Ім'я файлу: Види підприємств за формами власності.doc
Розширення: doc
Розмір: 127кб.
Дата: 02.02.2021
скачати
Пов'язані файли:
титулка дипломна робота.docx
Розширення: doc
Розмір: 127кб.
Дата: 02.02.2021
скачати
Пов'язані файли:
титулка дипломна робота.docx
Розділ 3. Практична частина
Задача
Державний деревопереробний комбінат, не маючи можливості (через відсутність необхідних коштів) протягом останнього півроку розплатитися із своїми кредиторами, а також у зв'язку з відмовою міністерства до відання якого входив комбінат, надати йому фінансову допомогу звернувся до арбітражного суду з заявою про визнання комбінату банкрутом. До заяви були додані: копію установчих документів комбінату, балансовий звіт за останнє півріччя, перелік кредиторів комбінату.
1. Який сенс комбінату-боржнику подавати заяву про визнання його банкрутом і чи має він на це право.
2. Якщо "так", то чи може арбітражний суд розглянути справу на підставі перелічених документів.
3. Назвіть нормативні акти, що регулюють пов'язанні з банкрутством питання.
Рішення:
1. Згідно ст.6 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник та кредитор. В даному випадку підприємство є боржником, отже воно має право подавати заяву про визнання його банкрутом.
Стосовно того який сенс йому подавати заяву про визнання себе банкрутом, то тут можна зазначити наступне. Згідно ст. 12 зазначеного вище закону господарський суд при порушенні справи щодо банкрутства впроваджує мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
· забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
· не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Так як підприємство заборгувало значні суми власним кредиторам і можливості у нього самостійно покрити заборгованість відсутня, то для уникнення зростання суми боргу йому вигідно розпочати справу щодо визнання себе банкрутом.
В цьому випадку можливі варіанти розвитку подій – або підприємство буде ліквідовано, або буде проводиться його санація, або йому може бути надано відстрочку щодо погашення боргів згідно укладеної мирової угоди (цю процедуру регламентує розділ 4 розділ Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже у підприємства з’являється шанс уладнати власні фінансові труднощі, що і пояснює для чого йому розпочинати справу про визнання себе банкрутом.
2. Згідно ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для початку справи щодо визнання підприємства банкрутом боржнику необхідно подати перш за все заяву про порушення справи про банкрутство. Заява про порушення справи про банкрутство подається боржником у письмовій формі, підписується керівником боржника (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами) і повинна містити:
· найменування господарського суду, до якого подається заява;
· найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу;
· найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання;
· номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів);
· виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання;
· перелік документів, що додаються до заяви.
Заява боржника повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості:
· суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником;
· розмір заборгованості по податках і зборах (обов'язкових платежах);
· розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської винагороди;
· відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості;
· найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.
До заяви боржника додаються:
· рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою;
· бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника;
· перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави;
· протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника;
· інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Отже, ми можемо зробити висновок, що наведеного в умові задачі переліку документів мало для того, щоб господарський суд почав розгляд справи.
