Вихідні дані для розрахунку: - мінімальна і максимальна частоти піддіапазону; - еквівалентна добротність контура на мінімальній і максимальній частоті піддіапазону; Rвх, Свх – вхідний опір і вхідна ємність транзистора (мікросхеми) наступного каскаду; ЕА – чутливість радіоприймача; - мінімальна і максимальна ємність варикапа. 1. Визначається паразитна ємність С0 і повна ємність контура: Для ДХ – діапазону С0 вибирається в межах 40 … 50 пФ. Для СХ – діапазону С0 вибирається в межах 30 … 40 пФ. Сп – підстроювальна ємність вибирається в межах 8 … 30 пФ. 2. Визначається індуктивність контура кожного піддіапазону: де: - в пФ; - в МГц. 3. Визначається коефіцієнт ввімкнення схеми вхідного кола з входом наступного каскаду: . 4. Визначається індуктивність зв’язку схеми вхідного кола: . 5. Визначається напруга на виході схеми вхідного кола на кожному піддіапазоні: , де: - діюча висота антени ( приймається в межах 0,3 … 1,5 см). 6. Визначається послаблення сигналу «дзеркального» каналу на проміжній частоті для кожного піддіапазону: де . 7. Визначаються параметри елементів живлення варикапа: . |