1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: Курсовая Чистовик 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 217кб.
Дата: 20.02.2022
скачати
Пов'язані файли:
Курсовая Чистовик 4.docx
відповід_otzivі.docx
изжога.docx
Бак Чистовик !!!.docx
1,2,3 курси Для робочих прогам.doc
2.docx
cсылка на мою страницу.docx

1.2. Значення ефективної системи управління витратами для успішного функціонування підприємства у сучасних умовах
Підприємство – це самостійний господарюючий суб`єкт, створений підприємцем або об`єднанням підприємців для виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг з метою задоволення загальних потреб та отримання прибутку [15, с. 98]. Таким чином, головний мотив діяльності будь-якого підприємства – це максимізація прибутку. Прибуток підприємства залежить від багатьох чинників, головними з яких є витрати виробництва та попит на продукцію, що виготовляється. Таким чином, якщо витрати являють собою один з найважливіших факторів, які обмежують розмір прибутку, то керівництву любого підприємства необхідно здійснювати постійний аналіз витрат та планування їх величини на майбутнє. Серед величезної кількості підприємств України можна виділити три їх групи в залежності від того, як вони ставляться до управління витратами [33, с. 54]:

1. Підприємства, які не рахують своїх витрат. На сьогоднішній день це невелика за чисельністю група.

2. Підприємства, головна ціль управління витратами для яких полягає у зниженні рівня витрат. Підприємства потрапляють до цієї групи через посилення конкурентної боротьби на ринку, через зменшення прибутку, через виникнення збитків. Ця група в Україні на сьогоднішній день є найчисельнішою.

3. Підприємства, мета яких – це збільшення обсягів продажу. Сюди потрапляють підприємства, які стурбовані проблемою собівартості. Вони , пройшовши через первинну стадію оптимізації витрат, підходять до зниження і планування собівартості професійно, тобто вони застосовують для цих цілей спеціальні методики. Однією з таких методик є розрахунок рівня беззбитковості. На сьогоднішній день ця група підприємств є найменшою за чисельністю.

Таким чином, необхідно прагнути до того стану, коли більшість українських підприємств буде належати до останньої, тобто третьої групи підприємств. Бо відомо, що навіть незначне на перший погляд зниження витрат може призвести до збільшення прибутку підприємства в декілька разів. Але збільшення прибутку можна досягти не лише за рахунок зниження витрат. Це можливо і за умови їх більш ефективного використання, тобто тоді, коли буде збільшена віддача від цих витрат, зокрема з кожного їх виду.

На короткій дистанції найдоступніший спосіб управління витратами – це їх зниження. У середньостроковій перспективі для управління витратами використовується механізм мотивації, який полягає у прив`язанні оплати праці менеджерів до результатів роботи підрозділу. Завдяки цьому можна підвищити ефективність їхньої роботи.

Роль менеджменту витрат полягає в тому, щоб знайти та впровадити найефективніший спосіб виробництва продукції і не лише зараз, а й з урахуванням перспективи. Власнику підприємства небайдуже, за допомогою якої величини витрат виготовляється продукція чи надається послуга. Навпаки, це питання його турбує в першу чергу, бо це головний чинник, від якого залежить розмір прибутку, який дане підприємство отримає в кінцевому рахунку.

Оцінка ролі витрат поступово змінюється в бік визначення ключової ролі управління витратами в забезпеченні ефективного розвитку будь-якого підприємства. Можна говорити про те, що управління витратами стає одним з найважливіших сегментів виробничого менеджменту. Також коло задач, що стоять перед фахівцями в даній області, постійно зростає.

Практика господарювання на українських підприємствах свідчить, що витрати сьогодні є суто об`єктом обліку, тоді як ринкові умови господарювання вимагають обов`язкового розгляду їх як об`єкта управління. Оптимізація рівня виробничих витрат повинна розглядатись як основа їхнього успішного функціонування, яка буде здатна забезпечити:

  • рентабельність та прибутковість виробництва;

  • високу конкурентоспроможність продукції, що виготовляється.

Визначення шляхів управління виробничими витратами – це багатоаспектна проблема, яка може мати безліч напрямів. Визначення пріоритетних напрямів у цій сфері зумовлене сучасними тенденціями розвитку і функціонування виробництва. Сьогодні такими тенденціями є:

  • підвищення складності та якості продукції, що виготовляється;

  • розширення та ускладнення процесів виробництва та робіт з обслуговування і управління виробництвом;

  • автоматизація і механізація процесів;

  • зниження трудомісткості виробництва;

  • диверсифікація видів діяльності підприємств.

У результаті впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, тотальної автоматизації і механізації виробництва частка прямих витрат у собівартості продукції постійно знижується. Отже, актуальним питанням стає пошук шляхів управління не прямими, а накладними витратами.

Характерними рисами сучасного підприємницького середовища є його складність, багатогранність, динамізм, дедалі більший рівень конкуренції та глобалізації. Забезпечення ефективності підприємницької діяльності за таких умов потребує постійного вдосконалення методів і техніки управління бізнесом. В першу чергу це стосується витрат. Саме від рівня й динаміки витрат залежать не лише фінансові результати окремих підприємств та їхніх структурних підрозділів, а й ефективність формування національного доходу на рівні держави загалом.

