Зміст.
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .3
1. Оцінка незавершеного виробництва ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
2. Класифікація і способи проведення інвентаризації ... ... ... ... ... ... ... .. 13
3. Інвентаризація незавершеного виробництва ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 17
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 21
Журнал реєстрації господарських операцій ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .23
Розрахункові таблиці ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 29
Журнали-ордери і відомості аналітичного обліку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 36
Головна книга ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 66
Баланс ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .74
Введення.
Однією з основних завдань бухгалтерського обліку відповідно до Федерального Закону «Про бухгалтерський облік» є формування повної і достовірної інформації про діяльність організації та її майновий стан, необхідної зовнішнім і внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності.
Одним з основних способів контролю повноти та достовірності бухгалтерських даних є проведення інвентаризації всіх об'єктів бухгалтерського обліку. Порядок проведення інвентаризацій визнається одним із способів ведення бухгалтерського обліку та відповідно до ПБО 1 / 98 «Облікова політика організації» повинен бути затверджений у складі облікової політики організації на відповідний фінансовий рік.
У цій курсовій роботі наведені основні відомості про цілі, порядок призначення та проведення інвентаризації незавершеного виробництва, оформлення результатів інвентаризації та відображення їх у бухгалтерському обліку.
1. Оцінка незавершеного виробництва.
Під незавершеним виробництвом розуміється продукція часткової готовності, не пройшла всіх операцій обробки і виготовлення, передбачених технологічним процесом. У незавершене виробництво включаються закінчені, але не прийняті замовником роботи і послуги. До незавершеного виробництва відносяться залишки невиконаних замовлень виробництв, залишки напівфабрикатів власного виробництва.
На практиці ситуація, коли всі здійснені за період витрати відносяться на собівартість готової продукції, зустрічається досить рідко. Набагато частіше особливості технологічних процесів не дозволяють завершити виробництвом всю продукцію, виготовлення якої було розпочато у звітному або навіть у попередніх періодах.
За наявності незавершеного виробництва з кредиту рахунків обліку витрат (20, 23 або 29) у дебет рахунків 43 або 40 повинні списуватися не всі накопичені за період витрати, а тільки та частина, яка відноситься до завершеної виробництвом продукції, таким чином, на цих рахунках буде залишатися залишок, який повинен характеризувати обсяг незавершеного виробництва.
Існує кілька методик визначення обсягу незавершеного виробництва і собівартості завершеної виробництвом продукції.
Способи оцінки незавершеного виробництва (оцінка незавершеного виробництва або оцінка готової продукції)
Спосіб перший (за оцінкою незавершеного виробництва): визначається обсяг незавершеного виробництва на кінець періоду, а собівартість завершеної виробництвом продукції визначається як різниця накопичених за період витрат з урахуванням їх залишку на початок періоду та обсягу незавершеного виробництва.
Для цього:
за даними інвентаризації визначається натуральний обсяг незавершеного виробництва;
обчислюється фактична собівартість незавершеного виробництва.
Розглянемо ці дії на наступному прикладі. Нехай за умовами техпроцесу з металевого листа спочатку штампом вирізаються заготовки певної форми, а потім у них нарізається різьба. Якщо вартість листа становить 128 руб., З одного листа штампується 17 заготовок, витрати становлять 73 руб. (Сюди входить заробітна плата робітника, витрати на експлуатацію штампа і т.п.), а обрізки здаються на збірний пункт металобрухту за 14 руб., То вартість однієї заготовки складе:
(128 + 73 - 14) / 17 = 11 руб.
Відомо, що на кінець місяця в цеху знаходиться 1778 заготовок, тоді обсяг незавершеного виробництва складе:
1778 х 11 = 19 558 руб.
Далі визначається собівартість завершеної виробництвом продукції. Для цього з суми показників обсягу незавершеного виробництва на початок періоду та обсягу витрат за період віднімається обсяг незавершеного виробництва на кінець періоду. Нехай у нашому прикладі це буде: 18490 руб. - Обсяг незавершеного виробництва на початок періоду, 245699 крб. - Витрати за період (дебетовий оборот за рахунком 20), тоді собівартість завершеної виробництвом продукції складе:
18490 + 245699 - 19558 = 244631 руб.
Тобто за дебетом рахунків 43 або 40 і кредитом рахунку 20 повинна бути зроблена проводка на суму 244631 крб. Якщо розділити цю суму на натуральний показник випуску готової продукції (кількість виготовлених виробів), то отримаємо собівартість одного виробу.
Спосіб другий (за оцінкою готової продукції): визначається розмір витрат, які відносяться до вартості виготовленої у звітному періоді продукції (виконаних робіт, наданих послуг), який потім і списується з кредиту рахунку 20, 23 або 29.
Розглянемо використання цього способу на прикладі попередільного методу обліку витрат. Нехай в розглянутому вище прикладі на початок звітного періоду в цеху знаходилося 49 заготовок для нарізки різьби, обсяг незавершеного виробництва становив 490 крб. За місяць на нарізку різьблення за даними кошторису було витрачено 8750 руб. (Сюди входить заробітна плата робітника, витрати на експлуатацію верстата тощо). Всього різьба була нарізана на 1410 заготовках. На штампування витрачено 17440 руб. (З урахуванням вартості переданих у виробництво листів, заробітної плати штампувальника, витрат на експлуатацію штампа і т.д.), причому всього розрізано 93 листа на 1581 заготівлю (кожен на 17 заготовок).
Спочатку визначається кількість заготовок для нарізки різьби, що залишився в цеху на кінець періоду:
49 + 1581 - 1410 = 220 од.
Це розрахункова кількість заготовок звіряється з даними інвентаризації. Потім визначається собівартість штампування однієї заготовки для різьби:
(490 + 17 440) / (49 + 1581) = 11 руб.
Далі визначаються витрати на виготовлення готової продукції:
11 х 1410 + 8750 = 24260 руб.
На основі цих даних може бути визначений обсяг незавершеного виробництва на кінець періоду:
490 + 17440 + 8750 - 24260 = 2420 руб.
Ці дані можуть бути перевірені шляхом множення кількості заготовок на вартість виготовлення однієї заготовки:
220 х 11 = 2420 руб.
У даному випадку в дебет рахунків 43 або 40 з кредиту рахунку 20 повинно бути списано 2420 руб.
Вище ми розглядали облік для варіанти оцінки собівартості готової продукції або обсягу незавершеного виробництва за фактичними витратами. Однак ці показники можуть прийматися за нормативною оцінкою. Для цього при визначенні собівартості завершеної виробництвом продукції або обсягу незавершеного виробництва використовуються дані про величину відхилень фактичної собівартості виготовленої продукції від її нормативних значень. Розглянемо використання цього варіанта на прикладі позамовного методу обліку витрат і використанні другого способу розрахунку. Наприклад, організація виконує послуги з охорони. Нормативні витрати на одного охоронця приймаються у розмірі 300 руб. / чол. на день (сюди входить заробітна плата охоронця, витрати на спецодяг, зміст зброї і т.д.). Відомо, що протягом місяця надані послуги з охорони трьох об'єктів, причому на 1-му об'єкті працювали 2 чол. протягом 10 днів, на 2-му - 1 чол. протягом 30 днів, на 3-му - 5 чол. протягом 24 днів. Разом нормативні витрати склали:
(2 х 10 + 1 х 30 + 5 х 24) х 300 = 51 тисячі руб.
Проте на другому об'єкті умови роботи пов'язані з додатковою небезпекою, тому працівникові було додатково нараховано 7000 крб. заробітної плати та видані додаткові засоби зв'язку, витрати на експлуатацію яких становлять 20 руб. на день. Таким чином, сума відхилень склала:
7000 + 20 х 30 = 7600 руб.
По 1-му і 2-му об'єкту акти про надання послуг підписуються щомісяця, по 3-му - щоквартально. Тоді собівартість наданих послуг визначається в розмірі:
(2 х 10 + 1 х 30) х 300 + 7600 = 22600 руб.
Саме ця сума повинна бути списана з кредиту рахунку 20 в дебет рахунку 40, а на рахунку 20 залишиться сальдо, що характеризує обсяг незавершеного виробництва:
51 000 + 7600 - 22600 = 36000 руб. або 5 х 24 х 300 = 36000 руб.
Методи оцінки незавершеного виробництва (за вартістю матеріалів, за прямими матеріальними витратами, по повній виробничої собівартості)
Вище ми сказали, що при першому способі оцінки (при оцінці незавершеного виробництва) визначається обсяг незавершеного виробництва на кінець періоду, а собівартість завершеної виробництвом продукції визначається як різниця накопичених за період витрат з урахуванням їх залишку на початок періоду та обсягу незавершеного виробництва.
Причому для цього після визначення натурального обсягу незавершеного виробництва обчислюється фактична собівартість незавершеного виробництва. Це числення може здійснюватися шляхом оцінки за вартістю матеріалів, за прямими матеріальними витратами, по повній виробничої собівартості.
Розглянемо ці дії на наведеному вище прикладі. Нехай за умовами техпроцесу з металевого листа спочатку штампом вирізаються заготовки певної форми, а потім у них нарізається різьба. Якщо вартість листа становить 128 руб., З одного листа штампується 17 заготовок, витрати становлять 73 руб. (Сюди входить заробітна плата робітника, витрати на експлуатацію штампа і т.п.), а обрізки здаються на збірний пункт металобрухту за 14 руб., То вартість однієї заготовки, оцінена за повної виробничої собівартості, складе:
(128 + 73 - 14) / 17 = 11 руб.
Відомо, що на кінець місяця в цеху знаходиться 1778 заготовок, тоді обсяг незавершеного виробництва складе:
1778 х 11 = 19 558 руб.
Далі визначається собівартість завершеної виробництвом продукції:
18490 + 245699 - 19558 = 244631 руб.
Тобто за дебетом рахунків 43 або 40 і кредитом рахунку 20 повинна бути зроблена проводка на суму 244631 крб. Якщо розділити цю суму на натуральний показник випуску готової продукції (кількість виготовлених виробів), то отримаємо собівартість одного виробу.
Тепер зробимо ті ж розрахунки за умови оцінки незавершеного виробництва за вартістю матеріалів:
(128 - 14) / 17 = 6,7 руб.
Відомо, що на кінець місяця в цеху знаходиться 1778 заготовок, тоді обсяг незавершеного виробництва складе:
1778 х 6,7 = 11912,6 крб.
Далі визначається собівартість завершеної виробництвом продукції:
18490 + 245699 - 11912,6 = 252276,4 руб.
Тобто за дебетом рахунків 43 або 40 і кредитом рахунку 20 повинна бути зроблена проводка на суму 252276,4 грн.
Тепер зробимо ті ж розрахунки за умови оцінки незавершеного виробництва за вартістю прямих матеріальних витрат. Вище було зазначено, що витрати на виготовлення однієї заготовки становлять 73 руб. (Сюди входить заробітна плата робітника, витрати на експлуатацію штампа і т.п.). З цієї суми необхідно виділити прямі матеріальні витрати - нехай це буде 33 руб.
(128 +33 - 14) / 17 = 8,6 руб.
Відомо, що на кінець місяця в цеху знаходиться 1778 заготовок, тоді обсяг незавершеного виробництва складе:
1778 х 8,6 = 15290,8 крб.
Далі визначається собівартість завершеної виробництвом продукції:
18490 + 245699 - 15290,8 = 248898,2 руб.
Тобто за дебетом рахунків 43 або 40 і кредитом рахунку 20 повинна бути зроблена проводка на суму 248898,2 грн.
При аналізі цих розрахунків стає зрозумілим, що чим більший перелік витрат включається в оцінку незавершеного виробництва, тим більше значення цієї оцінки і, відповідно, тим воно точніше. Іншими словами, оцінка незавершеного виробництва за вартістю матеріалів є найменшою за значенням, тому вартість готової продукції збільшується максимально (до неї включаються практично всі витрати на виробництво, крім вартості витрачених на НЗВ матеріалів). Оцінка НЗВ за прямими матеріальними витратами в кількісному значенні вже дорожче, а вартість готової продукції падає, відповідно, на величину не тільки матеріалів, а всіх матеріальних витрат. Нарешті, найточніша оцінка - за повної виробничої собівартості.
Вибір методу оцінки незавершеного виробництва є досить серйозним завданням. Її рішення багато в чому залежить від галузевої приналежності організації і від наявності та змісту галузевої методики калькулювання собівартості продукції. Якщо ж організація такої галузевої інструкції не має або ця інструкція не затверджена в установленому порядку, то організація змушена сама вибирати метод оцінки незавершеного виробництва. У цьому випадку рішення приймається, виходячи з:
§ реальної можливості застосувати той чи інший метод на практиці,
§ необхідність скорочення трудомісткості облікових процедур при допустимому рівні достовірності проведеної оцінки;
§ наявності та можливостей автоматизованої системи ведення обліку;
§ підвищення прозорості обліку, уніфікації облікових процедур і наступності (консерватизму) облікової політики.
Якщо ж ми будемо користуватися другим способом (оцінка готової продукції, а вже на її основі числення вартості незавершеного виробництва), то в цьому випадку можна застосовувати тільки метод оцінки за повної виробничої собівартості (фактичної або нормативної), оскільки в іншому випадку все не включені до оцінку види витрат будуть накопичуватися у вартості незавершеного виробництва. Наприклад, з кредиту рахунку 20 ми будемо списувати тільки оцінку готової продукції за прямими матеріальними витратами, тоді всі інші витрати будуть постійно накопичуватися в дебеті рахунку 20, а обсяг недобудови буде необгрунтовано рости від одного звітного періоду до іншого.
2. Класифікація і способи проведення інвентаризації.
Під інвентаризацією розуміється встановлення фактичної наявності на певну дату активів і зобов'язань організації, а також об'єктів, які обліковуються на позабалансових рахунках, у регістрах податкового обліку або враховуються внесистемно (наприклад, умовні активи та інші показники, які підлягають розкриттю в бухгалтерській звітності, на підставі відповідних Положень з бухгалтерського обліку).
Інвентаризація проводиться шляхом фізичного перерахунку інвентаризуються об'єктів, перевірки облікових записів, перевірки відповідності облікової оцінки об'єктів вимогам нормативних документів з бухгалтерського обліку та внутрішніх нормативних документів організації, аналізу подій у житті організації для виявлення об'єктів, що підлягають відображенню в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, а також шляхом зіставлення облікових даних з зовнішньої інформацією (даними контрагентів, державних структур, біржових котирувань і т.п.).
Основними цілями інвентаризації є:
- Перевірка повноти та правильності відображення інвентаризуються об'єктів в обліку,
- Перевірка фактичної наявності активів та контроль їх збереження,
- Перевірка стану товарно-матеріальних цінностей (їх фактичної відповідності стандартам по якості) та умов зберігання таких цінностей,
- Приведення облікової оцінки об'єктів інвентаризації у відповідність з зовнішніми і внутрішніми нормативними документами та відповідними ринковими показниками,
- Виявлення причин несвоєчасного або неправильного відображення господарських операцій в обліку, а також причин здійснення операцій, що суперечать положенням державних нормативних документів та внутрішніх інструкцій і положень організації, якщо такі операції мали місце.
У залежності від обсягу перевірки інвентаризації можуть бути повними, які охоплюють всі вищевказані види об'єктів, частковими, що охоплюють будь-яку групу таких об'єктів (наприклад, тільки товари для продажу або тільки дебіторську заборгованість тощо), і вибірковими, які охоплюють лише певну частину однотипних об'єктів (наприклад, тільки майно певного матеріально відповідальної особи або тільки прострочену дебіторську заборгованість).
Інвентаризації можуть проводитися як періодично (наприклад, для товарів на складах), так і в поточному режимі (наприклад, вибіркові інвентаризації розрахунків з контрагентами в міру оформлення актів звірок розрахунків або надходження інформації про зміну майнового стану контрагента). Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .3
1. Оцінка незавершеного виробництва ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
2. Класифікація і способи проведення інвентаризації ... ... ... ... ... ... ... .. 13
3. Інвентаризація незавершеного виробництва ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 17
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 21
Журнал реєстрації господарських операцій ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .23
Розрахункові таблиці ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 29
Журнали-ордери і відомості аналітичного обліку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 36
Головна книга ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 66
Баланс ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .74
Введення.
Однією з основних завдань бухгалтерського обліку відповідно до Федерального Закону «Про бухгалтерський облік» є формування повної і достовірної інформації про діяльність організації та її майновий стан, необхідної зовнішнім і внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності.
Одним з основних способів контролю повноти та достовірності бухгалтерських даних є проведення інвентаризації всіх об'єктів бухгалтерського обліку. Порядок проведення інвентаризацій визнається одним із способів ведення бухгалтерського обліку та відповідно до ПБО 1 / 98 «Облікова політика організації» повинен бути затверджений у складі облікової політики організації на відповідний фінансовий рік.
У цій курсовій роботі наведені основні відомості про цілі, порядок призначення та проведення інвентаризації незавершеного виробництва, оформлення результатів інвентаризації та відображення їх у бухгалтерському обліку.
1. Оцінка незавершеного виробництва.
Під незавершеним виробництвом розуміється продукція часткової готовності, не пройшла всіх операцій обробки і виготовлення, передбачених технологічним процесом. У незавершене виробництво включаються закінчені, але не прийняті замовником роботи і послуги. До незавершеного виробництва відносяться залишки невиконаних замовлень виробництв, залишки напівфабрикатів власного виробництва.
На практиці ситуація, коли всі здійснені за період витрати відносяться на собівартість готової продукції, зустрічається досить рідко. Набагато частіше особливості технологічних процесів не дозволяють завершити виробництвом всю продукцію, виготовлення якої було розпочато у звітному або навіть у попередніх періодах.
За наявності незавершеного виробництва з кредиту рахунків обліку витрат (20, 23 або 29) у дебет рахунків 43 або 40 повинні списуватися не всі накопичені за період витрати, а тільки та частина, яка відноситься до завершеної виробництвом продукції, таким чином, на цих рахунках буде залишатися залишок, який повинен характеризувати обсяг незавершеного виробництва.
Існує кілька методик визначення обсягу незавершеного виробництва і собівартості завершеної виробництвом продукції.
Способи оцінки незавершеного виробництва (оцінка незавершеного виробництва або оцінка готової продукції)
Спосіб перший (за оцінкою незавершеного виробництва): визначається обсяг незавершеного виробництва на кінець періоду, а собівартість завершеної виробництвом продукції визначається як різниця накопичених за період витрат з урахуванням їх залишку на початок періоду та обсягу незавершеного виробництва.
Для цього:
за даними інвентаризації визначається натуральний обсяг незавершеного виробництва;
обчислюється фактична собівартість незавершеного виробництва.
Розглянемо ці дії на наступному прикладі. Нехай за умовами техпроцесу з металевого листа спочатку штампом вирізаються заготовки певної форми, а потім у них нарізається різьба. Якщо вартість листа становить 128 руб., З одного листа штампується 17 заготовок, витрати становлять 73 руб. (Сюди входить заробітна плата робітника, витрати на експлуатацію штампа і т.п.), а обрізки здаються на збірний пункт металобрухту за 14 руб., То вартість однієї заготовки складе:
(128 + 73 - 14) / 17 = 11 руб.
Відомо, що на кінець місяця в цеху знаходиться 1778 заготовок, тоді обсяг незавершеного виробництва складе:
1778 х 11 = 19 558 руб.
Далі визначається собівартість завершеної виробництвом продукції. Для цього з суми показників обсягу незавершеного виробництва на початок періоду та обсягу витрат за період віднімається обсяг незавершеного виробництва на кінець періоду. Нехай у нашому прикладі це буде: 18490 руб. - Обсяг незавершеного виробництва на початок періоду, 245699 крб. - Витрати за період (дебетовий оборот за рахунком 20), тоді собівартість завершеної виробництвом продукції складе:
18490 + 245699 - 19558 = 244631 руб.
Тобто за дебетом рахунків 43 або 40 і кредитом рахунку 20 повинна бути зроблена проводка на суму 244631 крб. Якщо розділити цю суму на натуральний показник випуску готової продукції (кількість виготовлених виробів), то отримаємо собівартість одного виробу.
Спосіб другий (за оцінкою готової продукції): визначається розмір витрат, які відносяться до вартості виготовленої у звітному періоді продукції (виконаних робіт, наданих послуг), який потім і списується з кредиту рахунку 20, 23 або 29.
Розглянемо використання цього способу на прикладі попередільного методу обліку витрат. Нехай в розглянутому вище прикладі на початок звітного періоду в цеху знаходилося 49 заготовок для нарізки різьби, обсяг незавершеного виробництва становив 490 крб. За місяць на нарізку різьблення за даними кошторису було витрачено 8750 руб. (Сюди входить заробітна плата робітника, витрати на експлуатацію верстата тощо). Всього різьба була нарізана на 1410 заготовках. На штампування витрачено 17440 руб. (З урахуванням вартості переданих у виробництво листів, заробітної плати штампувальника, витрат на експлуатацію штампа і т.д.), причому всього розрізано 93 листа на 1581 заготівлю (кожен на 17 заготовок).
Спочатку визначається кількість заготовок для нарізки різьби, що залишився в цеху на кінець періоду:
49 + 1581 - 1410 = 220 од.
Це розрахункова кількість заготовок звіряється з даними інвентаризації. Потім визначається собівартість штампування однієї заготовки для різьби:
(490 + 17 440) / (49 + 1581) = 11 руб.
Далі визначаються витрати на виготовлення готової продукції:
11 х 1410 + 8750 = 24260 руб.
На основі цих даних може бути визначений обсяг незавершеного виробництва на кінець періоду:
490 + 17440 + 8750 - 24260 = 2420 руб.
Ці дані можуть бути перевірені шляхом множення кількості заготовок на вартість виготовлення однієї заготовки:
220 х 11 = 2420 руб.
У даному випадку в дебет рахунків 43 або 40 з кредиту рахунку 20 повинно бути списано 2420 руб.
Вище ми розглядали облік для варіанти оцінки собівартості готової продукції або обсягу незавершеного виробництва за фактичними витратами. Однак ці показники можуть прийматися за нормативною оцінкою. Для цього при визначенні собівартості завершеної виробництвом продукції або обсягу незавершеного виробництва використовуються дані про величину відхилень фактичної собівартості виготовленої продукції від її нормативних значень. Розглянемо використання цього варіанта на прикладі позамовного методу обліку витрат і використанні другого способу розрахунку. Наприклад, організація виконує послуги з охорони. Нормативні витрати на одного охоронця приймаються у розмірі 300 руб. / чол. на день (сюди входить заробітна плата охоронця, витрати на спецодяг, зміст зброї і т.д.). Відомо, що протягом місяця надані послуги з охорони трьох об'єктів, причому на 1-му об'єкті працювали 2 чол. протягом 10 днів, на 2-му - 1 чол. протягом 30 днів, на 3-му - 5 чол. протягом 24 днів. Разом нормативні витрати склали:
(2 х 10 + 1 х 30 + 5 х 24) х 300 = 51 тисячі руб.
Проте на другому об'єкті умови роботи пов'язані з додатковою небезпекою, тому працівникові було додатково нараховано 7000 крб. заробітної плати та видані додаткові засоби зв'язку, витрати на експлуатацію яких становлять 20 руб. на день. Таким чином, сума відхилень склала:
7000 + 20 х 30 = 7600 руб.
По 1-му і 2-му об'єкту акти про надання послуг підписуються щомісяця, по 3-му - щоквартально. Тоді собівартість наданих послуг визначається в розмірі:
(2 х 10 + 1 х 30) х 300 + 7600 = 22600 руб.
Саме ця сума повинна бути списана з кредиту рахунку 20 в дебет рахунку 40, а на рахунку 20 залишиться сальдо, що характеризує обсяг незавершеного виробництва:
51 000 + 7600 - 22600 = 36000 руб. або 5 х 24 х 300 = 36000 руб.
Методи оцінки незавершеного виробництва (за вартістю матеріалів, за прямими матеріальними витратами, по повній виробничої собівартості)
Вище ми сказали, що при першому способі оцінки (при оцінці незавершеного виробництва) визначається обсяг незавершеного виробництва на кінець періоду, а собівартість завершеної виробництвом продукції визначається як різниця накопичених за період витрат з урахуванням їх залишку на початок періоду та обсягу незавершеного виробництва.
Причому для цього після визначення натурального обсягу незавершеного виробництва обчислюється фактична собівартість незавершеного виробництва. Це числення може здійснюватися шляхом оцінки за вартістю матеріалів, за прямими матеріальними витратами, по повній виробничої собівартості.
Розглянемо ці дії на наведеному вище прикладі. Нехай за умовами техпроцесу з металевого листа спочатку штампом вирізаються заготовки певної форми, а потім у них нарізається різьба. Якщо вартість листа становить 128 руб., З одного листа штампується 17 заготовок, витрати становлять 73 руб. (Сюди входить заробітна плата робітника, витрати на експлуатацію штампа і т.п.), а обрізки здаються на збірний пункт металобрухту за 14 руб., То вартість однієї заготовки, оцінена за повної виробничої собівартості, складе:
(128 + 73 - 14) / 17 = 11 руб.
Відомо, що на кінець місяця в цеху знаходиться 1778 заготовок, тоді обсяг незавершеного виробництва складе:
1778 х 11 = 19 558 руб.
Далі визначається собівартість завершеної виробництвом продукції:
18490 + 245699 - 19558 = 244631 руб.
Тобто за дебетом рахунків 43 або 40 і кредитом рахунку 20 повинна бути зроблена проводка на суму 244631 крб. Якщо розділити цю суму на натуральний показник випуску готової продукції (кількість виготовлених виробів), то отримаємо собівартість одного виробу.
Тепер зробимо ті ж розрахунки за умови оцінки незавершеного виробництва за вартістю матеріалів:
(128 - 14) / 17 = 6,7 руб.
Відомо, що на кінець місяця в цеху знаходиться 1778 заготовок, тоді обсяг незавершеного виробництва складе:
1778 х 6,7 = 11912,6 крб.
Далі визначається собівартість завершеної виробництвом продукції:
18490 + 245699 - 11912,6 = 252276,4 руб.
Тобто за дебетом рахунків 43 або 40 і кредитом рахунку 20 повинна бути зроблена проводка на суму 252276,4 грн.
Тепер зробимо ті ж розрахунки за умови оцінки незавершеного виробництва за вартістю прямих матеріальних витрат. Вище було зазначено, що витрати на виготовлення однієї заготовки становлять 73 руб. (Сюди входить заробітна плата робітника, витрати на експлуатацію штампа і т.п.). З цієї суми необхідно виділити прямі матеріальні витрати - нехай це буде 33 руб.
(128 +33 - 14) / 17 = 8,6 руб.
Відомо, що на кінець місяця в цеху знаходиться 1778 заготовок, тоді обсяг незавершеного виробництва складе:
1778 х 8,6 = 15290,8 крб.
Далі визначається собівартість завершеної виробництвом продукції:
18490 + 245699 - 15290,8 = 248898,2 руб.
Тобто за дебетом рахунків 43 або 40 і кредитом рахунку 20 повинна бути зроблена проводка на суму 248898,2 грн.
При аналізі цих розрахунків стає зрозумілим, що чим більший перелік витрат включається в оцінку незавершеного виробництва, тим більше значення цієї оцінки і, відповідно, тим воно точніше. Іншими словами, оцінка незавершеного виробництва за вартістю матеріалів є найменшою за значенням, тому вартість готової продукції збільшується максимально (до неї включаються практично всі витрати на виробництво, крім вартості витрачених на НЗВ матеріалів). Оцінка НЗВ за прямими матеріальними витратами в кількісному значенні вже дорожче, а вартість готової продукції падає, відповідно, на величину не тільки матеріалів, а всіх матеріальних витрат. Нарешті, найточніша оцінка - за повної виробничої собівартості.
Вибір методу оцінки незавершеного виробництва є досить серйозним завданням. Її рішення багато в чому залежить від галузевої приналежності організації і від наявності та змісту галузевої методики калькулювання собівартості продукції. Якщо ж організація такої галузевої інструкції не має або ця інструкція не затверджена в установленому порядку, то організація змушена сама вибирати метод оцінки незавершеного виробництва. У цьому випадку рішення приймається, виходячи з:
§ реальної можливості застосувати той чи інший метод на практиці,
§ необхідність скорочення трудомісткості облікових процедур при допустимому рівні достовірності проведеної оцінки;
§ наявності та можливостей автоматизованої системи ведення обліку;
§ підвищення прозорості обліку, уніфікації облікових процедур і наступності (консерватизму) облікової політики.
Якщо ж ми будемо користуватися другим способом (оцінка готової продукції, а вже на її основі числення вартості незавершеного виробництва), то в цьому випадку можна застосовувати тільки метод оцінки за повної виробничої собівартості (фактичної або нормативної), оскільки в іншому випадку все не включені до оцінку види витрат будуть накопичуватися у вартості незавершеного виробництва. Наприклад, з кредиту рахунку 20 ми будемо списувати тільки оцінку готової продукції за прямими матеріальними витратами, тоді всі інші витрати будуть постійно накопичуватися в дебеті рахунку 20, а обсяг недобудови буде необгрунтовано рости від одного звітного періоду до іншого.
2. Класифікація і способи проведення інвентаризації.
Під інвентаризацією розуміється встановлення фактичної наявності на певну дату активів і зобов'язань організації, а також об'єктів, які обліковуються на позабалансових рахунках, у регістрах податкового обліку або враховуються внесистемно (наприклад, умовні активи та інші показники, які підлягають розкриттю в бухгалтерській звітності, на підставі відповідних Положень з бухгалтерського обліку).
Інвентаризація проводиться шляхом фізичного перерахунку інвентаризуються об'єктів, перевірки облікових записів, перевірки відповідності облікової оцінки об'єктів вимогам нормативних документів з бухгалтерського обліку та внутрішніх нормативних документів організації, аналізу подій у житті організації для виявлення об'єктів, що підлягають відображенню в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, а також шляхом зіставлення облікових даних з зовнішньої інформацією (даними контрагентів, державних структур, біржових котирувань і т.п.).
Основними цілями інвентаризації є:
- Перевірка повноти та правильності відображення інвентаризуються об'єктів в обліку,
- Перевірка фактичної наявності активів та контроль їх збереження,
- Перевірка стану товарно-матеріальних цінностей (їх фактичної відповідності стандартам по якості) та умов зберігання таких цінностей,
- Приведення облікової оцінки об'єктів інвентаризації у відповідність з зовнішніми і внутрішніми нормативними документами та відповідними ринковими показниками,
- Виявлення причин несвоєчасного або неправильного відображення господарських операцій в обліку, а також причин здійснення операцій, що суперечать положенням державних нормативних документів та внутрішніх інструкцій і положень організації, якщо такі операції мали місце.
У залежності від обсягу перевірки інвентаризації можуть бути повними, які охоплюють всі вищевказані види об'єктів, частковими, що охоплюють будь-яку групу таких об'єктів (наприклад, тільки товари для продажу або тільки дебіторську заборгованість тощо), і вибірковими, які охоплюють лише певну частину однотипних об'єктів (наприклад, тільки майно певного матеріально відповідальної особи або тільки прострочену дебіторську заборгованість).
Періодичність та обсяг інвентаризацій встановлюється керівником організації виходячи з матеріальності (суттєвості) можливих похибок облікових даних і критичності можливих наслідків невідповідності облікових даних реальному стану справ. Проте існують випадки, коли проведення інвентаризації обов'язково відповідно до законодавства та нормативними документами.
Наприклад, проведення інвентаризації обов'язково:
- При передачі майна в оренду, викуп, продажу, а також при перетворенні державного або муніципального унітарного підприємства,
- При зміні матеріально відповідальних осіб,
- При виявленні фактів розкрадання, зловживання чи псування майна,
- У разі стихійного лиха, пожежі або інших надзвичайних ситуацій, викликаних екстремальними умовами,
- При реорганізації або ліквідації організації,
- Перед складанням річної бухгалтерської звітності (крім майна, інвентаризація якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року), проте:
o інвентаризація основних засобів може проводитися один раз на три роки,
o інвентаризація бібліотечних фондів може проводитись один раз на п'ять років,
o інвентаризація товарів, сировини і матеріалів в організаціях, розташованих у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, може проводитися в період їх найменших залишків.
