Зміст
Інформаційна база економічного аналізу
Практичне завдання
ЛІТЕРАТУРА
Інформаційна база економічного аналізу
У сучасних умовах проведення економічного аналізу забезпечує пошук внутрішньогосподарських резервів, створює умови у вигляді підготовки інформаційної бази та комплексу обгрунтованих варіантів для поточного та перспективного планування, для вирішення різних проблем господарської діяльності будь-якого підприємства.Відбулися за останні роки великі зміни в економіці країни поставили перед системою управління кожного підприємства, а значить і перед економічним аналізом, цілком нові завдання. Серед цих завдань перш за все слід виділити такі, як зменшення податкового тиску, вирішення питань ціноутворення, широке застосування у фінансовій сфері різних видів цінних паперів і інші.
Введення в країні безлічі різних видів податків, якими обкладається в даний час діяльність усіх підприємств, замість застосовуваного раніше по суті одного податку з обороту, викликало необхідність узгоджувати кожен свій крок у вирішенні господарських питань з можливістю мінімізувати загальну суму податкових платежів. Використання коливних ринкових цін на продукцію також значно посилює значення економічного аналізу.
Ціни тепер можуть коливатися як за окремими періодами часу, так і по різних регіонах і покупцям. До завдань економічного аналізу входить не тільки виявлення резервів зниження собівартості, але також і визначення оптимальних обсягів виробництва і співвідношень між різними видами продукції.
Причому це питання тісно взаємопов'язаний з зазначеними вище проблемами оподаткування, що виражається, наприклад, у вимозі податкового законодавства для цілей оподаткування реалізовувати продукцію або товари за цінами, що дорівнює або вище собівартості. При цьому виникають додаткові запитання, як перед бухгалтерським обліком, так і перед економічним аналізом.
Серед них слід виділити, насамперед, такі, як визначення і вибір варіантів розподілу непрямих витрат, методів оцінки та нарахування зносу різних видів активів, спостереження за середніми ринковими цінами на аналогічну продукцію, пошук способів впливу на середні ринкові ціни та інші. Різноманітність форм власності та організаційно-правових форм, які придбали підприємства, також зумовлює зміна ролі економічного аналізу в управлінні.
Конкретизуючи відбулися нововведення, які безпосередньо впливають на посилення ролі економічного аналізу в управлінні підприємством, необхідно виділити наступні: потреба у створенні для власників (акціонерів, засновників) об'єктивною, відповідним чином підготовленої інформації, різнобічно і як можна повніше відбиває справжній стан справ на підприємстві; формування і активний вплив ринку цінних паперів на діяльність підприємства: появи законодавчих основ і реальних умов для визнання неспроможності (банкрутства) підприємства. Виникнення в результаті проведеної приватизації великої кількості власників на засоби виробництва, на відміну від раніше існуючого фактично лише одного в особі держави, які виступають у ролі засновників, акціонерів або інших типів власників, вимагає якісно іншого підходу не тільки до форм подачі результативної інформації, але і до організації та методиці аналітичної роботи на підприємстві.
Перш за все, це виразилося у розподілі обліку та аналізу на фінансовий та управлінський, зовнішній і внутрішній. Разом з тим облік все більше набуває аналітичні функції, тобто відбувається все більш тісне його злиття з економічним аналізом. Економічний аналіз призначений, в першу чергу, для загального керівництва підприємством, оскільки досліджує основні результати підприємницької діяльності, відображає найбільш характерні особливості і дію специфічних факторів.
Інформаційною базою економічного аналізу є, як правило, публікується у відповідності з законом звітність, що забезпечує високу достовірність його висновків, які, проте, охоплюють лише найбільш важливі сторони підприємницької діяльності. Основне призначення управлінського аналізу - це управління конкретними операціями і процесами. Управлінський аналіз можна з повною впевненістю назвати базою для прийняття науково обгрунтованих, раціональних управлінських рішень.
При цьому слід зазначити, що управлінський аналіз, користуючись відомостями, створюваними за допомогою інших функцій управління (бухгалтерським обліком, контролем, плануванням, регулюванням), формує власну своєрідну інформаційну базу, яка не являє собою просте злиття даних, утворених за сприяння інших функцій.
Інформація, яка формується управлінським аналізом, створюється на основі системного комплексного вивчення великого обсягу різноманітних відомостей про різні сторони діяльності підприємства. Одним з найважливіших відмінностей аналітичної інформації від інших її видів є те, що вона має часто набагато більшу цінність, так як представляє дані в узагальненому, підготовленому для сприйняття вигляді. При цьому вони повинні включати та інформацію для вибору варіантів рішення тієї чи іншої задачі.
