Історизм та архаїзми

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Долю слів визначає не «вік», а їх використання у мові: ті, які називають життєво важливі, необхідні поняття, століттями не старіють; інші архаїзується досить швидко, ми перестаємо їх вживати, тому що зникають самі поняття, які цими словами позначаються. Змінилася система освіти в Росії - пішли з нашої мови слова інститут шляхетних дівиць, класна дама, реаліст (учень реального училища), інститутка.

Слова, що служили назвами зниклих предметів, понять, явищ називаються історізмамі.Все перераховані «старі слова» - це історизм. Вони займають в мові особливе положення, будучи єдиними найменуваннями давно пішли з нашого побуту предметів. Тому у історизмів немає і не може бути синонімів.

Тепер ми не Меріме аршини, не вклоняємося волосним старшинам і прикажчикам і раді забути всі «непотрібні», як нам здається, слова. Але як бути письменникам, історикам, якщо вони захочуть описати минулу епоху? В історичній літературі, в художніх творах, що оповідають про минуле нашого народу, не можна не використовувати історизм. Вони допомагають відтворити колорит епохи, надають опису минулого риси історичної достовірності.

Крім історизмів, в нашій мові виділяються й інші типи застарілих слів. Вам не доводилося спостерігати, як те чи інше слово чомусь «потрапляє в не милість»? Ми все рідше вживаємо його в мові, замінюючи іншим, і так поступово воно забувається. Наприклад, актора колись називали лицедій, комедіант, казали не подорож, а вояж, не пальці, а пальці, не чоло, а чоло. Такі застарілі слова називають цілком сучасні предмети, поняття, які тепер прийнято називати по-іншому. Нові назви витіснили колишні, і вони поступово забуваються. Застарілі слова, у яких є сучасні синоніми, замінили їх у мові, називаються архаїзмами.

Архаїзми принципово відрізняються від історизмів. Якщо історизм - це назви застарілих предметів, то архаїзми - це застарілі найменування цілком звичайних предметів і понять, з якими ми постійно стикаємося в житті.

У складі архаїзмів можна виділити різні групи слів. Одні з них відрізняються від сучасних своїх синонімів якими-небудь особливостями у звучанні, наприклад неповноголосними поєднаннями звуків (Млада - молодий, злато - золото, брег - берег, град - місто, вран - ворон; перші слова в цих парах звучать архаїчно). Подібні архаїзми називаються фонетичними. До них відносяться зустрічаються у письменників XIX століття слова клоб (сучасна Клуб), нумер (сучасна номер), стора (сучасна штора), гошпіталь (сучасна госпіталь) і подібні. Вони відрізняються від своїх «суперників» нерідко лише одним звуком, рідше - декількома звуками або застарілим наголосом.

Також до фонетичним архаїзмів належать і слова, що зберегли звук [e] перед твердим приголосним, у той час як у тому сучасних варіантах тут звучить [o] (пишеться е) - розпечений (розжарений), освічений (освічений), прирік (прирік).

Інша група архаїзмів об'єднує слова з застарілими суфіксами, приставками: музеум (сучасна музей). Як казали засланні у Грибоєдова? - У Москву переведений через моє сприяли виявленню, (а не сприяння). Такі архаїзми називаються словотворчими. І їх не мало попадається нам у творах наших улюблених поетів - Рибар, кокетствовать, марно ...

Але ще частіше серед архаїзмів зустрічаються слова, застарілі не в якійсь своїй частині, а повністю, як лексична одиниця. Це лексичні архаїзми: око-очей, уста - губи, щоки-щоки, правиця-права рука, Шуйця-ліва рука.

Як видно з прикладів, застарілі слова відрізняються один від одного за ступенем архаїчності: одні ще зустрічаються в мові, особливо у поетів, інші відомі лише за творами письменників минулого століття, а є й такі, які зовсім забуті.

Архаїзація одного з значень слова - дуже цікаве явище. Результатом цього процесу виявляється виникнення семантичних, або смислових, архаїзмів, тобто слів, ужитих в незвичайному для нас, застарілому значенні. Знання семантичних архаїзмів допомагає правильно розуміти мову письменників-класиків. А іноді їх використання не може не примусити нас серйозно задуматися ...

З архаїзмами жартувати не можна! Не слід і нехтувати ними: мовляв, йдуть з мови, ну і нехай, забудемо їх! Не поспішайте виносити вирок застарілим словам. Бувають випадки, коли вони повертаються в мову, знову вливаються до складу активної лексики. Так було, наприклад, зі словами солдат, офіцер, прапорщик, міністр, радник, які отримали в сучасній російській мові нове життя. У перші роки революції вони встигли архаізоваться, але потім повернулися, знайшовши нове значення.

Архаїзми, як і історизм, необхідні художникам слова для створення колориту давнину при зображенні старовини.

Поети-декабристи, сучасники і друзі А. С. Пушкіна, використовували старослов'янську лексику для створення цивільно-патріотичного пафосу мови. Великий інтерес до застарілих словами був відмітною рисою їх поезії. Декабристи змогли в архаізующейся лексиці виділити той пласт, який можна було пристосувати для вираження волелюбних ідей.

Оцінивши виразні можливості високої архаїчної лексики, А. С. Пушкін і в пізній період творчості звертався до неї як до незамінному джерела піднесеного звучання мови. Кого залишать байдужими, наприклад, пронизані славянизмами рядки з пушкінського "Пророка"?

Повстань, пророк, і дивись, і почуй,

Виконати волею моєї

І, оминаючи моря й землі,

Дієсловом пали серця людей.

Не тільки А. С. Пушкін і його сучасники, а й поети більш пізнього часу знаходили в архаїзму засіб піднесеного звучання мови. Протягом всього XIXі навіть на початку XXвека застарілі слова сприймалися як поетизми і не здавалися настільки архаїчними, як тепер.

Ми намагаємося вчитися у письменників хорошому літературної мови. Аналізуючи використання ними архаїзмів та історизмів, ми маємо право поставити собі питання:''А чи можемо ми самі прикрасити нашу мову цими виразними словами? ". Питання не пусте ...

На закінчення хочу побажати, щоб ми опанували мистецтвом використання історизмів та архаїзмів і не допускали ляпсусів, що викликають усмішку співрозмовника.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Твір
12.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Історизм письменницького мислення в оповідній структурі рому
Архаїзми як проблема перекладу
Стилістичні архаїзми в Історії держави Російської Карамзін
Стилістичні архаїзми в Історії держави Російської Карамзіна
Лексичні і граматичні архаїзми як елемент поетичного стилю БАхмадуліной
Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок
© Усі права захищені
написати до нас