Варіант Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити сторінка 5

Варіант 7
14.Гіпертонічна реакція системи кровообігу у спортсмена на фізичне навантаження характеризується : 1
– ростом САТ до рівня ( 0,5 тренувальної ЧСС плюс 82); 2 – зниженням САТ щодо стану спокою; 3 - відсутністю змін систолічного АТ ; 4 – ростом систолічного АТ вище рівня (0,5 тренувальної ЧСС плюс 82); 5 - зниженням діастолічного АТ до нульового рівня ;
15. Збільшення ЧСС на 34 уд./хв.. щодо спокою при ортостатичній пробі свідчить про: 1 - превалювання тонусу симпатичного відділу ВНС; 2 - превалюванні парасимпатичного відділу ВНС; 3 – астенічному типі геодинамічної реакції на пробу; 4 - гіпертонічному типі геодинамічної реакції на пробу; 5 - збалансованої діяльності симпатичного й парасимпатичного відділів ВНС;
16. Ознаками патологічного стомлення після тренувального заняття є :1 - ЧСС менше, ніж 120 уд\хв через 3 мінути; 2 – ЧСС більше 140 уд/хв.; 3 -ЧСС менше 130 уд/хв.; 4 - відчуття м'язової радості; 5 - гарне самопочуття;.
17. Пропорційність соматометричних показників можна оцінити методом :
1 - перцентилій; 2 - кореляції 3
- індексів; 4 - стандартів; 5 – сигмальних відхилень ;
18. Масажний прийом погладжування комірцевої зони у хворого гіпертонічною хворобою може сприяти:
1 – стимуляціїкровотворення;2 – нормалізації фібрінолітичної активності крові;3 – зниженню процесів збудження в корі головного мозку;4 – підвищенню процесів збудження в корі головного мозку; 5 - підвищенню м'язового тонусу;
19.Спеціальними завданнями ФР хворого гіпертонічною хворобою є:
1. розвиток м'язової сили; 2. - зниження периферичного опору судин;;3. підвищення загальної витривалості;4. нормалізація психоемоційного стану; 5. зменшення активності депресорних систем
20.У ФР хворого хронічною ішемічною хворобою серця для рішення спеціальних завдань можна
використовувати наступні її форми:1 – дихальні вправи; 2. лікувальну гімнастику;3.загартовування 4. руховий режим, що щадить; 5.спортивно-прикладні фізичні вправи
21.Хворому, що вчора поступив у стаціонар з приводу гострого інфаркту міокарду, призначають
наступний руховий режим:1.тренуючий ;2.вільний ; 3.щадний ;4. постільний ;5. щадно - тренуючий.
22. У пацієнтів з захворюваннями системи кровообігу при ФР використовують наступні фізичні вправи:
1. локальні; 2.анаэробні; 3.рефлекторні; 4. аеробні; 5.ідеомоторні ;
23.Нормалізації фібрінолітичної активності крові при ФР пацієнта з гіпертонічною хворобою сприяють
фізичні вправи: 1 - ізометричні ; 2 - ідеомоторні ;3 -рефлекторні ;4 – глобальної, циклічні, аеробної спрямованості ;5 – з різкою зміною положення тіла й затримкою подиху ;
2 Активізація енерговитрат за рахунок розщеплення жирів у хворого з ожирінням розв’язується
використанням наступного засобу ФР: 1. локальних фізичних вправ;2. пасивних фізичних вправ; 3. активних фізичних вправ;4. палатнного рухового режиму; 5. загартовуючи процедур;
25. Для хворих з ожирінням доцільно призначати фізичні тренування з навантаженнями , які можуть
активізувати хронотропного резерву : 1 – більше 75 % ; 2 - близько 75 % ; 3 - менш 25 %; 4 – 50 %; 5 - не більше 10 %;
26. Особливістю призначення фізичних вправ у процедурі лікувальної гімнастики хворому зі спастичним
колітом є:1. часта зміна вихідних положень; 2. інтенсивність навантажень середнього й вище за середній рівня;3. включення силових вправ для м'язів черевного пресу; 4. динамічні