3. Питання, пов’язані з банкрутством регулює низка нормативно-правових актів. Ось основні з них:
· Господарський процесуальний кодекс України
· Арбітражний процесуальний кодекс України
· Закон України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ (в редакції Закону від 30.06.99 р. № 784-ХІV) "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
· Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-IIІ
· Постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1996 року № 1403 "Про Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій"
· Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 року № 515 "Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств"
· Наказ Міністерства економіки України від 17 січня 2001 року № 10 "Про Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства"
· Наказ Міністерства економіки України від 11 квітня 2001 року № 77 "Про затвердження Положення про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство"
· Наказ Міністерства економіки України від 25 квітня 2001 року № 87 "Про затвердження Порядку подання пропозицій арбітражному суду щодо кандидатур арбітражних керуючих"
· Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13 лютого 2002 року № 22/35 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)" Методика складання бізнес-планів, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 21 квітня 1997 року № 56
· Методика розробки планів реструктуризації державних підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 2 червня 1997 року № 73
· Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27 червня 1997 року № 81
· Положення про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, затверджена наказом Агентства з питань банкрутства від 6 листопада 1999 року № 96
· Порядок проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості платників податків при укладенні мирової угоди у справі про банкрутство, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21 листопада 2000 року № 600
· Положення про порядок продажу па аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затверджено наказом Фонду державного майна України від 22 вересня 2000 року № 1976
· Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23 серпня 1994 року № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"
Висновок
В якості висновку резюмуємо основні положення курсової роботи. Так, підприємство створюється для виробництва необхідних суспільству матеріальних благ, для надання різноманітних послуг населенню. Безпосереднім стимулом для організації виробництва, створення підприємства є перспектива отримати прибуток і спожити її для задоволення відповідних потреб. Інакше кажучи, завданням всіх виробничих, науково-дослідних, комерційних підприємств є задоволення суспільних потреб в продукції, роботах, послугах і реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу і власника майна підприємства.
До 2004 р. питання функціонування підприємств регулювалося Законом України від 27.03.91 р. № 887-XII «Про підприємства в Україні», який визначав види i організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації та ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.
Відповідно до Прикінцевих положень Господарського кодексу, прийнятого 16.01.2003 р., вищезазначений Закон втратив чинність з 01.01.2004 р.
На сьогодні питання щодо видів та організаційних форм підприємств регулюється Господарським та Цивільним кодексами, а саме: главою 7 Господарського кодексу та главами 7, 8 Цивільного кодексу. Правова позиція законодавця щодо визначення поняття «підприємства» за нормами Господарського кодексу майже нічим не відрізняється від позиції, викладеної законодавцями ще в 1991 р.
Майже кожний вид підприємства науковці умовно поділяють на певні підвиди, а саме:
· підприємства, що здійснюють діяльність на основі державної власності:
· підприємства, що здійснюють діяльність на основі комунальної власності:
· підприємства, що здійснюють діяльність на основі колективної власності:
· підприємства, що здійснюють діяльність на основі приватної власності:
· інші види підприємств.
Список використаної літератури
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.
2. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія. Київ: Знання-Прес, 2004, 615 с.
3. Варфоломеєва Т.В., Пастухов В.П., Пеньківський В.Ф., Піцан О.М. Правознавство. Київ: Знання-Прес, 2005, 327 с.
4. Ватаманюк З., Панчишин С., Ватаманюк О. Вступ до економічної теорії. Львів: "Новий Світ 2000", 2005, 352 с.
5. Відп. ред. Г.Н. Климко. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Київ: Знання-Прес, 2004, 615 с.
6. Галіахметов І. Концептуальні положення про підприємство в умовах розвитку цивільного права // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 9. - С. 32-36.
7. Галіахметов І. Підприємство як майновий комплекс в системі об'єктів цивільних прав //Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень '2004”. - Том 5. Право. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - 76 с. - С. 14-17.
8. Галушко О. Вступ до господарського права., Тернопіль., Нова-прес, 2004р.
9. Дзера О.В., Кузнєцова Н.С., Луць В.В. Зобов`язальне право: теорія і практика. Київ: Юрінком Інтер, 2004, 912 с.
10. Єщенко П.С., Палкін Ю.I. Сучасна економіка. Київ: Вища школа, 2005, 327 с.
11. За ред. В.В. Копєйчикова, А.М. Колодій. Правознавство. Київ: Юрінком Інтер, 2004, 752 с.
12. Котова І. Проблеми запровадження реєстрації прав власності на підприємство як об'єкт нерухомості // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 3. - С. 31-33.
13. Павловський М.А. Макроекономіка перехідного періоду: Український контекст. Київ: Техніка, 2005, 336 с.
14. Шевеленко С.Д., Федів І.І. Підприємництво і підприємницька діяльність. Київ: Вища школа, 2004, 224 с.
//ua-referat.com
1 2 3 4 5