1   2   3
Ім'я файлу: Морально-психологічні аспекти роботи адвоката.docx
Розширення: docx
Розмір: 50кб.
Дата: 25.11.2021
скачати

Психологічна культура адвоката.

Адвокатові конче необхідно враховувати те, як діє психологічний вплив на людину у правовому полі, щоб формувати правомірну її поведінку. В цілому для адвоката важливо бути у постійній психологічній готовності - діяти в рамках Закону й етики. Незнання законів психології спричиняє те, що результат може досягатися будь-яким способом; при цьому можуть нехтуватись психологічні основи творчості, зневажатись загальнолюдські цінності та об'єктивні закони розвитку суспільства. Звідси, надзвичайно важливим є з'ясування такого поняття, як психологічна культура юристам, яке ще достатньою мірою не вивчене

Сливка С.С. Правнича деонтологія. – К., 1999. – С. 169..

Зміст психологічної культури адвоката полягає в тому, що він повинен уміти володіти такими психологічними категоріями, як: мотивація, бажання, спонукання, потреби, захоплення, хотіння, натхнення, нахили та ін. Саме ці прийоми характеризують психологію юридичної праці та психологію юридичного управління.

Психологію юридичної праці та управління визначають специфічні аспекти правоохоронної діяльності, зокрема важливу роль відіграє професійне навчання та наукова організація професійних дій. З психологічного погляду це означає, що юрист повинен уміти, в разі потреби, знімати напруженість чи долати психологічні бар'єри, на основі власних сформованих позитивних емоцій виявляти професійну зацікавленість, вміло застосовувати владні повноваження. Все це сприяє тому, що збільшується творчий потенціал, з'являється натхнення; підвищується енергійність, працездатність, саморегульованість та спостережливість; активізуються пізнавальні процеси та гострота почуттів у професійній діяльності.

Психологічна культура адвоката це органічна єдність психологічної освіченості (знань, навичок, прийомів, аутотренінгу, саморегуляції тощо) волі, відповідних професійно-психологічних якостей, які спричиняють ефективний вплив на регулювання правовідносин у суспільстві.

Говорячи про основи психологічної культури, якими має володіти адвокат, підкреслимо, що це передбачає розвиток високих особистісних душевних якостей. Адвокату необхідно постійно удосконалювати свої знання психології, формувати відповідні психічні процеси, власний душевний стан, що звичайно впливає на зміст життєдіяльності. Проте, цього недостатньо. Адже адвокат як особа може характеризуватися високими душевними якостями, але не вміти втілювати їх у практичну діяльність. У результаті відсутність ефективного психологічного впливу на громадян, у свою чергу, негативно відіб'ється на правоохоронній діяльності. Коли йдеться про психологічну культуру, важливо поєднувати теорію і практику.

    1. Типи темпераментів і їх вплив на діяльність адвокатів.

Доцільно розглянути особливості видів психологічної культури адвоката за такою ознакою як темперамент особистості, оскільки, це характеризує його відносно стабільно з погляду динамічності, тонусу, врівноваженості психічної діяльності. Маю на увазі відомі типи темпераментів (типи нервових систем): сангвіністичний, холеристичний, флегматичний, меланхолічний. У зв'язку з цим можна говорити про психологічну культуру юриста-сангвініка, психологічну культуру юриста-холерика, психологічну культуру юриста-флегматика, психологічну культуру юриста-меланхоліка.

Так, сутність психологічної культури юриста сангвіністичного темпераменту полягає у тому, що його ступінь освоєння психологічними прийомами впливу на людей характеризує велика рухливість, активність, але-домінує врівноваженість, планомірність. Такий юрист швидко входить у контакта зі співбесідниками, швидко знайомиться, активно пропонує свої послуги, розв'язує проблеми. Набуття відповідних психологічних навиків у нього відбувається без особливих зусиль. У цілому юрист-сангвінік швидко й правильно реалізує правові норми, уміло керує юридичними справами, не створює конфліктних ситуацій тощо.