Варіант 7
вправи для кінцівок і тулуба з обмеженою амплітудою рухів; 5. ігрові вправи середньої рухомості;
27 Компенсація газообміну у хворого з правобічною нижньодолевою пневмонією можлива при
призначенні : 1 – ідеомоторних фізичних вправ для рук; 2 - вправ з акцентом на діафрагмальний тип дихання
,лежачи на правому боці; 3 - дихальних вправ з акцентом на форсований видих; 4 – ізометричних вправ для нижніх кінцівок; 5. – дихальних вправ за методикою Стрельникової;
28.Постуральный дренаж хворим з бронхоектазами проводиться: 1 - до заняття лікувальною гімнастикою; 2
- після заняття лікувальною гімнастикою; 3 – в основній частині заняття лікувальною гімнастикою; 4 - у заключній частині заняття лікувальною гімнастикою; 5 - у вступній частині заняття лікувальною гімнастикою;
29. Зменшенню залишкового об’єму легень у хворих на бронхіальну астму сприяють:
1 форсований видих з використанням діафрагмального типу дихання; 2 - форсований вдих при грудному типі дихання; 3 - глибокий видих затримка дихання на видиху; 4 плавний подовжений видих і стискання нижньої частини грудної клітини на видиху; 5 - форсований вдих з опором розширенню грудної клітини руками ;
30.Який руховий режим призначається пацієнтам з інсультом, що супроводжується геміплегією, що
розвинулась тиждень назад? 1. Вільний; 2. Палатний; 3. Щадно- тренуючий;4. Строгий постільний; 5.
Розширений постільний
31.Який прийом масажу сприяє зменшенню тонусу м'язів при їх гіпертонії?1. переривчаста вібрація; 2
інтенсивне разминання; 3. швидке погладжування; 4. інтенсивне швидке розтирання; 5 повільне погладжування
32.
Розвязанню якого спеціального завдання з нижчеперелічених буде сприяти лікування положенням у
хворого з інсультом ? 1.Усуненню м'язової дистонії; 2. Профілактиці формування суглобних контрактур;
3.Збільшенню сили м'язів кінцівок; 4.Поліпшенню вестибулярної функції; 5.Поліпшенню координаційної функції нервової системи.
33. Які спеціальні пасивні фізичні вправи варто використовувати вищевказаному хворому?
1.Тильне згинання стопи й кисті; 2.Підошовне згинання стопи; 3.Одночасне згинання всіх пальців кисті;
4.Згинання передпліччя з його пронаціею; 5.Приведення великого пальця й плеча
34. Який прийом масажу й у якому вихідному положення кінцівок буде сприяти в того ж хворого
профілактиці подальшого підвищення тонусу м'язів, м'язової дистонії? 1.Переривчаста вібрація м'язів, що приводять плече; 2. Інтенсивне розминання м'язів, що приводять плече; 3. Інтенсивне розминання згиначів передпліччя при зігнутому передпліччі; 4. Погладжування згиначів передпліччя й кисті в положенні розгинання й супінації передпліччя й кисті; 5. Розтирання згиначів пальців при супінованї кисті й розігнутих пальців.
35.Яке анталгічне положення тіла варто призначити пацієнтові з радикулярними проявами остеохондрозу
попереково - крижового відділу хребта для збільшення між хребцевих просторів в задніх відділах хребта?
1. Лежачи на спині з витягнутими ногами; 2. Лежачи на животі; 3. Лежачи на боці з випрямленими ногами;
4. Лежачи на спині із зігнутими ногами; 5. Сидячи з витягнутими ногами
36.На 23 тижні нормальної вагітності доцільно використовувати засоби фізичної реабілітації: 1 – щадний руховий режим; 2 - лікувальний масаж; 3 - пасивні фізичні вправи; 4 - лікувальну гімнастику; 5 - дозовану ходьбу;
37 В фізичній реабілітації на ліжковому руховому режимі хвора: 1 – має потребу в постійному медичному спостереженні й допомозі при самообслуговуванні; 2 - не має потреби в сторонній допомозі при самообслуговуванні; 3 - не

Варіант 7
має потребу в постійному медичному спостереженні; 4 – має потребу в постійному медичному спостереженні, але може себе обслуговувати; 5 - не має потреби в постійному медичному спостереженні й може себе обслуговувати;
38.Для активізації екстракардіального механізму кровообігу в ФР хворого з недостатністю кровообігу 2
стадії призначаються 1 - ізометричні напруги м'язів нижніх кінцівок; 2 – ідеомоторні вправи для верхніх кінцівок ; 3 - поглиблення діафграгмального подихи й піднесене положення нижніх кінцівок; 4 - анеробні фізичні вправи; 5 - спортивно прикладні фізичні вправи максимальної аеробної потужності;
39.Хворому із травмою стегнової кістки імобілізованою гіпсовою пов'язкою у ФР призначаються
фізичні вправи: 1 - ізометричні скорочення імобілізованих м'язів ; 2 - спортивно-прикладні фізичні вправи ; 3
- рефлекторні фізичні вправі 4 - активні фізичні вправи для імобілізованої кінцівки ; 5 - трудотерапію;
40.Після аорто - коронарного шунтування засобами ФР можна вирішити спеціальні завдання: 1 - зниження кінцево - діастолічного об’єму серця; 2 - зниження кінцеве систолічного об’єму серця; 3 - стимуляція симпатоадреналової системи організму; 4 - збільшення периферичного опору судин; 5-зменшення ударного об’єму серця;

Варіант 8
1. Пробою Генча визначається у спортсмена : 1 - тонус парасимпатичного відділу ВНС; 2 – тонус симпатичного відділу ВНС;3 – його соматотип ; 4 - стійкість організму до гіпоксії; 5 - бронхіальну прохідність
2. Оцінка фізичного розвитку спортсмена методом стандартів передбачає: 1 - визначення ступеня взаємозв'язку між окремими його показникам; 2 - визначення кількісної границі відсотка або центеля досліджуваного; 3 - визначення пропорційності показників відносно один одного; 4 - оцінку середньоквадратичних відхилень від середніх однорідної групи; 5 - порівняння певних показників з показниками центильних таблиць ;
3.Значна активізація тільки хронотропного резерву серцево-судинної системи без зміни інотропного при
пробі Мартіне - Кушелевського характеризується як реакція :1 – астенічна , 2 – гіпертонічна , 3 – дистонічна; ; 4 - фізіологічна ;5 - нормотонічна ;
4. Про перевагу тонусу симпатичного відділу ВНС при ортопробі свідчать названі зміни показника
ЧСС в ортостазі: 1 -ріст пульсу щодо спокою на 6 уд /хв.; 2 - ріст пульсу щодо спокою на 18уд\хв; 3 - зменшення пульсу щодо спокою; 4 – ріст пульсу щодо спокою на 30 уд\хв ; 5 - незмінність пульсу щодо спокою;
5. .Кумулирующее вплив фізичних навантажень визначається лікарським контролем: 1 - оперативним ;
2-поточним 3 - етапним ; 4 - під час тренувального заняття; 5 - на наступний ранок після тренувального заняття;
6. Соматометричним методом лікарського контролю спортсмена визначається й оцінюється : 1 - спадковість по кадіоваскулярним катастрофах ; 2 - тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження; 3
- тонус симпатичного відділу ВНС; 4 – стійкість організму до гіпоксії; 5 - фізичний розвиток
7.Проведений лікарський контроль під час тренувального заняття визначає: 1 - безпосередня дія фізичного навантаження; 2 – кумулюючу дію фізичних навантажень; 3 - відставлену дію фізичного навантаження; 4 – ступінь стомлення від фізичного навантаження в тренуванні; 5 – ступінь відновлення після фізичного навантаження.
8.Для визначення кумулятивного ефекту фізичних навантажень у тренувальному процесі проводиться:
1 – лікарський контроль під час тренувального заняття; 2 - лікарський контроль протягом 24 годин після тренувального заняття; 3 – лікарський контроль після певного етапу тренувальних занять ; 4 – оперативний лікарський контроль; 5 – поточний лікарський контроль;
9.Визначення фізичної працездатності спортсмена проводиться при лікарському контролі для
визначення: 1 – безпосереднього впливу тренувального навантаження ; 2 - термінового ефекту навантаження ; 3 – соматотипу; 4 – тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – кумулюючого впливу фізичних тренувань;
10.Для визначення загальної фізичної працездатності спортсмена доцільно використовувати
м'язові навантаження : 1 – локальні ; 2 – глобальні; 3 – регіональні ; 4 – малої аеробної потужності; 5 – переважно ізометричні;
11.Для визначення фізичної працездатності спортсменів чоловічої статі за величиною індексу
Гарвардську степ-тесту необхідно мати сходинку висотою: 1-35 см; 2-45 см; 3-50 см; 4-55 см; 5-70 см;
12.Заняття фізичними вправами в повному обсязі навчальних програм проводяться з дітьми : 1 – без відхилень у стані здоров'я; 2 – зі слабкою фізичною підготовленістю ;3 – з недостатнім фізичним розвитком
і відхиленнями в стані здоров'я; 4 – з відхиленнями в стані здоров'я постійного характеру; 5 -спеціальної медичної групи ;

Варіант 8.
13.Оперативним лікарським контролем визначається й оцінюється :1 - відставлений ефект тренувального заняття ; 2-2- термінової ефект тренувального заняття; 3 – кумулюючий ефект ; 4 - відновлення спортсмена після тренувального заняття; 5 - перспективність спортсмена в даному виді спорту;
14. У заключній частині тренувального заняття фізичне навантаження супроводжується активізацією
хронотропного резерву спортсмена в межах : 1-1- 35 % ; 2-10 % ; 3-40-50 % ; 4-75 %; 5-80 %;
15.Экономизация функції системи зовнішнього подиху в результаті систематичних адекватних
фізичних тренувань проявляється зменшенням : 1 - дихального об’єму ; 2 – частоти дихання; 3 – життєвої ємності легень; 4 – бронхіальної прохідності; 5 - резерву вдиху;
16. Дистонічна реакція системи кровообігу в тренувальному занятті проявляється : 1 – зниженням САТ щодо стану спокою; 2 - ростом САТ ; 3 – прискоренням пульсу в межах суми пульсу в спокої й 80 % хронотропного резерву спортсмена; 4 – зниженням ДАТ до «безкінцевого тону» ; 5 – відсутністю росту пульсового АТ ;
17.При гравітаційному шоку необхідно : 1 - виключити тривале стояння; 2 – спортсменові негайно дати склянка теплого цукрового сиропу ; 3 – продовжити повільний біг, ходьбу; 4 - спортсменові додати вертикальне положення; 5 - припинити м'язову діяльність ;
18.У ФР хворого ішемічною хворобою серця по режиму м'язового скорочення використовують
такі фізичні вправи:1 - динамічні; 2 - активні; 3 - аеробні; 4 - регіональні; 5 - гімнастичні
19.У результаті систематичних занять адекватними фізичними вправами у хворого гіпертонічною
хворобою::1. збільшується кінцево- систолічний об’єм лівого шлуночку серця ;2.збільшується ЧСС спокою; 3.підвищується тонус симпатичного відділу нервової системи;4 знижується потреба міокарда в кисні в стані спокою й при фізичному навантаженні; 5. збільшується гіпертрофія міокарду
20.У процедурі лікувальної гімнастики в ФР хворого нейроциркуляторною дистонією , що
протікає з гіпотонією використовують:1. часті зміни положення тіла; 2. вправи на розслаблення; 3. низьку інтенсивність навантаження; 4. ідеомоторні вправи; 5. повільний темп виконання вправ
21.Хворому гіпертонічною хворобою ІІ стадії , що лікується амбулаторно, доцільно призначити
наступні засоби ФР: 1.лікувальну гімнастику; 2. дозовану ходьбу; 3.спортивно-прикладні вправи; 4. теренкур;5.механотерапію;
22.Хворому із хронічною недостатністю кровообігу ІІ ступеня в амбулаторних умовах
призначається наступний руховий режим:1.постільний ; 2.- щадний ; 3.палатний ;4. тренувальний; 5. вільний
23. У процедурі лікувальної гімнастики хворому хронічною ішемічною хворобою серця для
розв’язання спеціальних завдань доцільно використовувати наступні вправи::1. динамічні для більших груп м'язів; 2. динамічні локальні; 3. динамічні регіональні;4. ізометричні; 5. ідеомоторні
24.Для поліпшення моторної функції кишко вика хворому з атонічним хронічним колітом потрібно
використовувати наступні засоби ФР:1. механотерапію ; 2 - ідеомоторні фізичні вправи для нижніх кінцівок; 3 - спортивно - прикладні фізичні вправи; 4 - рефлекторні вправи, 5 - дозовану ходьбу;
25.Які з перерахованих фізичних вправ здатні підвищити кислотоутворюючу функцію шлунку:1. динамічні дихальні вправи 2. спортивн – прикладні малої інтенсивності тривалі 3. активні для дистальних відділів кінцівок з великою амплітудою, короткочасні 4. ігрові малорухомі 5. ізометричні напруги м'язів

Варіант 8
26.Особливістю проведення фізичного тренування хворому з інсулінозалежним цукровим діабетом є
наступне: 1. збільшення дози інсуліну 2. зменшення дози інсуліну 3. зменшення кількості вживаних вуглеводів 4. наближення ділянки ін'єкцій інсуліну до м'язів, які включаються в рухи . 5 - введення інсуліну після фізичних тренувань
27. Спеціальним завданням ФР хворого з хронічним атонічним колітом є : 1. відновлення природної перистальтичної активності кишко вика 2. зниження внутрішньочеревного тиску у верхніх відділах черевної порожнини 3. зняття спазмів гладкої м'язової тканини кишечника 4. підвищення тонусу центральної нервової системи 5. профілактика спланхноптозу
28 Постуральний дренаж хворому із захворюванням органів дихання проводиться :1 – після заняття лікувальною гімнастикою ; 2- до заняття лікувальною гімнастикою ; 3 - з ізометричною напругою черевної стінки ;4 - з обмеженням кашлю ; 5 - з масажними прийомами лагідного погладжування ;

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

скачати