Міністерство освіти Російської Федерації
Філія Байкальського Державного Університету Економіки і Права
в м. Усть-Ілімську
Кафедра Прикладної інформатики в економіці
Курсова робота
з дисципліни «Інформаційне забезпечення підприємства»
Інформаційне забезпечення процесу управління збутом продукції фірми
Ісполнітель___________ _____________________
(Дата) (підпис)
Руководітель__________ _____________________ доцент
(Дата) (підпис) Куклін Г.П.
Усть-Ілімськ, 2005
ЗМІСТ
ВСТУП ................................................. ........................................... 3
1. СЛУЖБА ЗБУТУ ................................................ .............................. 4
1.1 Структура служби збуту .............................................. ........ 4
1.2 Планування і організація збуту ..................................... 6
1.3 контроль і координація роботи персоналу служби збуту 7
2. ЗМІСТ РОБОТИ З ПЛАНУВАННЯ ЗБУТУ ......... 8
2.1 Проблеми та мети збуту ............................................. ............ 8
2.1.1 Прогноз попиту і кон'юнктури ............................... 9
2.2. Система планування ................................................ ........ 10
3. ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ .......... 12
3.1 Основні способи здійснення збуту продукції ........ 12
3.2 Сутності організації збуту ............................................. 14
3.3 Завдання збутової діяльності ............................................ 15
4. ЗНАЧЕННЯ І ЗАВДАННЯ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ .......................... 16
4.1 Збутові операції ............................................... .............. 16
4.2 Реалізація та оплата готової продукції ............................ 17
5. СИСТЕМА збутових органів ............................................. 19
6. ПЛАНУВАННЯ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ І КОНТРОЛЬ
НАД ЙОГО ВИКОНАННЯМ ............................................... ............... 21
6.1 Розробка плану поставки .............................................. .... 21
6.2 Розробка плану реалізації ............................................. 21
6.3 контроль над виконанням зазначених планів по термінах,
отримання продукції від цехів .............................................. ... 22
6.4 Розробка плану поставки по видах продукції ............... 23
7. ГОСПОДАРСЬКІ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ
І споживачів продукції ............................................... .. 24
8. ДОГОВІР ПОСТАВКИ ПРОДУКЦІЇ ......................................... 25
9. ПРОЕКТУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ ........................................ 27
9.1 Загальна характеристика Microsoft Access ............................ 27
10. ПОБУДОВА МОДЕЛІ ................................................ ............ 29
ВИСНОВОК ................................................. .................................. 33
Список використаної літератури ................................. 34
ВСТУП
Курсова робота з дисципліни «Інформаційне забезпечення підприємств» передбачає створення програмного продукту та документації з використання інформаційного забезпечення процесу управління збутом продукції фірми.
1. СЛУЖБА ЗБУТУ
Промислові підприємства не тільки виробляють продукцію в потрібній кількості, асортименті і якості, що відповідають запитам споживача, але й забезпечують комерційну діяльність по збуту продукції. В умовах ринкових відносин посилюється її роль, ускладнюються завдання.
Для організації комерційної діяльності з реалізації готової продукції на підприємствах створюється служба збуту.
Основними завданнями служби збуту є вивчення попиту і встановлення тісних контактів із споживачами продукції; пошук найбільш ефективних каналів і форм реалізації, що відповідають вимогам споживачів; забезпечення доставки продукції споживачеві в потрібний час; контроль над ходом реалізації продукції з метою зниження комерційних (позавиробничі) витрат і прискорення оборотності оборотних коштів.
Організація збуту продукції базується на маркетингових дослідженнях, які є основою всіх маркетингових дій. Такими дослідженнями в області збуту є дослідження потреб і попиту на дану продукцію, дослідження місткості ринку, визначення частки підприємства в загальному обсязі продажу продукції даного асортименту, аналіз ринкової ситуації, вивчення можливостей виходу на зовнішній ринок, дослідження динаміки обсягу продажів, аналіз каналів збуту, вивчення думок покупців і споживчих переваг.
1.1. Структура служби збуту
Структура служби збуту на підприємствах залежить від рівня концентрації (масштабів) і спеціалізації виробництва, територіального розміщення підприємства та ступеня господарської самостійності його підрозділів, від особливостей що випускається продукції, зокрема виробничого призначення, індивідуального (коротко-або довгострокового) споживання, від характеру і умов роботи підприємства.
Структура служби збуту включає як управлінські, так і виробничі підрозділи.
До управлінських підрозділів відносяться відділи (групи, бюро) збуту.
Відділ збуту може включати наступні бюро (групи, сектори) замовлень: вивчення попиту, планове і товарне (оперативне), договірно-претензійний експортне, монтажу, налагодження та технічного обслуговування продукції, що поставляється і ін
До виробничих підрозділів відносяться склади готової продукції, цехи (ділянки) комплектації, консервації й упакування готової продукції, виготовлення пакувальної тари, експедиції й відвантаження.
Розрізняють централізовану й децентралізовану службу збуту. При централізованій формі складське господарство адміністративно підпорядковується безпосередньо керівнику відділу збуту. При децентралізованій формі відділ збуту, відособлений від складів готової продукції.
Для кожного конкретного підприємства важливо визначити межі раціональної раціоналізації збутової діяльності, установити чітке взаємовідношення служби збуту з усіма підрозділами (службами, відділами) підприємства, усунути дублювання функцій, чітко розмежувати обов'язки усередині самої служби збуту.
Зміст функцій збутової діяльності готової продукції включає три напрямки: планування (прогнозування), організацію, контроль і координацію. Кожне з напрямків складається з ряду функцій, що відповідають специфіці даного напрямку.
1.2. Планування і організація збуту
Планування збуту включає:
1) вивчення зовнішніх і внутрішніх умов;
2) визначення цілей;
3) розробку кон'юнктури і попиту;
4) підготовку прогнозів реалізації товарів;
5) складання планів поставок готової продукції;
6) планування господарських оптимальних зв'язків;
7) вибір каналів розподілу товару;
8) планування додаткових послуг, зовнішньоторговельних операцій, рекламної діяльності;
9) складання кошторису витрат на управління збутом і розподілом, планування прибутковості.
Організація збуту включає:
1) організацію збору інформації про попит;
2) укладення зі споживачами господарських договорів на поставку продукції;
3) вибір форм і методів реалізації продукції, спосіб доставки її споживачеві;
4) підготовку продукції до відправлення споживачеві;
5) технологію товароруху; організацію інформаційно-диспетчерської служби, звітності;
6) організацію торговельної комунікації, правової та претензійної роботи;
7) організацію стимулювання попиту і рекламної діяльності.
1.3. Контроль та координація роботи персоналу служби збуту
Вона передбачає:
1) оцінку відповідності реалізації збутових функцій програмі маркетингових досліджень;
2) аналіз дії збутової служби, а також розроблених заходів щодо координації збутової роботи і підвищення її ефективності;
3) контроль і оцінку ефективності стимулювання збуту і рекламних заходів;
4) тактичний контроль над поставками продукції, здійсненням зовнішньоторговельних операцій, дотриманням договірних зобов'язань, своєчасність оплати рахунків;
5) коригування виробничої програми відповідно до надійшли замовленнями;
6) пред'явлення споживачам претензій за порушення договірних зобов'язань і несвоєчасну оплату рахунків.
2. ЗМІСТ РОБОТИ З ПЛАНУВАННЯ ЗБУТУ
Початковим етапом планування збуту є вивчення зовнішніх і внутрішніх умов функціонування підприємства. У залежності від змін зовнішніх умов виникає необхідність коректування внутрішніх.
2.1. Проблеми і мети збуту
Виявляються наявні проблеми, пов'язані зі збутом продукції, встановлюються цілі, досягнення яких буде сприяти їх вирішенню.
