1 2 3 4 Ім'я файлу: Курсовий Джерела теплопостачання НА САЙТ.docx Розширення: docx Розмір: 217кб. Дата: 21.12.2020 скачати Розподіл теплоносія в систему теплопостачання будівель комбінату відбувається через загальний колектор, де встановлюються мережеві насоси. Кожен контур теплопостачання обслуговується окремим насосом, при чому на найбільш навантажених і найбільш протяжних вітках передбачені резервні насоси: Контур №1 - 1 насос WILO Stratos 30/1-8: напір H = 32,0 кПа, витрата G = 3,6 м3/год. Контур №2 - 1 насос WILO Stratos 30/1-8: напір H = 38,5кПа, витрата G = 5 м3/год. Контур №3 - 2 насоси WILO Stratos 50/1-12: напір H = 85,0кПа, витрата G = 9,6 м3/год. Контур №4 - 2 насоси WILOStratos 80/1-12: напір H = 100,0кПа, витрата G = 28 м3/год. Контур ГВП - насос WILOTOP-S 30/10. Приготування гарячої води запроектовано по пріоритетній схемі. Для гарячого водопостачання кожної будівлі проектом передбачені накопичувальні водонагрівачі фірми REFLEX. 1. Майстерня і пожежний пост — бойлертипуSF1000 (встановлюється в приміщенні котельні): об'єм - 1000 літрів; потужність - 110 кВт; продуктивність при Т1=80ºС, Т3=45ºС - 2715 л/год; максимальний робочий надлишковий тиск для контуру ГВП - 10 бар. 2. Адміністративна будівля - бойлер типу S 300: об'єм - 300 літрів; потужність 48 кВт; продуктивність при Т1=80ºС, Т3=45ºС - 1170 л/год; максимальний робочий надлишковий тиск для контуру ГВП 10 бар. 3. Млинцех - бойлер типу SF 750:- об'єм - 750 літрів; потужність 99 кВт; продуктивність при Т1=80ºС, Т3=45ºС 2440 л/год; максимальний робочий надлишковий тиск для контуру ГВП - 10 бар. 4. Комбіцех — бойлер типу S 300, об'єм - 300 літрів; потужність 48 кВт; продуктивність при Т1=80ºС, Т3=45ºС 1170 л/год; максимальний робочий надлишковий тиск для контуру ГВП - 10 бар. Підключення запроектованої системи теплопостачання відбувається до існуючих вводів теплопостачання будівель. 2. Аналіз роботи теплової схеми пароводогрійної котельні 2.1 Теплова схема Рисунок 1.2 − Принципова теплова схема пароводогрійної котельні 1 – котел газовий конденсаційний; 2 – теплообмінник жаротрубний; 3 – насос контуру теплообмінника; 4 – насос контуру ГВП; 5 – насос контуру ОВ; 6 – насос контуру ОВ №3; 7 – насос контуру ОВ №4; 8 – клапан автоматичного підживлення; 9 – парогенератор високого тиску; 10 – теплообмінник вихідних газів економайзер; 11 – живильний насос; 12 – деаератор ДАСП.б-4.2; 13 – хімводоочистка; 14 – охолоджувач; 15 – редукційний клапан; 16 – редукційний клапан; 17 – редукційний клапан; 18 – сепаратор пари; 19 – сепаратор безперервної продувки; 20 – пластинчастий теплообмінник підігріву ХВО; 21 – паровий контур. 2.2Розрахунок теплової схеми. Таблиця 2.1 Початкові дані для розрахунку:
Таблиця 2.2 – Параметри роботи котельні
Температурний графік пароводогрійної котельні tпр/ tзв = 80/60°C. Тиск насиченої пари Рн=0,8 МПа. Загальна потужність встановленого котельного обладнання Qк=3222 кВт. Загальне теплове навантаження на опалення 1065 кВт. На виробництво пари 2,6 т/год. Котельня працює на природному газі з теплотою згорання Qнр = 33,7 МДж/м3. Середнє теплове навантаження на опалення: Враховуючи те, що на опалення витрачається тепло парового котла через теплотефікаційний теплообмінник потужністю 0,635 кВт, то від загального навантаження на опалення віднімаємо потужність теплообмінника. Тоді середнє теплове навантаження в середньоопалювальний період складає де Q'omax – максимальне теплове навантаження на опалення; - потужність теплообмінника; tв – середня температура внутрішнього повітря будівлі, для виробничих приміщень приймається 16°С; tоп – середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період; t'о – розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення. Параметри роботи котельні впродовж різних періодів року наведені в табл. 1.1 та 1.2. Розрахунки теплової схеми проведено згідно з [3,4]. Розрахункова потужність теплових споживачів в опалювальний період З техніко-економічних міркувань витрати на ГВТ не включені в загальні витрати котельні. 2.2.1 Розрахунок парової частини котельні Користуючись таблицями властивостей води і водяної пари [4] визначаємо ентальпії потоків пари, конденсату і води, кДж/кг: h0 = hпс = hто = 2769; hк1то= 720,9; hк1пс = 720,9; hжв = 323; hдв = 42; hкв =780; hхв = 10; тиск в РБП приймемо 4 бар, тоді hрбп = 615; hрбп = 2738,5; hзл = 280. Витрата пари на теплофікаційний теплообмінник: Потужність промислового споживача: Витрати конденсатів, що надходять в деаератор: Витрата мережної води: Витрата води на підживлення мережі: Паровидатність котельні: Витрата живильної води: Кількість продувальної води: Витрата насиченої пари вторинного скипання з РБП: Витрата насиченої води з РБП: Ентальпія додаткової води після підігріву в ОПВ: Оскільки в даному рівнянні в чисельнику величина, виражена через Dд , і в знаменнику величина, виражена через Dд , то далі задачу можливо вирішувати як систему рівнянь, ітераціями або залишити у такому вигляді. Останній варіант найпростіший. Матеріальний баланс деаератора: або звідки Теплота, що вноситься з додатковою водою визначиться наступним чином: Тепловий баланс деаератора: тоді звідки Dд = 0,048 (кг/с). Витрати теплоносіїв: Теплова потужність охолодника продувальної води: . 2.2.2 Розрахунок водогрійної частини котельні Враховуючи те, що на опалення витрачається тепло парового котла через теплотефікаційний теплообмінник потужністю 0,635 кВт, то від загального навантаження на опалення віднімаємо потужність теплообмінника. Тоді теплове навантаження для водогрійної котельні складає: Витрата мережної води на опалення: в максимально опалювальний період в середньо опалювальний період Витрата води на підживлення мережі: в максимально опалювальний період в середньо опалювальний період, 1 2 3 4 |