Пневмораспыление
Эмаль наносят в 1-2 слоя. Диаметр сопла 1,4-1,7 мм, рабочее давление 2-5 атм, рабочая вязкость 20-22 с.
Толщина высушенного однослойного покрытия – 15-20 мкм. Для получения более долговечного защитного покрытия рекомендуется наносить эмаль в два слоя. Допускается нанесение методом «мокрый по мокрому» (промежуточная сушка 5-10 минут).
Работы следует проводить в специальных окрасочных камерах. В случае окрашивания на открытом воздухе работы проводить в сухую, безветренную погоду. Полное формирование покрытия и ввод изделия в эксплуатацию после горячей сушки – через 2-3 суток; после естественной сушки – через 5-7 суток.
Расход
Готовой смеси на однослойное покрытие до 150 г/м2 без учета потерь. Зависит от цвета эмали,
подготовки поверхности, применяемого оборудования, квалификации работника и других факторов.
Транспортировка и хранение
Эмаль хранят в плотно закрытой таре, предохраняя от влаги и прямых
солнечных лучей, вдали от источников воспламенения, тепла, искр, открытого огня.
Более подробная информация по обращению эмали – в паспорте безопасности.
Гарантийный срок
12 месяцев с даты изготовления в невскрытой заводской таре (при соблюдении
условий транспортирования и хранения).
МЕРЫ ПРЕДОСТОРОЖНОСТИ
Готовый к употреблению материал содержит изоцианаты. Может вызвать на коже и в дыхательных путях раздражение и аллергические реакции. Избегать вдыхания паров. К работе не допускать аллергиков и лиц, склонных к заболеваниям дыхательных путей. Окрасочные работы
проводить при наличии местной и общей вентиляции. При недостаточной вентиляции использовать
респиратор. При вдыхании – свежий воздух и покой. При наличии симптомов астмы или затрудненного дыхания обратиться за медицинской помощью.
Держать в плотно закрытой таре. Беречь от источников воспламенения, тепла, искр, открытого огня, статического электричества. Не курить. Использовать нитриловые перчатки. Использовать взрывобезопасное оборудование, освещение, искробезопасный инструмент. Тушить распыленной водой, воздушно-механической пеной, порошками. При попадании на кожу и (или) волосы немедленно снять всю загрязненную одежду, загрязненные участки кожи (волос)
промыть водой с мылом.
БЕРЕЧЬ ОТ ДЕТЕЙ.
БЕРЕЧЬ ОТ ОГНЯ.
2.2.5. Технічні характеристики антикорозійного покриття тип №3.
Проблема улаштування антикорозійного захисту сталевої конструкцій без повної очистки поверхні від іржі та за наявності вологи на ній вирішується з використання поліуретанової просочувальної композиції «Моноліт.3.ПУ.ПГ3-02» (ТУ У 24.1-16282377-009:2007), яка вміщує інгібітор корозії. Цей склад поглинає вологу з поверхні і просочує парове середовище шару іржі, після чого полімеризується, утворюючи водонепроникний полімер мінеральний композит, в якому просочений наскрізь тонкий шар іржі стає мінеральним наповнювачем
полімеру.
В функції високо проникливого полімеру входить «здатність» не тільки «добратись» до поверхні металу та «приклеїтись» до неї досить міцно, але і «приклеїти» до себе.
Очистку поверхні сталевої арматури від іржі, бруду здійснюють металевою щіткою, абразивним інструментом, макловицею до стадії 2 - 4 (за класифікацією СНиП 2.03.11-85, ТОСТ 9.402-80), що допускає наявність шару іржі товщиною
менше 1 мм.
Після цих робіт оглядають поверхню з метою уточнення витрат та порядку використання комплекту матеріалів «Моноліт.КМТ».
Для антикорозійного захисту сталевих конструкцій використовують композицію «Моноліт.3.ПУ.ПГ3-02-2» за таким складом:
МБ.З.ПУ.ПГ3-02 1 об.ч.
МА.З.ПУ.ПГ3-02 1 об.ч.
МК.З.ПУ.ПГ3-02 1 об.ч.
наповнювач МНН.З.С 2,5 об. насипних (1 об. фізична).
Композиція постачається у вигляді двох рідких розчинів:
МБ.З.ПУ.ПГЗ-02
(МА + МК).3.ПУ.ПГ3-02,
та мінерального наповнювача МНН.3.С.
Порядок приготування складу: спочатку змішують рідкі розчини МБ та (МА + МК), а потім засипають у витратну ємність наповнювач МНН малими порціями з перемішуванням.