Особливо актуальна проблема управління витратами на сьогодні для вітчизняних підприємств. Статистичні дані за 2004-2019 роки підтверджують значне зростання рівня витрат та, відповідно, зниження рентабельності діяльності як за основними галузями економіки України, так і за окремими галузями промисловості. Загалом за галузями економіки України рівень прибутку на 1 грн. витрат знизився більше ніж у 5 разів (з 25,6 % у 2004 році до 4,5% у 2019 році), а в таких галузях промисловості, як електроенергетика, хімічна й нафтохімічна промисловість, машинобудування та металообробна, легка промисловість, рентабельність їхньої діяльності зменшилася більше ніж у 10 разів. Але в останні роки ситуація дещо покращилася. Прибутки підприємств різних галузей економіки почали зростати з року в рік. Це говорить про те, що управління витратами стало більш ефективним, що цьому питанню на підприємствах приділяється значна увага. Так, за даними державного комітету статистики України, валовий прибуток підприємств у 2019 році значно збільшився порівняно з 2018 роком . Але у 2020 році прибутки підприємств дещо знизилися, порівняно з 2019 роки. Причиною цього була політична нестабільність у країні, та як наслідок цього – економічний спад .

Спеціалісти й менеджери з обліку витрат несуть велику відповідальність з забезпечення такої системи управління витратами , яка б мала точні облікові дані, що необхідні для управлінських цілей, для визначення показників ефективності, прийняття стратегічних рішень щодо ціноутворення, складу продукції, технологічних процесів і розроблення нових виробів.

Нині одним з найефективніших методів економічних досліджень у науці управління є системний підхід, який розглядає об`єкт вивчення як частку цілого, і дає змогу краще уявити складні явища, а керівникам – зрозуміти організацію та ефективніше досягати цілей діяльності. Застосування системного підходу допомагає також глибше вивчити об`єкт, одержати повніше уявлення про нього, визначити причинно-наслідкові зв`язки між окремими частинами об’єкта. Головною ознакою системного підходу є динамічність, взаємодія і взаємозв’язок елементів, комплексність і цілісність. Зважаючи на те, яку роль відіграють витрати у розвитку підприємства і в забезпеченні інтересів цього власників, постає потреба побудови ефективної системи управління витратами підприємства, що є процесом розроблення і прийняття управлінських рішень за всіма аспектами їхнього формування й розподілу на підприємстві. При цьому важливо зазначити, що витрати є основною складовою показника ефективності діяльності підприємства – прибутку, тому побудову системи управління витратами слід розглядати як комплексну систему управління чинниками, що прямо або опосередковано впливають на розмір прибутку.

Система управління витратами підприємства має ґрунтуватися на найдосконаліших формах і методах контролю й управління витратами. Метою контролю є виявлення стану, а метою управління – забезпечення роботи, яка відповідає первісним планам. На сьогоднішній день досвід підприємств в організації системи управління витратами зводиться переважно до перевірок виробничих показників, фінансових результатів, стану майна. Але за умови економічної зацікавленості у кінцевих результатах необхідна така система управління, функції якої зумовлені ефективністю використання ресурсів.

Що ж до економіки вітчизняних підприємств, то створення систем управління витратами перебуває на тому рівні, коли менеджери вже усвідомили її цінність, але ще не мають достатніх знань у цій сфері. На жаль, в Україні сьогодні бракує публікацій про проблеми створення ефективних систем управління, котрі враховують характерні риси вітчизняних підприємств і умови їхньої діяльності. Тому досить важко організувати налагоджену систему, яка б забезпечувала ефективну роботу підприємства шляхом формування інформації про витрати й доходи як основи для прийняття оптимальних управлінських рішень.
Висновки до розділу 1
Виробництво будь-якого товару потребує затрат економічних ресурсів, що, у силу своєї відносної рідкості, мають визначені ціни. Кількість якогось товару, що фірма намагається запропонувати на ринку, залежить від цін (витрат) і ефективності використання ресурсів, необхідних для його виробництва, з одного боку, і від ціни, по якій товар буде продаватися на ринку, - з іншого. Проте в процесі виробництва фірма-виробник поряд із витратами виробництва несе також витрати на просування товару на ринок, проведення маркетингових досліджень, організацію реклами, сплачує податки тощо.

Затрати, витрати, собівартість, є найважливішими економічними категоріями, їхній рівень багато в чому визначає розмір прибутку і рентабельності підприємства, ефективність його господарської діяльності.

Зниження й оптимізація витрат є одними з основних напрямків удосконалювання економічної діяльності кожного підприємства.

В залежності від виду продукції, характеру технологічного процесу, особливостей переробки сировини використовують різні методи калькулювання (оцінки) витрат. До основних та найбільш практичних належать: метод прямого розрахунку, розрахунково-аналітичний метод, нормативний метод, параметричний метод, коефіцієнтний метод, метод виключення витрат, комбінований метод.

Проте основним завданням економіста є не тільки підрахування вже наявних витрат, але і знаходження можливих шляхів зниження витрат.

Можливості зниження витрат виробництва виділяються й аналізуються по двох напрямках: по джерелах та чинниках. В середині підприємства витрати можна знижувати за рахунок зміни норм використання сировини, зменшення витрат живої праці на одиницю продукції тощо. Для цього розроблено ряд показників (індексів), які нині широко використовуються на підприємствах. Значне зниження витрат досягається за рахунок застосування прогресивних методів організації виробництва, наприклад система "just in time".

