1   2   3   4
Ім'я файлу: 03261115_testovi_zavdannya_5_kurs.doc
Розширення: doc
Розмір: 307кб.
Дата: 26.04.2021
скачати

126. У яких випадках показане оперативне лікування при стенозі передсердно-шлуночкового отвору?

А. Стеноз передсердно-шлуночкового отвору у поєднанні з приступами серцевої астми.

Б. Стеноз передсердно-шлуночкового отвору з кровохарканням.

В. Стеноз передсердно-шлуночкового отвору з тромбоемболією в ушці лівого передсердя.

Г. Стеноз передсердно-шлуночкового отвору з миготливою аритмією.

Д. *У всіх перерахованих випадках.
127. Який з перерахованих симптомів ознака стенозу устя аорти.

А. Шум Грехема-Стілла (діастолічний шум над легеневим стволом).

Б. ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночку, лівого передсердя і правого шлуночку.

В. Розширення границь серця вліво і вверх.

Г. Звуження зіниць під час систоли і їх розширення під час діастоли (симптом Ландольфі)

Д. *Систолічний шум у ІІ міжребер’ї справа від грудини.
128. Куди зміщується верхівковий поштовх при недостатності клапанів аорти:

А. *Вниз і вліво.

Б. Вліво.

В. Вверх.

Г. Вліво і вверх.

Д. Вправо.
129. Який шум над верхівкою серця вислуховується при недостатності мітрального клапану.

А. Систолічний і пресистолічний (протодіастолічний) шум над верхівкою.

Б. Систолічний над аортою.

В. Діастолічний над аортою.

Г. Діастолічний над верхівкою.

Д. *Систолічний над верхівкою.
130. Ехокардіографічні ознаки недостатності клапанів аорти:

А. *Зниження швидкості раннього діастолічного прикриття стулок мітрального клапану.

Б. Збільшення розмірів лівого передсердя.

В. Гіпертрофія лівого шлуночку.

Г. Асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перегородки.

Д. Зменшення амплітуди руху задньої стінки лівого шлуночку.
131. Який з перерахованих пороків найчастіше ускладнюється септичним ендокардитом:

А. Стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору.

Б. Недостатність аортального клапану.

В. Недостатність трьохстулкового клапану.

Г. Недостатність двостулкового клапану.

Д. *Всі перераховані.
132. Яке оперативне втручання показано при поєднанні недостатності клапанів аорти і стенозі лівого передсердно-шлуночкового отвору:

А. Ніяке.

Б. *Протезування обох клапанів.

В. Протезування аортального клапану.

Г. Протезування мітрального клапану.

Д. Аортальна вальвулотомія.
133. Як змінюється верхівковий поштовх при стенозі устя аорти:

А. Ніяк.

Б. Ослаблений, прискорений, зміщений вправо.

В. *Посилений, високий, зміщений вліво.

Г. Ослаблений, прискорений, зміщений вверх.

Д. Нормальних властивостей, зміщений вправо.
134. Основною аускультативною ознакою аортального стенозу є:

А. Систолічний шум над верхівкою.

Б. *Систолічний шум у ІІ міжребер’ї справа від грудини.

В. Систолічний шум у ІІ міжребер’ї зліва від грудини.

Г. Діастолічний шум над верхівкою.

Д. Діастолічний шум у ІІ міжребер’ї з права від грудини.
135. Для якого пороку характерним є пульс неправильний:

А. Недостатність мітрального клапану.

Б. *Стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору.

В. Складна мітральна вада.

Г. Недостатність клапану аорти.

Д. Стеноз устя аорти.
136. Для якого пороку характерна пульсація артерій («танець артерій»):

А. Недостатність мітрального клапану.

Б. Стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору.

В. Складна мітральна вада.

Г. *Недостатність клапанів аорти.

Д. Стеноз устя аорти.
137. Типовим для вродженої вади серця є все, крім:

А. Ціаноз.

Б. Пальці у вигляді барабанних паличок.

В. Гіпертрофія правого шлуночку.

Г. Правограма.

Д. *Гіперпротеїнемія.
138. Найбільший ціаноз шкіри зустрічається при:

А. Відкритій артеріальній протоці.