Технологічна життєздатність складу - 1 година.
Категорично не допускається потрапляння води у витратну ємність із складом в ній.
Склад наносять на поверхню конструкції щіткою чи флейцем шаром товщиною 0,3 мм. Слід зауважити, що рідка частина композиції із інгібітором корозії просочить поровий шар іржі, а наповнювач разом із в’яжучими компонентами створить захисний шар, який протягом 4-24 годин буде відігравати ще і роль адгезійного шару.
Є1
2.3. Усунення дефектів покриття.
2.3.1. Пошкодження окремих шарів системи покриття: - «зашкурити» або зашліфувати пошкоджені ділянки, промити їх водою. Після висихання поверхні нанести покриття відповідно до системи фарбування.
Обов'язково дотримуватись міжшарового інтервалу нанесення покриттів. При перевищенні максимального міжшарового інтервалу, поверхні необхідно надати потрібну шорсткість для забезпечення достатньої міжшарової адгезії.
2.3.2. Пошкодження до основи (до сталі):
- видалити іржу, неміцні покриття та інші забруднення шляхом механічного шліфуванням згідно з ISO 8501-2, промиванням водою і/або розчинником. Згладити кромки і надати шорсткість на перехідній ділянці неушкодженого покриття.
3. Вимоги до якості та приймання робіт.
3.1. Загальні положення.
3.1.1. Виробничий контроль якості робіт повинен здійснюватися на всіх етапах підготовки і виконання робіт.
3.1.2. При вхідному контролі перевіряють наявність і укомплектованість робочої документації, відповідність матеріалів. Виконують огляд технологічного устаткування та захисних покриттів будівельних конструкцій.
3.1.3. При операційному контролі перевіряють: підготовку поверхні, дотримання умов виконання робіт (температуру та вологість навколишнього середовища і поверхонь), товщину окремих шарів і загальну товщину фінішного захисного покриття, повноту заповнення швів, час витримування окремих шарів і фінішного захисного покриття.
3.1.4. При приймальному контролі виконаних покриттів перевіряють: їх цілісність, їх зчеплення з поверхнею, їх товщину, герметичність шарів, повноту заповнення, рівність покриттів. За необхідності допускається розкриття захисних покриттів, про що робиться відповідний запис у журналі виконання робіт.
3.1.5. Результати виробничого контролю якості робіт повинні заноситися до журналу виконання робіт.
3.1.6. Після закінчення проміжних видів робіт повинен здійснюватися їх огляд. До закінчених проміжних видів робіт відносять: основу, яка підготовлена під виконання подальших робіт; непроникний шар захисного покриття.
3.1.7. Результати огляду проміжних видів робіт оформлюють у вигляді акта, форма якого наведена в ДБН А.3.1-5:2016.
3.1.8. Після закінчення всіх робіт проводять огляд і приймання робіт з оформленням відповідного акта.
3.1.9. Контроль і оцінку якості робіт виконують відповідно до вимог нормативних документів.
3.2. Вхідний контроль.
3.2.1. Даний контроль проводиться з метою виявлення відхилень від вимог проекту і відповідних стандартів. Вхідний контроль здійснюється шляхом перевірки зовнішнім оглядом і вимірами, а також контрольним випробуванням у випадках сумнівів у правильності характеристик або відсутності необхідних даних у сертифікатах і паспортах заводів-виробників. Результати вхідного контролю оформляються Актом.
3.2.2. При вхідному контролі слід перевіряти відповідність матеріалів і виробів, що постачаються на об'єкт діючим стандартам, технічним умовам і іншим, документам і вимогам. За відсутності сертифікатів, якість виробів і матеріалів повинна бути підтверджена результатами лабораторних випробувань.
Кількість виробів та матеріалів, що підлягають вхідному контролю, повинна відповідати нормам, наведеним у технічних умовах і стандартах.
3.3. Поопераційний та приймальний контроль.
3.3.1. Контроль товщини покриття здійснюють відповідно до ISO 2808, після повного висихання. Виконують по 5 вимірів на кожні 10м2 і в місцях, що викликають сумніви при візуальному огляді.
3.3.2. Товщина сухої плівки менше 80% від номінальної товщини не допускається. Допускається товщина від 80% до 100% номінальної товщини сухої плівки, за умови, що кількість точок з такою товщиною не перевищує 20% від загальної кількості вимірювань на поверхні, яку приймають, а загальна середня товщина дорівнює або перевищує номінальну товщину.