Такими цілями можуть бути:
1) досягнення певних розмірів доходу, обсягу продажу і частки ринку збуту, оптового товарообігу в асортиментному розрізі;
2) встановлення господарських оптимальних зв'язків;
3) підвищення ефективності роботи збутового персоналу;
4) оптимізація запасів готової продукції;
5) ефективність додаткових послуг, що надаються споживачеві;
6) раціоналізація товароруху; підвищення дієвості претензійної роботи;
7) вибір оптимальних каналів реалізації продукції; мінімізація витрат на транспортування;
8) оптимізація всіх видів витрат по збуту;
9) підвищення прибутковості і зовнішньоторговельних операцій підприємства;
10) посилення дієвості рекламної політиці підприємства; стимулювання попиту покупців.
Перелік цілей може бути різним як на різних підприємствах, так і в різні періоди на одному і тому ж підприємстві. Значимість перерахованих проблем і цілей збутової діяльності, а, отже, і глибина дослідження будуть залежати від того, в яких умовах функціонує підприємство - ринку виробника або ринку споживача.
Причому в обох випадках можуть з'явитися нові проблеми, вирішення яких потребує формування нових цілей. Таким чином, перелік проблем і цілей може бути розширений залежно від конкретного стану внутрішнього й зовнішнього середовища підприємства.
2.1.1. Прогноз попиту і кон'юнктури
У зв'язку з цим у практиці як комерційної, так і всієї господарської діяльності підприємства особливо важливою проблемою є розробка і використання прогнозів попиту і кон'юнктури. Головне, щоб ці прогнози стали основою вироблення стратегічних комерційних рішень підприємства. А для цього необхідно не тільки передбачати кількісні й структурно-якісні зміни попиту і кон'юнктури в перспективі, а й попереджати їх, формуючи потреби, докладаючи маркетингових зусиль до запобігання проблемних ситуацій на ринку.
Розробка прогнозів попиту і кон'юнктури - основа для підготовки прогнозів реалізації продукції, які складають базу для проведення всіх комерційних операцій протягом прогнозного періоду і складання поточних планів реалізації і доходів.
Після визначення проблем і конкретних цілей намічаються шляхи, етапи та послідовність дій для їх досягнення, тобто розробляється план (програма) діяльності служби збуту. Включення конкретних розділів у план обумовлюється поставленими цілями.
Прерогатива у вирішенні даних питань належить самому підприємству, який може використовувати як формалізовану, так і гнучку систему планування.
2.2. Система планування
Формалізована система планування заснована на чіткому розподілі ступенів і розділів планування з жорстко обумовленими плановими періодами при чіткому дотриманні послідовності планових операцій.
При гнучкій системі планування немає жорсткої прив'язки часу прийняття рішення до планового періоду, з'являється можливість окремим підрозділам збуту більш оперативно управляти збутовою діяльністю.
Гнучкість планування збуту знаходитися в залежності від статусу підприємства на ринку і сфери його діяльності.
Підприємства, що діють на ринках зі сталим колом споживачів, структурою попиту і конкуренцією, тобто на так званих «зрілих» ринках, як правило, використовують відносно формалізовані планові системи з жорстко обумовленими плановими періодами, розподілом функцій планування і системи розробки плану.
Підприємства, специфіка сфер, діяльності яких полягає в наявності декількох незалежних ринкових сегментів, з певними коливаннями обсягу та структури попиту. Високий ступінь ризику при проведенні операцій, агресивних і динамічно зростаючих конкурентів, частіше орієнтуються на гнучке управління збутом з використанням «цільових» планів та сценаріїв, що розробляються в міру виникнення потенційно небезпечних ситуацій або поява нових перспектив, збуту.
Планова функція збутової діяльності включає розробку планів постачання готової продукції.
У процесі розробки планів збуту продукції визначається загальний обсяг поставок продукції в цілому по підприємству і кожному споживачеві в плановому році і поквартально з розподілом по місяцях.
Для визначення залишків річної продукції на складі, на початок планованого року до фактичного залишку на певну найближчу дату, додається плановий обсяг випуску товарної продукції за період між даною датою і початком планованого року і віднімається запланований за цей період часу обсяг поставки. З настанням планового року залишки уточнюються.
На підставі річних, квартальних і місячних планів поставок відповідно до договорів відділ збуту складає номенклатурний і календарний плани-графіки постачання готової продукції.
У цих планах загальні обсяги поставки розшифровуються за типами, марками, видами, розмірами виробленої продукції, терміном поставки і конкретним споживачам.
При широкому асортименті продукції і великій кількості споживачів розробляються два види асортиментних планів постачання:
1) план постачання конкретного виду продукції в асортименті всім споживачам
2) кожному споживачеві всього замовленого асортименту продукції.
Дані плани дозволяють підприємству контролювати хід постачання конкретної продукції в розрізі кожного конкретного споживача. Вони використовуються для оперативного планування виробництва і збутової діяльності.
3. ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ
Організація збуту повинна здійснюватися у відповідності з усім комплексом ринкових і виробничих факторів діяльності підприємства. Без виконання цього обліку система збуту вступає в конфлікт з установками маркетингової стратегії.
Саме в системі збуту концентрується результат всієї маркетингової діяльності. Тому, навіть добре розроблена й правильно розрахована стратегія маркетингу може провалитися, якщо система збуту не відповідає поставленим завданням.
В умовах ринкових відносин при організації збуту виняткові значення надається індивідуальному підходу до підприємств-споживачів, важливості особистих контактів зі споживачами, спеціалізація персоналу збутової діяльності на продажі окремих видів продукції.
3.1. Основні способи здійснення збуту продукції
Збут виробничих засобів відрізняється від збуту споживчих товарів і характеризується відносно невеликим числом обізнаних споживачів, тісними стосунками підприємств-виробників і споживачів.
Безпосередньою формою угоди та ціноутворенням за фіксованою нормою прибутку. У цьому випадку не можна розраховувати на завоювання відповідної частки ринку без відвідування постійних споживачів, які зазвичай володіють великими знаннями про продукцію, її використанні.
Збут продукції може здійснюватися підприємствами трьома основними способами: через власну збутову мережу; через систему незалежних чи залежних агентів, джоберів, дистриб'юторів і брокерів.
Власна збутова мережа зорієнтована виключно на реалізації продукції свого підприємства відповідно до здійснюваної стратегії. І таки чином підприємство безпосередньо контролює хід реалізації своєї стратегії на ринку. Крім того, така система збуту дозволяє підприємству підтримувати прямий контакт із споживачами продукції.
На існуючої стадії розвитку маркетингу доцільно використовувати власну збутову мережу, а не за послуги агентів або дистриб'юторів. Над своїми співробітниками може здійснюватися кращий контроль, і, якщо необхідно, вони можуть отримувати підкріплення або перенаправлятися в інші сфери виробництва з кращими перспективами. Витрати на власний персонал зі збуту в цілому нижче, а його ефективність - вище. Філія Байкальського Державного Університету Економіки і Права
в м. Усть-Ілімську
Кафедра Прикладної інформатики в економіці
Курсова робота
з дисципліни «Інформаційне забезпечення підприємства»
Інформаційне забезпечення процесу управління збутом продукції фірми
Ісполнітель___________ _____________________
(Дата) (підпис)
Руководітель__________ _____________________ доцент
(Дата) (підпис) Куклін Г.П.
