчислення показників конкурентоспроможності використовують дані з таблиць "Показники підприємств", "Галузі", "Показники регіону". Для аналізу і представлення даних використовуються дані з таблиці "Загальні відомості про підприємства".
3.3 Результати роботи комплексної методики оцінки конкурентоспроможності регіону
Результатом роботи алгоритму є комплекс рішень щодо конкурентоспроможності регіону, які під час роботи програми зберігається у формі, а після закінчення роботи зберігається у файл.
3.4 Математичне опис комплексної методики оцінки конкурентоспроможності регіону
У сучасних умовах конкурентоспроможність підприємства на ринку є головним критерієм ефективності виробництва, оцінки ефективності системи управління.
За комплексною методикою оцінки конкурентоспроможності підприємства отримуємо наступне:
- Рівень конкурентоспроможності вважати як середньозважену величину за показниками конкурентоспроможності конкретних товарів на конкретних ринках;
- Окремо рахувати показник стійкості функціонування підприємства.
Для точної оцінки конкурентоспроможності підприємства розглянемо динамічний метод, заснований на теорії ефективної конкуренції.
Відповідно до цієї теорії найбільш конкурентоспроможними є ті підприємства, де найкращим чином організована робота всіх підрозділів і служб. На ефективність діяльності кожної зі служб впливає безліч факторів - ресурсів. Оцінка ефективності роботи кожного з підрозділів передбачає оцінку ефективності використання ним цих ресурсів. В основі методу лежить оцінка групових показників або критеріїв конкурентоспроможності.
У першу групу входять показники, що характеризують ефективність управління виробничим процесом: економічність виробничих витрат, раціональність експлуатації основних фондів, досконалість технології виготовлення товару, організацію праці на виробництві.
У другу групу об'єднані показники, що відображають ефективність управління обіговими коштами: незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, здатність підприємства розплачуватися за своїми боргами, можливість стабільного розвитку підприємства в майбутньому.
У третю групу включені показники, що дозволяють отримати уявлення про ефективність управління збутом і просуванням товару на ринку засобами реклами і стимулювання.
І в четверту групу - показники конкурентоспроможності товару: якість товару і його ціна.
У зв'язку з тим, що кожен з цих показників має різну ступінь важливості для розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства (ККП), експертним шляхом були розроблені коефіцієнти вагомості критеріїв.
Розрахунок критеріїв і коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства проводиться за формулою середньої зваженої арифметичної:
До КП = 0,15 Е П + 0,29 Ф П + 0,23 Е С + 0,33 К Т, (3.1)
де К КП - коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства;
Е П - значення критерію ефективності виробничої діяльності підприємства;
Ф П - значення критерію фінансового положення підприємства;
Е С - значення критерію ефективності організації збуту і просування товару на ринку;
До Т - значення критерію конкурентоспроможності товару;
0,15; 0,29; 0,23; 0,33 - коефіцієнти вагомості критеріїв.
Е П = 0,31 І + 0,19 Ф + 0,40 Р Т + 0,10 П, 3.2)
Де ЕП - критерій ефективності виробничої діяльності підприємства;
І - відносний показник витрат виробництва на одиницю продукції;
Ф - відносний показник фондовіддачі;
Р Т - відносний показник рентабельності товару;
П - відносний показник продуктивності праці;
0,31; 0,19; 0,40; 0,10 - коефіцієнти вагомості показників.
Ф П = 0,29 К А + 0,20 До П 0,36 К Л + 0,15 К О, (3.3)
де Ф П - критерій фінансового положення підприємства;
До А - відносний показник автономії підприємства;
До П - відносний показник платоспроможності підприємства;
До Л - відносний показник ліквідності підприємства;
К О - відносний показник оборотності оборотних коштів;
0,29; 0,20; 0,36; 0,15 - коефіцієнти вагомості показників.
Е З = 0,37 Р П + 0,29 До З + 0,21 К М + 0,14 К Р, (3.4)
де Е С - критерій ефективності організації збуту і просування товару;
Р П - відносний показник рентабельності продажів;
З - відносний показник затовареності готовою продукцією;
До М - відносний показник завантаження виробничих потужностей;
До Р - відносний показник ефективності реклами та засобів стимулювання збуту;
0,37; 0,29; 0,21; 0,14 - коефіцієнти вагомості показників.
До Т = К / Ц, (3.5)
де К-показник якості товару;
Ц - показник ціни товару;
Кт - показник конкурентоспроможності товару.
У загальному вигляді алгоритм розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності промислового підприємства передбачає три послідовні етапи:
1) розрахунок одиничних показників конкурентоспроможності підприємства і переклад показників у відносні величини (бали).
Для переведення показників у відносні величини здійснюється їх порівняння з базовими показниками. В якості базових показників (бази для порівняння) можуть виступати:
- Середньогалузеві показники;
- Показники будь-якого конкуруючого підприємства або підприємства-лідера на ринку;
- Показники оцінюваного підприємства за минулі відрізки часу.
2) розрахунок критеріїв конкурентоспроможності підприємства за представленими вище формулами.
3) розрахунок коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства (ККП).
Дана оцінка конкурентоспроможності підприємства охоплює всі найбільш важливі оцінки господарської діяльності промислового підприємства, виключає дублювання окремих показників, дозволяє швидко і об'єктивно отримати картину положення підприємства на галузевому ринку. Використання в ході оцінки порівняння показників за різні проміжки часу дає можливість застосовувати цей метод як варіант оперативного контролю окремих служб.
Розглянемо критерії оцінки коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства:
- Ринкові лідери - підприємства, що мають максимальний коефіцієнт конкурентноздатності (КФ). Як правило, ці підприємства мають максимальну ринкову частку при продажах, є лідерами в ціновій політиці, оптимізації витрат, використанні різноманітних розподільних систем і т.д. Для підприємств-лідерів характерною поведінкою є оборона.
- Ринкові претенденти - підприємства, розрахунковий коефіцієнт конкурентоспроможності яких лежить в діапазоні від 3,1 до 9.
Ці підприємства, як правило, борються за збільшення ринкової частки продажів, проводять ціновий демпінг. Для них характерна стратегія атаки на всіх напрямках діяльності.
- Ринкові послідовники - підприємства, розрахунковий коефіцієнт конкурентоспроможності яких лежить в діапазоні від 1 до 3. Ця група підприємств проводить політику стежите за галузевим лідером, не ризикує, але і не виявляє пасивності. Підприємства цієї групи особливо обережно і виважено приймають рішення, що стосуються їх діяльності на ринку. Вони копіюють діяльність лідера, але діють більш обачно і розраховують на менші ресурси. Вони, як правило, схильні до атак з боку ринкових претендентів.
- Підприємства, що діють в ринковій ніші. Розрахунковий коефіцієнт конкурентоспроможності цієї групи лежить в діапазоні від -0,99 до -6,9. Підприємства цієї групи обслуговують маленькі ринкові сегменти, які інші учасники конкуренції не бачать або не беруть до уваги. Для них характерний високий рівень спеціалізації. Коло клієнтів обмежене, але характерний високий рівень цін. У своїй діяльності підприємства максимально залежать від клієнтів і спираються на них.
- Банкрути - підприємства з коефіцієнтом конкурентоспроможності від -7 до -10. Ці підприємства беруть режим зовнішнього управління і проводять заходи щодо виходу з банкрутства або проводять розрахунки з кредиторами і ліквідуються.
Метою оцінки ризиків підприємств повинно бути вміння авторів проекту заздалегідь передбачити всі типи ризиків, з якими вони можуть зіткнутися, джерела цих ризиків і момент, їх виникнення. А оцінивши ризики, розробити заходи щодо скорочення цих ризиків і мінімізації втрат, які вони можуть викликати.
У даній роботі використовується один з найбільш ефективних методів оцінки ризиків - метод бальної оцінки ризиків.
Для практичного використання цього методу застосовується наступна послідовність:
- Визначити прості ризики;
- Оцінити ймовірність настання подій, що відносяться до кожного простого ризику;
- Визначити питому вагу кожної простої ризику у всій сукупності;
- Розрахувати бальну оцінку настання ризику по всіх стадіях проекту;
- Класифікувати ризики;
- Розробити перелік заходів, що дозволяє їх зменшити.
Розглянемо ці кроки більш докладно:
1. Визначити прості ризики.