Тому аналітична робота досить часто фактично зливається з роботою з підготовки управлінського рішення і керівнику пропонується лише вибрати один або кілька взаємопов'язаних варіантів. Як відомо, головне завдання системи управління підприємством - це збереження або поліпшення заздалегідь заданих параметрів дії керованого об'єкта.
В якості об'єкта може виступати не тільки підприємство в цілому, але і його окремі підрозділи, які в кінцевому рахунку і визначають ці параметри або їх зміни. Тому управління підприємством грунтується, перш за все, на управлінні окремими підрозділами та його ефективність багато в чому залежить від існуючої організаційної структури виробництва і управління.
Це безпосередньо впливає на кількість ступенів як підготовки, так і передачі не тільки вихідної інформації, а й конкретних управлінських рішень. Велика кількість ієрархічних ступенів ускладнює також і контроль за виконанням прийнятого рішення. У зв'язку з цим в завдання аналізу може увійти дослідження організаційної структури виходячи з її впливу на ефективність управлінських рішень.
Разом з тим, управління окремими підрозділами не може здійснюватися ізольовано, без урахування взаємозв'язку і, відповідно, взаємозалежності між ними. Такий підхід вимагає розгляду кожного підприємства як цілісної системи, що складається з взаємозалежних частин, діяльність яких спрямована на досягнення єдиної мети.
Інтеграція виробничих підрозділів призводить до необхідності аналізу властивостей не тільки відокремлених складових частин, але і вивчення впливу їх взаємних зв'язків на загальні результати функціонування всього підприємства. При цьому слід враховувати часто виникає при раціональному взаємодії окремих складових системи синергічний ефект, що виражається в тому, що ефективність роботи всього підприємства стає вище, ніж проста сума результатів роботи всіх підрозділів.
Саме тому не можна розглядати діяльність кожного підрозділу ізольовано. Для цього застосовується так званий системний підхід до вивчення діяльності кожного підрозділу, тобто такий, при якому ця діяльність розглядається в комплексі з результатами роботи інших підрозділів і всього підприємства.
Основний з попередньо розв'язуваних задач керування в даному випадку стає визначення і чітке формулювання спільних цілей діяльності та розвитку підприємства як єдиної системи, що складається з багатьох підсистем. На основі намічених цілей здійснюється інтеграція підсистем, в ролі яких виступають підрозділи підприємства.
Інтеграція підсистем може проявлятися як у формі і методах управління виходячи з функціональних особливостей підрозділів, так і в наявності певних виробничих, ієрархічних, економічних та інших взаємозв'язків. Одним із завдань економічного аналізу є встановлення тісноти, характеру, спрямованості, періодичності цих взаємозв'язків і їхнього впливу на підприємницьку діяльність підприємства.
Слід зазначити, що діяльність підрозділів виражається у здійсненні певних господарських операцій, сукупність яких створює різноманітні ситуації, що підлягають регулюванню з боку керуючої системи, що передбачає проведення аналітичних досліджень. Це, у свою чергу, означає, що підсистеми повинні бути не тільки взаємопов'язані, а й бути керовані з боку саме цієї системи, до якої вони входять.
Існуюча на підприємстві система управління призначена для виконання поставлених перед нею об'єктивними умовами задач, вирішення яких має забезпечити високоефективну роботу кожного підрозділу і всього підприємства в цілому. Це передбачає наявність постійно повторюваного процесу вироблення раціональних управлінських рішень.
Їх розробка має досить складну технологію, в основі якої неодмінно має лежати аналітичне дослідження ситуацій, що виникають, що далеко не завжди здійснюється на практиці. Тим не менш, сучасні потреби управління все частіше викликають логічну необхідність у попередньому аналізі як самих господарських ситуацій, так і прийнятих по них управлінських рішень.
Прийняття управлінських рішень є по суті початковим етапом відповідних дій, тому їх якість безпосередньо впливає на справжній і майбутній хід господарської діяльності. До цих пір аналітичні дослідження проводяться найчастіше лише при розробці управлінських рішень стратегічного характеру, тобто на перспективу при плануванні майбутнього розвитку підприємства.
І це дійсно дуже важлива ланка в системі управління, в якому без аналітичних напрацювань не обійтися. Для цього за допомогою аналізу вивчаються існуючі тенденції розвитку підприємства, створюються оптимальні економіко-математичні моделі, розробляються найбільш ефективні варіанти діяльності підприємства в майбутньому, вирішується цілий ряд інших проблем. Однак цим роль аналітичного забезпечення в процесі прийняття раціональних управлінських рішень не обмежується.