3.3.3. Адгезію покриття, якщо це передбачено проектом або іншими вимогами, контролюють на зразках, які готуються на кожен день фарбування або вибірково безпосередньо на виробах в міру необхідності. Допускається контролювати адгезію методом ґратчастих надрізів з прорізанням антикорозійного шару до поверхні металу. Адгезія вважається задовільною, якщо клас адгезії не вище 1. Також адгезія може визначатися методом відриву, згідно з міжнародним стандартом ISO 4624.
3.3.4. Величина розривної напруги при цьому повинна бути не менше 3 МПа. Після перевірки адгезії пошкоджене покриття після випробувань необхідно відновити за повного схемою.
3.3.5. Постачальник фарби разом з представниками зацікавлених сторін, визначають «Еталонні зони» (згідно з ISO 12944-8) і в присутності зазначених осіб, здійснюють контроль над виконанням повного циклу виконання антикорозійного захисту на цих ділянках. При цьому роботи виконуються на обладнанні виконавця, в аналогічних робочих умовах і матеріалами із загальної поставки. «Еталонні зони» реєструють у формі акта, який підписують всіма зацікавленими сторонами.
3.3.6. Ряд дефектів покриття може бути визначений вже при зовнішньому огляді. Зокрема бульбашки, кратери, пошкодження на поверхні, патьоки, сухе розпилення, апельсинова кірка і т.п. Такі дефекти необхідно виправити.
3.3.7. В не профарбованих місцях необхідно повторно зачистити сталеву поверхню механічним способом до металевого блиску. У місцях пористості необхідно видалити покриття до сталевої основи, видалити пил, при необхідності знежирити і нанести ЛФМ за технологією, що відповідає технології нанесення основного покриття.
3.3.8. Ремонт ЛКП проводять тими ж ЛФМ, якими пофарбовані металеві конструкції.
3.3.9. В зонах усунення дефектів (якщо такі є на конструкції), необхідно повторно провести їх огляд і вимірювання товщини покриття. Товщина покриття в зоні ремонту повинна відповідати проектній товщині системи покриття
3.3.10. Якість виконання робіт забезпечується виконанням вимог до дотримання необхідної технологічної послідовності при виконанні взаємозалежних робіт і технічним контролем за ходом робіт, викладеним у Проекті організації будівництва і проект виконання робіт.
| Етапи робіт | Контрольовані операції | Контроль (метод, обсяг) | Документація |
| Нанесення фарби | Контролювати: - технологію нанесення фарбувальних (антикорозійних) розчинів; - товщину окремих шарів і загальну товщину захисного покриття; - зовнішній вигляд поверхні покриття, міцність зчеплення покриття з поверхнею, що захищається | Візуальний Вимірювальний Те ж | Загальний журнал робіт |
| Приймання виконаних робіт | Перевірити: - зовнішній вигляд покриття; - товщину покриття; - міцність зчеплення покриття | Візуальний Вимірювальний Технічний огляд | Акт приймання виконаних робіт |
| Контрольно-вимірювальний інструмент: вологомір, термометр, товщино мір для лакофарбових покриттів. Операційний контроль здійснюють: майстер (виконроб). Приймальний контроль здійснюють: працівники служби якості, майстер (виконроб), представники технагляду замовника. | |||
4. Техніка безпеки і охорона праці, екологічна і пожежна безпека.
4.1. Загальні вимоги.
4.1.1. У проектно-технологічній документації повинно бути передбачено:
використання колективних і індивідуальних засобів захисту працівників під час приготування і транспортування матеріалів;
недопустимість виконання зварювальних робіт і робіт з використанням відкритого полум’я на технологічних ділянках, де виконуються роботи з пожежонебезпечними матеріалами;
заборона виконання будівельно-монтажних робіт, підіймання і перенесення вантажів кранами над дільницями, де виконуються роботи;
запобігання прориванню на технологічній дільниці ґрунтових, зливових або технологічних вод;
захист навколишнього середовища згідно з ГОСТ 17.2.3.01, ГОСТ17.2.3.02;
збирання та тимчасове зберігання відходів виробництва.
4.1.2. Під час виконання робіт дотримуватись вимог ДБН А 3.2-2-2009, ДНАОП 6.1.00-1.03, ДСП-201 МОЗ України, СН 3086.
4.2. Організація робочих місць.
4.2.1. Робочі місця для проведення робіт з можливим виділенням пожежонебезпечних речовин повинні бути обладнані первинними засобами пожежогасіння згідно з вимогами НАПБ А.01.001, ДБН В. 1.1-7 та НАПБ Б.03.001.