Усть-Ілімськ, 2005
ЗМІСТ
ВСТУП ................................................. ........................................... 3
1. СЛУЖБА ЗБУТУ ................................................ .............................. 4
1.1 Структура служби збуту .............................................. ........ 4
1.2 Планування і організація збуту ..................................... 6
1.3 контроль і координація роботи персоналу служби збуту 7
2. ЗМІСТ РОБОТИ З ПЛАНУВАННЯ ЗБУТУ ......... 8
2.1 Проблеми та мети збуту ............................................. ............ 8
2.1.1 Прогноз попиту і кон'юнктури ............................... 9
2.2. Система планування ................................................ ........ 10
3. ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ .......... 12
3.1 Основні способи здійснення збуту продукції ........ 12
3.2 Сутності організації збуту ............................................. 14
3.3 Завдання збутової діяльності ............................................ 15
4. ЗНАЧЕННЯ І ЗАВДАННЯ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ .......................... 16
4.1 Збутові операції ............................................... .............. 16
4.2 Реалізація та оплата готової продукції ............................ 17
5. СИСТЕМА збутових органів ............................................. 19
6. ПЛАНУВАННЯ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ І КОНТРОЛЬ
НАД ЙОГО ВИКОНАННЯМ ............................................... ............... 21
6.1 Розробка плану поставки .............................................. .... 21
6.2 Розробка плану реалізації ............................................. 21
6.3 контроль над виконанням зазначених планів по термінах,
отримання продукції від цехів .............................................. ... 22
6.4 Розробка плану поставки по видах продукції ............... 23
7. ГОСПОДАРСЬКІ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ
І споживачів продукції ............................................... .. 24
8. ДОГОВІР ПОСТАВКИ ПРОДУКЦІЇ ......................................... 25
9. ПРОЕКТУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ ........................................ 27
9.1 Загальна характеристика Microsoft Access ............................ 27
10. ПОБУДОВА МОДЕЛІ ................................................ ............ 29
ВИСНОВОК ................................................. .................................. 33
Список використаної літератури ................................. 34
ВСТУП
Курсова робота з дисципліни «Інформаційне забезпечення підприємств» передбачає створення програмного продукту та документації з використання інформаційного забезпечення процесу управління збутом продукції фірми.
1. СЛУЖБА ЗБУТУ
Промислові підприємства не тільки виробляють продукцію в потрібній кількості, асортименті і якості, що відповідають запитам споживача, але й забезпечують комерційну діяльність по збуту продукції. В умовах ринкових відносин посилюється її роль, ускладнюються завдання.
Для організації комерційної діяльності з реалізації готової продукції на підприємствах створюється служба збуту.
Основними завданнями служби збуту є вивчення попиту і встановлення тісних контактів із споживачами продукції; пошук найбільш ефективних каналів і форм реалізації, що відповідають вимогам споживачів; забезпечення доставки продукції споживачеві в потрібний час; контроль над ходом реалізації продукції з метою зниження комерційних (позавиробничі) витрат і прискорення оборотності оборотних коштів.
Організація збуту продукції базується на маркетингових дослідженнях, які є основою всіх маркетингових дій. Такими дослідженнями в області збуту є дослідження потреб і попиту на дану продукцію, дослідження місткості ринку, визначення частки підприємства в загальному обсязі продажу продукції даного асортименту, аналіз ринкової ситуації, вивчення можливостей виходу на зовнішній ринок, дослідження динаміки обсягу продажів, аналіз каналів збуту, вивчення думок покупців і споживчих переваг.
1.1. Структура служби збуту
Структура служби збуту на підприємствах залежить від рівня концентрації (масштабів) і спеціалізації виробництва, територіального розміщення підприємства та ступеня господарської самостійності його підрозділів, від особливостей що випускається продукції, зокрема виробничого призначення, індивідуального (коротко-або довгострокового) споживання, від характеру і умов роботи підприємства.
Структура служби збуту включає як управлінські, так і виробничі підрозділи.
До управлінських підрозділів відносяться відділи (групи, бюро) збуту.
Відділ збуту може включати наступні бюро (групи, сектори) замовлень: вивчення попиту, планове і товарне (оперативне), договірно-претензійний експортне, монтажу, налагодження та технічного обслуговування продукції, що поставляється і ін
До виробничих підрозділів відносяться склади готової продукції, цехи (ділянки) комплектації, консервації й упакування готової продукції, виготовлення пакувальної тари, експедиції й відвантаження.
Розрізняють централізовану й децентралізовану службу збуту. При централізованій формі складське господарство адміністративно підпорядковується безпосередньо керівнику відділу збуту. При децентралізованій формі відділ збуту, відособлений від складів готової продукції.
Для кожного конкретного підприємства важливо визначити межі раціональної раціоналізації збутової діяльності, установити чітке взаємовідношення служби збуту з усіма підрозділами (службами, відділами) підприємства, усунути дублювання функцій, чітко розмежувати обов'язки усередині самої служби збуту.
Зміст функцій збутової діяльності готової продукції включає три напрямки: планування (прогнозування), організацію, контроль і координацію. Кожне з напрямків складається з ряду функцій, що відповідають специфіці даного напрямку.
1.2. Планування і організація збуту
Планування збуту включає:
1) вивчення зовнішніх і внутрішніх умов;
2) визначення цілей;
3) розробку кон'юнктури і попиту;
4) підготовку прогнозів реалізації товарів;
5) складання планів поставок готової продукції;
6) планування господарських оптимальних зв'язків;
7) вибір каналів розподілу товару;
8) планування додаткових послуг, зовнішньоторговельних операцій, рекламної діяльності;
9) складання кошторису витрат на управління збутом і розподілом, планування прибутковості.
Організація збуту включає:
1) організацію збору інформації про попит;
2) укладення зі споживачами господарських договорів на поставку продукції;
3) вибір форм і методів реалізації продукції, спосіб доставки її споживачеві;
4) підготовку продукції до відправлення споживачеві;
5) технологію товароруху; організацію інформаційно-диспетчерської служби, звітності;
6) організацію торговельної комунікації, правової та претензійної роботи;
7) організацію стимулювання попиту і рекламної діяльності.
1.3. Контроль та координація роботи персоналу служби збуту
Вона передбачає:
1) оцінку відповідності реалізації збутових функцій програмі маркетингових досліджень;
2) аналіз дії збутової служби, а також розроблених заходів щодо координації збутової роботи і підвищення її ефективності;
3) контроль і оцінку ефективності стимулювання збуту і рекламних заходів;
4) тактичний контроль над поставками продукції, здійсненням зовнішньоторговельних операцій, дотриманням договірних зобов'язань, своєчасність оплати рахунків;
5) коригування виробничої програми відповідно до надійшли замовленнями;
6) пред'явлення споживачам претензій за порушення договірних зобов'язань і несвоєчасну оплату рахунків.
2. ЗМІСТ РОБОТИ З ПЛАНУВАННЯ ЗБУТУ
Початковим етапом планування збуту є вивчення зовнішніх і внутрішніх умов функціонування підприємства. У залежності від змін зовнішніх умов виникає необхідність коректування внутрішніх.
2.1. Проблеми і мети збуту
Виявляються наявні проблеми, пов'язані зі збутом продукції, встановлюються цілі, досягнення яких буде сприяти їх вирішенню.
Такими цілями можуть бути:
1) досягнення певних розмірів доходу, обсягу продажу і частки ринку збуту, оптового товарообігу в асортиментному розрізі;
2) встановлення господарських оптимальних зв'язків;
3) підвищення ефективності роботи збутового персоналу;
4) оптимізація запасів готової продукції;
5) ефективність додаткових послуг, що надаються споживачеві;
6) раціоналізація товароруху; підвищення дієвості претензійної роботи;
7) вибір оптимальних каналів реалізації продукції; мінімізація витрат на транспортування;
8) оптимізація всіх видів витрат по збуту;
9) підвищення прибутковості і зовнішньоторговельних операцій підприємства;
10) посилення дієвості рекламної політиці підприємства; стимулювання попиту покупців.
Перелік цілей може бути різним як на різних підприємствах, так і в різні періоди на одному і тому ж підприємстві. Значимість перерахованих проблем і цілей збутової діяльності, а, отже, і глибина дослідження будуть залежати від того, в яких умовах функціонує підприємство - ринку виробника або ринку споживача.
Причому в обох випадках можуть з'явитися нові проблеми, вирішення яких потребує формування нових цілей. Таким чином, перелік проблем і цілей може бути розширений залежно від конкретного стану внутрішнього й зовнішнього середовища підприємства.
2.1.1. Прогноз попиту і кон'юнктури
У зв'язку з цим у практиці як комерційної, так і всієї господарської діяльності підприємства особливо важливою проблемою є розробка і використання прогнозів попиту і кон'юнктури. Головне, щоб ці прогнози стали основою вироблення стратегічних комерційних рішень підприємства. А для цього необхідно не тільки передбачати кількісні й структурно-якісні зміни попиту і кон'юнктури в перспективі, а й попереджати їх, формуючи потреби, докладаючи маркетингових зусиль до запобігання проблемних ситуацій на ринку.
Розробка прогнозів попиту і кон'юнктури - основа для підготовки прогнозів реалізації продукції, які складають базу для проведення всіх комерційних операцій протягом прогнозного періоду і складання поточних планів реалізації і доходів.
Після визначення проблем і конкретних цілей намічаються шляхи, етапи та послідовність дій для їх досягнення, тобто розробляється план (програма) діяльності служби збуту. Включення конкретних розділів у план обумовлюється поставленими цілями.
Прерогатива у вирішенні даних питань належить самому підприємству, який може використовувати як формалізовану, так і гнучку систему планування.
2.2. Система планування
Формалізована система планування заснована на чіткому розподілі ступенів і розділів планування з жорстко обумовленими плановими періодами при чіткому дотриманні послідовності планових операцій.
При гнучкій системі планування немає жорсткої прив'язки часу прийняття рішення до планового періоду, з'являється можливість окремим підрозділам збуту більш оперативно управляти збутовою діяльністю.
Гнучкість планування збуту знаходитися в залежності від статусу підприємства на ринку і сфери його діяльності.
Підприємства, що діють на ринках зі сталим колом споживачів, структурою попиту і конкуренцією, тобто на так званих «зрілих» ринках, як правило, використовують відносно формалізовані планові системи з жорстко обумовленими плановими періодами, розподілом функцій планування і системи розробки плану.
Підприємства, специфіка сфер, діяльності яких полягає в наявності декількох незалежних ринкових сегментів, з певними коливаннями обсягу та структури попиту. Високий ступінь ризику при проведенні операцій, агресивних і динамічно зростаючих конкурентів, частіше орієнтуються на гнучке управління збутом з використанням «цільових» планів та сценаріїв, що розробляються в міру виникнення потенційно небезпечних ситуацій або поява нових перспектив, збуту.
Планова функція збутової діяльності включає розробку планів постачання готової продукції.
У процесі розробки планів збуту продукції визначається загальний обсяг поставок продукції в цілому по підприємству і кожному споживачеві в плановому році і поквартально з розподілом по місяцях.
Для визначення залишків річної продукції на складі, на початок планованого року до фактичного залишку на певну найближчу дату, додається плановий обсяг випуску товарної продукції за період між даною датою і початком планованого року і віднімається запланований за цей період часу обсяг поставки. З настанням планового року залишки уточнюються.
На підставі річних, квартальних і місячних планів поставок відповідно до договорів відділ збуту складає номенклатурний і календарний плани-графіки постачання готової продукції.
У цих планах загальні обсяги поставки розшифровуються за типами, марками, видами, розмірами виробленої продукції, терміном поставки і конкретним споживачам.
При широкому асортименті продукції і великій кількості споживачів розробляються два види асортиментних планів постачання:
1) план постачання конкретного виду продукції в асортименті всім споживачам
2) кожному споживачеві всього замовленого асортименту продукції.
Дані плани дозволяють підприємству контролювати хід постачання конкретної продукції в розрізі кожного конкретного споживача. Вони використовуються для оперативного планування виробництва і збутової діяльності.
3. ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ
Організація збуту повинна здійснюватися у відповідності з усім комплексом ринкових і виробничих факторів діяльності підприємства. Без виконання цього обліку система збуту вступає в конфлікт з установками маркетингової стратегії.
Саме в системі збуту концентрується результат всієї маркетингової діяльності. Тому, навіть добре розроблена й правильно розрахована стратегія маркетингу може провалитися, якщо система збуту не відповідає поставленим завданням.
В умовах ринкових відносин при організації збуту виняткові значення надається індивідуальному підходу до підприємств-споживачів, важливості особистих контактів зі споживачами, спеціалізація персоналу збутової діяльності на продажі окремих видів продукції.
3.1. Основні способи здійснення збуту продукції
Збут виробничих засобів відрізняється від збуту споживчих товарів і характеризується відносно невеликим числом обізнаних споживачів, тісними стосунками підприємств-виробників і споживачів.
Безпосередньою формою угоди та ціноутворенням за фіксованою нормою прибутку. У цьому випадку не можна розраховувати на завоювання відповідної частки ринку без відвідування постійних споживачів, які зазвичай володіють великими знаннями про продукцію, її використанні.
Збут продукції може здійснюватися підприємствами трьома основними способами: через власну збутову мережу; через систему незалежних чи залежних агентів, джоберів, дистриб'юторів і брокерів.
Власна збутова мережа зорієнтована виключно на реалізації продукції свого підприємства відповідно до здійснюваної стратегії. І таки чином підприємство безпосередньо контролює хід реалізації своєї стратегії на ринку. Крім того, така система збуту дозволяє підприємству підтримувати прямий контакт із споживачами продукції.
Разом з тим організація власної збутової мережі представляється доцільною при достатньому обсязі продажів на ринку. При обслуговуванні вузьких сегментів ринку і окремих не постійних замовників використання власного штату співробітників по збуту недоцільно. Підприємство цей метод збуту, як правило, комбінує зі збутом через посередників.
Система збуту через незалежних посередників у певних ситуаціях має свої переваги, наприклад при впровадженні продукції підприємства на нові ринки збуту. Коли власна збутова система ще не створена. У отруті випадків використання незалежної збутової мережі необхідно і на основному ринку, якщо дана мережа представлена сильними конкуруючими підприємствами через хорошого освоєння ними ринку, наявність тісних контактів із споживачами або в силу їх фінансової потужності.
Налагодження зв'язків з незалежними збутовими організаціями може сприяти витісненню з ринків конкуруючих підприємств, які співпрацюють з тими ж агентами на менш вигідних умовах.
Особливе значення має використання незалежних посередників у випадках, якщо підприємство зацікавлене в забезпеченні споживача супутніми послугами, які воно не в змозі надавати самостійно, тоді, як збутові фірми займаються наданням таких послуг.
Великі підприємства прагнуть перетворити незалежну систему збуту в систему збуту через фінансово-незалежних посередників, особливо на ринках, що мають першочергове значення для підприємства.
Зважуючи доцільність витрат на фінансове підпорядкування збутової організації, підприємство зіставляє вигідність такого заходу з перевагами і витратами створення власної збутової мережі.
3.2. Сутності організації збуту
Просування готової продукції до споживача забезпечується пошуком оптимального варіанту всіх елементів товароруху з урахуванням вимоги споживачів.
Ефективність просування готової продукції обумовлюється так само ефективністю управління запасами готової продукції, яка може здійснюватися на основі "фіксованого розміру замовлення» або «фіксованого інтервалу".
Сутність організації збуту на основі "фіксованого розміру замовлення» полягає в тому, що за домовленістю між підприємством-виробником продукції і споживачем встановлюється фіксована кількість продукції, що замовляється, а час замовлення є змінною величиною. Тоді оптимізуються витрати на транспортування. «Точкою замовлення» буде момент, коли запас готової продукції на складі досягне заздалегідь визначеної величини. При такому методі ведеться регулярний контроль залишків готової продукції на складі.
Сутність організації збуту на основі "фіксованого інтервалу» полягає в тому, що замовлення повинні виконуватися регулярно, через заздалегідь певний інтервал часу, проте кількість виробів кожного разу може бути різним. Максимальний розмір запасів готової продукції на складі в цьому випадку повинен забезпечувати споживача під час фіксованого інтервалу і включати постійно поновлюваний гарантійний запас. До моменту закінчення фіксованого інтервалу часу встановлюється кількість проданої продукції і проводиться нове, необхідне її кількість.
3.3. Завдання збутової діяльності
В умовах здійснення прямих господарських зв'язків між виробниками продукції і оптовими підприємствами або іншими споживачами особливого значення набуває організація правової і претензійної роботи. Цю функцію повинні здійснювати висококваліфіковані юристи, які володіють усіма нормативно-правовими матеріалами, що регулюють взаємини постачальників і покупців.
Збутова діяльність передбачає наявність:
Торгові комунікації підприємства, тобто передачу торгової інформації від одного споживача до інших. Торгова комунікація повинна включати всі форми впливу, забезпечувати цілеспрямовану передачу комерційних відомостей зацікавленим особам. Її мета-передача інформації про продукт по всіх каналах його просування для формування сприятливого відношення до підприємства, його виробничого.
Торгова комунікація здійснюється через:
демонстрацію продукту представникам торгівлі, посередникам, торговельно-закупівельним організаціям, підприємствам-споживачам і іншим зацікавленим особам;
Конференції (торгові, науково-практичні і т.п.), ярмарки;
Комерційну кореспонденцію і бюлетені;
Рекламу, каталоги, матеріали виставок і т.п.
Успіх підприємства залежить від підготовленості персоналу зі збуту, формування якого є складним і дорогим справою.
4. ЗНАЧЕННЯ І ЗАВДАННЯ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ
Основне завдання збутових органів - своєчасне і найбільш повне забезпечення народного господарства необхідними видами устаткування, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, а також іншими виробами, які за планами кооперативних поставок. Постачання повинні бути своєчасними, ритмічними, комплектними, точно відповідати за обсягом та асортиментом, дійсним потребам споживачів, що випливають з планів виробництва продукції і послуг.
Важливими завданнями збутових органів є: вивчення потреб народного господарства в виробленої продукції, раціоналізація процесу просування продукції від постачальників до споживачів, прискорення оборотності товарів у системі збуту й зниження витрат обігу.
4.1. Збутові операції
Величезна маса товарно-матеріальних цінностей, вироблених, у країні у процесі руху і сфери виробництва в сферу споживання проходить необхідні збутові операції: відвантаження, відпуск, постачання, реалізацію і д.р. Збут продукції є допомогою ланкою між виробництвом і розподілом, з одного боку, і споживанням - з іншого. Разом з тим збут продукції безпосередньо пов'язаний з виробництвом, споживанням і розподілом матеріальних ресурсів.
Збутові органи мають справу з готовою продукцією, постачання якої споживачам здійснюється шляхом її відвантаження або безпосереднього відпустки.
Відвантаження продукції - це відправка продукції споживачеві залізничним, автомобільним, водним або повітряним транспортом.
Відпуск продукції - це здача готової продукції вантажоодержувачу, який своїми або залученими транспортними засобами вивозить продукцію зі складу постачальника.
Залежно від форми просування продукції від постачальників споживачам поставки можуть бути транзитними або складськими. До перших відносяться поставки з прямим переміщенням продукції від підприємств-постачальників до підприємств-споживачів. При складських постачання продукція надходить до споживача через постачальницько-збутові бази і склади.
Поставка вважається своєчасно виконаним, якщо на протязі всього планового періоду постачальник відправляв продукцію у встановлені договором (або прирівняними до договору документами) строки поставки.
Продукція вважається реалізованою в тому випадку, коли вона не тільки поставлена, але й оплачена.
4.2. реалізація та оплата готової продукції
Під реалізованої продукцією промислових підприємств розуміється готова продукція, відвантажена споживачеві (покупцеві), в оплату якої повністю надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства-виготовлювача. При прийманні продукції споживачем (покупцем) безпосередньо на підприємстві-виробнику і відвантаженні її транспортом споживача продукції вважається реалізованою, якщо здача її споживачеві оформлена належними документами, передбаченими умовами та договорами поставки, якщо продукція фактично вивезена з підприємства-виробника і кошти за неї повністю надійшли на його розрахунковий рахунок.
Вартість продукції, оплаченої покупцем, але не відвантаженої в звітному періоді, в обсяг реалізованої продукції підприємства не включається. Не можна включати в обсяг реалізованої продукції вартість продукції, оплаченої, але не залишеної на відповідальному зберіганні у підприємств виготовлювача. Винятки можуть бути допущені тільки у відношенні:
Великого індивідуального устаткування, зданого замовнику, сплаченого ним і залишеного на відповідальному зберіганні на певний строк (у кожному окремому випадку з дозволу міністерства, відомства, у підпорядкуванні яких перебувають відповідно підприємство-замовник і підприємство-виробник продукції);
Експортної та іншої продукції, прийняття якої підприємством-виробником на відповідальне зберігання на вимогу замовника передбачено відповідними рішеннями уряду.
У цих випадках оплачена замовником, але залишена на відповідальному зберіганні продукція включається в обсяг реалізованої продукції за умови що здача її замовнику, а також приймання на відповідальне зберігання оформлені відповідними документами. Сплачена продукція до відвантаження повинна зберігатися окремо від решти продукції і враховуватися за позабалансовим рахунком 004 «товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання».
5. СИСТЕМА збутових органів
Структурна побудова відділів збуту на підприємствах багато в чому залежить від обсягу збутової роботи, характеру та якості продукції, що відвантажується і багатьох інших особливостей. На деяких підприємствах з невеликим обсягом збутової роботи функціонують фінансово збутові відділи. На більшості ж підприємств існують самостійні відділи збуту. При цьому в багатономенклатурних виробництвах у відділі збуту є кілька груп з контролю над виконанням плану поставок окремих видів готової продукції.
Працівники відділу збуту повинні забезпечити своєчасне отримання замовлень на виготовлену продукцію, організувати своєчасну її відвантаження, з тим щоб, з одного боку, найбільш повно задовольняти потреби народного господарства, а з іншого - забезпечити виконання плану виробництва і реалізації продукції і плану по прибутку, витрат і рентабельності виробництва на підприємстві.
У зв'язку з цим основними функціями заводських відділів збуту є: організація виконання плану поставки продукції в точній відповідності з укладеними договорами або документами, прирівняними до них, забезпечення своєчасного і повного надходження платежів за відвантажену продукцію, тобто в організації виконання плану реалізації продукції; забезпечення виробництва замовленнями; своєчасне укладання договорів із споживачами та контроль за суворим їх виконанням за термінами, кількості і асортименту продукції, що поставляється, планування і регулювання запасів готової продукції на підприємстві, контроль за їх комплектним станом; здійснення оперативного обліку та статистичної звітності з виконання планів постачання і залишкам готової продукції на складах підприємства
Будучи структурним підрозділом підприємства, відділ збуту веде свою роботу в тісній взаємодії з іншими його підрозділами.
Відділ збуту тісно пов'язаний з технічним відділом з уточнення і коригування замовлень які, якщо підприємство отримує замовлення-специфікації безпосередньо від споживачів. Відділ збуту також перебувати в постійному зв'язку з плановим (виробничим) відділом з приводу включення надходять замовлень у виробничу програму і контролю за виконанням цих замовлень у передбачені договорами терміни. У справі комплектування продукції відділ збуту працює спільно з відділом технічного контролю і цехами підприємства.
Відділ збуту в частині оформлення рахунків, розробки плану виробництва і реалізації продукції, розрахунків зі споживачами пов'язаний з фінансовим відділом. Спільно з юридичним відділом підприємства відділ збуту організовує укладення договорів із споживачами. У справі відвантаження готової укомплектованої продукції відділ збуту має оперативний зв'язок з транспортним господарством підприємства.
Відділу збуту на підприємстві відводитися провідна роль у розробці плану виробництва і реалізації продукції, в частині укладення договорів на поставку продукції та планування її збуту. Відділи збуту підприємств покликані сприяти впровадженню в країні найбільш прогресивної форми постачань-поставок за прямими господарським тривалим зв'язкам.
6. ПЛАНУВАННЯ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ І КОНТРОЛЬ НАД ЙОГО ВИКОНАННЯМ
Планування збуту продукції на підприємстві включає: розробку плану поставки, плану реалізації, контроль над виконанням зазначених планів за термінами, одержання продукції від цехів, організації відвантаження та інші функції. У свою чергу планування постачання та реалізації продукції охоплює планування запасів, узгодження плану поставки з планами перевезень, комплектування готової продукції та вирішення ряду інших питань.
6.1. Розробка плану поставки
План постачання продукції являє собою сукупність планово-розрахункових документів, в яких визначаються номенклатура продукції, що поставляється, вимоги до її якості, кількість і терміни поставки, тобто основні вимоги, передбачені в укладених договорах. Цей план розробляється в натуральних одиницях вимірах і є основним документом, відповідно до якого підприємство виконує зобов'язання перед споживачами. План постачання розробляється на основі портфеля замовлень, договорів і нарядів на поставку конкретної продукції споживачам (підприємствам, постачальницько-збутових і торговельним організаціям).
6.2 Розробка плану реалізації
На підставі плану поставки розробляється план реалізації продукції. При плануванні збуту продукції на підприємстві враховують величину залишків продукції на початок і кінець планового періоду, її кількість, яка споживається для власних потреб, участь інших підприємств у комплектуванні відвантажується в порядку кооперації. Крім того, повинна враховуватися черговість виконання замовлень і відвантаження продукції. Вона визначається головним чином договірними зобов'язаннями перед споживачами або документами, прирівняними до договорів. При цьому слід враховувати, що першочерговим відвантаженні підлягає та продукція, яка відвантажується за розпорядженням уряду, а також продукція, що йде на експорт.
Величину запасів готової продукції на початок, і кінець планового періоду визначають збутові відділи підприємств; інші показники, що впливають на обсяг постачання та реалізації, розраховуються іншими відділами. Що стосується продукції для власних потреб, то в разі її дефіцитності обсяг власного споживання обмежується нарядами вищестоящої організації. При цьому працівники відділу збуту, зобов'язані стежити за тим, щоб фактичне споживання цієї продукції не перевищував установлених розмірів.
6.3 Контроль над виконанням зазначених планів за термінами, одержання продукції від цехів
Оскільки обов'язковою умовою виконання плану реалізації є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства протягом планового періоду, планові терміни відвантаження продукції повинні встановлюватися з урахуванням віддаленості покупців, строків пробігу платіжних документів, часу акцепту і обробки документів у банках постачальника і споживача.
Крім визначення загального обсягу постачання та реалізації необхідно через плановий (виробничий) відділ підприємства планувати розподіл замовленої номенклатури продукції по цехах, пов'язувати плани постачання з наявними виробничими можливостями підприємства.
6.4 Розробка плану поставки по видах продукції
Підприємства, що мають багатономенклатурному виробництво і постачають продукцію широкому колу споживачів, виконують велику роботу з систематизації договорів.
Обов'язковою є і розробка плану поставки по видах продукції, яка полягає в угрупованні нарядів-замовлень з видів продукції, що замовляється і рознесенні з них відповідних даних до карток (встановленої на підприємстві форми). Якщо в будь - якому вбранні замовляється кілька видів продукції, то дані замовлення заносяться до плану поставки по кожному виду продукції.
Розробка плану асортиментної поставки дозволяє визначити асортиментну структуру продукції, що замовляється, рівень і зрушення у виготовленні складних, трудомістких, металомістких і інших видів продукції. Зазначений план дозволяє порівняно швидко скласти місячний замовлення продукції виробництва, розподілити його по цехах підприємства, визначити асортиментний склад продукції, який необхідно виготовити в першу чергу у відповідності з термінами, передбаченими у договірних зобов'язаннях.
Після встановлення планового завдання на виробництво відповідного виду продукції кожному цеху плановим (виробничим) відділом видаються цехові замовлення на виготовлення продукції, які повинні бути ув'язані з термінами виготовлення всього замовлення споживача.
Відділ збуту підприємства повинен систематично стежити за ходом виконання плану поставки в номенклатурі продукції по кожному постачальнику.
7. ГОСПОДАРСЬКІ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ постачальників і споживачів продукції
Виникаючі при поставках продукції виробничо-технічного призначення між постачальниками і споживачами господарські зв'язки являють собою сукупність організаційних, економічних, і правових взаємин.
Ці зв'язки повинні забезпечувати: найменші витрати обігу, в тому числі найменші транспортні витрати; найменші сукупні (як у постачальника, так і у споживача) запаси продукції; своєчасність надходження продукції до споживача; мінімальний документообіг; просту систему договірних відносин; найбільш повну реалізацію продукції у постачальника і найбільш повне задоволення потреб споживача.
У залежності від того, встановлюються господарські зв'язки між підприємствами безпосередньо або через посередника (постачальницько-збутову або організації торгівлі), розрізняють прямі господарські зв'язки і господарські зв'язки з посередником, або господарські непрямі зв'язки.
У залежності від ступеня стійкості господарські зв'язки підрозділяються на короткочасні і тривалі. Тривалі зв'язку можуть виникати як при постачанні продукції, виробництво якої здійснюється відносно невеликим колом підприємств - виробників, так і постачання масових видів продукції, що має широкий вжиток.
Прямі господарські тривалі зв'язки між підприємствами позитивно впливають на ефективність виробництва, сприяють підвищенню рівномірності випуску продукції, поліпшення використання устаткування, скорочення витрат матеріальних ресурсів та їх виробничих запасів, зниження браку і підвищення якості продукції, створенню сприятливих умов для виробництва нових прогресивних видів продукції. Тривалі взаємини створюють гарантію реалізації продукції і тим самим стимулюють її виробництво.
8. ДОГОВІР ПОСТАВКИ ПРОДУКЦІЇ
За допомогою договорів сторони закріплюють взаємні зобов'язання з постачання продукції, уточнюють і конкретизують планові завдання, намічають шляхи і способи їх виконання, передбачають постійний контроль, і відповідальність за виконання взятих зобов'язань.
У практиці застосовуються такі види господарських договорів на реалізацію продукції: договір поставки - основна форма, в якій здійснюється безпосереднє рух засобів виробництва від виробника до споживача;
Договір поставки. Договір містить обов'язки постачальника передати у певні строки або строк покупцеві у власність або в оперативне управління певну продукцію згідно з обов'язковим для обох сторін плановим актом розподілу продукції і обов'язок покупця прийняти і оплатити її за встановленими цінами. Договір укладається у письмовій формі одним з таких способів:
а) складання документа, що підписується обома сторонами;
б) обміном листами, телеграмами;
в) підтвердженням замовлення покупця;
г) прийняттям сторонами до виконання наряду.
Сторони повинні досягти згоди за певними умовами поставки.
Договір вважається неукладеним за відсутності в ньому умов про предмет поставки (найменування, кількість, якість, а для товарів народного споживання - і асортимент), терміни поставки, ціні.
Зміна або розірвання договору оформляється угодою, що підписується сторонами, або шляхом обміну листами, телеграмами. При не досягненні угоди спір вирішується арбітражем за заявою зацікавленої сторони.
Кількість підлягає поставці продукції встановлюється у договорі за згодою сторін.
Терміни поставки (квартальні, місячні, декадні) визначаються в договорі з урахуванням необхідності безперебійного постачання покупців і забезпечення ритмічності виробництва.
Дострокова поставка допускається тільки за згодою покупця і зараховується в рахунок кількості продукції, що підлягає поставці в наступному періоді. Кількість продукції, недопоставленої постачальником або не вибрана покупцем в одному періоді поставки, додається до кількості поставки продукції, що підлягає поставці в наступному періоді.
Покупець в праві, повідомивши постачальника, відмовитися від прийняття продукції, поставка якої прострочена, якщо в договорі не передбачено інше. Продукцію, відвантажену постачальником до одержання повідомлення покупця, який зобов'язаний прийняти та оплатити.
Днем виконання договору поставки вважається:
а) при відвантаженні іногородньому одержувачу - день здачі продукції органу транспорту або зв'язку, визначається датою на транспортному документі або документі органу зв'язку;
б) при здачі продукції на склад одержувача або постачальника (виробника) - дата приймально-здавального акту або розписки в одержанні продукції.
9. ПРОЕКТУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ
9.1. Загальна характеристика Microsoft Access
Програма Microsoft access 2000 є реляційної СУБД, яка може функціонувати під управлінням операційних систем Windows.
СУБД Access має стандартизований інтерфейс додатків Windows. Більшість дій по роботі з різними елементами в середовищі Access можна виконати за допомогою таких засобів: команд основного меню, кнопок панелей інструментів, команд контекстного меню і комбінацій клавіш. Контекстне меню певного елемента БД викликається клацанням правою кнопкою миші при розміщенні її покажчика над цим елементом.
База даних є основним компонентом проекту програми Access і може включати до свого складу таблиці, форми, запити, звіти, макроси та модулі.
Для роботи з базою даних в Access має стандартне вікно, з якого можна викликати будь-який її об'єкт перегляду, виконання, розробки або модифікації. Користувач для роботи з базою даних може розробляти свій інтерфейс, основу якого зазвичай складають форми. На формах розміщуються різні елементи, такі як поля таблиць, поля зі списком, кнопки, списки, що розкриваються. Вимикачі, перемикачі, прапорці, малюнки, підлеглі форми і т.д.
Таблиця являє собою основну одиницю зберігання даних в базі. Поняття таблиці в Access повністю відповідає аналогічному поняттю реляційної моделі даних. У довільній базі зазвичай є сукупність пов'язаних між собою таблиць.
Форма являє собою об'єкт бази даних Access, в якому розробник розміщує елементи управління, які беруть дії користувачів
або службовці для введення, відображення і зміни даних у полях.
Запит є формалізоване вимога на добір даних з таблиць або на виконання певних дій з даними. Запит дозволяє створити набір записів з даних, що знаходяться в різних таблицях, і використовувати його як джерело даних для форми або звіту.
У Access можна створити і виконувати такі основні типи запитів:
- На вибірку;
- Оновлення;
- Видалення;
- Додавання даних.
За допомогою запитів також можна створювати нові таблиці, використовуючи дані з однієї або декількох існуючих таблиць.
10. ПОБУДОВА МОДЕЛІ
Інформаційне забезпечення процесу збуту продукції на підприємстві складається з семи сутностей: товар, товар на складі, покупець, склад, накладна, список накладної, одиниці вимірювання.
Основною ланкою в курсовій «інформаційне забезпечення процесу збуту продукції на підприємстві» є товар, ця сутність відводиться для зберігання відомостей про товар, що знаходиться в розпорядженні підприємства. Він підрозділяється на наступні атрибути: (номер товару, найменування, одиниці вимірювання).
Так як назви товарів можуть бути досить громіздкими, то їх доцільно нумерувати і посилатися на ці номери. Для цього вводиться цілочисельний атрибут "номер товару", який буде автоматично нарощуватися на одиницю при введенні в базу даних нового товару.
Аналогічно створюються: номер товару на складі, номер покупця, номер складу, номер накладної, номер списку накладної, порядковий номер одиниці вимірювання.
Сутність «товар на складі» включає наступні атрибути (номер товару, номер складу, залишок товару, поточна ціна);
«Покупець» - (номер покупця, найменування, адресу, банківські реквізити);
«Склад» - (номер складу, найменування складу);
«Накладна» - (номер накладної, дата, сума, склад, покупець);
«Список накладної» - (номер накладної, товар, кількість товару, ціна товару);
«Одиниці виміру» - (порядковий номер, короткий, повне).
Виділення цих сутностей дозволить скоротити обсяг даних і знизити ймовірність виникнення суперечливості.
У відповідність з процедурою проектування кожна з отриманих сутностей повинна бути представлена базової таблицею.
Нижче представлена схема зв'язків, яка показує зв'язок між сутностями описані вище.
Схема зв'язків
ВИСНОВОК
У курсовій роботі продемонстровано один з варіантів інформаційного забезпечення процесу управління збутом продукції фірми. Створена програма зручна для зберігання і пошуку інформації. Вона дозволяє відслідковувати залишки товару на складах і їх рух. При впровадженні на підприємстві такої системи, дозволить в лічені хвилини (за допомогою «запиту») отримати повний доступ до необхідної інформації.
Список використаної літератури
1. Довідник економіста промислового підприємства. Під ред. С.Є. Каменіцер. М., «Економіка», 1974.
2. Фатхутдінов Р.А. організація призводства: Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2001.-672 с .- (Серія «Вища освіта»).
3. Савицький Н.І. Технології організації, зберігання та обробки даних: Учеб. Посібник. - М.: ИНФРА-М, 2001 .- 232 с. - (Серія «Вища освіта»).
4. Маркетинг: Підручник / О.М. Романов, Ю.Ю. Корлюгов, С.А. Красильников і ін; Під ред. О.М. Романова. - М.: Банки біржі, ЮНИТИ, 1996.-560 с.
5. Хомененко А.Д., Циганков В.М., Мальцев М.Г. Бази даних: Підручник для вищих навчальних закладів / За ред. проф. А.Д. Хомоненко. - Видання друге, доповнене і перероблене - СПб.: КОРОНА принт, 2002. - 672 с.
Відділ збуту підприємства повинен систематично стежити за ходом виконання плану поставки в номенклатурі продукції по кожному постачальнику.
7. ГОСПОДАРСЬКІ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ постачальників і споживачів продукції
Виникаючі при поставках продукції виробничо-технічного призначення між постачальниками і споживачами господарські зв'язки являють собою сукупність організаційних, економічних, і правових взаємин.
Ці зв'язки повинні забезпечувати: найменші витрати обігу, в тому числі найменші транспортні витрати; найменші сукупні (як у постачальника, так і у споживача) запаси продукції; своєчасність надходження продукції до споживача; мінімальний документообіг; просту систему договірних відносин; найбільш повну реалізацію продукції у постачальника і найбільш повне задоволення потреб споживача.
У залежності від того, встановлюються господарські зв'язки між підприємствами безпосередньо або через посередника (постачальницько-збутову або організації торгівлі), розрізняють прямі господарські зв'язки і господарські зв'язки з посередником, або господарські непрямі зв'язки.
У залежності від ступеня стійкості господарські зв'язки підрозділяються на короткочасні і тривалі. Тривалі зв'язку можуть виникати як при постачанні продукції, виробництво якої здійснюється відносно невеликим колом підприємств - виробників, так і постачання масових видів продукції, що має широкий вжиток.
Прямі господарські тривалі зв'язки між підприємствами позитивно впливають на ефективність виробництва, сприяють підвищенню рівномірності випуску продукції, поліпшення використання устаткування, скорочення витрат матеріальних ресурсів та їх виробничих запасів, зниження браку і підвищення якості продукції, створенню сприятливих умов для виробництва нових прогресивних видів продукції. Тривалі взаємини створюють гарантію реалізації продукції і тим самим стимулюють її виробництво.
8. ДОГОВІР ПОСТАВКИ ПРОДУКЦІЇ
За допомогою договорів сторони закріплюють взаємні зобов'язання з постачання продукції, уточнюють і конкретизують планові завдання, намічають шляхи і способи їх виконання, передбачають постійний контроль, і відповідальність за виконання взятих зобов'язань.
У практиці застосовуються такі види господарських договорів на реалізацію продукції: договір поставки - основна форма, в якій здійснюється безпосереднє рух засобів виробництва від виробника до споживача;
Договір поставки. Договір містить обов'язки постачальника передати у певні строки або строк покупцеві у власність або в оперативне управління певну продукцію згідно з обов'язковим для обох сторін плановим актом розподілу продукції і обов'язок покупця прийняти і оплатити її за встановленими цінами. Договір укладається у письмовій формі одним з таких способів:
а) складання документа, що підписується обома сторонами;
б) обміном листами, телеграмами;
в) підтвердженням замовлення покупця;
г) прийняттям сторонами до виконання наряду.
Сторони повинні досягти згоди за певними умовами поставки.
Договір вважається неукладеним за відсутності в ньому умов про предмет поставки (найменування, кількість, якість, а для товарів народного споживання - і асортимент), терміни поставки, ціні.
Зміна або розірвання договору оформляється угодою, що підписується сторонами, або шляхом обміну листами, телеграмами. При не досягненні угоди спір вирішується арбітражем за заявою зацікавленої сторони.
Кількість підлягає поставці продукції встановлюється у договорі за згодою сторін.
Терміни поставки (квартальні, місячні, декадні) визначаються в договорі з урахуванням необхідності безперебійного постачання покупців і забезпечення ритмічності виробництва.
Дострокова поставка допускається тільки за згодою покупця і зараховується в рахунок кількості продукції, що підлягає поставці в наступному періоді. Кількість продукції, недопоставленої постачальником або не вибрана покупцем в одному періоді поставки, додається до кількості поставки продукції, що підлягає поставці в наступному періоді.
Покупець в праві, повідомивши постачальника, відмовитися від прийняття продукції, поставка якої прострочена, якщо в договорі не передбачено інше. Продукцію, відвантажену постачальником до одержання повідомлення покупця, який зобов'язаний прийняти та оплатити.
Днем виконання договору поставки вважається:
а) при відвантаженні іногородньому одержувачу - день здачі продукції органу транспорту або зв'язку, визначається датою на транспортному документі або документі органу зв'язку;
б) при здачі продукції на склад одержувача або постачальника (виробника) - дата приймально-здавального акту або розписки в одержанні продукції.
9. ПРОЕКТУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ
9.1. Загальна характеристика Microsoft Access
Програма Microsoft access 2000 є реляційної СУБД, яка може функціонувати під управлінням операційних систем Windows.
СУБД Access має стандартизований інтерфейс додатків Windows. Більшість дій по роботі з різними елементами в середовищі Access можна виконати за допомогою таких засобів: команд основного меню, кнопок панелей інструментів, команд контекстного меню і комбінацій клавіш. Контекстне меню певного елемента БД викликається клацанням правою кнопкою миші при розміщенні її покажчика над цим елементом.
База даних є основним компонентом проекту програми Access і може включати до свого складу таблиці, форми, запити, звіти, макроси та модулі.
Для роботи з базою даних в Access має стандартне вікно, з якого можна викликати будь-який її об'єкт перегляду, виконання, розробки або модифікації. Користувач для роботи з базою даних може розробляти свій інтерфейс, основу якого зазвичай складають форми. На формах розміщуються різні елементи, такі як поля таблиць, поля зі списком, кнопки, списки, що розкриваються. Вимикачі, перемикачі, прапорці, малюнки, підлеглі форми і т.д.
Таблиця являє собою основну одиницю зберігання даних в базі. Поняття таблиці в Access повністю відповідає аналогічному поняттю реляційної моделі даних. У довільній базі зазвичай є сукупність пов'язаних між собою таблиць.
Форма являє собою об'єкт бази даних Access, в якому розробник розміщує елементи управління, які беруть дії користувачів
або службовці для введення, відображення і зміни даних у полях.
Запит є формалізоване вимога на добір даних з таблиць або на виконання певних дій з даними. Запит дозволяє створити набір записів з даних, що знаходяться в різних таблицях, і використовувати його як джерело даних для форми або звіту.
У Access можна створити і виконувати такі основні типи запитів:
- На вибірку;
- Оновлення;
- Видалення;
- Додавання даних.
За допомогою запитів також можна створювати нові таблиці, використовуючи дані з однієї або декількох існуючих таблиць.
10. ПОБУДОВА МОДЕЛІ
Інформаційне забезпечення процесу збуту продукції на підприємстві складається з семи сутностей: товар, товар на складі, покупець, склад, накладна, список накладної, одиниці вимірювання.
Основною ланкою в курсовій «інформаційне забезпечення процесу збуту продукції на підприємстві» є товар, ця сутність відводиться для зберігання відомостей про товар, що знаходиться в розпорядженні підприємства. Він підрозділяється на наступні атрибути: (номер товару, найменування, одиниці вимірювання).
| № товару | Найменування | одиниці виміру |
| 1 | пиловник | м. куб |
| 2 | кругляк | м. куб |
| 3 | дошка | м. куб |
| 4 | шпала | шт. |
| 5 | сортименти | шт. |
Аналогічно створюються: номер товару на складі, номер покупця, номер складу, номер накладної, номер списку накладної, порядковий номер одиниці вимірювання.
Сутність «товар на складі» включає наступні атрибути (номер товару, номер складу, залишок товару, поточна ціна);
| № товару | № складу | Залишок товару | поточна ціна |
| пиловник | Нижній склад (розкряжування) | 500 | 200,00 р. |
| № покупця | Найменування | Адреса | Банківські реквізити |
| 2 | Кузнєцов | К. Маркса 49 | 4559 |
| 3 | Малкова | Димитрова 25 | 4536 |
| 4 | Губеня | Мрійників 15 | 2598 |
| 5 | Ушакова | Леніна 11 | 12587 |
| 6 | Лебедєв | Південна 4 | 365711 |
| № складу | Найменування |
| 1 | Нижній склад (розкряжування) |
| 6 | Нижній склад (без розкряжування) |
| 7 | Склад пиломатеріалів |
| № накладної | дата | сума | Склад | покупець |
| 11-А | 12.02.2003 | 100 000,00 р. | Нижній склад (без розкряжування) | Кузнєцов |
| 12-Б | 13.05.2003 | 12 000,00 р. | Склад пиломатеріалів | Малкова |
| 5-A | 07.01.2003 | 6 000,00 р. | Нижній склад (без розкряжування) | Ушакова |
| 78 | 02.07.2003 | 4400 000,00 р. | Склад пиломатеріалів | Лебедєв |
«Список накладної» - (номер накладної, товар, кількість товару, ціна товару);
| № накладної | товар | кількість товару | ціна товару |
| 11-А | пиловник | 200 | 20,00 р. |
| 12-Б | дошка | 200 | 800,00 р. |
| 12-Б | шпала | 500 | 1 000,00 р. |
| Одиниці виміру | ||
| Порядковий № | Короткий | Повне |
| 1 | шт. | Штуки |
| 2 | кг | Кілограми |
| 3 | м.кв. | метри квадратні |
| 4 | м. куб | метри кубічні |
Виділення цих сутностей дозволить скоротити обсяг даних і знизити ймовірність виникнення суперечливості.
У відповідність з процедурою проектування кожна з отриманих сутностей повинна бути представлена базової таблицею.
Нижче представлена схема зв'язків, яка показує зв'язок між сутностями описані вище.
Схема зв'язків
ВИСНОВОК
У курсовій роботі продемонстровано один з варіантів інформаційного забезпечення процесу управління збутом продукції фірми. Створена програма зручна для зберігання і пошуку інформації. Вона дозволяє відслідковувати залишки товару на складах і їх рух. При впровадженні на підприємстві такої системи, дозволить в лічені хвилини (за допомогою «запиту») отримати повний доступ до необхідної інформації.
Список використаної літератури
1. Довідник економіста промислового підприємства. Під ред. С.Є. Каменіцер. М., «Економіка», 1974.
2. Фатхутдінов Р.А. організація призводства: Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2001.-672 с .- (Серія «Вища освіта»).
3. Савицький Н.І. Технології організації, зберігання та обробки даних: Учеб. Посібник. - М.: ИНФРА-М, 2001 .- 232 с. - (Серія «Вища освіта»).
4. Маркетинг: Підручник / О.М. Романов, Ю.Ю. Корлюгов, С.А. Красильников і ін; Під ред. О.М. Романова. - М.: Банки біржі, ЮНИТИ, 1996.-560 с.
5. Хомененко А.Д., Циганков В.М., Мальцев М.Г. Бази даних: Підручник для вищих навчальних закладів / За ред. проф. А.Д. Хомоненко. - Видання друге, доповнене і перероблене - СПб.: КОРОНА принт, 2002. - 672 с.