2. Оцінка ймовірностей настання події, що відносяться до кожного простого ризику, та визначення питомої ваги кожного простого ризику у всій сукупності визначається за таблицею 4.1 та 4.2 розділу інформаційних ного забезпечення.
3. Розрахунок бальної оцінки настання ризику по всіх стадіях проекту.
Загальний бал для оцінки ризику розраховувався перемножуванням ймовірності настання ризикового події на коефіцієнт величини збитку від його настання:
M = S P I, (3.6)
де M - ступінь впливу ризиків
P - ймовірність виникнення ризиків, відповідно до класифікації-цією (у частках одиниці)
I - величина втрат, відповідно до класифікації (в одиницях).
5. Класифікації ризиків, тобто поділу ризиків на конкретні групи за певними ознаками.
За бальною шкалою оцінки ризиків можна виділити, три групи ризиків:
- З балом від 1 до 2 - незначні ризики, спеціальні заходи не приймаються;
- З балом від 2 до 4 - значні ризики, для них треба розробити комплекс заходів з мінімізації ймовірності їх настання;
- З балом від 4 і більше - істотні ризики, ймовірність їх настання велика і збиток від їхнього впливу критичний для проекту.
M = 0.2 * I 1 +0.2 * I 2 +0.4 * I 3 +0.9 * I 4 +0.5 * I 5 +0.6 * I шість +0.2 * I 7 +0.1 * I серпня +0.1 * I 9 +0.8 * I 10 +0.8 * I 11 +0.2 * I 12 +0.5 * I 13 +0.8 * I 14 +0.6 * I 15 +0.5 * I 16 +0.4 * I 17 +0.8 * I 18 +0.3 * I 19 +0.4 * I 20 +0.4 * I 21 +0.5 * I 22 +0.3 * I 23 +0.3 * I 24 +0.3 * I 25. (3.7)
4. Розробка переліку заходів, що дозволяє зменшити ризики.
Для ризиків з балом більше 4 необхідно розробити комплекс заходів щодо зниження їх впливу на проект.
Це найважливіша частина, в якій повинно бути дано опис ризику (ситуації, коли він може виникнути і наслідки, які він може за собою повести), обраного їх таблиці і чітко описана програма дій або зниження ймовірності настання цього ризику, або зменшення шкоди від його наслідків.
Тепер розглянемо аналіз конкурентоспроможності галузей і регіону, для яких теж використовуємо комплексну методику і розрахуємо наступні показники:
- Коефіцієнт локалізації розраховується відношенням питомої ваги цієї галузі в структурі виробництва регіону до питомої ваги тієї ж галузі в країні.
K ir = , (3.8)
де q ir - обсяг випуску i-ої галузі в регіоні r;
q i - загальний обсяг випуску i-ої галузі в країні;
Q r - обсяг валового випуску в регіоні r;
Q - обсяг валового випуску в країні.
Чим більше концентрація (або локалізація) даної галузі в регіоні, тим більше значення коефіцієнта. Якщо K ir> 1, то локалізація галузі в регіоні перевищує середню частку цієї галузі у валовому випуску країни.
Коефіцієнт душового виробництва обчислюється відношенням питомої ваги галузі регіону у відповідній структурі галузі країни до питомої ваги населення регіону в населенні країни.
Kд ir = , (3.9)
де q ir - обсяг випуску i-ої галузі в регіоні r;
Q r - загальний обсяг випуску i-ої галузі в країні;
n i - кількість населення в регіоні;
N - кількість населення в країні;
Коефіцієнт спеціалізації регіону на даній галузі визначається як відношення питомої ваги регіону в країні по даній галузі до питомої ваги регіону у ВВП країни.
Kc ir = , (3.10)
де Kc ir - коефіцієнт спеціалізації i - ої галузі в регіоні r;
α ir - частка регіону r в обсязі випуску i галузі;
α r - частка регіону r в обсязі валового випуску в країні.
Якщо розрахункові показники більше або рівні одиниці, отже, дані галузі виступають як галузі ринкової спеціалізації і в них або існують кластери, або їх створення є можливим. При формуванні кластерів і виборі з них найбільш пріоритетних необхідно оцінити динаміку коефіцієнтів локалізації, так як збільшення значення показників у динаміці свідчить про можливі подальші перспективи зростання кластерів, а зниження - про можливу необхідність розширення асортименту продукції, що випускається, необхідність модернізації виробництва або про неперспективність кластера в майбутньому .
Ранжування галузей за цими показниками визначає пріоритетність аналізу галузей на наступному етапі. При цьому немає підстав для виключення будь-яких галузей з наступного етапу.
Кількісний аналіз галузей та регіону доповнюється якісним.
Результати даного етапу - визначення наявності та складу ресурсної бази, необхідної для забезпечення конкурентоспроможності регіону в певних секторах економіки. Ці результати формуються на основі аналізу комплексу умов, кожна з яких окремо і всі разом, складають основу конкурентної стійкості:
- Фактори виробництва, необхідні для ведення конкурентної боротьби в даній галузі;
- Попит на внутрішньому ринку для продукції галузі;
- конкурентоспроможні галузі-постачальники або інші сопутств ющіе галузі в даному регіоні;
- Фактори, які мотивують формування ефективних стратегій організації і управління підприємствами, найважливішим з яких є конкуренція на внутрішньому ринку.
Специфіка галузі визначає різну важливість цих умов. Оцінка наявності умови може бути кількісною або якісною. Якісна оцінка можлива на основі результатів спеціалізованих опитувань керівників досліджуваних підприємств.
За методикою, запропонованою В. Є. Андрєєвим, комплексний показник конкурентоспроможності регіону складається з двох груп:
- Y - показник рівня життя;
- I - інвестиційна привабливість регіону. Відповідно кожен з них включає в себе:
Y = PC + G + L, (3.11)
де PC - купівельна спроможність населення;
G - Коефіцієнт концентрації доходів (коефіцієнт Джині);
L - рівень безробіття.
I = Ip + Ir +1 q + Q, (3.12)
де Ip - інвестиційний потенціал регіону;
Ir - Інвестиційний ризик;
Iq - реальні обсяги інвестицій;
Q - число збиткових підприємств у регіоні.
В. Є. Андрєєвим пропонується варіант розрахунку конкурентоспроможності регіону, заснований па ранжуванні регіонів за чисельним значенням кожного з приватних показників з визначенням відповідного місця регіону. Потім місце, зайняте регіоном множиться на вагове значення кожного показника і всі вони підсумовуються. Вага показника визначається його "впливом" па всю групу показників (Y або I) і виходячи з обраної теми дослідження, що ставить за мету простежити взаємозв'язок механізму ціноутворення і конкурентоспроможності регіону.
Ваги показників мають такі значення:
- PC = 0,5 - в більшій мірі враховує взаємозв'язок двох ринків:
а) товарів і послуг;
б) праці.
- G = 0,3 - концентрація доходів є наслідком функціонує-вання ринку праці і сильно залежить від соціальної політики регіональної влади;
- L = 0,2 - показник безробіття має суттєві похибки, тому що в умовах кризи не завжди враховує велику частку прихованого безробіття;
- Iq = 0,7 - обсяг реальних (як внутрішніх, так і зовнішніх) інвес-тицій свідчить про дійсну інвестиційної прівлекательнос-ти регіону, а отже, і про ефективність регіонального господарство-вання.
- Ip = 0,5 - інвестиційний потенціал враховує основні макроекономічні характеристики, насиченість території факторами виробництва та інші показники;
- Ir = 0,4 - інтегральний показник, що розраховується консалтинговим агентством "Експерт РА" і враховує законодавчий, політичний, економічний, фінансовий, кримінальний та екологічний ризики;
- Q = 0,3 - число збиткових підприємств свідчить про їх слабкою адаптованості в силу різних причин до функціонування в умовах ринкової економіки.
k = k 1 * 0.5 + k 2 * 0.3 + k 3 * 0.2 + k 4 * 0.7 + k 5 * 0.5 + k 6 * 0.4 + k 7 * 0.3. (3.13)
Дана методика, безумовно, не може вважатися безперечною. Швидше, її треба розглядати як один з можливих варіантів побудови методики оцінки конкурентоспроможності регіону. Конкретний варіант може бути збудований під конкретну задачу, а ще точніше - під конкретну цільову групу «споживачів» території, з урахуванням якої вибираються як конкуренти, так і власне критерії та показники оцінки, вагові коефіцієнти.
Для порівняння можна використовувати метод порівнянь, який може
працювати, якщо вести мову про конкурентні та партнерських відносинах конкретного регіону з іншим, зазвичай є сусідами регіоном. Сусіди завжди і конкурувати, і партнерствувати найчастіше бувають просто змушені. У методі порівнянь для оцінки інвестиційної привабливості-ності присутня модель, що включає економічну і ризикову складові:
, (3.14)
де К - показник інвестиційної привабливості регіону, в частках одиниці;
k 1 - економічна складова, в частках одиниці;
k 2 - ризикова складова, в частках одиниці.
Економічна складова представляє відношення прибутку від інвестицій до вкладених коштів:
(3.15)
де ВРП - валовий регіональний продукт,
Д - дефіцит бюджету, в частках одиниці (відношення дефіциту держбюджету до ВРП);
Т - середня ставка оподаткування;
І - обсяг інвестицій.
Ризикова складова необхідна для оцінки рівня сукупного ризику, розраховується за наступною формулою:
(3.16)
де n - число показників;
p i - характеристика показника;
j i - вага показника.
За цим методом, регіони в залежності від значення показника інвестиційної привабливості класифікуються за таблицею 4.3 розділу інформаційне забезпечення. Схема програми представлена на малюнку 3.2.
3.5 Опис схеми роботи системи
Алгоритм роботи системи являє собою послідовність наступних дій:
- Здійснюється введення необхідної інформації в базу для підрахунку показників і виведення загальної інформації;
- Здійснюється вибір дії - конкурентоспроможність підпри-ємств, конкурентоспроможність галузі, конкурентоспроможність регіону. Схема роботи системи наведена на малюнку 3.1.
Малюнок 3.1 - Схема роботи системи
Рисунок 3.2 - Схема програми
Продовження малюнка 3.2
Продовження малюнка 3.2
Продовження малюнка 3.2
Продовження малюнка 3.2
Малюнок 3.7 - Схема роботи програми (продовження)
Продовження малюнка 3.2
Продовження малюнка 3.2
4. Інформаційне забезпечення
4.1 Перелік вхідних даних
1. Піврічні статистичні збірники.
2. Загальні відомості про підприємства та їх основні ризики:
а) обсяг випуску товару;
б) обсяг продажів;
в) ціна товару;
г) показник фондовіддачі;
д) показник рентабельності товару;
е) показник ліквідності підприємства.
Класифікація ризиків за ймовірністю виникнення і величиною втрат представлена в таблиці 4.1 та 4.2.
Таблиця 4.1 - Класифікація ризиків за ймовірністю виникнення
Види ризиків | Імовірність виникнення (P) | |
Кількісний підхід | Якісний підхід | |
P (у частках одиниці) | ||
Слабовероятние | 0,0 <P ≤ 0,1 | Подія може відбутися у виключних випадках. |
Малоймовірні | 0,1 <P ≤ 0,4 | Рідкісна подія, але, як відомо, вже мало місце. |
Ймовірні | 0,4 <P ≤ 0,6 | Наявність свідоцтв достатніх для припущення можливості події. |
Вельми ймовірні | 0,6 <P ≤ 0,9 | Подія може статися. |
Майже можливі | 0,9 <P <1,0 | Подія, як очікується, відбудеться. |
Таблиця 4.2 - Класифікація ризиків за величиною втрат
Види ризиків | Величина втрат | |
I (Бали) | у% від планового прибутку | |
Мінімальні | 0 - 1 | 0% <I ≤ 10% |
Низькі | 1 - 4 | 10% <I ≤ 40% |
Середні | 4 - 6 | 40% <I ≤ 60% |
Високі | 6 - 9 | 60% <I ≤ 90% |
Максимальні | 9 - 10 | 90% <I ≤ 100% |
3. Загальні відомості та основні показники галузі:
а) обсяг випуску галузі в регіоні;
б) обсяг випуску галузі в країні;
в) обсяг валового випуску в регіоні;
г) обсяг валового випуску в країні;
д) кількість населення у регіоні;
е) кількість населення в країні.
4. Загальні відомості та основні показники регіону:
а) рівень безробіття;
б) обсяги інвестицій;
в) купівельна спроможність населення;
г) число збиткових підприємств у регіоні.
Показники інвестиційної привабливості регіону представлені в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 - Інвестиційної привабливість
Показники інвестиційної привабливості регіону | Класифікація показників інвестиційної привабливості |
До> 0,4 | висока |
0,2 <K <0,4 | вище середнього |
0,1 <K <0,2 | середня |
0,05 <K <0,1 | нижче середнього |
K <0,05 | низька |
4.2 Перелік вихідних даних
- Числові показники конкурентоспроможності підприємства, галузі, регіону;
- Графічне представлення конкурентоспроможності регіону на осно-ве обліку конкурентоспроможності підприємств і галузей у регіоні.
4.3 Опис інформаційного забезпечення
4.3.1 Склад інформаційного забезпечення
Інформація зберігається в БД, так як це найбільш ефективний і надійний спосіб зберігання даних, а також зручний для доступу практично з будь-якого програмного засобу.
Дані зберігаються в базі даних «Основні показники регіону». Ця база регулярно поповнюється даними зі статистичних збірників.
4.3.2 Організація інформаційного забезпечення
Основні принципи організації інформаційного забезпечення системи:
1. Зберігання інформації в базі даних.
2. Використання засобів зберігання даних і швидкого доступу.
3. Зручне середовище та інструментарій обробки даних.
Файл з БД може зберігатися як на локальній машині, так і на сервері. Для функціонування системи необхідно надати доступ до файлу з інформаційними базами тільки співробітникам, безпосередньо працюють з системою і забезпечити розмежування доступу до файлу Microsoft Access. Оскільки база даних реалізована за допомогою СУБД Microsoft Access, то використовувати дані з бази можна в іншій АС, так як Access сумісний практично з будь-яким форматом бази даних і легко туди конвертується.
4.3.3 Організація збору та передачі інформації
Вихідну інформацію для АС отримують кожні півроку зі статистичних збірників. У цих збірниках докладним чином проаналізовано основні показники регіону і дано деякі порівняльні характеристики.
Інформація повинна бути достовірною, повною, несуперечливою, може уточнюватися в процесі роботи і передаватися по закритих каналах зв'язку.
4.4 Організація внутрішньомашинної інформаційної бази
Реляційна база даних, складається з наступних таблиць:
- Загальні відомості про підприємства;
- Показники підприємств;
- Регіон;
- Галузі промисловості;
- Ризики.
Далі розглянемо структуру таблиць автоматизованої системи.
Таблиця 4.4 - Структура таблиці «Загальні відомості про підприємства»
Ім'я поля | Визначення параметра | Тип Даних | Розмір |
Nazv | Назва підприємства | Текстовий | 100 |
INN | ІПН | Текстовий | 15 |
Adres | Адреса | Текстовий | 200 |
Uchred | Засновники | Текстовий | 100 |
Datasoz | Дата створення | Дата / час | 8 |
Reg | Реєстрація | Текстовий | 20 0 |
tel | Телефон | Текстовий | 15 |
otrasl | Галузь | Числовий | 2 |
Таблиця 4.5 - Структура таблиці «Показники підприємств»
Ім'я поля | Визначення параметра | Тип Даних | Розмір |
kolvosotr | Середньооблікова чисельність працівників | Числовий | 10 |
objemprod | Обсяг випуску товару | Числовий | 1 0 |
proizvfond | Власні кошти підприємства | Числовий | 10 |
fondootd | середньорічна вартість основних виробничих фондів | Числовий | 10 |
invest | Загальна сума джерел фінансування | Числовий | 10 |
zenatovar | Ціна товару | Числовий | 10 |
zenatovarpotr | Ціна товару, удовл потреби населення | Числовий | 10 |
valizd | Валові витрати | Числовий | 10 |
pribil | Прибуток від реалізації | Числовий | 10 |
sebprod | Повна собівартість продукції | Числовий | 10 |
kapital | Власний капітал | Числовий | 10 |
finob | Загальні зобов'язання | Числовий | 10 |
sredstva | Грошові кошти та швидко реалізованих цінні папери | Числовий | 10 |
finobkr | Короткострокові зобов'язання | Числовий | 10 |
ostatok | Середньорічний залишок оборотних коштів | Числовий | 10 |
objemprod1 | Обсяг продажів | Числовий | 10 |
proizvmosh | Виробнича потужність | Числовий | 10 |
reklama | Витрати на рекламу і стимулювання збуту | Числовий |