РОЗДІЛ 2.

АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ВИРОБНИЦТВО

ПАТ «ПІВНІЧНИЙ ГЗК»

2.1. Організаційно-економічна характеристика господарської діяльності ПАТ «Північний ГЗК
Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ПАТ «Північний ГЗК») - одне з провідних гірничодобувних підприємств Європи із закінченим циклом підготовки сировини для металургійної промисловості: залізорудного концентрату і обкотишів. Підприємство веде видобуток i збагачення залiзистих кварцитiв пiвнiчної частини Криворiзького залiзорудного басейну. Видобуток руди в кар'єрах ведеться вiдкритим способом iз застосуванням буропiдривних робiт та вивезенням вскришних порiд у зовнiшнi вiдвали.

Північний гірничо-збагачувальний комбінат характеризується повним циклом пiдготовки доменної сировини, включаючи видобуток руди її збагачення i огрудкування. Виробничий потенцiал комбiнату розташований на територiї 7200 гектарiв i складає найбiльший промислово-виробничий комплекс в Європi iз закiнченим циклом пiдготовки доменної сировини.

Станом на 31.12.2020р. органiзацiйна структура ПАТ «Пiвнічний ГЗК» нараховує 29 структурних пiдроздiлiв. До структури входить 26 промислових цехiв, серед яких основними є - Першотравневий i Ганнiвський кар'єри, 2 гiрничотранспортнi цехи, 3 дробильнi фабрики, 2 рудозбагачувальнi фабрики, 2 цехи по виробництву обкотишiв, управлiння залiзничного транспорту. Виробничу дiяльнiсть комбiнату пiдтримують 3 допомiжнi структурнi пiдроздiли невиробничого характеру.

Сировинною базою підприємства є великі родовища залізистих кварцитів – Першотравневе та Ганнівське. Ці родовища експлуатуються однойменними кар'єрами.

Видобуток руди в кар'єрах ведеться відкритим способом за допомогою вибухових робіт. Далі вскришні породи вивозяться у зовнішні відвали. Концепція проведення вибухових робіт спрямована на збереження експлуатаційних параметрів кар'єрів (площі робочих майданчиків, діючого фронту гірничих робіт). Поширюється широкий вжиток застосування сучасних вибухівок NONEL, впровадження яких на кар'єрах ВАТ "Північний ГЗК" зводить до мінімуму випадки відмов вибухів, дозволяє більш ефективно використовувати енергію вибуху, зменшувати витрати вибухових речовин, мінімізовувати кількість шкідливих викидів та ліквідовувати дію руйнівної повітряної ударної хвилі [35].

Транспортування руди та розкриття із місця безпосереднього видобутку на збагачувальні фабрики і відвали здійснюється комбінованим транспортом: у Першотравневому кар'єрі – автомобільним та залізничним, а у Ганнівському – окрім двох вищезазначених ще й конвейєрним транспортом.

Збагачення руди після видобутку на комбінаті здійснюється за двома технологіями: з шаровим на рудозбагачувальній фабриці № 1 (РЗФ-1) та без шаровим на рудозбагачувальній фабриці № 2 (РЗФ-2) подрібленням руди.

Виробництво офлюсованих залізорудних обкотишів на ПАТ «Північний ГЗК» здійснюється на трьох фабриках огрудкування з опалювальними машинами конвеєрного типу, площею спікання 278,25м2, 306 м2 та 552 м2, загальною проектною потужністю 16,3 млн. тонн обкотишів на рік.

Вихідним матеріалом для виробництва офлюсованих обкотишів є шихта, яка складається із суміші залізорудного концентрату, вапняку та бетоніту у співвідношенні 90,5: 8,5: 1,0.

ПАТ «Північний ГЗК» входить до гірничорудного дивізіону групи «Метінвест» , акціонерами якої є MetalUkr Holding (Кипр) (63,3% акцій) та SCM Holddings Limited (36,15%) які беруть участь в управлінні групою «Метінвест» на партнерських засадах [21] Вищим органом управління підприємства є Загальні збори акціонерів. Виконавчим органом підприємства є Генеральний директор. Контроль за діяльністю акціонерного товариства здійснюється з боку Наглядової ради.

Організаційно-управлінська структура ПАТ «Північний ГЗК» є лінійно-функціональною. Про це свідчить те, що на підприємстві простежується значна концентрація влади серед керівників вищих рівнів управління, існує досить чітка система розподілу повноважень. З іншого ж боку, посади в межах ПАТ «Північний ГЗК» згруповані у різноманітні відділи, за ознакою типу функціональної діяльності. Усі працівники спрямовують свої зусилля на виконання спільних задач.

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу ПАТ «Північний ГЗК» за 2020 рiк становить 6782 чол. Кiлькiсть працiвникiв, якi не перебувають в облiковому складi (позаштатнi) становить 26 чол., з них: - 5 чол., якi працюють за сумiсництвом; - 21 чол., якi працюють за цивiльно-правовими договорами (трудовими угодами) [21].

На підприємстві спостерігається тенденція до зменшення чисельності персоналу (Табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Динаміка чисельності персоналу ПАТ «Північний ГЗК»

Показник

2016р.

2017р.

2018р.

2019р.

2020р.

Середньооблікова чисельність штатних працівників

11387

9085

7775

7161

6782

Працiвники, якi не перебувають в облiковому складi (позаштатнi)

49

35

49

59

26

З них:
















працюють за сумісництвом

22

21

14

7

5

працюють за цивільно-трудовими договорами (трудовими угодами)

27

14

35

52

21


Як видно з табл. 2.1, за період із 2016 по 2020рр. чисельність персоналу підприємства зменшилася на 4605 осіб або на 40,4%. Одна з головних причин зменшення чисельності персоналу ПАТ «Північний ГЗК» пов'язана із виведенням із складу підприємства ряду допоміжних та обслуговуючих підрозділів і переведення їх на аутсорсинг. Введення аутсорсингу підвищує продуктивність праці основних працівників, скорочує витрати підприємства на утримання підрозділів, що виконують допоміжні функції, дозволяє більш ефективно виконувати такі функції спеціалізованими організаціями. Другою причиною зменшення чисельності персоналу є оптимізація бізнес-процесів на підприємстві, що веде до реорганізації його структурних підрозділів та ліквідації тих, що виконують дублюючі функції.

Але разом з тим зменшення чисельності персоналу може загострити соціальні проблеми в регіоні. Якщо працівники, що переведені на аутсорсинг залишаються працювати (хоча і в складі іншої організації) і головною проблемою в даному випадку стає збереження за ними усіх соціальних пільг і гарантій, то працівники, що звільняються у зв'язку з реорганізацією структурних підрозділів підприємства можуть залишитися без роботи. А оскільки основна частина реально працюючих на сьогоднішній день підприємств м. Кривого Рога – це підприємства гірничо-металургійної галузі, і на усіх із них відбувається оптимізація бізнес-процесів, яка тягне за собою зменшення чисельності персоналу, подальше працевлаштування таких працівників буде проблематичним.

ПАТ «Північний ГЗК» активно реалізує соціальну політику. Так, на підприємстві постійно зростає заробітна плата трудящих, реалізуються програми захисту ветеранів виробництва та інвалідів, сприяння соціальному становленню та розвитку молоді. Не забувають на комбінаті про соціальну сферу. Без змін працюють на благо трудящих спортивний комплекс (Палац спорту, стадіон, два плавальні басейни), найновіший у місті Палац культури, туристична база "Вербиченька" на Іскрівському водосховищі, дитячий оздоровчий табір "Приморський", база відпочинку "Бригантина" на березі Азовського моря у місті Генічеськ [ 41; 42].

Не можна обiйти увагою i той факт, що ПАТ «Північний ГЗК» завжди був i залишається дослiдницькою базою i творчою лабораторiєю передових технологiй гiрничої науки. Комбiнатом за участi галузевих науково-дослiдних i проектно-конструкторських інститутів, вищих учбових закладiв, науково-виробничих органiзацiй було розроблено i впроваджено низку iнновацiйних технологiй, спрямованих на оптимiзацiю технологiчних процесiв, зниження енерго- та матерiалоємностi виробничих процесiв, зменшення впливу забруднення на навколишнє середовищє, зниження собiвартостi та полiпшення контролю та управлiння якiстю продукцiї.

Проаналізуємо основні техніко-економічні та фінансові показники діяльності підприємства.

Динаміка обсягів виробництва основних видів продукції ПАТ «Північний ГЗК» представлена в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Динаміка обсягів виробництва основних видів продукції ПАТ «Північний ГЗК»

Показник, тис.т.

2016р.

2017р.

2018р.

2019р.

2020р.

Темпи приросту %

2020/2019

2020/2016

Видобуток залізної руди

28437

28467,5

31058,9

31863,7

32524

2,07

14,4

Виробництво залізорудного концентрату

12602

13760

14219

14424

14558

0,9

15,5

Виробництво обкотишів

9420,5

9440

9900

10300

9957

-3,3

5,7


Як видно з табл. 2.2, незважаючи на наслідки глобальної світової фінансово-економічної кризи, у 2017 році підприємство збільшило обсяги виробництва концентрату у порівнянні з 2016 роком на 9,2% до 13 млн. 760 тис.тонн. Це кращий показник для комбінату з 1991 року, а для РОФ-1 з 1978 року. Обсяг виробництва окатишів збільшився на 0,2% до 9,44 млн.тонн.

У 2018 році видобуток залізної руди склав 31 млн. 058,9 тис.тонн, що на 215,9 тис.тонн більше плану та на 2 млн. 519,4 тис. тон більше 2017 року. Обсяги виробництва концентрату збільшилися в порівнянні з 2017 роком на 3,3% до 14 млн. 219 тис.тонн. Обсяг виробництва обкотишiв збільшився на 4,9 % до 9,9 млн.тонн. [21]

За 2019 рiк комбiнатом вироблено товарної продукцiї i надано послуг на суму 14 млрд 609 млн.грн. Видобуток залiзної руди склав 31 млн. 863,7 тис.тонн, що на 140,7 тис.тонн бiльше плану, iз вмiстом залiза магнiтного 26,63 % (при планi - 26,31 % Fe магн.). Виїмка вскришi склала 31,8 млн.куб.м, або 101,8 % до плану. У 2019 роцi ПАТ "ПiвнГЗК" збiльшив обсяги виробництва концентрату в порiвняннi з 2018 роком на 1,4 % до 14 млн. 424 тис.тонн. Обсяг виробництва обкотишiв збiльшився на 4,4 % до 10,3 млн.тонн.[21].

У 2020 році порівняно із 2019 роком обсяги видобутку залізної руди збільшилися на 2,07% і склали 32524 тис. тон. Обсяги виробництва залізорудного концентрату збільшилися на 0,9% і склали 14558 тис.т. А от обсяги виробництва обкотишів у 2020 році зменшилися порівняно із 2019 роком на 3,3%.

В цілому за період із 2016 по 2020рр. обсяги виробництва концентрату збільшилися на 15,5%, а обсяги виробництва обкотишів – на 5,7%.

Інформація про обсяги реалізації продукції ПАТ «Північний ГЗК» наведена в табл. 2.3.
Таблиця 2.3

Обсяги реалізації продукції ПАТ «Північний ГЗК» на внутрішньому

та зовнішніх ринках

Реалізація продукції

2017р.

2018р.

2019р.

2020р.

Відхилення, %

2020/2019

2019/2017

Залізорудний концентрат

На внутрішньому ринку, тис.т.

255

803,2

907,7

759,7

-16,3

197,9

На зовнішніх ринках, тис.т.

3387,5

2543,4

2583,5

2279,4

-11,8

-32,8

Усього

3642,5

3346,6

3491,2

3039,1

-12,9

-15,1

Обкотиші

На внутрішньому ринку,тис.т.

8036,70

8619,6

7922,8

8323,5

5,06

3,6

На зовнішніх ринках, тис.т.

1308,3

1521,1

2366,6

1827,1

-22,8

39,7

Усього

9345

10140,7

10289,4

10150,6

-1,3

8,6


Як видно з табл. 2.3, у 2018 році у порівнянні із 2017 роком обсяги реалізації товарного концентрату на внутрішньому ринку збільшилися зменшилися майже у 3,6 разів, а обсяги реалізації на зовнішньому ринку зменшилися на 24,9%. У 2019 році порівняно із 2018 роком обсяги виробництва концентрату на внутрішньому ринку збільшилися на 13%. Відбулося збільшення обсягів реалізації і на зовнішньому ринку, але воно не значне (на 1,6%). Обсяги реалізації обкотишів на внутрішньому ринку у 2018 році порівняно із 2017 роком зменшилися на 7,75%, а на зовнішніх ринках збільшилися на 16,27%. У 2019 році порівняно із 2018 роком обсяги реалізації обкотишів на внутрішньому ринку збільшилися на 6,87%, а на зовнішньому – на 55,58%.

У 2020 році порівняно із 2019 роком обсяги реалізації товарного концентрату на внутрішньому ринку зменшилися на 16,3%., а на зовнішньому ринку – на 11,8%. Обсяги ж реалізації обкотишів на внутрішньому ринку збільшилися на 5,06%, а на зовнішніх скоротилися на 22,8%.

Як видно з рис. 2.1, основна частина залізорудного концентрату реалізується на зовнішніх ринках, а обкотишів – на внутрішньому ринку. Але в структурі реалізації продукції за період з 2017 по 2020рр. відбулися зміни. У 2017 році лише 7% концентрату реалізовувалось на внутрішньому ринку, решта 93% – на зовнішніх ринках. У 2020 році ситуація змінилася: 25% концентрату реалізувалося на внутрішньому ринку, а 75% – на зовнішніх. Що стосується реалізації обкотишів, то у 2020 році порівняно із 2017 роком питома вага їх реалізації на внутрішньому ринку зменшилася на 4% (з 86 до 82%), а на зовнішньому ринку збільшилася на 4% (з 14 до 18%).

Основними споживачами залізорудного концентрату ПАТ «Північний ГЗК» є наступні підприємства: ПАТ «Полтавський ГЗК», «Алчевський МК», ДМКД iм.Дзержинського, МК «Донецксталь». Коло споживачів обкотишів значно ширше – ПАТ «МК Азовсталь», «Алчевский МК», ДМК iм. Дзержинського, ПАТ «Єнакiївський МК», «Донецький МЗ», ДМК iм.Петровського, ММК iм. Iллiча, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Структура експорту залізорудної сировини представлена на рис. 2.2.



Рис. 2.2. Структура експорту залізорудної сировини ПАТ «Північний ГЗК»
Як видно з рисю 2.2, основну частину виробленого товарного концентрату ПАТ «Північний ГЗК» (85,5%) постачає до Китаю. Решту (14,5%) – до країн Центральної Європи: Польщі, Словаччини та Чехії. Що стосується обкотишів, то географія поставок тут дещо ширше. До Китаю тут поставляється лише 23,7% цієї продукції, 18,7% – до Туреччини, решта – також до країн Європи.

На основі даних про обсяги виробництва товарного концентрату та обкотишів за 2015-2020рр. можна дослідити динаміку використання підприємством виробничих потужностей. Дані для розрахунку та його результати наведені в табл. 2.4.

Як видно з табл. 2.4, рівень використання виробничих потужностей по виробництву залізорудного концентрату навіть в часи кризи 2016-2017 років перевищував 100%. Це пов'язано зі збереженням попиту на цей вид сировини на вітчизняному та світових ринках. Крім того, як уже було зазначено вище, концентрат не є кінцевим продуктом підприємства. Більша його частина йде на подальшу переробку для виробництва обкотишів. Тому виробничі потужності з виробництва цього продукту завжди завантажені. Що стосується обкотишів, по цьому продукту рівень використання виробничих потужностей у 2016 та 2017 році був трохи меншим за 100%. Це пов'язано із зменшенням попиту на цей продукт на вітчизняних та світових ринках. Але вже у 2018 та 2019 роках рівень використання виробничих потужностей вже перевищив 100%.

Таблиця 2.4

Динаміка використання виробничих потужностей ПАТ «Північний ГЗК»

Показник

2016

2017

2018

2019

2020

Виробництво залізорудного концентрату

Виробнича потужність, тис. тон.

11000

11000

11000

11000

11000

Виробництво концентрату, тис.тон.

12602

13760

14219

14424

14558

Рівень використання виробничих потужностей %

114,6

125,09

129,3

131,1

132,3

Виробництво обкотишів

Виробнича потужність, тис. тон.

9600

9600

9600

9600

9600

Виробництво обкотишів, тис.тон.

9420,5

9440

9900

10300

9957

Рівень використання виробничих потужностей %

98,1

98,3

103,1

107,3

99,6


Як видно з табл. 2.4, рівень використання виробничих потужностей по виробництву залізорудного концентрату навіть в часи кризи 2016-2017 років перевищував 100%. Це пов'язано зі збереженням попиту на цей вид сировини на вітчизняному та світових ринках. Крім того, як уже було зазначено вище, концентрат не є кінцевим продуктом підприємства. Більша його частина йде на подальшу переробку для виробництва обкотишів. Тому виробничі потужності з виробництва цього продукту завжди завантажені. Що стосується обкотишів, по цьому продукту рівень використання виробничих потужностей у 2016 та 2017 році був трохи меншим за 100%. Це пов'язано із зменшенням попиту на цей продукт на вітчизняних та світових ринках. Але вже у 2018 та 2019 роках рівень використання виробничих потужностей вже перевищив 100%. У 2020 році по виробництву цього продукту рівень використання виробничих потужностей зменшився до 99,6%.

В той же час показники рівня використання виробничих потужностей більші за 100% можуть свідчити або про фактичне підвищення виробничої потужності підприємства (максимально можливих обсягів виробництва продукції) за рахунок модернізації виробництва, або про надмірне використання існуючих виробничих потужностей, що призводить до збільшення рівня зносу основних фондів.

Проаналізуємо стан та ефективність використання основних виробничих фондів підприємства (табл. 2.5)

Таблиця 2.5

Динаміка показників стану та ефективності використання основних виробничих фондів ПАТ «Північний ГЗК»

Показник

2018

2019

2020

Відхилення (+-)

2020-2019

2020-2018

1. Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.

7823523

7462475

8264836

802361

441313

2. Ступінь зносу, %

13

21

12,4

-8,6

-0,6

3. Коефіцієнт оновлення ОФ

0,06

0,08

0,06

-0,02

-

4. Коефіцієнт вибуття ОФ

0,001

0,004

0,003

-0,001

0,002

5. Ступінь придатності ОФ, %

87

79

87,6

8,6

0,6

6. Коефіцієнт приросту ОФ

0,07

0,08

0,06

-0,02

-0,01

7. Фондовіддача, тис.грн./тис.грн.

1,31

1,96

1,43

-0,53

0,12

8. Фондомісткість,тис. грн/тис.грн.

0,76

0,51

0,70

0,19

-0,06

9. Фондоозброєність праці тис.грн./чол.

1006,24

1042,10

1218,6

176,5

212,36

Як видно з табл. 2.5, середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства має тенденцію до підвищення. За період із 2018р. по 2020р. середньорічна вартість основних фондів (за залишковою вартістю) збільшилася на 441313 тис. грн, або на 5,6%. В певній мірі на зростання вартості основних виробничих фондів мають вплив інфляційні процеси, які змушують періодично здійснювати переоцінку основних фондів. Але основним фактором, який вплинув на зростання вартості основних фондів підприємства введення в дію нових виробничих потужностей, технічна реконструкція та модернізація виробництва.

Проведення технічної реконструкції і модернізації виробництва дозволило суттєво зменшити ступінь зносу основних фондів. Так, якщо у 2019 році знос основних фондів ПАТ «Північний ГЗК» складав 21%, то у 2020 році він склав 12,4%. Відповідно збільшився і ступінь придатності основних фондів.

Що стосується оновлення основних фондів, то воно на жаль на підприємстві відбувається досить повільно. До 2017 року коефіцієнт оновлення основних фондів стрімко знижувався (з 14% у 2015р. до 6% у 2017 році). Але кризові явища в економіці змусили керівництво підприємства подбати про подальший стан основних фондів, і з 2018 року починається їх, хоч і не значне, оновлення (у 2019р. порівняно із 2017р. основні фонди оновилися на 2%). Але у 2020 році коефіцієнт оновлення основних фондів знову знизився і досяг рівня 2018 року. Не можна назвати сприятливою ситуацією і з вибуттям основних фондів, що відпрацювали свій нормативний термін. Приріст основних фондів також відбувався досить повільно, а у 2020 році порівняно із 2019 роком відбулося іх зниження на 2%, а порівняно з 2018 із 2018 роком на 1%.

