Р
ис. 6.2 - Структура основних фондів
Структуру основних фондів можна розглядати як співвідношення активної і пасивної частинфондів. Виробнича структура основних фондів підприємств водопостачання та водовідведення є прогресивною тому, що понад 94% у ній займають виробничі фонди, більшість з яких – це їхня активна частина: очисні споруди і передавальні пристрої (мережі, водогони, колектори, споруди тощо).
Облік і планування основних фондів здійснюють у натуральній та вартісній формі. Натуральні показники(кількість одиниць, площа м2, потужність м3 / год, пропускна здатність тощо) використовують при визначенні виробничої потужності, розробці балансів, удосконаленні основних фондів тощо. Вартісна форма облікупризначена для встановлення амортизації, калькулювання собівартості продукції тощо.
Первісна вартість – це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Первісна (початкова) балансова вартість (Вп) фондів на момент їхнього створення, придбання або впровадження в експлуатацію визначається сукупністю витрат, пов’язаних з зведенням або придбанням основного капіталу (включаючи затрати на доставку та відновлення):
Вп = Ц + Т + М, грн.,
де Ц — ціна обладнання, грн.;
Т — транспортні витрати на доставку, грн.;
М — витрати на установку і монтаж, грн.
Початкова вартість основних фондів з урахуванням зношення (Взп):
Взп = Вп- t А,
де t —кількість років експлуатації обладнання з моменту введення;
А — щорічна сума амортизаційних відрахувань, грн.
Відновна вартість основного капіталу (Ве) — це вартість їхнього відтворення у сучасних умовах, в цінах переоцінки або індексації:
Вв =
де
Пп - річний приріст продуктивності праці в країні, %. Відновна вартість основних фондів з урахуванням зношення (Взв):
Взв= Вв – t А.
Відновна вартість основного капіталу має бути нижчою від первісної.
В практиці відновна вартість – вище від первісної. З метою усунення цього викривлення провадять індексацію вартості основних фондів.
Середньорічну вартість основних фондів (Вфср) обчислюють за формулою
В фср = Вп + Ввв
- Ввиб 
,тут Вп — вартість основних фондів на початок року, грн.;
В вв — вартість введених протягом року основних фондів, грн.;
Твв — кількість місяців до кінця року, протягом яких функціонуватимуть введені основні фонди;
Ввиб — вартість виведених з експлуатації фондів протягом року, грн.;
Твиб — кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних фондів.
Балансову вартість основних фондів на початок звітного кварталу для нарахування амортизації розраховують за формулою:
Б(а)=(Б(а-1)+П(а-1)-В(а-1)-А(а-1)) х І(а-1):100,
де Б(а) — балансова вартість фондів на початок звітного кварталу;
Б(а-1) — балансова вартість на початок попереднього кварталу;
П(а-1) — витрати на придбання та введення в експлуатацію основних фондів, на капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та ін.7;
В(а-1) — вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом попереднього кварталу;
А(а-1) — сума амортизаційних відрахувань за попередній квартал;
І(а-1) — індекс інфляції у попередньому кварталі.
Індексація балансової вартості основних фондів
Кi = [i(a-1)-10] /100,
де i(a-1) — індекс інфляції року, за яким проводиться індексація.
Залишкова вартість — це різниця між первісною вартістю основних фондів (капіталу) і сумою його зношення (спрацювання).
Ліквідаційна вартість — сума засобів чи вартість інших активів, які підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їхнього корисного використання (експлуатації), за винятком витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).
1 2 3 4 5