Б. Дефекті МШП.

В. Дефекті МПП.

Г. Коарктації аорти.

Д. *Тетраді Фалло.
139. Ціанотичність при вроджених вадах серця зумовлена:

А. Порушення газообміну в легенях.

Б. Зниження скоротливих властивостей міокарду.

В. Обідненням киснем крові внаслідок підвищеного його поглинання тканинами.

Г. Правильно «А» і «В».

Д. *Все правильно.
140. Ціаноз при відкритому артеріальному протоці розвивається:

А. Дуже швидко.

Б. Швидко.

В. Повільно.

Г. В пізній період.

Д. *В віддалений період.
141. При пальпації серцевий поштовх:

А. Не визначається.

Б. Визначається досить рано.

В. Визначається в пізній період.

Г. *Визначається в епігастральній області.

Д. Визначається в ІІ міжребір’ї.
142. Порушення кровообігу при дефекті МПП характеризується:

А. Скидом крові (шунтуванням) зліва направо.

Б. Відсутністю шунтування.

В. Скидом крові справа наліво.

Г. Зростанням хвилинного об’єму крові в малому колі кровообігу проти такого у великому в 2 – 4 рази.

Д. *Правильно «А» і «Г» пункти відповіді.
143. Відносно тривала компенсація кровообігу при дефекті МПП характеризується:

А. Не зміною діаметру отвору легеневого стовбуру тривалий час.

Б. «Відносна» стабільність діаметру легеневого стовбуру захищає мале коло кровообігу від підвищення тиску в ньому.

В. Розвивається відносний стеноз отвору легеневого стовбуру, що веде до раннього підвищення САТ; ДАТ в правому шлуночку (ПШ).

Г. Підвищення тиску в ПШ веде до підвищення АТ в ПП і веде до зменшення скиду зліва направо.

Д. *Всі відповіді правильні.
144. Клініка пороку дефекту МПП залежить:

А. Величини дефекту МПП.

Б. Величини скиду крові.

В. Наявністю вторинних змін в міокарді.

Г. Стану периферичної судинної системи.

Д. *Всі відповіді правильні.
145. Основними скаргами при значущому дефекті МПП є:

А. Відсутність скарг.

Б. *Задишка і втомлюваність

В. Кровохаркання.

Г. Набряки.

Д. Всі відповіді правильні.
146. При аускультації при дефекті МПП вислуховується:

А. Систолічний шум на верхівці серця.

Б. Систолічний шум у ІІ міжребір’ї зліва.

В. Акцент ІІ тону над легеневою артерією (ЛА).

Г. Розщеплення ІІ тону над ЛА.

Д. *Правильно «Б», «В» і «Г».
147. Рентгенологічна картина дефекту МПП характеризується:

А. Збільшенням ПП.

Б. Збільшенням ПШ.

В. Розширенням і пульсацією легеневого стовбуру.

Г. Застійними явищами в легенях.

Д. *Всі відповіді правильні.
148. ЕКГ картина при дефекті МПП характеризується:

А Відхиленням електричної осі вліво.

Б. Відхиленням електричної осі вправо.

В. Р (–)

Г. Нерідко ознаки блокади.

Д. *Правильно «Б», «В» і «Г».
149. При катетеризації порожнин серця при дефекті МПП відмічають:

А. Підвищення РО2 в крові з ПП.

Б. Різниця РО2 крові в передсерді і верхній порожнинній вені.

В. Зниження РО2 в крові з ПП.

Г. Підвищення РО2 в крові з верхньої порожнинної вени.

Д. *Правильно «А» і «Б».
150. ЕхоКГ ознаками дефекту МПП є:

А. Ознаки об’ємної перегрузки правих відділів серця.

Б. Збільшення ПШ і ПП.

В. Парадоксальний рух МШП.

Г. Збільшення амплітуди руху 3-х стулкового клапану.

Д. *Всі ЕхоКГ ознаки вірні.
151. Клінічні прояви і ступінь порушення кровообігу при дефекті МШП залежить від:

А. Об’єму крові який рухається через дефект.

Б. Направлення руху крові через отвір між шлуночками.

В. Від розміру дефекту.

Г. Від градієнту тиску в шлуночках.

Д. *Всі відповіді правильні.
152. При скиді крові при дефекті МШП:

А. Кровопотік в малому колі зростає.

Б. Кровопотік в малому колі зменшується.

В. Кровопотік у великому колі зменшується.

Г. Кровопотік у великому колі збільшується.

Д. *Кровопотік у малому колі збільшується, у великому зменшується.
153. При подальшому прогресуванні хвороби при дефекті МПП:

А. Легеневий кровопотік домінує над системним.

Б. ПШ працює з перевантаженням.

В. Падає градієнт тиску між ПШ і ЛШ.

Г. Периферичний судинний опір в малому колі домінує над системним і розвивається скид крові справа наліво.

Д. *Всі відповіді вірні.
154. Рентгенологічна картина при дефекті МШП характеризується:

А. Ізольоване збільшення лівої границі.

Б. Ізольоване збільшення правої границі.

В. С-м Денека (збільшений ПШ займає місце ПП).

Г. Збільшення ПШ і ЛШ, застійні явища в легенях.

Д. *Правильно «В» і «Г».
155. На ЕКГ при дефекті МШП відмічають:

А. Відхилення електричної осі вліво.

Б. Відхилення електричної осі вправо.

В. Миготлива аритмія.

Г. АВ-блокади.

Д. *Всі відповіді можуть бути правильні.
156. Для лікування дефекту МШП використовують:

А. Медикаментозне.

Б. Променеве.

В. Санаторно-курортне.

Г. Хірургічне.

Д. *Всі відповіді правильні крім «Б».
157. При відкритому артеріальному протоці спостерігають:

А. Шунт між ПШ і ЛШ.

Б. Шунт між ПП і ЛП.

В. Стеноз отвору ЛА.

Г. Стеноз гирла аорти.

Д. *Шунт між аортою (Ао) і ЛА.
158. Аускультативна картина відкритого артеріального протоку характеризується:

А. Систолічним шумом на верхівці серця.

Б. Діастолічним шумом на верхівці серця.

В. *Систоло-діастолічним шумом.

Г. Систолічним шумом над ЛА.

Д. Правильно «В» і «Г».
159. На ЕКГ при відкритому артеріальному протоці відмічають:

А. *Гіпертрофію ЛШ.

Б. Гіпертрофію ПП.

В. Гіпертрофію ЛП.

Г. Гіпертрофію ПШ.

Д. Всі відповіді можуть бути вірними.
160. Лікування відкритого артеріального протоку в основному:

А. Медикаментозне.

Б. *Хірургічне.

В. Санаторно-курортне.

Г. Променеве.

Д. Правильні «Б» і «В».
161. Найбільш частою групою серед основних причин хронічного легеневого серця є:

А. Захворювання паренхіми легень.

Б. *Захворювання повітроносних шляхів.

В. Ураження легеневого судинного русла.

Г. Торакодіафрагмальні захворювання.

Д. Порушення функції дихального центру.
162. Серед захворювань паренхіми легень найбільш частою причиною хронічного легеневого серця є:

А. *Пневмосклерози.

Б. Фіброз легень внаслідок туберкульозу.

В. Фіброз легень внаслідок пневмоконіозів.

Г. Фіброзний альвеоліт.

Д. Хронічні пневмоніки і фіброз легень при дифузних хворобах сполучної тканини.
163. Серед захворювань повітроносних шляхів найбільш частою причиною хронічного легеневого серця є:

А. Бронхіальна астма.

Б. Бронхоектази.

В. *Хронічний обструктивний бронхіт.

Г. Хронічна обструктивна емфізема легень.

Д. Стеноз трахеї.
164. Серед уражень легеневого судинного русла найбільш частою причиною хронічного легеневого серця є:

А. Первинна легенева гіпертензія.

Б. Васкуліти при дифузних хворобах сполучної тканини.

В. Вузликовий периартеріїт та інші генералізовані васкуліти.

Г. *Рецидивні тромбоемболії і тромбози дрібних гілок легеневої артерії.

Д. Основна не названа.
165. Серед торакодіафрагмальних захворювань найбільш частою причиною хронічного легеневого серця є:

А. Великі плевральні спайки (шварти).

Б. Фіброторакс.

В. *Кіфосколіоз.