Використання вогнегасників необхідно здійснювати згідно з вимогами НАПБ Б.01.008, НАПБ А.01.001.
4.2.2. Під час виконання робіт усередині технологічних апаратів або закритих приміщеннях робочі місця повинні бути забезпечені вентиляцією (провітрюванням) та місцевим освітленням від електромережі напругою не вище 12 В з арматурою у вибухобезпечному виконанні.
4.2.3. Робочі місця для виконання робіт на висоті повинні бути обладнані засобами підмощування з огорожами і драбинами для піднімання на них відповідно до ДСТУ Б А.3.2-11, ГОСТ 12.4.059, ГОСТ 23407, ГОСТ 24258.
4.2.4. При експлуатації електрообладнання та ручного інструменту на будівельному об’єкті повинні виконуватися всі загальні правила техніки безпеки та спеціальні вимоги, які передбачені правилами безпечної роботи, що вказані у паспорті та інструкції з експлуатації на кожне обладнання та кожну ручну машину.
4.2.5. Усе електроустаткування має бути заземлене за правилами облаштування електроустановок. Електроустаткування і електрична проводка повинні відповідати «Міжгалузевим правилам по охороні праці (правилам безпеки) при експлуатації електроустановок».
4.2.6. Обтиральні кінці, дрантя слід містити в металевому ящику з кришкою. Використані обтиральні кінці і дрантя, із-за можливості їх самозаймання, необхідно у кінці зміни виносити в спеціальне відведене для цього місце, погоджене з охороною.
4.2.7. Працівники повинні використовувати такі засоби індивідуального захисту:
Спецодяг згідно ГОСТ 27575
Пояси запобіжні згідно з ГОСТ 12.4.089
Каски згідно з ГОСТ 12.4.087
Окуляри захисні згідно з ГОСТ 12.4.010
Взуття згідно з ГОСТ 14.4.137
Респіратори згідно з ДСТУ ГОСТ 12.4.041
4.2.8. Основі небезпеки для працівників - падіння з висоти і ураження електричним струмом і можливість отримання опіків від іскор електрозварювання і електроінструментів.
4.2.9. Для суміжних організацій - ураження електричним струмом, падінням матеріалів з висоти і можливість отримання опіків від іскор електрозварювання і
електроінструментів.
4.2.10. Небезпечні зони проведення монтажних робіт огородити сигнальною стрічкою, встановити знаки безпеки, згідно ГОСТ 12.4.036-76 з пояснювальними написами.
4.3. Пожежна безпека.
4.3.1. Застосовувані антикорозійні покриття відносяться до 3 класу небезпечних речовин. їх необхідно зберігати, як паливно-мастильні матеріали, що токсичні для водних організмів, і є подразниками.
4.3.2. До виконання робіт із застосуванням системи антикорозійних матеріалів допускаються особи., які пройшли навчання з питань охорони праці та безпечних методів роботи, інструктаж з техніки безпеки, протипожежного захисту і правил санітарної гігієни, а також медичний огляд. Медичні огляди осіб необхідно проводити в порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України (наказ № 45 від 31.03.94).
4.3.3. Під час нанесення матеріалів системи покриттів утворюються летючі легко займисті речовини. У зв'язку з цим під час нанесення до повного висихання матеріалів забороняється палити і виконувати поблизу вогневі, зварювальні та інші роботи, пов'язані з появою іскри.
4.3.4. Робітники, які виконують роботи по влаштуванню антикорозійного покриття, повинні бути забезпечені спецодягом, респіраторами, захисними окулярами типу ПО-1, рукавичками та взуттям відповідно до діючих нормативних документів та стандартів.
4.3.5. При попаданні покриття на шкіру, його слід змити теплою мильною водою.
4.3.6. Забруднені фарбувальними матеріалами відра, пензлики, одяг, ганчірки тощо - не підлягають очистці, а утилізують в спеціально відведених місцях відповідно до місцевих нормативних документів.
4.3.7. Компоненти емалі, ґрунтовки і розчинників повинні зберігатися в укриттях і на майданчиках, де немає прямого попадання сонячних променів на тару з компонентами.
4.3.8. При появі ознак отруєння (нездужання, сонливість, нудота, запаморочення) роботу необхідно припинити, а потерпілого вивести на свіже повітря і надати відповідну медичну допомогу.
4.3.9. Особи, допущені до експлуатації компресорного обладнання, яке працює під тиском, повинні мати відповідне посвідчення на право роботи з даним видом обладнання.
4.3.10. Працівників, які обслуговують машини та механізми, які створюють шум, що перевищує допустимі санітарні норми (90 дБ), забезпечують навушниками або вкладишами.
4.3.11. Роботи з пожежо- та вибухо- небезпечними матеріалами виконують з дотриманням вимог пожежної безпеки. Робочі місця повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння.
4.3.12. На місцях виконання робіт повинна бути медична аптечка з препаратами для надання першої медичної допомоги.
4.3.13. Гранично допустима концентрація (ГДК) пилу в повітрі робочої зони відповідно до санітарно-гігієнічними вимогами не повинна перевищувати 6 мг/м3.
4.3.14. Виконання антикорозійних робіт потрібно здійснювати з дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню довкілля.
4.3.15. Відходи фарбувальних матеріалів повинні бути утилізовані в спеціально відведених місцях.
4.3.16. На кожні 100 м2 складських приміщень, де зберігаються матеріали, необхідно мати 2 пінних вогнегасника, одну бочку з водою, 2 відра.
4.3.17. Обладнання, що використовується в процесах підготовки, і апарат безповітряного розпилення, який використовується в процесі нанесення, мають пов'язані з ними небезпеки. Обладнання повинно перебувати в справному технічному стані і обслуговуватися тільки кваліфікованим персоналом. Устаткування необхідно використовувати, дотримуючись вказівок і рекомендацій виробника обладнання.
4.3.18. Записи технічного обслуговування повинні постійно вестися для обладнання очистки та безповітряного нанесення
4.4. Екологічна безпека.
4.4.1. Виконання антикорозійних робіт потрібно здійснювати з дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню довкілля. Особливо це важливо при виконанні робіт в умовах населеного пункту і поблизу водойм.
4.4.2. При виконанні антикорозійних робіт поблизу міської забудови необхідно вжити заходів щодо усунення або зменшення впливу шумового, пилового, хімічного та інших забруднень навколишнього середовища.
4.4.3. Відходи абразиву і матеріалів в процесі виконання абразивоструйного очищення необхідно прибирати, очищати і використовувати знову, або вивозити в призначені для цього спеціальні місця утилізації.
4.4.4. Відходи фарбувальних матеріалів повинні бути утилізовані в спеціально відведених місцях.
4.4.5. Не припустиме потрапляння лакофарбових матеріалів на ґрунт, в водойми або ґрунтові води. Слід створити технологічні умови (дотриматися умов зберігання, перевезення і використання матеріалів) для запобігання даного
процесу.
4.4.6. Використовувані матеріали повинні мати сертифікати безпеки (Санітарні паспорти).
4.5. Зберігання та транспортування.
4.5.1. Транспортування фарби здійснюється всіма видами транспорту відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту, в умовах, що забезпечують придатність продукції.
4.5.2. Фарбу слід зберігати в закритих складських приміщеннях при температурі навколишнього середовища від -20° С до + 35° С та відносній вологості не більше 80% відповідно до правил пожежної безпеки.
Гарантійний строк зберігання суміші становить від 1 рік від дня виготовлення.
4.5.3. Стропування складованих матеріалів, що підіймаються вантажопідйомними механізмами, може виконувати маляр, що має відповідне посвідчення.
5. Техніко-економічні показники.
| № п/п | Найменування конструкції | Кількість, м2 | Тип покриття | Метод очистки | Примітки |
| 1 | Фахверкова система | 13249,53 | Тип 1 або 2, тип 3 | Механічне очищ. | Внутрішн. конструкція |
| 2 | Металеві сходи, огородження, технологічні майданчики | 6811,17 | Тип 1 або 2 | Механічне очищ. | Зовнішн. конструкція |
| 3 | Підтримуючий кутик сендвіч-панелі | 976,20 | Тип 1 або 2, тип 3 | Механічне очищ. | Зовнішн. конструкція |
| 4 | Рама «Ашан» | 517,59 | Тип 1 або 2 | Механічне очищ. | Зовнішн. конструкція |
| | Всього: | 21544,49 | | | |
Примітки: в таблиці вказано ЗАГАЛЬНУ площу металевих конструкцій.
Для встановлення ФАКТИЧНОЇ площі, яка потребує фарбування необхідне легальне обстеження контерукцій.
На кожний м.п. елементу який фарбується необхідно 2 м.кв. захисної плівки для захисту поверхні сендвіч-панелей. Плівка кріпиться на клейку стрічку 1.6м.п/1м.кв.
1 2 3