Матеріально відповідальні особи упорядковують наявні цінності, здають в бухгалтерію всі документи про надходження і видачу цінностей. Працівники обліку закінчують обробку документів, роблять записи в облікові регістри, обчислюють залишки цінностей за рахунками матеріально відповідальних осіб. Здавши в бухгалтерію останній звіт, матеріально відповідальні особи дають підписку про те, що всі документи на що надійшли і вибули матеріальні цінності здані в бухгалтерію, неоприбуткованих і списаних у витрату цінностей немає. Інвентаризацію проводять в присутності матеріально відповідальної особи, з яких обов'язково повинен бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Інвентаризація здійснюється тільки в присутності всіх членів комісії, тому що відсутність хоча б одного з них дає підставу розглядати результати інвентаризації як недійсні.
Останні прибуткові та видаткові документи фіксуються головою комісії із зазначенням «до інвентаризації на ..... (Дата) ».
Результати перевірки матеріальних цінностей записують до інвентаризаційних описів, де докладно вказують повне найменування цінностей, порядкові номери за прейскурантом, сорт, кількість, ціну та загальну суму. Інвентаризаційні описи заповнюються чорнилом або кульковою ручкою, чітко і ясно, не допускаються незаповнені рядки (в кінці опису їх прокреслюють), а також підчистки. Виправлення можна вносити тільки коректурним способом. Підсумки порядкових номерів, кількості і суми підраховуються в кінці кожної сторінки опису і підписуються всіма членами комісії та матеріально відповідальною особою. Перед підписом останньої сторінки матеріально відповідальна особа повинна дати письмову довідку наступного змісту: «Усі цінності, пойменовані в цій інвентаризаційного опису, комісією перевірені в натурі в моїй присутності і внесені в опис, у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, перераховані в описі, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні ».
На негідні зіпсовані матеріали і готові вироби складаються відповідні акти і окремі інвентаризаційні описи.
Після закінчення інвентаризації можуть проводитися контрольні перевірки. Результати цих перевірок оформляються актом і реєструються в книзі обліку контрольних перевірок правильності проведення інвентаризацій.
За даними інвентаризаційних описів бухгалтерія складає порівнювальні відомості. Їх зміст включає ті найменування майна, по яких виявлені розбіжності щодо даних бухгалтерського обліку. Інформація вноситься у відомості в натуральних і вартісних показниках.
Після закінчення інвентаризації комісія складає протокол, зазначаючи в ньому свої рішення і пропозиції, який затверджується керівником підприємства. Потім визначають порядок регулювання виявлених різниць між даними інвентаризації та обліку відповідно до Закону РФ «Про бухгалтерський облік» та Методичними вказівками про проведення інвентаризації.
3. Інвентаризація незавершеного виробництва.
Інвентаризація незавершеного виробництва має на меті визначити обсяги і фактичну собівартість його відповідно до порядку, встановленого Положенням про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг) і розробленими на його основі галузевими інструкціями.
У частині промислових підприємств, наприклад, необхідно:
- Визначити фактичну наявність заділів (деталей, вузлів, агрегатів) і незакінчених виготовленням та складанням виробів, що знаходяться у виробництві;
- Виявити неврахований брак;
- Визначити фактичну комплектність незавершеного виробництва (заділів) і забезпеченість збірки деталями;
- Виявити залишок незавершеного виробництва за анульованими замовленнями, а також по замовленнях, виконання яких призупинено;
- Визначити фактичну собівартість перебувають у провадженні заділів (деталей, вузлів, агрегатів) і незакінчених виготовленням та складанням виробів.
Перед початком інвентаризації необхідно здати на склади всі непотрібні цехам матеріали, покупні деталі і напівфабрикати, а також усі деталі, вузли і агрегати, обробка яких на даному етапі закінчена.
Знаходяться в цехах заділи незавершеного виробництва та напівфабрикати повинні бути приведені в порядок, що забезпечує правильність і зручність підрахунку їх кількості.
Перевірка залишків зачепила незавершеного виробництва (деталей, вузлів, агрегатів) проводиться шляхом фактичного підрахунку, зважування, перемірювання.
Описи складаються окремо по кожному цеху (дільниці, відділенню) із зазначенням найменування заділів, стадії чи ступеня їх готовності, кількості або об'єму, а по будівельно-монтажних робіт - із зазначенням обсягу робіт: по незакінчених підприємствам, їх черг, об'єктам, пусковим комплексам, розрахунки за якими здійснюються після повного їх закінчення без проміжних платежів; по незакінчених частинам конструктивних елементів та видів робіт.
Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають у робочих місць, що не піддавалися обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються, а инвентаризуются особливо і фіксуються в окремих описах.
Остаточно забраковані деталі в склад незавершеного виробництва не включаються.
По незавершеному виробництву, який представляє собою неоднорідну масу або суміш (у відповідних галузях промисловості), в інвентаризаційних описах, а також у слічітельних відомостях наводяться два кількісних показники: кількість цієї маси або суміші та кількість сировини або матеріалів (за окремими найменуваннями), що входять до її склад. Кількість сировини або матеріалів визначається технічними розрахунками у порядку, встановленому галузевими інструкціями.
Наявність і об'єм незавершеного капітального будівництва встановлюються при інвентаризації шляхом перевірки в натурі оплаченої його частини. В актах інвентаризації вказується найменування об'єкта та обсяг виконаних робіт по цьому об'єкту по кожному окремому виду робіт, конструктивних елементів, устаткування і т.п.
Інвентаризаційна комісія повинна перевірити:
- Чи не значиться у складі незавершеного капітального будівництва обладнання, передане в монтаж, але фактично не розпочате монтажем;
- Стан законсервованих і тимчасово припинених будівництвом об'єктів.
За цим об'єктам, зокрема, необхідно виявити причини і підстави для їх консервації.
На закінчені будівництвом об'єкти, фактично введені в експлуатацію повністю або частково, приймання і введення в дію яких не оформлено належними документами, складаються особливі акти. Окремі акти складаються також на закінчені, але чомусь не введені в експлуатацію об'єкти. В актах необхідно вказати причини затримки оформлення здачі в експлуатацію вказаних об'єктів.
На припинені будівництвом об'єкти, а також на проектно-вишукувальні роботи з нездійсненого будівництва, що підлягають списанню з балансу, складаються акти, в яких наводяться дані про характер виконаних робіт та їх вартості із зазначенням причин припинення будівництва.
Для цього повинна використовуватися відповідна технічна документація, акти здачі робіт, етапів, журнали обліку виконаних робіт на об'єктах будівництва та інша документація.
Інвентаризація незаконних капітальних ремонтів будівель, споруд, машин, обладнання, енергетичних установок та інших об'єктів проводиться шляхом перевірки стану робіт в натурі.
На незакінчений капітальний ремонт складається акт, в якому зазначаються назва об'єкта, що ремонтується, найменування і відсоток виконання робіт, кошторисна і фактична вартість виконаних робіт.
Інвентаризаційна комісія за документами встановлює і включає в опису суму, що підлягає відображенню на рахунку витрат майбутніх періодів.
Порядок обліку, розподілу і включення до собівартості продукції або робіт зазначених витрат встановлюється у відповідних інструкціях.
Висновок.
При інвентаризації незавершеного виробництва в організаціях, зайнятих промисловим виробництвом, необхідно визначити фактичну наявність заділів і не закінчених виготовленням та складанням виробів, що знаходяться у виробництві, фактичну комплектність незавершеного виробництва, виявити залишок незавершеного виробництва. Перевірка заділів незавершеного виробництва проводиться шляхом фактичного підрахунку, зважування, перемірювання. Описи складаються окремо по кожному відокремленому структурному підрозділу із зазначенням найменування заділів, стадії їх готовності кількості. По незавершеному капітальному будівництву в описах вказуються найменування об'єкта та обсяг виконаних робіт по цьому об'єкту.
Список використаної літератури.
1. Федеральний Закон «Про бухгалтерський облік» від 21.11.1996г. № 129-ФЗ (в ред. Від 23.07.1998г.),
2. Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності, затверджене Наказом Мінфіну РФ від 29.07.1998г. № 34н (в ред. Від 24.03.2000г.),
3. Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, затверджені Наказом Мінфіну РФ від 13.06.1995г. № 49,
4. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та Інструкція щодо застосування плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій, затверджені Наказом Мінфіну РФ від 31.10.2000г. № 94н,
5. Положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика організації» ПБУ 1 / 98, затверджене Наказом Мінфіну РФ від 09.12.1998г. № 60н (в ред. Від 30.12.1999г.),
6. Положення з бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організації» ПБУ 4 / 99, затверджене Наказом Мінфіну РФ від 06.07.1999г. № 43н (в ред. Від 30.12.1999г.),
7. Постанова Держкомстату РФ від 18.08.1998г. № 88 «Про затвердження уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку касових операцій, з обліку результатів інвентаризації»,
8. Постанова Держкомстату РФ від 27.03.2000г. № 26 «Про затвердження уніфікованої форми первинної облікової документації № інв-26" Відомість обліку результатів, виявлених інвентаризацією "»,
9. Астахов В.П. Теорія бухгалтерського обліку. - Ростов-на-Дону: Видавничий центр «МарТ», 2000 р.
10. Головізіна А.Т., Архипова О.І.. Теорія бухгалтерського обліку. Курс лекцій. - М.: ТОВ «ТК Велбі», 2002
11. Козлова Е.П., Парашутін Н.В., Бабченко Т.Н. Бухгалтерський облік у промисловості. - М.: Фінанси і статистика, 1992 р.
12. Кутер М.І.. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник. - М.: Фінанси і статистика, 2003
Журнал реєстрації господарських операцій за листопад 2004 р.
№ операції | Зміст операції | Дебет | Кредит | Сума (грн.) |
1 прибутковий ордер картка складського обліку | Акцептовані рахунки постачальників за матеріали | 15 | 60 | 103588 |
Транспортно-заготівельні витрати | 15 | 16 | 7588 | |
ПДВ | 19.3 | 60 | 20011,68 | |
Оприбутковані на склад матеріали за обліковими цінами | 15 | 10 | 110000 | |
Відхилення | 16 | 15 | 1176 | |
2 вимога-накладна | Відпущені зі складу матеріали за обліковими цінами основному виробництву | |||
Замовлення № 12 | 20.12 | 10 | 12200 | |
Замовлення № 15 | 20.15 | 10 | 10900 | |
Допоміжного виробництва | 23 | 10 | 6800 | |
На обслуговування машин і устаткування | 25.1 | 10 | 3750 | |
На потреби заводоуправління | 26 | 10 | 3120 | |
На цехові потреби | 25.2 | 10 | 27088 | |
3 розрахунок розподілу відхилень | Списуються відхилення у вартості матеріалів | |||
Замовлення № 12 | 20.12 | 16 | 913,7 | |
Замовлення № 15 | 20.15 | 16 | 816,34 | |
Допоміжного виробництва | 23 | 16 | 509,28 | |
На обслуговування машин і устаткування | 25.1 | 16 | 280,85 | |
На потреби заводоуправління | 26 | 16 | 233,68 | |
На цехові потреби | 25.2 | 16 | 2028,72 | |
4 Видаткова накладна АП-П | Передано в експлуатацію інструмент | |||
Цехам основного виробництва | 25 | 01 | 2130 | |
Цехах допоміжного виробництва | 23 | 01 | 1588 | |
5 Акт на списання | Ліквідований інструмент | 91.2 | 01 | 960 |
Прийнято металобрухт | 10 | 91.1 | 80 | |
6 виписка банку акт приймання-передачі | Акцептований рахунок постачальника за що надійшов на склад обладнання, що потребує монтажу | 07 | 60 | 135000 |
ПДВ | 19 | 60 | 24300 | |
Оплачено рахунок постачальника | 60 | 51 | 159300 | |
Залік ПДВ до бюджету | 68 | 19 | 24300 | |
Здано в монтаж обладнання | 08 | 07 | 135000 | |
Монтаж обладнання проведений господарським способом. Витрати з монтажу склали | 08 | 23 | 750 | |
ПДВ | 68 | 19 | 135 | |
Обладнання введено в експлуатацію | 01 | 08 | 135750 | |
7 акт приймання-передачі | В якості внеску в Статутний капітал акціонерному товариству передано токарний верстат. Первісна вартість | 01. в | 01 | 63000 |
Знос на момент передачі | 02 | 01. в | 21000 | |
Залишкова вартість | 76 | 01. в | 42000 | |
Узгоджена вартість | 58 | 76 | 43088 | |
Фінансовий результат від передачі верстата | 91.9 | 99 | 1088 | |
8 розрахунок | Списано морально застарілий верстат з ЧПК. Первісна вартість. | 01. в | 01 | 60088 |
Знос | 02 | 01. в | 56698,04 | |
Залишкова вартість | 91.2 | 01. в | 3389,96 | |
Нарахована заробітна плата робітникам за виконання робіт з ліквідації верстата | 91.2 | 70 | 900 | |
На склад оприбутковано металобрухт, отриманий від ліквідації верстата | 10 | 91.1 | 11050 | |
Фінансовий результат від ліквідації верстата | 91.9 | 99 | 6760,04 | |
9 рахунок-фактура виписка банку | Реалізовано металорізальний верстат. Первісна вартість | 01.в | 01 | 105088 |
Знос | 02 | 01. в | 32840 | |
Залишкова вартість | 91.2 | 01. в | 72248 | |
Виставлено рахунок | 62 | 91.1 | 100403,84 | |
ПДВ | 91.2 | 68 | 15381,84 | |
Фінансовий результат від реалізації верстата | 91.9 | 99 | 12774 | |
Надійшло на розрахунковий рахунок від покупця за металорізальний верстат | 51 | 62 | 100403,84 | |
10 акт приймання-передачі виписка банку | Від НДІ безоплатно отримано виключне право на користування винаходом | 08 04 | 98 08 | 4500 4500 |
Придбано право користування торговою маркою строком на 7 років Договірна вартість | 97 | 60 | 2088 | |
ПДВ | 19 | 60 | 375,84 | |
Перераховано з розрахункового рахунку на користування торговельною маркою | 60 | 51 | 2463,84 | |
Списання РБП | 26 | 97 | 24,86 | |
11 відомість нарахування амортизації | Нараховано знос основних засобів, що знаходяться в експлуатації | |||
Цехам основного виробництва | 25.1 | 02 | 15018,65 | |
Цехах допоміжного виробництва | 23 | 02 | 19414,99 | |
Будівлі заводоуправління | 26 | 02 | 32077,63 | |
12 розрахунок | Зроблено відрахування в резерв для ремонту основних засобів | |||
Цехів основного виробництва | 25.2 | 96.1 | 6000 | |
Загальнозаводського призначення | 26 | 96.1 | 4500 | |
13 накладна РПВ; акт приймання-передачі | Протягом року робочими допоміжного цеху проведено ремонт обладнання основних виробничих цехів. Фактичні витрати на ремонт склали | |||
Матеріали | 23 | 10.1 | 43000 | |
Запчастини | 23 | 10.4 | 86000 | |
Заробітна плата ремонтників | 23 | 70 | 71000 | |
Нараховано ЕСН | 23 | 69 | 19880 | |
Відрахування в резерв на відпустку | 23 | 96.2 | 9088 | |
Фактичні витрати з ремонту списані на рахунок створеного резерву | 96.1 | 23 | 226986 | |
14 вимога накладна | Відпущено зі складу паливо | |||
На технологічні цілі цехам основного виробництва | 25.1 | 10.3 | 2700 | |
Допоміжного виробництва | 23 | 10.3 | 1800 | |
Для опалення будинку заводоуправління | 26 | 10.3 | 1500 | |
15 розрахунок відхилень | Списується відхилення у вартості палива | |||
На технологічні цілі цехам основного виробництва | 25.1 | 16 | 134,89 | |
Допоміжного виробництва | 23 | 16 | 89,92 | |
Для опалення будинку заводоуправління | 26 | 16 | 74,94 | |
16 розрахункова відомість | Нараховано заробітну плату Основна заробітна плата | |||
Замовлення № 12 | 20.12 | 70 | 44088 | |
Замовлення № 15 | 20.15 | 70 | 32588 | |
Робочим допоміжного виробництва | 23 | 70 | 4588 | |
Робітникам з обслуговування і експлуатації обладнання | 25.1 | 70 | 18088 | |
Персоналу цехів | 25.2 | 70 | 21088 | |
Персоналу заводоуправління | 26 | 70 | 10588 | |
17 розрахунок на перед. відпустки | Нараховано оплату чергових відпусток | |||
Робітникам основного виробництва | 96.2 | 70 | 3600 | |
Персоналу заводоуправління | 26 | 70 | 1950 | |
18 лікарняний лист | Нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності | |||
Персоналу цехів | 69.1 | 70 | 220 | |
Робітникам основного виробництва | 69.1 | 70 | 780 | |
Персоналу заводоуправління | 69.1 | 70 | 140 | |
19 розрахунок бухгалтерії | Здійснено нарахування єдиного соціального податку від фонду заробітної плати | |||
Замовлення № 12 | 20.12 | 69 | 11462,88 | |
Замовлення № 15 | 20.15 | 69 | 8472,88 | |
Робочим допоміжного виробництва | 23 | 69 | 1192,88 | |
Робітникам з обслуговування і експлуатації обладнання | 25.1 | 69 | 4702,88 | |
Персоналу цехів | 25.2 | 69 | 5482,88 | |
Персоналу заводоуправління | 26 | 69 | 2752,88 | |
Робітникам основного виробництва | 96.2 | 69 | 936 | |
Персоналу заводоуправління | 26 | 69 | 507 | |
20 Розрахунок бухгалтерії | Зроблено відрахування в резервний фонд на оплату чергових відпусток (10%) від нарахованої заробітної плати | |||
Замовлення № 12 | 20.12 | 96.2 | 5555,09 | |
Замовлення № 15 | 20.15 | 96.2 | 4106,09 | |
Робочим допоміжного виробництва | 23 | 96.2 | 578,09 | |
Робітникам з обслуговування і експлуатації обладнання | 25.1 | 96.2 | 2279,09 | |
Персоналу цехів | 25.2 | 96.2 | 2657,09 | |
21 РПВ | Здійснені утримання із заробітної плати | |||
Прибутковий податок | 70 | 96.2 | 15720 | |
За виконавчими листами | 70 | 96.2 | 480 | |
22 виписка банку | Оплачено з розрахункового рахунку за електроенергію, яка споживається на | |||
Опалення та освітлення цехів допоміжного виробництва | 23 | 60 | 2100 | |
Опалення та освітлення цехів основного виробництва | 25.2 | 60 | 3140 | |
Опалення та освітлення будівель загальногосподарського призначення | 26 | 60 | 1510 | |
ПДВ | 19 | 60 | 1215 | |
Оплата | 60 | 51 | 7965 | |
Залік ПДВ | 68 | 19 | 1215 | |
23 виписка банку | Надійшла на розрахунковий рахунок оплата від ЗАТ «Омега» за раніше відвантажену продукцію » | 51 | 62 | 60400 |
Оплачені з розрахункового рахунку раніше акцептовані рахунку АТ «Лакокраска» | 60 | 51 | 9440 | |
ПДВ | 68 | 19 | 1440 | |
АТ «Металург» | 60 | 51 | 29500 | |
ПДВ | 68 | 19 | 4500 | |
Надійшла на розрахунковий рахунок оплата від АТ «Зоря» за раніше відвантажену продукцію | 51 | 62 | 10000 | |
24 виписка банку | Придбано облігації на термін 5 років з розрахунку доходу 16% річних. Номінальна вартість - 9000, покупна ціна - 8350. Комісійна винагорода посереднику - 200. Відсотки по облігаціях виплачуються 2 рази на рік (через кожні 6 місяців). Нараховано дохід за 1-е півріччя та отримано на розрахунковий рахунок. | 58.2 76 51 | 51 91.1 76 | 8550 720 720 |
25 виписка банку | З розрахункового рахунку проведені перерахування ЕСН і платежів до бюджету податків, утриманих із заробітної плати | 68 69 | 51 51 | 15720 35493,12 |
26 ПКО | Отримано з розрахункового рахунку в касу для виплати заробітна плата | 50 | 51 | 137190 |
27 РКО | Виплачено з каси заробітна плата | 70 | 50 | 132588 |
28 РКО | Депонована і повернуто до банку неотримана заробітна плата | 51 | 50 | 4602 |
29 ПКО | Отримано з розрахункового рахунку в касу | 50 | 51 | 1050 |
30 РКО | Видано з каси | |||
Аванс на службові відрядження | 71 | 50 | 600 | |
Аванс на господарські потреби | 71 | 50 | 450 | |
31 авансів. звіти прихід. касовий ордер | Представлені і затверджені авансові звіти | |||
За службовими відрядженнями працівників заводоуправління | 26 | 71 | 593 | |
За господарським витрат цехів основного виробництва | 25.2 | 71 | 487 | |
Невикористані суми здані підзвітними особами в касу | 50 | 71 | 10 | |
32 відомість розподілу | Витрати допоміжного виробництва списані на витрати | |||
Цехів основного виробництва на технологічні потреби (35%) | 25.1 | 23 | 12796,41 | |
Цехів основного виробництва на господарські потреби (45%) | 25.2 | 23 | 146452,52 | |
загальнозаводським службам (20%) | 26 | 23 | 7312,23 | |
33 відомості 12,15 | Списані загальновиробничі (цехові) і загальногосподарські витрати | |||
Замовлення № 12 | 20.12 | 25.1 | 35568,23 | |
Замовлення № 15 | 20.15 | 25.1 | 26290,54 | |
Замовлення № 12 | 20.12 | 25.2 | 48278,64 | |
Замовлення № 15 | 20.15 | 25.2 | 35685,55 | |
Замовлення № 12 | 20.12 | 26 | 38620,04 | |
Замовлення № 15 | 20.15 | 26 | 28546,32 | |
34 КУЗП | Фактичні витрати на замовлення | |||
Замовлення № 12 | 43 | 20.12 | 201222,55 | |
Замовлення № 15 | 43 | 20.15 | 147405,72 | |
35 накладна накопичувальної відомості | Випущена з основного виробництва оприбуткована на склад ДП за плановою виробничою собівартістю | |||
Замовлення № 12 - 2080 штук | 43 | 20.12 | 208088 | |
Відхилення фактичної собівартості від планової | 43.отк | 20.12 | 6865,45 | |
Замовлення № 15 | 43 | 20.15 | 155088 | |
Відхилення фактичної собівартості від планової | 43.отк | 20.15 | 7682,28 | |
36 відомість відвантаження | Відвантажено зі складу АТ «Хімзавод» ДП по планової собівартості - 1000 штук | 90.2 | 43 | 155088 |
Відхилення фактичної собівартості від планової | 90.2 | 43.отк | 7682,28 | |
37 рахунок-фактура | Пред'явлено АТ «Хімзавод» рахунок за відвантажену продукцію за ціною реалізації | 62 | 90.1 | 2125303,8 |
ПДВ | 90.3 | 68 | 32415,84 | |
38 виписка банку | Оплачені з розрахункового рахунки витрати з доставки ГП до місця відправлення | 44 | 60 | 2000 |
ПДВ | 19 | 60 | 360 | |
Оплата | 60 | 51 | 2360 | |
Залік ПДВ | 68 | 19 | 360 | |
39 відомість відвантаження | Відвантажено зі складу ДП (приладу марки А) ТОВ «Спектр» за плановою с / c - 2000 штук | 90.2 | 43 | 200088 |
Фактична собівартість відвантаженої продукції | 90.2 | 43.отк | 5351,53 | |
40 рахунок-фактура | Пред'явлено рахунок ТОВ «Спектр» за відвантажену продукцію | 62 | 90.1 | 271503,84 |
ПДВ | 90.3 | 68 | 41415,84 | |
41 виписка банку | З розрахункового рахунку сплачені витрати з доставки продукції | 44 | 60 | 8000 |
ПДВ | 19 | 60 | 1440 | |
Оплата | 60 | 51 | 9440 | |
Залік ПДВ | 68 | 19 | 1440 | |
42 розрахунок | Комерційні витрати списані на рахунок реалізації | 90.2 | 44 | 10000 |
43 розрахунок | Виявлено результат від реалізації продукції за звітний період | 90.9 | 99 | 58033,81 |
44 виписка банку | Нараховано та перераховано до бюджету аванс податку на прибуток | 99 68 | 68 51 | 18405,08 18405,08 |
45 виписка банку | З розрахункового рахунку перерахована сума ПДВ, належна внеску до бюджету | 68 | 51 | 26054,82 |
46 виписка банку | З розрахункового рахунку сплачені | |||
Пені за несвоєчасні платежі до бюджету | 91.2 | 51 | 300 | |
Штраф за невиконання договору | 91.2 | 51 | 600 | |
Відсотки за простроченим кредитом | 91.2 | 51 | 150 |
Таблиця 1 (а).
Розрахунок відхилень у вартості матеріалів
Таблиця 1 (б).
Розрахунок відхилень у вартості палива
Таблиця 2.
Розрахунок зносу за звітний місяць, тис. руб.
Таблиця 4.
Розподіл непрямих витрат
Таблиця 6.
Розрахунок фактичної собівартості відвантаженої продукції
Замовлення 12
Таблиця 7.
Розрахунок з податку на додану вартість
Таблиця 6.
Розрахунок фактичної собівартості відвантаженої продукції
Таблиця 7.
Розрахунок з податку на додану вартість
Таблиця 6.
Розрахунок фактичної собівартості відвантаженої продукції
Замовлення 12
Таблиця 7.
Розрахунок з податку на додану вартість
Розрахунок відхилень у вартості матеріалів
Показники | Матеріали за обліковими цінами, руб. | Відхилення у вартості матеріалів, руб. | Середній% відхилень | Фактична вартість матеріалів |
Залишок на початок місяця | 407588 | 37588 | x | 445176 |
Надійшло за місяць | 110000 | 1176 | x | 111176 |
Всього | 517588 | 38764 | 556352 | |
Витрачено на виробництво | 63858 | 4782,55 | 7,4894 | |
Разом | 63858 | 4782,55 | x | 68640,55 |
Залишок на кінець місяць | 4753730 | 33981,45 | x | 487711,45 |
Розрахунок відхилень у вартості палива
Показники | Паливо за обліковими цінами, руб. | Відхилення у вартості палива, руб. | Середній% відхилень | Фактична вартість палива |
Залишок на початок місяця | 240200 | 12000 | x | 252200 |
Надійшло за місяць | x | x | x | x |
Всього | 240200 | 12000 | 252200 | |
Витрачено на виробництво | 6000 | 299,75 | 5,0 | 6299,75 |
Разом | 6000 | 299,75 | x | 6299,75 |
Залишок на кінець місяць | 234400 | 11700,25 | x | 245900,25 |
Таблиця 2.
Розрахунок зносу за звітний місяць, тис. руб.
Види ОС | Нор ма амор тизації (месяч ва) | По підприємству в цілому | ||||||||||||||||
Місце експлуатації | Цехи основного виробництва | Цехи допоміжного виробництва | Общезавод ські служби | |||||||||||||||
Ст-ть об'єктів та | Сум ма амор тиза ції | Ст-ть об'єктів та | Сум ма амор тиза ції | Ст-ть об'єктів та | Сум ма амор тиза ції | Ст-ть об'єкта | Сум ма амортиза ції | |||||||||||
Посту пило | А. По надійшли і вибившем минулого місяця об'єктам | |||||||||||||||||
Інструмент | 1,25 | 280088 | 291,7 | 280088 | 291,76 | |||||||||||||
Склад ДП | 2,7 | 434500 | 977,6 | 434500 | 977,63 | |||||||||||||
Токар ний верстат | 2,25 | 253088 | 474,5 | 253088 | 474,54 | |||||||||||||
Разом | ||||||||||||||||||
Вибуло | ||||||||||||||||||
Інструмент | 1,25 | 222300 | 231,5 | 200000 | 208,3 | 22300 | 23,23 | |||||||||||
Фрезерний верстат | 1,08 | 372088 | 335,7 | 372088 | 335,7 | |||||||||||||
Разом | 594344 | 6797 | 572044 | 6518 | 22300 | 279 | ||||||||||||
Б. По всіх об'єктах (що надійшли, вибулим і залишилися на початок минулого року) | ||||||||||||||||||
За надійшли (+) | ||||||||||||||||||
Нараховано минулого місяця | X | 64200 | X | 14000 | X | 19100 | X | 31100 | ||||||||||
До відображенню в звітному місяці | 78329 | 15018,6 | 19414,9 | 32077,6 | ||||||||||||||
Таблиця 4.
Розподіл непрямих витрат
Об'єкт Калькулят ції | Основна з / п виробництв ських робітників | РСЕО | Общепроіз вальних витрати | Загальногосподарські витрати | |||
% | сума | % | сума | % | сума | ||
замовлення № 12 | 44088 | 57,5 | 35568,23 | 57,5 | 48278,64 | 57,5 | 38520,04 |
замовлення № 15 | 32588 | 42,5 | 26290,54 | 42,5 | 35685,55 | 42,5 | 28546,32 |
Разом: | 76676 | 100 | 61858,77 | 100 | 83964,19 | 100 | 67166,36 |
Розрахунок фактичної собівартості відвантаженої продукції
Замовлення 12
№ п / п | Показник | Облікова ціна | Фактична собівартість |
1 | Залишок ДП на початок місяця | 54100 | 53953 |
2 | Надійшло з виробництва | 208088 | 201222,55 |
3 | Разом | 262188 | 255175,55 |
4 | Ставлення відхилень фактичної с / з до вартості за обліковою ціною,% | 0,97 | |
5 | Відвантажено за звітний місяць | 200088 | 194736,47 |
6 | Залишок ДП на кінець місяця | 62100 | 60439,08 |
Розрахунок з податку на додану вартість
№ п / п | Показники | Сума ПДВ |
1 | Залишок сплаченого постачальникам податку на початок місяця | |
2 | Сума податку по оприбуткованих оплаченим цінностям, що підлягає списанню з кредиту рахунку 19 в дебет рахунку 68 | |
3 | Сума податку з реалізованої продукції | |
4 | Сума податку | |
-Що підлягає сплаті до бюджету | ||
- Заліку чи відшкодуванню з бюджету |
Таблиця 6.
Розрахунок фактичної собівартості відвантаженої продукції
№ п / п | Показник | Облікова ціна | Фактична собівартість |
1 | Залишок ДП на початок місяця | ||
2 | Надійшло з виробництва | 155088 | 147405,72 |
3 | Разом | 155088 | 147405,72 |
4 | Ставлення відхилень фактичної с / з до вартості за обліковою ціною,% | 95% | |
5 | Відвантажено за звітний місяць | 155088 | 147405,72 |
6 | Залишок ДП на кінець місяця |
Розрахунок з податку на додану вартість
№ п / п | Показники | Сума ПДВ |
1 | Залишок сплаченого постачальникам податку на початок місяця | |
2 | Сума податку по оприбуткованих оплаченим цінностям, що підлягає списанню з кредиту рахунку 19 в дебет рахунку 68 | 33630,84 |
3 | Сума податку з реалізованої продукції | |
4 | Сума податку | |
-Що підлягає сплаті до бюджету | ||
- Заліку чи відшкодуванню з бюджету |
Розрахунок фактичної собівартості відвантаженої продукції
Замовлення 12
№ п / п | Показник | Облікова ціна | Фактична собівартість |
1 | Залишок ДП на початок місяця | 54100 | 53953 |
2 | Надійшло з виробництва | 208088 | 201222,55 |
3 | Разом | 262188 | 255175,55 |
4 | Ставлення відхилень фактичної с / з до вартості за обліковою ціною,% | 0,97 | |
5 | Відвантажено за звітний місяць | 200088 | 194736,47 |
6 | Залишок ДП на кінець місяця | 62100 | 60439,08 |
Розрахунок з податку на додану вартість
№ п / п | Показники | Сума ПДВ |
1 | Залишок сплаченого постачальникам податку на початок місяця | |
2 | Сума податку по оприбуткованих оплаченим цінностям, що підлягає списанню з кредиту рахунку 19 в дебет рахунку 68 | |
3 | Сума податку з реалізованої продукції | |
4 | Сума податку | |
-Що підлягає сплаті до бюджету | ||
- Заліку чи відшкодуванню з бюджету |