1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Ім'я файлу: Брижаха Ю.М..docx
Розширення: docx
Розмір: 516кб.
Дата: 25.11.2021
скачати

Визначення поняття «управління конкурентоспроможністю підприємства»

Автор

Визначення

М.М. Галелюк

[8]

Конкретна функція менеджменту, що реалізується через здійснення загальних функцій з метою підтримання та підвищення конкурентоспроможності підприємства та його товарів, що є складовими єдиної системи.

О.Є. Кузьмін

[22]

Сукупність важелів і способів впливу на сфери створення й реалізації конкурентоспроможних товарів, цілі та відповідальність суб’єктів господарювання, що реалізуються за допомогою сукупності управлінських засобів.

Л.В. Балабанова

[5]

Сукупність управлінських дій, спрямованих на дослідження діяльності активних і потенційних конкурентів, їхніх сильних і слабких сторін, а також розробку конкурентних стратегій, що забезпечують формування й підтримку довгострокових конкурентних переваг.

Г.С. Бондаренко

[6]

Систематичний, планомірний і цілеспрямований вплив на систему конкурентоспроможності з метою збереження її стійкості чи переведення з одного стану в інший за допомогою необхідних і достатніх способів і засобів впливу.

Р.Є. Мансуров

[31]

Діяльність, спрямована на формування низки управлінських рішень, які, відповідно, повинні бути спрямовані на протистояння можливим зовнішнім впливам для досягнення лідерства відповідно до поставлених стратегічних завдань.

О.Є. Кузьмін, Н.І. Горбаль

[6, 131]

Аспекти виконання загальних функцій управління, які визначають політику у сфері створення та реалізації конкурентоспроможних товарів, цілі і відповідальність у даній сфері діяльності, що реалізуються за допомогою таких засобів, як планування конкурентоспроможності, оперативне управління нею, її забезпечення й підвищення в рамках певної системи конкурентоспроможності.

І.О. Піддубний, А.І. Піддубна

[7, 58]

Напрям менеджменту, спрямований на формування, розвиток і реалізацію конкурентних переваг і забезпечення життєдіяльності цього суб’єкта економічної діяльності.


Реалізація функцій управління конкурентоспроможністю підприємства у їх взаємозв’язку формує цикл управління конкурентоспроможністю (рис. 1.6.).



Рис. 1.6. Система управління конкурентоспроможністю підприємства [54]
Складність процесу управління конкурентоспроможністю підприємства зумовлює необхідність використання глибинних наукових підходів (табл. 1.3 та 1.4).

Зазначені підходи управління конкурентоспроможністю підприємства не розглядають два важливих аспекти діяльності підприємства: ресурси та виробничо-збутову діяльність організації.

На нашу думку, взявши за основу ці елементи, можна виділити додаткові підходи до управління конкурентоспроможністю підприємства:

виробничо-збутовий – посилення уваги управлінського апарату підприємства до ланцюга виробник-продукція-споживач, а саме – вдосконалення аспектів виробництва продукції та забезпечення ефективних ліній збуту;

ресурсний – увага керівництва підприємства зосереджується на раціоналізації процесу забезпечення ресурсами кожного з етапів виробничої системи вхід-процес-вихід. Необхідним є: розрахунок мінімального обсягу ресурсів, який забезпечить максимальний обсяг виробленої продукції; рівень ресурсозабезпечення підприємства.

Таблиця 1.3

Класичні наукові підходи до управління конкурентоспроможністю підприємства [51]

Науковий підхід

Характеристика наукового підходу

Системний

Методологія дослідження об’єктів проводиться через призму систем. Система за даним підходом складається з двох складових:

1) первинно-зовнішнє середовище (вхід і вихід системи, зв’язок із зовнішнім середовищем, зворотній зв’язок;

2) вторинно-внутрішня структура (сукупність взаємозалежних компонентів, які забезпечують вплив суб’єкта управління на об’єкт, переробку входу у вихід та досягнення цілей системи).

Процесний

Підхід розглядає загальні функції управління як взаємозалежні. Процес управління є ланцюгом безперервних дій зі стратегічного маркетингу, планування, організації процесів, обліку та контролю, мотивації та регулювання.

Ситуаційний

Спирається на альтернативність досягнення однієї і тієї самої цілі під час прийняття або реалізації управлінського рішення, обліку невизначених обставин. Даний підхід концентрується на тому, що використання тих чи інших параметрів та методів управління визначається конкретною ситуацією в конкретному місці і в конкретний час



Управління конкурентоспроможністю підприємства, ми розглядаємо як зовнішню (ринкову) форму прояву ефективно-діючої системи управління внутрішньо організаційними процесами виробництва. Відповідно підходи до управління конкурентоспроможністю підприємства є конкретизацією відповідних підходів до управління підприємством на рівні випуску товарної продукції, яка на ринку формально засвідчує свої споживчі характеристики під час акту продажу - купівлі. Коротко зупинимося на підходах до управління підприємством, завдяки яким його керівництво може забезпечувати бажаний рівень конкурентоспроможності.
Таблиця 1.4

Специфічні наукові підходи до управління конкурентоспроможністю підприємства [46]

Науковий підхід

Характеристика наукового підходу

Логічний

Основним засобом є принципи діалектної та формальної логіки. Методологічні принципи діалектичної логіки: принцип об’єктивності розгляду об’єкта; принцип багатостороннього розгляду об’єкта; принцип історизму. Методологічні принципи формальної логіки: принцип тотожності; принцип не протиріччя; принцип виключеного третього; принцип достатнього обґрунтування

Маркетинговий

Орієнтація управлінської системи на споживача при рішенні будь-яких задач.

Інноваційний

Орієнтація розвитку підприємства на активізацію інноваційної діяльності.

Комплексний

Обов’язковим є врахування технічних, екологічних, економічних, організаційних, соціальних, психологічних аспектів управління конкурентоспроможністю та їхні взаємозв’язки.

Глобальний

Забезпечення конкурентоспроможності великих об’єктів повинна бути глобальною системою, а не на рівні місцезнаходження об’єкта, що аналізується.

Інтеграційний

Передбачає посилення співпраці суб’єктів управління, їхнє об’єднання, поглиблення взаємозв’язку та взаємодії між компонентами системи управління.

Функціональний

Потреба розглядається як сукупність функцій, які треба виконати для задоволення потреби. Ланцюг розвитку об’єкта: потреби-функції-показники майбутнього об’єкта-зміни структури системи. Головним інструментом, який використовується, є функціонально-вартісний аналіз.

Структурний

Визначення значущості, пріоритетів серед факторів, методів, принципів та інших інструментів у їхній сукупності з метою встановлення раціональності співвідношення та підвищення обґрунтування розподілу ресурсів на основі ранжування

Нормативний

Встановлення нормативів конкурентоспроможності.

Логістичний

Оптимізація та раціоналізація економічних потоків підприємства.



В управлінні підприємством найбільш важливими та актуальними в сучасних умовах є наступні підходи щодо його здійснення, а саме: системний, синергетичний, цільовий, процесний, ситуаційний, рефлексивний.

Згідно системного підходу підприємство розглядається як система (підсистема) управління та система процесів (основних, допоміжних) постійно взаємодіюча із зовнішнім середовищем функціонування підприємства. Для ефективного функціонування підприємству, як правило, необхідні такі підсистеми, як закупки, виробництво, продажі, фінанси тощо.

Розглядаючи підприємство як відкриту систему, ми вивчаємо його в нерозривному зв’язку із зовнішнім середовищем функціонування. Зовнішнє середовище підприємства характеризується невизначеністю, складністю та динамічністю і є сукупністю змінних, які знаходяться за його межами і не є сферою безпосереднього впливу з боку його менеджменту.

Характерною рисою системного підходу є визнання факторів зовнішнього середовища та відповідно визнання того, що успіх підприємства залежить не тільки від його зусиль, але й від комбінації та характеру впливу факторів зовнішнього середовища.

Синергетичний підхід науковці розглядають як розвиток системного підходу стосовно складних систем [1, с. 76-79]. На їхню думку, врахування синергетичних закономірностей дозволяє замінити традиційні уявлення про управління, згідно яких ефект від управлінського впливу однозначно і лінійно залежить від величини зусиль (більше зусиль - більший результат). З точки зору управлінської діяльності найбільш важливі та можуть бути корисними такі закономірності їх розвитку: розвиток складних підприємств доцільно здійснювати на основі виявлення їх власних тенденцій розвитку та використання останніх для досягнення поставлених цілей; в періоди нестабільності навіть незначні управлінські впливи можуть суттєво впливати на розвиток усього підприємства. Тобто ефективне управління складно організованими підприємствами можливе лише при здійснені управлінського впливу, узгодженого з сутністю їх внутрішніх тенденцій.

Цільовий підхід ґрунтується на баченні, формулюванні місії та трансформації їх в систему стратегічних, тактичних й оперативних цілей і задач, взаємопов’язаних за ресурсами, термінами і виконавцями. Концепція управління за цілями ґрунтується на двох передумовах: по-перше, на розумінні того, що головним призначенням менеджера є раціоналізація господарських операцій. По-друге, на ідеї двоїстості завдань управління: з одного боку, менеджери завжди повинні турбуватися про економічні результати, а з іншого - думати про довгострокові наслідки рішень, які приймаються, оскільки гонитва за сьогоденною вигодою може підірвати позиції фірми в майбутньому. Звідси, центральною проблемою є з’ясування того, яким чином управляти бізнесом, щоб прагнути не стільки до постійної максимізації прибутку (наявність прибутку є показником конкурентоспроможності підприємства на ринку) скільки до одночасного його забезпечення та довгострокового успіху компанії. Тому завдання раціонального керівника полягає у збалансованості різноманітних цілей підприємства. Виходячи з даної концепції можна зробити висновок, що управління підприємством повинне розпочинатися з виробки цілей і потім переходити до формування процесу їх досягнення на основі певного кола повноважень і обов’язків керівників усіх рівнів.

Цільовий підхід забезпечує єдиний напрямок в діяльності системи управління підприємством, ефективне використання ресурсів на шляху досягнення поставлених цілей. Будь яка управлінська діяльність розпочинається з цілепокладання і переходить до визначення шляхів досягнення цілей. Уся діяльність системи управління підприємством, його структурних підрозділів і окремих осіб повинна сприяти досягненню цілей.

Під процесним підходом до управління діяльністю підприємства, який є певною мірою складовою системного підходу, розуміється орієнтація діяльності підприємства на бізнес-процеси, а системи управління спрямовані на управління як кожним бізнес-процесом окремо, так і всіма бізнес процесами. На думку дослідників конкурентоспроможності підприємств доцільність використання процесного підходу до управління конкурентоспроможністю підприємства зводиться до наступного.

По-перше, всі підсистеми підприємства можуть бути відображені на рівні окремих процесів.

По-друге, споживча вартість продукції яку виробляє підприємство, створюється саме в процесах, де по суті і формується (створюється) конкурентоспроможність як окремої продукції, так і підприємства в цілому.

По третє, саме процеси перетворення вхідних ресурсів у продукцію є основою конкурентоспроможності підприємства.

По-четверте, аналіз окремих виробничих процесів дозволяє виявити й проаналізувати проблеми у забезпеченні конкурентоспроможності як продукції так і підприємства в цілому [2, с. 42-43].

Перевагою процесного підходу до управління підприємством є можливість за його допомогою здійснювати постійний контроль над зв’язками окремих процесів та їх взаємодією в межах системи процесів.

Ситуаційний підхід виник як відповідь на питання: яка зі змінних організації або її оточення є основною, особливо важливою? [5, с. 18-20].

Відповідно до цього підходу не існує якийсь один, кращий з усіх способів управління підприємством. Різноманітність факторів як на підприємстві, так і в навколишньому середовищі свідчить про дію «закону ситуації». Керівник повинен мати знання, що б йому давали змогу приймати рішення, виходячи з конкретної ситуації. Ситуаційний підхід - це скоріше спосіб мислення, який стосується організаційних проблем та їх рішень. Мистецтво управління полягає в тому, щоб знайти найбільш значущі змінні у даній конкретній ситуації і вибрати, розробити способи, використання яких вплинуло б на ефективність досягнення цілей підприємства.

Рефлексивний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства передбачає цілеспрямовану організацію рефлексивних впливів, спрямованих на об’єкт управління з метою посилення конкурентного становища підприємства на ринку. Рефлексивний вплив - це такий інформаційний вплив в якому враховується рефлексія прийняття рішення суб’єктом, на якого він спрямований [6, с. 76-81, 91-98, 127].