Психологічна культура юриста-холерика потребує постійного вдосконалення і конкретних меж. Справа в тому, що такий психологічний тип характеризує неврівноваженість, гарячкуватість, роздратованість, збудженість і врешті-решт непередбачуваність. Як і сангвінік, холерик має міцну нервову систему. Він може виконувати завдання підвищеної складності, працювати у неординарній оперативній обстановці тощо. Але юрист-холерик потребує постійного контролю. Причому контролю, який супроводжується вимогливістю, як правило - безальтернативністю. Небезпечним є те, що юрист з такою психологічною культурою може зопалу прийняти неправомірне правове рішення, хоча завжди знайде вихід зі складної ситуації, Як швидко він запалюється, так швидко і згасає, заспокоюється і, основне, ненадовго ображається, швидко забуває неприємності

Васильєв ВЛ. Юридическая психология. - М.: Юридическая литература, 1991. – С.164..

Стосовно юриста-флегматика, відзначимо стабільний рівень його психологічної культури. Підвищення рівня культури потребує значного проміжку часу, проте це буде надійно і надовго. Стриману манеру поведінки юриста-флегматика вирізняє упевненість у прийнятті виважених юридичних рішень, як правило, безпомилкових. Він, звичайно, враховує всі альтернативні варіанти, обирає найоптимальніші. Юриста-флегматика нелегко вивести з психологічного стану, рівноваги, він не піддається умовлянням, діє на свій розсуд. Це, безумовно, міцний тип нервової системи, надійний працівник юридичної служби, на якого можна покластися, який не підведе. Недоліком, можливо, є те, що флегматик повільно приймає рішення, не спішить із пропозиціями.

На особливу увагу заслуговує характеристика психологічної культури юриста-меланхоліка, оскільки це - слабкий, неврівноважений, інертний тип нервової системи. З такими юристами (як і з холериками) керівникам юридичних установ працювати досить складно. Юристи-меланхоліки дуже вразливі, з підвищеною емоційністю, в результаті чого вони легко впадають у відчай і розпач, вдаються до сліз, відчувають безпорадність. Зауваження і пропозиції сприймають неадекватно, насторожено. Більше того, вони потребують особливого підходу, тактовної бесіди тощо. Меланхоліків може вразити навіть погляд людини, вони надзвичайно чутливо вловлюють оцінки, думки про свою особистість. Зрозуміло, що таким юристам притаманні надзвичайно тонкі внутрішні переконання, а їх юридичне рішення може бути незрозумілим навіть для колег.

  1. ВИСНОВКИ

Отже, предметом дослідження психологічної культури юриста є його психіка, душа, а також ефективність впливу її на учасників юридичної справи. Існує закономірність: чим більше вивчати психіку людини, тим більше можна знайти в ній невідомого, незрозумілого.

Щодо визначення норм психологічної культури адвоката, то звичайно, такі норми адвокат може установити особисто для себе. Тут доцільно орієнтуватись на професійно-етичний кодекс юриста, необхідну допомогу, яку може надати і морально-психологічна служба. В цілому за норми психологічної культури можна взяти систему загальнолюдських цінностей та вимоги юридичної етики.

Важливо дослідити механізм дії психологічної культури адвоката. Тобто потрібно знайти важелі, за допомогою яких психологічна культура втілюється у практичну діяльність юриста. На мою думку, до такого механізму слід віднести перш за все мислення і мову, тобто думку і слово.

Мислення адвоката - спрямоване на усвідомлення права і реалізації його норм. У психологічній літературі, мислення поділяють на теоретичне і практичне

Немов Р.С. Психология. – М, 1995. – С. 233.. Адвокату важливо розвивати усі ці види мислення, що активізує творчий пошук, оригінальність, професійні дії. Але перешкодою творчої діяльності адвоката може бути осуд керівників, невпевненість за результати тієї чи іншої справи (наприклад, рішення суду по справі, яку розслідував слідчий тощо). У таких випадках механізм мислення у психологічній культурі адвоката буде «деформований», оскільки думка правника залишиться не висловленою.

Думки виражаються за допомогою мови, яка буває, як відомо, внутрішньою і зовнішньою. Зрозуміло, що внутрішня мова людини передує зовнішній, тобто слову. Проте, юрист працює в таких умовах, коли зовнішня мова не завжди повинна виражати думку чи внутрішню мову. Це позитивний результат його психологічної культури, хоча зміст вираженої думки характеризує ступінь розвитку загальної культури людини.

Висновок

Зміст моральної культури адвоката полягає в органічній єдності моральних норм і якостей, а також принципів службової діяльності. Крім того, важливу роль відіграють моральна свідомість, моральна активність та моральність нормативної регуляції дій які здійснює адвокат.

Будучи одним із важливих компонентів юридичної деонтології, моральна культура адвоката становить систему створення, збереження, обміну і використання моральних цінностей і за допомогою норм, принципів, категорій етики сприяє формуванню індивідуальної правосвідомості правника.

Моральна культура адвоката є, з одного боку, наслідком людського спілкування, з іншого — вона остаточно виявляється лише у процесі цього спілкування. У спілкуванні встановлюється духовно-практичний зв'язок між людьми, який характеризує зміст контактів, взаємодії і взаємовпливу людей.

Отже, моральна культура адвоката виявляється в активній творчо-правовій діяльності. Вона пронизує культуру юридичних дій, є основою особистої професійної поведінки адвоката.

Висока психологічна культура формує справжній, професійно-правовий характер адвоката. Адже адвокат з великим стажем важко чимось здивувати у питаннях вчинення правопорушення. Професійна холоднокровність допомагає адвокатові не втрачати дорогоцінний час (іноді й секунди) на прояв емоцій чи різного роду розмірковування. Саме правовий характер спрямовується на пошуки встановлення істини, на оперативність професійних дій, на логіку обгрунтування різних аспектів правового явища. Тобто, психологічна культура впливає на адвоката так, як вимагає правова ситуація чи суспільство в цілому.

Отже, психологічна культура для адвоката має велике практичне значення. Передусім вона впорядковує його мислення та ділове мовлення, що дає можливість зрозуміти своє місце в суспільстві та серед колег, де можливі вияви зверхності, формального ставлення до справи. Крім того, психологічна культура, активізує свідомість, розвиває почуття, забезпечує юристові розумну (обґрунтовану, виважену) дію його волі. Адже можливі негативні спрямування волі, а високий рівень психологічної культури дозволяє запобігти цьому. Психологічна культура сприяє піднесенню настрою, створенню позитивної імпульсивності, наприклад, сором'язливості). Загалом, психологічна культура адвоката є виявом його суб'єктивності, що у свою чергу підвищує ефективність виконання службових обов'язків.

  1. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



  1. Біленчук П.Д. Правова деонтологія. – К.: Атака, 1999. – 320 с.

  2. Бризгалов І.В. Юридична деонтологія. – К.: МАУП, 1998. – 44 с.

  3. Васильєв ВЛ. Юридическая психология. - М.: Юридическая литература, 1991.

  4. Вичев В. Нпавственая культура руководителя. – М., 1988. – 158 с.

  5. Жалинский А.Э. Профессиональная деятельность юриста. – М., 1997. - 330 с.;

  6. Журнал. Право України. – 2000. - № 5.

  7. Немов Р.С. Психология. – М, 1995. – 496 с.

  8. Петрухин И.Л. Адвокат и климент: отношения доверия//Адвокат. – 1999. - №1.

  9. Правила адвокатської етики. – К., 1999.

  10. Профессиональная этика сотрудников правоохранительных органов: учебн. пособ. / Под ред. А. Опалева, Г. Дубова. - М. Щит, 1997. - 327 с.;

  11. Сливка С.С. Правнича деонтологія. – К., 1999. – 336 с.

  12. Сливка С.С. Професійна культура юриста. - Х. Право. - 354 с.;

  13. Социальные отклонения. - М., 1990.

  14. Трубецкой Е.Н. Энциклопедия права. - СПб: Лань, 1999. - 224 с.;

  15. Чичерин Б.Н. Философия права. - М., 1999.-502 с.

  16. Чуфаровский Ю.В. Психология в оперативно-розыскной деятельности правоохранительных органов. – М., 1996. – 120 с.

1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас