1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Ім'я файлу: Fiz_reb_test.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 649кб.
Дата: 02.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
10287755.doc
testiiii.docx
Українська мова, 5 клас.docx
21.Для активізації холестеринового обміну у хворого хронічною ішемічною хворобою серця призначають
наступні засоби ФР: 1 - загартовування; 2. дозовану ходьбу; 3. механотерапію; 4. динамічні глобальні вправи ;
5. ідеомоторні вправи;
22.Дренажний масаж нижніх кінцівок хворому із хронічною недостатністю кровообігу проводиться з
метою: 1.підвищення фізичної працездатності; 2.поліпшення психоемоційного стану хворого; 3. поліпшення венозного повернення крові з периферії; 4. активізації холестеринового обміну 5. підвищення скорочувальної функції міокарда;
23.В результаті систематичних адекватних занять фізичними вправами у хворого гіпертонічною
хворобою: 1 знижується периферичний опір судин; 2.збільшується частота подиху в стані спокою;
3.збільшується чутливість м'язів до симпатико - адреналових впливів;4. збільшується кінцево – систолічний об’єм лівого шлуночку;5. збільшується потреба міокарду в кисні
24. Для компенсації порушеного газообміну у хворого з правобічною пневмонією необхідно періодично
займати положення :1.на лівому боці;2.на правому боці;3.на спині;4.на животі;5.колінно- ліктьове;.
25.Особливістю проведення фізичного тренування хворому з інсулінозалежним цукровим діабетом є
наступне: 1. збільшення дози інсуліну 2. зменшення дози інсуліну 3. зменшення кількості вживаних вуглеводів
4. наближення ділянки ін'єкцій інсуліну до м'язів, які включаються в рухи . 5 - введення інсуліну після фізичних тренувань

Варіант 2
26 Спеціальним завданням ФР хворого з хронічним атонічним колітом є : 1. відновлення природної перистальтичної активності кишковика 2. зниження внутрішньочеревного тиску у верхніх відділах черевної порожнини 3. зняття спазмів гладкої м'язової тканини кишечника 4. підвищення тонусу центральної нервової системи 5. профілактика спланхноптозу
27. Постуральний дренаж хворому із захворюванням органів дихання проводиться :1 – після заняття лікувальною гімнастикою ; 2- до заняття лікувальною гімнастикою ; 3 - з ізометричною напругою черевної стінки ;4 - з обмеженням кашлю ; 5 - з масажними прийомами лагідного погладжування ;
28.Дихальні вправи з подовженням видиху ( на пасивізацію його ) приводять до:1. поліпшення бронхіальної прохідності;2. поліпшення еластичних властивостей легенів;3. збільшення життєвої ємності легенів;4. збільшенню залишкового обсягу;5. зменшення дихального обсягу.
29. Для стимуляції моторно-евакуаторної функції кишечника у ФР хворих використовуються фізичні
вправи : 1. - з різкими змінами положення тіла; 2 - з коліно-ліктьового вихідного положення; 3 - з положення сидячи на стільці; 4 - динамічні для верхніх кінцівок;5 - рефлекторні;
30.Для зниження рівня глікемії у хворих на цукровий діабет у ФР потрібно використовувати вправи :1. максимальної аеробної можливості хворого; 2. середньої аеробної можливості хворого; 3 - ізометричні; 4 - анаеробної спрямованості ; 5 - із затримкою дихання;
31.Для стимуляції кислотоствоюючої функції шлунку у ФР хворого використовуються фізичні вправи: 1
– динамічні низької інтенсивності й малого обсягу; 2 – динамічні низької інтенсивності й великого обсягу; 3 – великої інтенсивності й великого обсягу; 4 - великої інтенсивності й малого обсягу; 5 - переважно ізометричні;
32.Які фізичні вправи потрібно використовувати хворим з ожирінням : 1 активні динамічні середньої аеробної потужності;2 – максимальної аеробної потужності; 3 - ізометричні; 4 – швидкісно- силові; 5 – рефлектортні;
33.Позитивний кумулятивний ефект фізичної реабілітації у хворих , які перенесли інсульт визначається:
1. Появою співдружніх рухів у паралізованих кінцівках і довільних - у здорових; 2. Укороченням зв'язок у променево- зап’ястному суглобі; 3. Збільшенням тонусу м'язів, що приводять плечі; 4. Зниженням тонусу м'язів, що згинають передпліччя; 5. Збільшенням тонусу розгиначі стегне
34. Який засіб ФР з нижче перерахованих допоможе вирішити спеціальні завдання при невриті
променевого нерва, що супроводжується паралічем: 1. лікувальна гімнастика; 2 щадно- тренуючий руховий режим; 3 – лікувальна гімнастика; 3. Пасивні вправи в променево - п’ясному суглобі; 4.Циклічні спортивно прикладні вправи; 5. Розширений постільний режим
35.Профілактиці утворення рубців навколо уражених периферичних нервів кінцівок, що
супроводжуються паралічем, буде сприяти: 1. Ідеомоторна фізична вправа;2. Лікування положенням;
3.Циклічна прикладну-прикладна-спортивно-прикладна вправа; 4. Масаж; 5-Теренкур
36.Який засіб ФР для розв’язання спеціальних задач можна використовувати пацієнтові, у якого після
травми хребта вище рівня кінського хвоста розвилася параплегія: 1. Активні рухи в суглобах нижніх кінцівок; 2. Ізометричні напруги м'язів стегна; 3. Вільний руховий режим; 4. Положення ніг у невеликому відведенні з розігнутими в тазостегнових і колінних суглобах; 5. загартування водою;

Варіант 2
37.Яке із завдань фізичної реабілітації буде спеціальної у вищевказаній ситуації : 1.Профілактика застійної пневмонії; 2. Профілактика згинальних контрактур у тазостегнових суглобах; 3. Профілактика пролежнів; 4.
Профілактика розгинальних контрактур в нижніх кінцівках; 5. Профілактика тромбозу глибоких вен
38Для рішення спеціальних завдань фізичної реабілітації в жінки з вагітністю 30 тижнів і поперечним
положенням плода доцільно виконувати вправи: 1 - лежачи на боці, протилежному позиції плода;2 - з
ізометричної напругою черевної стінки; 3 - рефлекторні; 4 - ідеомоторні; 5 - зі значним підвищенням внутрішньочеревного тиску
39.Ізометричні напруги м'язів травмованої кінцівки, яка імобілізована гіпсовою пов’язкою , сприяють: 1 - попередженню контрактури в іммобілізованих суглобах; 2 - попередженню м'язових атрофій імобілізованої кінцівки; 3
– тромбоутворенню в імобілізованої кінцівки; 4 - збереженню рухового стереотипу в ЦНС; 5 - формуванню тимчасової компенсації для переміщення;
40.У ранньому післяопераційному періоді фізичної реабілітації хворого необхідно акцентувати увагу на: 1
– динамічні дихальні вправи з форсуванням вдиху; 2 – динамічні дихальні вправи з підручними засобами; 3 - грудний тип дихання з форсуванням вдиху; 4. – грудний тип дихання з подовженням видиху; 5 - поглиблення діафрагмального дихання;

Варіант 3
1.Відставлений ефект дії фізичного навантаження можна визначити лікарським контролем: 1 - первинним;
2-поточним; 3 - оперативним ; 4. - етапним ; 5 – під час тренувального заняття;
2. Соматоскопією можна визначити у спортсмена :1 - рельєфність м'язів; 2 - силу м'язів; 3 - тонус м'язів; 4 - товщину жирових складок; 5 - обхват тулуба й кінцівок;
3.Значна активізація тільки хронотропного резерву серцево-судинної системи без зміни інотропного при пробі
Мартіне - Кушелевського характеризується як реакція :1 – астенічна , 2 – гіпертонічна , 3 – дистонічна; ; 4 - фізіологічна ;5 - нормотонічна ;
4. Про перевагу тонусу симпатичного відділу ВНС при ортопробі свідчать названі зміни показника ЧСС
щодо спокою в ортостазі: 1 зростання на 6 уд /хв.; 2 зростання-на 18уд\хв; 3 - зменшення щодо спокою; 4 – зростання на 30 уд\хв ; 5 – зростання на 10 ударів;
5.Пробою Генча визначається у спортсмена : 1 - тонус парасимпатичного відділу ВНС; 2 – тонус симпатичного відділу ВНС;3 – соматотип ; 4 - стійкість організму до гіпоксії; 5 - бронхіальну прохідність
6.Проведений лікарський контроль під час тренувального заняття визначає: 1 - безпосередню дію фізичного навантаження; 2 – кумулюючу дію фізичних навантажень; 3 - відставлену дію фізичного навантаження; 4 – ступінь стомлення від фізичного навантаження в тренуванні; 5 – ступінь відновлення після фізичного навантаження.
7.Для визначення кумулятивного ефекту фізичних навантажень у тренувальному процесі проводиться: 1 – лікарський контроль під час тренувального заняття; 2 - лікарський контроль протягом 24 годин після тренувального заняття; 3 – лікарський контроль після певного етапу тренувальних занять ; 4 – оперативний лікарський контроль; 5
– поточний лікарський контроль;
8.Визначення фізичної працездатності спортсмена проводиться при лікарському контролі для
визначення: 1 – безпосереднього впливу тренувального навантаження ; 2 - термінового ефекту навантаження ;
3 – соматотипу; 4 – тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – кумулюючого впливу фізичних тренувань;
9.Для визначення загальної фізичної працездатності спортсмена доцільно використовувати м'язові
навантаження : 1 – локальні ; 2 – глобальні; 3 – регіональні ; 4 – малої аеробної потужності; 5 – переважно
ізометричні;
10.При визначенні фізичної працездатності практично здорових студентів на велоергометрі доцільно
починати тестування з потужності навантаження в: 1-20 Вт; 2-50 Вт; 3 – 100 Вт; 4 – 170 Вт; 5-25 Вт;
11.Гіпотонічна ( астенічна) гемодинамічна реакція на фізичне навантаження в тренувальному занятті
спортсмена характеризується : 1 - прискоренням пульсу в межах суми ЧСС спокою й 40 % хронотропного резерву; 2 - прискоренням пульсу до величини нижче цієї границі; 3 – зниженням САТ щодо спокою ; 4 - ростом
САТ щодо спокою; 5 - зменшенням ДАТ до рівня « безкінцевого тону»
12.Для визначення фізичної працездатності спортсменів чоловічої статі за величиною індексу Гарвардську
степ-тесту необхідно мати сходинку висотою: 1-35 см; 2-45 см; 3-50 см; 4-55 см; 5-70 см;
13.Заняття фізичними вправами в повному обсязі навчальних програм проводяться з дітьми : 1 – без відхилень у стані здоров'я; 2 – зі слабкою фізичною підготовленістю ;3 – з недостатнім фізичним розвитком і відхиленнями в стані здоров'я; 4 – з відхиленнями в стані здоров'я постійного характеру; 5 -спеціальної медичної групи ;

Варіант 3
14.Оперативним лікарським контролем визначається й оцінюється :1 - відставлений ефект тренувального заняття ; 2- терміновий ефект тренувального заняття; 3 – кумулюючий ефект ; 4 - відновлення спортсмена після тренувального заняття; 5 - перспективність спортсмена в даному виді спорту;
15.Найбільша інтенсивність відновних процесів в організмі спортсмена після тренування спостерігається
: 1 – через 12 годин; 2 – наступного дня ; 3 - відразу після закінчення роботи; 4 – через 6 годин; 5 – через 18 годин;
16.Для визначення інтенсивності фізичного навантаження у ФР хворого гіпертонічною хворобою 1 стадії
необхідно використовувати пробу: 1. ортостатичну; 2. кліностатичну; 3.гипоксичну; 4. Мартіне-
Кушелевського ; 5. велоергометричну;
17.З перерахованих фізичних вправ при постійному їхньому використанні поліпшенню аеробної
витривалості хворого гіпертонічною хворобою будуть сприяти вправи: 1. на розслаблення м'язів;
2. пасивні ; 3. циклічні спортивно-прикладні ; 4. ідеомоторні; 5. локальні
18.Дренажний масаж нижніх кінцівок у хворого із хронічною недостатністю кровообігу проводиться
прийомом: 1.погладжувняя за ходом крово-і лимфо току;2. погладжування проти крово- і лимфо току;3.разминання; 4.розтирання; 5. переривчастої вібрації
19.У хворого з гострим інфарктом міокарду, що перебуває на постільному руховому режимі, заняття
лікувальною гімнастикою адекватно, якщо:1.ЧСС не перевищує стан спокою більше, ніж на 5-10%; 2. ЧСС перевищує стан спокою на 20%; 3. активізується 40-50 % хронотропного резерву; 4. АТ перевищує показники стану спокою більше помилки методу; 5.активізується 75% хронотропного резерву серця;
20. Дистонічна реакція системи кровообігу в тренувальному занятті проявляється : 1 – зниженням САТ щодо стану спокою; 2 - ростом САТ ; 3 – прискоренням пульсу в межах суми пульсу в спокої й 80 % хронотропного резерву спортсмена; 4 – зниженням ДАТ до «безкінцевого тону» ; 5 – відсутністю росту пульсового АТ ;
21.При гравітаційному шоку необхідно : 1 - виключити тривале стояння; 2 – негайно дати склянку теплого цукрового сиропу ; 3 – продовжити повільний біг, ходьбу; 4 - надати вертикальне положення; 5 - припинити м'язову діяльність ;
22.При виконанні яких фізичних вправ спостерігається найбільше розщеплення жирів, як енергетичних
продуктів: 1. дихальних у положенні сидячи 2. динамічних у суглобах кисті3. ходьбі по рівній місцевості 4. пасивно-активних 5. ізометричних напругах м'язів передпліччя
23.Поліпшенню дренажної функції жовчовивідних шляхів при гіпотонічної – гіпокінетичній дискинезії
будуть сприяти наступні фізичні вправи:1. ходьба 2. плавання 3. нахили тулуба вперед, у сторони 4.
ізометричні напруги м'язів живота 5. розслаблення м'язів верхніх кінцівок
24.Які з перерахованих фізичних вправ здатні знижувати кислотостворюючу функцію шлунку?1. статичні дихальні вправи 2. ізометричні напруги м'язів черевного пресу 3. динамічні, малої інтенсивності 4. динамічні, високої інтенсивності 5. ідеомоторні
25. З метою максимального включення жирів у метаболізм потужність тренувального навантаження при
велотреніровках повинні рівнятися величині:1. граничного навантаження 2. субмаксимального навантаження 3.50 % від граничного рівня 4. максимального навантаження 5.80 % від граничного рівня

Варіант 3
26. При обструктивних порушеннях газообміну використовуються дихальні вправи : 1 – з форсованим видихом ; 2 - з поглибленням вдиху ; 3 – з подовженням видиху; 4 – з активізацією вдиху;5 - зі значним зростанням частоти дихання;
27.При обструктивних вентиляційних порушеннях доцільно використовувати при ФР: 1 – ідеомоторні фізичні вправи ; 2 – дихальні вправи з акцентом на форсований вдих ; 3 - дихальні вправи з акцентом на форсований видих ; 4 - дихальні вправи з пасивізацією видиху ; 5 - ізометричні вправи для черевної стінки
28.Уповільнення й подовження (пасивізація) видиху у хворих із бронхоспазмом сприяє: 1 збільшенню залишкового обсягу; 2 - натягу плеври; 3 - зменшенню альвеолярної вентиляції; 4 -більш пізньому спадінню бронхів на видиху; 5 - активізації мукокінезу.
29.Яке дренажне положення в ліжку необхідно надати хворому для поліпшення від ходження мокротиння
при правобічний верхнедолевій пневмонії:1.лежачи на спині;2.лежачи на лівій стороні з піднятим ножним кінцем;3.на правій стороні;4.лежачи на животі;5.сидячи з опорою на високу подушку з нахилом тулуба вліво.
30.Гіпертонія яких м'язів характерна для центральних паралічів? 1. Згинальна передпліччя; 2. відводячи плече; 3. Згинальна коліно; 4. – виконуючих тильне згинання стопи; 5. Розгиначів пальців рук;
31. Для стимуляції шлункового кислотоутворення доцільно використовувати у ФР фізичні вправи:1 – великої інтенсивності й великого обсягу ;2 - малої інтенсивності й великого обсягу ;3 – малої інтенсивності й малого обсягу ;4 великої інтенсивності й малого об’єму;5 – ідеомоторні для черевної стінки;
32Для найбільшого використання жирів, як енергетичних продуктів, при ФР хворих ожиріння потрібно
використовувати вправи наступної інтенсивності:1. малої ;2. максимальної ;3. субмаксимальної;4. середньої
; 5. високої;
32.Розширення постільного режиму після оперативного втручання із приводу кишкової непрохідності
сприяє: 1 - попередженню спланхноптозу; 2 - погрозі тромбоутворення; 3 - попередженню спайок; 4 - застійним явищам у задньонижніх відділах легенів; 5 - уповільненню моторики кишечника;
33.Блокові механотерапевтичні пристрої використовуються для:1 – відновлення рухливості уражених суглобів; 2 – збільшення глобальної аеробної витривалості хворого; 3 -. посилення процесів гальмування в центральній нервовій системі хворого; 4 - прискорення утворення кісткової мозолі; 5 .- компенсації порушених функцій ураженої кінцівки;
34.Рефлекторні фізичні вправи: 1 - виконуються в уяві хворого; 2 -. виконуються методистом лікувальної фізкультури без участі хворого; 3 - базуються на вроджених шкірно - м'язових рефлексах; 4 - супроводжуються тільки напругою м'язів без зміни їхньої довжини; 5 - використовуют
35.Хворому після іммобілізації металлоостеосинтезом середньої третини правого стегна після зняття
швів можна призначити : 1 - активні фізичні вправи для травмованої кінцівки;2 - ідеомоторні вправи для нижніх кінцівок;3 – рефлекторні вправи для нижніх кінцівок;4 - швидкісно - силові вправи анаеробної спрямованості енергозабеспечення
5 - пасивні вправи для травмованої кінцівки;
36.З появою активних рухів у хворого з невритом променевого нерву підвищенню сили м'язів лівого
передпліччя найкраще будуть сприяти: 1. Ідеомоторні фізичні вправи для ліктьового суглоба; 2. Пасивні рухи в променево – зап’ястному суглобі; 3. Пасивні супінації й пронації передпліччя; 4. Активне тильне згинання кисті з опором; 5. Масажний прийом прогладжування плеча, передпліччя, кисті.;

Варіант 3
37.Спеціальною вправою при інсультах, що супроводжуються геміплегією, буде: 1.
Активне згинання передпліччя; 2. Пасивне розгинання кисті; 3. Ізометрична напруга м'язів ноги;4.Пасивне максимально можливе підошовне згинання стоп; 5. Лікування положенням з максимальним приведенням плеча;
38. До аеробних , глобальних , циклічних вправ можна віднести:? 1 – ідеомоторні вправи для рук; 2 - рефлекторні вправи для тулуба ;3 - швидкісно – силові вправи з підніманням ваг;4 - дозовану ходьбу ; 5 - масаж;
39. Розслабленню м'язів сприяє масажний прийом: 1 - погладжування; 2 - переривчастої вібрації; 3 - інтенсивні розтирання; 4 – разминання 5. - рублення;
40.Ідеомоторні фізичні вправи виконуються з : 1 – подумки хворим; 2 -. с напругою м'язів без зміни їхньої довжини;3 - з максимальним споживанням кисню; 4 - зі зміною довжини м'язів і рухами в суглобах; 5 - з активізацією 50% хронотропного резерву;

Варіант 4
1. Фізіологічна реакція організму на фізичне навантаження характеризується : 1 – відсутністю росту пульсу щодо спокою;2 – ростом пульсу й систолічного тиску;3 – зниженням систолічного тиску; 4 – ростом діастолічного тиску; 5 – зниженням ударного об’єму серця;

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

скачати

© Усі права захищені
написати до нас