Варіант Соматоскопічним методом лікарського контролю можна визначити сторінка 3

Варіант 4
14.При фізіологічному типі реагування системи кровообігу на фізичне навантаження адекватно : 1 - зростає пульс і зростає ударний об’єм серця; 2 – зростає пульс і не змінюється ударний об’єм серця; 3 - зростає пульс і зменшується ударний об’єм серця; 4 - зростає пульс і зростає периферичний опір судин; 5 - зростає пульс і різко падає ДАТ;.
15. Інтенсивність фізичного навантаження в тренувальному занятті спортсмена можна оцінити показником:
1 – тонометрії; 2 – спірографії; 3 – динамометрії;4 – пульсометрії ; 5 -тонусометрії;
16.Дослідження фізичної працездатності спортсмена проводиться: 1 – відразу ж після їжі;2 – через 6 годин після
їжі; 3 - після спортивного тренування; 4 – через 2 години після легкого сніданку з міцною кавою; 5 – через 2 години після легкого сніданку без міцної кави ;
17.Загальна фізична працездатність спортсмена насамперед обмежується функціонуванням системи :1 – травлення; 2 – імунної; 3 – нервової ; 4 – кардіореспираторної :5 м'язової ;
18. Для визначення величини МПК за номограмою Астранда спортсменові необхідно провести тестування з
фізичним навантаженням інтенсивністю: 1 – до 25 % аеробних можливостей індивіда;2 – більше 75 % аеробних можливостей індивіда ; 3 -менше 10 % аеробних можливостей індивіда ; 4-30 %; 5 - не менше 50 % аеробних можливостей індивіда ;
19. Визначення й оцінка фізичної працездатності за допомогою Гарвардський степ - тесту базується на:1 - величині пульсу наприкінці тестування; 2 - швидкості відновлення пульсу після тестування;3 - взаємозв'язку антропометричних показників досліджуваного; 4 - величині частоти подиху під час тестування; 5-величині пульсу перед тестуванням заняття
20.Позитивне кумулятивний вплив від систематичних тренувальних занять на фізичний розвиток
спортсмена виявиться : 1 - зменшенням поперечника діафізів трубчастих костей; 2 – зменшенням змісту кальцію в костях; 3 – зростанням сили й рельєфності м'язів; 4 - зменшенням компактного шару костей ; 5 - формуванням плоскостопості ;
21.Етапним лікарським контролем визначається й оцінюється наступна дія фізичного навантаження : 1 безпосередня ; 2 – термінова ; 3 відставлена ; 4 – кумулююча ; 5 - повторна ;
22.Під час розминки в тренувальному занятті спортсмена доцільно активізувати наступний відсоток
хронотропного резерву : 1-10-15 % ; 2 – до 20 % ; 3-40-50 %; 4-75 %; 5-80 %;
23.У результаті систематичних і адекватних організму спортсмена тренувань: 1- збільшується ЧСС у стані спокою ; 2 – збільшується лабільність пульсу; 3 – збільшується приріст ЧСС на стандартне фізичне навантаження;
4 зменшується приріст ЧСС на стандартне навантаження; 5 – зменшується фізична працездатність;
24. Масажний прийом погладжування комірцевої зони у хворого гіпертонічною хворобою може сприяти:
1 – стимуляціїкровотворення;2 – нормалізації фібрінолітичної активності крові;3 – зниженню процесів збудження в корі головного мозку;4 – підвищенню процесів збудження в корі головного мозку; 5 - підвищенню м'язового тонусу;
25.Спеціальними завданнями ФР хворого гіпертонічною хворобою є:
1. розвиток м'язової сили; 2. - зниження периферичного опору судин;;3. підвищення загальної витривалості;4. нормалізація психоемоційного стану; 5. зменшення активності депресорних систем
26.У ФР хворого хронічною ішемічною хворобою серця для рішення спеціальних завдань можна
використовувати наступні її форми:1 – дихальні вправи; 2. лікувальну гімнастику;3.загартовування 4. руховий режим, що щадить; 5.спортивно-прикладні фізичні вправи

Варіант 4
27.Ішемічну реакцію у відповідь на фізичне навантаження у хворого при ФР хворого з гострим
інфарктом міокарду визначають методом: 1.пульсометрії; 2.тонометрії; 3.ехокардіографії;
4.електрокардіографії; 5. соматоскопії;
28.З перерахованих фізичних вправ при регулярному їхньому використанні знизять потреба міокарду
в кисні : 1. ідеомоторні; 2. рефлекторні; 3. циклічні спортивно-прикладні; 4. пасивні; 5.
ізометричні
29.Хворому з ішемічною хворобою серця для активізації холестеринового обміну доцільно призначити
фізичні вправи: 1 – анаеробної спрямованості енергообміну; 2 – аеробної спрямованості; 3 – пасивні для тулуба; пасивно-активні для нижніх кінцівок; 4 – рефлекторні для нижніх кінцівок; 5 – ідеомоторні для верхніх кінцівок;
30. Для нормалізації периферичного опору судин у хворого з гіпертонічною реакцією використовуються
фізичні вправи : 1 - ізометричні ; 2 - динамічні; 3 – рефлекторні; 4 – ідеомоторні ; 5 – анаеробні ;
31. Індивідуальний метод проведення занять фізичними вправами із хворими гострим інфарктом
міокарду проводиться: 1 - методистом з 3-5 хворими в палаті; 2 - методистом з окремим хворим; 3 – самостійно хворим після консультативних рекомендацій ; 4. - методистом з 10 хворими в залі ЛФК; 5 - методистом з 6-8 хворими в палаті ;
32.Хворий з хронічною недостатністю кровообігу важкого ступеня в ФР на постільному руховому режимі
: 1 має потребу в постійному медичному спостереженні й допомозі при самообслуговуванні; 2 не має потреби в сторонній допомозі при самообслуговуванні; 3 не має потреби в постійному медичному спостереженні ;4.має потребу в постійному медичному спостереженні, але не має потреби в допомозі при самообслуговуванні;5. не має потреби в постійному медичному спостереженні, але потребує допомоги при самообслуговуванні
33. У фізичній реабілітації хворих цукровим діабеті доцільно використовувати фізичні вправи:1 - динамічні ,великої інтенсивності й обсягу; 2 – динамічні , анаеробної спрямованості енергозабезпечення ; 3 -
ізометричні , локальні ; 4 – пасивні для нижніх кінцівок 5 – спортивно - прикладні , аеробної спрямованості;;
34Для попередження явищ гипоглікемії при проведенні ФР хворого на цукровий діабет, типу А потрібно
розраховувати необхідну інтенсивність навантажень виходячи з:1. максимального хронотропного резерву;2. субмаксимального хронотропного резерву; 3. граничного хронотропного резерву; 4. максимально припустимої за віком ЧСС; 5. припустимої субмаксимальної ЧСС
35. При спастичних колітах доцільно використовувати фізичні вправи: 1 - з підвищенням внутрішньочеревного тиску; 2-із частою зміною положення тіла; 3 – ідеомоторні для черевної стінки; 4 – рефлекторні для н лижних кінцівок; 5 - без підвищення внутрішньочеревного тиску;
36.
Розвязанню якого спеціального завдання з нижчеперелічених буде сприяти лікування положенням у
хворого з інсультом ? 1.Усуненню м'язової дистонії; 2. Профілактиці формування суглобних контрактур;
3.Збільшенню сили м'язів кінцівок; 4.Поліпшенню вестибулярної функції; 5.Поліпшенню координаційної функції нервової системи.
37. Які спеціальні пасивні фізичні вправи варто використовувати вищевказаному хворому?
1.Тильне згинання стопи й кисті; 2.Підошовне згинання стопи; 3.Одночасне згинання всіх пальців кисті;
4.Згинання передпліччя з його пронаціею; 5.Приведення великого пальця й плеча
38. Який прийом масажу й у якому вихідному положення кінцівок буде сприяти в того ж хворого
профілактиці подальшого підвищення тонусу м'язів, м'язової дистонії? 1.Переривчаста вібрація м'язів, що приводять плече; 2. Інтенсивне розминання м'язів, що приводять плече; 3. Інтенсивне
Варіант 4

розминання згиначів передпліччя при зігнутому передпліччі; 4. Погладжування згиначів передпліччя й кисті в положенні розгинання й супінації передпліччя й кисті; 5. Розтирання згиначів пальців при супінованї кисті й розігнутих пальців
39.Хворому із травмою стегнової кістки імобілізованою гіпсовою пов'язкою у ФР призначаються
фізичні вправи: 1 - ізометричні скорочення імобілізованих м'язів ; 2 - спортивно-прикладні фізичні вправи ; 3
- рефлекторні фізичні вправі 4 - активні фізичні вправи для імобілізованої кінцівки ; 5 - трудотерапію;
40.Після аорто - коронарного шунтування засобами ФР можна вирішити спеціальні завдання: 1 - зниження кінцево - діастолічного об’єму серця; 2 - зниження кінцеве систолічного об’єму серця; 3 - стимуляція симпатоадреналової системи організму; 4 - збільшення периферичного опору судин; 5-зменшення ударного об’єму серця;
Варіант 5
1.
Силовим індексом оцінюється : 1 – пропорційність фізичного розвитку спортсмена ; 2 – відмінності показників обстеженого від середніх однорідної групи;3 – взаємозв'язок показників фізичного розвитку спортсмена;4 – центильний інтервал показників фізичного розвитку спортсмена;5 - середньоквадратичне відхилення показників досліджуваного в порівнянні із середніми однорідної групи ;
2.При оперативному лікарському контролі , як правило : 1 – визначається фізична працездатність спортсмена; 2 - проводиться визначення й оцінка фізичного розвитку спортсмена; 3 – визначається склад тіла спортсмена; 4 – визначається тип реагування системи кровообігу на фізичне навантаження; 5 – оцінюється м'язова сила спортсмена;
3.При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати наступні методи :1 –
інструментальні ;2 – лабораторні ;3 – анамнестичні й соматоскопічні ; 4 – динамометрію;5 - спірографію;
4.Безпосередній вплив фізичного навантаження в тренуванні спортсмена визначається при : 1 – первинному лікарському контролі; 2 – протягом 2 годин після тренування; 3 – через три місяці після тренувань; 4 – оперативному лікарському контролі ; 5 - поточному лікарському контролі
5.Позитивний кумулятивний ефект систематичних фізичних тренувань з боку системи крові
характеризується: 1- зростанням концентрації гемоглобіну й еритроцитів;2 - зменшенням об’єму циркулюючої плазми;3 зменшенням активності ферментів крові; 4 - зниженням кисневої ємності крові; 5 – зменшенням резервної лужності крові;
6.Рельєфність м'язів у спортсмена можна визначити: 1 - соматоскопією;2 - антропометрією; 3 - динамометрією;4
- соматометрією; 5 - спірометрією;
7.Для визначення й оцінки фізичного розвитку спортсмена використовується : 1 – проба зі зміною положення тіла в просторі; 2 – гіпоксичні проби ; 3 – соматометрія ; 4 – проба Штанге; 5 – проба Генча ;
8.При пробі Мартіні – Кушелевського збудження пульсу становило 115%, підвищення пульсового тиску –
125% щодо спокою, відновлення показників наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу потрібно
вважати: 1 – нормотонічною,2 – гіпертонічною,3 – дистонічною.;4 - фізіологічною;5 – астенічною

9.Дозовану ходьбу призначають хворому гострим інфарктом міокарда на руховому режимі: 1. строгому постільному; 2. розширеному постільному; 3. палатному; 4. щадному; 5. постільному
10.Первинний лікарський контроль спортсмена проводиться з метою визначення: 1 - безпосереднього впливу фізичних навантажень; 2 - питання допуску до занять фізичними вправами; 3 - кумулятивної дії фізичних тренувань; 4 - ступеня втоми після тренування; 5 - необхідності корекції тренувального процесу спортсмена;
11.Економизация роботи системи кровообігу в результаті кумулюючого впливу фізичних тренувань
визначається:1 - збільшенням кінцево- діастолічного об’єму серця;2 - зменшенням кінцево-діастолічного об’єму серця;3 - збільшенням кінцево-ситолічного об’єму серця; 4 - зменшенням коронарного кровообігу; 5 - порівняно більшими величинами приросту пульсу на стандартні навантаження
12.Для визначення належної маси тіла спортсмена за індексом Брока у чоловіка з ростом 182 см необхідно
від росту відняти:1 – 100 ; 2 – 130 ; 3 – 110 ; 4 - 105 ; 5- 80 ;
13.Нормотонічний або фізіологічний тип реагування системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується:
1 – незначним приростом пульсу й пульсового тиску, 2 – значним збудженням пульсу і зменшенням пульсового тиску, 3 – приростом пульсу й пульсового тиску більше, ніж на 100% від спокою; 4- значним приростом пульсу зі значним падінням діастолічного тиску; 5 - значним приростом пульсу без змін пульсового тиску;
Варіант 5
14.Безпосередній вплив фізичного навантаження в тренуванні спортсмена визначається при : 1 – первинному лікарському контролі; 2 – протягом 2 годин після тренування; 3 – через три місяці після тренувань; 4
– оперативному лікарському контролі ; 5 - поточному лікарському контролі;
15.Після проведеного лікарського контролю у висновку про стан здоров'я спортсмена відзначається :1- задовільне здоров'я; 2 – добре здоров'я; 3 – відмінне здоров'я; 4 – здоровий;5 – не здоровий
16.Щільність тренувального заняття спортсмена визначається по величині :1 – процентного відношення вступної частини заняття до основної ;2 – процентного відношення активного часу заняття до всього обсягу заняття ;3 – відношення основної частини заняття до заключної частини ; 4 - пульсової вартості пікового навантаження; 5 - пульсової вартості основної частини заняття;
17Методи визначення фізичної працездатності спортсмена базуються на прямолінійному взаємозв'язку
інтенсивності фізичного навантаження з:
1 - пульсом;2 - артеріальним тиском;3 - частотою дихання; 4 - дихальним об’ємом; 5 - серцевим викидом;
18..Про ефективність реабілітаційних заходів у хворого гіпертонічною хворобою може свідчити: 1- підвищення активності депресорних систем організму; 2 - зниження активності депресорних систем;3 - збільшення потреби міокарда в кисні 4 - підвищення ЧСС у стані спокою; 5 - зниження фібрінолітичної активності крові ;
19.Розтягненню плеври й профілактиці утворення спайок в ній сприяють наступні дихальні вправи: 1 - з вимовою звуків на видиху; 2 - з вольовим обмеженням легеневої вентиляції й затримкою подиху на видиху ( методикою Бутейко); 3 - динамічні з нахилом тулуба в протилежну сторону, на вдиху із затримкою подиху; 4 - форсований вдих зі створенням опору руками на вдиху ( методика Стрельникової)); 5 –дренажні;
20.При рестриктивних вентиляційних порушеннях у ФР хворого варто використовувати:1 – ізометричні напруги м'язів передньої черевної стінки; 2 – динамічні дихальні вправи ; 3 – ідеомоторні вправи для великих грудних м'язів; 4 – дихальні вправи з акцентом на пасивизацію видиху
21.При адекватному фізичному навантаженні реакція системи кровообігу повинна бути: 1 – дистонічною;
2 – астенічною; 3 – гіпотонічною; 4 – нормотонічною ; 5 - гіпертонічною;