Не можна дати однозначної оцінки і ефективності використання основних фондів підприємства. У 2019 році порівняно із 2018 роком відбувається підвищення показника фондовіддачі та зниження показника фондомісткості. Але у 2020 році порівняно із 2019 роком фондовіддача знизилася на 0,53%, а фондомісткість збільшилася на 0,19 грн. Це свідчить про зниження ефективності використання основних фондів. Що стосується показника фондоозброєності праці, то спостерігається тенденція до його підвіищення. У 2020 році порівняно із 2018 роком фондоозброєність праці підвищилася на 212,36 грн. Таке підвищення пов'язане зі збільшенням вартості основних виробничих фондів та зменшенням чисельності персоналу.

Проаналізуємо показники ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства (табл. 2.6)

Таблиця 2.6

Показники ефективності використання матеріальних ресурсів

ПАТ «Північний ГЗК»

Показники

2018 р.

2019 р.

2020 р.

Темпи приросту %

2019/2018

2020/2019

Обсяги реалізованої продукції, тис.грн. (РП)

9988297,30

14647993,80

11464806,90

46,65

-21,73

Матеріальні витрати, тис.грн.(МВ)

3049929,00

3906185,00

4217957,00

28,07

7,98

Матеріаломісткість продукції, грн. Мм=МВ/РП

0,31

0,27

0,37

-12,67

37,96

Матеріаловіддача, грн.

Мвд = РП/МВ

3,27

3,75

2,72

14,50

-27,52


Як видно з табл. 2.6, у 2019 році порівняно із 2018 роком ефективність використання матеріальних ресурсів підвищилася – матеріаломісткість зменшилася на 12,67% і відповідно збільшилася матеріаловіддача на 14,5%. Але у 2020 році порівняно із 2019 роком показники ефективності використання матеріальних ресурсів погіршилися – матеріаломісткість зросла на 37,96%, а матеріаловіддача знизилася на 27,52%. Зниження показників ефективності використання матеріальних ресурсів пов'язане із зменшенням обсягів реалізації продукції та підвищенням матеріальних витрат.

Проаналізуємо основні показники використання трудового потенціалу підприємства (табл. 2.7)

Таблиця 2.7

Основні показники використання трудового потенціалу ПАТ Північний ГЗК»


Показники


Роки

Темп приросту

показника, %

2018

2019

2020

2019/ 2018

2020/2019

2020/2018

1. Сукупний дохід, одержаний від реалізації товарів та послуг, тис.грн.

11503153

16696783

13212593

45,15

-20,87

14,86

2. Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.

9988713

14648293

11465839

46,65

-21,73

14,86

3. Сукупні витрати на виробництво, тис.грн.

4430727

5308264

5493401

19,81

3,49

23,98

в тому числі:



















3.1. матеріальні витрати

3049929

3906185

4217957

28,07

7,98

38,30

3.2. амортизаційні відрахування

1039768

931831

913351

10,11

-1,98

-12,16

3.3. витрати на оплату праці

369304

406628

402929

10,11

-0,91

9,10

3.4. витрати на соціальні заходи

137013

150954

150599

10,17

-0,24

9,92

3.5. Сукупні витрати на персонал, тис. грн.

506317

557582

553528

10,13

-0,73

9,32

4.Середньооблікова чисельність персоналу, чол.

7775

7161

6782

-7,90

-5,29

-12,77

4.1. в т.ч. промислово-виробничого персоналу (ПВП), чол.

7526

6960

6640

-7,52

-4,60

-11,77

5. Загальна продуктивність організації (р1/р3), грн.

2,60

3,15

2,41

21,15

-23,49

-7,31

6. Продуктивність ПВП

(р2-р3.1-р3.2) / р4.1, тис.грн/чол

985,05

1409,52

954,00

43,09

-32,32

-3,15

7. Продуктивність трудових ресурсів (р1/р3.5)

22,72


29,94

23,87

31,78

-20,27

5,06

8. Коефіцієнт віддачі повної заробітної плати (р2/р3.3)

27,05


36,02

28,46

33,16

-20,99

5,21


Дані табл. 2.7 дозволяють стверджувати, що у 2019 році порівняно із 2018р. Ефективність використання трудового потенціалу по усім показникам підвищилась. Так, у 2019 році сукупний дохід від реалізації продукції перевищував сукупні витрати на виробництво на 21,15%. Продуктивність промислово-виробничого персоналу збільшилась на 43,09%. Сукупний дохід від реалізації продукції перевищував у 2019 році витрати на персонал на 31,78%.

Але у 2020 році порівняно із 2019 роком показники ефективності використання трудового потенціалу погіршилися. Загальна продуктивність організації знизилась на 23,49%, продуктивність промислово-виробничого персоналу зменшилася на 32,32%, продуктивність трудових ресурсів – на 20,27%, а коефіцієнт віддачі повної заробітної плати – на 20,99%.

Проаналізуємо показники фінансових результатів ПАТ «Північний ГЗК»

Таблиця 2.8

Динаміка показників фінансових результатів ПАТ «Північний ГЗК», тис.грн.

Показник, тис.грн.

