Вплив музики та музичних творів на емоційну сферу підлітків сторінка 3

Висновки до другого розділу
Емоції поділяються на дві групи – стенічні та астенічні. Позитивні емоції
активізують річні види діяльності людини, негативні, зменшують активність.
Вольові процеси також тісно пов'язані з емоціями. Негативні емоційні прояви можуть існувати у двох типах поведінки. Негативні емоції (спалахи гніву,
образи) можуть виникати як і через вагомі причини, так і через незначні
приводи.
Відомо, що існування музичного твору цілком пов’язане з його суспільним буттям. Саме тому, важливо враховувати вплив музичних творів на формування свідомості підлітка.
Відсутність корекційних заходів у практиці виховання підлітків з емоційними розладами може призвести до утворення стійкої негативної позиції
щодо взаємин з іншими людьми, а також до деформації розвитку особистості.
Емоція – це особлива форма віддзеркалення нашою психікою навколишнього світу, яка виявляється в біологічно обумовлених переживаннях.
У людини емоції народжують переживання задоволення або незадоволення,
страху і радості, роздратування або задоволення.
«Розумні емоції» формуються не відразу, а проходять тривалий етап становлення разом з розвитком музичного сприйняття. У психології виділено чотири стадії формування музичного сприйняття: стадія сенсомоторного навчання, стадія перцептивних дій, стадія утворення естетичних моделей і
евристична (творча) стадія.
Отже, музичне виховання сприяє фізичному розвитку. І, нарешті, музика благотворно впливає на розумовий розвиток. У процесі оволодіння новими знаннями розвиваються мислення, пам'ять, складається система понять.
Безпосередній і тісний зв'язок музики з навколишньою дійсністю дає

27
ВИСНОВКИ
Життєдіяльність як дорослої людини, так і підлітка чи дитини перебігає у постійних контактах з іншими людьми, предметами та явищами навколишньої
дійсності. До всього, що оточує людину, вона виявляє певне ставлення, яке проявляється у різноманітних емоціях. Це ставлення може бути позитивним,
негативним або нейтральним. Нейтральне ставлення не пов'язане з виникненням емоцій. Якщо предмети, явища відповідають потребам,
можливостям людини, вони викликають позитивне ставлення та виникнення позитивних емоцій таких як (задоволення, радості, захоплення).
У протилежному випадку виникає негативне ставлення та відповідні
емоції - страх, образа, туга, сум, смуток, пригніченість, збентеженість тощо.
Інакше кажучи,
в емоціях відображаються переживання людини,
співвідношення між бажаннями, потребами та можливостями їх задоволення.
Позитивні емоції покращують процеси пам'яті, мислення. Виявлено певні
закономірності зв'язку емоційних станів з інтелектуальними процесами: етап радості, захоплення сприяє успішному виконанню пізнавальних, проблемних завдань, тоді як негативні емоції, стани гальмують їх виконання. На стадії
перцептивних дій відбуваються виникнення активних зустрічних рухів, які
направлені на обстеження предмету. Підвищується емоційна реакція на конкретні музичні твори. Сприйняття музики набуває свій наочний зміст і
утворює важливу форму пізнання і спілкування з дорослими. Змістовне сприйняття музики виникає на стадії утворення естетичних моделей. На цій стадії відбувається активне вироблення розумових операцій порівняння і оцінки сприйняття музики. Музичне мислення підлітка формується в залежності від набутого музичного досвіду.
Таким чином, музичне мислення – це вид психічної активності, яка складає
внутрішню властивість музичного переживання.
Формування музичного мислення сприяє загальному інтелектуальному розвитку. Музика активізує розумові здібності, а також працездатність та зосередженість, здатна