Г. Нейром’язові захворювання.

Д. Основна не вказана.
166. Серед порушень функції дихального центру найбільш частою причиною хронічного легеневого серця є:

А. Ожиріння (синдром Піквіка).

Б. Ідіопатична альвеолярна гіповентиляція.

В. *Синдром нічного апное центрального походження.

Г. Тривале перебування у високогірній місцевості.

Д. Основна не вказана.
167. Основним механізмом легеневої артеріальної гіпертензії у хворих з ХЛС є:

А. Гіпоксична легенева вазоконстрикція.

Б. Вплив гіперкапнії і ацидозу.

В. Анатомічні зміни легеневого судинного русла.

Г. Порушення бронхіальної прохідності.

Д. Всі разом взяті.
168. До додаткових факторів, що впливають на формування легеневої артеріальної гіпертензії відносять:

А. Підвищену в’язкість крові.

Б. Агрегацію тромбоцитів.

В. Збільшення хвилинного об’єму.

Г. Тахікардію.

Д. *Всі перелічені.
169. Основними змінами гемодинаміки при хронічному легеневому серці є:

А. Гіпертрофія правого шлуночка.

Б. Поступове зниження систолічної функції правого шлуночка.

В. Тенденція до збільшення об’єму циркулюючої крові, затримки натрію і води в організмі.

Г. На пізніх стадіях захворювання – зниження серцевого викиду і рівня артеріального тиску.

Д. *Всі разом взяті.
170. Найбільш характерним суб’єктивним проявом легеневої АГ є:

А. Тахікардія.

Б. Кардіалгії.

В. *Задишка.

Г. Слабість, підвищена втома.

Д. Набряки на ногах.
171. Доцільним є проведення антибіотикопрофілактики у хворого з:

А. Імплантованим кардіостимулятором.

Б. Ревматичною лихоманкою в анамнезі без вади.

В. *Протезованим клапаном серця в анамнезі.

Г. Оперованим дефектом міжпередсердної перетинки.

Д. Оперованим дефектом міжшлуночкової перетинки.
172. Доцільним є проведення антибіотикопрофілактики у хворого з:

А. «Невинним» серцевим шумом.

Б. Ізольованим вторинним дефектом міжшлуночкової перетинки.

В. Оперованою відкритою артеріальною протокою.

Г. *Імплантованим штучним клапаном.

Д. Пролапсом мітрального клапана без регургітації.
173. У хворих на інфекційний ендокардит глюкокортикоїди є препаратами:

А. Специфічної етіотропної терапії при відомому збуднику.

Б. *Неспецифічної протизапальної терапії.

В. Симптоматичної терапії.
174. У хворих на інфекційний ендокардит стрептококової етіології (S. viridans, S. bovis), чутливими і помірно стійкими до пеніциліну, препаратом вибору є комбінації:

А. Цефазолін + гентаміцин.

Б. Оксоцилін + гентаміцин.

В. *Бензинпеніцилін або цефтріаксон або бензинпеніцилін + гентаміцин.
175. У хворих на інфекційний ендокардит стафілококової етіології власних клапанів серця препаратами вибору є комбінації:

А. Чутливих до метициліну: оксоцилін + гентаміцин.

Б. Цефазолін + гентаміцин.

В. *Ванкоміцин.
176. У хворих на інфекційним ендокардитом стафілококової етіології за наявності штучного клапана серця препаратами вибору є комбінації:

А. Чутливих до метіциліну: нафцилін або оксоцилін + рифампіцин + гентаміцин.

Б. *Ванкоміцин + рифампіцин + гентаміцин.

В. Цефазолін + гентаміцин.

177. У лікуванні інфекційного ендокардиту стафілококової етіології користь якого антибіотика не доведена?

А. *Пеніциліну.

Б. Ванкоміцину.

В. Оксоциліну.

Г. Гентаміцину.

Д. Рифампіцину.

178. Які показання до призначення глюкокортикоїдів при інфекційному ендокардиті є недостатньо обґрунтованими?

А. Інфекційно-токсичний шок.

Б. Алергія на антибіотики.

В. *Вторинна резистентність до антибіотиків.

Г. Імунозапальна фаза з високим рівнем циркулюючих імунних комплексів, полісерозитів.

Д. Посилення протизапального ефекту антибіотиків.
179. Вилікуваним від інфекційного ендокардиту (у момент відміни антибіотиків) є клінічний стан з відсутньою клінікою, нормальними аналізами крові, враховуючи посіви на стерильність в період:

А. До 1 місяця.

Б. До 2 місяців.

В. Більше 2 місяців.

Г. Більше 4 місяців.

Д. *Більше 6 місяців.
180. Що є показанням до термінового хірургічного лікування при інфекційному ендокардиті:

А. Гостра руйнація клапана.

Б. Утворення абсцесів міокарда, клапанного кільця, внутрішньосерцевих гнійних фістул.

В. Рухливі вегетації.

Г. Резистентність до етіотропної антибактеріальної терапії протягом 3-4 тижнів.

Д. *Усі перераховані.
181. Найбільш частою причиною ТЕЛА з нижчеперелічених є:

А. Тромбози глибоких вен гомілки.

Б. Тромбози венозних розгалужень таза.

В. Пристінкові тромби в порожнинах правої частини серця.

Г. *Тромбоз глибоких вен іліофеморального сегмента.

Д. Тромбофлебіти поверхневих вен.

182. У патогенезі ТЕЛА чільне місце відводиться організація флотувального тромбу. Яка його характеристика?

А. Такий, що має єдину точку фіксації в проксимальному сегменті.

Б. *Такий, що має єдину точку фіксації в дистальному сегменті.

В. Такий, що має декілька точок фіксації по всій довжині судин.

Г. Такий, що здійснює оклюзію судин.

Д. Жоден з перелічених не названий.

183. Який з перелічених нижче факторів є найбільш частим в етіології тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок?

А. Гіподинамія і тривалий ліжковий режим.

Б. Переломи кісток або травми ніг.

В. *Хірургічні операції, першочергово на органах черевної порожнини і нижніх кінцівок.

Г. Злоякісні новоутворення.

Д. Хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок.
184. Чим пояснити множинну оклюзію декількох гілок легеневої артерії, часто двосторонню при тромбозі глибоких вен нижніх кінцівок:

А. *Повторними тромбоутвореннями і перенесенням їх в мале коло кровообігу.

Б. Запізнілим лікуванням патогенетичними засобами.

В. Частковим руйнуванням тромбу у міру свого прямування в мале коло кровообігу.

Г. Генералізовані спазмом артеріол малого кола.

Д. Жодним з наведених факторів.
185. Гемодинамічними наслідками ТЕЛА є:

А. Гостра дихальна недостатність.

Б. Артеріальна гіпоксемія.

В. Легенева артеріальна гіпертензія.

Г. Гостра правошлуночкова недостатність.

Д. *Всі перелічені.
186. Головним фактором, що визначає ступінь гемодинамічних розладів і порушення вентиляційно-перфузійних співвідношень при ТЕЛА, є обструкція легенево-артеріального русла, ступінь якої залежить від:

А. Об’єму самого тромбоемболу.

Б. Вираженості генералізованого спазму легеневих артеріол.

В. Вираженості і швидкості утворення вторинного місцевого тромбу, що формується в зоні локалізації тромбоемболу.

Г. *Всіх перелічених факторів.

Д. Локалізації тромбоемболу.
187. Причинами дихальної недостатності і артеріальної гіпоксемії при ТЕЛА є:

А. Припинення кровообігу по вентильованих альвеолах, що веде до збільшення легеневого «мертвого простору».

Б. Бронхоспазм.

В. Розвиток ателектазів.

Г. Ішемія легеня, зниження вентиляції і артеріовенозне шунтування крові.

Д. *Всі перелічені.
188. Наслідками легеневої гіпертензії при ТЕЛА є:

А. Синдром малого серцевого викиду зі зниженим хвилинним об’ємом і гіпотензією з порушенням кровопостачання мозку, серця, нирок та ін.

Б. Гостра правошлуночкова недостатність з підйомом кінцево-діастолічного тиску правого шлуночка.

В. Підйомом центрального венозного тиску.

Г. У тяжких випадках застій крові в венах великого кола кровообігу.

Д. *Всі наведені.

1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас