Ім'я файлу: відповіді на питання лектора_ку-11_Чепіга_Н_С.docx
Розширення: docx
Розмір: 61кб.
Дата: 13.12.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 61кб.
Дата: 13.12.2020
скачати
Якісніоцінкиризику.
Якісні оцінки ризику запроваджуються для підтримки системи безпеки (на прикладі авіаційної транспортної системи) відповідно до наступних визначень, наведених в табл. 8 та 9.
Таблиця 8
Визначення ваги наслідків
| Катастрофічні | Численні летальні наслідки або втрата системи в цілому |
| Небезпечні | Зниження здатності системи або її операторів долати несприятливі умови до меж, що визначаються як: значне зниження надійності та функціональних можливостей; надмірне навантаження на операторів, за якого вони втрачають здатність виконувати обов'язки надійно, точно та до повного завершення; серйозні або фатальні пошкодження для незначного числа людей на борту літака (крім екіпажу) фатальні пошкодження для наземного авіаційного персоналу або населення. |
| Значні | Зниження здатності системи або її операторів долати несприятливі умови до меж. що визначаються як: а)значне зниження надійності та функціональних можливостей; б)суттєве навантаження на операторів; в)умови, щоі знижують ефективність операторської діяльності або суттєвий дискомфорт; г)фізична втома (крім операторів), включаючи навіть ушкодження; ґ) значні професійні захворювання і/або значні збитки довкіллю /або значні збитки матеріальним цінностям |
| Незначні | Несуттєве зниження ефективності системи. Дії операторів достатні в межах їх можливостей. Включаючи - а)незначне зниження надійності та функціональних можливостей; б)несуттєве навантаження на1 операторів таке як зміни оперативного плану польоту; в)несуттєвий фізичний дискомфорт для працюючих (крім операторів): г)незначні професійні захворювання і/або незначні збитки довкіллю /або незначні збитки матеріальним цінностям |
Таблиця 9
Визначення ймовірності наслідків
| Ймовірний | Якісна: очікується раз або кілька разів за весь життєвий цикл окремого елементу системи. Кількісна: ймовірність прояву протягом 1 години діяльності ≥1*10-5 |
| Малоймовірний | Якісна: не може статися протягом життєвого циклу окремого елементу. Очікується раз або кілька разів за весь життєвий цикл всієї системи. Кількісна: ймовірність прояву протягом 1 години діяльності 10-5< > 10-7 |
| Вкрай малоймовірний | Якісна: не може статися протягом життєвого циклу окремого елементу. Очікується раз або кілька разів за весь життєвий цикл всієї системи. Кількісна: ймовірність прояву протягом 1 години діяльності 10-7 < >10-9 |
| Вкрай неймовірний | Якісна: не може статися протягом життєвого циклу всієї системи. Кількісна: ймовірність прояву протягом 1 години діяльності < 10-9 |
Назвітьзагальніпринципизабезпеченнябезпеки.
Основні принципи забезпечення безпеки – основні шляхи практичного застосування досягнень безпеки життєдіяльності для сталого гармонійного еволюційного розвитку людини та суспільства.
Забезпечення безпеки – складний процес, в якому можна виділити елементарні складові; вихідні положення, ідеї, що іменуються принципами.
Принципи забезпечення безпеки за ознаками їх реалізації:
законодавчі,
управлінські,
технічні,
організаційні,
орієнтуючі.
Законодавчі принципи – закріплені законом правила, що забезпечують прийнятний рівень безпеки.
Орієнтуючі принципи – основоположні ідеї, що визначаю ть напрямок пошуку безпечних рішень і слугують методологічною та інформаційною базою.
Технічні принципи спрямовані на безпосереднє відвернення дії небезпечних факторів і базуються на використанні фізичних законів.
Управлінськими називаються принципи, що визначають взаємозв'язок і відносини між окремими стадіями і етапами процесу забезпечення безпеки. До них належать: плановість, контроль, управління, зворотний зв'язок, підбір кадрів, відповідальність.
До організаційних належать принципи; за допомогою яких реалізуються положення із залученням науково обгрунтованих рішень. Це принципи несумісності, ергономічності, раціональної організації праці і відпочинку, компенсації та ін.
Заходи щодо зменшення ризику, як правило, мають комплексний характер. При виборі конкретних заходів вирішальне значення має загальна оцінка дієвості та надійності заходів, що впливають на остаточний ризик, а також розмір витрат на їх реалізацію.
15. Що таке система ЛСІ?
Система «людина – середовище існування» є багатокомпонентною системою. До неї входить велика кількість складових, між якими існує безліч зв'язків. Природно, що збільшення кількості складових системи і зв'язків між ними викликає ускладнення задачі формалізації такої системи, наприклад за допомогою математичних методів. Складність вивчення системи «людина – середовище існування» обумовлюється також тим, що ця система має ієрархічний характер, тобто є багаторівневою, яка утримує прямі і зворотні зв'язки.
16.Що вивчає БЖД, система БЖД?
Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.
Сьогодні реально існують наступні системи безпеки:
– система особистої та колективної безпеки людини в процесі її життєдіяльності;
– система охорони природного середовища (біосфери);
– система державної безпеки;
– система глобальної безпеки.
17.Які задачі вирішує БЖД?
БЖД вирішує три групи навчальних завдань:
а) ідентифікація (розпізнавання) небезпек: вид небезпеки, просторові та часові координати, розмір, можлива шкода, імовірність тощо;
б) профілактика ідентифікованих небезпек на основі зіставлення видатків та вигод. Відповідно до згаданої концепції залишкового ризику частина ідентифікованих завдань може з певною імовірністю реалізуватися;
в) третя група завдань — це дія в умовах надзвичайних ситуацій.
18.Дайте повне визначення небезпеки
Небезпека- це потенційно згубне фізичне явище, подія або діяльність людини, які можуть призводити до загибелі людей або нанесення їм тілесних ушкоджень, заподіяння шкоди майну, порушення функціонування соціальних і економічних систем або погіршення стану довкілля. Небезпеки можуть включати приховані умови, що несуть в собі майбутні загрози, і можуть обумовлюватися різними причинами: природними (геологічними, гідрометеорологічними і біологічними) або викликаними процесами життєдіяльності людини (погіршення стану довкілля і техногенні небезпеки).
19.Як класифікується небезпека?
На сьогодні чіткого поділу небезпек за відповідними ознаками ще не існує, тому в загальному їх класифікують:
– за сферою (джерелом) походження: природна, техногенна, соціальна та ін.;
– за часом прояву: імпульсні, кумулятивні;
– за локалізацією: пов’язані з космосом, атмо-, гідро-, літосферою;
– за наслідками: захворювання, травми, смертельні випадки, аварії, пожежі;
– за збитками: соціальні, екологічні, технічні та ін.;
– за сферою прояву: побутова, виробнича, спортивна тощо;
– за структурою: прості, складні, похідні;
– за характером дії на людину: активні та пасивні (останні активізуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина, що наражається на гострі, ріжучі нерухомі елементи, ями, ухили, нерівності поверхні тощо).
Необхідно також розрізняти потенційні та реальні небезпеки. Зокрема, потенційно небезпечними в сучасному помешканні є газова плита, електроприлади (телевізор, холодильник та ін.), медикаменти в аптечці, пожежонебезпечні рідини, що використовуються в побуті тощо. Однак наявність потенційної небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Потрібна причина (умова), при якій потенційна небезпека переходить в реальну, своєрідний “пусковий механізм”. Тому тріада “небезпека – причина – небажаний результат” – це логічний процес розвитку, що реалізовує потенційну небезпеку в реальну загрозу чи наслідки.
20.Що таке квантифікація небезпеки?
Квантифікація— кількісний вираз, вимірювання, що вводиться для оцінки складних, якісно визначуваних понять.
Небезпеки характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на людину, вірогідністю появи, розмірами зони дії. Потенціал виявляється з кількісного боку, наприклад рівень шуму, запиленість повітря, напруга електричного струму. Якість відображає його специфічні особливості, що впливають на організм людини, наприклад, частотний склад шуму, дисперсність пороши, рід електричного струму. Застосовуються чисельні, балльні і інші прийоми квантифікації. Мірою небезпеки може виступати і число потерпілих. Іншою мірою небезпеки може бути і приносимий її реалізацією збиток для довкілля, який тільки частково може бути зміряний економічно (в основному через витрати на ліквідацію наслідків). Найпоширенішою оцінкою є ризик — вірогідність втрат при діях, зв'язаних з небезпеками.
21.Як можна оцінити величину небезпеки?
Прочитавши попередні підрозділи можна переконатись, ще небезпека – це поняття стохастичне, випадкове, яке залежить від багатьох чинників. Інколи, оцінюючи той чи інший вид діяльності, ми говоримо, що існує велика небезпека, а іноді – мала. Чи можна об’єктивно оцінити небезпеку кількісно? Можна, для цього вводиться таке поняття як ризик, під яким, в загальному, розуміють частоту реалізації небезпеки.
Величину ризику (R) визначають як відношення кількості подій з небажаними наслідками, що вже сталися (n), до максимально можливого їх числа (N) за конкретний період часу:
Формула дозволяє розрахувати величину загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій в конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу, один клас суб’єктів господарської діяльності і т. д.
22.Сучасний стан БЖД в Україні
Екологічна обстановка на Україні-несприятлива. У 1991 році Верховна Рада України оголосила Україну зоною екологічного лиха. У ряді міст обстановка надзвичайно несприятлива: 1) Кривий Ріг 2) Маріуполь 3) Дніпродзержинськ і Дніпропетровськ 4) Запоріжжя 5) Донецьк і Макіївка.
Екологічна обстановка ускладнюється такими факторами:
1) 5 АЕС - Хмельницька, Рівненська, Чорнобильська, Південноукраїнська, Запорізька. Запорізька атомна станція 1-я по потужності в Європі, і 5-я в світі. А будь-який ядерний реактор потенційне джерело небезпеки.
1986 г. - катастрофа на ЧАЕС (глобальна), мають місце зони радіоактивного зараження.
2) Потужний промисловий комплекс, багато ХОО (Хімічно Небезпечних Об'єктів) близько 1500, в їх зоні живе близько 12 міл. людина. Можливі аварії, катастрофи з викидом отруйних речовин.
3). Через територію України, Запорізьку область проходить нафтопровід «Тельяві - Одеса). Все це джерело небезпеки
4). На річках споруджено близько 200 гребель та інших гідроспоруд. Порушується самоочищення води, прориви гребель (у 1989 р в Закарпатті).
5). Урбанізація, транспорт.
6). Суперхімізація сільського господарства.
7). Сейсмогенних зони: Карпати, Крим, Київська область, територія ЧАЕС до 6 балів.
8). В степах України можливі бурі, урагани, смерчі (у Волинській області 1985 року 1987 р.)
9). Спека, холод, град, зливи.
На Україні можливі катастрофи і НС природного і техногенного характеру.
Здоров'я населення України:
Впала народжуваність.
У забруднених містах жінки в 5 разів частіше недонашуют дітей.
Серед новонароджених 70% мають відхилення.
Почастішали випадки новоутворень, у дітей після ЧАЕС в 5 разів частіше рак щитовидки, хвороби імунітету, СНІД.
Епідемія туберкульозу.
«Помолодшали» хвороби серця і судин.
Актуальна проблема оздоровлення населення.
23.Закон про охорону праці
Закон України "Про охорону праці"
Закон України "Про охорону праці" передбачає економічні методи управління охороною праці:
— створення фонду охорони праці на підприємстві;
— обов'язкове соціальне страхування працівників від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
— збереження середнього заробітку працюючого за період простою у разі відмови працюючого від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я, його самого або для людей, які його оточують, чи навколишнього природного середовища;
— виплата вихідної допомоги при розриві трудового договору за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує вимог законодавства або умов колективного договору з питань охорони праці;
— безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням та інші пільги й компенсації працівникам, що зайняті на роботах з важкими та складними умовами праці;
Нормативно-правові акти України з охорони праці.
— безплатна видача працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, змивальних та знешкоджувальних засобів на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах;
— відшкодування збитків у зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я (або його сім'ї у разі смерті потерпілого), пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, а також моральної шкоди.
Організаційно-технічні заходи та засоби, покликані забезпечити такий рівень організації праці на підприємстві й такі технічні (інженерні) рішення з охорони праці для усього технологічного процесу, обладнання та інструментів, які виключали б вплив на працівників небезпечних виробничих чинників, а також виключали б або зменшували до допустимих нормативних значень вплив на робітників шкідливих виробничих чинників.
Організаційними заходами охорони праці є: належна навченість робітників, чітке та своєчасне проведення інструктажів і контролю знань з охорони праці; наявність розроблених відповідно до вимог охорони праці регламентів проведення робіт та технологічних карт; правильне планування робочих місць; безпечне утримання проходів і проїздів: наукова організація праці; нагляд за роботою працівників; зручна робоча поза, правильне чергування роботи й відпочинку згідно з КЗпП; відсутність фізичного або іншого перенапруження; застосування безпечних способів праці; дотримання встановленого ходу технологічного процесу; справний стан засобів колективного та індивідуального захисту; наявність відповідних знаків безпеки та ін.
Технічними заходами та засобами охорони праці є: застосування технічно досконалого та справного обладнання, інструментів і пристроїв, транспортних засобів, засобів колективного захисту (огороджень, блокування, сигналізації); використання за призначенням якісних засобів індивідуального захисту (спецодягу, спецвзуття та засобів захисту органів дихання, рук, голови, обличчя, очей, органів слуху) тощо.
Санітарно-гігієнічні заходи передбачають попередження шкідливого впливу виробничих чинників на людину та дотримання допустимих рівнів цих чинників на робочих місцях, а також забезпечення відповідності умов на робочих місцях вимогам до нормативних документів.
Приміщення, обладнання, робочі місця та умови праці мають відповідати вимогам таких нормативних документів:
— розміри виробничих приміщень повинні відповідати вимогам СН 245-71 (Санитарные нормы проэктирования промышленных предприятий) і ОНТП-24-86 В (Общесоюзные нормы технологического проектирования), а допоміжних — В СНіП 2.09.04-87 (Строительные нормы и правила); наприклад, об'єм виробничого приміщення на одного працівника має становити не менш як 15 м3, а площа — 4,6 м2;
— робочі місця повинні організовуватись відповідно до ГОСТ 12.2.082-78, ГОСТ 12.2.033-78 та ін.;
— метеорологічні умови (температура, відносна вологість та рухливість повітря) у робочій зоні повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99;
— концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони (газо-, паро- або пилоподібних) не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій, регламентованих ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99;
— параметри виробничого освітлення (коефіцієнт природної освітленості, освітленість, показники освітленості та коефіцієнт пульсації при штучному освітленні) повинні відповідати вимогам СНіП 11-4-79;
— рівні шуму, інфра-, ультразвуку та вібрації не повинні перевищувати допустимих значень, регламентованих ДСН 3.3.6.037-99;
— напруженості постійних електричних та магнітних полів на робочих місцях не повинні перевищувати допустимих значень відповідно до "Санітарно-гігієнічних норм допустимої напруженості електростатичного поля" № 1757-77 та гранично допустимих рівнів впливу постійних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями та магнітними матеріалами № 1742-77;
— напруженості електричних та магнітних полів частотою 50 Гц не повинні перевищувати гранично допустимих напруженостей за ГОСТ 12.1.002-84 для електростатичних полів та гранично допустимих рівнів впливу магнітних полів чистотою 50 Гц для магнітних полів;
— параметри електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону не повинні перевищувати допустимих значень, регламентованих ГОСТ 12.1.006-84 та "Санітарними нормами і правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів високих, ультрависоких та надвисоких частот" ДсанПіН 3.3.2-007-98;
— щільності потоку енергії інфрачервоних та ультрафіолетових випромінювань не повинні перевищувати допустимих значень, регламентованих ГОСТ 12.1.005-88 і "Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень" № 4086-86 для інфрачервоних випромінювань та "Гігієнічними вимогами до конструювання і експлуатації установок з штучними джерелами ультрафіолетового випромінювання для люмінесцентного контролю якості й промислових виробів" — для ультрафіолетових випромінювань;
— рівні лазерних випромінювань не повинні перевищувати гранично допустимі значення за СНіП 2392-81;
— потужності експозиційних доз невикористаного рентгенівського випромінювання не повинні перевищувати норм, встановлених ГОСТ 12.2.006-83 та "Санітарними правилами роботи з джерелами невикористовуваного рентгенівського випромінювання".
1 2 3 4