28
розвивати та підвищувати інтелект людини. Експериментальні дослідження свідчення, що музика, впливаючи на пристрасті людини, може прискорити чи уповільнити пульс. Музика, спів можуть втамовувати біль, відволікати, схиляти до сну, надавати естетичне задоволення, нормалізувати дихання та кровообіг знімати втому та повертати бадьорість. Вплив музики в корекційному плані має
позитивне значення. Використання релаксаційної музики, класичних творів в
інструментальній обробці у поєднанні з корекційними вправами дає нам можливість працювати з надмірною емоційною збудливістю у дітей підліткового віку. Діючи частково на підсвідомому рівні, заспокійлива або бадьора гармонійна музика здатна зменшити дратівливість, збудливість,
реактивність чи надмірні емоційні переживання в стресовій ситуації.
Важливо використовувати цілющі впливи музики для зміцнення психічного здоров'я людини на більш ранніх етапах її життя. Необхідно змалку привчати дітей та підлітків до роботи розуму і душі, збагачувати їхній досвід спілкування з музичними творами.
Емоційне переживання – це джерело духовного світу особистості.
Оскільки людина – істота емоційна, то емоційні переживання та почуття невід'ємні від духовного світу особистості. І саме твори мистецтва, зокрема музичні, формують нашу емоційну культуру естетичних почуттів і смаків,
духовну культуру нашого життя. Особливе значення мають естетичні почуття для підростаючого покоління. Ці почуття є органічною умовою для формування валеологічної культури гармонійно розвиненої особистості.

29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Барвінок І. Визначення рівня розвитку музично-естетичної культури у школярів // Почат. шк.- 2015.- №5.- С.59-61.
2.
Бень С.А. Українська пісня і вокальна творчість як складова естетичної
культури // Пед. пошук. - 2012.- №1.- С.41-42.
3.
Борисова Е.А. Закон октав в природе. – Переяслав – Хм., 2013, - 670 с.
4.
Вознесенська О., Мова Л. Арт – терапія в роботі практичного психолога:
використання арт – технологій в освіті. – К., 2017, - 420 с.
5.
Выготский Л.С. Психология искусства. – М., 2016, - 382 с.
6.
Грищенко Т. Формування національних засад музично-естетичного виховання в гімназіях // Рід. шк.- 2017.- №1.- С.56-59.
7.
Додонов Б.И. В мире эмоций. – К., 2017, - 458 с.
8.
Єрьоміна О., Сердюк І. Формування естетичного сприйняття музики : З
досвіду роботи // Мистецтво та освіта.- 2017.- №1.- С.39-41.
9.
Ісаєнко Н. Формування загальнолюдських духовно – моральних цінностей
(Психолог – 2018 – №29 (317)).
10.
Кальниш В., Петрик В. Вплив звукових феноменів на підсвідомість
(Психолог – 2017 – №18 – 19).
11.
Каррол Э. Изард. Психология эмоций. СПБ., 2018, - 406 с.
12.
Копытин А.И. Основы арт – терапии. – СПБ., 2018, 522 с.
13.
Костюк О.Г. Сприймання музики і художня культура слухача. – К., 2015, -
318 с.
14.
Леви В.Л. Искусство быть собой. Индивидуальная психотехника. – М.,
2017, - 410 с.
15.
Нечай С. Роль музики в соціальній адаптації дітей- сиріт // Мистецтво та освіта. - 2017.- №1.- С.39-42.
16.
Пузич Я.І. Ноти замість пігулок. (Фармацевт – практик. – 2014. – №11).
17.
Раппорт С.Х. Искусствознание и точные науки. – М., 2017, 290 с.

30 18.
Рева В. Естетичне виховання школярів у процесі сприйняття музики //
Мистецтво та освіта. - 2017.- №1.- С.4-8.
19.
Роджерс Н. Путь к целостности: человеко центрированная терапия на основе экспрессивных искусств (Вопросы психологии. – 2015. – №1).
20.
Рудницька О.П. Музика і культура особистості; проблеми сучасної
педагогічної освіти: навчальний посібник. – К., 2019, - 435 с.
21.
Сапожнік О. Музично- естетичне виховання старшокласників у системі
середніх загальноосвітніх шкіл різного типу // Рід. шк.- 2001.- №4.- С.12-15.
22.Сизова А. Формирование цветовосприятия как проблема художественно- эстетического воспитания школьников // Мир образования – образование в мире.- 2002.- №1.- С.187-192.
23. Сіроштан В.В. Чарівний світ почуттів (Психологічна газета – 2018 – №15).
24.Хрущ О. Методика вивчення психологічних особливостей етнічної
самосвідомості і національної самоповаги учнівської молоді // Методи дослідження ціннісних орієнтацій учнівської молоді / за ред. Р. Скульського і В.
Костіва. Ів.-Фр. 1999.–С.21-32