Управління є безперервним процесом пошуку та вирішення реальних і потенційних проблем, що є перепонами ефективного функціонування та розвитку підприємства, виявлення нових перспектив і можливостей. Компетентність будь-якого керівника визначається його здатністю приймати адекватні проблемі рішення та організовувати їх реалізацію.

Отже, економічні зміни сьогодення створюють об’єктивні умови для визначення підходів управління конкурентоспроможністю підприємства. Правильна ідентифікація основної «відправної точки» для управління конкурентоспроможністю підприємства дає змогу підприємству сформувати управлінські завдання, прийняти управлінські рішення, розробити заходи розвитку конкурентних переваг та адаптувати підприємство до нестабільних умов господарювання.

Тому запропоновано нові підходи, що дозволять зосередити увагу управлінського апарату на двох визначальних факторах забезпечення конкурентних позицій підприємства: забезпечити максимальний випуск високоякісної продукції при мінімальному використанні ресурсів підприємства та забезпечити ефективну систему збуту продукції.

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНИЙ СТАН УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТО-СПРОМОЖНІСТЮ ТОВ «Ашан Гіпермаркет Україна»

2.1. Діагностика ТОВ «Ашан Гіпермаркет Україна» як соціально-економічної системи

Україна стала дванадцятою країною, де французька торговельна мережа «Auchan Group» відкрила свої гіпермаркети. Управління всією діяльністю «Ашан» в Україні покладено на компанію «Ашан Україна Гіпермаркет», яка в свою чергу, має у своєму складі ряд структурних підрозділів, серед яких, консалтингові, фінансові та будівельні компанії. Станом на жовтень 2018 року в Україні функціонує 11 гіпермаркетів мережі.

6 березня 2007 року було офіційно оголошено про відкриття представництва Ашан в Україні . Відкриття першого гіпермаркету відбулося 29 березня 2008 року у Києві, другого — 12 грудня 2008 року у місті Донецьк Донецької області.

25 серпня 2009 року, компанією Ашан був підписаний договір про оренду на 20 років торгових площ в КиєвіКривому Розі, Запоріжжі, і Сімферополі, звільнених після відходу з ринку українського підрозділу російської мережі гіпермаркетів «О'кей». Всі чотири гіпермаркети відкрилися до кінця 2009 року. Таким чином, до початку 2010 року число магазинів мережі в Україні доросло до семи. Фахівці прогнозували, що такий ривок дозволить мережі мінімум втричі зміцнити свої позиції на українському ринку.

20 червня 2018 року торговельна мережа «Ашан-Україна» підписала угоду з українським дистриб'ютором «Караван» з викупу його активів.

5 вересня 2018 року «Ашан-Україна» завершив проект викупу компанії, завдяки отриманому дозволу на концентрацію від Антимонопольного комітету України. Компанія поступово впроваджує в колишніх магазинах «Караван» свій комерційний проект і інші напрямки в рамках своєї нової концепції розвитку.

«Ашан» тісно співпрацює з українським рітейлером «Фуршет». В 2010 році компанії «Ашан» і «Фуршет» працюють над створенням загальної логістичної мережі.

В жовтні 2018 року «Ашан Рітейл Україна» продав свою долю в мережі «Фуршет» (20 % акцій, якими володів з 2007 року). Покупцем виступила інвестиційна компанія VI2-Partners (угода проведена керуючим партнером VI2-Partners Олексієм Чернишовим). Вартість угоди не оприлюднена.

У керівництво «Фуршету» був введений президент «Ашан» по Східній Європі Жан Майї. На цій основі було створено два неназваних спільних підприємства, перше з яких буде займатися розвитком «Ашан», а друге — розвитком мережі ТРЦ. Наприкінці 2009 року в обох мережах була запущена нова власна торгова марка «Ашан Pu».

ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет» – французька мережа супермаркетів та гіпермаркетів, представлена в багатьох країнах світу. Штаб-квартира знаходиться в місті Лілль (Франція) Концепція ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет» - покращувати купівельну спроможність та якість життя все більшої кількості клієнтів і робити це за допомогою відповідальних, професійних, захоплених своєю справою, цінних та гідних поваги співробітників.

Основний принцип - продавати максимально швидко максимально велику кількість якісних товарів за максимально низькими цінами максимально великому числу покупців. Компанія ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет» прийшла на український ринок, вже освоєний конкурентами. Тим не менш, за даними опитування GT Partners Ukraine, проведеного в 2018 р., торгова мережа швидко вийшла на лідерські позиції, посівши у споживчих рейтингах четверте місце після АТБ-Маркет, Фоззі-Фуд (ТМ «Сільпо»), Метро Кеш енд Кері Україна [26].

Відкриття торгових центрів у містах України забезпечує приплив додаткових коштів у вигляді податкових надходжень до бюджету регіонів, дозволяє створювати робочі місця, розвиває мережі місцевих виробників і постачальників товарів. До 80% продаваних товарів виробляється в Україні.

Кадрова політика «АШАН» дає можливість співробітникам компанії придбати унікальний досвід роботи за європейськими стандартами організації роздрібної торгівлі і відкриває широку перспективу для кар'єрного зростання.

АШАН це найнижчі ціни на весь асортимент магазину. Він представлений -  Києві,  Кривому Розі,  Запоріжжі,  Львові,  Одесі.

Вхід до магазину є вільним для всіх. АШАН не робить реклами, вважаючи за краще вкласти ці кошти в збереження максимально низьких цін. «Наша найкраща реклама - це наші низькі ціни на весь асортимент».

АШАН пропонує своїм клієнтам надзвичайно широкий вибір:

Продуктів харчування, серед яких: свіже спечений гарячий хліб з хрусткою скоринкою, традиційні пиріжки, широкий асортимент риби українських, балтійських, французьких виробників тощо. В цілому, це - якісні свіжі продукти, що відповідають найвищим санітарним вимогам.

Товарів для дому, меблів полегшеної конструкції, диванів, широкий асортимент побутової техніки: чайники, мікрохвильові печі, холодильники тощо.

Товарів для відпочинку, комп’ютерів та телевізорів від найпростіших до найсучасніших, а також широкий вибір книжок та іграшок для ваших діточок.

Одягу для всієї родини та на будь-який гаманець.

Сезонних товарів, товарів для дачі та відпочинку на відкритому повітрі, святкових товарів, що стануть Вам у нагоді під час щорічних свят.

Головна мета АШАН в Україні – відкрити свої концептуально нові магазини в усіх регіонах країни, надаючи при цьому якісний товар для споживачів середнього класу.

ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет» приділяє велику увагу безпеці і якості своєї власної продукції та продукції постачальників. Тим самим товар відповідає вимогам покупців і викликає їх довіру (рис. 2.1.).




Рис. 2.1. Цінності компанії ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет»
Вищим органом управління компанією в Україні є Дирекція ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет», яка включає в себе вісім директорів.

До основних функцій Дирекції ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет» відносяться наступні: створення довгострокового стратегічного плану і його затвердження; схвалення ключових стратегічних та операційних рішень; звітність поточної діяльності компанії; оцінка результатів діяльності вищих менеджерів; розробка внутрішніх регламентів; вирішення питань у галузі аудиту, екології, безпеки і т.д.

Основною метою компанiї є збереження та розширення лiдерської позицiї в агроiндустрiальному секторi України, шляхом посилення своїх позицiй як провiдна українська компанiя, що виробляє м’ясо птицi, та шляхом розвитку дiяльностi по вирощуванню зернових.

У публічному акціонерному товаристві сформовано дворівневу централізовану вертикальну систему управління:

I рівень - Загальних Зборі Акціонерів, яким належить прийняття важливих рішень. Наприклад затвердження необхідних структурних змін та відновлення Наглядової ради товариства.

II рівень - Правління ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет». До його функцій належить виконання доручень та наказів, прийнятих на Загальних Зборах Акціонерів;

управління підприємством ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет», за допомогою Апарату управління.

Кожному Заступнику Голови Правління підпорядковується відповідний підрозділ та департамент, де виконуються доручення та накази. А самі Заступники підпорядковуються Голові Правління.

Виходячи з цього можна зобразити організаційну структуру підприємства (рис.А.1 у додатку А).

У наступній таблиці 2.1. наведемо характеристику функціональних та лінійних рівнів управління на ТОВ «Ашан Україна гіпермаркет» на 2018 р.

Таблиця 2.1

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

скачати

© Усі права захищені
написати до нас