«Управління запасами підприємства»

1 2

Ім'я файлу: Курсова Бибич.docx
Розширення: docx
Розмір: 190кб.
Дата: 29.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
шаблон курсової роботи.docx

Міністерство освіти і науки України

Національний університет

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Навчально-науковий інститут фінансів, економіки, управління та права

Кафедра менеджменту і логістики
КУРСОВА РОБОТА

із дисципліни «Операційний менеджмент»

на тему: «Управління запасами підприємства»

Студента 3 курсу 301ЕМіт групи

спеціальності 073 «Менеджмент»

освітньої програми Менеджмент інформаційних технологій

Нетяга В.О.

Керівник: к.т.н., доцент,

доцент кафедри менеджменту і логістики

Биба В.В.
Національна шкала __________________

Кількість балів: _____Оцінка: ECTS ___
Члени комісії ________________ _______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ _______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Полтава – 2023 рік

ВСТУП

Управління запасами — це процес управління та контролю запасів підприємства. Це передбачає моніторинг, замовлення, зберігання та відстеження товарних запасів, щоб гарантувати, що правильні продукти доступні в правильних кількостях, коли це необхідно. Ефективне управління запасами має важливе значення для будь-якого підприємства, оскільки воно забезпечує ефективну роботу, задоволеність клієнтів і прибутковість. У цій курсовій роботі обговорюється важливість управління запасами підприємства, його переваги, проблеми та найкращі практики.

Важливість управління запасами на підприємстві. Управління запасами на підприємстві має вирішальне значення для будь-якого бізнесу, оскільки воно гарантує, що потрібні продукти будуть доступні в потрібних кількостях у разі потреби

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ

1.1.1 Сутність та склад запасів підприємства

В основі розвитку людського суспільство лежить матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Для підприємства, щоб виготовити продукцію, надати послуги важливо мати запаси.

Запаси є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі його майна, а також у виробничій сфері та у торгівлі і відносяться до оборотних активів.

Виробничі запаси - це товарно-матеріальні цінності, які вносять до інвентаризаційного опису за кожним окремим найменуванням. При фактичній перевірці встановлюють наявність сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів, тари, запасних частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів, товарів, готової продукції тощо.

Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємств, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні. Оборотні виробничі фонди - певна сукупність предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять свою вартість на вартість продукції, що виготовляється. Елементи оборотних активів формують речовинну субстанцію продукції, що виготовляється, створюють матеріальні умови, для здійснення технологічних процесів і роботи устаткування, збереження і транспортування сировини та готових виробів. До складу оборотних фондів включаються виробничі запаси. Виробничі запаси є складовою частиною економічних ресурсів, які, в свою чергу, є основним елементом економічного потенціалу країни. Під виробничими запасами розуміють різні елементі виробництва, що використовуються як предмети праці у технологічному процесі. Вони цілком споживаються у кожному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на виготовлену продукцію. Вчений Покропивний С.Ф. визначає виробничі запаси як предмети праці, які підготовлені для запуску у виробничий процес.

Існує ще декілька думок щодо визначення суті матеріальних ресурсів і виробничих запасів. Матеріально-виробничі запаси - засоби виробництва, що надійшли на підприємство і ще не використовуються у виробничому процесі, їх обсяг створюється у таких розмірах, які б забезпечували рівномірну, безперебійну роботу підприємства .

Матеріальні ресурси є предметами, на які спрямована праця людини з метою отримання готової продукції. Предмети праці споживаються у виробничому процесі та повністю переносять свою вартість на продукт, змінюються після кожного виробничого циклу.

Виробничі запаси - різні речові елементи виробництва, що використовуються в якості предметів праці у виробничому та іншому господарському процесі. Вони повністю споживаються у кожному циклі і повністю переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Матеріальні ресурси - різноманітні речові елементи, що використовуються переважно як предмети праці для виготовлення продукції та обслуговування виробництва.

Виробничі запаси - це запаси засобів виробництва, які знаходяться на складах суб'єктів господарювання та потрібні для забезпечення безперервного виробничого процесу, це лише ті предмети праці, які ще не приймають участь у процесі виробництва і зберігають свою натурально-речову форму. Це останнє визначення, на мою думку, є найбільш повним і яскраво відбиває економічну суть предмета дослідження. Крім того, поняття матеріальних ресурсів є більш широким поняттям ніж виробничі запаси, адже останні включають лише предмети праці.

Виробничі запаси - входять до складу товарно-матеріальних цінностей, які являють собою сукупність виробничих запасів і готової продукції, що відображаються в активі балансу підприємства. Всі засоби. які можуть служити людині для задоволення її потреб називаються благами. Сукупність цінностей, що знаходяться у розпорядженні господарства чи підприємства складають його майно.

Запаси займають особливе місце у складі майна та домінуючої позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності при визначенні результаті в господарської діяльності підприємства; при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Запаси відносяться до оборотних активів, тому можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року, або одного операційного циклу. Запаси є значною частиною активів підприємства, які являють собою економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються у господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Згідно з П(С)БО 9 "Запаси"( 7) запаси є активи, які:

 утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

 перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу |продукту виробництва;

 утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Визнання - це процес опису, оцінки та включення до фінансового звіту певної статті. Отже, визнання передбачає словесний опис статті та визначення грошової суми, в якій елементи звітності, а саме такий елемент як активи - запаси можуть бути відображені в балансі.

Запаси визнаються активом, якщо:

 існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

 їх вартість може бути достовірно визначена.

При цьому передбачається, ймовірні, майбутні економічні вигоди, пов'язані із законами, надходитимуть на підприємство тільки тоді, коли ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на запаси, перейдуть до підприємства.

Так, при визначенні того, чи відповідає об'єкт запасів першому критерію визнання, підприємству потрібно оцінити ступінь впевненості щодо надходження майбутніх економічних вигод на основі наявних доказів на момент первісного визнання. Наявність достатньої впевненості у тому, що підприємство матиме майбутні економічні вигоди ґрунтується на підтвердженні того, що воно отримає вигоду у зв'язку з використанням активу запасів та погоджується на пов'язаний з цим ризик. Така впевненість може існувати лише тоді, коли ризик та вигода, пов'язані з правом власності на запаси, вже перейшли до підприємства.

Перед тим, як це станеться, операцію з придбання активу може бути скасовано, і через це актив не може визнаватися.

Другий критерій визнання, як правило, задовольнити нескладно, оскільки обмінна операція, що підтверджує придбання активу, визначає його собівартість.

Отже, об'єкт запасів слід визнавати як актив у разі задоволення всіх перелічених умов:

 суттєві ризики і вигоди, пов'язані з власністю на об'єкт запасів, передані підприємству;

 підприємство отримало як подальшу участь керівництва у формі, що, як правило, пов'язана з володінням, так і ефективного контролю за запасами;

 собівартість запасів може бути достовірно визначена;

 є ймовірність, що економічні вигоди, пов'язані з окремим об'єктом запасів надійдуть на підприємство.

Слід зазначити, що в економічній літературі даний об'єкт обліку різні автори називають по-різному: "запаси", "складські запаси", "виробничі запаси", матеріально-виробничі запаси", "товарно-матеріальні запаси".

Згідно з П(С)БО 9 до запасів відносяться:

 сировина, основні, допоміжні матеріали, комплектуючі вироби;

 незавершене виробництво;

 товари;

 малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП);

 молодняк тварин на відгодівлі, продукція сільського та лісового господарства (як готова продукція).

Елементи, які включаються до складу запасів, залежать від особливостей підприємства.

В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково.

Деякі з них повністю споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), інші - змінюють тільки свою форму і розмір( мастильні матеріали і фарби), треті - лише сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси, або хімічного складу (МШП).

Розрізняють економічну і технічну класифікацію. В основу економічної класифікації покладено роль виробничих запасів у господарському процесі.

В залежності від технологічних ознак запаси класифікуються на групи, підгрупи, види за найменуванням, типом, сортом, розміром і подібними ознаками. Така класифікація виробничих запасів одержує відображення в опрацьовуваних на підприємствах номенклатурах - систематизованих переліках матеріалів.

Надходження виробничих запасів та їх реалізація підприємством викликає появу таких податків як ПДВ і податок на прибуток, оскільки, при цьому, виникає податковий кредит, валові витрати при придбанні запасів і податкове зобов'язання при їх реалізації.

1.1.2 Чинники впливу на формування та використання виробничих запасів на підприємстві

Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому формування та використання матеріальних ресурсів у виробництві має велике значення.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:

 утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

 знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

 утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.

Важливою передумовою раціональної організації виробничих запасів є економічно обґрунтована їх класифікація. Відповідно до Положення (стандарту) 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси поділяються на:

 сировину, основні і допоміжні матеріали; комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

 незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;

 готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;

 товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

 малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу) якщо він більше одного року;

 молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються відповідно до вимог Положення (стандарту) 9.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх назва або однорідна група (вид). Тому в подальшій класифікації групи запасів поділяються на підгрупи, а всередині них - на види, сорти, марки, типорозміри тощо. Класифікація запасів оформляється розробкою номенклатури-цінника, тобто систематизованим переліком матеріалів, що використовується підприємством, у якому кожному найменуванню, розміру і сорту присвоюється номенклатурний номер (шифр), а також вказуються одиниця виміру і ціна. У подальшому номенклатурний номер запасів вказується в усіх документах, якими оформляється їх рух, що запобігає випадкам пересортиці (тобто помилковому оприбуткуванню або списанню замість одних матеріалів іншими), а також є обов'язковою умовою при автоматизованій обробці інформації по обліку наявності, надходження і витрачання запасів. У цьому разі номенклатурний номер використовується як ознака (код), за яким можна визначити номер синтетичного рахунка, субрахунку, групу, найменування запасу, його сорт і розмір.

Згідно з Положенням (стандартом) 9 придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинною вартістю запасів, які прибрані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

 суми, які сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю),

 суми, які сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги у зв'язку з пошуком та придбанням запасів;

 суми ввізного мита;

 суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; затрати по заготівлі, на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню і ризику транспортування запасів;

 інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням. До таких витрат, зокрема, належать прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісних характеристик запасів.

Первинною вартістю запасів, виготовлених власними силами підприємства, є собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Первинною вартістю запасів, які внесені до статутного капіталу, визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первинною вартістю запасів, отриманих підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первинна вартість запасів, які придбані в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (одержана) в процесі обміну.

Не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

 понаднормативні втрати і недостачі запасів;

 відсотки за користування позиками;

 витрати на збут;

 загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням.

Первинна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням (стандартом) 9.

У разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті згідно з Положенням (стандартом) 9 оцінка їх здійснюється по одному з таких методів:

 ідентифікованій собівартості одиниці запасів;

 середньозваженій собівартості;

 собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

 нормативних затрат;

 ціни продажу.

За ідентифікованою собівартістю оцінюються запаси, які відпускаються, і послуги, які виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів шляхом ділення сумарної вартості таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів. Переважну більшість виробничих запасів підприємства придбають у постачальників на підставі укладених договорів (контрактів, угод). На відвантажені (відпущені) матеріальні цінності постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи (у яких вказуються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, сорт, ціна кожного виду матеріальних цінностей, що відпускаються, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає до оплати), а також податкову накладну. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену постачальнику при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг).

1.1.3 Розподіл системи управління виробничими запасами на підприємстві

Для характеристики ефективності використання виробничих запасів застосовується система узагальнюючих і приватних показників.

До узагальнюючого показникам відносяться матеріаловідача, матеріалоємність, коефіцієнт співвідношень темпів росту обсягів виробництва і матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання виробничих запасів.

Питома матеріалоємність може бути обчислена як у вартісному вираженні, так і в натуральному чи в умовно-натуральному вираженні (відношення кількості витрачених виробничих запасів на виробництво 1-го виду продукції до кількості продукції цього виду, що випускається,).

У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання виробничих запасів порівнюють з базисним, вивчають їхню динаміку і причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

В умовах ринкових відносин слід більш раціонально та ефективно використовувати трудові, грошові та матеріальні ресурси, удосконалювати систему управління, забезпечувати наукову обґрунтованість та оптимальність рішень, підвищувати господарську зацікавленість у досягненні найвищих господарських результатів при найменших затратах, високої якості, посилювати контроль за ходом виконання запланованого, поліпшувати рівень економічної роботи в усіх ланках економіки.

Важливе місце в вдосконаленні економічної системи управління та підвищення рівня економічної роботи посідає економічний аналіз, якому властивий потужний арсенал способів та прийомів дослідження господарських процесів за будь-який відрізок часу, що сприяє підвищенню оперативності управління і прийняттю оптимального управлінського рішення.

Для підвищення рівня аналізу використання матеріальних ресурсів в процесі виробництва, перш за все, необхідно чітко визначити мету аналізу та завдання, що сприяють її досягненню.

Аналіз раціонального використання матеріальних ресурсів має вирішити питання про дійсний стан з використанням матеріальних ресурсів.

Мета аналізу показників використання виробничих запасів полягає в зниженні частки матеріальних витрат в собівартості продукції.

Є багато варіантів різних методик проведення аналізу використання виробничих запасів, у яких пропонуються різноманітні показники і фактори, які впливають на них. Це потребує розмежування матеріалоємності як відношення всіх матеріальних витрат до обсягу випущеної продукції у вартісному вираженні на фізичну одиницю продукції, а також на одиницю ефекту.

Відображення того чи іншого економічного явища за допомогою показників, які б враховували б всі його характерні ознаки без найменших похибок, практично неможливе. Через це майже кожний показник має елемент умовності.

Першу групу складають первинні показники витрат матеріальних цінностей: спільне і питоме витрачання, матеріалоємність, коефіцієнті % корисного використання матеріальних цінностей, витрачальний коефіцієнт виходу продукції.

Друга група - це показники розрахунково-аналітичні. Вони є похідними від первинних показників і використовуються при кількісному аналізі структури і динаміки споживання матеріальних ресурсів. Це передусім різні економічні індекси; для відносного зіставлення норм і фактичних витрат, витрат поточного і минулих періодів; для вивчення структурних зрушень тощо.

викладеного видно, що всі автори групують показники за різними ознаками. Майже всі вони під системою показників використання матеріальних ресурсів розуміють систему показників матеріалоємність, в той час як остання є лише одним з узагальнюючих показників використання виробничих запасів.

Матеріаловіддача дозволяє не лише оцінити зміни фактичного рівня використаних ресурсів у порівнянні з попередніми періодами , але й виявити резерви збільшення обсягів виробництва. Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції відображає не тільки рівень використання матеріальних ресурсів, але й структуру виробництва продукції, тобто є воно матеріаломістким чи ні.

В процесі аналізу необхідно перевірити, чи впроваджуються наукове технічні досягнення, направлені на підвищення ефективності використань матеріалів, створені чи для цього необхідні предмети праці, системи машин високо економні, мало відходні і безвідходні технологічні процеси.

Перевіряється дотримання заходів, направлених на підвищення зацікавленості підприємства в економії матеріальних ресурсів.

Зниження матеріаломісткості залежить і від підвищення рівня конструкторських розробок, в тому числі зниження чистої ваги виробів вдосконалення технологій виробництва і підвищення якості матеріалів.

Важливим розділом аналізу є вивчення міроприємств, наміченого підприємством по скороченню відходів і втрат матеріалів па всіх стадіях їх обробки, зберігання і транспортування, більш повному використанню у виробництві вторинних ресурсів і супутніх продуктів.

Питома матеріаломісткість може бути розрахована, як у вартісному, так і в натуральному чи умовно - натуральному вираженні. Загальна матеріаломісткість залежить від структури виготовленої продукції, цін на матеріальні ресурси і відпускних цін на продукцію.

Своєчасне забезпечення виробництва матеріальними ресурсами, залежить від величини і комплектності виробничих запасів на складах підприємства.

Виробничі запаси - це засоби виробництва, які поступили на склади підприємства, але ще не задіяні в виробничий процес. Створення таких запасів дозволяє забезпечити відпуск матеріалів в цехи і на робочі місця у відповідності з вимогами технологічного процесу. Треба відмітити, що на створення запасів відвертається значна кількість матеріальних ресурсів.

Зменшення запасів скорочує розходи по їх утриманню, знижує витрати, прискорює обертання обігових коштів, що в кінцевому результаті підвищує прибуток і рентабельність виробництва. Тому дуже важливо оптимізувати величину запасів.

Управління виробничими запасами виконує наступні функції:

 розробка норм запасів по всій номенклатурі матеріалів, які використовуються на підприємстві;

 правильне розміщення запасів на складах;

 організація діючого оперативного контролю за рівнем запасів і прийняття мір для підтримки їх стану;

 створення необхідної матеріальної бази для розміщення запасів і забезпечення кількісного і якісного зберігання.

Нормування виробничих запасів - це визначення їх мінімального розміру по видах матеріальних ресурсів для безперебійного забезпечення виробництва. При нормуванні виробничих запасів спочатку визначається норма виробничих запасів в днях, а потім в натуральному і грошовому виразі.

Норма запасу в днях встановлюється на основі наступних даних:

Знаходження матеріалів в дорозі (транспортний запас) визначається як різниця між часом проходу вантажу від постачальника до споживача і часом обороту платіжних документів Н_тр.

Приймання, розвантаження, складування і аналіз якості матеріалів що надійшли - підготовчий запас. Визначається на основі розрахункового або фактичного часу за звітний період, скоректованого з врахуванням організаційно-технічних заходів по механізації вантажно-розвантажувальних робіт Н_п.

Технологічна підготовка матеріалів до виробництва - технологічний запас утворюється в тому випадку, якщо до початку виробництва потрібна попередня обробка матеріалу, визначається на основі нормативів часу для даних операцій Н_т.

Перебування матеріалів на складі - поточний запас, який задовольняє поточну потребу підприємства, забезпечує ритмічну роботу між постачальниками. Визначається множенням середньодобової норми потреби в матеріалах на плановий інтервал між двома поставками Н_пот.

Резерв на випадок перебоїв у забезпеченні і збільшенні випуску продукції (строковий або гарантійний запас). Характеризує відносну постійну величину і відновлюється після наступної норми матеріалів. Норматив страхового запасу визначається по інтервалу відставання поставок або фактичних даних про поступлення матеріалів Н_с:

Н_дн = Н_тр + Н_п + Н_т + Н_пот + Н_с

Норматив виробничих запасів в натуральному виразі по кожному виду матеріальних ресурсів визначається:

Н_нат = Н_дн ∙ М_дн

Мдн - одноденний розхід в натуральному виразі.

Норматив у вартісному виразі або норматив власних обігових коштів на сировину, матеріали визначається:

Н_ст = Н_д ∙ С_м = Н_дн ∙ М_дн ∙ Ц

Постачальна діяльність переплітається з іншими видами діяльності на підприємстві. Найбільше вона зв’язана з маркетингом, плануванням і фінансами. Часом мета цих служб не співпадає з метою раціональної організації матеріального забезпечення. У зв’язку з цим необхідно виділити спеціальну логістичну службу, яка би управляла матеріальними потоками починаючи від формування договірних відносин з постачальником і закінчувати доставкою постачальнику готової продукції.

Логістика - наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними і нематеріальними операціями, які проводяться в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрізаводська переробка сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача у відповідності з інтересами і вимогами споживача, а також передача, зберігання і обробка відповідної інформації.

Мета логістичної системи - доставка матеріалів, виробів і товарів в задане місце, в потрібній кількості і асортименті.

Виділяють наступні елементи логістичної системи:

 закупка - підсистема, яка забезпечує поступлення матеріального потоку в логістичну систему;

 склади - будівлі, споруди для зберігання матеріальних запасів;

 запаси - запаси матеріалів, які дозволяють логістичній системі швидко реагувати на запит;

 обслуговування виробництва - підсистема, яка занята обслуговуванням процесу виробництва;управління

 транспорт - матеріально-технічна база і інфраструктура з допомогою яких здійснюється транспортування вантажів;

 інформація - підсистема, яка забезпечує зв’язок і координацію всіх елементів логістичної системи;

 кадри - персонал зайнятий виконанням логістичних операцій;

 збут - підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку із логістичної системи.

Розрізняють матеріальні потоки:

 зовнішні

 внутрішні

 вхідні

 вихідні

Застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками дозволяє:

 гнучко реагувати на швидкозмінність споживачів;

 скорочувати час між прибуттям сировини і матеріалів і поставкою товарів кінцевому споживачу;

 мінімізація товарних запасів;

 скорочення часу доставки товарів;

 прискорення процесу отримання інформації;

 підвищення рівня сервісу.

Для успішної роботи на підприємстві необхідно, щоб відповідні підрозділи могли своєчасно отримувати чітку інформацію по таких джерелах:

 бухгалтерська статистична, оперативна, технічна звітність

 нормативні матеріали

 первинна технічна і технологічна документація

 дані спец спостережень і досліджень

 анкетні дані, тестування

Для проведення аналізу і виявлення резервів ці матеріали бажано використовувати комплексно. В роботі по виявленню організаційних резервів приймають участь весь колектив і всі ланки управління.

Планово-економічний відділ - показники зв’язані з виконанням виробничої програми.

Виробничо-диспетчерський відділ - показники, які характеризують організацію виробничого процесу і його регулювання.

Відділ головного технолога - показники технічного рівня виробництва.

Відділ нової техніки - показники технічної підготовки виробництва.

Всю аналітичну роботу збирає і обробляє служба головного інженера і складає план вдосконалення організації виробництва.

1.2. Дослідження застосування операційного менеджменту на підприємстві ПП Сисоєв М.С.

1.2.1.Загальна характеристика ПП Сисоєв М.С. (продовольчий магазин „Ітака”)

Об’єктом дослідження курсової роботи є приватний підприємець ПП Сисоєв С. М., що було зареєстроване 12 квітня 2001 року.

Власник магазину „Ітака” Сисоєв Сергій Михайлович, 23 грудня 1959 року народження, має свідоцтво про державну реєстрацію і зареєстрований як фізична особа-підприємець (додаток А). Ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших платежів 219061136. Місце проживання фізичної особи-підприємця 91024, Луганська область, м. Луганськ, вул. 1-я Горянська, б.43 (додаток Б).

Предметом діяльності магазину є роздрібна торгівля продовольчими та не продовольчими товарами, зберігання їх, надання споживачам додаткових послуг.

Також власнику виданий торговий патент на право здійснення торгівельної діяльності (додаток В), діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу. Цей патент надає його власнику право на здійснення підприємницької діяльності у сферах: роздрібної торгівлі з реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів.

Сисоєву Сергію Михайловичу, Регіональним управлінням з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів ДПА України в Луганській області, була видана ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (додаток Д) та роздрібну торгівлю тютюновими виробами (додаток Ж).

Управління персоналом здійснює директор магазину. Йому підпорядковуються – продавці, касири.

Графік роботи: понеділок - неділя: з 8.00 до 22.00, перерва з 13.00 до 13.30.

Магазин розташований в місті Луганськ, по вулиці Ватутіна 87в.

ПП Сисоєв С. М. регулює комерційну діяльність такими нормативно-законодавчими актами: Закони України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції”, „Про рекламу”, „Про інформацію”, „Про захист прав споживачів”, „Про підприємництво”, „Про підприємство” тощо.

Магазин „Ітака” оснащений таким торговельним обладнанням:

гірки
прилавки;
столи;
холодильні шафи;
холодильні прилавки і вітрини;
касові апарати;
ваги;
стелажі.

В магазині для кожної товарної групи виділено обладнання: для бакалійних товарів – стелажі, для хлібобулочних та кондитерських виробів прилавки та холодильники, для м’ясних та молочних продуктів – холодильники, для напоїв – холодильні шафи, для побутової хімії – стелажі.

В магазині немає самообслуговування, покупців обслуговує продавець, тому сповільнює виконання торгівельного процесу.

Асортимент магазину „Ітака” представлений наступними товарними групами:

бакалія (крупи, борошно, горох, цукор, макаронні вироби);
смакові товари (група сформована за призначенням): алкогольні напої, безалкогольні напої, чай і чайні напої, кава та кавові напої, прянощі і приправи;
хліб та хлібобулочні вироби (хліб, булочки, бублики, піца);
кондитерські товари (цукристі - фруктово-ягідні вироби, карамель, цукерки, шоколад і какао-порошок, драже, ірис, халва, борошняне - печиво, пряники, вафлі, кекси, рулети та ромові баби, торти і тістечка);
молоко та молочні товари (молоко, кисломолочні продукти, масло коров’яче, сири, морозиво, молочні консерви та молочні продукти для дитячого і дієтичного харчування);
свіжі фрукти і овочі (яблука, мандарини, апельсини, банани, редиска, капуста, огірки, помідори);
м’ясо та м’ясні продукти (м’ясо та субпродукти, м’ясо птиці, м’ясні напівфабрикати і кулінарні вироби, м’ясні консерви, м’ясокопченості та ковбасні вироби);
риба та рибні продукти (риба солона,риба в’ялена, сушена, копчені рибні товари, рибні консерви і пресерви);
товари побутової хімії (порошки, миючі засоби);
засоби особистої гігієни (засоби по догляду за волоссям, за шкірою, за руками, за тілом);
товари для дитячого харчування (сухі суміші, вітамінізовані добавки, напої);
товари для діабетичного харчування (замінники цукру, продукти із цукрозамінниками, дієтичні добавки).

Асортимент товарів в даному магазині представлений українськими виробниками такими як: „Рудь” (м. Житомир, вул. Івана Гонти, 4); „Житомирські ласощі” (м. Житомир); „Галичина” (м. Львів, вул.. Липинського, 54 А); „Рошен” (м. Київ, просп. Науки, 1); „Світоч” (Київ Вул. Верхній Вал, 72 в літері «А»); „Конті” (Донецька, Константинівська, Горлівська); „Наш сік” (м. Одеса, пер. Високий, 22); „Smachnoff” (м. Луганськ, пер. Ю. Черкаського, 8); „Заречье” (м. Нижній Новгород, вул. Ларина, 15); „Луганські делікатеси” (м. Луганськ, вул. Лутугинськая, 119) та багато інших.

Магазин співпрацює з такими оптовими посередниками та виробниками: ТОВ „Белинда”, ТОВ „Марс”, ТОВ „Сельхозсервис”, ППСоболєв, ПП ЧУПРИН М. М. (ТМ „Добриня”).

Товари в магазин доставляють як торгові представники фірм, так і самі працівники магазину, бо це є вигіднішим та дешевшим способом закупівлі товару.

Також окремо слід зазначити те, що на другому поверсі магазину „Ітака” розташована група культурно побутових товарів, а саме дитячі іграшки, канцелярські товари, дитячі книжки та інше. Ця група товарів також привертає увагу покупців, а отже підвищує конкурентоспроможність магазину.

Слід відзначити, що конкурентами для „Ітаки” є магазини: „София” - кв. Молодіжний, 8е, та „Шанс” - кв. Ватутіна, 3 – їх асортимент та умови продажу майже ідентичні. Також до конкурентів слід віднести неподалік розташований ринок „Восточний”, оскільки певна кількість місцевого населення – його постійні покупці, однак його більш далеке розташування, ніж магазинів-конкурентів.

Продавці чітко дотримуються того щоб на полицях не було порожніх місць, якщо товар реалізується і в запасах його також нема то пусте місце заставляється іншим товаром цієї ж товарної групи.

В процесі своєї діяльності підприємство виконує такі етапи комерційної діяльності як комерційна діяльність з оптових закупівель товарів, формування асортименту та управління торгівельними запасами, роздрібний продаж товарів.

Отже, практичний аспект даного дослідження розглядався на прикладі діяльності приватного підприємства ПП Сисоєв С. М. магазин „Ітака”. Дане підприємство працює на ринку з 12.04.2001 року та займається роздрібною торгівлею і надання відповідних послух. Магазин оснащений: гірки; прилавки; столи; холодильні шафи; холодильні прилавки і вітрини; касові апарати; ваги; стелажі. Асортимент товару дуже широкий, але не глибокий і представлений Українськими виробниками. Управління персоналом здійснюється керівником підприємства. Обслуговування клієнтів відбувається продавцем.

В процесі своєї діяльності магазин співпрацює з оптовими посередниками та виробниками. Товари в магазин доставляють як торгові представники фірм, так і самі працівники магазину, бо це є вигіднішим та дешевшим засобом закупівлі товару.

1.2.2. Управління товарних запасів в діяльності ПП Сисоєв М.С. (продовольчий магазин „Ітака”)

Створення товарних запасів в магазині „Ітака” починається з виявлення запитів споживачів до товарів до товарів певної асортиментної приналежності. Для цього продавці магазину використовують такий метод, як реєстраційний – спостереження.

Основними споживачами магазину „Ітака” є студенти ВП „Коледж технологій та дизайну Луганського національного університету імені Тараса Шевченка”, працівники фабрики „Gloria Jeans”, жителі квартала Ватутіна та вулиці які знаходяться неподалік від магазину.

Під час формування товарних запасів в продовольчому магазині „Ітака” необхідно враховувати особливості формування попиту на них. Оскільки на підприємстві сконцентрована основна частина товарів, то від рівня управління ними в магазині „Ітака” в значній мірі залежить товаропостачання населення. Тому в магазині „Ітака” здійснюється постійний контроль стану товарних запасів, що передбачає не тільки спостереження за відповідністю їх встановленим розмірам, але і повсякденний контроль над умовами зберігання товарів.

Товарний асортимент замовляється у постачальників. Магазин „Ітака” визначає для себе найбільш істотні критерії, і якісно пропрацювати ринок, дослідивши різні варіанти поставок. Магазин „Ітака” обирає не одного основного постачальника, а працює з різними. Магазин співпрацює з такими оптовими посередниками та виробниками:

ТОВ „Белинда” знаходиться за адресою м. Луганськ, вул. Лутугінська 133. Дане підприємство займається оптовою, оптово-роздрібною торгівлею овочів, фруктів, молока, молочних продуктів, консервованою рибою, морепродуктами, соусами та іншими продуктами;
ТОВ „Марс” знаходиться за адресою м. Луганск, вул. Лутугинская, 127г. Займається підприємство неспеціалізованою оптовою торгівлею продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Асортимент даного підприємства представлений такими товарами: продукти харчування, напої безалкогольні, напої алкогольні, шоколадні і кондитерські вироби, корма, вода солодка і газована. Було створено в 1998 році. На сьогоднішній день кількість працюючих складає 476 чоловік;
ТОВ „Сельхозсервис”. Торгова марка „Smachnoff” займається виробництвом м’ясних продуктів: варені ковбаси, сосиски та сардельки, шинки, паштети, напівкопчена ковбаса, м’ясні делікатеси, напівфабрикати, консерви м’ясні. Знаходиться в м. Луганськ, провулок Ю. Черкаського, 8;
ТОВ ТМ „Станиця” займається виробництвом молока та молочних продуктів;
ПП Соболєв займається виробництвом зовнішньої реклами, поліграфії стерео 3D. Знаходиться за адресою м. Луганск, вул. Рудя,12;
ПП ЧУПРИН М.М. (ТМ „Добриня”) займається виробництвом молочної продукції та молока. Знаходиться за адресою вул. Бондаренка, буд. 4А, Артемівський р-н, м. Луганськ;

Раптове припинення постачань одним з постачальників не значно обмежує можливості підприємства. Застосування такого поділу підвищує надійність функціонування магазину, але збільшує витрати, оскільки знижується разовий обсяг закуповуваних партій товару. А також власник закуповує власно на оптових підприємства, це займає багато часу але зменшує витрати. Закупівля товарів відбувається не великими партіями, для швидкої реалізації товарів.

Оновлення таких асортиментних груп як хліб, молочні продукти відбувається кожного дня, дані товари споживаються населенням щодня, тому що вони є основою раціону харчування, і для цих товарів характерні висока частота і постійність попиту і вони реалізують швидко. Це дуже впливає на якість товарів даної групи які продаються в магазині. Постійна наявність широкого і стійкого асортименту цих товарів у магазині „Ітака” сприяє успішному та ритмічному виконанню планів товарообігу, поліпшенню показників її діяльності. Такі групи товарів як побутова хімія – три рази на тиждень, бакалійні товари – два рази на тиждень.

Розмір товарних запасів в значній мірі визначається обсягом і структурою товарообігу магазину „Ітака”. Підтримка оптимальної пропорції між величиною товарообігу і розмірами товарних запасів - одна з найважливіших задач магазину „Ітака”.

Товарні запаси в магазині „Ітака” розміщуються і зберігаються в торговому залі. Торговий зал забезпечує режим зберігання з урахуванням особливостей і властивостей товарів. Тут розміщується продукція тривалого зберігання (крупи, борошно, макаронні вироби, алкогольні і безалкогольні напої, консерви і так далі), а також швидкопсувні товари і товари короткострокового зберігання, такі як молочні продукти, ковбасні вироби, кондитерські і хлібобулочні вироби, знаходяться безпосередньо в торговому залі на стелажах, вітринах, холодильних камерах та інше.

В магазині „Ітака” в залежності від особливостей обігу є товарні запаси поточного зберігання, що призначені для задоволення повсякденної потреби торгівлі в безперебійному продажу товарів для населення.

Основним завданням управління товарними запасами в магазині „Ітака” ПП Сисоєв С.М. недопущення перебоїв у товаропостачанні і уникнути зайвої закупівлі. При цьому працівники магазину ставлять перед собою мету - прискорити оборотність товарних запасів і скоротити сукупні витрати на їх формування та зберігання.

Присутність або відсутність товарних запасів веде за собою як доходи, так і витрати. Магазин „Ітака” при недостатній величині запасів виникають складності з товарним забезпеченням товарообігу магазину, зайві запаси викликають додаткові втрати.

Оперативне управління товарними запасами передбачає систематичне проведення роботи за спостереженням (моніторингом) стану товарних запасів, підтримку їх оптимального розміру, своєчасне поповнення та підтримку товарних запасів на. Метою проведення цієї роботи є забезпечення безперервного та ритмічного продажу товарів, зокрема в умовах зміни споживчого попиту, мінімізації сукупних витрат з формування та зберігання запасів, недопущення втрат товарних та фінансових ресурсів підприємства.

Підводячи підсумки роботи і проаналізувавши управління товарними запасами магазину „Ітака” ПП Сисоєв М.С. можна зробити наступні висновки. Площа і об’єм торговельної зали для зберігання товарних запасів в магазині „Ітака” використовуються дуже ефективно.

Закупівля товарів таких асортиментних груп як хліб, молочні продукти відбувається кожного дня, дані товари споживаються населенням щодня і вони реалізуються швидко. Власник закуповує товар у посередників і самостійно на оптових базах. Закупка товарів відбувається не великими партіями. Зберігається товару відбувається в торговій залі, на стелажах,гірках, в холодильниках тощо. Завдяки тому, що співробітники магазину з усією відповідальністю ставляться до своєї роботи, серйозних порушень і відхилень у роботі підприємства не спостерігається.

Отже, магазин „Ітака” працює на основі свідоцтва про державну реєстрацію. Також власнику виданий торговий патент на право здійснення торгівельної діяльності, діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей. Магазин „Ітака” оснащений таким торговельним обладнанням: гірки, прилавки, столи, холодильні шафи, холодильні прилавки і вітрини, касові апарати, ваги. В магазині для кожної товарної групи застосовується спеціальне обладнання. В магазині немає можливості для самообслуговування (це зумовлено недостатньою площею), покупців обслуговує продавець тому це сповільнює торгівельний процес. Асортимент товару представлений Українськими виробниками.

Управління товарними запасами здійснюється власником магазину, який здійснює закупівлю товарів як самостійно так і у посередників. Зберігання товару відбувається у торговому залі. Основним завданням управління товарними запасами в магазині „Ітака” ПП Сисоєв С.М. недопущення перебоїв у товаропостачанні і уникнути зайвої закупівлі.

1.2.3. Рекомендації щодо покращення діяльності ПП Сисоєв М.С.

Аналізуючи комерційну діяльність можна виокремити позитивні і негативні аспекти комерційної діяльності даного підприємства. До позитивних можна віднести:

- зручне місце розташування магазину (магазин розташований біля Коледжу технологій та дизайну, фабрики „Gloria Jeans”, кварталу Ватутіна, вулиці Горянська);

- відновленість асортименту (в магазин доставляються товари першої необхідності кожного дня, побутова хімія три рази на тиждень, бакалійні товари два рази на тиждень);

- оптимальний рівень цін (в магазині „Ітака” ціни на хліб, молоко та воду газовану нижчі ніж в інших магазинах, це притягує споживачів);

- задовільний зовнішній вигляд магазину (оформлення дверцят і сходинок);

- задовільна ширина асортименту товарів (в магазині представлений асортимент таких груп товарів, як: бакалія, м’ясна продукція, напівфабрикати, хлібобулочні вироби, напої, побутова хімія, дитячі іграшки, друкована продукція);

- наявність автомобільної стоянки (це дуже зручно для постачальників та клієнтів даного магазину);

- надійна співпраця з виробниками товарів;

Загалом, щодо досліджуваного підприємства, то слід сказати про те, що магазин „Ітака ” не є еталоном сучасної торгівлі, як і кожне підприємство, воно має певні недоліки, такі як:

- наявність перерви під час торгівельного процесу є незручною для клієнтів магазину;

- відсутність самообслуговування (сповільнює процес обслуговування);

- повільний розрахунки з покупцями за рахунок відсутності електронної обчислювальної техніки;

- відсутність розрахунку суми товарних запасів в магазині;

- недостатня глибина наявного асортименту;

- відсутність складського приміщення;

- недостатність торгівельної площі (в магазині мало простору за рахунок того, що на проході стоять ящики з продуктами та паки з водою);

- відсутність інформаційної реклами про магазин.

З метою удосконалення діяльності, підприємства можна рекомендувати:

- розповсюдити інформації про дане підприємство дати оголошення у безкоштовні рекламні об’яви. Це дозволить підприємству знайти нових покупців та нових постачальників;

- покращити оформлення торгівельного місця (приверне увагу сторонніх покупців, а це покращить торгівельний процес);

- для швидкого розрахунку з покупцями необхідно застосувати електрону обчислювальну техніку, це прискорить обслуговування. Технічні засоби для внутрішньо магазинних коштують недешево, але в цей час на ринку є різні типи і моделі таких засобів, які відповідають вимогам і можливостям різних за розміром організацій. Малим підприємствам надається альтернативна можливість орендувати відповідну апаратуру;

- розрахунок суми товарних запасів у цілому можна здійснювати на підприємстві та в розрізі окремих груп товарів проводити шляхом множення нормативу запасів товарів поточного зберігання в днях обороту на одноденний обсяг реалізації товарів у плановому періоді плюс сума запасів товарів сезонного зберігання та дострокового завозу, плюс сума запасів товарів цільового призначення. Ефективність розробленого плану формування товарних запасів оцінюється за допомогою системи показників ефективності. При суттєвому зниженні показників ефективності використання товарних запасів на підприємстві ПП Сисоєв С.М. магазин „Ітака” у плановому періоді в розрахунки обсягу товарних запасів вносити потрібні корективи;

- продаж за каталогом та введення нових товарних груп, що дозволить привабити нових клієнтів до даного магазину;

- впровадити нові товарні групи, це приверне споживачів;

- впровадити нові види діяльності, а саме: надання додаткових послуг з роздрукування та ксерокопії тексту; закупівля товару (картопля, цибуля, буряк, капуста, помідори, огірки, морква та ін.) восени у населення, та реалізація його; впровадити автомагазин – виїзд на сусідні вулиці де багато пенсіонерів (цим магазин отримає нових споживачів та постійних покупців);

- розмістити ціни на всі товари доступно для покупців та змінити методи розміщення товарів на стелажах, що призведе до полегшення (покращення) торгівельного процесу;

- змінити графік роботи магазину для задоволення потреб споживачів

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Задача 1. Прийняття виробничих рішень

На основі вихідних даних свого варіанту необхідно:

Побудувати матрицю окупності.
Для верхніх двох альтернатив таблиці окупності:
- прийняти рішення в умовах повної визначеності;
- прийняти рішення в умовах повної невизначеності;
- прийняти рішення в умовах ризику при вірогідності великого попиту 70%;
- визначити межі вірогідності великого попиту при яких буде кращою кожна альтернатива.
Прийняти рішення щодо розвитку виробництва на наступний плановий період в умовах ризику і вірогідності великого попиту 70% при наявності можливості уточнення альтернативи.

Альтернатива	Попит	Прибутковість
1.Не розширювати виробництво	Малий	70
1.Не розширювати виробництво	Великий	70
2. Розширювати виробництво	Малий	50
2. Розширювати виробництво	Великий	140
3. Працювати позаурочно	Малий	–
3. Працювати позаурочно	Великий	105
4. Здавати в оренду	Малий	110
4. Здавати в оренду	Великий	–

1).

Альтернатива	Прибуток
Альтернатива	Малий	Великий
1	70	70
2	50	140

2). А). Якщо нам відомо, що попит буде малий, приймаємо рішення не розширювати виробництво, адже це забезпечить прибуток у розмірі 70 млн. грн. Але коли відомо, що попит буде великим, то приймаємо рішення про розширення виробництва, що забезпечить прибуток у розмірі 70 млн. грн.

Б). 1. Песимістичний метод. Сутність цього метода в тому, щоб знайти максимальне значення з усіх песимістичних варіантів. Максимумом з усіх песимістичних варіантів буде рішення не розширювати виробництво, що забезпечить прибуток у розмірі 70 млн. грн.

2. Оптимістичний підхід. Згідно ньому ми маємо знайти максимум з усіх оптимістичних варіантів. В нашому випадку це варіант розширити виробництво, що забезпечить прибуток у розмірі 140 млн. грн.

3. Оптимальний коефіцієнт. Визначається для кожного варіанту окремо, при цьому особа, яка приймає рішення вважає себе на 50% песимістом і на 50% оптимістом. Для цього методу треба провести розрахунок:

Позначимо песимістичний підхід max (min

), а оптимістичний як max (max

) і проведемо розрахунок згідно формули:

Отже, маємо прийняти рішення про розширення виробництва.

В). Запишемо вірогідність великого попиту у вигляді коефіцієнта:

70% = 0,7 і розраховуємо можливий прибуток:

Отже, приймаємо рішення про розширення виробництва, що принесе прибуток, у розмірі 113 млн. грн.

Г). Для розрахунку треба розв’язати рівняння:

1).

2).

3).

4).

Отже, ймовірність високого попиту дорівнює 0,22, тобто 22%, приймаємо рішення не розширювати виробництво, що принесе прибуток у розмірі 70 млн.грн.

3). Прийняти рішення в умовах ризику: при можливості уточнення альтернатив.

Спочатку нам треба побудувати дерево рішень:

Мал.

Хрестиком відмічаємо гірші альтернативи.

Далі розраховуємо рівні очікуваного прибутку:

П_{не розш.}= 0,3*70 + 0,7*105=94.5 млн. грн.

П_розш.= 0,7*140 + 0,3*110=131 млн. грн .

Приймаємо рішення розширювати виробництво, тому що це принесе підприємству прибуток у розмірі 131 млн. грн.

2.2 Задача 2 Розміщення потужностей і обладнання

За приведеними даними варіанту здійснити балансування автоматизованої технології лінії. Для цього необхідно:

1. Скласти діаграму передування.

2. Визначити тривалість технологічного циклу для отримання заданого рівня випуску (одиниць продукції за день).

3. Визначити мінімальне число робочих місць.

4. Розподілити задачі за робочими місцями.

Задача	Наступна задача	Час виконання задачі, хвилин/задачу
A	B	0,4
B	E	0,6
C	D	0,3
D	F	0,2
E	F	0,3
F	G	0,8
G	H	1,0
H	Кінець	0,2

ОВ = 400 шт.

1). Діаграма передування:

2). Тривалість технологічного циклу визначається за формулою:

1.

3). Мінімальне число робочих місць визначається за формулою:

4). Здійснимо балансування робочих місць:

Робоче місце	Час перебування, хв.	Можливі варіанти	Допустимі варіанти	Вибрані варіанти	Простой робочого місця
1	1,2	А, С	А, С	С (0,3)	-
	0,9	А, D	D	D (0,4)	-
	0,5	A	-	-	0,5
2	1,2	A	A	A (1,0)	-
2	0,2	B	B	B (0,2)	-
3	1,2	E	E	E (0,2)	-
	1,0	F	F	F (0,8)	-
	0,2	G	-	-	0,2
4	1,2	G	G	G (0,6)	-
	0,6	H	H	H (0,3)	-
	0,3	-	-	-	0,3

Сумарний простой робочих місць склав 1,0 хв.

1 2

скачати