6 ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЄКТУ І ПЕРЕНЕСЕННЯ ЙОГО В НАТУРУ
Всі елементи проекту організації території фермерського господарства з точки зору об’єму витрат і порядку їх здійснення можуть бути розділені на дві групи. До першої групи відносяться безпосередньо землевпорядні заходи, пов’язані з організацією і технологією вирощування сільськогосподарських культур. Здійснення цієї частини проєкту зводиться головним чином до перенесення в натуру меж, виробничої зони, сівозмін, і їх полів, польових шляхів, проорювання борозд, встановлення межових знаків.
Складніше реалізується друга група елементів проєкту направлених на меліорацію земель і ефективніше використання засобів виробництва невід’ємно пов’язаних з землею.
Вся робота по здійсненню проєкту землеустрою включає перенесення проекту в натуру і втілення його в життя, тобто реалізацію намічених ним заходів і можливо короткий термін, об’ємами заходів, що плануються і економічними можливостями господарства.
В основі здійснення проєкту покладено план здійснення проєкту, який розробляється автором проєкту разом із замовником проєкту. В плані встановлено строки і черговість освоєння сівозмін, проведення заходів по освоєнню малопродуктивних земель, зрошенню земель, захисту грунтів від ерозії.
Перенесення проєкту землеустрою в натуру заключається в прокладанні і закріпленні на місцевості меж ділянок, шляхів та інших елементів, які запроєктовані на плані. При цьому проводять підготовчі роботи з метою встановлення порядку геодезичних дій. Вони складаються з огляду місцевості, встановлення методів перенесення проєкту в натуру, визначення величин промірів (проєктних відрізків), кутів і підпису іх на проєктному плані, складання робоче креслення по перенесенню проєкту в натуру (на місцевість).
Робоче креслення складаємо тільки після нанесення на проєктний план всіх проєктних ліній спроєктованих об’єктів і запису на ньому всіх відрізків і кутів, необхідних для перенесення проєкту в натуру.
Робоче креслення також як і абрис теодолітної або тахеометричної зйомки, являється технічним документом. Він прикладається до технічного діла виробництва і посвідчує про порядок і вірність виконання польових робіт. Він передбачає таку послідовність перенесення проєкту яка забезпечує найбільшу продуктивність праці виконавця, скорочує холості переміщення робітників і дозволяє виконати роботу з необхідною точністю.
На робоче креслення нанесено тільки те, що необхідно для перенесення проєкту в натуру, а саме: проєктних кутів і довжин ліній, які необхідно побудувати на місцевості, пункти геодезичного обґрунтування, які використовують при перенесенні проєкту в натуру: номери і назви полів.
Складаючи робоче креслення продумано маршрути руху при виконанні польових робіт і відмічено його вказівними стрілками. Одночасно з цим відмічено точки, в яких будують встановлені віхи для орієнтування при прокладанні бокових ходів і ліній, які служать опорами для розбивки інших ділянок. Чим детальніше проведена підготовка до перенесення проєкту, тим швидше і з меншими погрішностями виконується польова робота.
Для перенесення проєкту в натуру використано спосіб промірів. Прокладено маршрут, який відображений на робочому кресленню по перенесенню проєкту в натуру (на місцевість) на кресленні графічної частини курсового проєкту (аркуш 4).
7 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
Організація робіт по охороні праці, техніці безпеки проводиться у відповідності з вимогами СН і П11І-4.80 і змінами до нього, затвердженими постановами №56, а також по Закону прийнятому у 2001 році.
Навчання робітників правил безпечного виконання робіт потрібно здійснювати шляхом проведення інструктажів. По характеру і часі проведення інструктажів вони діляться на ввідний, первинний на робочому місці, повторний (періодичний), позаплановий.
Ввідний інструктаж працівника, якого приймають на роботу, оформлюється карткою, яка зберігається в його особистій справі. Первинний інструктаж на робочому місці робітник, якого направляють у відділ, повинен отримати при допуску до роботи при переведенні з однієї роботи на іншу, при зміні умов роботи.
Перед початком виконання польових землевпорядних робіт виконавець повинен проводити інструктаж по безпечному проведенні робіт на робочому місці тимчасових робіт і оформити їх список.
Повторний (періодичний) інструктаж керівник підрозділу повинен проводити не рідше ніж через 6 місяців.
Позаплановий інструктаж керівник підрозділу повинен проводити в наступних випадках і в такі терміни: при зміні правил по охороні праці і техніці безпеки на протязі одного місяця; при зміні технологічного процесу; при порушенні робітником вимог безпеки, тощо, при розривах у роботі більше 30 календарних днів для водіїв і більше 60 днів для інших робітників - терміново.
Про проведення інструктажу (крім ввідного) відповідальний за його проведення повинен записати в журнал реєстрації проведення інструктажу по охороні праці, техніці безпеки і виробничої санітарії, попередження нещасних випадків, попередження захворювань на підприємстві, загальне поліпшення умов праці.
Забороняється проводити вишукувальні роботи і влаштовувати стоянки машин і зупинки в охоронних зонах без згоди з організаціями які експлуатують інженерні сітки.
Роботи в охоронних зонах можуть проводитись тільки при наявності письмового дозволу цих організацій. При використанні техніки для виробництва вишукувальних робіт потрібно користуватися інструкціями по техніці безпеки.
8 СИСТЕМА ПРИРОДООХОРОНИХ ЗАХОДІВ
Оскільки в сільськогосподарському виробництві несприятливі природні та антропогенні процеси проявляються в взаємозв’язку, обумовлені багатьма факторами і їх сполучення , то і міри боротьби з ними не обмежуються окремими прийомами, а застосовуються в комплексі, забезпечую чому єдність вимог економічного розвитку господарства, збереження і поліпшення природного середовища .
В проєкті передбачається комплекс заходів :
організаційні протиерозійні заходи ;
заходи по відновленню родючості грунтів.
До організаційних протиерозійних заходів можна відвести і агрокліматично-обгрунтовану систему сівозмін, правильну організацію території сівозмін, а також правильну технологію вирощування сільськогосподарських культур, яку встановлено в залежності від вирощування культури та їх попередника.
В комплексі протиерозійних заходів належне місце відводиться агротехнічним заходам. Оскільки ці заходи найдешевші, тому і най доступніші кожному господарстві. До агротехнічних протиерозійних заходів відносяться:
- оранка, культивація і посівів сільськогосподарських культур в поперек схилів;
- смуговий посів культур (чергування смуг сільськогосподарських
культур на схилах з різною ефективністю захисту грунтів від ерозії);
-оранка з поглибленням орного шару;
-боронування зябу;
-лункування зябу;
-щілювання озимих посівів, багаторічних трав та пасовищ.
Застосовуються також інші агротехнічні заходи, спрямовані на зменшення поверхневого стоку зливових та талих вод.
Важливе значення в комплексі протиерозійних заходів відводиться лісомеліоративним захисним насадженням. Захисні лісонасадження поділяються на лісосмуги різного призначення та суцільне заліснення. В свою чергу лісосмуги за своєю дією діляться на полезахисні, водорегулюючі, які проєктуються навколо водоймищ. Полезахисні лісосмуги розміщуються на опуклих і греблеподібних вододілах. Ширина цих лісосмуг 9-15м.
Водорегулюючі лісосмуги розміщуються на землях крутизною більше 2° поперек схилів, або під невеликим кутом до горизонталей. Ширина водорегулюючих лісосмуг 12-15м. Віддаль між лісосмугами на схилах залежить від величини схилів. Так, при крутизні схилів 2°-3° лісосмуги проектуються 350-400м; при 4°-5° - 250-300м, на схилах 6 і більше через 200-250м.
Прибалкові і прияружні лісосмуги проєктуються для укріплення схилів, балок і ярів. Ширина прияружних лісосмуг 21м.
Ці передбаченні проєктом лісосмуги нумеруються на плані арабськими цифрами.
Таблиця 8.1 - Відомість запроєктованих лісових насаджень
| Назва сівозміни | Номер поля лісосмуги | Назва лісосмуги | Ширина, м | Довжина, м | Площа, га |
| Польова | 1 | полезахисна | 7 | 210 | 0,15 |
| | 2 | полезахисна | 7 | 210 | 0,15 |
| Кормова | 1 | полезахисна | 7 | 265 | 0,19 |
| | 2 | полезахисна | 7 | 255 | 0,18 |
| | 3 | полезахисна | 7 | 245 | 0,17 |
| | 4 | полезахисна | 7 | 230 | 0,15 |
| Всього | | | 7 | 1415 | 0,99 |
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Для розробки курсового проєкту взято фермерське господарство «Весна», яке знаходиться на території Землянської сільської ради Конотопського району Сумської області. Земельна ділянка фермерського господарства розташована біля с.Землянка, яке входить до складу Землянської сільської ради.
За фермерським господарством закріплено 51,18 га земель, з яких 37,18 га ріллі. Щоб забезпечити раціональне і високоефективне використання земель у фермерському господарстві «Весна» було проведено внутрігосподарський землеустрій. Устрій території фермерського господарства полягає у взаємозв’язаному розміщенні полів сівозмін, польових шляхів, лісосмуг, розміщенню виробничих будівель фермера.
Проєктування розпочато з функціонального зонування території, тобто виділення таких ділянок земель, які по своїм природним якостям і місцезнаходженню найбільш придатні для тих чи інших цілей. Територію фермерського господарства в устрою території сівозмін поділено на сільськогосподарську та виробничу зони. Площа під виробничу зону становить 0,70 га в якій заплановано будівництво приміщення для утримання худоби, складів та гаража для сільськогосподарської техніки та знаряддя. Ділянку під виробничу зони вибрано з дотриманням усіх перелічених вище вимог у північно-західній частині господарства.
Враховуючи структуру сівозмін і інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур запроєктовано сівозміни по видам спеціалізації господарства: кормову шестипільну сівозміну на площі 9,00 га та польову чотирьохпільну сівозміну на площі 22,00 га.
Запроєктовані польові дороги, щоб забезпечити під'їзд до кожного поля, для захисту полів від пануючих вітрів - полезахисні лісосмуги.
Згідно проєкту внутрігосподарського землеустрою в господарстві
будуть утримуватися 23 голови тварин, в тому числі 11 корів і 12 голів свиней.
Отже, запропонований проєкт передбачає повне використання всього земельного фонду господарства.
У фермерському господарстві «Весна» створюються умови для збереження сільськогосподарських угідь, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, розміщенням і організацією виробництва.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Земельний кодекс України. - Київ, 2001.
2.Закон України „Про фермерське господарство”. - Київ, 2006.
3.Балакірський В.В., Гарбуз М.М., Малютін М.І., Червоний М.В. Практикум з геодезичних робіт при землеустрої – Харків,-2001-с.70-71.
4. Гнаткович Д.І. Організація і планування робіт по землевпорядкуванню-Львів:Світ,-1992-с.174-178
5.Земельні відносини в Україні : Законодавчі акти і нормативні документи Держкомзем України. – К.:Урожай,1998.-816с.
6.Землеустроительное проектирование (Под ред. М. А. Гендельмана). – М.: Агропромиздаи, 1986.
7.Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Землевпорядне проектування і організація землевпорядних робіт» Укладачі: Одарук Т.С.,Русіна Н.Г., Басенюк Т.І.,–Рівне,2010.– 270 с.
8.Справочник землеустроителя, -М:Россельхозиздат, 1978.-208 с.
9. Справочник по землеустройству/В.М.Буленок, Ю.Н.Вагин, М.Р.Гендзюк и др.;Под ред.Л.Я.Новаковского.-2-е изд., перераб. и доп.-Киев:Урожай,1983.-288 с.
10.Третяк А.М.Землевпорядне проектування: Теоретичні основи і територіальний землеустрій: Навч.посібник.-К.:Вища освіта,2006.- 528 с.
11.Пальчиков Ф.І Практикум по проектуванню і організації землевпорядних робіт.-М.:Агропромиздат, 1989. - 251с.
12. Методичні вказівки до виконання курсового проекту.
1 2 3 4 5 6