2016

2017

2018

2019

2020

1.Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

11724586

6752444

11503153

16696783

13212593

2.Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

10419476

5870394

9988713

14648293

11465839

3. Валовий прибуток

4465161

2532298

5557986

9340029

5972438

4.Фінансові результати від операційної діяльності

4546582

2015790

4902490

8445224

5158460

5.Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування

4352210

1811860

3859706

8252328

4504328

6. Чистий: прибуток

3504367

1246471

2645183

6249152

3534477

7.Рентабельність діяльності (р6/р2)

33,63%

21,23%

26,48%

42,66%

30,83%


Як видно з табл. 2.8, незважаючи на наслідки масштабної фінансово-економічної кризи 2016-2018рр. підприємство було і залишається прибутковим. У 2019 році порівняно із докризовим 2016 роком обсяги чистого прибутку підприємства збільшилися в 1,8 разів. Показник рентабельності діяльності підприємства у 2019 році порвіняно із 2018 роком збільшилася на 16,18%, а порівняно із 2016 роком (найбільшої за весь період дослідження) на 9,03%. У 2020 році порівняно із 2019 роком відбувається погіршення показників фінансових результатів підприємства. Так, наприклад, обсяги чистого прибутку у 2020 році порівняно із 2019 роком зменшилися на 43,4%, а рентабельність діяльності зменшилася на 11,83%. Це пов'язано з кризовими явищами в гірничо-металургійній галузі у 2020 році.

У 2020 році металургійна галузь зіткнулася з надлишком виробничих потужностей і зниженням попиту на сталь. Будівельна галузь, яка є основним споживачем металопродукції вітчизняних підприємств, із-за фінансових труднощів істотно скоротила обсяги закупівель. У результаті, сьогодні доладно продавати будівельний металопрокат, і це обмежує рентабельність металургійних підприємств. Внаслідок надлишку виробничих потужностей посилилася і конкуренція між металовиробниками. За останні роки з'явилося багато нових сучасних заводів, наприклад, в Китаї, з низькою собівартістю виробництва і високою якістю продукції. До речі, в цій країні виробляється металопродукції в місяць майже удвічі більше, чим в Україні в рік. [24]. При цьому Китай завжди був імпортером - не лише сам багато робив, але і активно купував метав і залізорудну сировину для свого внутрішнього ринку. Завдяки цьому підтримувалися ціни і світова сталеливарна галузь жила нормально. Тому коли у 2020 році економіка Китаю сповільнилася і споживання металопродукції в цій країні скоротилося, надлишок китайської металопродукції - те, що ця величезна економіка не могла вже спожити, хлинув на світовий ринок за рекордно низькими цінами. І ринок зреагував на це повсюдним падінням цін на сталь. А це, в свою чергу, призвело до падіння цін на залізорудну сировину. Зменшення попиту на металопродукцію та падіння цін на залізорудну сировину може негативно позначитися на результатах діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів.

Динаміка показників фінансового стану ПАТ «Північний ГЗК» представлена в табл. 2.9

За результатами фінансового стану ПАТ «Північний ГЗК» можна зробити висновок, що підприємство в достатній мірі забезпечено фінансовими ресурсами є платоспроможним та фінансово стійким. Але у підприємства є проблеми з погашенням короткострокових зобов'язань за рахунок грошових коштів (миттєвою платоспроможністю). Це пов'язано із дуже низькою питомою вагою грошових коштів в загальній вартості оборотних активів підприємства. Але в той же час з огляду на специфіку підприємства, наявність великого залишку грошових коштів може свідчити про неефективність їх використання.

Таблиця 2.9

Динаміка показників платоспроможності та фінансової стійкості

ПАТ «Північний ГЗК»

Показник

Значення 2016р.

Значення 2017р.

Значення 2018р.

Значення 2019р.

Значення 2020р

Нормативне значення

1. Коефіцієнт покриття

2,527

2,230

1,275

1,654

1,239

>1

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності

2,368

2,140

1,221

1,570

1,152

>1

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,001

0,002

0,009

0,008

0,014

>0,2

4. Коефіцієнт концентрації власного капіталу

0,665

0,629

0,460

0,630

0,534

≥0,5

5. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

0,334

0,371

0,540

0,370

0,466

<0,5

6. Коефіцієнт фінансового ризику

1,503

1,590

2,176

1,589

1,874

<1

7. Коефіцієнт маневреності

0,674

0,448

0,272

0,316

0,769

>0,3
На основі аналізу господарської діяльності ПАТ «Північний ГЗК» можна зробити наступні висновки. Впуск i реалiзацiя продукції комбінату значною мірою залежить вiд: незадовільного загального економічного стану в Україні; можливого погіршення кон'юнктури та значного зниження цін на залізорудну сировину на світовому ринку металу; недосконалостi та нестабiльностi законодавчої бази; падіння курсу національної валюти; надмiрного податкового тиску; iнфляцiйних процесiв в економiцi; форс-мажорних обставин.

Кризові явища у гірничо-металургійній галузі, що посилилися у 2020 році мали негативний вплив майже на усі техніко-економічні та фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Знизилась ефективність використання основних виробничих фондів, зберігається тенденція до підвищення собівартості продукції, погіршилися показники ефективності використання трудового потенціалу, знизились показники фінансових результатів. Фінансовий стан підприємства є задовільним і в основному забезпечує підприємство необхідними фінансовими ресурсами. Разом з тим, по багатьом позиціям він потребує покращення.


1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас