Автоматизована система обліку конкурентоспроможності регіону на основі діяльності підприємств

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

Спеціальність 230102

Автоматизовані системи обробки інформації та управління

Автоматизована система обліку конкурентоспроможності регіону на основі діяльності підприємств

Зміст

Введення

1 Огляд та аналіз існуючих систем

2 Загальносистемні рішення

2.1 Пояснювальна записка до технічного проекту

2.2 Опис схеми організаційної структури

2.3 Опис автоматизуються функцій

2.4 Постановка завдання

3 Математичне забезпечення

3.1 Призначення і характеристика комплексної методики оцінки конкурентоспроможності регіону

3.2 Використовувана інформація

3.3 Результати роботи комплексної методики оцінки конкурентоспроможності регіону

3.4 Математичне опис комплексної методики оцінки конкурентоспроможності регіону

3.5 Опис схеми роботи системи

4 Інформаційне забезпечення

4.1 Перелік вхідних даних

4.2 Перелік вихідних даних

4.3 Опис інформаційного забезпечення

4.4 Організація внутрішньомашинної інформаційної бази

4.5 Інструкція з ведення бази даних

4.6 Креслення відеокадру

5 Технічне забезпечення

5.1 Опис комплексу технічних засобів

5.2 Інструкція з експлуатації комплексу технічних засобів

6 Програмне забезпечення

6.1 Опис програмного забезпечення

6.2 Опис модульної структури

6.3 Установка і підготовка до роботи

6.4 Контрольний приклад

7 Організаційне забезпечення

7.1 Зміни в організаційній структурі

7.2 Керівництво користувача

8 Оцінка надійності автоматизованої системи

Висновок

Бібліографічний список

Введення

Конкурентоспроможність промисловості регіону є ключовим фактором економічного і соціального розвитку регіонів. Дуже важливо, щоб промислові підприємства, що знаходяться на його території, були конкурентоспроможними і тим самим сприяли збільшенню бюджету регіону, забезпечення зайнятості населення, зростанню купівельної спроможності населення, збільшення попиту, зростання ділової активності і процвітанню регіону в цілому. Очевидним наслідком конкурентоспроможності промислових підприємств є великі обсяги продажів, а також вихід підприємств на національний і світовий ринки (за умови подальшого задоволення внутрішнього попиту). На сучасному етапі розвитку економіки це особливо важливо, тому що спостерігається серйозне відставання за рівнем соціально-економічного розвитку більшості регіонів від розвинутих країн.

Для регіону аналіз і оцінка конкурентоспроможності його промисловості становить інтерес, оскільки дозволяє визначити, що слід очікувати регіону від економіки промислових підприємств і як сприяти процесу зростання їх конкурентоспроможності. У результаті аналізу конкурентоспроможності промисловості регіону важливо отримати не тільки аспектних оцінки конкурентоспроможності конкретного підприємства, а й визначити ту чи іншу галузь, що дозволяє підвищити його рівень конкурентоспроможності залежно від можливості включення даного підприємства в той чи інший тип діяльності регіону для підвищення його соціально-економічного потенціалу .

1. Огляд та аналіз існуючих систем

В даний час відсутня загальноприйнята методика оцінки конкурентоспроможності підприємства. Взагалі, в теоретичному плані проблема досягнення конкурентоспроможності різних об'єктів в умовах російської економіки знаходиться в даний час майже на нульовому рівні.

Необхідно розробити систему, яка надавала б наступні можливості:

- Створити систему управління базою даних, яка дозволяє оперативно виконувати найскладніші запити великої кількості користувачів, як департаменту окремо, так і інших підрозділів адміністрації одночасно.

  • оперативно надавати інформацію користувачеві за допомогою сучасних методів обробки інформації. За допомогою сучасної комп'ютерної техніки та мережевого обладнання досягається швидкість і оперативність подачі інформації для обробки.

  • забезпечити зручний висновок результатів роботи, тобто створення інтуїтивно-зрозумілого інтерфейсу.

  • надати можливості розширення та модернізації системи, додавання в процесі роботи нових структур даних без порушення функціонування працюючих автоматизованих підсистем.

  • розрахувати комплексний показник конкурентоспроможності регіону, який складається з двох груп: показник рівня життя і інвестиційна привабливість регіону, за методикою В.А. Андрєєва.

2. Загальносистемні рішення

2.1 Пояснювальна записка до технічного проекту

Повне найменування системи: «Автоматизована система обліку конкурентоспроможності регіону на основі діяльності підприємств». Короткий найменування - АС «Регіон».

Замовник системи: Тульський державний університет, кафедра «Автоматизованих інформаційних і керуючих систем».

Розробник системи: Рамазанов Руслан Ряшідовіч, студент групи 730241 Тульського державного університету.

Початок робіт з проектування АС: 06.09.2008

Закінчення робіт з проектування АС: 08.12.2008

Основним призначенням розробляється автоматизованої системи є створення середовища для розрахунку оцінок, подання розрахованих оцінок в графічному і текстовому вигляді, що забезпечить підтримку прийняття наступних основних груп управлінських рішень, спрямованих на розробку і реалізацію маркетингової стратегії, а також аналіз результатів такої стратегії, зокрема:

  • рішення щодо конкурентоспроможності регіону, прогноз його подальшого розвитку;

  • рішення про підтримку окремих видів галузей промисловості на підставі розрахованої комплексної оцінки конкурентоспроможності регіону;

  • рішення про практичних рекомендаціях регіональної влади, господарюючим суб'єктам з підвищення конкурентоспроможності регіону;

  • рішення про те, наскільки великий потенціал регіону як об'єкта інвестицій і до якої міри великий ризик інвестування в даний регіон;

  • рішення, спрямовані на зміцнення і розвиток законодавчої бази регіону.

  • Крім того, АС надає зручний інструментарій для обліку найбільш перспективних організацій регіону, що є потенційними об'єктами інвестицій або вже знаходяться на стадії розробки чи реалізації інвестиційного проекту.

Об'єктом автоматизації є підприємства регіону. Актуальність і необхідність роботи над маркетингом регіонів викликана, перш за все, загострення конкурентної боротьбою між регіонами країни за кваліфіковану робочу силу, прибуткові підприємства, залучення інвестицій в регіон.

У зв'язку з цим, виникає проблема ефективної і адекватної регіо-нальної політики, спрямованої на реконструкцію реформування економіки та залучення інвестицій.

Як показує практика, зусилля регіональної влади в досягненні цих цілей далеко не завжди в достатній мірі ефективні. Одна з основних причин це відсутність чітко розроблених і здійснюваних планів розвитку територій, що спираються не на федеральні фінансові ресурси, а на використання місцевого потенціалу.

Очевидно, що в даний час регіонам потрібно вивчення і оцінка, з одного боку, внутрішньорегіональних інтересів і потреб, а з іншого боку, оцінка власних можливостей їх задоволення. Це зажадає, безумовно, досить ємних науково-практичних досліджень і прогностичних розробок.

При проектуванні системи використовувалися різні ГОСТи та інші нормативно-технічні документи з проектування автоматизованих систем.

При розробці проекту застосовувалися найбільш популярні та ефективні об'єктно-орієнтовані технології, технології баз даних.

2.2 Опис схеми організаційної структури

При використанні АС «Регіон» в організаційній структурі посадові особи: головні фахівці. АС допомагає підвищувати якість прийняття рішень при організації та управління маркетингової стратегій регіону.   Схема   організаційної структури департаменту економічного розвитку адміністрації Тульської області представлена ​​на малюнку 2.1.

Рисунок 2.1 - Схема організаційної структури департаменту економііческого розвитку адміністрації Тульської області

Директор департаменту - здійснює загальне керівництво, несе повну відповідальність за його діяльність, діє від імені департаменту, представляє його в інших об'єднаннях, розпоряджається майном. Він видає накази, застосовує заходи заохочення і накладає стягнення на працівників департаменту, скасовує накази нижчестоящих керівників виробництва або дає обов'язкові для виконання розпорядження про їх зміну.

Заступник - діють від імені департаменту, координують роботу відділів аналізу та прогнозування, стратегічного розвитку, бюджетних цільових програм, бере участь в розробці проектів законів Тульської області, постанов, розпоряджень губернатора Тульської області, постанов адміністрації Тульської області з питань, віднесених до відання департаменту; організують розробки прогнозів економічного розвитку Тульської області на короткостроковий і середньостроковий періоди; організують розробки стратегій, концепцій, програм соціально-економічного розвитку Тульської області та здійснюють контроль за ходом їх виконання.

Відділ адміністративно-управлінських технологій:

- Підтримка в працездатному стані АС;

- Введення інформації, необхідної для функціонування системи, ведення довідників;

- Створення умов для зручної роботи з системою рядових користувачів;

- Проведення консультацій на місцях і в навчальному приміщенні по роботі з програмним продуктом;

- Оновлення необхідних модулів системи, модернізація системи в цілому.

Консультант - установка ПЗ на клієнтських комп'ютерах і на сервері, конфігурування БД, підтримка системи в працездатному стані. Головний фахівець-експерт - безпосередньо працює з системою і в обов'язки якого входить:

- Введення і виведення інформації;

- Ведення довідників;

- Розмежування прав користувачів;

-Консультування користувачів по роботі з програмним продуктом;

- Приймає участь в аналізі та розробці основних рішень.

Начальник відділу та його заступник беруть участь у розробці основних заходів, положень, виданих системою, а також стратегії розвитку регіону.

2.3 Опис автоматизуються функцій АС

З використанням методології IDEF0 при проектуванні АС була розроблена функціональна модель системи.

Головною функцією системи (А0) є облік конкурентоспроможності регіону. Для реалізації даної функції необхідно виконати наступні функції:

- А1: розрахунок перспективних підприємств та оцінка їх основних ризиків;

- А2: розрахунок конкурентоспроможності галузі;

- А3: розрахунок конкурентоспроможності регіону;

- А11: розрахунок критеріїв і коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства;

- А12: розрахунок ризиків;

- А21: розрахунок коефіцієнта локалізації;

- А22: розрахунок коефіцієнта душового виробництва;

- А23: розрахунок коефіцієнта спеціалізації регіону;

- А31: розрахунок комплексного показника конкурентоспроможності регіону;

- А32: розрахунок оцінки інвестиційної привабливості.

Діаграма IDEF0 представлені у додатку Б. Дерево вузлів розробленої моделі представлено на малюнку 2.2.

Рисунок 2.2 - Дерево вузлів функціональної моделі АС

2.4 Опис постановки завдання

Метою створення АС «Регіон», є скорочення часу і підвищення якості прийняття рішень при організації та управлінні маркетинговою стратегією регіону.

Можна виділити наступні завдання АС «Регіон»:

1. Створення системи управління базою даних, яка дозволяє оперативно виконувати найскладніші запити великої кількості користувачів як департаменту в окремо так і інших підрозділів адміністрації одночасно. Дане завдання реалізується протягом усього життєвого циклу системи. Зміст бази даних буде визначатися статистичною інформацією по потрібних галузей регіону та постановами вищих органів влади.

2. Оперативне надання інформації користувачу за допомогою сучасних методів обробки інформації. За допомогою сучасної комп'ютерної техніки та мережевого обладнання досягається швидкість і оперативність подачі інформації для обробки. При цьому дана задача вирішується тільки в комплексі рішень інших завдань і фактично є наслідком рішення інших завдань проекту. Моделі технічних засобів визначаються правилами придбання комп'ютерної техніки в адміністрації Тульської області та перерозподілу її всередині підрозділу.

3. Зручний висновок результатів роботи, тобто створення інтуїтивно-зрозумілого інтерфейсу. Успішне виконання цього завдання залежить від технічних засобів і від вибору технологій розробки даної системи

4. Надання можливості розширення та модернізації системи, додавання в процесі роботи нових структур даних без порушення функціонування працюючих автоматизованих підсистем. Дана підзадача дуже важлива для успішного функціонування системи довгий час. Умови змін визначаються потребами працівників департаменту за погодженням з керівними структурами департаменту. Це завдання виконується після впровадження системи в експлуатацію і протягом усього часу функціонування системи.

Вихідними даними в системі будуть:

- Числові показники конкурентоспроможності підприємства;

- Оцінка основних ризиків підприємств на основі їх числових показників;

- Числові показники конкурентоспроможності галузі: коефіцієнт локалізації, коефіцієнт душового виробництва, коефіцієнт спеціалізації регіону;

- Числові показники конкурентоспроможності регіону;

оцінка   конкурентоспроможності   регіону   на   основі   аналізу   конкурентоспроможності підприємств і галузей у регіоні в текстовій формі;

- Графічне представлення конкурентоспроможності регіону в порівнянні з іншими регіонами.

Вхідними даними в системі будуть:

1. Піврічні статистичні збірники.

2. Загальні відомості та основні показники підприємств:

а) обсяг випуску товару;

б) обсяг продажів;

в) ціна товару;

г) показник фондовіддачі;

д) показник рентабельності товару;

е) показник ліквідності підприємства.

3. Загальні відомості та основні показники галузі:

а) обсяг випуску галузі в регіоні;

б) обсяг випуску галузі в країні;

в) обсяг валового випуску в регіоні;

г) обсяг валового випуску в країні;

д) кількість населення у регіоні;

е) кількість населення в країні.

4. Загальні відомості та основні показники регіону:

а) рівень безробіття;

б) обсяги інвестицій;

в) купівельна спроможність населення;

г) число збиткових підприємств у регіоні.

3 Математичне забезпечення

3.1 Призначення і характеристика комплексної методики оцінки конкурентоспроможності регіону

У процесі маркетингового дослідження для оцінки конкурентоспроможності регіону користуються чисельними показниками, які свідчать про ступінь стійкості положення підприємства, здатності випускати продукцію, що користується попитом на ринку і забезпечує підприємству одержання намічених та стабільних кінцевих результатів.

Підприємство, що має більш низькі витрати виробництва, отримує більшу величину прибутку, що дозволяє розширювати масштаби виробництва, підвищувати його технічний рівень, економічну ефективність і якість продукції, а також удосконалювати систему збуту. У результаті конкурентоспроможність такого підприємства і що випускається їм продукції, що сприяє збільшенню її частки за рахунок інших підприємств, які не мають таких фінансових та технічних можливостей.

3.2 Використовувана інформація

Для обчислення показників конкурентоспроможності використовують дані з таблиць "Показники підприємств", "Галузі", "Показники регіону". Для аналізу і представлення даних використовуються дані з таблиці "Загальні відомості про підприємства".

3.3 Результати роботи комплексної методики оцінки конкурентоспроможності регіону

Результатом роботи алгоритму є комплекс рішень щодо конкурентоспроможності регіону, які під час роботи програми зберігається у формі, а після закінчення роботи зберігається у файл.

3.4 Математичне опис комплексної методики оцінки конкурентоспроможності регіону

У сучасних умовах конкурентоспроможність підприємства на ринку є головним критерієм ефективності виробництва, оцінки ефективності системи управління.

За комплексною методикою оцінки конкурентоспроможності підприємства отримуємо наступне:

- Рівень конкурентоспроможності вважати як середньозважену величину за показниками конкурентоспроможності конкретних товарів на конкретних ринках;

- Окремо рахувати показник стійкості функціонування підприємства.

Для точної оцінки конкурентоспроможності підприємства розглянемо динамічний метод, заснований на теорії ефективної конкуренції.

Відповідно до цієї теорії найбільш конкурентоспроможними є ті підприємства, де найкращим чином організована робота всіх підрозділів і служб. На ефективність діяльності кожної зі служб впливає безліч факторів - ресурсів. Оцінка ефективності роботи кожного з підрозділів передбачає оцінку ефективності використання ним цих ресурсів. В основі методу лежить оцінка групових показників або критеріїв конкурентоспроможності.

У першу групу входять показники, що характеризують ефективність управління виробничим процесом: економічність виробничих витрат, раціональність експлуатації основних фондів, досконалість технології виготовлення товару, організацію праці на виробництві.

У другу групу об'єднані показники, що відображають ефективність управління обіговими коштами: незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, здатність підприємства розплачуватися за своїми боргами, можливість стабільного розвитку підприємства в майбутньому.

У третю групу включені показники, що дозволяють отримати уявлення про ефективність управління збутом і просуванням товару на ринку засобами реклами і стимулювання.

І в четверту групу - показники конкурентоспроможності товару: якість товару і його ціна.

У зв'язку з тим, що кожен з цих показників має різну ступінь важливості для розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства (ККП), експертним шляхом були розроблені коефіцієнти вагомості критеріїв.

Розрахунок критеріїв і коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства проводиться за формулою середньої зваженої арифметичної:

До КП = 0,15 Е П + 0,29 Ф П + 0,23 Е С + 0,33 К Т, (3.1)

де К КП - коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства;

Е П - значення критерію ефективності виробничої діяльності підприємства;

Ф П - значення критерію фінансового положення підприємства;

Е С - значення критерію ефективності організації збуту і просування товару на ринку;

До Т - значення критерію конкурентоспроможності товару;

0,15; 0,29; 0,23; 0,33 - коефіцієнти вагомості критеріїв.

Е П = 0,31 І + 0,19 Ф + 0,40 Р Т + 0,10 П, 3.2)

Де ЕП - критерій ефективності виробничої діяльності підприємства;

І - відносний показник витрат виробництва на одиницю продукції;

Ф - відносний показник фондовіддачі;

Р Т - відносний показник рентабельності товару;

П - відносний показник продуктивності праці;

0,31; 0,19; 0,40; 0,10 - коефіцієнти вагомості показників.

Ф П = 0,29 К А + 0,20 До П 0,36 К Л + 0,15 К О, (3.3)

де Ф П - критерій фінансового положення підприємства;

До А - відносний показник автономії підприємства;

До П - відносний показник платоспроможності підприємства;

До Л - відносний показник ліквідності підприємства;

К О - відносний показник оборотності оборотних коштів;

0,29; 0,20; 0,36; 0,15 - коефіцієнти вагомості показників.

Е З = 0,37 Р П + 0,29 До З + 0,21 К М + 0,14 К Р, (3.4)

де Е С - критерій ефективності організації збуту і просування товару;

Р П - відносний показник рентабельності продажів;

З - відносний показник затовареності готовою продукцією;

До М - відносний показник завантаження виробничих потужностей;

До Р - відносний показник ефективності реклами та засобів стимулювання збуту;

0,37; 0,29; 0,21; 0,14 - коефіцієнти вагомості показників.

До Т = К / Ц, (3.5)

де К-показник якості товару;

Ц - показник ціни товару;

Кт - показник конкурентоспроможності товару.

У загальному вигляді алгоритм розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності промислового підприємства передбачає три послідовні етапи:

1) розрахунок одиничних показників конкурентоспроможності підприємства і переклад показників у відносні величини (бали).

Для переведення показників у відносні величини здійснюється їх порівняння з базовими показниками. В якості базових показників (бази для порівняння) можуть виступати:

- Середньогалузеві показники;

- Показники будь-якого конкуруючого підприємства або підприємства-лідера на ринку;

- Показники оцінюваного підприємства за минулі відрізки часу.

2) розрахунок критеріїв конкурентоспроможності підприємства за представленими вище формулами.

3) розрахунок коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства (ККП).

Дана оцінка конкурентоспроможності підприємства охоплює всі найбільш важливі оцінки господарської діяльності промислового підприємства, виключає дублювання окремих показників, дозволяє швидко і об'єктивно отримати картину положення підприємства на галузевому ринку. Використання в ході оцінки порівняння показників за різні проміжки часу дає можливість застосовувати цей метод як варіант оперативного контролю окремих служб.

Розглянемо критерії оцінки коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства:

- Ринкові лідери - підприємства, що мають максимальний коефіцієнт конкурентноздатності (КФ). Як правило, ці підприємства мають максимальну ринкову частку при продажах, є лідерами в ціновій політиці, оптимізації витрат, використанні різноманітних розподільних систем і т.д. Для підприємств-лідерів характерною поведінкою є оборона.

- Ринкові претенденти - підприємства, розрахунковий коефіцієнт конкурентоспроможності яких лежить в діапазоні від 3,1 до 9.

Ці підприємства, як правило, борються за збільшення ринкової частки продажів, проводять ціновий демпінг. Для них характерна стратегія атаки на всіх напрямках діяльності.

- Ринкові послідовники - підприємства, розрахунковий коефіцієнт конкурентоспроможності яких лежить в діапазоні від 1 до 3. Ця група підприємств проводить політику стежите за галузевим лідером, не ризикує, але і не виявляє пасивності. Підприємства цієї групи особливо обережно і виважено приймають рішення, що стосуються їх діяльності на ринку. Вони копіюють діяльність лідера, але діють більш обачно і розраховують на менші ресурси. Вони, як правило, схильні до атак з боку ринкових претендентів.

- Підприємства, що діють в ринковій ніші. Розрахунковий коефіцієнт конкурентоспроможності цієї групи лежить в діапазоні від -0,99 до -6,9. Підприємства цієї групи обслуговують маленькі ринкові сегменти, які інші учасники конкуренції не бачать або не беруть до уваги. Для них характерний високий рівень спеціалізації. Коло клієнтів обмежене, але характерний високий рівень цін. У своїй діяльності підприємства максимально залежать від клієнтів і спираються на них.

- Банкрути - підприємства з коефіцієнтом конкурентоспроможності від -7 до -10. Ці підприємства беруть режим зовнішнього управління і проводять заходи щодо виходу з банкрутства або проводять розрахунки з кредиторами і ліквідуються.

Метою оцінки ризиків підприємств повинно бути вміння авторів проекту заздалегідь передбачити всі типи ризиків, з якими вони можуть зіткнутися, джерела цих ризиків і момент, їх виникнення. А оцінивши ризики, розробити заходи щодо скорочення цих ризиків і мінімізації втрат, які вони можуть викликати.

У даній роботі використовується один з найбільш ефективних методів оцінки ризиків - метод бальної оцінки ризиків.

Для практичного використання цього методу застосовується наступна послідовність:

- Визначити прості ризики;

- Оцінити ймовірність настання подій, що відносяться до кожного простого ризику;

- Визначити питому вагу кожної простої ризику у всій сукупності;

- Розрахувати бальну оцінку настання ризику по всіх стадіях проекту;

- Класифікувати ризики;

- Розробити перелік заходів, що дозволяє їх зменшити.

Розглянемо ці кроки більш докладно:

1. Визначити прості ризики.

2.   Оцінка ймовірностей настання події, що відносяться до кожного простого ризику, та визначення питомої ваги кожного простого ризику у всій сукупності визначається за таблицею 4.1 та 4.2 розділу інформаційних ного забезпечення.

3. Розрахунок бальної оцінки настання ризику по всіх стадіях проекту.

Загальний бал для оцінки ризику розраховувався перемножуванням ймовірності настання ризикового події на коефіцієнт величини збитку від його настання:

M = S P I, (3.6)

де M - ступінь впливу ризиків

P - ймовірність виникнення ризиків, відповідно до класифікації-цією (у частках одиниці)

I - величина втрат, відповідно до класифікації (в одиницях).

5. Класифікації ризиків, тобто поділу ризиків на конкретні групи за певними ознаками.

За бальною шкалою оцінки ризиків можна виділити, три групи ризиків:

- З балом від 1 до 2 - незначні ризики, спеціальні заходи не приймаються;

- З балом від 2 до 4 - значні ризики, для них треба розробити комплекс заходів з мінімізації ймовірності їх настання;

- З балом від 4 і більше - істотні ризики, ймовірність їх настання велика і збиток від їхнього впливу критичний для проекту.

M = 0.2 * I 1 +0.2 * I 2 +0.4 * I 3 +0.9 * I 4 +0.5 * I 5 +0.6 * I шість +0.2 * I 7 +0.1 * I серпня +0.1 * I 9 +0.8 * I 10 +0.8 * I 11 +0.2 * I 12 +0.5 * I 13 +0.8 * I 14 +0.6 * I 15 +0.5 * I 16 +0.4 * I 17 +0.8 * I 18 +0.3 * I 19 +0.4 * I 20 +0.4 * I 21 +0.5 * I 22 +0.3 * I 23 +0.3 * I 24 +0.3 * I 25. (3.7)

4. Розробка переліку заходів, що дозволяє зменшити ризики.

Для ризиків з балом більше 4 необхідно розробити комплекс заходів щодо зниження їх впливу на проект.

Це найважливіша частина, в якій повинно бути дано опис ризику (ситуації, коли він може виникнути і наслідки, які він може за собою повести), обраного їх таблиці і чітко описана програма дій або зниження ймовірності настання цього ризику, або зменшення шкоди від його наслідків.

Тепер розглянемо аналіз конкурентоспроможності галузей і регіону, для яких теж використовуємо комплексну методику і розрахуємо наступні показники:

- Коефіцієнт локалізації розраховується відношенням питомої ваги цієї галузі в структурі виробництва регіону до питомої ваги тієї ж галузі в країні.

K ir = , (3.8)

де q ir - обсяг випуску i-ої галузі в регіоні r;

q i - загальний обсяг випуску i-ої галузі в країні;

Q r - обсяг валового випуску в регіоні r;

Q - обсяг валового випуску в країні.

Чим більше концентрація (або локалізація) даної галузі в регіоні, тим більше значення коефіцієнта. Якщо K ir> 1, то локалізація галузі в регіоні перевищує середню частку цієї галузі у валовому випуску країни.

Коефіцієнт душового виробництва обчислюється відношенням питомої ваги галузі регіону у відповідній структурі галузі країни до питомої ваги населення регіону в населенні країни.

ir = , (3.9)

де q ir - обсяг випуску i-ої галузі в регіоні r;

Q r - загальний обсяг випуску i-ої галузі в країні;

n i - кількість населення в регіоні;

N - кількість населення в країні;

Коефіцієнт спеціалізації регіону на даній галузі визначається як відношення питомої ваги регіону в країні по даній галузі до питомої ваги регіону у ВВП країни.

Kc ir = , (3.10)

де Kc ir - коефіцієнт спеціалізації i - ої галузі в регіоні r;

α ir - частка регіону r в обсязі випуску i галузі;

α r - частка регіону r в обсязі валового випуску в країні.

Якщо розрахункові показники більше або рівні одиниці, отже, дані галузі виступають як галузі ринкової спеціалізації і в них або існують кластери, або їх створення є можливим. При формуванні кластерів і виборі з них найбільш пріоритетних необхідно оцінити динаміку коефіцієнтів локалізації, так як збільшення значення показників у динаміці свідчить про можливі подальші перспективи зростання кластерів, а зниження - про можливу необхідність розширення асортименту продукції, що випускається, необхідність модернізації виробництва або про неперспективність кластера в майбутньому .

Ранжування галузей за цими показниками визначає пріоритетність аналізу галузей на наступному етапі. При цьому немає підстав для виключення будь-яких галузей з наступного етапу.

Кількісний аналіз галузей та регіону доповнюється якісним.

Результати даного етапу - визначення наявності та складу ресурсної бази, необхідної для забезпечення конкурентоспроможності регіону в певних секторах економіки. Ці результати формуються на основі аналізу комплексу умов, кожна з яких окремо і всі разом, складають основу конкурентної стійкості:

- Фактори виробництва, необхідні для ведення конкурентної боротьби в даній галузі;

- Попит на внутрішньому ринку для продукції галузі;

-   конкурентоспроможні   галузі-постачальники   або   інші   сопутств ющіе галузі в даному регіоні;

- Фактори, які мотивують формування ефективних стратегій організації і управління підприємствами, найважливішим з яких є конкуренція на внутрішньому ринку.

Специфіка галузі визначає різну важливість цих умов. Оцінка наявності умови може бути кількісною або якісною. Якісна оцінка можлива на основі результатів спеціалізованих опитувань керівників досліджуваних підприємств.

За методикою, запропонованою В. Є. Андрєєвим, комплексний показник конкурентоспроможності регіону складається з двох груп:

- Y - показник рівня життя;

- I - інвестиційна привабливість регіону. Відповідно кожен з них включає в себе:

Y = PC + G + L, (3.11)

де PC - купівельна спроможність населення;

G - Коефіцієнт концентрації доходів (коефіцієнт Джині);

L - рівень безробіття.

I = Ip + Ir +1 q + Q, (3.12)

де Ip - інвестиційний потенціал регіону;

Ir - Інвестиційний ризик;

Iq - реальні обсяги інвестицій;

Q - число збиткових підприємств у регіоні.

В. Є. Андрєєвим пропонується варіант розрахунку конкурентоспроможності регіону, заснований па ранжуванні регіонів за чисельним значенням кожного з приватних показників з визначенням відповідного місця регіону. Потім місце, зайняте регіоном множиться на вагове значення кожного показника і всі вони підсумовуються. Вага показника визначається його "впливом" па всю групу показників (Y або I) і виходячи з обраної теми дослідження, що ставить за мету простежити взаємозв'язок механізму ціноутворення   і   конкурентоспроможності   регіону.  

Ваги показників мають такі значення:

- PC = 0,5 - в більшій мірі враховує взаємозв'язок двох ринків:

а) товарів і послуг;

б) праці.

-   G =   0,3   -   концентрація   доходів   є   наслідком   функціонує-вання ринку праці і сильно залежить від соціальної політики регіональної влади;

- L = 0,2 - показник безробіття має суттєві похибки, тому що в умовах кризи не завжди враховує велику частку прихованого безробіття;

- Iq = 0,7 - обсяг реальних (як внутрішніх, так і зовнішніх) інвес-тицій свідчить про дійсну інвестиційної прівлекательнос-ти регіону, а отже, і про ефективність регіонального господарство-вання.

-   Ip   =   0,5   -   інвестиційний потенціал враховує основні макроекономічні характеристики, насиченість території факторами виробництва та інші показники;

- Ir = 0,4 - інтегральний показник, що розраховується консалтинговим агентством "Експерт РА" і враховує законодавчий, політичний, економічний, фінансовий, кримінальний та екологічний ризики;

- Q = 0,3 - число збиткових підприємств свідчить про їх слабкою адаптованості в силу різних причин до функціонування в умовах ринкової економіки.

k = k 1 * 0.5 + k 2 * 0.3 + k 3 * 0.2 + k 4 * 0.7 + k 5 * 0.5 + k 6 * 0.4 + k 7 * 0.3. (3.13)

Дана методика, безумовно, не може вважатися безперечною. Швидше, її треба розглядати як один з можливих варіантів побудови методики оцінки конкурентоспроможності регіону. Конкретний варіант може бути збудований під конкретну задачу, а ще точніше - під конкретну цільову групу «споживачів» території, з урахуванням якої вибираються як конкуренти, так і власне критерії та показники оцінки, вагові коефіцієнти.

Для порівняння можна використовувати метод порівнянь, який може

працювати, якщо вести мову про конкурентні та партнерських відносинах конкретного регіону з іншим, зазвичай є сусідами регіоном. Сусіди завжди і конкурувати, і партнерствувати найчастіше бувають просто змушені. У методі порівнянь для оцінки інвестиційної привабливості-ності присутня модель, що включає економічну і ризикову складові:

, (3.14)

де К - показник інвестиційної привабливості регіону, в частках одиниці;

k 1 - економічна складова, в частках одиниці;

k 2 - ризикова складова, в частках одиниці.

Економічна складова представляє відношення прибутку від інвестицій до вкладених коштів:

(3.15)

де ВРП - валовий регіональний продукт,

Д - дефіцит бюджету, в частках одиниці (відношення дефіциту держбюджету до ВРП);

Т - середня ставка оподаткування;

І - обсяг інвестицій.

Ризикова складова необхідна для оцінки рівня сукупного ризику, розраховується за наступною формулою:

(3.16)

де n - число показників;

p i - характеристика показника;

j i - вага показника.

За цим методом, регіони в залежності від значення показника інвестиційної привабливості класифікуються за таблицею 4.3 розділу інформаційне забезпечення. Схема програми представлена ​​на малюнку 3.2.

3.5 Опис схеми роботи системи

Алгоритм роботи системи являє собою послідовність наступних дій:

- Здійснюється введення необхідної інформації в базу для підрахунку показників і виведення загальної інформації;

- Здійснюється вибір дії - конкурентоспроможність підпри-ємств, конкурентоспроможність галузі, конкурентоспроможність регіону. Схема роботи системи наведена на малюнку 3.1.

Малюнок 3.1 - Схема роботи системи

Рисунок 3.2 - Схема програми

Продовження малюнка 3.2

Продовження малюнка 3.2

Продовження малюнка 3.2

Продовження малюнка 3.2

Малюнок 3.7 - Схема роботи програми (продовження)

Продовження малюнка 3.2

Продовження малюнка 3.2

4. Інформаційне забезпечення

4.1 Перелік вхідних даних

1. Піврічні статистичні збірники.

2. Загальні відомості про підприємства та їх основні ризики:

а) обсяг випуску товару;

б) обсяг продажів;

в) ціна товару;

г) показник фондовіддачі;

д) показник рентабельності товару;

е) показник ліквідності підприємства.

Класифікація ризиків за ймовірністю виникнення і величиною втрат представлена ​​в таблиці 4.1 та 4.2.

Таблиця 4.1 - Класифікація ризиків за ймовірністю виникнення

Види ризиків

Імовірність виникнення (P)


Кількісний підхід

Якісний підхід


P (у частках одиниці)


Слабовероятние

0,0 <P ≤ 0,1

Подія може відбутися у виключних випадках.

Малоймовірні

0,1 <P ≤ 0,4

Рідкісна подія, але, як відомо, вже мало місце.

Ймовірні

0,4 <P ≤ 0,6

Наявність свідоцтв достатніх для припущення можливості події.

Вельми ймовірні

0,6 <P ≤ 0,9

Подія може статися.

Майже можливі

0,9 <P <1,0

Подія, як очікується, відбудеться.

Таблиця 4.2 - Класифікація ризиків за величиною втрат

Види ризиків

Величина втрат


I

(Бали)

у% від планового прибутку

Мінімальні

0 - 1

0% <I ≤ 10%

Низькі

1 - 4

10% <I ≤ 40%

Середні

4 - 6

40% <I ≤ 60%

Високі

6 - 9

60% <I ≤ 90%

Максимальні

9 - 10

90% <I ≤ 100%

3. Загальні відомості та основні показники галузі:

а) обсяг випуску галузі в регіоні;

б) обсяг випуску галузі в країні;

в) обсяг валового випуску в регіоні;

г) обсяг валового випуску в країні;

д) кількість населення у регіоні;

е) кількість населення в країні.

4. Загальні відомості та основні показники регіону:

а) рівень безробіття;

б) обсяги інвестицій;

в) купівельна спроможність населення;

г) число збиткових підприємств у регіоні.

Показники інвестиційної привабливості регіону представлені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Інвестиційної привабливість

Показники інвестиційної привабливості регіону

Класифікація показників інвестиційної привабливості

До> 0,4

висока

0,2 <K <0,4

вище середнього

0,1 <K <0,2

середня

0,05 <K <0,1

нижче середнього

K <0,05

низька

4.2 Перелік вихідних даних

- Числові показники конкурентоспроможності підприємства, галузі, регіону;

- Графічне представлення конкурентоспроможності регіону на осно-ве обліку конкурентоспроможності підприємств і галузей у регіоні.

4.3 Опис інформаційного забезпечення

4.3.1 Склад інформаційного забезпечення

Інформація зберігається в БД, так як це найбільш ефективний і надійний спосіб зберігання даних, а також зручний для доступу практично з будь-якого програмного засобу.

Дані зберігаються в базі даних «Основні показники регіону». Ця база регулярно поповнюється даними зі статистичних збірників.

4.3.2 Організація інформаційного забезпечення

Основні принципи організації інформаційного забезпечення системи:

1. Зберігання інформації в базі даних.

2. Використання засобів зберігання даних і швидкого доступу.

3. Зручне середовище та інструментарій обробки даних.

Файл з БД може зберігатися як на локальній машині, так і на сервері. Для функціонування системи необхідно надати доступ до файлу з інформаційними базами тільки співробітникам, безпосередньо працюють з системою і забезпечити розмежування доступу до файлу Microsoft Access. Оскільки база даних реалізована за допомогою СУБД Microsoft Access, то використовувати дані з бази можна в іншій АС, так як Access сумісний практично з будь-яким форматом бази даних і легко туди конвертується.

4.3.3 Організація збору та передачі інформації

Вихідну інформацію для АС отримують кожні півроку зі статистичних збірників. У цих збірниках докладним чином проаналізовано основні показники регіону і дано деякі порівняльні характеристики.

Інформація повинна бути достовірною, повною, несуперечливою, може уточнюватися в процесі роботи і передаватися по закритих каналах зв'язку.

4.4 Організація внутрішньомашинної інформаційної бази

Реляційна база даних, складається з наступних таблиць:

- Загальні відомості про підприємства;

- Показники підприємств;

- Регіон;

- Галузі промисловості;

- Ризики.

Далі розглянемо структуру таблиць автоматизованої системи.

Таблиця 4.4 - Структура таблиці «Загальні відомості про підприємства»

Ім'я поля

Визначення параметра

Тип Даних

Розмір

Nazv

Назва підприємства

Текстовий

100

INN

ІПН

Текстовий

15

Adres

Адреса

Текстовий

200

Uchred

Засновники

Текстовий

100

Datasoz

Дата створення

Дата / час

8

Reg

Реєстрація

Текстовий

20 0

tel

Телефон

Текстовий

15

otrasl

Галузь

Числовий

2

Таблиця 4.5 - Структура таблиці «Показники підприємств»

Ім'я поля

Визначення параметра

Тип Даних

Розмір

kolvosotr

Середньооблікова чисельність працівників

Числовий

10

objemprod

Обсяг випуску товару

Числовий

1 0

proizvfond

Власні кошти підприємства

Числовий

10

fondootd

середньорічна вартість основних виробничих фондів

Числовий

10

invest

Загальна сума джерел фінансування

Числовий

10

zenatovar

Ціна товару

Числовий

10

zenatovarpotr

Ціна товару, удовл потреби населення

Числовий

10

valizd

Валові витрати

Числовий

10

pribil

Прибуток від реалізації

Числовий

10

sebprod

Повна собівартість продукції

Числовий

10

kapital

Власний капітал

Числовий

10

finob

Загальні зобов'язання

Числовий

10

sredstva

Грошові кошти та швидко реалізованих цінні папери

Числовий

10

finobkr

Короткострокові зобов'язання

Числовий

10

ostatok

Середньорічний залишок оборотних коштів

Числовий

10

objemprod1

Обсяг продажів

Числовий

10

proizvmosh

Виробнича потужність

Числовий

10

reklama

Витрати на рекламу і стимулювання збуту

Числовий

10

Таблиця 4.6-Структура таблиці «Регіон»

Ім'я поля

Визначення параметра

Тип Даних

Розмір

ValRegProd

Сума всіх доходів від реалізації продукції на рік

Числовий

10

Rashod

Сума всіх витрат бюджету

Числовий

1 0

StavNalog

Середня ставка оподаткування

Числовий

10

Invest

Обсяг інвестицій

Числовий

10

ValProd

Обсяг валового випуску в регіоні

Числовий

10

ValProdRus

Обсяг валового випуск в країні

Числовий

10

Продовження таблиці 4.6

nasel

Населення в регіоні

Числовий

10

naselstr

Населення в країні

Числовий

10

dendohod

Величина середньодушового грошового доходу населення

Числовий

10

srzenatovar

Середня ціна групи товарів

Числовий

10

nizgrup

Частка нижчої соц групи

Числовий

10

srgrup

Частка середньої соц групи

Числовий

10

vishgrup

Частка вищої соц групи

Числовий

10

dohodniz

Частка доходу нижчої групи

Числовий

10

dohodsr

Частка доходу середньої групи

Числовий

10

dohodvish

Частка доходу вищої групи

Числовий

10

investpotenz

Коефіцієнт інвестиційного потенціалу регіону відповідно до країни

Числовий

10

investrisk

Коефіцієнт інвестиційного ризику

Числовий

10

kolubit

Число збиткових підприємств

Числовий

10

bezrab

Рівень безробіття

Числовий

10

nazv

Назва регіону

Текстовий

10

Таблиця 4.7 - Структура таблиці «Галузі промисловості»

Ім'я поля

Визначення параметра

Тип Даних

Розмір

NazvOtr

Назва галузі

Текстовий

50

ObjemVip1

Обсяг випуску галузі в регіоні

Числовий

1 0

ObshObjem1

Загальний обсяг випуску галузі в країні

Числовий

1 0

valizd1

Валові витрати

Числовий

1 0

fondootd1

Середньорічна вартість основних проізводственнихфондов

Числовий

10

pribil1

Прибуток

Числовий

1 0

sebprod1

Собівартість

Числовий

10

kolvosotr1

Середньооблікова чисельність працівників

Числовий

1 0

proizvfond1

Власні кошти підпри-ємства

Числовий

10

invest1

Загальна сума джерел фінансування

Числовий

10

finob1

Загальні зобов'язання

Числовий

10

kapital1

Власний капітал

Числовий

10

finobkr1

Короткострокові зобов'язання

Числовий

10

sredstva1

Грошові кошти та швидко реалізованих цінні папери

Числовий

10

Продовження таблиці 4.7

ostatok1

Середньорічний залишок оборотних коштів

Числовий

10

objemprod1

Обсяг продажів

Числовий

10

proizvmosh1

Виробнича потужність

Числовий

10

reklama1

Витрати на рекламу і стимулювання збуту


Числовий

10

Таблиця 4.8 - Структура таблиці «Ризики»

Ім'я поля

Визначення параметра

Тип Даних

Розмір

TeorRas

Збільшення вартості найманої праці

Числовий

10

TeorRez

Неправильна оцінка ринку

Числовий

1 0

IntelSobs

Неправильне позиціонування продукту

Числовий

1 0

TechnIdea

Недостатня востреб-ність продукту на ринку (відсутність замовлень)

Числовий

10

ObjemRazr

Помилкова стратегія роботи з потенційними клієнтами

Числовий

1 0

KachRazr

Недостатня ефективність роботи з потен-ми клієнтами

Числовий

10

TechBaza

Недооцінка конкурентів

Числовий

1 0

ElemBaza

Збільшення витрат на проект

Числовий

10

EkologProbl

Затримка виконання етапів

Числовий

10

StratSbor

Недостатня кваліфікація учасників проекту

Числовий

10

ProizvMosh

Збільшення вартості найманої праці

Числовий

10

ZakazPodr

Неправильне позиціонування продукту

Числовий

10

StoimTrud

Складність входу на ринок

Числовий

10

NeprOzenka

Недостатня затребуваність продукту на ринку (відсутність замовлень)

Числовий

10

NeprProd

Помилкова стратегія роботи з потенційними клієнтами

Числовий

10

VhodRinok

Недостатня ефективність роботи з потенційними клієнтами

Числовий

10

OtsutZakaz

Недооцінка конкурентів

Числовий

10

StratKlient

Збільшення витрат на проект

Числовий

10

PotenzKlient

Затримка виконання етапів

Числовий

10

Konkurent

Недостатня кваліфікація учасників проекту

Числовий

10

ZatrProekt

Збільшення вартості найманої праці

Числовий

10

VipEtap

Неправильна оцінка ринку

Числовий

10

KvalUchProekt

Неправильне позиціонування продукту

Числовий

10

Взаємозв'язок таблиць представлена ​​на малюнку 4.1

Малюнок 4.1 - Концептуальна инфологическая модель бази даних предметної області

4.5 Інструкція з ведення бази даних

Для роботи в системі в першу чергу необхідно заповнити таблицю «Загальні відомості про підприємства», тому що без них не будуть повністю заповнені таблиці «Показники підприємств», «Регіон», «Галузі промисловості», «Ризики». У таблиці заповнюється інформації про підприємства - адреси, телефони, реквізити, інформація про засновників, досягнення підприємства, інн, а так само інформації міститься в стандартних формах бухгалтерської звітності за кілька звітних періодів (бажано використання піврічної звітності з метою відстеження динаміки основних показників).

Таблиця «Показники підприємств», «Регіон», «Галузі промисловості» формується шляхом введення даних отриманих з статистичних збірників.

Таблиця «Ризики» формується автоматично, при роботі модуля показники підприємства.

4.6 Креслення відеокадру

Креслення відеокадру «Основні результати конкурентоспроможності регіону» представлений на малюнку 4.2.

Малюнок 4.2 - Креслення відеокадру «Основні результати конкурентоспроможності регіону»

На   малюнку 4.2 представлена ​​форма   для   підрахунку   показників   конкур-ентоспособності регіону: показника рівня життя та інвестиційної привабливості регіону.

Для розрахунку необхідних показників треба натиснути кнопку «Розрахувати». Після цього з'являться числові значення показників.

5. Технічне забезпечення

5.1 Опис комплексу технічних засобів

Вихідними даними при виборі комплексу технічних засобів послужили:

- Інформаційні характеристики розв'язуваної задачі;

- Загальний обсяг інформації, що надходить у систему для обробки;

- Вимоги, які пред'являються до вирішення завдання,;

- Часові характеристики вирішуваних завдань.

Виходячи з вимог, що пред'являються до автоматизованої системи, було вирішено використовувати комплект ПЕОМ. Комп'ютерна техніка обрана у відповідності з вимогами по зручності і якості функціонування автоматизованої системи.

Для нормальної роботи автоматизованої системи обліку конкурентоспроможності регіону на основі діяльності підприємств, необхідна комп'ютерна техніка з наступними характеристиками:

- Операційна система - Windows 98, 2000 або XP;

- Процесор Pentium I I і вище;

- Оперативна пам'ять не менше 128 Мбайт;

- SVGA - дисплей (роздільна здатність екрану складає 800х600, 16 млн. кольорів);

- Жорсткий диск не менше 2 Гб;

- Миша;

- Клавіатура.

При експлуатації устаткування необхідно керуватися слідую-ські документами:

- Керівництво користувача;

- Інструкція з техніки безпеки.

Для швидкого обміну даними необхідно функціонування локальної комп'ютерної мережі, в якій будуть перебувати всі комп'ютери, на яких розташовується дана інформаційна система.

Для усунення аварійних ситуацій необхідно мати додаткові робочі комп'ютерні місця з встановленою системою, а також зберігати копії даних на певному комп'ютері або пристрої зберігання даних.

Необхідно дотримуватися вимог техніки безпеки:

- Не підключати і не відключати з'єднувачі електроживлення при поданій напрузі в мережу;

- Не залишати ПЕОМ включеної без спостерігача;

- По закінченню робіт відключати ПЕОМ від мережі.

5.2 Інструкція з експлуатації комплексу технічних засобів

Інструкція складена для комплексу технічних засобів, обраного для автоматизованої системи обліку конкурентоспроможності регіону на основі діяльності підприємств. При експлуатації даного обладнання персонал повинен пройти інструктаж з техніки безпеки при роботі з ПЕОМ.

До роботи з ПЕОМ допускаються особи, які пройшли інструктаж з техніки безпеки при роботі з електроустановками напругою до 800 В і попередній медичний огляд і не мають медичних протипоказань.

Обслуговуючий персонал складається з інженера з ремонту та обслуговування ПЕОМ, освіта вища.

Тривалість безперервної роботи з персональним комп'ютером без регламентованих перерв не повинна перевищувати 2 години. Регламентовані перерви при 8-годинній робочій зміні: через 2 години від початку робочої зміни і через 1,5-2 години після обідньої перерви тривалістю 15 хвилин кожен або тривалістю 10 хв через кожну годину роботи.

Приміщення з персональним комп'ютером повинні бути оснащені аптечкою першої медичної допомоги та вогнегасниками (вуглекислотні або порошкові).

Під одне робоче місце має бути відведена площа в 4,5-6 м 2. Робоче місце повинно бути оснащене кріслом з регульованою висотою сидіння, спинки та підлокітників. Стіл, на якому встановлюється комп'ютер, повинен бути оснащений висувною полицею для клавіатури і нішею для встановлення системного блоку.

Робота з комплексом технічних засобів здійснюється згідно з правилами роботи з ПЕОМ і техніці безпеки.

6. Програмне забезпечення

6.1 Опис програмного забезпечення

Програма реалізована на об'єктно-орієнтованої мови Object Pascal в середовищі візуального проектування Delphi. Дана мова створює програми для операційної системи Windows, забезпечує підтримку всіх можливостей що надаються системою. Середа візуального програмування Delphi забезпечує гнучкий і сучасний інструментарій, за допомогою якого створюються програми.

6.2 Опис модульної структури

Вихідні тексти програми міститися в 6 модулях:

- Form 1. Dfm, Raion. Pas - головний модуль програми, вибір потрібних дій;

- GlBazaF. Dfm, GL _ baza. Pas - модуль вибору необхідних дій з базою даних;

- Konkurprep. Dfm, konkurprep 1. Pas - модуль розрахунку показників конкурентоспсобності підприємств, основних ризиків та аналізу їх стану;

- Konkurotr. Dfm, konkurotr 1. Pas - модуль розрахунку показників конкурентоспсобності галузі, і аналізу конкурентоспроможності підприємств галузі;

- Konkurreg. Dfm, konkurreg 1. Pas - модуль розрахунку показників конкурентоспсобності регіону, та аналізу конкурентоспроможності регіону;

- Sravn. Dfm, sravn 1. Pas - модуль порівняльного аналізу показників конкурентоспроможності нашого регіону з прилеглими.

Головний модуль програми пов'язаний з усіма іншими. До того ж модуль роботи з БД безпосередньо пов'язаний з усіма обчислювальними модулями, модуль порівняльного аналізу використовується тільки після виконання модуля розрахунку покателей конкурентоспроможності регіону.

Всі модулі програми використовують об'єктно-орієнтовану методологію програмування, а також засоби візуальної побудови стандартного інтерфейсу операційної системи Windows.

Для виконання поставленого завдання були використані такі компоненти мови Delphi, як:

- Table - виконує з'єднання з таблицею в базі даних;

- DataSource - необхідний для відображення даних, обраної таблиці;

- DBGrid - представляє собою сітку, необхідний для виведення таблиць на формі;

- DBNavigator - навігатор об'єктів, який служить для управління переглядом і редагуванням даних з БД.

- Label - компонент, що відповідає за відображення написів на формі;

- Edit - служить для введення / виведення інформації;

- Query - компонент, що відповідає за виконання запитів;

- CheckBox - служить для вибору необхідних дій;

- Memo - компонент, що відповідає за виведення багаторядкового тексту;

- Panel - компонент, що відповідає за показ панелі завдань на формі.

Для функціонування системи використовується операційна система Windows наступних версій: Windows 98, Windows Me, Windows 2000, Windows XP, Windows Vista. Також для роботи системи потрібно один з варіантів підключення до MS SQL Server - або локально або віддалений доступ.

6.3 Установка і підготовка до роботи

Установка програми здійснюється шляхом розпакування архівного файлу region.exe в папку Region і запуску region. Exe.

6.4 Контрольний приклад

Для початку роботи з програмою слід запустити файл region. Exe. Має відкритися головне вікно (рисунок 6.1).

Малюнок 6.1 - Головне вікно

Потім виберемо пріоритетні напрями і натиснемо кнопку «Конкурентоспроможність підприємств» (малюнок 6.2).

Малюнок 6.2 - Вибір пріоритетних напрямів

З'явиться вікно розрахунку параметрів конкурентоспроможності підпри-ємств (рисунок 6.3).

Малюнок 6.3 - Конкурентоспроможність підприємств

Тепер виберемо потрібне підприємство і натиснемо кнопку «Розрахувати» (малюнок 6.4).

Малюнок 6.4 - Конкурентоспроможність підприємств

Далі натискаємо кнопку «Оцінити» для підрахунку комплексного показника ризиків підприємства (рисунок 6.5).

Малюнок 6.5 - Конкурентоспроможність підприємств

Тепер натискаємо на кнопку «Аналіз» і отримуємо розшифровку значення цих показників (рисунок 6.6).

Малюнок 6.6 - Конкурентоспроможність підприємств

Далі в головному вікні програми натисніть на кнопку «Конкурентоспосб-ність галузі» (малюнок 6.7).

Малюнок 6.7 - Конкурентоспроможність галузі

Натиснувши на кнопку «Розрахувати» ми отримаємо результати за такими показниками:

- Коефіцієнт локалізації;

- Коефіцієнт душового виробництва;

- Коефіцієнт спеціалізації регіону.

Натиснувши на кнопку «Звіт» ми отримаємо аналіз і оцінку конкурентоспроможності галузей за отриманими показниками (малюнок 6.4.8).

Малюнок 6.8 - Конкурентоспроможність галузі

У головному вікні програми натисніть на кнопку «Конкурентоспроможність регіону». Вікно показано на малюнку 6.9.

Малюнок 6.9 - Основні результати конкурентоспроможності регіону

Натиснувши на кнопку «Розрахувати» ми отримаємо результати за такими показниками: показник рівня життя, інвестиційна привабливість регіону. Вибравши регіон для порівняння з Тульської областю і натиснувши на кнопку «Порівняти» ми отримаємо текстове та графічне відображення отриманих результатів. Вікно представлене на малюнку 6.10.

Малюнок 6.10 - Порівняння регіонів

Закривши вікно порівняння регіонів і повернувшись у вікно «Основні результати конкурентоспроможності регіону» і клацнувши на кнопку «Звіт» ми отримаємо аналіз і оцінку конкурентоспроможності регіону за отриманими показниками. Основні результати конкурентоспроможності регіону представлені на малюнку 6.11

Малюнок 6.11 - Основні результати конкурентоспроможності регіону

Для виходу із системи, в меню слід натиснути кнопку «Вихід».

7. Організаційне забезпечення

7.1 Зміни в організаційній структурі

З впровадженням в експлуатацію АС «Регіон» в організаційній структурі департаменту змін не відбудеться. Відповідальність за супровід АС покладається на відділ адміністративно-управлінських технологій. Працювати з програмою будуть головні фахівці, що пройшли курс навчання. АС "Регіон" призначена для підвищення якості прийняття рішень при організації та управління маркетинговою стратегією регіону.

Цей відділ тісно взаємодіє з усіма відділами департаменту: відділом контролю виконання документів та забезпечення діяльності департаменту, відділом стратегічного розвитку, відділом аналізу та прогнозування, відділом бюджетних цільових програм.

7.2 Керівництво користувача

Для роботи c истема потрібно запустити Region. Exe файл. На екрані з'являється головне меню, представлене на малюнку 7.1.

Малюнок 7.1 - Головне меню

Дана система може виконувати наступні основні функції:

- Введення даних;

- Редагування введених даних;

- Перегляд статистичних показників;

- Оцінка конкурентоспроможності підприємств;

- Оцінка конкурентоспроможності галузі;

- Оцінка конкурентоспроможності регіону.

7.2.1 Робота з базою даних

У головному вікні з лівого боку розташоване вікно «Робота з базою даних» Перед нами відкриється вікно представлене на малюнку 7.2.

Малюнок 7.2 - Робота з базою даних

Далі оберіть "Загальні відомості про підприємства» після натискання на кнопку відкриється вікно, в якому можна переглядати, редагувати і зберігати необхідну інформацію. Вікно представлено на малюнку 7.3.

Малюнок 7.3 - Загальні відомості про підприємства

Аналогічно відкриваються «показники регіону» і «показники підприємств» де так само можна переглядати, редагувати і зберігати необхідну інформацію. Повернувшись до головного меню, виберемо пріоритетні напрями і натиснемо кнопку «Конкурентоспроможність підприємств» (малюнок 7.4).

Малюнок 7.4 - Вибір пріоритетних напрямів

З'явиться вікно розрахунку параметрів конкурентоспроможності підпри-ємств (рисунок 7.5).

Малюнок 7.5 - Конкурентоспроможність підприємств

Тепер виберемо потрібне підприємство і натиснемо кнопку «Розрахувати», «Оцінити», і «Аналіз». Вікно представлено на малюнку 7.6.

Малюнок 7.6 - Конкурентоспроможність підприємств

Далі в головному вікні програми натисніть на кнопку «Конкурентоспосбность галузі», де після натискання на кнопки «Розрахувати» і «Звіт» ми отримаємо аналіз і оцінку конкурентоспроможності галузей за отриманими показниками. Вікно представлено на малюнку 7.7.

Малюнок 7.7 - Конкурентоспроможність галузі

Отримали результати за такими показниками:

- Коефіцієнт локалізації;

- Коефіцієнт душового виробництва;

- Коефіцієнт спеціалізації регіону.

Далі в головному вікні програми натисніть на кнопку «Конкурентоспроможність регіону». Вікно показано на малюнку 7.8.

Малюнок 7.8 - Основні результати конкурентоспроможності регіону

Натиснувши на кнопку «Розрахувати» ми отримаємо результати за такими показниками: показник рівня життя, інвестиційна привабливість регіону. Вибравши регіон для порівняння з Тульської областю, і натиснувши на кнопку «Порівняти» ми отримаємо текстове та графічне відображення отриманих результатів. Вікно представлено на малюнку 7.9.

Малюнок 7.9 - Порівняння регіонів

Закривши вікно порівняння регіонів, і повернувшись у вікно «Основні результати конкурентоспроможності регіону» і клацнувши на кнопку «Звіт» ми отримаємо аналіз і оцінку конкурентоспроможності регіону за отриманими показниками. Основні результати конкурентоспроможності регіону представлені на малюнку 7.10.

Малюнок 7.10 - Основні результати конкурентоспроможності регіону

Для виходу із системи, в меню слід натиснути кнопку «Вихід».

8. Оцінка надійності автоматизованої системи

Оцінка якості автоматизованої системи являє собою сукупність операцій, включаючи вибір номенклатури показників якості оцінюваного ПС, визначення значень цих показників і порівняння їх з базовими значеннями.

Оцінка якості проводиться на всіх фазах життєвого циклу (аналіз, проектування, реалізація, тестування, виготовлення, впровадження, експлуатація, обслуговування) і включає вибір номенклатури показників, їх оцінку та зіставлення значень показників, отриманих в результаті порівняння з базовими значеннями.

Показники якості об'єднані в систему з 4-х рівнів. Кожен вищестоящий рівень містить в якості складових показників нижчих рівнів.

Для забезпечення можливості отримання інформації інтегральної оцінки за групами показників якості використовують чинники якості (1-й рівень): надійність системи, сопровождаемость, зручність застосування, ефективність, універсальність (гнучкість) і коректність. Кожному фактору якості відповідає певний набір критеріїв якості (комплексні показники - 2-й рівень). Критерії якості визначають однією або кількома метриками (3-й рівень). Метрики складаються з оціночних елементів (одиничних показників - 4-й рівень) визначають задане в метриці властивість. Число оціночних елементів, що входять в метрику не обмежена.

Оцінка якості системи проводиться в певній послідовності.

1. На фазі аналізу проводиться вибір показників і їх базових значень.

2. Для показників якості на всіх рівнях (фактори, критерії, метрики, оціночні елементи) приймається єдина шкала від 0 до 1.

3. Показники якості на кожному вищому рівні (крім рівня оціночних елементів) визначаються показниками якості нижчестоящого рівня.

4. У процесі оцінки якості автоматизованої системи на кожному рівні (крім рівня оціночних елементів) проводяться обчислення показників якості, тобто визначення кількісних значень абсолютних показників P і відносних показників K, що є функцією показника P і базового значення P баз.

5. Кожен показник якості другого і третього рівнів (критерій і метрика) характеризуються двома числовими параметрами - кількісним значенням і ваговими коефіцієнтами (V).

6. Сума вагових коефіцієнтів показників рівня (L), що відносяться до i-ому показником вищого рівня (L-1), є незмінною. Сума вагових коефіцієнтів (V) приймається рівною 1.

,

де i = 1, n;

n - число показників рівня (L), що відносяться до i-ому показником вищого рівня (L-1).

7. Загальна оцінка якості системи в цілому формується експертами по набору отриманих знань оцінок факторів якості.

8. Визначення усередненої оцінки (m kq) оцінного елемента з кількох його значенням (m е) проводиться за формулою:

,

де t - число значень оцінного елемента;

k - порядковий номер метрики;

q - порядковий номер оцінного елемента.

9. Підсумкова оцінка R-ої метрики j-го критерію ведеться за формулою:

,

Де Q - число оціночних елементів в R-ої метриці.

10. Абсолютні показники критеріїв i-го фактора якості визначається за формулою:

,

де n - число метрик відносяться до j-му критерію.

11. Відносний показник j-го критерію i-го фактора якості обчислюється за формулою:

K ij = P ij / P баз ij.

12. Фактор якості (R i) обчислюється за формулою:

,

де N - кількість критеріїв якості, що відносяться до i-му фактору.

Показники надійності

Взаємозв'язок фактора «Надійність» з фазою аналізу.

Н0101 - 0.65 Н0110 - 0.7

Н0102 - 0.6 Н0201 - 0.65

Н0103 - 0.8 Н0204 - 0.6

Н0104 - 0.7 Н0205 - 0.8

Н0106 - 0.5

Визначимо оцінки 1 і 2 метрик:

Р m 1 = (0.65 +0.6 +0.8 +0.7 +0.5 +0.7) / 6 = 0.66

Р m 2 = (0.65 +0.6 +0.8) / 3 = 0.68

V m 1 = 0.66 / (0.66 +0.68) = 0.5

V m 2 = 0.68 / (0.66 +0.68) = 0.5

Значення критерію: P = 0.66 * 0.5 +0.68 * 0.5 = 0.7

Таким чином, на фазі аналізу K Ф 1 = 0,7.

Фаза проектування.

Н0302 - 0.75

Н0303 - 0.85

Н0304 - 0.7

Н0305 - 0.75

Оцінений на 3 метрики:

Р m 1 = 0.66

Р m 2 = 0.68

P m 3 = (0.75 +0.85 +0.7 +0.75) / 4 = 0,76

V m 1 = 0.66 / (0.66 +0.68 +0.76) = 0.31

V m 2 = 0.68 / (0.66 +0.68 +0.76) = 0.32

V m 3 = 0.76 / (0.66 +0.68 +0.76) = 0.36

Значення критерію: P = 0.66 * 0.31 +0.68 * 0.32 +0.76 * 0.36 = 0.7

Таким чином, на фазі проектування K Ф 1 = 0,7.

Фази реалізації, тестування, виготовлення, обслуговування.

Оцінки 4 і 5 метрик:

Н0401 - 0.85

Н0501 - 1

Н0502 - 1

Р m 1 = 0.66 V m 1 = 0.31

Р m 2 = 0.68 V m 2 = 0.32

P m 3 = 0.76 V m 3 = 0.36

P m 4 = 0.85 V m 4 = 0.85 / (0.85 +1) = 0.459

P m 5 = 1 V m 5 = 1 / (0.85 +1) = 0.541

Оцінки критеріїв:

P 1 = 0.7

P 2 = 0.459 * 0,85 +0.541 * 1 = 0.931

V 1 = 0.429 V 2 = 0.571

Таким чином, на фазах реалізації, тестування, виготовлення та обслуговування K Ф 1 = 0.7 * 0.459 +0.931 * 0.571 = 0,85.

Показники супроводу

Розглянемо взаємозв'язок фактора «сопровождаемость» з фазою аналізу.

С0101 = 0.9

С0102 = 0.7

Оцінений на 1 метрики: Р m 1 = (0.9 +0.7) / 2 = 0.8

Значення критерію: P = 0.8

Таким чином, на фазі аналізу K Ф 2 = 0,8.

Фаза проектування.

С0201 = 0.75

С0301 = 0.7

С0302 = 0.2

С0303 = 0.9

С0304 = 0.8

Визначимо підсумкові оцінки 2 і 3 метрик:

P m 1 = 0.8

P m 2 = 0.75

P m 3 = (0.7 +0.2 +0.9 +0.8) / 4 = 0.65

Знайдемо абсолютний показник критерію і визначимо чинник якості:

V m 1 = 0.36

V m 2 = 0.34

V m 3 = 0.3

P = (0.8 * 0.36) + (0.75 * 0.34) + (0.65 * 0.3) = 0.74

Таким чином, на фазі проектування K Ф 2 = 0.74.

Фази реалізації, тестування та виготовлення.

С0602 = 0.7 С0803 = 0.75

С0603 = 0.9 С0901 = 0.6

С0604 = 0.95 С0902 = 0.6

С0903 = 0.85 С1001 = 1

С1002 = 0.6

Оцінки 6,8,9,10 метрик:

P m 2 = 0.75

P m 6 = (0.7 +0.9 +0.95) / 3 = 0.85

P m 8 = 0.75

P m 9 = (0.6 +0.6 +0.85) / 3 = 0.68

P m 10 = (0.6 +1) = 0.8

V m 2 = 0.54

V m 10 = 0.46

P1 = (0.88 * 0.54) + (0.75 * 0.46) = 0.82

V m 8 = 0.44

V m 9 = 0.56

P2 = (0.6 * 0.44) + (0.75 * 0.56) = 0.684

P 3 = 0.85

V 1 = 0.82/2.354 = 0.35

V 2 = 0.684/2.354 = 0.29

V 3 = 0.85/2.354 = 0.36

P = (0.82 * 0.35) + (0.684 * 0.29) + (0.85 * 0.36) = 0.79

Таким чином, на фазах реалізації, тестування та виготовлення K Ф 2 = 0,79.

Розглянемо фазу обслуговування.

P m 1 = 0.77 P m 2 = 0.88

V m 1 = 0.47

V m 2 = 0.53

P1 = (0.77 * 0.47) + (0.88 * 0.53) = 0.83

P2 = 0.684 P3 = 0.85

V1 = 0.83/2.364 = 0.35

V2 = 0.684 / 2. 364 = 0.29

V3 = 0.85 / 2. 364 = 0.36

Таким чином, на фазі обслуговування K Ф 2 = 0,79.

Показники зручності застосування

Взаємозв'язок фактора «Зручність застосування» з фазами аналізу і проектування.

У0801 = 0.78 У1002 = 0.98

У0802 = 0.98 У1101 = 0.95

У0803 = 0.99 У1102 = 0.9

У0804 = 0.99 У1201 = 0.8

У0805 = 0.8 У1202 = 0.95

У0901 = 0.9

Оцінки 8,9,10,11,12 метрик:

P m 8 = (0.78 +0.98 +0.99 +0.99 +0.8) / 5 = 0.91

P m 9 = 0.9

P m 10 = 0.95

P m 11 = 0.93

P m 12 = 0.88

V m 8 = 0.2

V m 9 = 0.2

V m 10 = 0.21

V m 11 = 0.2

V m 12 = 0.19

P = 0,19982 +0,18032 +0,1919 +0,1919 +0,1672 = 0,915

Таким чином, на фазах аналізу та проектування K Ф 3 = 0,915.

Фази реалізації та тестування.

У0302 = 0.5 У0303 = 0,8 У0304 = 0,87 У0307 = 0,76 У0309 = 0,9 У0310 = 0,99 У0312 = 0,89 У0315 = 0,8 У0314 = 0,75

У0401 = 0,99 У0402 = 0,9 У0403 = 0,95 У0406 = 0,8 У0407 = 0,95 У0408 = 0,9 У0409 = 0,97 У0411 = 0,9 У0412 = 0,9 У0413 = 0,6

У0501 = 0,9 У0502 = 0,80 У0503 = 0,8 У0504 = 0,95

У0505 = 0,99

У0601 = 1 У0604 = 0,9 У0605 = 0,96 У0606 = 1

У0607 = 1 У0608 = 0,9 У0609 = 0,95 У0701 = 0,91

Оцінки 3,4,5,6,7 метрик:

P m 3 = 0.81 V m 3 = 0.81/4.448 = 0.18

P m 4 = 0.89 V m 4 = 0.89/4.448 = 0.2

P m 5 = 0.888 V m 5 = 0.888/4.448 = 0.199

P m 6 = 0.95 V m 6 = 0.95/4.448 = 0.21

P m 7 = 0.91 V m 7 = 0.91/4.448 = 0.2

P 1 = 0.915

P 2 = 0.88

V 1 = 0.51

V 2 = 0.49

P = 0,473 +0,426 = 0,898

Таким чином, на фазах реалізації і тестування K Ф 3 = 0,898.

Фази виготовлення та обслуговування.

У0101 = 0.90 У0102 = 0.95 У0103 = 0.98

У0201 = 0.95 У0202 = 0.94 У0203 = 0.96

Визначимо оцінки 1,2 і 3 метрик:

P m 1 = 0.9433 P m 2 = 0.95 P m 3 = 0.81

V m 1 = 0.9433/2.8044 = 0.3364

V m 2 = 0.95/2.8044 = 0.3388

V m 3 = 0.81/2.8044 = 0.29

P 1 = 0.87

Визначимо оцінки 4,5,6 і 7 метрик:

P m 4 = 0.89 P m 5 = 0.888 P m 6 = 0.95 P m 7 = 0.91

V m 4 = 0.24 V m 5 = 0.24 V m 6 = 0.26 V m 7 = 0.25

P 2 = 0.9

Визначимо оцінки 8,9,10,11 і 12 метрик:

P 3 = 0.915

V 1 = 0.32

V 2 = 0.34

V 3 = 0.34

Таким чином, на фазах виготовлення та обслуговування K Ф 3 = 0,9.

Показники ефективності

Взаємозв'язок фактора «Ефективність» з фазою аналізу.

Е0101 = 0.89 Е0103 = 0.99 Е0104 = 0.86 Е0105 = 0.92

Е0110 = 0.8

Е0201 = 0.95 Е0202 = 0.94 Е0203 = 0.96 Е0206 = 0.8

Е0301 = 0.93 Е0303 = 0.94 Е0304 = 0.95

Оцінки критеріїв:

Pm 1 = 0.89 Vm 1 = 0.92/2.74 = 0.32

Pm 2 = 0.91 Vm 2 = 0.91/2.74 = 0.33

Pm 3 = 0.94 Vm 3 = 0.94/2.74 = 0.35

Таким чином, на фазі аналізу K Ф 4 = 0,91.

Розглянемо фазу проектування.

Pm 1 = 0.92

Pm 3 = 0.917

Vm 1 = 0.92/1.837 = 0.5008

Vm 3 = 0.917/1.837 = 0.4992

Таким чином, на фазі проектування K Ф 4 = 0,92.

Фази реалізації, тестування, виготовлення, обслуговування.

Показники даної фази для фактора «Ефективність» повністю збігаються з показниками фази аналізу для фактора «Ефективність». Таким чином, можна вважати K Ф 4 = 0,91.

Показники універсальності

Взаємозв'язок фактора «Універсальність» з фазою аналізу.

Г0101 = 0.89 Г0701 = 0.8

Г0102 = 0.88 Г0801 = 0.9

Г0103 = 0.95 Г0802 = 0.99

Г0104 = 0.89 Г0901 = 0.7

Визначимо оцінки 1, 7, 8 і 9 метрик:

Pm1 = 0.9 Pk1 = Pm1 = 0.9

Pm7 = 0.8 Vm7 = 0.8/2.445 = 0.33

Pm8 = 0.945 Vm8 = 0.945/2.445 = 0.39

Pm9 = 0.7 Vm9 = 0.7/2.445 = 0.28

Pk2 = 0.78

Vk 1 = 0.9/1.68 = 0.54

Vk 2 = 0.78/1.68 = 0.46

Таким чином, на фазі аналізу K Ф 5 = 0.84.

Фаза проектування.

Г0201 = 0.88

Г0202 = 0.78

Г0204 = 0.9

Г0205 = 0.9

Г0206 = 0.49

Г0301 = 0.94

Для 1 метрики-Pm 1 = 0.9

Визначимо оцінки 2 і 3 метрик:

Pm 1 = 0.9 Vm 1 = 0.9/2.63 = 0.34

Pm 2 = 0.79 Vm 2 = 0.79/2.63 = 0.30

Pm 3 = 0.94 Vm 3 = 0.94/2.63 = 0.36

Таким чином, на фазі проектування K Ф 5 = 0.88.

Фази реалізації, тестування, виготовлення, обслуговування.

Г0402 = 0,9 Г0403 = 0,85 Г0404 = 0,85 Г1405 = 0,8

Г0501 = 0.7 Г0601 = 0,9 Г1207 = 0,88

Г1004 = 0,95 Г1006 = 0,95 Г1303 = 1

Г1201 = 0.93 Г1202 = 0,87 Г1208 = 0,75

Г1301 = 0.99 Г1302 = 0,95 Г1304 = 0,9

Г1401 = 0,4 Г1402 = 0,45 Г1403 = 0,6

Г1101 = 0,4

Pm1 = 0.89 Vm1 = 0.89/5.19 = 0.17

Pm2 = 0.79 Vm2 = 0.79/5.19 = 0.15

Pm3 = 0.94 Vm3 = 0.94/5.19 = 0.18

Pm4 = 0.87 Vm4 = 0.87/5.19 = 0.17

Pm5 = 0.8 Vm5 = 0.8/5.19 = 0.15

Pm6 = 0.9 Vm6 = 0.9/5.19 = 0.17

Pk 1 = 0.86

Pk 2 = 0.78

Визначимо оцінки 10, 11, 12, 13, 14 метрик:

Pm10 = 0.95 Vm10 = 0.95/3.73 = 0.25

Pm11 = 0.4 Vm11 = 0.4/3.73 = 0.11

Pm12 = 0.86 Vm12 = 0.86/3.73 = 0.23

Pm13 = 0.96 Vm13 = 0.96/3.73 = 0.26

Pm14 = 0.56 Vm14 = 0.56/3.73 = 0.15

Pk3 = 0.81

Vk 1 = 0.86/2.45 = 0.35

Vk 2 = 0.78/2.45 = 0.32

Vk 3 = 0.81/2.45 = 0.33

K Ф 5 = 0.82

Показники коректності

Взаємозв'язок фактора «Коректність» з фазою аналізу.

К0101 = 0.95 К0102 = 0.91 К0103 = 0.95 К0104 = 0.85

К0105 = 0.96 К0106 = 0.9 К0107 = 0.85 К0108 = 0.99

К0109 = 0.98 К0110 = 0.98 К0501 = 0.95 К0502 = 0.91

К0503 = 0.9 К0601 = 0.8 К0602 = 0.8 К0603 = 0.9

К0604 = 0.92 К0605 = 0.9 К0801 = 0.9 К0802 = 0.99

К0803 = 0.9 К0804 = 0.98 К1003 = 1 К1004 = 1

Визначимо оцінку 1,5,6,8,10 метрики:

Pm 1 = 0.93 Pk 1 = Pm 1 = 0.93

Pm5 = 0.92 Vm5 = 0.92/2.72 = 0.33

Pm6 = 0.86 Vm6 = 0.86/2.72 = 0.32

Pm8 = 0.94 Vm8 = 0.94/2.72 = 0.35

Pk2 = 0.90

Pm10 = 1 Pm10 = Pk3 = 1

Vk1 = 0.93/2.83 = 0.33

Vk 2 = 0.90/2.83 = 0.32

Vk 3 = 1/2.83 = 0.35

Таким чином, на фазі аналізу K Ф 6 = 0.95.

Фазу проектування.

К0301 = 0,91 К0302 = 0,96 К0303 = 0,89 К0304 = 0,91

К0306 = 0,91 К0311 = 0,99 К0701 = 0,85 К0702 = 0,95

К0703 = 1 К0704 = 0,99 К0705 = 0,9

К0706 = 1

Pk 1 = Pm 1 = 0.93

Визначимо оцінки 3 та 7 метрик:

Pm 5 = 0.92 Vm 5 = 0.92/3.65 = 0.25

Pm6 = 0.86 Vm6 = 0.86/3.65 = 0.24

Pm3 = 0.93 Vm3 = 0.93/3.65 = 0.25

Pm7 = 0.94 Vm7 = 0.94/3.65 = 0.26

Pk 2 = 0.91

Vk 1 = 0.93/1.84 = 0.51

Vk 2 = 0.91/1.84 = 0.49

Таким чином, на фазі проектування K Ф 6 = 0.92.

Фази реалізації, тестування та виготовлення.

К0201 = 1

К0202 = 1

К0203 = 0,85

К0204 = 0,95

К0205 = 0,97

К0209 = 1

К0210 = 1

К0401 = 1

К0402 = 0,8

К0403 = 0,9

К0404 = 0,99

К0406 = 0,9

К0409 = 1

Визначимо оцінку 2 метрики:

Pm 1 = 0.93 Vm 1 = 0.93/1.9 = 0.49

Pm2 = 0.97 Vm2 = 0.97/1.9 = 0.51

Pk1 = 0.95

Визначимо оцінку 4 метрики:

Pm 5 = 0.92 Vm 5 = 0.92/5.53 = 0.17

Pm6 = 0.86 Vm6 = 0.86/5.53 = 0.15

Pm3 = 0.93 Vm3 = 0.93/5.53 = 0.17

Pm7 = 0.94 Vm7 = 0.94/5.53 = 0.17

Pm4 = 0.93 Vm4 = 0.93/5.53 = 0.17

Pm8 = 0.94 Vm8 = 0.94/5.53 = 0.17

Pk2 = 0.91

Pm10 = Pk3 = 1

Vk1 = 0.91/2.86 = 0.32

Vk2 = 0.95/2.86 = 0.33

Vk3 = 1/2.86 = 0.35

K Ф 6 = 0.95

Фаза обслуговування.

Pk 1 = 0.95 Vk 1 = 0.95/2.81 = 0.34

Pm6 = Pk2 = 0.86 Vk2 = 0.86/2.81 = 0.31

Pm10 = Pk3 = 1 Vk3 = 1/2.81 = 0.35

Таким чином, на фазі обслуговування K Ф 6 = 0.94.

Підсумковий показник якості

Знаходження оцінки якості на всіх фазах проектування:

- Фаза аналізу;

K Ф 1 = 0,7 V Ф 1 = 0,7 / 5.085 = 0,14

K Ф 2 = 0,77 V Ф 2 = 0,15

K Ф 3 = 0.915 V Ф 3 = 0,18

K Ф 4 = 0,91 V Ф4 = 0,18

K Ф 5 = 0.84 V Ф 5 = 0,17

K Ф 6 = 0,95 V Ф 6 = 0,19

R ан = 0,87

- Фаза проектування;

K Ф 1 = 0,73 V Ф 1 = 0.73/5.155 = 0,14

K Ф 2 = 0.79 V Ф 2 = 0,15

K Ф 3 = 0.915 V Ф 3 = 0,18

K Ф4 = 0,92 V Ф4 = 0,18

K Ф 5 = 0.88 V Ф 5 = 0,17

K Ф 6 = 0,92 V Ф 6 = 0,18

R пр = 0,866

- Фази реалізації та тестування;

K Ф 1 = 0,87 V Ф 1 = 0.87/5.238 = 0,17

K Ф 2 = 0,79 V Ф 2 = 0,15

K Ф 3 = 0,898 V Ф 3 = 0,17

K Ф 4 = 0,91 V Ф4 = 0,17

K Ф 5 = 0.82 V Ф 5 = 0,16

K Ф 6 = 0,95 V Ф 6 = 0,18

R р = R т = 0,876

- Фаза виготовлення;

K Ф 1 = 0,87 V Ф 1 = 0.87/5.24 = 0,17

K Ф 2 = 0,79 V Ф 2 = 0,15

K Ф 3 = 0,9 V Ф 3 = 0,17

K Ф 4 = 0,91 V Ф4 = 0,17

K Ф 5 = 0.82 V Ф 5 = 0,16

K Ф 6 = 0,95 V Ф 6 = 0,18

R виг = 0,876

- Фаза обслуговування;

K Ф 1 = 0,87 V Ф 1 = 0.87/5.23 = 0,17

K Ф 2 = 0,79 V Ф 2 = 0,15

K Ф 3 = 0,9 V Ф 3 = 0,17

K Ф 4 = 0,91 V Ф4 = 0,17

K Ф 5 = 0,82 V Ф 5 = 0,16

K Ф 6 = 0,94 V Ф 6 = 0,18

R обсл = 0,875

Таким чином, автоматизована система обліку конкурентоспроможності регіону на основі діяльності підприємств є надійною системою.

Висновок

При виконанні курсового проекту на підставі вихідних даних була побудована автоматизована система обліку конкурентоспроможності регіону на основі діяльності підприємств.

Були розроблені різні види забезпечення (математичне, інформаційне, технічне, програмне та організаційне) для даної автоматизованої системи. Вони описані у відповідних розділах цього документа.

Розроблене програмне забезпечення являє собою зручний інструмент для обліку підприємств регіону, а так само для відстеження динаміки основних показників діяльності підприємств. Додаток бази даних дозволяє зберігати, обробляти та відображати інформацію по необмеженому числу підприємств. Програмне забезпечення засноване на передових технологіях, використана архітектура клієнт-сервер, що дозволяє вести роботу з додатком одночасно декільком користувачам.

У результаті була спроектована і побудована система, яка може бути доопрацьована і модернізовано відповідно до вимог, що змінюються на проектування.

Таким чином, конкурентоспроможність регіону забезпечує зростання економіки шляхом інноваційного розвитку. Тому в сучасних умовах підвищення конкурентоспроможності стає однією з головних стратегічних цілей економічного розвитку регіонів і країни в цілому.

Бібліографічний список

  1. ГОСТ 34.201 - 89 Інформаційні технології. Види, комплектність і позначення документів при створенні автоматизованих систем.

  2. ГОСТ 34.602 - 89 Інформаційні технології. Технічне завдання на створення автоматизованих систем.

  3. ГОСТ 19.404 - 79 Пояснювальна записка.

  4. ГОСТ 19.701 - 90 Схеми алгоритмів, програм, даних і систем.

  5. ГОСТ 2.743 - 82 Умовні графічні позначення в схемах.

  6. ГОСТ 34.602-89 Технічне завдання на створення автоматизованої системи.

  7. Азоев Г.Л. Управління організацією. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 669с.

  8. Ламбен Жан-Жак. Стратегічний маркетинг. - СПб.: Наука, 1996.

  9. Портер Майкл Е. Конкуренція. - М.: Вільямс, 2002. - 496с.

  10. Светунова С.Г. Інформаційне забезпечення управління конкурентоспроможністю .- СПб, 2003

  11. Фатхутдінов Р.А. Конкурентоспроможність організації в умовах кризи: економіка, маркетинг, менеджмент. - М.: Маркетинг, 2002. - 892с.

  12. Фатхутдінов Р.А. Конкурентоспроможність: економіка, стратегія, управління. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 312 с.

  13. Джон К. Халл. Кредитний ризик. Опціони, ф'ючерси та інші похідні фінансові інструменти. Options, Futures and Other Derivatives. - 6 - е вид. - М.: «Вільямс», 2007. - С. 1056.

  14. Юданов А.Ю. Конкуренція: теорія і практика: Навчальний посібник. - 2-е вид. - М.: Гном-Прес, 1998. - 382с.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Програмування, комп'ютери, інформатика і кібернетика | Курсова
    271.5кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Автоматизована система комерційного обліку електроенергії
    Автоматизована система обліку кадрів на підприємстві
    Автоматизована система обліку праці та зарплати
    Автоматизована система обліку кадрів на підприємстві 2
    Автоматизована система обліку договорів страхування підприємницьких ризиків
    Автоматизована система складського обліку в ЗАТ Бєлгородський бройлер
    Автоматизована система обліку обороту товарів в телекомунікаційній фірмі
    Фінансові показники діяльності підприємств західносибірських регіону
    Автоматизована система обліку з підключення Інтернет-мережі в РУП Белтелеком
© Усі права захищені
написати до нас