Ім'я файлу: kursovaya chausova.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 667кб.
Дата: 17.03.2023
скачати
Пов'язані файли:
Розширення: pdf
Розмір: 667кб.
Дата: 17.03.2023
скачати
Пов'язані файли:
ВИСНОВКИ
1.
МВФ був створений як аполітична міжнародна організація, впроваджена для підтримки стабільної міжнародної фінансової системи, надання позичок державам-членам для компенсації короткострокових дисбалансів платежів та захисту обмінних курсів держав-членів, на сучасному етапі результати внутрішнього управління та політики Фонду мають політичний характер. Офіційними цілями МВФ є сприяння розвитку міжнародного співробітництва у валютно-фінансовій сфері в рамках постійного представництва є сприяння стабільності валют та підтримування упорядкованого валютного режиму.
2.
Статути МВФ передбачають трирівневу структуру управління з
Радою керуючих, Виконавчою радою та Керуючим директором. Рада керуючих є найвищим директивним органом МВФ. Членство у МВФ відкрите для будь- якої держави, яка здатна і готова виконувати певні обов'язки. Таким чином, вступаючи до МВФ, країна зобов'язується: постійно інформувати інші країни про заходи щодо визначення вартості своїх грошей щодо грошей інших держав, відмовитись від обмежень на обмін національних грошей на інші валюти, дотримуватись такої економічної політики, яка призведе до зростання як власного національного багатства, так і багатства всієї спільноти загалом країна, яка вступає до МВФ, вносить певну суму грошей, свого роду членський внесок квоту.
3.
МВФ здійснює спостереження та контроль за дотриманням країнами-членами свого Статуту, який фіксує основні структурні засади світової валютної системи. Міжнародний валютний фонд бере участь у регулюванні міжнародних валютно-фінансових відносин шляхом виконання трьох його функцій: економічний нагляд, кредитування та розвиток потенціалу.
Економічний нагляд допомагає міжнародній валютно-фінансовій системі служити її основній меті – сприяти обміну товарами, послугами та капіталом між країнами, підтримуючи цим стійке економічне зростання. Кредити МВФ призначені для надання державам-членам сприяння у вирішенні проблем
1.
МВФ був створений як аполітична міжнародна організація, впроваджена для підтримки стабільної міжнародної фінансової системи, надання позичок державам-членам для компенсації короткострокових дисбалансів платежів та захисту обмінних курсів держав-членів, на сучасному етапі результати внутрішнього управління та політики Фонду мають політичний характер. Офіційними цілями МВФ є сприяння розвитку міжнародного співробітництва у валютно-фінансовій сфері в рамках постійного представництва є сприяння стабільності валют та підтримування упорядкованого валютного режиму.
2.
Статути МВФ передбачають трирівневу структуру управління з
Радою керуючих, Виконавчою радою та Керуючим директором. Рада керуючих є найвищим директивним органом МВФ. Членство у МВФ відкрите для будь- якої держави, яка здатна і готова виконувати певні обов'язки. Таким чином, вступаючи до МВФ, країна зобов'язується: постійно інформувати інші країни про заходи щодо визначення вартості своїх грошей щодо грошей інших держав, відмовитись від обмежень на обмін національних грошей на інші валюти, дотримуватись такої економічної політики, яка призведе до зростання як власного національного багатства, так і багатства всієї спільноти загалом країна, яка вступає до МВФ, вносить певну суму грошей, свого роду членський внесок квоту.
3.
МВФ здійснює спостереження та контроль за дотриманням країнами-членами свого Статуту, який фіксує основні структурні засади світової валютної системи. Міжнародний валютний фонд бере участь у регулюванні міжнародних валютно-фінансових відносин шляхом виконання трьох його функцій: економічний нагляд, кредитування та розвиток потенціалу.
Економічний нагляд допомагає міжнародній валютно-фінансовій системі служити її основній меті – сприяти обміну товарами, послугами та капіталом між країнами, підтримуючи цим стійке економічне зростання. Кредити МВФ призначені для надання державам-членам сприяння у вирішенні проблем
34 платіжного балансу, стабілізації економіки та відновлення сталого економічного зростання. Ця роль із врегулювання криз займає центральне місце в кредитування МВФ. Діяльність МВФ щодо розвитку потенціалу (РП) розвиток економічних інститутів (технічну допомогу) та пов'язаний у цьому розвиток людського потенціалу (підготовку кадрів), що допомагає урядам у формуванні ефективних заходів політики та інститутів. Діяльність МВФ щодо РП допомагає країнам у зміцненні економіки, підвищення інклюзивного зростання та створення робочих місць.
4. У 2021 фінансовому році МВФ загалом виділив 98 млрд доларів США на кредити 54 країнам, у тому числі 10 млрд доларів США 31 країнам з низькими доходами, у сукупності з початку пандемії виділено 110 млрд доларів США З цього загального обсягу кредитування МВФ виділив суму 17 млрд. доларів США (еквівалентну 12 млрд. СДР) 39 країнам за допомогою механізмів екстреного кредитування, у тому числі 6 млрд. доларів США 26 країнам з низьким рівнем доходу. у 2021 р. МВФ прийняв зобов’язання про надання кредитів на суму 11,3 млрд СПЗ (приблизно 16,22 млрд дол. США. У 2021 р.
Виконавча рада затвердила нові домовленості в межах механізмів непільгового фінансування МВФ на загальну суму 50,143 млрд СПЗ (72 млрд дол.
_
США..
Найбільшу фінансову допомогу отримали країни Західної півкулі з відсотком
69,6%. До них увійшли наступні держави: Багамські Осторви, Барбадос, Гватемала, Колумбія та інші. Найбільшими країнами-позичальниками стали
Колумбія, Чилі та Перу. У регіоні Європа позичальиками стали Україна, отримавши фінансування за кредитом стенд-бай у розмірі 3600 млн СПЗ та
Чорногорія, отримавши екстренне фінансування за Інструментом для прискореного фінансування у розмірі 60,5 млн СПЗ.
5.
МВФ провів у 2021 фінансовому році лише 36 консультацій у зв'язку з пандемією), що становить менше половини стандартної кількості консультацій, що щорічно проводяться, і вісім оцінок стабільності фінансової системи в рамках
ФСАП. У 2021 фінансовому році МВФ здійснив зовнішню публікацію 54 документів із питань політики. Зміцнення потенціалу таких установ, як
35 центральні банки, міністерства фінансів, податкові адміністрації, статистичні агенції та органи нагляду за фінансовим сектором, веде до більшої ефективності заходів політики та підвищення стабільності економіки
36 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения : учебник. – М Экономистъ, 2004. – с.
2.
Аттокурова НС. Международный валютный фонд теория и практика, проблемы и перспективы. Проблемы современной экономики Новосибирск. 2015. No 28-1. С. 37-42.
3.
Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : підручник / С. Я. Боринець. – К. : Т-во "Знання", КОО, 2007. – с.
4. Валютный рынок и валютное регулирование / Под ред. И.Н.
Платоновой. – М БЕК, 2012. – с.
5.
Герчикова И.Н. Международные экономические организации регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности Учебн. Пособие для экон. и юрид. Вузов. - М АО
''Консалтбанкир'', 2001. – с.
6. Годовой отчет МВФ 2021 [Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/ar/2021/pdf/ar21rus.pdf.
7.
Донських МС, Костишина О. Я. Роль міжнародних фінансових організацій в сучасній світовій економіці [Електронний ресурс МС. Донських, О. Я. Костишина – Режим доступу http://www.rusnauka.com/
8. История экономических учений – Учебное пособие для вузов, – Харьков НТУ «ХПИ», 2002. – 200 с.
9.
Кульбіда МВ. Роль міжнародних фінансових іституцій в міжнародній фінансовій архітектурі / Економіка, фінанси та управління: проблеми та сучасні шляхи розвитку: матеріали міжн. наук.-прак. конф. (Львів,
25-26 грудня 2015). 2015. Ч. 1. С.
10.
Лобас МГ. Міжнародні фінансові організації та їх значення для економічного розвитку країн. с. // [Електронний ресурс МГ. Лобас – Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/
37 11. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под ред. Л.Н. Красавиной. – М Финансы и статистика, 2000. – с.
12. Мировое хозяйство и международные экономические отношения Учебное пособие Под ред. А.П. Голикова и др- Симферополь СОНАТ, 2003.- с.
13.
Міжнародні валютно-кредитні відносини: підручник / АС.
Філіпенко, В. І. Мазуренко, В. Д. Сікора та ін. – К. : Либідь, 2006. – 290 с.
14.
Міжнародні валютно-фінансові організації. [Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.economy.nayka.com.ua/
15.
Міжнародні організації: Навчальний посібник/ За редакцією ГО.
Козака, В.В. Ковалевського.- К ЦУЛ,2003.- с.
16.
Олійник А. А. Міжнародні фінансові організації як складова фінансової глобалізації [Електронний ресурс МГ. Лобас – Режим доступу http://www.economy.nayka.com.ua/
17.
Офіційнийй сайт Міжнародного валютного фонду. [Електронний ресурс. – Режим доступу о
18.
Петрик О. А, Батковський В. Фінансові програми МВФ для надання фінансової допомоги країнам/ Петрик О, Батковський В Вісник НБУ – 2014. –
№6.
19.
Салтинський
В.В.
Особливості організації кредитування національних економік Міжнародним валютним фондом / Салтинський В.В.//
Фінанси України. – 2009. - №2. – С. 60-65 20.
Хадарцева Л.С., Саркисян А.А. Основные аспекты деятельности
МВФ. Сборники конференций НИЦ Социосфера. 2015. No 3. С. 108-111.
21.
Шатковська ГО. Роль міжнародних фінансових організацій в умовах глобалізації світової економіки [Електронний ресурс. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/node/554 22.
Шинкар В. А. Міжнародний валютний фонд та його вплив на глобальну макроекономічну політику / Шинкар В. А, Яцко Л. Б, Яцко Г. В //
Науковий вісник УжНУ, 2016. – №6 (3). – с. 148-151
1 2 3