Групування за стадіями
Стадія І
T
1
N
0
M
0
G
1
Стадія ІI
T
1
N
0
M
0
G
2
-G
4
T
2
N
0
M
0
будь-яке G
Стадія ІІІ
T
3
N
0
M
0
будь-яке G
Стадія ІV
T
4
N
0
M
0
будь-яке G
будь-яке T
N
1
M
0
будь-яке G
будь-яке T будь-яке N
M
1
будь-яке G
Діагностика
. Основним методом діагностики раку простати
є пальцеве дослідження її через пряму кишку. На ранніх стадіях визначається одне або декілька ущільнень. У пізніших стадіях залоза стає щільною, горбистою, без чітких контурів.
Для виявлення віддалених метастазів необхідно провести рент- генобстеження кісткової системи і легень.
?
0
– ???????? ??????? ?? ????????????
?
1
– ??????? ???????? ????????? ??? ?????????????? ???????????, ??
???????????
?
2
–
??????? ???????????? ????????, ????????????, ???????? ???????
?
3
– ??????? ??????????? ?? ???? ??????? ??????, ??? ?? ?????
???????? ??????, ??? ?? ???’??? ???????
?
4
– ???????? ???????, ??? ??????????? ?? ??????? ?????????
N
0
– ????? ?????????? ? ?????????? ??????????
N
1
– ???????? ? ?????? ?????????? ?? 2 ?? ? ??????????? ??????
N
2
– ???????? ? ?????? ??? ????????? ??????????? ???????? ?? 5 ??
N
3
– ????????? ? ??????????? > 5 ?? ? ??????????? ??????
M
0
– ????? ?????????? ??????????
M
1
– ?????? ????????? ?????????
Gx – ??????? ????????????? ?? ???? ???? ??????????
G
1
– ??????? ??????? ????????????? (????? ?????????)
G
2
– ???????? ??????? ????????????? (??????? ?????????)
G
3
,G
4
– ??????? ??????? ????????????? /????????????????? ???????
(???????? ?????????)
Класифікація раку простати за стадіями Т
136
Остаточний діагноз раку встановлюють на основі біоп- сії (рис. 48).
Важливу роль у діагно- стиці пухлин простати віді- грають УЗД і комп’ютерна томографія.
Лікування.
Основними методами лікування раку про- стати є променева терапія і
гормонотерапія. Оскільки у переважної більшості хворих пухлина діагностується у по- ширених стадіях, хірургічне лікування (простатектомія)
застосовується рідко. В ос- танні роки поширення набу- ває метод кріодеструкції.
Особливості догляду.
При затримці сечі, яка часто виникає при раку передміху- рової залози, з’являється по- треба у катетеризації сечово- го міхура (рис. 49). Медична сестра бере в ліву руку стате- вий член, відкриває його голів- ку і ретельно протирає її ан- тисептичним розчином. Правою рукою поступово, з невеликим зусиллям, вводить м’який стерильний катетер, кінець якого змащений гліцерином. Зовнішній кінець катетера опускають в посудину, куди повинна стікати сеча. Не можна тор- катись рукою до тієї частини катетера, яка контактуватиме із слизо- вою уретри. Катетер просовують пінцетом до появи цівки сечі.
Увага!
• Металевий та еластичний катетери вводить тільки лікар.
• Якщо при введенні катетера відчувається перешкода, не намагайтесь подолати її. Це може призвести до пошко- дження слизової уретри.
Рис. 48. Пункційна біопсія передмі-
хурової залози.
Рис. 49. Катетеризація сечового
міхура м’яким катетером
137
• Порушення правил асептики призведе до інфікування сечовивідних шляхів. Медична сестра повинна працюва- ти в стерильних рукавичках.
Глава 26. Злоякісні пухлини жіночих
статевих органів
26.1. ??? ????? ?????
Епідеміологія
. Захворюваність на рак шийки матки в Укра-
їні становить 18,2 на 100 тис. жіночого населення (1997 р, а в структурі онкозахворюваності жінок посідає те рангове місце.
Стан діагностики можна охарактеризувати наступними показника- ми питома вага хворих, виявлених при профоглядах, складає 33,1 %,
летальність до року – 18,7 %.
Етіологія.
До причинних факторів відносять часті пологи,
часту зміну статевих партнерів, венеричні захворювання, інфіку- вання вірусами герпесу та папіломи.
Фоном для розвитку раку шийки матки є ерозії, лейкоплакії і
поліпи. До передракових станів належить дисплазія – порушення нормального розміщення шарів епітелію шийки матки і вогнищева проліферація окремих клітин. У хворих на дисплазію рак шийки матки має шанс розвинутись у 20 разів частіше, ніж у здорових.
Рак шийки матки буває внутрішньоепітеліальний (преінва- зивний, cancer in situ), мікроінвазивний (інвазія в строму на глиби- ну до 5 мм від базальної мембрани) та інвазивний.
За характером росту пухлини розрізняють екзофітну, ендофітну
і змішану форми.
При екзофітній формі пухлина росте у просвіт піхви, втрачає
гладкість, набуває вигляду цвітної капусти і може виповнювати просвіт піхви.
Ендофітна форма характеризується проростанням пухлини ум язовий шар шийки матки, внаслідок чого обсяг шийки матки збільшується, вона ущільнюється. При розпаді пухлини утворюється
138
кратероподібна виразка. Рак шийки матки може поширюватися на тіло матки, параметрій, піхву.
Клініка
залежить від стадії процесу. Перебіг преінвазивного та мікроінвазивного раку безсимптомний (доклінічна стадія). У I
стадії (Т, при якій пухлина обмежена шийкою матки, мо- жуть бути серозні або серозно-кров’янисті виділення, контактна кровотеча після статевого акту, вагінального дослідження чи огля- ду в дзеркалах. У II-III стадіях (Т
2-3
N
0-1
М
0
), коли пухлина поши- рюється на тіло матки і стінки таза, з’являється біль внизу живота
і в попереку; виділення серозно-гнійні, мають вигляд м’ясних по- миїв, неприємний запах (вони є наслідком витікання лімфи і крові
при розпаді пухлини).
У хворих порушується загальний стан, з’являються швидка втомлюваність, дратівливість.
Діагностика.
Гінекологічне обстеження включає в себе ог- ляд шийки матки в дзеркалах та дворучне вагінальне дослідження
(рис. 50).
Під час огляду в дзеркалах визначають форму шийки матки, її
анатомічний стан та розміри. При внутрішньоепітеліальному та мікроінвазивному раку можна побачити зміни, характерні для псев- доерозії. При дотику тампоном до місця ураження може з’явитись мікрокровотеча.
Дворучне вагінальне досліджен- ня дозволяє визначити консистенцію шийки і тіла матки, наявність інфільт- рації. Для раку шийки матки характерна щільність і горбистість пух- лини. Обов’язковим елементом ог- ляду хворої з підозрою на рак шийки матки є пальцеве ректальне дослі- дження.
Методом ранньої діагностики раку шийки матки є цитологічне дослідження секрету цервікального
Рис. 50. Дворучне вагінальне
дослідження.
каналу та шийки матки. Забір матеріалу для цитологічного
дослідження
здійснюється за допомогою шпателя або відповід- ного інструмента; матеріал переноситься на предметне скло і
тонко нашаровується на його поверхні. Необхідно підкреслити,
що результат цитологічного дослідження залежить від якості
забору матеріалу. Матеріал, зібраний із заднього склепіння піхви,
не придатний через деструкцію клітин.
У пацієнток групи ризику, а також хворих на фонові захво- рювання і рубцеві зміни шийки матки, гінекологічний огляд повинен закінчуватись обов’язковим забором матеріалу для цитологіч- ного дослідження (не менше двох разів на рік).
До методів ранньої діагностики раку шийки матки відносять кольпоскопію. Завдяки кратному збільшенню об’єкта дослі- дження є можливість проведення прицільної біопсії. Широке впро- вадження методів кольпоскопії і цитологічного дослідження при профілактичних оглядах жінок у віці понад 30-35 років дозволило значно підвищити рівень ранньої діагностики раку шийки матки та покращити результати його лікування.
?
0
– ???????? ??????? ?? ????????????
??s – ???????????? ?????????
?
1
– ??????? ???????? ??????
?
2
– ??????? ??????????? ?? ???? ?????, ??? ??? ??????????? ??????
???? ??? ??????? ??????? ?????
?
3
– ??????? ??????????? ?? ?????? ???? ?/??? ?? ????? ??????? ?????
?/??? ?????????? ?? ????????????
?
4
– ??????? ????????? ???????? ??? ???????? ?????? ?? ?????? ?????
??? ??????????? ?? ???? ?????? ????
N
?
– ?? ?????? ????? ??? ?????? ??????????? ??????????? ??????
N
0
– ????? ????? ???????? ??????????? ??????????? ??????
N
1
– ?????? ????????? ? ??????????? ??????????? ??????
?
?
– ?? ?????? ????? ??? ?????????? ?????????? ??????????
?
0
– ????????? ????????? ????????
?
1
– ?????? ????????? ?????????
Класифікація раку шийки матки за стадіями Т
140
Групування за стадіями
Стадія 0
Тіs
N
0
M
0
Стадія І
Т
1
N
0
M
0
Стадія ІІ
Т
2
N
0
М
0
Стадія ІІІ
Т
3
N
0
М
0
Т
1
,Т
2
N
1
М
0
Т
3
будь-яке N
М
0
Стадія ІV
Т
4
будь-яке N
М
0
будь-яке Т будь-яке N
М
1
Лікування.
Вибір методу лікування залежить від стадії ракового процесу. У випадках преінвазивного (Т) і мікроінвазивно- го (Та, глибина інвазії до 5 мм) раку шийки матки з’являється можливість проведення органозберігаючих операцій (електроконі- зація, ампутація шийки матки. Здійснюють також просту екстир- пацію матки (особливо у випадках поєднання раку з кістою яєч- ника або фіброміомою матки. При раку шийки матки в стадії Т
1б
(глибина інвазії > мм) здійснюють комбіноване лікування – оп- ромінення + розширена екстирпація матки.
При II-III стадіях (Т) раку шийки матки проводять поєдна- но-променевий метод лікування, який передбачає місцеве опромі- нення пухлини гамма-променями (аплікаційний, внутрішньопорож- нинний, близькофокусна рентгенотерапія) і дистанційну гамма-те- рапію регіонарних лімфатичних вузлів.
Застосування опромінення нерідко призводить до розвитку ускладнень – променевого ректиту і променевого циститу. Хво- рих турбує біль внизу живота, який посилюється під час сечови- пускання і акту дефекації, тенезми, дизуричні явища.
Лікування зазначених ускладнень складне і довготривале.
Воно вимагає уважного, чуйного ставлення до хворої, терпіння і
витримки з боку медичного персоналу. З лікувальною метою зас- тосовують інстиляції і мікроклізми настоями трав, олією шипшини,
обліпихи, ректальних свічок з анестезином, седативних препаратів тощо.
141
Особливості догляду. Для внутрішньопорожнинної про- меневої терапії раку шийки матки застосовують спеціальні лінійні
препарати і кольпостати, які вводять безпосередньо в шийку або підводять до неї і надійно тампонують. Догляд за хворими вимагає,
перш за все, спостереження за а) можливою кровотечею; б) зміщен- ням радіоактивних препаратів.
Кровотеча найчастіше виникає внаслідок травмування пухли- ни радіоактивними препаратами або при її розпаді. Для поперед- ження кровотечі хворим необхідний повний спокій; призначають ліки, які зміцнюють судинну стінку (рутин, вікасол, вітамін Р. Перед лікуванням очищають товсту кишку, зменшують її перистальтику і
газоутворення. При кровотечі радіоактивні препарати видаляють,
прикладають холодна низ живота, вводять гемостатичні препарати.
В окремих випадках тампонують піхву марлевими ситонами.
Зміщення введених радіоактивних форм відбувається при нео- бережних рухах хворої, кашлі, чханні, позивах до сечовипускання і
дефекації.
27.2. ??? ???? ?????
Епідеміологія
. Захворюваність на рак тіла матки в Україні
становить 22,4 випадки на 100 тис. жіночого населення (1997 р.).
В структурі онкозахворюваності жінок посідає е рангове місце,
поступаючись раку молочної залози, шкіри та шлунка. Питома вага хворих на рак тіла матки, виявлених під час профілактич- них оглядів, складає 18,7 %, а показник смертності до го року –
15,7 %.
Етіологія
. Важлива етіологічна роль у розвитку раку ендо- метрія належить гормонам. У 60-70 % хворих спостерігаються підвищена естрогенна активність, яка поєднується з порушенням жирового і вуглеводного обмінів. До причинних чинників відно- сять також обтяжену спадковість, вірусну інфекцію, пригнічення
імунітету. До фонових захворювань і передракових станів – зало- зисту гіперплазію ендометрія, поліпи і атипову гіперплазію ендо- метрія. Важка форма атипової гіперплазії ендометрія рівнозначна преінвазивному раку (CIS).
142
Клініка.
Провідним симптомом раку тіла матки є кров’янисті
виділення або кровотеча. Заслуговують на увагу нерегулярні маткові
кровотечі у жінок із збереженою менструальною функцією. У жінок,
які знаходяться у менопаузі, будь-які кров’янисті чи водянисті виділен- ня вимагають ретельного гінекологічного обстеження. Біль при раку тіла матки виникає переважно при значному поширенні процесу і не відноситься до ранніх ознак. Із загальних ознак виділяють анемію, ди- зуричні розлади, підвищення температури тіла, загальну слабість.
Групування за стадіями
Стадія 0
Тіs
N
0
M
0
Стадія І
Т
1
N
0
M
0
Стадія ІІ
Т
2
N
0
М
0
Стадія ІІІ
Т
3
N
0
М
0
Т
1
-Т
3
N
1
М
0
Стадія ІV
Т
4
будь-яке М будь-яке Т будь-яке N
М
1
Діагностика.
З метою ранньої діагностики раку тіла матки формують групу ризику. До неї належать:
• хворі на цукровий діабет;
?
0
– ???????? ??????? ?? ????????????
??s – ???????????? ?????????
?
1
– ??????? ???????? ????? ?????
?
2
– ??????? ??????????? ?? ????? ?????, ??? ?? ?? ???? ?????
?
3
– ??????? ??????????? ?? ???????, ?????
?
4
– ??????? ????????? ???????? ??? ???????? ?????? ?? ???????
????? ??? ??????????? ?? ???? ?????? ????
N
?
– ?? ?????? ????? ??? ?????? ??????????? ??????????? ??????
N
0
– ????? ????? ???????? ??????????? ??????????? ??????
N
1
– ?????? ????????? ? ??????????? ??????????? ??????
?
?
– ?? ?????? ????? ??? ?????????? ?????????? ??????????
?
0
– ????????? ????????? ????????
?
1
– ?????? ????????? ?????????
Класифікація раку тіла матки за стадіями Т
143
• хворі з ожирінням;
• хворі на фіброміому матки жінки з обтяженим онкологічним анамнезом жінки з пізньою менопаузою жінки з дисфункцією яєчників в анамнезі;
• хворі на гіпертонію;
• жінки, що не вагітніють.
Пацієнти з групи ризику проходять регулярні (двічі на рік)
профілактичні огляди з використанням огляду шийки матки в дзер- калах, дворучного вагінального дослідження і забором матеріалу для цитологічного дослідження (методику див. Рак шийки матки. Обов’язковим є забір матеріалу шляхом вишкрібання церві- кального каналу і окремо – вишкрібання порожнини матки.
Для забору матеріалу з порожнини матки може бути викорис- таний аспіраційний метод – за допомогою маткової канюлі, насадже- ної на шприц.
Рентгенографія матки (гістерографія) за допомогою введено- го в її порожнину контрасту дає можливість визначити локаліза- цію, розміри, поширення по стінках матки пухлини.
З діагностичною метою використовують комп’ютерну томо- графію і ультрасонографію.
Діагностична лапароскопія дозволяє визначити ступінь по- ширення пухлини за межі матки, провести біопсію.
Лікування.
Основним методом лікування раку тіла матки є
хірургічний – екстирпація матки з додатками.
За наявності протипоказань до хірургічного лікування або відмови хворої від операції, методом вибору може стати поєднано- променевий спосіб лікування. Суть його полягає у дистанційному опроміненні параметрію і контактному (внутрішньоматковому)
опроміненні основної пухлини в матці.
Особливості догляду. Перед операцією очищають товсту кишку від калу за допомогою очисних клізм, проводять катетери- зацію сечового міхура і туалет зовнішніх статевих органів.
У молодих жінок після операції може розвинутись кастрацій- ний синдром. Хворих турбують відчуття жару, припливів до го- лови, заніміння кінцівок, серцебиття, задишка, головний біль,
144
пітливість, біль у ділянці серця, запаморочення. В таких випадках застосовують серцеві та седативні препарати, психотерапію, гор- мональні препарати (за призначенням лікаря).
27.3. ??????? ????????
Епідеміологія
. Захворюваність на злоякісні пухлини яєч- ників складає 16,2 на 100 тис. жіночого населення. Вона стрімко зростає після 45 років, складаючи у віковій групі 45-79 років на 100 тис. населення відповідного віку. У той же час рівень ран- ньої діагностики злоякісних пухлин яєчників залишається низь- ким. Питома вага хворих, виявлених при профілактичних оглядах жінок, становить 13,9 % (1997 р. До го року з часу розпізна- вання хвороби вмирають 41 % хворих.
Етіологія.
Рак яєчників належить до гормонозалежних пух- лин. Загальний механізм розвитку злоякісних пухлин яєчників, за переконанням більшості фахівців, полягає у порушеннях гормонального балансу в системі “гіпофіз-яєчники“ у бік естрогенної
гіперстимуляції. Вікове підвищення концентрації гонадотропінів у крові поєднується із збільшенням захворюваності на рак яєчників,
а тривале застосування контрацептивних стероїдів, які знижують секрецію гонадотропінів, супроводжується зменшенням частоти захворювання у 2-3 рази.
Розрізняють первинний рак яєчників (розвивається з по- кривного епітелію), вторинний (з папілярної або псевдомуциноз- ної кістоми) і метастатичний (метастази раку молочної залози,
шлунково-кишкового тракту).
Клініка.
Рак яєчника в початковій стадії перебігає безсимп- томно. Порушення загального стану визначається у жінок з пух- линним процесом, який прогресує. З’являються швидка втомлю- ваність, слабість, схуднення, пітливість, постійний тупий ниючий біль внизу живота за рахунок асциту, задишка.
145
Групування за стадіями
Стадія І
Т
1
N
0
M
0
Стадія ІІ
Т
2
N
0
М
0
Стадія ІІІ
Т
3
N
0
М
0
будь-яке Т
N
1
М
0
Стадія І будь-яке Т будь-яке N
М
1
Діагностика:
• бімануальна пальпація дозволяє визначити в ділянці придатків пухлину щільної консистенції, горбисту;
• ультразвукове дослідження;
• лапароскопія;
• пункція черевної порожнини (через заднє склепіння), цитологіч- не дослідження пунктату;
• комп’ютерна томографія.
дослідження
здійснюється за допомогою шпателя або відповід- ного інструмента; матеріал переноситься на предметне скло і
тонко нашаровується на його поверхні. Необхідно підкреслити,
що результат цитологічного дослідження залежить від якості
забору матеріалу. Матеріал, зібраний із заднього склепіння піхви,
не придатний через деструкцію клітин.
У пацієнток групи ризику, а також хворих на фонові захво- рювання і рубцеві зміни шийки матки, гінекологічний огляд повинен закінчуватись обов’язковим забором матеріалу для цитологіч- ного дослідження (не менше двох разів на рік).
До методів ранньої діагностики раку шийки матки відносять кольпоскопію. Завдяки кратному збільшенню об’єкта дослі- дження є можливість проведення прицільної біопсії. Широке впро- вадження методів кольпоскопії і цитологічного дослідження при профілактичних оглядах жінок у віці понад 30-35 років дозволило значно підвищити рівень ранньої діагностики раку шийки матки та покращити результати його лікування.
?
0
– ???????? ??????? ?? ????????????
??s – ???????????? ?????????
?
1
– ??????? ???????? ??????
?
2
– ??????? ??????????? ?? ???? ?????, ??? ??? ??????????? ??????
???? ??? ??????? ??????? ?????
?
3
– ??????? ??????????? ?? ?????? ???? ?/??? ?? ????? ??????? ?????
?/??? ?????????? ?? ????????????
?
4
– ??????? ????????? ???????? ??? ???????? ?????? ?? ?????? ?????
??? ??????????? ?? ???? ?????? ????
N
?
– ?? ?????? ????? ??? ?????? ??????????? ??????????? ??????
N
0
– ????? ????? ???????? ??????????? ??????????? ??????
N
1
– ?????? ????????? ? ??????????? ??????????? ??????
?
?
– ?? ?????? ????? ??? ?????????? ?????????? ??????????
?
0
– ????????? ????????? ????????
?
1
– ?????? ????????? ?????????
Класифікація раку шийки матки за стадіями Т
140
Групування за стадіями
Стадія 0
Тіs
N
0
M
0
Стадія І
Т
1
N
0
M
0
Стадія ІІ
Т
2
N
0
М
0
Стадія ІІІ
Т
3
N
0
М
0
Т
1
,Т
2
N
1
М
0
Т
3
будь-яке N
М
0
Стадія ІV
Т
4
будь-яке N
М
0
будь-яке Т будь-яке N
М
1
Лікування.
Вибір методу лікування залежить від стадії ракового процесу. У випадках преінвазивного (Т) і мікроінвазивно- го (Та, глибина інвазії до 5 мм) раку шийки матки з’являється можливість проведення органозберігаючих операцій (електроконі- зація, ампутація шийки матки. Здійснюють також просту екстир- пацію матки (особливо у випадках поєднання раку з кістою яєч- ника або фіброміомою матки. При раку шийки матки в стадії Т
1б
(глибина інвазії > мм) здійснюють комбіноване лікування – оп- ромінення + розширена екстирпація матки.
При II-III стадіях (Т) раку шийки матки проводять поєдна- но-променевий метод лікування, який передбачає місцеве опромі- нення пухлини гамма-променями (аплікаційний, внутрішньопорож- нинний, близькофокусна рентгенотерапія) і дистанційну гамма-те- рапію регіонарних лімфатичних вузлів.
Застосування опромінення нерідко призводить до розвитку ускладнень – променевого ректиту і променевого циститу. Хво- рих турбує біль внизу живота, який посилюється під час сечови- пускання і акту дефекації, тенезми, дизуричні явища.
Лікування зазначених ускладнень складне і довготривале.
Воно вимагає уважного, чуйного ставлення до хворої, терпіння і
витримки з боку медичного персоналу. З лікувальною метою зас- тосовують інстиляції і мікроклізми настоями трав, олією шипшини,
обліпихи, ректальних свічок з анестезином, седативних препаратів тощо.
141
Особливості догляду. Для внутрішньопорожнинної про- меневої терапії раку шийки матки застосовують спеціальні лінійні
препарати і кольпостати, які вводять безпосередньо в шийку або підводять до неї і надійно тампонують. Догляд за хворими вимагає,
перш за все, спостереження за а) можливою кровотечею; б) зміщен- ням радіоактивних препаратів.
Кровотеча найчастіше виникає внаслідок травмування пухли- ни радіоактивними препаратами або при її розпаді. Для поперед- ження кровотечі хворим необхідний повний спокій; призначають ліки, які зміцнюють судинну стінку (рутин, вікасол, вітамін Р. Перед лікуванням очищають товсту кишку, зменшують її перистальтику і
газоутворення. При кровотечі радіоактивні препарати видаляють,
прикладають холодна низ живота, вводять гемостатичні препарати.
В окремих випадках тампонують піхву марлевими ситонами.
Зміщення введених радіоактивних форм відбувається при нео- бережних рухах хворої, кашлі, чханні, позивах до сечовипускання і
дефекації.
27.2. ??? ???? ?????
Епідеміологія
. Захворюваність на рак тіла матки в Україні
становить 22,4 випадки на 100 тис. жіночого населення (1997 р.).
В структурі онкозахворюваності жінок посідає е рангове місце,
поступаючись раку молочної залози, шкіри та шлунка. Питома вага хворих на рак тіла матки, виявлених під час профілактич- них оглядів, складає 18,7 %, а показник смертності до го року –
15,7 %.
Етіологія
. Важлива етіологічна роль у розвитку раку ендо- метрія належить гормонам. У 60-70 % хворих спостерігаються підвищена естрогенна активність, яка поєднується з порушенням жирового і вуглеводного обмінів. До причинних чинників відно- сять також обтяжену спадковість, вірусну інфекцію, пригнічення
імунітету. До фонових захворювань і передракових станів – зало- зисту гіперплазію ендометрія, поліпи і атипову гіперплазію ендо- метрія. Важка форма атипової гіперплазії ендометрія рівнозначна преінвазивному раку (CIS).
142
Клініка.
Провідним симптомом раку тіла матки є кров’янисті
виділення або кровотеча. Заслуговують на увагу нерегулярні маткові
кровотечі у жінок із збереженою менструальною функцією. У жінок,
які знаходяться у менопаузі, будь-які кров’янисті чи водянисті виділен- ня вимагають ретельного гінекологічного обстеження. Біль при раку тіла матки виникає переважно при значному поширенні процесу і не відноситься до ранніх ознак. Із загальних ознак виділяють анемію, ди- зуричні розлади, підвищення температури тіла, загальну слабість.
Групування за стадіями
Стадія 0
Тіs
N
0
M
0
Стадія І
Т
1
N
0
M
0
Стадія ІІ
Т
2
N
0
М
0
Стадія ІІІ
Т
3
N
0
М
0
Т
1
-Т
3
N
1
М
0
Стадія ІV
Т
4
будь-яке М будь-яке Т будь-яке N
М
1
Діагностика.
З метою ранньої діагностики раку тіла матки формують групу ризику. До неї належать:
• хворі на цукровий діабет;
?
0
– ???????? ??????? ?? ????????????
??s – ???????????? ?????????
?
1
– ??????? ???????? ????? ?????
?
2
– ??????? ??????????? ?? ????? ?????, ??? ?? ?? ???? ?????
?
3
– ??????? ??????????? ?? ???????, ?????
?
4
– ??????? ????????? ???????? ??? ???????? ?????? ?? ???????
????? ??? ??????????? ?? ???? ?????? ????
N
?
– ?? ?????? ????? ??? ?????? ??????????? ??????????? ??????
N
0
– ????? ????? ???????? ??????????? ??????????? ??????
N
1
– ?????? ????????? ? ??????????? ??????????? ??????
?
?
– ?? ?????? ????? ??? ?????????? ?????????? ??????????
?
0
– ????????? ????????? ????????
?
1
– ?????? ????????? ?????????
Класифікація раку тіла матки за стадіями Т
143
• хворі з ожирінням;
• хворі на фіброміому матки жінки з обтяженим онкологічним анамнезом жінки з пізньою менопаузою жінки з дисфункцією яєчників в анамнезі;
• хворі на гіпертонію;
• жінки, що не вагітніють.
Пацієнти з групи ризику проходять регулярні (двічі на рік)
профілактичні огляди з використанням огляду шийки матки в дзер- калах, дворучного вагінального дослідження і забором матеріалу для цитологічного дослідження (методику див. Рак шийки матки. Обов’язковим є забір матеріалу шляхом вишкрібання церві- кального каналу і окремо – вишкрібання порожнини матки.
Для забору матеріалу з порожнини матки може бути викорис- таний аспіраційний метод – за допомогою маткової канюлі, насадже- ної на шприц.
Рентгенографія матки (гістерографія) за допомогою введено- го в її порожнину контрасту дає можливість визначити локаліза- цію, розміри, поширення по стінках матки пухлини.
З діагностичною метою використовують комп’ютерну томо- графію і ультрасонографію.
Діагностична лапароскопія дозволяє визначити ступінь по- ширення пухлини за межі матки, провести біопсію.
Лікування.
Основним методом лікування раку тіла матки є
хірургічний – екстирпація матки з додатками.
За наявності протипоказань до хірургічного лікування або відмови хворої від операції, методом вибору може стати поєднано- променевий спосіб лікування. Суть його полягає у дистанційному опроміненні параметрію і контактному (внутрішньоматковому)
опроміненні основної пухлини в матці.
Особливості догляду. Перед операцією очищають товсту кишку від калу за допомогою очисних клізм, проводять катетери- зацію сечового міхура і туалет зовнішніх статевих органів.
У молодих жінок після операції може розвинутись кастрацій- ний синдром. Хворих турбують відчуття жару, припливів до го- лови, заніміння кінцівок, серцебиття, задишка, головний біль,
144
пітливість, біль у ділянці серця, запаморочення. В таких випадках застосовують серцеві та седативні препарати, психотерапію, гор- мональні препарати (за призначенням лікаря).
27.3. ??????? ????????
Епідеміологія
. Захворюваність на злоякісні пухлини яєч- ників складає 16,2 на 100 тис. жіночого населення. Вона стрімко зростає після 45 років, складаючи у віковій групі 45-79 років на 100 тис. населення відповідного віку. У той же час рівень ран- ньої діагностики злоякісних пухлин яєчників залишається низь- ким. Питома вага хворих, виявлених при профілактичних оглядах жінок, становить 13,9 % (1997 р. До го року з часу розпізна- вання хвороби вмирають 41 % хворих.
Етіологія.
Рак яєчників належить до гормонозалежних пух- лин. Загальний механізм розвитку злоякісних пухлин яєчників, за переконанням більшості фахівців, полягає у порушеннях гормонального балансу в системі “гіпофіз-яєчники“ у бік естрогенної
гіперстимуляції. Вікове підвищення концентрації гонадотропінів у крові поєднується із збільшенням захворюваності на рак яєчників,
а тривале застосування контрацептивних стероїдів, які знижують секрецію гонадотропінів, супроводжується зменшенням частоти захворювання у 2-3 рази.
Розрізняють первинний рак яєчників (розвивається з по- кривного епітелію), вторинний (з папілярної або псевдомуциноз- ної кістоми) і метастатичний (метастази раку молочної залози,
шлунково-кишкового тракту).
Клініка.
Рак яєчника в початковій стадії перебігає безсимп- томно. Порушення загального стану визначається у жінок з пух- линним процесом, який прогресує. З’являються швидка втомлю- ваність, слабість, схуднення, пітливість, постійний тупий ниючий біль внизу живота за рахунок асциту, задишка.
145
Групування за стадіями
Стадія І
Т
1
N
0
M
0
Стадія ІІ
Т
2
N
0
М
0
Стадія ІІІ
Т
3
N
0
М
0
будь-яке Т
N
1
М
0
Стадія І будь-яке Т будь-яке N
М
1
Діагностика:
• бімануальна пальпація дозволяє визначити в ділянці придатків пухлину щільної консистенції, горбисту;
• ультразвукове дослідження;
• лапароскопія;
• пункція черевної порожнини (через заднє склепіння), цитологіч- не дослідження пунктату;
• комп’ютерна томографія.
1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19