«Основні причини травматизму на виробництві»

• 
  організаційні;
  
• 
  технічні;
  
• 
  санітарно-гігієнічні.
  

• 
  низька виробнича дисципліна;
  
• 
  неякісне навчання безпечним методам виконання робіт і про­ ведення інструктажів;
  
• 
  відсутність інструкцій на робочому місці;
  
• 
  порушення режиму праці та відпочинку працюючих;
  
• 
  незабезпеченість необхідною технологічною документацією;
  
• 
  недостатній контроль за дотриманням норм і правил охо-­ рони праці тощо.
  

• 
  відсутність устаткування і пристроїв на машинах, механізмах і технологічному обладнанні, що забезпечують їх безпечну роботу;
  
• 
  незадовільний технічний стан машин, механізмів та техно-­ логічного обладнання;
  
• 
  порушення технологічного процесу;
  
• 
  низький рівень механізації та автоматизації різних вироб­- ничих процесів;
  
• 
  неправильний вибір технологічних режимів;
  
• 
  неякісне проведення технічного обслуговування та ремонту машин і механізмів.
  

• 
  підвищений вміст виробничого пилу, а також отруйних речовин у повітрі;
  
• 
  незадовільний санітарний стан різного роду виробничих і побутових приміщень;
  

• 
  незадовільне природне та штучне освітлення тощо. До психофізіологічних причин відносяться:
  
• 
  незадовільний психологічний клімат у колективі;
  
• 
  антропологічна невідповідність працюючого умовам праці;
  
• 
  незадоволеність працею;
  
• 
  алкогольне сп'яніння.
  

Основні заходи запобігання травматизму та захворюванням на виробництві

• 
  проведення навчання та інструктажів з охорони праці, ви­- робничої санітарії, пожежної безпеки;
  

• 
  робота щодо професійного відбору;
  

• 
  здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.
  

• 
  модернізація технологічного, підйомно-транспортного облад­- нання, перепланування, розміщення обладнання;
  
• 
  впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.
  

• 
  придбання або виготовлення пристроїв, які захищають пра­- цюючих від дії електромагнітних, радіоактивних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;
  
• 
  улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, встановлення кондиціонерів;
  

• 
  придбання миючих та знешкоджуючих засобів, спецодягу тощо;
  
• 
  організація профілактичних медичних оглядів;
  
• 
  видача молока, організація лікувально-профілактичного харчування.
  

Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і професійних отруєнь

• 
  під час виконання трудових обов'язків, а також дій в інте­- ресах підприємства без доручення роботодавця (дії в інтересах підприємства — це дії працівника, які не входять в коло його прямих обов'язків, зокрема, надання необхідної допомоги іншому працівникові у піднятті та встановленні важкого пристосування, дії щодо запобігання аваріям, гасіння пожеж тощо);
  
• 
  на робочому місці на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу разом зі встановленими перервами;
  
• 
  протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закін­- чення роботи, а також часу, призначеного для особистої гігієни;
  
• 
  під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті під-­ приємства або сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), а також на власному транспорті, який ви-­ користовувався в інтересах виробництва;
  
• 
  під час аварій (пожеж тощо), а також під час їх ліквідації на виробничих об'єктах;
  

• 
  під час надання підприємствам шефської допомоги
  
• 
  Про кожний нещасний випадок очевидець, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен доповісти керівнику робіт (майстру, бригадиру).
  

• 
  терміново організувати надання медичної допомога потерпілому;
  
• 
  повідомити про випадок власника (керівника) підприємства;
  
• 
  зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони бу­- ли на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до тяжчих наслідків).
  

• 
  обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, які причетні до нього, та отримати пояснення потерпілого (якщо це можливо);
  
• 
  розглянути відповідність умов праці та засобів виробництва проекту та паспортам, а також дотримання вимог нормативно- технічної документації з експлуатації устаткування і норматив­ них актів з охорони праці;
  
• 
  встановити обставини і причини нещасного випадку, визна­- чити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
  
• 
  скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках.
  

• 
  скласти програму розслідування причин профзахворювання;
  
• 
  провести розслідування обставин та причин профзахворю-­ вання, скласти акт за відповідною формою.