1   2   3
Ім'я файлу: 1 - 2 фіз розв і функц проби.doc
Розширення: doc
Розмір: 167кб.
Дата: 22.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Особливості вогнепальних ран.docx
Біохімічне_дослідження_АГ_укр_1.doc
шлуночкова тахікардія.pdf
Захворювання_щитовидної_залози_у_дітей.docx
3 фіз. прац..doc

Варіант 14
1. Соматометричним методом лікарського контролю спортсмена визначається і оцінюється : 1 - фізична працездатність ; 2 - тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження; 3 - тонус симпатичного відділу ВНС; 4 – стійкість організму до гіпоксії; 5 - фізичний розвиток;
2. Безпосередня дія фізичного навантаження визначається при проведенні лікарського контролю: 1 – етапного ;2 – поточного ; 3 - оперативного: 4 – на протязі 24 годин після навантаження; 5 - з визначенням рівня фізичного розвитку ;
3.Для оцінки типу реакції системи кровообігу при проведенні проби Мартіне – Кушелевського використовується :1 – динамометрія; 2 – спірометрія: 3 – електрокардіографія; 4 – пульсометрія; 5 – гоніометрія;
4 Визначення і оцінка тонусу симпатичного відділу ВНС проводиться пробою :1 - з ізометричним фізичним навантаженням; 2 – з затримкою дихання; 3 – з динамічним фізичним навантаженням ; 4 – зі зміною положення тіла в просторі; 5 – зі зміною умов зовнішнього середовища
5. Стійкість організму до гіпоксії можна визначити функціональною пробою : 1 - з ізометричним фізичним навантаженням; 2 – з динамічним фізичним навантаженням ;3 – з затримкою дихання ; 4 – зі зміною положення тіла в просторі;5 – з хлоридом калія;
6..Гіпотонічна реакція системи кровообігу на пробу Мартіне - Кушелевського характеризується: 1 – значною(більше 100 % від спокою) активізацією інотропного і хронотропного резерву серця, 2 – значною активізацією тільки хронотропного резерву серця, 3 – активізацією хронотропного і інотропного резерву серця. в межах 80 % відносно стану спокою;4 – значним прискоренням ЧСС і зниженням систолічного АТ;5 – значним прискоренням ЧСС і зниженням діастолічного тиску до «без кінцевого тону»;
7.На пробу Мартіне-Кушелевського пульс змінився від 60 до 84 уд\ хв, а пульсовий тиск – від 30 до 40 мм рт ст, з відновленням гемодинаміки на 1 хв. 30 сек. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати: 1 –нормотонічною, 2 – гіпотонічною, 3 – гіпертонічною; 4 – дистонічною ; 5 – ступеневою;
8.Гіпоксичні проби проводяться при лікарському контролі для визначення у спортсмена: 1 - соматотипу ; 2 - рівня фізичного розвитку ; 3 – загальної фізичної працездатності; 4 – прихованої схильності організму до гіпертензії; 5 - тонусу симпатичного відділу ВНС;
9.Для виявлення прихованих функціональних порушень в організмі спортсмена необхідно провести : 1 - соматоскопію; 2 – соматометрію ;3 – пульсометрію; 4 – функціональні проби; 5 - антропометрію ;
10. Функціональною пробою зі зміною положення тіла з горизонтального в вертикальне можна визначити і оцінити : 1 – тонус симпатичного відділу ВНС ; 2 – тонус парасимпатичного відділу ВНС;3 – тип реакції системи кровообігу на динамічне фізичне навантаження; 4 - тип реакції системи кровообігу на ізометричне фізичне навантаження; 5 – стійкість організму до гіпоксії;

Варіант 15
1.Первинний лікарський контроль в спортивній медицині проводиться для визначення: 1- термінової дії фізичного навантаження; 2 – відставленої дії фізичного навантаження; 3 – кумулятивної дії фізичного навантаження; 4 – можливості допуску до спортивної діяльності; 5 - термінової адаптації до тренувального навантаження;
2.Визначення і оцінка фізичного розвитку при лікарському контролі проводиться з метою: 1 - оцінки безпосередньої дії фізичного навантаження;2 – оцінки кумулятивної дії фізичних навантажень; 3 – оцінки типу реакції на фізичне навантаження;4 - визначення тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – визначення стійкості організму до гіпоксії;
3.Соматоскопією можна визначити і оцінити у спортсмена: 1- стійкість до гіпоксії;2 – соматотип;3 – тонус симпатичного відділу ВНС;4 – тонус парасимпатичного відділу ВНС; 5 – м’язову силу ;
4. Відставлену дію фізичних навантажень в тренуванні можна визначити і оцінити : 1 – оперативним лікарським контролем; 2 – поточним лікарським контролем; 3 – під час тренувального заняття; 4 - через декілька місяців після тренувальних занять; 5 – етапним лікарським контролем;
5. Пропорційність соматометричних показників фізичного розвитку спортсмена визначається і оцінюється методом: 1 – кореляційним ; 2 – середньоквадратичних відхилень ; 3 – тонометрії; 4 – центильним ; 5 – індексів;
6. Оцінка типу гемодинамічної реакції на фізичне навантаження визначається величинами змін : 1 – частоти і глибини дихання ; 2 – пульсу і артеріального тиску; 3 – амплітудних і інтервальних показників біоелектичної активності серця ; 4 – життєвої ємкості легень; 5 - гематологічних показників;
7.Велоергометрична проба відноситься до проб : 1 – з ізометричними фізичними навантаженнями; 2 – зі зміною умов зовнішнього середовища; 3 – зі зміною положення тіла в просторі; 4 –з динамічним фізичним навантаженням; 5 –з визначенням тонусу симпатичного відділу ВНС;

8.Фізіологічна або нормотонічна реакція системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується : 1 - зростанням пульсу і пульсового тиску на 80 % відносно спокою ; 2 – зменшенням систолічного АТ відносно спокою ; 3 – зростанням діастолічного тиску відносно спокою ; 4 – зростанням пульсу більше , ніж на 120 % відносно спокою ; 5 – зменшенням пульсу відносно спокою ;


9.Стійкість організму до гіпоксії визначається і оцінюється пробою : 1 – з динамічним фізичним навантаженням; 2 – з ізометричним фізичним навантаженням; 3 – зі зміною положення тіла в просторі; 4 - з затримкою дихання на вдиху або видиху ; 5 – Ромб ерга ;
10. Дистонічний тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження характеризується змінами наступних показників відносно спокою : 1 – зростанням пульсу і пульсового тиску на 110 % ; 2 – зростанням пульсу на 120 % і зниженням пульсового тиску ; 3 – зростанням пульсу і і діастолічного тиску на 100 % ; 4 – зростанням пульсу на 102 % і зниженням діастолічного тиску до 40 мм рт ст..; 5 - зростанням пульсу і пульсового тиску на 125 % ;

Варіант 16
1.Поточним лікарським контролем визначається : 1 – безпосередня дія фізичних вправ; 2 - ступінь втомлення після тренувального заняття; 3 – кумулююча дія фізичних вправ; 4 – термінова дія фізичних вправ; 5 – адекватність виконання фізичних вправ;
2 При адекватних фізичних навантаженнях : 1 – зменшується ударний об'єм серця; 2 – збільшується периферичний опір судин; 3 – зменшується периферичний опір судин; 4 – збільшується кінцево - систолічний об’єм серця; 5 - знижується систолічний артеріальний тиск.
3. Для визначення належної маси тіла за величиною індексу Брока у спортсмена з ростом 168 см від останнього необхідно відняти: 1 – 80 ; 2 – 100 ; 3 – 105; 4 – 110; 5 - 120 ;

4. До проб зі зміною умов зовнішнього середовища можна віднести пробу : 1 – ортостатичну ; 2 – Мартіне-Кушелевського; 3 – Штанге; 4 - з хлоридом калія; 5 – на велоергометрі;

5. Для симпатикотонії при ортостатичній пробі характерна зміна відносно спокою : 1 – зростання пульсу в межах до 10 уд/ хв. ;2 – зменшення пульсу ; 3 – зростання пульсу на 30 уд\хв ; 4 – зростання систолічного тиску на 40 мм рт ст. ; 5 - зростання діастолічного тиску на 20 мм рт ст

6.При фізіологічній реакції організму спортсмена на пробу з 20 присіданнями за 30 секунд характерні зміни відносно спокою : 1 – систолічний тиск зростає на 50% ; 2 – пульс зростає на 60 % ; 3 – діастолічний тиск зростає на 60 % ; 4 – систолічний тиск знижується на 40 % ; 5 – пульс зменшується ;

7. Гіпоксичні пробі проводяться для визначення у спортсмена : 1 – тонусу парасимпатичного відділу ВНС ; 2 – тонусу симпатичного відділу ВНС; 3 - прихованої схильності до гіпертензії; 4 - типу реакції системи кровообігу на динамічне фізичне навантаження; 5 - типу реакції організму на ізометричне фізичне навантаження;

8.Астенічний тип реагування системи кровообігу на фізичне навантаження характеризується зміною відносно спокою: 1 – зростанням пульсу і пульсового тиску на 60 % ; 2 - зростанням систолічного АТ без змін пульсу; 3 – зростанням пульсу без змін систолічного тиску, 4 – зростанням діастолічного тиску без змін систолічного; 5 – зростанням пульсового тиску без змін частоти серцевих скорочень;
9.Функціональні проби в спортивній медицині проводяться для визначення: 1 – фізичного розвитку спортсмена;2 – соматотипу спортсмена; 3 - прихованих функціональних відхилень ; 4 - адекватності фізичного навантаження в тренувальному занятті; 5 – постави спортсмена;
10.Оцінка фізичного розвитку спортсмена методом стандартів дає можливість визначити: 1 – тісноту зв’язку між показниками ; 2 – пропорційність показників; 3 – величину середньоквадратичних відхилень показників досліджуваного від стандартних однорідної групи; 4 – область центиля показників досліджуваного спортсмена; 5 – взаємозв’язок декількох показників досліджуваного спортсмена;

Варіант 17
1.Етапний лікарський контроль проводиться для визначення : 1 – допуску до занять спортивними тренуваннями; 2 – безпосередньої дії фізичного навантаження в тренуванні; 3 – ступеня стомлення після тренувального заняття;4 – ступеня відновлення після тренувального заняття; 5 – кумулятивної дії фізичних навантажень в тренувальному процесі;
2 При визначенні і оцінці фізичного розвитку спортсмена використовуються соматоскопічні показники : 1 – зросту ; 2 – ваги тіла; 3 – динамометрії; 4 – постави спортсмена; 5 - ЖЄЛ спортсмена;
3.Відставлений ефект дії фізичного навантаження можна визначити лікарським контролем: 1 – первинним ;2 – поточним ;3 – оперативним ; 4 – під час тренувального заняття; 5 – через декілька днів після тренувального заняття;
4.Нормотонічний тип реакції кровообігу на динамічне фізичне навантаження у чоловіків характеризується:1 – зниженням систолічного АТ відносно стану спокою;2 – збільшенням ЧСС і пульсового тиску до 80 % від рівня спокою;3 - підвищенням діастолічного АТ; 4 – зростанням ЧСС на 120 % від спокою без змін пульсового тиску; 5 – зростанням пульсу і пульсового тиску на 110 % відносно спокою ;
5.Для оцінки типу реакції системи кровообігу на фізичне навантаження використовується метод: 1 – пульсометрії ; 2 – антропометрії; 3 – сомастоскопії; 4 – спірометрії ; 5 – плантографії ;
6.Плоска спина характеризується:1 – збільшенням грудного вигину до 6 см,2 – зменшенням грудного вигину до 1 см ,3 – збільшенням поперекового вигину до 7 см.;4 – збільшенням грудного вигину і поперекового вигину до 7 см ;5 – нормальною величиною грудного вигину і зменшенням поперекового вигину;
7.Для визначення належної величини маси тіла індексом Брока спортсмена зі зростом 189 см необхідно від зросту відняти: 1 – 100; 2 – 105; 3 – 120 ;4 – 110; 5 - 99 ;
8. До функціональних проб зі зміною умов зовнішнього середовища відноситься проба: 1 – ортостатична; 2 – Мартіне Кушелевського; 3 – Штанге; 4 – кліностатична; 5 – велоергометрична;
9. Ортостатична проба проводиться для визначення : 1 - типу реакції системи кровообігу на фізичне навантаження; 2 – рівня фізичної працездатності спортсмена ; 3 – тонусу симпатичного відділу ВНС; 4 – тонусу парасимпатичного відділу ВНС; 5 – стійкості організму спортсмена до гіпоксії;
10.У відповідь на фізичне навантаження фізіологічно: 1 – зменшується ударний об’єм серця; 2 - збільшується периферичний опір судин; 3 - зростає ЧСС; 4 – знижується систолічний АТ; 5 – збільшується кінцево-систолічний об’єм серця;

Варіант 18
1.Віддалена дія фізичного навантаження визначається і оцінюється при проведенні лікарського контролю : 1 – первинного ;2 – оперативного ; 3 – етапного ; 4 – під час тренувального заняття; 5 - через тиждень після тренувального заняття;


2Для визначення і оцінки фізичного розвитку спортсмена використовується : 1 – функціональна проба зі зміною положення тіла в просторі; 2 – гіпоксична проба ; 3 – соматометрія ; 4 – проба Штанге; 5 – проба Генча ;
3.При оперативному лекарскому контролі доцільно використовувати наступні методи :1 – інструментальні ;2 – лабораторні ;3 – анамнестичні і соматоскопічні ; 4 – динамометрію;5 - спірографію;
4.Для оцінки рівня фізичного розвитку спортсмена методом антропометричних індексів необхідно визначити :1 - величину сігмальних відхилень показників дослідженого з середніми для даної групи обстежених ;2- взаємозв’язок антропометричних показників ;3 – центильну область показників дослідженого;4 – пропорційність антропометричних показників;5 – соматотип;
5 Функціональні проби в спортивній медицині проводяться для визначення у спортсмена: 1 – соматотипу; 2 - постави ; 3 - прихованих патологічних відхилень в організмі; 4 - фізичного розвитку ; 5 - адекватності фізичного навантаження під час тренувального заняття;
6.Реакція системи кровообігу на пробу Мартіне оцінюється фізіологічною при наступних змінах її показників відносно спокою : 1 – зростанні пульсу і пульсового АТ на 60-80% ; 2 – зростанні цих показників на 100 і більше відсотків, 3 – зростанні ЧСС на 100% і зменшення пульсового АТ; 4 – зростанні ЧСС більше 100 % і падінні діастолічного АТ до рівня «без кінцевого тону»; 5 – зростанні пульсу і збільшенні пульсового тиску на 50 % ;
7 Врівноважений тонус симпатичного відділу ВНС характеризується прискоренням пульсу відносно спокою при ортостатичній пробі на : 1 -10 уд\хв ; 2 – 25 уд\хв; 3 – 30 уд\хв; 4 – 34 уд\хв; 5 – 6 уд\хв.

8.Стійкість організму до гіпоксії можна визначити і оцінити функціональною пробою : 1 – ортостатичною ; 2 велоергометричною ; 3 - Штанге; 4 – кліностатичною ; 5 – холодовою ;
9.При фізіологічному типі реагування системи кровообігу на фізичне навантаження адекватно : 1 - зростає пульс і зростає ударний об’єм серця; 2 – зростає пульс і не змінюється ударний об’єм серця; 3 - зростає пульс і зменшується ударний об’єм серця; 4 - зростає пульс і зростає периферичний опір судин; 5 - зростає пульс і різко падає діастолічний АТ.
10.Проведений лікарський контроль під час тренувального заняття визначає: 1 - безпосередню дію фізичного навантаження; 2 – кумулюючу дію фізичних навантажень; 3 - відставлену дію фізичного навантаження; 4 – ступінь стомлення від фізичного навантаження в тренуванні; 5 – ступінь відновлення після фізичного навантаження.
1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас