1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Ім'я файлу: Переддипломна практика.docx
Розширення: docx
Розмір: 131кб.
Дата: 25.06.2020
скачати
Пов'язані файли:

РOЗДIЛ ІІІ ШЛЯХИ ПIДВИЩEННЯ РIВНЯ ФIНAНСOВOЇ СТIЙКOСТI БАНКУ АТ КБ «ПриватБанк»

3.1. Напрями покращення стійкості банку АТ КБ «ПриватБанк»


Банківський сектор є дуже важливою складовою економічної системи української держави. Якщо буде стабільне та прозоре функціонування банківських установ, тоді можна вважати, що це є однією з умов забезпечення конкурентоспроможності державної економіки. Такі поняття, як прибутковість та ліквідність банківської установи, досі тлумачаться по-різному, адже вони взаємопов’язані і безпосередньо впливають на стабільність економіки країни, її банківських установ та вкладників банку, захист інтересів споживачів. Упродовж минулого десятиліття банківська система України мала постійну тенденцію до зростання головних фінансово-економічних показників: капіталу, активів та зобов’язань. Також потрібно зауважити, що одночасно спостерігався високий ступінь ризику банківської системи:

Ці фактори призвели до погіршення фінансового стану деяких банків, їх неплатоспроможності та навіть ліквідації. Досить багато проблем залишаються нерозв’язаними, а саме:

  • підйом рівня капіталізації банків;

  • ефективна функціональна складова банківської системи та засоби її оцінювання;

  • швидке поліпшення державної стратегії розвитку банківської системи.

Інтеграція України до європейського та світового фінансового простору є найважливішим пріоритетом та визначальним завданням її розвитку. На поступах до світової співпраці головна увага звертається на перетворення банківської системи, це є інновації, які сприяють підвищенню її ефективності. Очікуваним напрямом у цій галузі є формування ефективних фінансових ринків із безпечними фінансовими установами, які спроможні розумно ними управляти. Наукові праці, публікації відомих вчених та рекомендації стосовно способів оцінювання ефективності хоча і досить значні в межах загальної теорії ефективності, проте проблеми визначення саме специфіки економічної ефективності банківської системи залишаються недостатньо розглянутими в теоретичних та в методичнопрактичних розробках. Проблемам пошуку напрямків ефективності діяльності банківських установ та підходів до її визначення присвячено лише декілька окремих наукових робіт. Аналіз багатьох праць виявив, що поняття ефективності різні автори розглядають однаково: як складову ефективності в складі дохідності, але її сутність може бути непостійною, це може означати, що її впорядковане валове значення в жодному разі не повинно зводитись до простої суми покажчиків ефективності складових системи. Сьогодні спостерігається досить нестабільна ситуація у банківській системі, деякі банки взагалі призупиняють свою діяльність, за 2017-2019 роки дуже зменшилась кількість депозитів, додаткові податки та військові збори зменшують відсоткові виплати, через постійні коливання валютного курсу розпочали збільшуватися ставки по кредитах, також це стимулює чорний ринок. Усі ці фактори негативно позначаються на стікості банку. Усі вищезазначені аспекти потребують від банківського сектору більш ефективного функціонування, що можливо лише шляхом:

  • покращення послідовних заходів щодо забезпечення фінансової стійкості через використання всіх інструментів і послуг банку;

  • певного менеджменту діяльності банківської системи в умовах нестабільного зовнішнього середовища, в тому числі економічного, а також пряма приналежність банків до різноманітних видів промислово-фінансових коаліцій;

  • фінансової підтримки через такі дії, як злиття, приєднання, реорганізація;

  • створення холдингів і корпорацій, які б займались банківською діяльністю.

На сьогодні це питання є дуже актуальним для банківського сектору економіки та фінансової сфери в країні загалом. Адже вибір найбільш раціональних шляхів підвищення ефективності банківських установ в умовах трансформації економіки України є дуже актуальним. Відтепер банківський сектор вимагає:

  • покращення всіх напрямів діяльності банків;

  • розроблення капітальних та практичних засад його майбутнього укріплення;

  • елімінацію тіньових проявів, які існують в усій банківській системі.

З урахуванням зазначених потреб постає гостра необхідність розробки напрямків покращення фінансового стану банківських установ. Для цього потрібно переглянути та проаналізувати теоретичні основи, які б охарактеризували банківську систему загалом, і, як висновок, дати рекомендації щодо особливостей вибору напрямків, які повинні спрямовуватись у потрібне для економіки та суспільства русло. Сучасні вимоги ринкової економіки від українських банківських установ об’єднуються у єдине завдання – підвищення фінансової стійкості банку. При цьому важливу функцію у здійсненні цієї задачі виконує оцінка фінансового становища банківської установи, за допомогою якої:

  • розробляється стратегічний та тактичний розвиток установи;

  • формуються управлінські плани та рішення;

  • реалізується функція контролю за їх здійсненням;

  • можна виявити резерви підвищення ефективності для проведення активних і пасивних операцій;

  • проводиться оцінка функціонування банківської установи та його окремих підрозділів;

  • здійснюється аналітична діяльність, що дозволить робити конкретну і глибоку оцінку досягнутих результатів функціонування банківських установ;

– досить легко можна виявити сильні і слабкі сторони банків;

  • з'ясовуються реальні напрямки дії з оптимізації їх фінансового становища.

Створення зручної атмосфери для розвитку підприємства і забезпечення сталості відтворювального циклу є найважливішим питанням економічної поведінки країни в умовах сучасного перетворення, яке зараз здійснюється в суспільстві та господарстві держави. Найважливішим з напрямів реалізації цього завдання є заходи, спрямовані на забезпечення ефективної діяльності банківської діяльності загалом. Однією із найважливіших складових ринкової інфраструктури є банківська система, яка формує механізми перерозподілу грошових потоків між суб’єктами господарської діяльності. Сьогодні в економічній системі України відбуваються зміни, які суттєво впливають на усі напрямки розвитку банківської системи. Останні декілька років показали, що банківський сектор набув ознак динамічної, високотехнологічної та конкурентної галузі. За таких обставин вибір напрямків покращення ефективності діяльності банківської системи та окремого банку значно спроститься. Щоб і далі впевнено виконувати взяту на себе відповідальність по збереженню та примноженню капіталу, банківські установи повинні постійно підвищувати ефективність своєї діяльності. Саме гнучкий ринковий механізм має вплив на підвищення останньої. Адже ринок дуже оперативно реагує на усі зміни поточних соціальних потреб та виявляє ступінь ефективної банківської діяльності. Конкурентне порівняння персональних витрат праці з соціально необхідними встановлює нижню межу цього ступеня, також вона стимулює інновації, раціоналізацію та прискорення деяких регенеративних процесів. Саме такий напрям, як ринковий механізм, сприяє підвищенню економічної ефективності діяльності банківських установ. За сучасних умов економічну ефективність слід розглядати як вбудовану характеристику, в якій концентровано відображається загальний результат діяльності банківської установи. До особливостей розробки напрямків покращення фінансового стану банківських установ можна зарахувати рекомендації, надані у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Напрями покращення фінансового стану банківських установ

Методи

Особливості

1

2

1. Покращення всіх методів функціональної діяльності банківської системи України з обліком специфічного розвитку перехідного періоду.

Ринковий механізм перевтілюється в єдину складову системи вдалого розвитку економіки та відіграє найважливіше значення в ролі постійного та ефективного розвитку банківської системи.


Продовження табл. 3.1

2. Банківська система України повинна перевтілитись у велику ефективну, динамічну,розвинуту, цілеспрямовану та відкриту систему.

Така система повинна:

–  відзначатися фактом присутності багаторівневої ієрархічної структури;

–  мати значну кількість елементів цієї структури;

–  мати значну кількість різних функцій, які повинні виконуватися цими елементами зазначеної структури;

–  проявлятися через динамічність елементів у всіх підсистемах ієрархічної структури;

–  обов’язково мати взаємозв’язків;

–  своєчасно реагувати поведінкою системи на вплив зовнішнього середовища;

–  встановити та визначити певні процедури прийняття економічних рішень.

3. Національна банківська система повинна стати системою перехідного типу.

До атрибутів цього напряму слід віднести:

– недотримання фінансової рівноваги;

– значення банківського капіталу як фундаменту фінансової стабільності всієї банківської системи;

– надзвичайний рівень взаємовідношення елементів та компонентів системи;

– недовершену організаційно-функціональну структуру і, як наслідок, неефективне виконання функцій;

– розвиток через виснаження, а не відтворення природних сил, який характеризується незначною витратою капіталу і праці;

– швидкий розвиток банківських інститутів порівняно із більш-менш динамічним розвитком підприємств реального сектору економіки.

4. Політика Національного банку України повинна мати суттєвий вплив на ефективність розвитку банківської системи країни.

Для покращення грошово-кредитної політики в нашій країні необхідні:

– постійна стабільність ринку фінансів;

– прогнозування ризиків будь-якої економічної ситуації для більшості суб’єктів економічної системи;

– якщо виявиться недостатня ліквідність на фінансовому ринку або потрібне підсилення стабільності процентних ставок, тоді слід застосовувати механізми рефінансування проблемного банку з боку НБУ.

5. Підвищення рівня капіталізації комерційних банків методом стимулювання злиття та об’єднання невеликих банківських установ.

Реалізація напрямку надасть наступні результати:

– збільшення капіталу;

– врятування від банкрутства суспільно важливих банків;

– підвищення ефективності через скорочення витрат.

Особливу увагу слід звернути на невеликі за капіталом, але фінансово стійкі рентабельні банки.


Продовження табл. 3.1.

6. Національній банківській системі потрібно визначатись через виконання власних функцій та цілей, адже це сприяє покращенню її ефективності функціонування загалом.

Для реалізації цього напрямку значну увагу слід звернути на:

– покращення банківської системи менеджменту та окремо кожної банківської установи;

– попередження та виявлення будь-яких негативних моментів у функціонуванні банківської системи та вчасно усувати їх.

7. Постійна залежність у галузі банківського функціонування від політики країни.

Головними домінантами цієї залежності повинні стати правила ринковості, нейтралітету та конкурентної політики.

Єдиним з правильних напрямів покращення якості урядового регулювання повинна стати розробка стратегії розвитку банківської системи України загалом. Ця стратегія має віддзеркалювати найважливіші важелі забезпечення постійного та ефективного розвитку банківської системи, а також шляхи її адаптації до внутрішнього і зовнішнього середовища.

Джерело: розроблено автором

Одним із найважливіших показників ефективності діяльності банку та гарантом його стійкості є дохід. Цим показником зазвичай цікавляться майже всі, хто належить до економічного процесу. Розмір банківського доходу турбує насамперед акціонерів саме тому, що це є покажчиком отриманого прибутку на інвестовані ними кошти. Зріст резервів і приватного капіталу банку вказує на те, що банк стабільний, таким чином він гарантує вкладникам постійний відсоток прибутку і упевненість. Кредитори також зацікавлені в стабільності банку, тому що таким чином збільшуються їх накопичення.

У результаті здійснення кредитних, розрахункових, грошових операцій та інших видів діяльності банків формується банківський прибуток. Він є джерелом виплати дивідендів акціонерам, створення фондів банку, базою підвищення добробуту банківських працівників. Прибуток банку – це різниця між валовими доходами банку та витратами. Прибуток банку складають:

– доходи від основної діяльності;

– валовий прибуток;

– чистий прибуток.

Ефективність використання власних і залучених коштів впливає на прибутковість банку. Банк має право збільшити рівень доходності методом зміни структури активних операцій та взаємну між позичковими та інвестиційними операціями, користь від яких більш вигідна, а також через регулювання власної короткострокової заборгованості та депозитних рахунків.

Банк повинен раціонально та ефективно розміщувати власні кошти для забезпечення його фінансової стійкості. Здійснення цієї умови дасть право позбутися розбіжностей між ліквідністю, надійністю та прибутковістю комерційного банку.

Останнім часом між українськими банками можна визначити закономірність зниження частини відсоткових доходів у валовому масштабі. При цьому невідсотковий прибуток збільшується здебільшого через розширення об'ємів касово-розрахункових послуг. На перший погляд, це явище позитивне, на це вказує збільшення кількості клієнтів, розширення кола послуг за розрахунково-касовим обслуговуванням. З іншого боку, цифри також вказують на нерозвиненість у країні ринку банківських послуг загалом (факторингові, лізингові, трастові), які посідають істотне місце у функціонуванні західних банків.

Вітчизняна банківська система має великі перспективи щодо підвищення напрямків ефективності діяльності комерційних банків, але це можливе лише за умов покращення не тільки стану банківської системи, а і всієї економіки України.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

скачати

© Усі права захищені
написати до нас