1   2
Ім'я файлу: Хирургия.docx
Розширення: docx
Розмір: 60кб.
Дата: 07.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
робоча прогр. нова_акушерство та гінекологія (1).pdf
інклюзивне освітнє середовище - 24.09.2020.ppt
Теми самостійних робіт.doc
Економ. Теорія рефрат.docx

«Основні причини травматизму на виробництві»


Для успішного вирішення питань зниження виробничого трав­матизму і профзахворювань на підприємстві велике значення має знання причин їх виникнення, що дозволяє розробляти конкретні плани щодо запобігання нещасних випадків.

Ці причини можна поділити на дві групи: виробничо-технічні та психофізіологічні (такі, що визначаються психологією та фізіологічними особливостями працюючих).

Виробничо-технічні причини поділяють на такі:

  • організаційні;

  • технічні;

  • санітарно-гігієнічні.

До організаційних причин відносяться:

  • низька виробнича дисципліна;

  • неякісне навчання безпечним методам виконання робіт і про­ ведення інструктажів;

  • відсутність інструкцій на робочому місці;

  • порушення режиму праці та відпочинку працюючих;

  • незабезпеченість необхідною технологічною документацією;

  • недостатній контроль за дотриманням норм і правил охо-­ рони праці тощо.

До технічних причин відносяться:

  • відсутність устаткування і пристроїв на машинах, механізмах і технологічному обладнанні, що забезпечують їх безпечну роботу;

  • незадовільний технічний стан машин, механізмів та техно-­ логічного обладнання;

  • порушення технологічного процесу;

  • низький рівень механізації та автоматизації різних вироб­- ничих процесів;

  • неправильний вибір технологічних режимів;

  • неякісне проведення технічного обслуговування та ремонту машин і механізмів.

До санітарно-гігієнічних причин відносяться:

• невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам;

  • підвищений вміст виробничого пилу, а також отруйних речовин у повітрі;

  • незадовільний санітарний стан різного роду виробничих і побутових приміщень;

  • незадовільне природне та штучне освітлення тощо. До психофізіологічних причин відносяться:

  • незадовільний психологічний клімат у колективі;

  • антропологічна невідповідність працюючого умовам праці;

  • незадоволеність працею;

  • алкогольне сп'яніння.

Основні заходи запобігання травматизму та захворюванням на виробництві


Відповідно до Закону України «Про охорону праці» власник розробляє (за участю профспілок) і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, профілактики виробничого травматизму, профзахворювань.

До комплексних заходів відносять такі заходи, як організаційні, технічні, санітарно-виробничі, медикопрофілактичні. Розглянемо їх докладніше.

Комплексні заходи є основою для складання розділу «Охо­рона праці» у колективному договорі. У колективному договорі обов'язково повинна бути передбачена сума коштів з фонду со­ціального страхування від нещасного випадку на підприємстві на виконання цих заходів.

Організаційні заходи:

  • проведення навчання та інструктажів з охорони праці, ви­- робничої санітарії, пожежної безпеки;

  • робота щодо професійного відбору;

  • здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

Технічні заходи:

  • модернізація технологічного, підйомно-транспортного облад­- нання, перепланування, розміщення обладнання;

  • впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи:

  • придбання або виготовлення пристроїв, які захищають пра­- цюючих від дії електромагнітних, радіоактивних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;

  • улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, встановлення кондиціонерів;

• реконструкція та переобладнання душових, гардеробних приміщень тощо.

Медико-профілактичні заходи:

  • придбання миючих та знешкоджуючих засобів, спецодягу тощо;

  • організація профілактичних медичних оглядів;

  • видача молока, організація лікувально-профілактичного харчування.


Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і професійних отруєнь


Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття 25) власник зобов'язаний проводити розслідування та вести облік не­щасних випадків, професійних захворювань та аварій.

Порядок розслідування, реєстрації та обліку нещасних випад­ків на виробництві регламентується «Положенням про розсліду­вання та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях».

Розслідування проводиться за участю представників проф­спілкової організації, членом якої є потерпілий, та представника Фонду соціального страхування. У розслідуванні групових та зі смертельними наслідками нещасних випадків бере участь пред­ставник органу державного нагляду.

За висновками роботи комісії з розслідування нещасного ви­падку роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або його довіреній особі не пізніше 3 днів з моменту закінчення розслідува­ння (додаток 10).

За наслідками розслідування на облік беруться нещасні ви­падки, які трапилися:

  • під час виконання трудових обов'язків, а також дій в інте­- ресах підприємства без доручення роботодавця (дії в інтересах підприємства — це дії працівника, які не входять в коло його прямих обов'язків, зокрема, надання необхідної допомоги іншому працівникові у піднятті та встановленні важкого пристосування, дії щодо запобігання аваріям, гасіння пожеж тощо);

  • на робочому місці на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу разом зі встановленими перервами;

  • протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закін­- чення роботи, а також часу, призначеного для особистої гігієни;

  • під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті під-­ приємства або сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), а також на власному транспорті, який ви-­ користовувався в інтересах виробництва;

  • під час аварій (пожеж тощо), а також під час їх ліквідації на виробничих об'єктах;

  • під час надання підприємствам шефської допомоги

  • Про кожний нещасний випадок очевидець, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен доповісти керівнику робіт (майстру, бригадиру).

Цей керівник, у свою чергу, зобов'язаний:

  • терміново організувати надання медичної допомога потерпілому;

  • повідомити про випадок власника (керівника) підприємства;

  • зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони бу­- ли на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до тяжчих наслідків).

Роботодавець, отримавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника служби охорони праці, керівника структурного підрозділу.

До комісії залучаються представник профспілки, членом якої є потерпілий, та представник Фонду соціального страхування.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб з мо­менту події:

  • обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, які причетні до нього, та отримати пояснення потерпілого (якщо це можливо);

  • розглянути відповідність умов праці та засобів виробництва проекту та паспортам, а також дотримання вимог нормативно- технічної документації з експлуатації устаткування і норматив­ них актів з охорони праці;

  • встановити обставини і причини нещасного випадку, визна­- чити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

  • скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках.

Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування збері­гається на підприємстві 45 років.

Нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження ними виробничої практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік підприємством. У розсліду­ванні обов'язково бере участь представник навчального закладу.

Якщо вказані роботи проводилися під керівництвом праців­ника навчального закладу або на виділеній для цих цілей ділянці, то нещасний випадок розслідується комісією установи освіти, до якої входять також представники підприємства. Такий випадок береться на облік навчальним закладом.

Нещасні випадки з учнями і студентами під час трудового і професійного навчання у навчальному закладі розслідуються та

беруться на облік відповідно до «Положення про організацію охорони праці і порядок розслідування нещасних випадків у на­вчально-виховних закладах».

Розслідуванню та обліку підлягають також випадки професій­ного захворювання, отруєння та аварій.

Захворювання відносять до професійного відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством праці та соціального захисту.

Зв'язок профзахворювання з умовами праці визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідстанцією за участю представ­ників підприємства.

Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причини кожного випадку профзахворювання протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення про профзахворювання.

Комісія з розслідування зобов'язана:

  • скласти програму розслідування причин профзахворювання;

  • провести розслідування обставин та причин профзахворю-­ вання, скласти акт за відповідною формою.

У цьому акті повинні бути вказані заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання, забезпечення нормаліза­ції умов праці, а також визначена відповідальність підприємства і посадових осіб за виникнення профзахворювання.

Громадський контроль за розслідуванням профзахворювань здій­снюють уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, а також професійні спілки через свої виборні ор­гани та представників.
1   2

скачати

© Усі права захищені
написати до нас