Не менш важливим є використання результатів аналізу для вирішення поточних господарських питань. Рішення поточних господарських питань - складний управлінський процес, який потребує попередньої підготовки відповідної інформаційної бази, наукового обгрунтування, розробки і вибору відповідних варіантів і т.п. Основу такої інформаційної бази становлять інтегровані системи техніко-економічного аналізу та управлінського обліку.
Практичне завдання
Завдання 34Визначити вплив факторів на зміну коефіцієнта забезпеченості оборотних активів власними засобами (КОСС), що розраховується за формулою
КОСС = (СК - ВА) / ОА,
де СК - власний капітал; ВА - необоротні активи; ОА - оборотні активи;
(СК - ВА) - власний оборотний капітал.
Таблиця 34.1 (тис. крб.)
| Показники | ТОВ «Полин» | ТОВ «Комплімент» | ||
| Минулий рік | Звітний рік | Минулий рік | Звітний рік | |
| Власний капітал | 824,6 | 847,4 | 1064,95 | 1041,2 |
| Необоротні активи | 783,75 | 779,0 | 679,25 | 745,75 |
| Оборотні активи | 1573,2 | 1509,55 | 1100,0 | 1120,0 |
Рішення:
Знайдемо коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами для ТОВ «Полин» торік:
КОСС 0 = (СК0 - ВА0) / ОА0 = (824,6 - 783,75) / 1573,2 = 0,026
Знайдемо КОСС при власному капіталі звітного року:
КОСС 1 = (СК1 - ВА0) / ОА0 = (847,4 - 783,75) / 1573,2 = 0,0404
Тоді вплив зміни власного капіталу:
ΔКОСС (ΔСК) = КОСС 1 - КОСС 0 = 0,0404 - 0,026 = 0,0144
Знайдемо КОСС при позаоборотних активах звітного року:
КОСС 2 = (СК1 - ВА1) / ОА0 = (847,4 - 779,0) / 1573,2 = 0,0435
Тоді вплив зміни необоротних активів:
ΔКОСС (ΔВА) = КОСС 2 - КОСС 1 = 0,0435 - 0,0404 = 0,0031
Знайдемо КОСС звітного року:
КОСС 3 = (СК1 - ВА1) / ОА1 = (847,4 - 779,0) / 1509,55 = 0,0453
Тоді вплив зміни оборотних активів:
ΔКОСС (ΔОА) = КОСС 3 - КОСС 2 = 0,0453 - 0,0435 = 0,0018
Отже, до зростання забезпеченості оборотних активів власними засобами призводить зростання власного капіталу, зниження необоротних активів і зниження обсягу оборотних активів.
Знайдемо коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами для ТОВ «Комплімент» минулого року:
КОСС 0 = (СК0 - ВА0) / ОА0 = (1064,95 - 679,25) / 1100,0 = 0,3506
Знайдемо КОСС при власному капіталі звітного року:
КОСС 1 = (СК1 - ВА0) / ОА0 = (1041,2 - 679,25) / 1100,0 = 0,329
Тоді вплив зміни власного капіталу:
ΔКОСС (ΔСК) = КОСС 1 - КОСС 0 = 0,329 - 0,3506 = - 0,0216
Знайдемо КОСС при позаоборотних активах звітного року:
КОСС 2 = (СК1 - ВА1) / ОА0 = (1041,2 - 745,75) / 1100,0 = 0,2686
Тоді вплив зміни необоротних активів:
ΔКОСС (ΔВА) = КОСС 2 - КОСС 1 = 0,2686 - 0,329 = - 0,0604
Знайдемо КОСС звітного року:
КОСС 3 = (СК1 - ВА1) / ОА1 = (1041,2 - 745,75) / 1120,0 = 0,2638
Тоді вплив зміни оборотних активів:
ΔКОСС (ΔОА) = КОСС 3 - КОСС 2 = 0,2638 - 0,2686 = - 0,0048
Зниження забезпеченості оборотних активів власними коштами в ТОВ «Комплімент» наводить зниження обсягу власного капіталу, зростання необоротних активів та зростання обсягу оборотних активів.
При порівнянні двох підприємств слід відзначити, що в минулому році забезпеченість ТОВ «Полин» власним капіталом була істотно менше, ніж у ТОВ «Комплімент». Тому незважаючи на те, що у звітному році забезпеченість оборотних активів власним капіталом у ТОВ «Полин» полин зросла, а в ТОВ «Комплімент» знизилася, все одно в звітному році забезпеченість власним капіталом у ТОВ «Комплімент» вище.
Завдання 42
Наведено дані, що характеризують вартість обідньої продукції та кількість випущених страв за місяць по двох підприємствах харчування.
Таблиця 42.1
| Показники | Підприємство № 1 | Підприємство № 2 | ||
| план | факт | план | факт | |
| Вартість обідньої продукції, руб. | 43610 | 49670 | 55080 | 71910 |
| Кількість страв, шт. | 4690 | 4870 | 2700 | 2820 |
- Середню ціну однієї страви по кожному підприємству харчування;
- Вплив зміни кількості випущених страв та середньої ціни однієї страви на вартість обідньої продукції, використовуючи індексний метод.
Провести порівняльний аналіз підприємств і зробити висновки.
Рішення:
Середня ціна однієї страви дорівнює відношенню вартості обідньої продукції до числа страв:
де
Знайдемо планову середню ціну страви по першому підприємству:
Знайдемо фактичну середню ціну страви по першому підприємству:
Знайдемо індекс середньої ціни по першому підприємству:
I
Знайдемо індекс числа страв по першому підприємству:
IQ = Q1 / Q0 = 4870 / 4690 = 1,0384
Складемо індексний мультипликативную модель вартості обідньої продукції:
Знайдемо загальна зміна вартості обідньої продукції по першому підприємству:
ΔСОП = СОП1 - СОП0 = ΔСОПΔQ + ΔСОПΔЦ
ΔСОП = 49670 - 43610 = 6060 руб.
Знайдемо зміна СОП по першому підприємству під впливом зміни числа страв:
ΔСОПΔQ = СОП0 · IQ - СОП0
ΔСОПΔQ = 43610 * 1,0384 - 43610 = 45285 - 43610 = 1 675 руб.
Знайдемо зміна СОП по першому підприємству під впливом зміни середньої ціни:
ΔСОПΔЦ = СОП0 · IQ · I
ΔСОПΔЦ = 43610 * 1,0384 * 1,0968 - 45285 = 49668 - 45285 = 4383 руб.
Розбіжність суми на 2 рублі обумовлено округленням при отриманні індексів.
Знайдемо планову середню ціну страви по другому підприємству:
Знайдемо фактичну середню ціну страви по другому підприємству:
Знайдемо індекс середньої ціни по другому підприємству:
I
Знайдемо індекс числа страв по другому підприємству:
IQ = Q1 / Q0 = 2820 / 2700 = 1,0444
Знайдемо загальна зміна вартості обідньої продукції по другому підприємству:
ΔСОП = 71910 - 55080 = 16830 руб.
Знайдемо зміна СОП по другому підприємству під впливом зміни числа страв:
ΔСОПΔQ = СОП0 · IQ - СОП0
ΔСОПΔQ = 55080 * 1,0444 - 55080 = 57528 - 55080 = 2448 руб.
Знайдемо зміна СОП по другому підприємству під впливом зміни середньої ціни:
ΔСОПΔЦ = СОП0 · IQ · I
ΔСОПΔЦ = 57528 * 1,25 - 57 528 = 71 910 - 57 528 = 14 382 руб.
Порівнюючи абсолютні прирости двох підприємств, бачимо, що на другому підприємств найбільший приріст вартості обідніх страв обумовлений зростанням середньої ціни. Індекси середньої ціни говорять про те саме - у другого підприємства індекс ціни істотно вище. Індекси числа страв мають порівнянні значення, але в другого підприємства вони трохи вище.
З точки зору інвестора друге підприємство привабливішим.
Література
1. Грузинів В.П., Максимов К.К., Еріашвілі Н.Д. Економіка підприємства: Підручник для вузів / Під ред. В.П. Грузінова .- М.: Банки і біржі, 2007 .- 535 с.2. Дашков Л.П. Комерція і технологія торгівлі. М., 2008.
3. Єфімова О.В. Як аналізувати фінансове становище підприємства .- М.: АТ «Бізнес-школа», «Інтел-Синтез», 2007 .- 118 с.
4. Ковальов А.І., Привалов В.П. Аналіз фінансового стану підприємства .- М.: Центр економіки і маркетингу, 2005 .- 199 с.
5. Крейнина М.М. Фінансовий стан підприємства. Методи оцінки .- М.: Дело и Сервис, 2004 .- 224 с.