1 2 3 4 5 6 7 Ознаки правової культури:виступає засобом правового регулювання суспільних відносин, заснованих на законах, формах взаємодії їх учасників; органічно пов’язана та взаємодіє із законодавством; використовується як інструмент покращення стану правового життя суспільства в цілому; сприяє спілкуванню суб’єктів політичного й правового життя суспільства, що виражається в різних формах правомірної поведінки та мислення, побудованого на вільному виборі гарантованих законами правових засобів досягнення поставлених цілей. Таким чином, правова культура включає: правосвідомість, що формується під впливом об’єктивних та суб’єктивних факторів суспільного розвитку. На неї впливають не тільки історичні та соціальні процеси, а й геополітична ситуація в державі і духовна сфера суспільства. Якщо правова система функціонує в умовах законності, свободи, соціальної справедливості, поваги до права, то це сприяє підвищенню рівня правосвідомості всіх суб’єктів; повагу до права; правові знання та уявлення; традиції, потреби, навички діяльності у відповідності до закону; реальну діяльність громадян, відповідно до правових установок і переконань (режим законності); правову активність населення, посадових осіб і законодавців, урядовців та ін. Показники правової культури: відповідність права вимогам справедливості та свободи; якість системи законодавства; форми і методи правового регулювання участь громадян в управлінні державою; рівень якості роботи правоохоронних і правозастосовних органів та посадових осіб; рівень правотворчої та правореалізаційної культури; рівень правосвідомості громадян і посадових осіб, їх переконаність у необхідності діяти відповідно до вимог норм права; знання про державний устрій, призначення держави, політичну систему суспільства; правові знання, що охоплюють знання конкретних норм права; стан законності та правопорядку; престиж юридичної професії; авторитет і належний ступінь розвитку юридичної науки. Залежно від носія правової культурирозрізняють такі її види: правову культуру суспільства; правову культуру особи; правову культуру професійної групи. Виділяючи три види правової культури, варто пам’ятати, що в реальному житті вони тісно переплетені: правова культура, як соціальне явище, єдина; правова культура суспільства не існує поза правовою культурою його членів (особистості, групи); вона є умовою, формою і результатом культурно-правової діяльності громадян та їх професійних груп. Правова культура суспільства – це різновид загальної культури, що представляє собою своєрідну систему правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового прогресу і відображають у правовій формі стан свободи особи, інші найважливіші соціальні цінності. Кожне суспільство виробляє свою модель правової культури. Структура правової культури суспільства: - правосвідомість – високий рівень свідомості, що включає оцінку закону з позицій справедливості, прав людини; - правомірна поведінка – правова активність громадян, що полягає в їх належній поведінці; - юридична практика – ефективна діяльність законодавчих, судових, правозастосовних і правоохоронних органів; - стан законності та правопорядку – суспільні відносини, врегульовані за допомогою правових засобів, зміст яких складають правомірні дії суб’єктів права. Міцність правопорядку залежить від стану законності, без якої неможлива правова культура. Переконаність у необхідності дотримання норм права – це основа режиму законності та правопорядку. Правова культура особи – це обумовлені правовою культурою суспільства ступінь і характер прогресивно-правового розвитку особистості, що забезпечують її правомірну діяльність. Правова культура особи включає: - знання законодавства (інтелектуальний зріз). Інформованість була і залишається важливим каналом формування юридично зрілої особистості; - переконаність у необхідності та соціальній корисності законів і підзаконних нормативно-правових актів (емоційно-психологічний зріз); - уміння користуватися правовим інструментарієм – законами й іншими актами – у практичній діяльності (поведінковий зріз). Правова культура особи характеризує рівень правової соціалізації члена суспільства, ступінь засвоєння і використання ним правових основ державного та соціального життя. Правова культура особи означає не тільки знання та розуміння права, але і правові судження про нього як про соціальну цінність, і головне – активну роботу, щодо втілення в життя його положень і зміцнення законності та правопорядку. Показником правової культури особи є її правова активність як вища форма правомірної поведінки, що передбачає: - наявність високого рівня правосвідомості; - гарне знання права (внутрішній аспект); - готовність до ініціативної правомірної діяльності в правовій сфері на основі поважного ставлення до права, переконаності в необхідності та справедливості норм права; - добровільне здійсненні норм права; - цілеспрямовану, ініціативну, позитивну соціально корисну діяльність особи, що перевершує звичайні вимоги до можливої і належної поведінки, спрямовану на розвиток демократії, зміцнення законності та правопорядку (зовнішній аспект). Правова культура особи (загальна і спеціально-професійна) сприяє виробленню стилю правомірної поведінки, що формується в залежності від: - ступеня засвоєння і прояву цінностей правової культури суспільства; - специфіки професійної діяльності; - індивідуальної неповторності творчості кожної особистості. Правова культура професійної групи (професійна правова культура) – одна з форм правової культури суспільства, властива певній спільності людей, яка професійно займається конкретним видом діяльності, що вимагає фахової освіти і практичної підготовки. Професійній правовій культурі робочої групи (колективу) і її членам властива більш висока ступінь знання і розуміння правових явищ у відповідних галузях професійної діяльності. 1 2 3 4 5 6 7 |