Завдання 1
На конкретному прикладі охарактеризувати політичний конфлікт: особливості виникнення і розвитку, структуру та функції. Розкрити технологічні аспекти правового регулювання політичних конфліктів.
Петро Порошенко 31 березня, у день оприлюднення результатів екзит-полів, назвав свого основного конкурента Володимира Зеленського маріонеткою олігарха.
Вид конфлікту: державно-правовий.
СТРУКТУРА:
- Об’єкт: влада;
- Предмет: боротьба за пост Президента України;
- Учасники - кандидати на пост Президента;
- Конфліктні дії: боротьба ідеологічна ( політичні програми);
- Наслідки конфлікту: функціональні;
У сфері політичних відносин найбільш ефективними вважаються такі технології:
а) раннє попередження або рання відповідь;
б) превентивна дипломатія;
в) економічні заходи, у тому числі санкція, блокада і т.ін.;
г) використання збройних сил.
Раннє попередження. Більшість політичних конфліктів мають певний період свого дозрівання.
Як реакцію на певні дії сил, причетних до конфлікту, міжнародні організації можуть застосовувати технологію ранньої відповіді.
Найбільш оперативні дії можуть проводити громадські організації, тому що держави повинні дотримуватися визначених міжнародно-правових процедур.
Попередження конфліктів – це широка сфера діяльності, в якій використовується багато різних методик, що можуть працювати на різних рівнях і з широким спектром різноманітних вхідних даних.
Попередження конфлікту полягає у впливі на його елементи (учасників, мотиви поведінки, об’єкти, сили та засоби) до того, як виникне фізичне протистояння. Попередження конфлікту звичайно є більш логічним і корисним з будь-якої точки зору, ніж припинення або вирішення конфлікту, що вже відбувся.
Одним із загальновідомих заходів попередження конфліктів є превентивна дипломатія. Термін «превентивна дипломатія» почав використовуватися порівняно недавно, фіксуючи одну із легітимних форм впливу на визріваючі конфлікти. В цьому разі традиційна дипломатія набуває ознак нової функції, яка відображує взаємозалежність сучасного світу. Завдання превентивної дипломатії вирішуються на державному і міждержавному рівні. У разі визрівання конфлікту всередині держави існує необхідність на основі нейтрального статусу дипломатії:
а) забезпечити можливість конструктивного діалогу з усіма сторонами можливого конфлікту;
б) встановити контакт з тими внутрішньополітичними інститутами, які об’єктивно мають виступати проти конфлікту;
в) проаналізувати ситуацію та чітко уявити можливі варіанти її розвитку.
Завдання 2
Кримінально-правові конфлікти, враховуючи їх унікальну природу, у реальному житті рідко зустрічаються у чистому вигляді і мають радше комбінований (змішаний, бланкетний) характер, тобто: зачіпають різні (у т.ч. суміжні) сфери права. Наведіть приклад такого конфлікту і проаналізуйте його.
Сварка чоловіка з дружиною.
Вид конфлікту: тривалий;
СТРУКТУРА:
- Об’єкт: духовна цінність ( довіра, вірність ) ;
- Предмет: відносини дружини з колегою по роботі;
- Суб’єкти: чоловік ( майбутній злочинець) та дружина(потерпіла), учасник: колега по роботі ;
Конфліктна ситуація 1: спілкування дружини з колегою по роботі в соцмережі; + Конфліктна ситуація 2: затримання дружини на роботі; + Конфліктна ситуація 3: сварка вдома, що призвела до побиття дружини чоловіком = Конфлікт
- Наслідки конфлікту: тілесні ушкодження середньої тяжкості;
Завдання 3
Змоделюйте сімейний конфлікт та охарактеризуйте його: параметри, етапи, причини, вибір стилю поведінки.
Сварка між дружиною та чоловіком на грунті ревнощів.
Причини: наміри змінити партнера, ревнощі, невміння спілкуватися один з одним, обмеження свободи дій, самовираження членів сім’ї, незадоволення потреби в позитивних емоціях (відсутність ласки, турботи, уваги й розуміння), зрада, неповага один до одного, різні погляди на сімейне життя, невідповідність темпераментів. – можна назвати порушенням етики подружніх стосунків.
СТРУКТУРА:
- Об’єкт: духовна цінність ( довіра, вірність ) ;
- Предмет: відносини дружини з колегою по роботі;
- Суб’єкти: чоловік та дружина, учасник: колега по роботі ;
Конфліктна ситуація: недовіра + інцидент: спілкування дружини з колегою по роботі; = Конфлікт
Вибір стилю поведінки: можливі різні варіанти, * за результатами опитування, проведеного у 2018 році на вибір поведінки за методикою К. Томаса , жінки найчастіше обирають стратегії пристосування — принесення в жертву власних інтересів заради іншого; та уникнення — відсутність прагнення до кооперації і відсутність тенденції до досягнення власних цілей;*
Завдання 4
Проаналізуйте законодавство і продемонструйте на прикладі темпоральні (часові), ієрархічні, просторові та змістовні правові колізії.
Темпоральна колізія- це колізія, що виникає внаслідок прийняття в різний час з того самого питання декількох різних норм права.. Загальним правилом, що використовується для подолання таких колізій, є правило, згідно з яким наступний закон з того самого питання скасовує дію попередніх. Тому в разі неузгодженості застосуванню підлягає норма права, прийнята пізніше.
Наприклад, згідно з ч. 3 ст. 144 ЦК України, який було ухвалено 16 січня 2003 р., до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Проте ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції Закону від 21 вересня 2000 р.) *вже втратив чинність* встановлювала, що до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вкладу[1]. У такій ситуації застосуванню підлягала норма ЦК, оскільки вона була прийнята пізніше.
Прикладом темпоральної колізії є колізія між ч. 2 ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р., де передбачено, що виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем, та ч. 2 ст. 429 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., де зазначається, що майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, норма права, яка прийнята пізніше (норма кодексу), передбачає інше правове регулювання права інтелектуальної власності на службовий твір у частині визначення суб’єктів права інтелектуальної власності, ніж норма, прийнята раніше (норма Закону)
Змістовна колізія – це колізія, що виникає внаслідок часткового збігу обсягів регулювання декількох норм права.
Особливість цих колізій пов'язана з поділом норм права на загальні та спеціальні. Загальні норми права, як відомо, поширюються на рід відносин у цілому; спеціальні діють тільки в межах виду відносин цього роду і встановлюють для нього певні особливості порівняно із загальним правилом. При конкуренції загальних і спеціальних норм слід керуватися таким правилом: спеціальний закон скасовує дію загального.
Прикладом загальної та спеціальної норм можуть бути статті 1166 і 1187 ЦК України, що встановлюють відповідальність за заподіяння шкоди в загальних випадках (ст. 1166) і відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1187). У разі, коли шкода заподіюється автомобілем (джерелом підвищеної небезпеки), на регулювання відносин претендують обидві статті, які встановлюють різні правила (головна відмінність тут полягає в тому, що ст. 1187 передбачає можливість відшкодування шкоди і за відсутності вини, тоді як ст. 1166 пов'язує відшкодування лише з наявністю вини). Згідно з наведеним колізійним правилом застосуванню в цій ситуації підлягає спеціальна норма – ст. 1187 ЦК.
Традиційний принцип вирішення конкуренції норм права – співвідношення спеціального та загального закону, на жаль, не має цілком послідовного вирішення в господарській практиці України. І якщо взаємодія загальних та спеціальних норм одного закону не викликає зазвичай труднощів у тлумаченні їх співвідношення, то подібне сприйняття положень різних законів призводить до дискусій, іноді дуже гучних. Особливо загострилися такі дискусії після прийняття Цивільного та Господарського кодексів. Цивілісти-теоретики, нав’язуючи суспільству концепцію моністичного цивільного права, не досягши результату у протидії власно прийняттю ГК, спробували нівелювати його дію, заперечуючи можливість визнання його спеціальним по відношенню до ЦК.
Так, ЦК України в ч. 2 ст. 9 дозволяє встановлювати в законі «особливості регулювання майнових відносин в сфері господарювання».
Прикладом змістовної колізії є колізія між п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України, яка передбачає відповідальність за вбивство особи у зв’язку з виконанням цією особою службового обов’язку, та ст. 348 КК України, яка встановлює відповідальність за вбивство працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службового обов’язку.
Для подолання ієрархічних колізій застосовується колізійний принцип lex superior derogat inferiori (лат. «вищий за силою закон відміняє закон, нижчий за силою»).
Можна навести наступний приклад ієрархічної колізії, яка протягом тривалого часу існувала в українському законодавстві. В абз. 4 п. 40 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, було передбачено, що на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна має бути згода обох батьків (усиновлювачів). Водночас абз. 2 ч. 2 ст. 32 ЦК України встановлено, що на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки і піклування. Отже, існувала колізія між нормою закону і підзаконного нормативного акта, тобто конфлікт між нормами, які знаходяться на різних рівнях вертикальної структури законодавства.
Також, наприклад, Кабінетом Міністрів України постановою від 22.02.2008 № 90 “Деякі питання проведення земельних аукціонів” було затверджено Порядок проведення земельних аукціонів [118]. Разом із тим, земельний аукціон є формою проведення земельних торгів, а згідно із ч. 5 ст. 137 ЗК України, “[з]емельні торги проводяться у порядку, встановленому законом”
Просторові колізії з’являються, коли правовідносини, права, обов’язки учасників цих правовідносин по-різному регулюються на різних територіях однієї держави або на території різних держав. Ситуація, за якої правовідносини можуть регулюватися по-різному на території однієї держави, можлива насамперед у федеративних державах.
Правовій системі відомо багато різних правил розв’язання просторових колізій: за принципами “lex rei sitae” (“закон місцезнаходження речі”), “lex loci contractus” (“закон місця укладення договору”), “lex fori” (“закон суду”) тощо.
Специфіка земельних відносин, основним об’єктом яких є земельні ділянки, призводить до того, що практично усі можливі просторові колізії вирішуються за принципом “lex rei sitae”. З огляду на наведене, саме земельним законодавством України визначається правовий режим земельних ділянок, що використовуються в Україні іноземними суб’єктами; аналогічно, земельне законодавство України не може застосовуватися, наприклад, до використання належних українським суб’єктам земельних ділянок, що знаходяться за кордоном.