Інформаційна система НБУ

                                                         ЗМІСТ
ВСТУП.. 2
1.   ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА НБУ.. 3
2. МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НБУ.. 8
ВИСНОВКИ.. 12
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 13

           ВСТУП
Становлення України як правової демократичної держави вимагає від державної служби, особливо на перехідному етапі адміністративного реформування, дієвості, гнучкості і динамізму. Одним із найважливіших чинників, який має забезпечити ці вимоги, є впровадження в сферу державної служби інформаційних технологій, спроможних змінити характер роботи державного службовця, посиливши її аналітичну складову в процесі прийняття рішень з управління та регулювання в державному управлінні.
За останні роки в органах державного управління спостерігається значне зростання обсягу використовуваної інформації і потоку управлінських документів, розширення всього діловодства. При цьому кількість підготовлених документів і зібраної інформації інколи значно більша за необхідну для процесів управління. Водночас відчувається брак інформації, яка має забезпечувати аналіз нових тенденцій та розв’язування суперечностей, які виникають у державно-управлінських відносинах.
У сучасному світі інформація є стратегічним національним ресурсом, який відіграє дедалі більшу роль у системі державного управління. У суспільстві спостерігається перерозподіл реальної влади — від традиційних структур до центрів управління інформаційними потоками. За науковими висновками, рівень інформаційного забезпечення державних органів влади значною мірою впливає на розвиток економіки та політичну обстановку в країні. Він пов’язаний з можливістю найефективнішого використання інтелектуального потенціалу як своєї, так і інших країн для розвитку економіки, а також застосуванням усіх видів інформаційних технологій для формування соціокультури — глибинної основи нації, призначеної запроваджувати та розповсюджувати духовні та ідейні цінності народу, його культуру.

1. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА НБУ

Інформаційна система НБУ грунтується на використанні інформаційних технологій. Інформаційна технологія — це сукупність методів і процедур, які реалізують функції збирання, передавання, опрацювання, зберігання та доведення до користувачів інформації в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексу технічних засобів. Основні функції інформаційної системи реалізуються в процесі роботи на автоматизованому робочому місці (АРМ) спеціаліста.
Головне призначення АРМ — забезпечити персонал дільниць, відділів праці та заробітної плати (ЗП), виробничого, а також інших служб новими засобами техніки і технології управління. Ідеться, зокрема, про засоби, основними можливостями яких є автоматизоване діалогове виконання головних функцій УТР, діалогова інформаційна взаємодія користувачів та оперативний доступ до даних, які нагромаджуються в центральній базі даних автоматизованої ІС або в розподіленій БД мережі АРМ.
Організація АРМ змінює техніку і методологію виконання функцій управління. Так, новими технічними операціями є введення даних з клавіатури, робота з відеоекраном як з документом, ведення екранного діалогу, використання нових форм подання даних – у вигляді багатьох вікон, електронних карток і таблиць, графіків і діаграм. Засоби АРМ дають змогу автоматизувати формалізовувані задачі в різних режимах і забезпечити інформаційну підтримку важкоформалізовуваних задач, результати яких використовуються для прийняття рішень. З урахуванням професійних знань і практичних навичок користувач може вибрати методику розв’язування задачі, маніпулювати даними для розрахунку, проаналізувати одержані на ЕОМ результати розрахунків і прийняти найраціональніше в даній ситуації рішення.
Нові форми взаємодії людини з ЕОМ створюють нову інформаційну технологію управління, для якої характерні людино-машинні процедури прийняття рішень. При цьому змінюються методи професійної діяльності спеціалістів, соціально-психологічні навантаження, ритм праці, а в перспективі — створюються умови для зміни структури економічних служб і переходу від функціонального до цільового принципу управління. Формуються нові вимоги до постановки економічних задач, розширюються можливості використання економіко-математичних методів на робочих місцях спеціалістів.

Заходи контролю за системою автоматизації обліку мають передбачати перевіряння:

· відповідності програмно-технічних комплексів вимогам нормативно-правових актів Національного банку;

· виконання вимог розробників програмно-технічних комплексів щодо технічного та технологічного забезпечення;

· виконання вимог щодо організації захисту інформації під час користування програмно-технічними комплексами згідно з нормативно-правовими актами Національного банку та вимогами розробників систем захисту інформації.

Банки мають забезпечувати контроль за системою автоматизації обліку та перевіряти відповідність програмно-технічних засобів вимогам нормативно-правових актів Національного банку [4, 45]. Програмно-технічні засоби, що застосовуються банками в процесі їх діяльності, мають відповідати їх функціональним, технологічним вимогам, а також вимогам щодо інформаційної безпеки тощо.

За допомогою програмно-технічних засобів має забезпечуватися:

· хронологічне та систематичне відображення всіх операцій на аналітичних рахунках бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;

· своєчасне та повне відображення всіх операцій відділення банку (філії) на балансі цього банку;

· дотримання правил складання і подання фінансової та статистичної звітності банків;

· взаємозв'язок даних синтетичного та аналітичного обліку;

· накопичення та систематизація даних обліку в розрізі економічних показників, потрібних для складання звітності;

· автоматизований розрахунок економічних показників, що визначені відповідними методиками Національного банку;

· можливість оперативного аналізу фінансової діяльності банку в розрізі структурних підрозділів;

· інтегрованість з електронними системами інформаційного обміну Національного банку;

· інтегрованість з іншими складовими системи автоматизації банку, можливість отримувати інформацію про здійснені операції в будь-якому розрізі;

· уніфікація програмно-технічних рішень та технологій для структурних підрозділів банку;

· можливість нарощування функціональних характеристик програмного забезпечення, а також його адаптація в разі зміни законодавчої бази щодо облікових операцій.

Під час застосування програмно-технічних засобів має передбачатися таке:

· реалізація принципу надання користувачам необхідних повноважень;

· доступ з робочого місця працівника лише до тієї інформації, що потрібна користувачу для безпосереднього виконання його обов'язків;

· можливість докладного попереднього аналізу всієї вхідної інформації до часу її відображення в обліку;

· реалізація правила "двох рук" (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи), за винятком операцій, що здійснюються платіжними та іншими автоматизованими системами;

· реалізація банківського продукту згідно із затвердженою технологією оброблення інформації;

· надання користувачам повідомлення про наявність викривленої та/або суперечливої інформації;

· можливість автоматичного визначення джерела надходження суперечливої інформації та термінового інформування відповідних працівників банку про це і блокування роботи користувачів чи робочих місць до часу надання їм дозволу на проведення подальшої роботи;

· прийняття користувачами правильного рішення про те, яке з джерел інформації слід вважати сумнівним, а яке - достовірним;

· неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь-якого джерела;

· автоматичне присвоєння протягом одного операційного дня кожній операції певного ідентифікатора (номера). Цей ідентифікатор (номер) має вноситися до відповідного електронного документа;

· надійність та здатність до швидкого відновлення робочого процесу в разі виникнення технічних неполадок. Наявність резервного накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банку внаслідок виникнення форс-мажорних та інших непередбачуваних обставин або в разі ліквідації банку;

· автоматизація роботи з архівами системи [3, 66].

Програмне забезпечення банку має відповідати таким вимогам інформаційної безпеки:

· наявність системи захисту інформації, яку не можна відключити і неможливо здійснити оброблення інформації без її використання;

· забезпечення належного захисту інформації під час її передавання між різними підсистемами формування та оброблення інформації;

· для автоматизованих систем, які функціонують у режимі "клієнт-сервер", доступ користувачів до бази даних має відбуватися лише через додаткове програмне забезпечення, за допомогою якого здійснюється автентифікація осіб, яким дозволено користуватися цією базою даних;

· автентифікація користувача на кожному робочому місці та під час здійснення будь-яких операцій;

· забезпечення блокування роботи на кожному робочому місці під час багаторазових спроб (не більше трьох) неправильного введення паролю, якщо використовується парольний захист;

· наявність безперервного технологічного контролю за цілісністю інформації та накладання/перевіряння цифрового підпису на всіх банківських документах на всіх етапах їх оброблення;

· передавання електронних банківських документів, втрата або несанкціоноване ознайомлення з якими може завдати збитків банку, його відокремленим підрозділам або клієнту банку, відповідними каналами зв'язку електронною поштою або в режимі on-line лише зашифрованими з обов'язковим наданням підтвердження про їх отримання;

· обов'язкова реєстрація всіх спроб доступу, усіх операцій та інших дій, їх фіксація в автоматизованій системі в захищеному від модифікації електронному журналі з постійним контролем його цілісності.

Крім того, банкам слід:

· суворо дотримуватися і перевіряти виконання вимог щодо технічного та технологічного забезпечення їх діяльності, зокрема розміщення програмно-апаратних комплексів на таких комп'ютерах, що мають забезпечити їх надійне функціонування;

· уживати заходів для забезпечення безперебійного електроживлення та наявності резервних каналів зв'язку;

· перевіряти виконання вимог щодо організації захисту інформації в програмно-технічних комплексах згідно з нормативно-правовими актами Національного банку та вимогами розробників систем захисту інформації.

2. МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НБУ

Модель 1. Консолідований кореспондентський рахунок обласної дирекції з відкриттям технічних рахунків філіям. Обласна дирекція має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ, на відміну від її філій. Обласна дирекція та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків; обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, Де відкрито технічний рахунок обласній дирекції [2, 142].

Обласна дирекція має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 2. Консолідований кореспондентський рахунок обласної дирекції без відкриття технічних рахунків філіям. Обласна дирекція має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ, а філії не мають. Обласна дирекція має власну внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС) для обслуговування міжбанківських розрахунків філій. Філії обласної дирекції мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін філій розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП здійснюється засобами ВПС обласної дирекції з відображенням результатів розрахунків на її технічному рахунку.

Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку без відкриття технічних рахунків філіям. Комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ. Філії банку можуть бути розташованими в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях НБУ. Комерційний банк має власну ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків філій.

Філії банку мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін філій розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП здійснюється засобами ВПС комерційного банку з відображенням розрахунків на його технічному рахунку.

Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків філіям. Комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях НБУ. Комерційний банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП незалежно один від одного, ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, де відкрито технічний рахунок комерційному банкові. Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу [1, 87].

Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків обласним дирекціям. Комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях НБУ. Обласним дирекціям відкриваються технічні рахунки в тій РП, де відкрито технічний рахунок комерційному банку, і на кожному з них відображаються розрахунки як обласної дирекції, так і її філії.

Обласні дирекції мають власні ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків своїх філій. Комерційний банк та обласні дирекції мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП незалежно один від одного. Філії обласної дирекції мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП й обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП засобами ВПС обласної дирекції. Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для обласних дирекцій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків обласним дирекціям та їх філіям. Комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ. Філії банку можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях НБУ. Обласним дирекціям та філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, де відкрито технічний рахунок комерційному банкові. Комерційний банк, обласні дирекції та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках, обласної дирекції, комерційного банку. Розрахунки обласної дирекції відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку комерційного банку. Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для обласних дирекцій, а обласні дирекції - для своїх філій. Комерційний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу обласних дирекцій та філій, а обласні дирекції - про роботу своїх філій.

Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків філіям. Комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях НБУ. Комерційний банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП незалежно один від одного, ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, де відкрито технічний рахунок комерційному банкові.

Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені й отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу. Характерною рисою моделі 7 є те, що комерційний банк має змогу динамічно обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою операційних правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у систему автоматизації банку (САБ). Система автоматизації банку (САБ) - програмне забезпечення, що обслуговує внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо).

Інформаційна модель (модель 0). Обслуговування в СЕП за такою моделлю виконується без злиття кореспондентських рахунків філій комерційного банку і полягає в наданні комерційному банкові додаткової інформації про роботу його філій в СЕП у межах територіального управління НБУ. Для отримання додаткової інформації про роботу філій у СЕП з використанням інформаційної моделі банку необхідно подати клопотання до територіального управління НБУ за місцем обслуговування філій.

ВИСНОВКИ

Нові форми взаємодії людини з ЕОМ створюють нову інформаційну технологію управління, для якої характерні людино-машинні процедури прийняття рішень. При цьому змінюються методи професійної діяльності спеціалістів, соціально-психологічні навантаження, ритм праці, а в перспективі — створюються умови для зміни структури економічних служб і переходу від функціонального до цільового принципу управління.
Нові форми взаємодії людини з ЕОМ створюють нову інформаційну технологію управління, для якої характерні людино-машинні процедури прийняття рішень. При цьому змінюються методи професійної діяльності спеціалістів, соціально-психологічні навантаження, ритм праці, а в перспективі — створюються умови для зміни структури економічних служб і переходу від функціонального до цільового принципу управління.
Програмно-технічні засоби, що застосовуються банками в процесі їх діяльності, мають відповідати їх функціональним, технологічним вимогам, а також вимогам щодо інформаційної безпеки тощо. З урахуванням професійних знань і практичних навичок користувач може вибрати методику розв’язування задачі, маніпулювати даними для розрахунку, проаналізувати одержані на ЕОМ результати розрахунків і прийняти найраціональніше в даній ситуації рішення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.           Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 214 с.
2.           Романов А. Н., Одинцов Б. Е. Компьютеризация аудиторской деятельности: Учеб. пособие для вузов. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. — 270 с.
3.           Ситник В. Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. посіб. — 2-е вид., перероб. і доп. / В. Ф. Ситник, Т. А. Писаревська, Н. В. Єрьоміна, О. С. Краєва; За ред. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 2001. — 420 с.
4.           Федотов Н. Н., Венчковский Л. Б. Средства информационного обеспечения автоматизированных систем управления. — М.: Изд-во стандартов, 1989. — 192 с.