1 2 3 4 5 2. Робота начальника медичної служби під час ведення бою Управління медичною службою під час бойових дій вимагає від начальника МПБ врахувати всі дані обстановки, знайти потрібне рішення та здійснити його шляхом віддання відповідних розпоряджень підлеглим. З метою своєчасного отримування даних щодо змін бойової обстановки начальник МПБ повинен знаходитись на МПБ звідти керувати медичною службою. У разі необхідності начальник МПБ повинен переміститися у підрозділи для вирішення складних питань безпосередньо на місці. Оцінка обстановки, що склалася на певний момент під час бою, здійснюється в такій самій послідовності, як і в підготовчий період до бою. Начальник МПБ, оцінюючи обстановку, обов'язково має враховувати рішення командира батальйону щодо: характеру подальших дій батальйону та зробити висновки; характеру подальших дій (здійснених та передбачуваних) військ противника; характеру дій (здійснених та передбачуваних) батальйону та сусідів, боєздатності підрозділів, величини санітарних втрат; впливу місцевості на бойові дії військ та медичної служби (труднощі вивозу та евакуації поранених, розташування медичних пунктів); радіаційної, хімічної та бактеріологічної обстановки на ділянці оборони та її вплив на роботу медичної служби; стану сил та засобів медичної служби (втрати транспорту, особового складу та медичного майна, своєчасність надання усіх видів допомоги пораненим та хворим, їх вивіз та евакуацій наявність резерву та необхідність його застосування та ін.). На основі зроблених висновків начальник МПБ приймає рішення щодо медичного забезпечення батальйону під час бою, яке містить: - спрямування медичного складу з МПБ у підрозділи для відновлення втрат та своєчасного надання медичної допомоги пораненим та хворим; - направлення санітарного транспорту та порожнього транспорту підвозу у підрозділи, що ведуть бій, для відновлення втрат та прискорення вивозу та евакуації поранених та хворих; - направлення резерву сил та засобів медичної служби у підрозділи, які знову вводяться у бій; - направлення медичного складу та транспорту для участі у ліквідації наслідків руйнування противником ПНО; - пересування підрозділів медичної служби у відповідності з планом медичного забезпечення, вид маневру, строк готовності на новому місці; - вимоги від начальника медичної служби бригади щодо медичного персоналу, санітарного транспорту та медичного майна, від командира батальйону щодо додаткового виділення позаштатних санітарів-носіїв та транспорту загального призначення. На основі прийнятих рішень начальник МПБ віддає відповідні розпорядження (у вигляді радіограми або у письмовому вигляді) підлеглим або звертається за допомогою до командира батальйону, а також доповідає обстановку начальнику медичної служби бригади та звертається до нього за допомогою. Закінчуючи розгляд методики прийняття рішення з організації медичного забезпечення військ та головних розрахунків потреби в силах та засобах медичної служби, ще раз необхідно підкреслити, що не звертаючи увагу на визначений певний порядок та послідовність роботи начальника МПБ щодо управління медичною службою, його рішення не можуть бути шаблонними. Вони в кожному окремому випадку повинні повністю ґрунтуватись на конкретних умовах бойової, тилової та медичної обстановки. Тільки в результаті всебічного та глибокого аналізу всіх цих елементів обстановки начальник МПБ може прийняти найбільш раціональне рішення, яке відповідає інтересам медичного забезпечення військ та дозволяє найбільш повно виконати завдання, які поставлені перед медичною службою батальйону. Тестові завдання:
1 2 3 4 5 |