ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
М’язова затока (lacuna musculorum) розташована збоку. Вона обмежована:
- спереду і зверху – пахвинною зв’язкою;
- знизу і ззаду – клубовою кісткою;
- присередньо – клубово-гребінною дугою.
Через м’язову затоку на передню ділянку стегна виходять клубово-поперековий м’яз і стегновий нерв.
Судинна затока (lacuna vasorum) розташована присередньо від м’язової затоки і обмежована:
- спереду і зверху – пахвинною зв’язкою;
- знизу і ззаду – верхньою гілкою лобкової кістки;
- збоку – клубовогребінною дугою;
- присередньо – затоковою зв’язкою (lig. lacunare).
Через судинну затоку проходять стегнові артерія (збоку) і вена (присередньо).
Великий сідничий отвір (foramen ischiadicum majus).
Великий сідничий отвір (foramen ischiadicum majus) обмежений крижово-остьовою зв’язкою і великою сідничою вирізкою.
Малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minus) крижово-горбовою і крижово-остьовою зв’язками, а також малою сідничою вирізкою.
Надгрушоподібний отвір, (foramen suprapiriforme) - частина великого сідничного отвору, яка розташована над грушоподібним м’язом. Через отвір проходять верхні сідничні судини та нерв.
Він утворений:
зверху, верхнім краєм великої сідничної вирізки клубової кістки;
знизу і з боків - фасцією грушоподібного, середнього і малого сідничного м’язів.
Довжина надгрушоподібного каналу складає 4-5 см, ширина 0,5-1 см. Він сполучає порожнину малого таза з фасціально-клітковинними просторами сідничної ділянки.
Підгрушоподібний отвір, (foramen infrapiriforme) – обмежений:
нижнім краєм грушоподібного м’яза, lig. sacrotuberale, та верхнім близнюковим м’язом.
Через грушоподібний отвір із малого таза виходять: сідничний нерв, задній шкірний нерв стегна, нижній сідничний судинно-нервовий пучок (a. glutea inferior, однойменні вени і нерв) та соромітний судинно-нервовий пучок (a. pudenda interna, однойменні вени і n. pudendus).
Затульний канал (canalis obturatorius)
Затульний канал має довжину 2–2,5 см, обмежований:
- зверху затульною борозною лобкової кістки,
- знизу – затульною перетинкою і внутрішнім затульним м’язом.
У каналі проходять затульні кровоносні судини і нерв.
Стегновий трикутник (trigonum femorale)
Стегновий трикутник (trigonum femorale) – трикутник Скарпи, обмежений:
- зверху пахвинною зв’язкою,
- збоку – кравецьким м’язом,
- присередньо – довгим привідним м’язом.
У межах цього трикутника розташовані стегнові артерія і вена, велика підшкірна вена, гілки стегнового нерва, пахвинні лімфатичні вузли.
Привідний канал (canalis adductorius)
Привідний канал - вхідний отвір заховано під кравецьким м`язом.
Нижній - вихідний отвір - сухожилкова щілина (hiatus tendineus), знаходиться на задній поверхні стегна, в підколінну ямку, під сухожиком великого привідного м'яза.
Передній отвір привідного каналу знаходиться в фіброзній пластинці. Канал сполучає передню область стегна з підколінною ямкою.
- Стінки каналу:
- медіальна стінка великий привідний мяз,
- бічна стінка - медиальний широкий м'яз стегна,
- передня стінка утворена: -широко-привідною міжм’язовою перегородкою (septum intermusculare vastoadductorium femoris), що натягнута між великим привідним м’язом і присереднім широким м’язом
Стегновий канал (canalis femoralis)
Стегновий канал у нормі не існує, він виникає тільки при утворенні стегнових гриж. Цей канал має довжину 2–3 см і простягається від його внутрішнього отвору – стегнового кільця, до підшкірного розтвору, що при стегновій грижі стає зовнішнім отвором каналу
У стегновому каналі виділяють три стінки: передню, задню і бічну.
- Переднюстінку утворює: пахвинна зв’язка і зрощений з нею верхній ріг серпоподібного краю широкої фасції;
- задню стінку – глибока пластинка широкої фасції, що покриває в цьому місці гребінний м’яз;
- бічною стінкою каналу є стегнова вена.
Підколінна ямка (fossa poplitea)
Підколінна ямка, що розташована у задній колінній ділянці, обмежована:
- зверху і зовні – двоголовим м’язом стегна;
- зверху і присередньо – півсухожилковим і півперетинчастим м’язами;
- знизу і зовні – бічною головкою литкового м’яза;
- знизу і присередньо – присередньою головкою литкового м’яза.
Ця ямка має вигляд ромбоподібної заглибини, вона заповнена жировою клітковиною і пухкою сполучною тканиною. Дно підколінної ямки утворене підколінною поверхнею стегнової кістки і капсулою колінного суглоба. Ямку покриває ззаду власна фасція, що є продовженням широкої фасції.
У підколінній ямці проходить судинно-нервовий пучок: безпосередньо під фасцією залягає великогомілковий нерв, глибше і присередньо – підколінна вена, найглибше і присередньо – підколінна артерія.
В ямці розташовані 1–3 підколінні поверхневі і глибокі лімфатичні вузли, поверхневі лімфатичні вузли розміщені поверх підколінної фасції. Найчастіше є лише тільки один підколінний лімфатичний вузол.
Гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus)
- Гомілково-підколінний канал - розташований на задній поверхні гомілки між поверхневими і глибокими м'язами від підколінної ямки и до медіального краю ахіллова сухожилка.
- Передня стінка - задній великогомілковий м'яз і довгий м'яз згинач великого пальця стопи.
- Задня стінка - передня поверхня камбалоподібного м'яза.
- Гомілково-підколінний канал має три отвори:
- Верхній (вхідний) отвір обмежений попереду підколінним м м'язом, позаду сухожилковою дугою камбалоподібного м'язу.
- Передній отвір знаходиться в проксимальній частині межкісткової перетинки гомілки.
- Нижній (вихідний) отвір розташований в дистальній третині гомілки, де камбалоподібний м'яз переходить в сухожилок.
У цьому каналі проходять великогомілковий нерв, а також задні великогомілкові артерія і вени. Вхідний отвір цього каналу обмежований попереду підколінним м’язом, а позаду – сухожилковою дугою камбалоподібного м’яза.
Нижній м'язово-малогомілковий канал (canalis musculoperoneus inferior) відокремлюється в латеральному напрямку від гомілково-підколінного каналу в його середній тритині. Стінками є задня поверхня малогомілкової кістки попереду і довгий м'яз-згинач великого пальця стопи позаду.
Верхній м'язово-малогомілковий (canalis musculoperoneus superior) канал самостійний канал гомілки, розташований в верхній її тритині, між латеральною поверхнею малогомілкової кістки і довгим малогомілковим м'язом.
Обмежований:
попереду малогомілковою кісткою і заднім великогомілковим мязом;
позаду – довгим м’язом-згиначем великого пальця/
- Присередня підошвова борозна (sulcus plantaris medialis) розташована між коротким м’язом-згиначем пальців (збоку) і відвідним м’язом великого пальця (присередньо). У цій борозні проходить присередній судинно-нервовий пучок – присередні підошвові артерія і нерв.
- Бічна підошвова борозна (sulcus plantaris lateralis) розташована між коротким м’язом-згиначем пальців (присередньо) і відвідним м’язом мізинця (збоку). У цій борозні проходить бічний судинно-нервовий пучок – бічні підошвові артерія і нерв.
Пахвинний канал (canаlіs inguinаlis)
передня стінка:
- апоневроз зовнішнього косого м’яза живота;
Задня стінка:
- поперечна фасція
- пристінкова очеревина
- пахвинним серпом (falx inguinаlis)
- - волокнами апоневрозів внутрішнього косого і поперечного м’язів живота;
верхня стінка:
- внутрішній косий м’яз
- поперечного м’язів живота;
нижня стінка:
- жолоб пахвинної зв’язки.
Глибоке пахвинне кільце (аnulus inguinаlis profundus): 1 см вище від середини пахвинної зв’язки, з середини пристінкова очеревина проекція на бічну пахвинну ямку присередньо і знизу обмежоване між’ямковою зв’язкою (lig. interfoveolare) – Жільберa)
Поверхневе пахвинне кільце (аnulus inguinаlis superficialis) розташоване під шкірою між бічною і присередньою ніжками пахвинної зв’язки, над верхньою гілкою лобкової кістки.
Обмежене:
зверху присередньою ніжкою (crus mediale) пахвинної зв’язки;
знизу – бічною ніжкою (crus laterale) пахвинної зв’язки; збоку – міжніжковими волокнами (fibrae intercrurales); присередньо – поверхневою зв’язкою (lig. reflexum) .